Архив рубрики: ‘тендерна мафія’

Оценочная афера Антона Яценко и Александра Рябченко

В апреле-мае 2012 года была осуществлена попытка монополизировать рынок оценочных услуг в Украине.

Помешала этому лишь резкая реакция со стороны самих оценщиков да освещение ситуации в СМИ.

В события вмешались первые лица государства, и, казалось, аферу удалось сорвать. Тем не менее, ее авторы готовят реванш.

Попытки монополизировать оценочный рынок связываются с фамилией небезызвестного народного депутата Антона Яценко, некогда реализовавшего аферу под названием «Тендерная палата», а позже пытавшегося реализовать подобное мероприятие на ниве платной подачи электронной отчетности в госорганы.

И хотя сам Яценко отрицает какую-либо связь между ним и попыткой монополизации рынка оценки, его действия дают новые подтверждения такой связи.

Битва

Попытки монополизировать рынок оценки имущества стартовали в начале 2012 года, когда Верховная рада изменила отдельные приватизационные законы.

Среди множества изменений были поправки, по которым с фискальными целями недвижимость могли оценивать лишь «особые» субъекты оценочной деятельности.

Следующим шагом стали приказы Фонда госимущества от 23 апреля 2012 года. Ими ведомство утвердило новое направление в оценке — «для целей налогообложения».

Вскоре ФГИ, руководствуясь загадочными принципами, отобрал 12 фирм из 4 тыс, которые получили монопольное положение на рынке оценки.

Сразу же после вступления приказов фонда, 14 мая, по неизвестным принципам были отобраны 40 оценщиков для семидневного обучение в Научно-исследовательском экономическом институте Министерства экономики.

Почему и как было выбрано это учебное заведение, и кто отбирал претендентов на обучение — этот вопрос фонд оставил без ответа. При этом 9 тыс работающих в отрасли специалистов, по сути, были оставлены не у дел.

Согласно новому порядку эти 12 фирм, офисы которых располагались в Киеве, должны охватить все регионы Украины. Оценка могла проводиться даже без выезда на объект, что до сих пор было нонсенсом.

Новая система сводила к минимуму ответственность монопольных оценщиков перед людьми и государством, зато предусматривала десятикратное удорожание работ. Ожидаемый чистый доход монополистов, который планировалось получить только на первых порах, специалисты отрасли оценивали 300 млн грн.

 

Общественные организации оценщиков обратились к президенту, правительству, народным депутатам. В конце концов, под требованием остановить монополизацию рынка подписались все отечественные оценщики.

На этом этапе к освещению проблемы подключились СМИ. Это привело к тому, что скандал стал по-настоящему громким. 14 июня подавить замыслы авторов идеи взялся лично премьер Николай Азаров. Он поручил отменить приказы Фонда госимущества, наказать виновных и нормализовать работу на рынке оценки.

ФГИ попытался обойти указания главы правительства. Вместо отмены приказов он поначалу признал их лишь утратившими силу. Однако этот факт был немедленно обнаружен СМИ, и уже 15 июня фонду пришлось отменить свои приказы.

Контратака

Пока оценочное сообщество праздновало победу, оказалось, что борьба не закончена. Вопрос изменения правил игры в оценке имущества для налогообложения стал подниматься снова.

В ход пошли обращения в правительство и другие инстанции. Инициировали их три общественные организации, которые существуют только на бумаге. ФГИ в мае 2012 года признал их саморегулируемыми организациями оценщиков.

«Союз оценщиков Украины» и «Ассоциация специалистов банковской оценки Украины» получили этот статус 15 мая, а «Ассоциация оценщиков Украины» — 24 мая.

Однако в Украине действует ряд настоящих профильных общественных организаций: «Украинское общество оценщиков», «Ассоциация специалистов оценки», «Союз экспертов Украины», «Союз оценщиков земли», «Всеукраинский союз экспертов-оценщиков», «Союз оценщиков Украины».

Тем не менее, ФГИ предпочел иметь дело с тремя фантомами. Их представителей включили в Набсовет по вопросам оценочной деятельности. Был утвержден состав Экзаменационной комиссии по направлению «Оценка для целей налогообложения».

В комиссию вошли представители только двух саморегулируемых организаций из девяти, признанных Фондом: «Ассоциации специалистов банковской оценки Украины» и «Союза оценщиков Украины». Из представителей тех же двух организаций фонд составил аттестационную комиссию по качеству услуг.

Коррумпированный глава ФДМ Олександр Рябченко

Список участников «Союза оценщиков Украины», «Ассоциации специалистов банковской оценки Украины», «Ассоциации оценщиков Украины» остается тайной.

ФГИ отказался предоставлять такую информацию в ответ на запросы оценщиков. Мотивация — персональные данные. Это, конечно, нонсенс: оценщики не могут установить, кто является членами названных выше организаций.

Тогда оценщики решили пойти от противного: со всей страны в организации-фантомы полетели обращения от оценщиков с просьбой вывести их из числа членов этих организаций, если их туда вписали. Копии писем были направлены в ФГИ.

Согласно порядку признания фондом статуса саморегулируемой организации, в случае внесения изменений в состав членов организации, СРО должны информировать об этом не позднее чем в двухнедельный срок. А ФГИ должен контролировать соответствие СРО требованиям, определенным этим порядком.

Однако откажется ли ФГИ от сотрудничества с фантомами, не понятно. Судя по всему, фонд и его глава Александр Рябченко заинтересованы в реализации аферы.

Впрочем, дело не только в этом. У упомянутых «бумажных» организаций и у 12 фирм, которые должны были монополизировать рынок оценки, «ноги растут» из сомнительных сделок времен Тендерной палаты.

Ответный удар

Сопротивление умелым аферистам с депутатскими мандатами не прошло даром для наиболее активных представителей оценщиков. С первых дней борьбы в их адрес звучали угрозы и запугивания от неизвестных.

После отмены приказов Фонда госимущества в отношении ряда активных оценщиков началась травля в нечистоплотных СМИ. На сайтах-“помойках” можно обнаружить немало всяческой грязи и «разоблачительных» статей по этому поводу.

Подтверждения того факта, что заказчиком данных мероприятий выступает Яценко, безусловно, нет. Однако своими действиями он это в полной мере подтверждает.

Яценко написал запросы во все 25 региональных отделений ФГИ. Не поленился направить письма в областные управления земельных ресурсов и другие госучреждения. Всего за месяц Яценко разослал более 1 тыс запросов.

Мафиози Антон Яценко (справа)

В качестве повода для депутатских обращений автор тендерной аферы выбирает именно те заказные статьи, которые поливали грязью оценщиков.

В письмах Яценко просит предоставить всевозможную информацию о непокоренных представителях отрасли — правоустанавливающие документы, информацию о коммерческой деятельности за пять лет и многое другое. Вероятно, эта информация необходима для наполнения контентом очередного сайта-“помойки”.

Любопытно, что в обращениях депутат декларирует готовность предоставить 25 отделением ФГИ и 25 управлением Госкомзема копировальную технику для тиражирования информации об оценщиках, то есть подарить 50 «ксероксов». Невиданный альтруизм.

 

Андрей Вышинский, Экономическая правда

 

“Раиса 20 % “. Или как Богатырева зарабатывает себе на будуары и Луи Виттоны. Часть вторая

В предыдущей статье мы писали, как Раиса Васильевна Богатырева с размахом великосветской дамы обустроила себе личный будуар на втором этаже помещения Минздрава. Теперь мы расскажем о том, как новый министр добывает средства для оплаты такого затратного стиля жизни.

Контроль над тендерами – один из самых быстрых и сравнительно малозатратных способов получить кэш для украинского коррупционера. Неудивительно, что медицинские тендеры, через которые в 2012 должно быть освоено 2 млрд. грн. стали заботой №1 Раисы Богатыревой с приходом ее на пост вице-премьера – министра здравоохранения. Серьезность намерений нового руководства стала очевидной, когда ответственным за тендерные закупки-2012 стал министерский сын Александр Богатырев. Не имея официального статуса в министерстве, он стал главным переговорщиком с участниками рынка по определению будущих победителей и доли, положенной при этом тендероустроителям. И здесь даже видавшие виды участники рынка пришли в замешательство от первоначальных аппетитов руководителей Минздрава. Это при том, что большинство имеющих отношение к тендерам – далеко не чужие режиму бизнес-группы. А некоторые персоны как Юрий Иванющенко или семья Фисталей – так вообще очень даже близкие.

Оказалось, что не все были готовы к новым правилам игры, и переговоры по тендерам весьма затянулись. В результате первый тендер по закупке лекарств за госсредства прошел лишь 12 апреля. Как в 2011 была поставлена под угрозу срыва своевременная закупка жизненноважных лекарств. И — без всяких тебе последствий. Напомним, предыдущий министр Александр Онищенко подвергся жесткой критике, и, в конце концов, был уволен за то, что начал тендерные процедуры 11 апреля и в результате не уложился с планом закупок в срок. Расчистив территорию семья Богатыревых успела провести новый тендер, на котором, о, чудо!, победила компания «Фармстандарт-Биолек», принадлежащая Александру. Пока речь идет об 11 миллионах гривен, на которые закупят вакцины.

По результатам тендерных переговоров у Богатыревых, как и у предыдущего министра, явных фаворитов не оказалось. Однако они все же позаботилась о том, чтобы семейное фармпредприятие, производящее вакцину, не осталось без внимания государственных денег. Ведомство Раисы Богатыревой инициирует увеличение расходов на вакцинацию на 130 млн. грн. Вообще 20 % дополнительной «мзды» к и так существовавшим откатам персонально для Богатыревой становится обязательным элементом системы «решалова» в Минздраве.

Соответствующее намерение было обозначено заявлением МОЗа в середине апреля. Между прочим, несколько лет назад Раиса Богатырева, находясь на посту Секретаря СНБОУ, была ярым противником обязательной вакцинации в исполнении министерства здравоохранения Кабмина Тимошенко. Тогда она утверждала, что правительство должно взять на себя ответственность за смерть привитого от кори ребенка в мае 2008 года в Краматорске. Будучи уже на посту министра здравоохранения, у Раисы Васильевны иной подход к вине. «А кто защитит врача, который позволил вакцинацию, и медсестру, которая провела прививки в соответствии с инструкциями, но осложнения все-таки произошли?», — вопрошает сегодня министр, сетуя на отсутствие каких-то специальных нормы о защите медиков в процедуре вакцинанции. Это не смотря на то, что за последние полгода в Украине произошло несколько детских смертей, которых связывают с вакцинацией.

Станут ли украинцы здоровее от этих дополнительных трат на вакцины — истина далеко не бесспорная. А вот то, что от увеличения закупок вакцин станет богаче бизнес-предприятие клана Богатыревых, производящее вакцину, практически не вызывает сомнений. Речь идет о харьковской компании «Биолек», производителе отечественных вакцин. До 2010 года компания контролировалась сыном Богатыревой Александром. Этот завод известен тем, что среди его линейки был печально известный препарат трамадол. И если позиция чиновницы по вакцинам не идет в разрез с мнением подавляющего части украинского общества, то в случае с трамадолом – все наоборот. В 2008 году, когда препарат признали наркотиком и запретили продавать, Богатырева принялась рьяно его защищать. По ее мнению, трамадол – это никакой не наркотик, а превосходное обезболивающее. И в какую только позу не станешь для процветания родного предприятия! И хотя с 2010 году у компании появился новый собственник, российский «Фармстандарт», Богатыревы остались в нем в качестве миноритариев. Соотвественно, и далее кровно заинтересованы в безоблачном в финансовом плане будущем предприятия. Не случайно, ему везет с государственными тендерами последние несколько лет. В прошлом году «Фармстандарт-Биолек»» стал одним из основных поставщиков вакцин в рамках государственного заказа.

Еще одной знаменитой коррупционной «кормушкой», которую Богатыревы позаботились взять под контроль, стало предприятие «Государственный фармцентр МОЗ». Оно обеспечивает регистрацию и сертификацию всех медицинских препаратов на рынке. То есть, решает, допускать тот или иной препарат на рынок или нет. Предыдущий руководитель предприятия Василий Блихар без возражений уступил рабочее место креатуре руководства Михаилу Нестерчуку после визита к нему правоохранительных органов.

Наконец, не одними, как говорится медицинскими деньгами сыт будешь. Совмещая должности министра и вице-премьера по гуманитарным вопросам, Раиса Богатырева активно занимается переключением на себя тендеры министерства образования и министерства культуры. Культуру министр собирается передать «на кормление» своей помощнице по бытовым вопросам красоты, гламура и гастрономии Людмиле Харив. Что касается образования, то вряд ли такой жирный кусок ей удастся вырвать из цепких объятий непотопляемого Дмитрия Табачника. Но о былой дружбе между двумя чиновниками после затеянного Богатыревой перетягивания тендерного одеяла, скорее всего, придется забыть. Ведь не зря говорят: «дружба дружбой, а табачок врозь».

Василий Соловьев, Rtkorr

 

Законопроект 9634: тендерний мафіозі Яценко знову хоче красти у держави мільярди

Переполох з Пейзажкою на тиждень відволік від речей вічних. Зорі на небі, моральний закон всередині нас та законопроекти від Антона Яценка, названого «батьком тендерної мафії», котрі обіцяють мільярдні побори з підприємців – ось три речі, котрі будуть завжди.

Скільки б не кляли Яценка в ЗМІ, скільки б не мінявся колір влади – він живий, і невтомно лізе у Раду зі своїми законодавчими ініціативами.

Був серед чималої групи негідників, котрих Юля привела в парламент, потім – міцні Вітіни обійми, нелегка доля тушки. Кажуть, навіть били Яценка, у сенсі – фізично. Були і душевні рани, завдані конкуруючою командою таких же чесних і принципових під назвою ЄДАПС.

Але Яценко все стерпів, і зараз плоди смирення його мають номер 9634 і назву – законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель».

Законопроект пройшов перше читання непоміченим для українського суспільства. Технічно це пояснити не важко. «Сіль» законопроекту – у кількох словах, захованих серед нескінченного тексту. Та й ті набувають свого загрозливого змісту у вигляді поправок і доповнень.

Отже, власне про «сіль».

Уявіть собі, що ваша компанія бере участь у оголошеному державою тендері, скажімо, на постачання чорної, червоної та баклажанної ікри до закладу громадського харчування у заповіднику Межигір’я.

Звісно ж, «чужиє сдєсь нє ходят». Однак припустимо, що трапилось диво і ви чесно виграли цей тендер, і вже потираєте руки в очікуванні прибутку.

І тут, зненацька, вам кажуть: чувак, ти, звісно, молодець і чесно переміг у тендері, бо твоя пропозиція була найвигідніша для держави, у законі прописано одну невеличку вимогу: ціна твоєї ікри не повинна перевищувати середньоринкову більше, ніж на 20%.

Отож давай Папірець!

Бо на 20% можна, а більше – тільки за особливим розпорядженням. Тільки ти цеє, не забудь: часу у тебе на подачу Папірця – зовсім мало. Як сказано у законі, «Учасник – переможець процедури закупівлі не пізніше дати укладення договору про закупівлю надає замовнику документ, який містить інформацію про рівень звичайної ціни товарів (робіт, послуг), що є предметом закупівлі».

Ви, м’яко кажучи, дещо стурбовані. Ви питаєте: а хто ж оцінить мій товар на предмет відповідності ціни середньоринковій? А вам відповідають: читай закон.

Там же людською мовою написано, що «звичайна ціна визначається виходячи з результатів незалежної оцінки майна (товарів) та майнових прав (послуг, робіт) за окремим напрямком, яка проводиться суб’єктом оціночної діяльності».

І от ви йдете до того «суб’єкту оціночної діяльності», який є звичайнісінькою фірмою у складі зіц-предсєдатєля Фунта та кур’єра Паніковського, такого собі масового ксерення Папірців. А за фірмою, звісно ж, стоїть невидима постать Олександра Ібн Івановича Корейко у його модерній кокаїновій реінкарнації, схожій на Антона Яценка.

І кажуть вам у цьому «суб’єкті оціночної діяльності»: а відвали-но нам, любий друже, трохи твоєї чудової ікри. Бажано налічкою. Ви обурюєтесь: що за фігня, я ж чесно виграв тендер!

А вам відказують: ти тут, міл чілавієк, ще трохи повипендрюйся – і взагалі на зону помаршируєш. Бо, як сказано у тому ж законі, «Якщо ціна пропозиції переможця процедури закупівлі перевищує звичайну ціну, то відповідна інформація надається уповноваженому органу для здійснення моніторингу закупівель та Міністерству внутрішніх справ України для профілактики правопорушень і запобігання зловживанням під час здійснення закупівель». Так що будеш багато балакати – зараз же накатаємо до мєнтури тєлєгу, що ти хотів впарити українським громадянам баклажанну ікру за ціною золотих унітазів.

І вам, зрозуміло, не лишається нічого іншого, як відбашляти «суб’єкту оціночної діяльності» стільки, скільки він зажадає, за цього золотенького Папірця. Раніше це було переважно 3% від вартості тендеру, у особливих випадках сума могла зростати.

Але це, до речі, не єдина схема, за допомогою якої Яценко піднімає мільярди на пустому місці. Уважно перечитавши законопроект N9634, ми знаходимо ще одне джерело прибутку «тендерної мафії». Дослівно цей пункт звучить так: «Голова та секретар комітету з конкурсних торгів повинні протягом шести місяців з моменту першого вступу до комітету конкурсних торгів пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель. Повторне навчання або підвищення кваліфікації у сфері здійснення закупівель здійснюється не рідше одного разу кожні два роки. Навчання з питань організації та здійснення закупівель, повторне навчання та підвищення кваліфікації у сфері здійснення закупівель проводиться навчальними закладами, що отримали відповідну ліцензію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України».

Сенс цієї норми полягає у тому, що тендерний комітет – надзвичайно хлібне місце. І кожен, хто захоче туди потрапити, легко погодиться заплатити «навчальному закладу, що отримав відповідну ліцензію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України» за відповідну довідку про закінчення потрібних курсів підвищення кваліфікації.

Очевидно, що за створення такої корупційної вольниці у Табачника Яценку лише подякують. Чи буде подяка у вигляді відсотка від хабарів чи фіксованої суми – не суть.

При цьому, готовий побитися об заклад, що кілька сотень народних депутатів навіть не знають, що відбувається насправді. В нинішній більшості традиційно законопроектів не читають, а ті, хто в курсі – мовчать. Цілком можливо, що Яценко до всього ще й зекономив на підігріві депутатського корпусу.

UPD

Ось фото Яценка з минулосуботнього з’їзду Партії Регіонів. Почесний гість!

Ігор Луценко, блоги Української правди

 

Тендерна мафія повертається?

За словами джерела в уряді, почерк Яценка простежується у геніальності роботи з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить глибоко заховані нюанси, на основі яких після затвердження закону буде побудована корупційна схема.

Фото УП

В четвер був винесений на друге читання законопроект про внесення змін до чинного закону про державні закупівлі №753.

Для багатьох прийнятий документ стане несподіванкою. Річ у тім, що на сайті парламенту опублікований старий варіант законопроекту – в січневій редакції.

У розпорядження “Економічної правди” потрапив остаточний варіант, який редагували в кінці березня. Серед чиновників економічних відомств і парламентарів це сьогодні, мабуть, один з найбільш популярних текстів.

“На руки” його отримали навіть не всі депутати економічного комітету Верховної ради, а всі інші побачать в останню мить.

Не знають, про що піде в тексті мова, і міжнародні спостерігачі із Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу, які в минулому активно цікавилися цією темою.

Текст змін до закону про Державні закупівлі, який приховує Яценко, можна прочитати тут.

Цей документ почали писати ще при уряді Юлії Тимошенко. Після ліквідації скандальної Тендерної палати парламенту знадобилося чимало часу, щоб прийняти закон про державні закупівлі.

Певний час ця сфера регулювалася тимчасовою постановою Міністерства економіки, породжуючи корупцію вже в структурі урядового відомства.

Шляхом довгих дискусій і складних переговорів рамковий і недосконалий закон про держзакупівлі був прийнятий у лютому 2010 року. Підписуючи текст, президент Віктор Янукович розпорядився підготувати проект поправок до нього, аби в найближчому майбутньому внести його на розгляд парламенту.

Нинішній документ – результат цієї роботи. Вже з перших рядків тексту помітно, що його спіткала доля всіх попередніх – проект спотворили на підході до другого читання.

Відомий навіть автор спотворень – творець і колишній керівник пріснопам’ятної Тендерної палати Антон Яценко, голова підкомітету з питаннь регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств комітету Верховної ради з питань економічної політики.

Природно, всі правки належать не йому особисто, а іншим депутатам. Тим не менш, джерело “ЕП” в Кабміні стверджує, що всі ці зміни згенеровані саме Яценком. “Відчувається рука майстра”, – говорить чиновник.

Як відомо, недавно Яценко вийшов з фракції БЮТ і увійшов до фракції Партії регіонів у парламенті. Одночасно з цим, у депутата закінчилися серйозні особисті проблеми.

Відразу після виборів президента засновник Тендерної палати увійшов в систему влади і став негласно керувати держзакупівлями. Писали також, що від імені компартії його поставили наглядачем над новим міністром економіки Василем Цушком і головою Держфінпослуг Василем Волгою.

Навесні 2010 року в долі Яценка почався кризовий період. У травні нардеп отримав удар в обличчя від екс-міністра економіки Василя Цушка.

Почалося розслідування. Подейкували, що, незважаючи на недоторканність, нардепу довелося виїхати з України. Інакше його могло чекати що завгодно – аж до зняття особливого статусу і конфіскації майна.

Сам мордобій більшість сприйняла як спеціально розіграну комбінацію. Мовляв, Яценко і Цушко домовилися так зробити, бо про ділові зв’язки між ними у Верховній раді не говорив хіба що лінивий.

Більше того, подейкували про якісь родинні зв’язки двох депутатів. Навіть після травневого інциденту Василь Петрович на подив пізно приймав деякі рішення, які могли зашкодити Антону Володимировичу.

Втім, є й інші люди, які стверджують, що між Яценком і Цушком відносини зіпсовані ґрунтовно. Сам Цушко ображається на будь-які натяки на дружбу з Яценком і стверджує, що був і залишається великою загрозою для творця Тендерної палати.

“Економічну правду” він навіть переконував, що готовий дати колишньому бютівцю в обличчя ще раз, якщо той дасть привід.

Сьогодні Цушко очолює Антимонопольний комітет, і з його діями пов’язаний гучний скандал у сфері держзакупівель. Згідно з останнім законом, повноваження щодо оскарження тендерів передали АМКУ.

Ці повноваження були застосовані в недавньому конфлікті навколо закупівлі Міністерством оборони послуг із забезпечення солдатів їжею.

На основі скарги АМКУ заблокував проведений тендер, і Міноборони було змушене звертатися до Мінекономіки за узгодженням закупівлі у єдиного постачальника.

Підсумком операції стало те, що прем’єр-міністр звільнив з посади заступника міністра економіки Олександра Сухомлина, який займався узгодженнями тендерних процедур.

Разом з ним посади начальника департаменту з держзакупівель позбувся Віталій Абасов. Втім, за інформацією джерел “ЕП”, він скоро повернеться на цей пост як людина першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Невідомо, чим пожертвував Яценко, але його проблеми з новою владою закінчилися. Кажуть, що він періодично зустрічається з Клюєвим, хоча це може бути і простим збігом обставин.

Тим не менш, за словами джерела в Кабміні, саме Яценко в комітеті парламенту з економічної політики допрацьовував законопроект про держзакупівлі.

Фірмовий стиль колишнього хресного батька Тендерної палати – дописувати потрібні правки на етапі між першим і другим читанням. Ці правки завжди одні й ті ж по суті, хоча можуть відрізнятися за оформленням.

Зазвичай вони передбачають один з двох варіантів.

Перший – наділення якогось державного органа або недержавного підприємства особливими повноваженнями у сфері держзакупівель.

Наприклад, йому надається право скасувати тендер, який вже відбувся на основі нововиявлених обставин. Навіть якщо потім з’ясується, що обставини надумані, результати тендера скасовуються.

Другий – для проведення тендера або погодження держзакупівлі в одного учасника необхідно отримати особливий дозвіл або довідку.

Інакше, навіть якщо такий дозвіл не передбачено в законодавстві, держзакупівля не буде проведена. Для отримання “добра” підприємству треба йти в якесь місце. Це може бути державний орган або недержавне підприємство. Плати – або не зможеш закупити.

Нинішній законопроект не став винятком. Варто відзначити кілька ключових моментів, на основі яких в Україну може повернутися привид Тендерної палати.

Перший момент. Розширення переліку випадків, у яких можна не застосовувати закон про держзакупівлі.

Після першого читання цього закону виник скандал. Євросоюз взагалі розглядає будь-які винятки із загального правила як привід для корупції. Тому, побачивши величезний перелік винятків у новому законопроекті, він заблокував виділення чергового траншу цільової допомоги України в розмірі 126 мільйонів євро.

Взагалі ЄС на будь-які спроби вивести щось з-під дії закону дивиться як на пряме порушення принципів добросовісної конкуренції, відкритості і прозорості.

Після блокування траншу уряд схаменувся і пообіцяв все виправити. Проте у документі, який має “Економічна правда”, перелік винятків став ще ширшим. Швидше за все, Україну чекає черговий скандал, і ЄС вимагатиме від уряду або Адміністрації президента ветувати закон. Інша річ, чи прислухається Україна.

Другий момент. Новий закон передбачає страхування відповідальності за договором. Страховка укладається з переможцем тендера. Тут же записано, що порядок цього страхування буде визначатися спільним рішенням Мінекономіки і Держфінпослуг.

Навесні 2010 року Яценко давав зрозуміти, що він курує Держфінпослуг, а після отримання індульгенції від нової влади він напевно зрісся з Мінекономіки, яке фактично очолює перший заступник міністра Вадим Копилов.

Корупційна суть пропозиції така. Порядок страхування затверджується не законом і навіть не постановою Кабміну, а звичайним наказом. Максимум – це буде спільний наказ двох відомств.

Звичайно, його доведеться зареєструвати у Мін’юсті, але “протягнути” наказ через Мін’юст набагато легше, ніж закон або постанову уряду.

У цей наказ легко вписати схему, яка дозволить отримувати “відкати”. Наприклад, гроші будуть вимагати за надання якоїсь довідки, яку даватиме потрібна контора.

Необхідність цього документа буде пояснюватися тим, що потрібно захистити державу на той випадок, коли переможець тендера не зможе виконати свої зобов’язання.

Щось схоже в минулому впроваджувало керівництво ліквідованої Тендерної палати, створюючи додаткові обслуговуючі центри, які супроводжують процедури торгів, що автоматично здорожувало вартість проведення закупівель.

Крім того, законопроект запроваджує нову обов’язкову процедуру – забезпечення виконання договору про закупівлю.

Згідно з документом, вона застосовується до всіх процедур закупівель, передбачених цим законам і до закупівель за рамковими угодами. Вартість такого забезпечення становитиме 15% – сьогодні до 5% – від вартості договору про закупівлю товарів і послуг.

Це чималі гроші, якими можна вміло керувати. Наприклад, Костянтин Григоришин місяцями не міг забрати 400 мільйонів гривень забезпечення, яке він вніс за участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу.

У Мінекономіки з’являється функція аналізувати ефективність здійснення закупівель. Це означає, що воно буде мати право моніторити і припиняти процедуру закупівлі.

Як випливає з правок до документа, моніторинг закупівель – це збір та обробка інформації, яка стосується здійснення замовником державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності здійснення цих закупівель.

Не виключено, що таким чином Клюєв “відбирає хліб” у Контрольно-ревізійного управління, де сьогодні зосереджена функція моніторингу в сфері держзакупівель.

Примітно, що в законі не вказано, як саме здійснюється моніторинг, відсутні і терміни розслідування. Це означає, що всі нюанси будуть затверджені наказом уповноваженого органа, тобто Мінекономіки, в якому можна написати що завгодно.

Якщо хтось попрацює над цим порядком, вийде цікава схема. Не виключено, що у Мінекономіки все буде прописано так, щоб отримати широкі повноваження.

Під приводом проведення моніторингу процес можна затягувати скільки завгодно, але як тільки учасник заплатить повз каси – торги можна буде відновити.

Привід для проведення моніторингу є завжди, особливо при закупівлях в одного учасника. Якщо раніше для неї потрібно було отримати погодження Мінекономіки, то в разі прийняття закону сам покупець повинен дивитися, чи підпадає він під критерії, за якими можна відмовитися від проведення тендера.

Якщо він порушить критерії, то повинен буде сам пояснити прокурору, чому. Це позитив.

З іншого боку, завжди є привід для додаткового дослідження подібної угоди. Одна річ, коли підприємство бере на себе відповідальність, і зовсім інша – коли перевіряє об’єктивний працівник Мінекономіки.

Четвертий момент. На рівні держзакупівель повториться те, за що постійно критикують Контрольно-ревізійне управління. Сьогодні КРУ оцінює збитки від дій чиновників на основі власних, досить спірних методичних рекомендацій.

У нинішньому законі передбачено, що Мінекономіки наказом затвердить свою методику визначення збитків при держзакупівлях. Також воно отримає право давати висновок щодо суми завданих державі збитків.

Взагалі-то, це нонсенс. Якщо адміністративний орган має право робити такі висновки, автоматично виникає мільйон питань. Наприклад, в чиїх інтересах робитимуться такі висновки.

Не виключено, що цією оцінкою буде займатися відроджена Держінспекція за цінами, яку очолив Клюєв.

П’ятий момент. Вводиться поняття банку-агента з обслуговування держзакупівель. Ним може бути банк, який частково або повністю належить державі. Це перший критерій відбору, в результаті якого перевагу отримують п’ять установ з 170-ти.

Також будуть внесені зміни в закон “Про банки і банківську діяльність”. Мінекономіки зможе визначати, який банк відповідає критеріям, а який ні. В результаті, може залишитися тільки одна обрана установа – через неї і спрямують всі потоки.

Уповноважений банк повинен буде гарантувати, що підприємство – учасник тендера платоспроможний. Це ще один критерій відбору, який може призвести до корупції.

Банк може робити висновки на власний розсуд. Наприклад, якщо у нього на рахунках не буде грошей даного підприємства, то воно виявиться потенційно неплатоспроможним. Слово “потенційно” ніхто не помітить.

Шостий момент. У кінцевих положення діючого закону прописані тимчасові винятки для певних видів закупівель. Пояснювалося це гучними гаслами, наприклад, необхідністю швидко підготуватися до “Євро-2012”. Природно, це привід для корупції.

Сьомий момент. У нинішньому законі про держзакупівлі є перелік актів, які потрібно прийняти для проведення особливих видів закупівель. Однак їх не розробили. Тимчасом навесні 2011 року закінчилися всі терміни, які відводилися для їх прийняття.

У новому проекті історія повторюється. Обіцянка прийняти закони залишається, але терміни відсуваються на 30 жовтня 2011 року і навіть на 2012 рік. До тих пір закупівлі у певних галузях повинні проводитися в порядку, передбаченому урядом.

За словами джерела “ЕП” в уряді, почерк Яценка простежується і в геніальній роботі з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить заховані нюанси, на основі яких буде побудована корупційна схема.

“Економічній правді” вдалося виділити сім основних нюансів. Причому майже всі вони стосуються розширення особливих повноважень Мінекономіки. Це означає, що саме в рамках цього міністерства виникне примара Тендерної палати.

За останньою інформацією, в парламенті нібито відбулися консультації, і деякі “блохи” будуть прибиратися. Однак що це означає?

Якщо є депутатські правки, їх потрібно виносити на голосування. Отже, поки що можна вважати, що всі потенційні корупційні схеми зберігаються.

Володимир Хамлетс, Економічна правда

Азаров придумав як можна красти мільярди без свідків

Azarov&kapusta1Мова йде про законопроект №7532 «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель». За цією овечою шкурою, себто непримітною назвою, насправді криється не один вовк, а зграя жадібних, наглих вовкулаків.

(більше…)

У Кернеса брешуть, що 10 лавок загальною сумою 630 тисяч гривень — це не казнокрадство

Влада Харкова стверджує, що лавки, встановлені в харківському метрополітені за 63 тисячі гривень кожна, — унікальні.

(більше…)

Возможный арест Антона Яценко: «паспортная мафия» задавила «тендерную»

Yacenko Anton3По данным ряда Интернет-ресурсов, ссылающихся на источник в Верховной Раде, депутат, на которого СБУ готовит представление о снятии депутатской неприкосновенности – это «тендерный мафиози» Антон Яценко. Большой ошибкой Антона стало то, что он настроил против себя другую группировку – «паспортную мафию» ЕДАПС. В свое время ОРД подробно рассказывал о «войне уродов». И вот, похоже, первая битва состоялась. Есть жертвы…

Как сообщает Ура-информ, Служба безопасности Украины намерена обратиться в Верховную Раду с инициативой о лишении депутатской неприкосновенности народного депутата Антона Яценко. Об этом сообщил информированный источник в Верховной Раде. «После возбуждения уголовных дел по Тендерной Палате планируется снятие неприкосновенность с депутата», — сообщил информированный источник.

О делах против Тендерной палаты Украины три дня назад написала газета “Дело”. Согласно материалам следствия, в схеме отмывания денег подозревается шесть компаний, через которые, по версии правоохранительных органов, государственные деньги присваивались, а потом легализировались. “В число фирм, к которым приковано внимание СБУ, входят ООО “Центр тендерных процедур (Межрегиональный)”, ООО “Информационное издание Тендерной палаты Украины”, — сообщила газета.

(більше…)

Мошенник от госзакупок Цушко снова возрождает коррупционные схемы Тендерной палаты

tender palata new1Министерство экономики разработало серию проектов приказов, обеспечивающих процесс проведения государственных закупок.
По идее, проекты призваны дополнить принятый в начале июня закон о госзакупках №2263-1. Участники рынка опасаются, что творчество министерства, наоборот, дискредитирует принятый закон.

Один из наиболее противоречивых текстов Министерства экономики — проект, устанавливающий механизм контроля за проведением закупок за государственные средства. Согласно документу, главный контролер — уполномоченный орган в лице самого Минэкономики.

(більше…)

Министр здравоохранения Зиновий Мытник проворовался на госзакупках на десятки миллионов гривен!

Mitnik Zinovyi2Контрольно-ревизионное управление выявило коррупционные схемы по закупке лекарств и медоборудования во время руководства Минздравом Василием Князевичем. Однако, нынешний министр Зиновий Мытнык тогда был заместителем Князевича и курировал тендорные закупки, пишет «Дело».

Расследовать факты коррупции в министерстве будет временная следственная комиссия, сообщила глава парламентского Комитета по вопросам здравоохранения Татьяна Бахтеева, уточнив, что к расследованию депутаты приступят на следующей неделе.

Контрольно-ревизионное управление (КРУ) выявило неэффективное расходование средств на сумму 51,2 млн. грн. при осуществлении тендерных закупок. Кроме того, государству был нанесен ущерб в размере 41,4 млн. грн. во время закупки лекарств, оборудования и товаров медицинского назначения министерством через ряд посредников. Согласно отчету КРУ, через посредников покупались как зарубежные, так и украинские лекарства.

(більше…)

Воровские схемы Яценко и Цушко стали государственной программой

В четверг, 20 мая, парламент одобрил Программу социально-экономического развития Украины на 2010 год, подготовленную правительством. Используя пункты Программы разработчики законов и других нормативных актов — Кабмин, Президент, народные депутаты – смогут обосновывать необходимость внедрения своих законодательных разработок.

Но не только Кабмин приложился к разработке этого документа, определяющего социальные и экономические приоритеты исполнительной власти страны на ближайшие 7 месяцев. При подготовке ко второму чтению, к проекту Программы народные депутаты подали более четырехсот поправок. Интересно, около полусотни из них поступило от народного депутата Антона Яценко (БЮТ), которого считают близким к сомнительным манипуляциям в сфере госзакупок. Не правда ли удивительный трудовой подвиг для депутата, у которого за все время работы в парламенте шестого созыва – шесть выступлений с места и три с трибуны в сессионном зале?

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: