Сообщения с тегами ‘Сергій Льовочкін’

Суд скасував заборону на в’їзд російському політтехнологу Шувалову

zrada-peremoga1

У 2017 році Шувалова видворили з України і заборонили йому в’їзд у країну на п’ять років.

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну громадянинові Російської Федерації Ігорю Шувалову.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на рішення суду.

Зазначається, що суд визнав протиправною заборону на в’їзд Шувалову і в повному обсязі задовольнив його позов до Державної міграційної служби України.

Рішення приймав суддя Сергій Каракашьян.

Шувалов почав свою діяльність в Україні 1998 року з обрання великого бізнесмена, зятя екс-президента Леоніда Кучми Віктора Пінчука народним депутатом у мажоритарному окрузі в Дніпропетровську.

Потім з 2002 по 2004 рік серед його клієнтів був голова адміністрації Кучми, кум президента РФ Віктор Медведчук. Ті представники журналістського цеху, хто працював на початку 2000-х, напевно, пам’ятають практику розсилки «темників» від адміністрації Медведчука з докладними інструкціями про те, як висвітлювати найважливіші події життя країни. Одним з їхніх авторів тоді вважали Шувалова. Сам він своє авторство незмінно заперечував.

Уже за Віктора Януковича і після нього Шувалов постійно працював із Сергієм Льовочкіним.

Нагадаємо, в травні 2017 року Шувалова, який протягом багатьох років відповідав за інформаційну політику телеканалу «Інтер», видворили з України і заборонили йому в’їзд у країну на п’ять років. За даними нардепа від «Народного фронту» Антона Геращенка, Шувалова використовували спецслужби РФ для проведення антиукраїнських пропагандистських заходів. Сам Шувалов назвав це рішення абсурдним.

У травні 2018 року Шувалов подав позов до ДМС в Окружний адмінсуд Києва.

Каплін опублікував документи про ізраїльське громадянство Рабіновича

Rabinovych-Vadym1-500x451

 

Народний депутат Сергій Каплін опублікував документи, які, за його словами, свідчать, що нардеп Вадим Рабінович має громадянство Ізраїля.

Відповідні документи Каплін опублікував у Facebook., повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Нарешті мною були отримані, видані Міністерством внутрішніх справ Ізраїлю та легалізовані для використання в Україні, документи про те, що Вадим Рабінович зареєстрований в Ізраїлі, як громадянин цієї країни Давід Рабінович, ім’я батька — Зиновій, має посвідчення особи №303446132, адреса Ізраїль, Бітан Аарон, 4029400», — написав він.

За словами Капліна, у Давіда Рабіновича та нардепа Вадима Рабіновича «абсолютно ідентичні підписи».

Крім того у них однаковий день народження — 4 серпня 1953 року та збігається ім’я батька — Зиновій.

«Відтак, ще одна шахрайська оборудка Рабіновича розкрита! Давід Рабінович не має права бути громадянином України. Не можна весь час дурити українців- прийшов час відповідати за брехню», — вважає Каплін.

Раніше журналісти неодноразово пов’язували Капліна із олігархом і одним із лідерів «Опозиційного блоку» Сергієм Льовочкіним. Раніше Каплін уже скаржився на Рабіновича у НАБУ, за результатами чого було відкрито дві кримінальні справи.

У Льовочкіна і Рабіновіча уже досить довгий час триває конфлікт, в ході якого Рабіновіч у свою чергу скаржився на Льовочкіна в НАБУ і оприлюднював дані про нібито незадекларовану нерухомість олігарха у Франції.

У фракції «Опозиційного блоку» раніше обіцяли знайти докази того, що у Рабіновича є паспорт Ізраїлю.

У 1999 році СБУ забороняла в’їзд Рабіновичу, який тоді був громадянином Ізраїлю, в Україну. У тодішніх заявах СБУ фігурував той же номер ізраїльського паспорта, що і в документах Капліна.

Раніше народний депутат Андрій Артеменко попросив Вищий адміністративний суд визнати незаконним і скасувати указ президента Петра Порошенка про припинення українського громадянства депутата.

29 квітня президент Петро Порошенко підписав указ про позбавлення громадянства народного депутата Андрія Артеменка. Підставою став закон «Про громадянство», який не допускає подвійного громадянства в Україні. За словами самого Артеменка, у нього є громадянство Канади і не тільки.

На «Інтері» ролік про перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців». Відео

Inter1

Оприлюднені уривки концерту до Дня перемоги 9 травня, який покаже телеканал «Інтер», викликав критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні «іменами фашистських злочинців».

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Вісім мільйонів українців загинули від рук фашистських загарбників. Це наша історія. Це наша генетична пам’ять», – каже на оприлюдненому уривку ведуча Анастасія Даугуле.

«І сьогодні ми не можемо дозволити, щоб вулиці наших міст називали іменами фашистських злочинців, а їхні портрети безкарно проносили під час факельних ходів у нашій столиці, де кожен метр просякнутий кров’ю наших співвітчизників», – відповідає інший ведучий, Андрій Доманський.

«І нехай нам деколи здається, що все проти нас, що ми чужі в своїй країні, але це не так. Нас – багато, нас – сотні в цій залі і мільйони перед екранами телевізорів… Це ми 9 травня приносимо квіти до вічного вогню, це ми щороку відновлюємо пам’ятники воїнам, які загинули у війні з фашизмом», – кажуть далі ведучі.

43 депутати пропустили 99% голосувань Ради. Прізвища

rada-udalit1-1

 

За три роки 43 народних депутати пропустили до 99% голосувань Верховної Ради.

Про це розповіли у прес-службі «Комітету виборців України», повідомляє sprotiv.org.

Зазначається, що у списку депутатів, що пропустили майже всі голосування ВР, найбільше членів фракції «Опозиційний блок» – 18 осіб. Також в списку 10 депутатів «Відродження», 9 – позафракційних, 4 – «Волі Народу», по 1 – НФ та БПП.

За даними КВУ, всього за три роки 188 нардепів пропустили більше, ніж половину із 10 945 голосувань Верховної Ради.

При цьому, 47 депутатів пропустили від 71% до 81% голосувань, 23 депутати пропустили від 81% до 90% голосувань і 8 — від 91 до 99% голосувань.

Серед найбільших «прогульників» — Сергій Льовочкін, який брав участь лише у 0,47% голосувань, Сергій Клюєв — у 0,49% випадках, Вадим Рабінович — 1,43%, Костянтин Жеваго — 1,96% та Андрій Білецький — 2,09%.

Також до цього списку входять В’ячеслав Богуслаєв, Дмитро Ярош, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Наталія Королевська, Олександр Вілкул та Віталій Хомутиннік, які голосували лише у 2,59% — 10,85% випадків.

Майданівець, фото якого облетіли увесь світ, заявив, що наказ бити студентів на Майдані віддав #Льовочкін

pobiti-maidanivci1-500x319

 

Майданівець, фото якого облетіли увесь світ, переосмислює події трирічної давнини, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Батько з сином, обидва із закривавленими обличчями, стоять перед беркутівцем на вулиці Інститутській у Києві. Цей знімок на початку 2014 року облетів увесь світ. Завдяки йому мільйони людей дізнались, що відбувається в Україні. Сьогодні чоловік з фото – Микола Кузнецов переосмислює події Майдану.

У своєму інтерв’ю для Радіо Свобода Кузнецов каже, що відбулася фальсифікація подій, які сталися три роки тому. «Студентів побили для того, щоб зібрався Майдан. Це очевидно. Це був план, за яким повинен був здійснитися державний переворот, щоб скинути Януковича», – переконаний Кузнецов.

На його думку, наказ бити людей віддала людина з близького оточення Януковича. Кузнецов прямо не називає прізвища, але з його слів зрозуміло, що він має на увазі Сергія Льовочкіна, колишнього керівника адміністрації президента.

«Коли били студентів? Били їх під камери „Інтера“. „Інтер“, відомо, кому належить. Так само наказ бити студентів віддала людина з оточення Фірташа. Били під камери, знімали», – впевнений майданівець.

Також Кузнецов не вірить, що за нинішньої влади та чинного генерального прокурора справа Майдану буде розслідувана і винні понесуть покарання.

«Ця людина була другою після Януковича за впливом у Партії регіонів. І не буде проти неї справ. Ніхто не посаджений, ніхто й не буде посаджений. Нинішній генеральний прокурор – він генеральний прокурор в піар-агентстві. Для людей це була Революція гідності – це безумовно, а для олігархів – це був переворот руками людей», – з сумом зазначив один із символів Євромайдану.

#Ляшко розповів про свої домовленості з Льовочкіним

Lyashko-kolorad1-500x335

 

Олег Ляшко кандидатуру одіозного нардепа Сергія Мельничука у партійних списках «Радикальної партії» схвалив для Сергія Льовочкіна в обмін на політичну рекламу на телеканалі «Інтер».

Про це в інтерв’ю «Главкому» заявив сам Ляшко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«По Мельничуку це була моя така домовленість з Льовочкіним в обмін на те, що «Інтер» буде нас показувати. Після того, як Мельничук почав палити шини біля Міністерства оборони, ми викинули його із партії, із списку. Палити Міноборони під час війни – це злочин. Порошенко мені особисто кілька разів обіцяв, що Мельничука за це притягнуть до відповідальності. Та пройшло вже майже два роки, а він сидить у групі «Воля народу»», — заявив Ляшко.

Сергій Мельничук — засновник та перший командир батальйону «Айдар». Включений до виборчого списку Радикальної партія Олега Ляшка під № 3 на дострокових виборах до Верховної Ради 2014.

Після штурму (30 січня та 2 лютого 2015) та, як написав Олег Ляшко, підпалу бійцями Айдару Міністерства оборони України 5 лютого 2015 року «за дії, які дискредитують звання народного депутата України та порушення присяги народного депутата» Сергій Мельничук виключений з фракції Радикальної партії. 3 березня 2015 року вступив до депутатської групи Воля народу Ігоря Єремеєва.

Раніше депутат фракції “Радикальної партії” Злата Огнєвич заявила про складення своїх повноважень. Її місце в таборі “радикалів” зайняла 52-річна адвокат об’єднання “Шевченківська колегія адвокатів м.Києва” Тетяна Юзькова.

Цього юриста пов’язують давні робочі відносини з лідером “Українського вибору” і другом російського президента Віктором Медведчуком. За даними Національного бюро розслідувань України така кадрова ротація у фракції партії Ляшка стала можливою завдяки зусиллям саме Медведчука, який зумів переконати одного з лідерів “Опозиційного блоку” Сергія Льовочкіна відкликати його протеже та коханку Огнєвич (Інну Бордюг) з парламенту.

“]

Чому екс-регіонал, корупціонер Юрій Бойко уникнув суду і спокійно залишається значущою фігурою в політиці? Розслідування

Boiko-Yurii13

 

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв’язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім’я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап’ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов’язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l’Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l’Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв’язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності”,— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України

Партія регіонів імені Петра Порошенка. Розслідування

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Голосування за зміни до Конституції 31 серпня 2014 року засвідчило: «Опозиційний блок» у принципових моментах діє як надійний партнер Банкової. Вирішальними стали голоси Нестора Шуфрича, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова та решти стовпів режиму Януковича. А тепер – партнерів Петра Порошенка.

Перше спільне голосування президентської фракції та «Опозиційного блоку» відбулося ще 10 січня 2015 року – при призначенні генеральним прокурором Віктора Шокіна. Тоді за нього проголосували не лише фракції коаліції, а й фігуранти гучних корупційних скандалів – Бакулін, Бойко, Вілкул, Папієв…

Усі вони, до речі, прекрасно почувають себе у парламенті і поза ним, а про притягнення їх за масштабне розкрадання країни та співучасть у масових убивствах на Майдані у 2014 році мова уже не йде. Що не дивно: 40 голосів «Опозиційного блоку» вкрай потрібні Петрові Порошенку, який не може покладатися на норовливих союзників по парламентській коаліції.

Один з акціонерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін – частий гість у кабінеті президента та керівників його адміністрації. Спільно з ним Банкова запустила на місцеві вибори новий проект – партію «Наш край». За її списками та під її брендом балотувалися колишні регіонали, які уже перебігли у табір Порошенка, однак яких небажано брати у «Солідарність» – через репутаційні ризики для партії президента. Звісно, поки що немає сенсу брати у БПП таких персонажів, як недавній керівник Партії регіонів у Запорізькій області Сергій Кальцев чи нардеп з Одещини Антон Кіссе, якого небезпідставно звинувачували у спробах роздмухувати сепаратистські настрої у Бессарабії. А от у форматі «Нашого краю» вони можуть спокійно брати владу на місцях – з благословення президента і за гроші соратників Януковича. У Одеській області спонсорами проекту виступали «авторитети» Іван Аврамов, який у часи Януковича наглядав за регіоном у статусі «смотрящего» (в українській мові немає адекватного відповідника цьому кримінальному поняттю – авт.), та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський – один зі найближчих соратників кривавого екс-президента. Він же, до речі, патронує «Наш край» на Донбасі.

У фронтових областях тісний союз Порошенка з «регіоналами» шокував всіх, хто наївно сподівався, що Революція Гідності таки витягне регіон з-під іга «регіоналів». Але «жити по-новому» в уяві Петра Порошенка – це всього лиш новий очільник корупційної вертикалі.

«На багатьох зустрічах в регіоні мені часто «підказують» мовляв, той регіонал, і цей регіонал. Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх всіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу і втриматися біля керма, не було тоді ніякого іншого вибору, окрім як членства в ПР. Тепер вони і можуть скласти кістяк «Нашого краю». Це щось між БПП і ПР – такий собі, грубо кажучи, відстійник, перехідний пункт», – щиросердно зізнався, чим є «Наш край» керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський. Він, як і решта керівників областей, уже отримали з Банкової електоральний план – скільки голосів має отримати БПП та «Наш край». По Донеччині точних цифр немає, а от Лев Парцхаладзе, який очолював штаб БПП у Київській області, за інформацією Національного бюро розслідувань України мав забезпечити 35% голосів для партії президента і ще 20% – для «Нашого краю»…

Ще один провладний електоральний «відстійник» для колишніх регіоналів – партія «Відродження». У парламенті її представляють один з лідерів ПР Віталій Хомутиннік, радник Януковича, одеський мільйонер Леонід Клімов, менеджер Ахметова та колишній голова бюджетного комітету Євгеній Гєллєр, партнер Андрія Портнова (головний юрист Януковича) Валерій Писаренко, улюблений «коняр» Януковича Валентин Нечипоренко, відомий харківський українофоб Дмитро Святаш, герої численних корупційних скандалів Володимир Кацуба та Антон Яценко… А за списками партії балотувалися такі «достойні люди», як Геннадій Кернес.

Заради справедливості потрібно сказати, що «Відродження» не є цілковито проектом Банкової. Як і партією Ігоря Коломойського, як прийнято вважати, зважаючи на партнерські стосунки олігарха з неформальним лідером проекту Віталієм Хомутинніком. Радше, це «франшиза», яку в одних випадках використовуватиме Порошенко, у інших – Коломойський, а найчастіше – впливові регіональні лідери на кшталт Кернеса з Добкіним, які з тих чи інших причин не бажають асоціювати себе з «Опозиційним блоком».

Співрозмовники Національного бюро розслідувань України, близькі до адміністрації Порошенка, стверджують, що і «Наш край», і «Відродження» – запобіжники проти можливого реваншу «Опозиційного блоку». Мовляв, краще уже свої, пригодовані «регіонали», аніж п’ята колона Кремля. Однак, це звичайне лукавство. І в опозиційного блоку, і в президентських проектів – одні й ті ж акціонери та спонсори. Зрештою, і «Опозиційний блок», як бачимо із голосувань у парламенті є доволі умовною опозицією до Порошенка. У ряді регіонів БПП і «Опозиційний блок» разом ведуть боротьбу проти спільних ворогів. Наприклад, у Дніпропетровську – проти команди Ігоря Коломойського.

***
Союз Петра Порошенка із регіоналами лише на перший погляд виглядає дивним та неприродним. Петро Олексійович – один із батьків-засновників Партії регіонів, а з її першо- та другорядними акціонерами його пов’язують тривалі ділові та приятельські стосунки, одинакові світоглядні установки. Зрештою, це люди, з якими президент України розмовляє однією мовою – мовою олігархічної політики, для якої соціальні приоритети та національні інтереси ніщо у порівнянні з можливістю конвертувати владу у грошові знаки.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

Непотізм по-новому. Хто кому брат, кум і сват в українській політиці. Розслідування

poroshenko-kumi1

 

СІМ’Ї

Сімейство Порошенків

1. Петро Порошенко, президент України
2. Олексій Порошенко, батько Петра Олексійовича, депутат Вінницької облради
3. Олексій Порошенко, син Петра Олексійовича, народний депутат України, член президії партії «Солідарність»

Сімейство Балоги

1. Віктор Балога, народний депутат України
2. Оксана Балога, дружина В. Балоги, депутат Закарпатської облради
3. Іван Балога, рідний брат В.Балоги, народний депутат України
4. Павло Балога, рідний брат В. Балоги, народний депутат України
5. Василь Петьовка, двоюрідний брат В. Балоги, народний депутат України
6. Андрій Балога, син В. Балоги, кандидат на мера Мукачевого

Сімейство Королевських

1. Наталія Королевська, народний депутат України
2. Юрій Солод, чоловік Н. Королевської, народний депутат України

Сімейство Луценків

1. Юрій Луценко, народний депутат України
2. Ірина Луценко, дружина Ю. Луценка, народний депутат України

Сімейство Матвієнків

1. Анатолій Матвієнко, народний депутат України
2. Сергій Березенко, племінник А. Матвієнка, народний депутат України, екс-голова ДУСі

Сімейство Добкіних
1. Михайло Добкін, народний депутат України
2. Дмитро Добкін, рідний брат М.Добкіна, народний депутат України

Сімейство Корчинських

1. Дмитро Корчинський, лідер «Братства»
2. Оксана Корчинська, дружина Д. Корчинського, народний депутат України

Сімейство Богословських
1. Інна Богословська, екс-народний депутат України
2. Володимир Мельниченко, чоловік І. Богословської, народний депутат України

Сімейство Клюєвих
1. Сергій Клюєв, народний депутат України
2. Андрій Клюєв, рідний брат С.Клюєва, екс-секретар РНБО

Сімейство Калетників
1. Оксана Калетник, екс-народний депутат України
2. Ігор Калетнік, двоюрідний брат О. Калетник, екс-віце-спікер парламенту
3. Григорій Калетнік, батько І. Калетніка, екс-народний депутат України

Сімейство Дубневичів
1. Ярослав Дубневич, народний депутат України
2. Богдан Дубневич, рідний брат Я. Дубневича, народний депутат України

Сімейство Ющенків
1. Віктор Ющенко, екс-президент України
2. Петро Ющенко, брат В.Ющенка, екс-народний депутат України
3. Ярослав Ющенко, син П. Ющенка, екс-заступник голови Харківської ОДА

Сімейство Довгих-Горіних
1. Станіслав Довгий, екс-народний депутат України
2. Олесь Довгий, син С. Довгого, народний депутат України
3. Ірина Горіна, теща О. Довгого, екс-народний депутат України

Сімейство Тягнибоків
1. Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»
2. Андрій Тягнибок, брат О. Тягнибока, екс-народний депутат України

Сімейство Герег
1. Олександр Герега, народний депутат України
2. Галина Герега, дружина О. Гереги, екс-секретар Київради, колишній народний депутат України

Сімейство Онопенка
1. Василь Онопенко, суддя цивільної палати Верховного Суду України
2. Євген Корнійчук, зять В. Онопенка, екс-заступник міністра юстиції

Сімейство Костусєвих
1. Олексій Костусєв, екс-мер Одеси
2. Олексій Гончаренко, син О. Костусєва, народний депутат України

Сімейство Білозорів
1. Оксана Білозір, екс-міністр культури, колишній народний депутат України
2. Андрій Білозір, син О.Білозір, депутат Київради

Сімейство Васюників
1. Іван Васюник, екс-віце-премєр-міністр України
2. Ігор Васюник, рідний брат І. Васюника, народний депутат України

Сімейство Васильєвих
1. Олександр Васильєв, екс-народний депутат України
2. Геннадій Васильєв, рідний брат О. Васильєва, колишній в.о. Генерального прокурора України

Сімейство Буряків
1. Сергій Буряк, екс-народний депутат України, колишній голова Державної податкової адміністрації України
2. Олександр Буряк, екс-народний депутат України, банкір

Сімейство Вілкулів
1. Юрій Вілкул, мер Кривого Рогу
2. Олександр Вілкул, син Ю. Вілкула, екс-віце-прем’єр-міністр України, народний депутат України

Сімейство Франчуків
1. Анатолій Франчук, колишній голова Ради АРК
3. Ігор Франчук, син А. Франчук і колишній чоловік Олени Франчук, доньки Леоніда Кучми

Сімейство Кучми
1. Леонід Кучма, екс-президент України
2. Олена Пінчук, донька Л. Кучми
3. Віктор Пінчук, зять Л. Кучми і чоловік О. Пінчук

Сімейство Збітнєвих
1. Рена Назарова, депутат Київради
2. Юрій Збітнєв, чоловік Р. Назарової, екс-народний депутат України

СВАТИ
1. Петро Симоненко (КПУ) і Катерина Ващук, екс-народний депутат України
2. Андрій Деркач, народний депутат України і Володимир Литвин, народний депутат України

КУМИ

Порошенко Петро, президент України

Куми
Віктор Ющенко, екс-президент України
Оксана Білозір, співачка
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Бойко Юрій, народний депутат України

Куми
Дмитро Фірташ, співвласник компанії RosUkrEnergo
Ганна Герман, екс-народний депутат України

Деркач Андрій, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України.

Кільчицька Ірена, екс-перший заступник київського мера Леоніда Черновецького

Куми
Аліна Айвазова, колишня дружина Леоніда Черновецького;
Степан Черновецький, син Леоніда Черновецького;
Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор.

Кличко Віталій, мер Києва

Куми
Палатний Артур, народний депутат України

Кучма Леонід, екс-президент України

Куми
Сергій Льовочкін, народний депутат України
Юрій Павленко, народний депутат України
Іво Бобул, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Льовочкін Сергій, народний депутат України

Куми
Едуард Прутнік, екс-народний депутат
Віктор Янукович

Луценко Юрій, народний депутат України

Куми
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Мартиненко Микола, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України

Медведчук Віктор, екс-глава адміністрації президента Леоніда Кучми

Куми
Володимир Путін, президент Росії
Світлана Медведєва, дружина прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва

Павленко Юрій, народний депутат України

Куми
Леонід Кучма, екс-президент України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Піскун Святослав, екс-Генеральний прокурор і колишній народний депутат України

Куми
Сергій Винокуров, суддя Конституційного суду України
Петро Мельник, екс-ректор Національного університету податкової служби України
Дмитро Понамарчук, журналіст

Поживанов Михайло, колишній заступник міністра економіки України

Куми
Олег Надоша, екс-народний депутат України
Андрій Клюєв, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони
Вадим Гуржос, колишній голова Державної служби автомобільних доріг України

Рибачук Олег, екс-глава Секретаріату президента України

Куми
Олександр Третьяков, народний депутат України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Рудьковський Микола, екс-народний депутат України

Куми
Віктор Уколов, колишній народний депутат України

Стець Юрій, міністр інформаційної політики

Куми
Юрій Луценко, народний депутат України
Ірина Луценко, дружина Юрія Луценка, народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Марина Порошенко, дружина Петра Порошенка.

Третьяков Олександр, народний депутат України

Куми
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка
Едуард Зейналов, колишній народний депутат України
Дмитро Табачник, екс-міністр освіти і науки України
Олег Рибачук, екс-глава Секретаріату президента
Ігор Палиця, екс-голова Одеської ОДА

Франчук Олена, донька Леоніда Кучми

Куми
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Шуфрич Нестор, народний депутат України

Куми
Ірина Білик, співачка

Ющенко Віктор, екс-президент України

Куми
Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Микола Катеринчук, екс-народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Олександр Черевко, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації
Оксана Білозір, співачка
Володимир Гришко, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»
Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат України
Сергій Буряк, екс-народний депутат України
Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр-міністр Криму
Давид Жванія, екс-народний депутат України
Михайло Саакашвілі, екс-президент Грузії
Ніно Ананіашвілі, грузинська балерина
Петро Міхеєв, екс-голова правління банку «Україна»

Ющенко Катерина, дружина Віктора Ющенка

Куми
Юрій Павленко, народний депутат України
Олександр Третьяков, народний депутат України

Янукович Людмила, дружина Віктора Януковича

Куми
Вадим Писарєв, художній керівник Донецького театру опери і балету.

Яценюк Арсеній, прем’єр-міністр України

Куми
Андрій Пишний, народний депутат України

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Кличку час визначатися – він з екс-регіоналом Столаром чи киянами. Розслідування. Документи

Stolar-Vadym1-300x225

 

Міський голова Києва Віталій Кличко підійшов впритул до свого «Майдану». Його небажання сваритися з оточенням, їхніми політичними та бізнесовими партнерами поставили мера на межу повної дискредитації.

Кличко вступився за забудовника тридцятиповерхових веж на Микільській Слобідці у Києві. Щоб некиянам було легше орієнтуватися, ідеться про ділянку на березі Дніпра прямо біля головного собору українских греко-католиків – Воскресіння Христового.

Уже рік там ведеться будівнитцво комплексу «Сонячна Рів’єра» на замовлення фірми «Терра Капітал». В одній з веж вивели десять поверхів.

Хто за цим стоїть? Попереднім орендарем, а згодом і власником землі була фірма «Майк», за якою стирчать вуші родини Столарів – депутата Київради Вадима Столара, колишнього нардепа від партії регіонів та бізнес-партнера Черновецького, а також його батька Михайла Столара.

Stolar-zabud1

Фірма «Майк» перевела землю на фірму «Терра Капітал», яка і розпочала грандіозне будівництво прямо на березі Дніпра – в рекреаційній зоні та захисній прибережній смузі Дніпра.

Через кілька днів після втечі Януковича, 6 березня 2014 року головний архітектор Києва Целовальник, не виконуючи постанову Окружного адмінсуду Києва, видав Містобудівні умови та обмеження на будівництво тут житлового комплексу.

Після цього, вже у січні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала Дозвіл на виконання будівельних робіт – які, насправді, на той момент велися вже десять місяців.

При цьому Державна корпорація «Укрбуд», очолювана депутатом Київради від УДАРу та партнером Столара Максимом Микитасем, вже навіть здійснює продаж квартир в недобудованому житловому будинку на Микільській Слобідці.

Варто додати, що Столар є близьким товаришем Сергія Льовочкіна та соратником Ігоря Ніконова – першого заступника Кличка та головного девелопера в проектах Дмитра Фірташа та Вагіфа Алієва. Ніконова та Столар є бізнес-партнерами в київському хмарочосі «101 Тауер».

При цьому по партії УДАР пішла рознарядка не втручатися в цей конфлікт, хоча мера про деталі оборудки інформували депутати Чумак і Новак. Сам будмайданчик почали обносити бетонними блоками та колючим дротом, зводячи там новий «Берлінський мур» в Києві. До охорони території також були залучені невідомі озброєні люди, які представлялися «Громадським формуванням Лівий берег».

Stolar-zabud2-500x375

Stolar-zabud3-500x375

 

Особливий цинізм в тому, що, аби надати легальних форм будівництву в забороненій 100-метровій зоні, було створено висновок «Інституту Генерального плану міста Києва» – про те, що насправді це не берег «великої ріки» Дніпро, а лише «середня річка» Десенка, і захисна смуга тут становить тільки 50 метрів.

Це суперечить позиції Міністерства інфраструктури та Державного агентство водних ресурсів, які називають цю ділянку «Дніпром», що вимагає захисну смугу в 100 метрів, виводячи весь проект за рамки закону.

Ось ці документи:

Stolar-zabud4

Stolar-zabud5

Я в силу можливостей своїми депзверненнями намагаюся зірвати плани щодо забудови Микільської Слобідки. Крім того, мною разом з колегами-депутатами Левченком і Заліщук направлено на генпрокурора Шокіна заяву про злочин щодо мера Віталія Кличка, керівника київської міліції Терещука, в.о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції Драча тощо – через нереагування, змову та покривання забудовників на Микільській Слобідці.

Кличку варто зрозуміти – після Майдану кияни не будуть мовчки терпіти, і подальше самоусунення або толерування забудовників на Микільській Слобідці завершиться для нього політичною катастрофою.

P.S. Інші подробиці грандіозної афери під боком у Кличка дивіться в програмі «Схеми» на Першому каналі України.

 

Сергій Лещенко, журналіст, народний депутат України, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: