Архив рубрики: ‘Косюк Юрій’

Минагро уверяет, что Юрий Косюк — не обычный вор

Опубликовано: Листопад 12th, 2018

Kosuk-Yuryi2

 

Агрохолдинг “Мироновский хлебопродукт” законно получил самую большую помощь — более 800 миллионов гривен от государства. Об этом заявил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Виктор Шеремета, сообщает 40ka.info.

“Они построили комплексы птицеводческие и соответственно там 25% возмещается, это правильно. Это направление было поддержано депутатами, это не министерство”, — сказал заместитель министра.

Однако он отметил, что по его мнению, так же как и фермеров, и как свидетельствует мировая практика, надо вводить ограничения на дотации, что позволи отреагировать на претензии, которые сегодня существуют как у производителей, так и в обществе.

“Ограничения есть — 150 млн грн на одно хозяйство. Это решение было наработано в Верховной Раде. Там 150 млн на одно хозяйство ограничения. Но, если у тебя работает больше 500 (людей) при вводе объекта в производство, там значительно увеличивается сумма”, — сказал Шеремета.

Предприятие Юрия Косюка “Винницкая птицефабрика” 1 ноября 2018 года получило 618 миллионов гривень бюджетных дотаций, а всего за год — 812 миллионов гривень.

Напомним, в 2017 году предприятия холдинга МХП получили рекордную сумму дотаций — 1,4 млрд гривень, или примерно 35% от общей суммы государственной поддержки аграрной отрасли. Вторым крупнейшим получателем дотаций стал “Укрлендфарминг” Олега Бахматюка — 517 млн ​​гривен.

После скандала с получением значительной суммы государственных средств агрохолдингами в 2018 году правительство решило изменить систему дотаций на программу поддержки животноводства. В программу, в частности, были добавлены новые формы государственной поддержки, в том числе и “частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции животноводческих ферм и комплексов”.

Мироновский хлебопродукт (МХП) — крупнейший производитель курятины в Украине. По оценкам самой компании, она занимает 55% украинского рынка курятины. На украинском рынке МХП представлен торговыми марками “Наша Ряба”, “Легко”, “Бащинский”, “ФуаГра” и другие.

В июне ООО “Винницкая птицефабрика” открыла новую линию производства и до конца года планирует создать самые мощности по производству курятины в мире.

Как известно, Косюк через компанию WTI Trading Limited владеет 66% акций МХП.

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Минагро уверяет, что Юрий Косюк — не обычный вор

Порошенко просят прекратить спонсировать на сотни миллионов из госбюджета своего друга Косюка

Опубликовано: Листопад 11th, 2018

poroshenko-kostuk1-500x319

 

“Всеукраинская аграрная рада” обратилась к президенту Петру Порошенко с призывом способствовать отмене неэффективной государственной поддержки аграрной отрасли, при которой выплаты осуществляются или в пользу крупных компаний, или остаются в бюджете неиспользованными.

Об этом говорится в заявлении ВАР, сообщает 40ka.info.

Взамен аграрии предложили направить эти средства на компенсацию потерь доходов бюджета от принятия законопроектов по снижению ставки НДС для некоторых видов сельхозпродукции до 10% и введения налога на выведенный капитал.

“Несмотря на выделение в государственном бюджете беспрецедентных сумм на государственную поддержку украинских аграриев, реальные малые и средние сельхозпроизводители ее практически не получают… Мы считаем недопустимым такое расходование государственных средств в ситуации, когда ощущается острый дефицит бюджетного финансирования … неотложных мер по стимулированию развития национальной экономики” , — говорится в заявлении.

“Мы считаем необходимым прекратить выделение средств на государственную поддержку аграрного сектора, потому что события последних лет убедили нас в том, что правительство и Верховная рада институционально неспособны справедливо и эффективно их распределять”, — говорится в тексте обращения.

По мнению представителей ВАР, результаты использования бюджетных средств по программам господдержки аграрного сектора в 2018 году были катастрофическими.

По данным Министерства аграрной политики и продовольствия и Государственного казначейства, по состоянию на конец сентября 2018 года предусмотренные программы были выполнены лишь на 14%.

“Таким образом, из заложенных в Госбюджете на 2018 год 6,3 млрд грн по состоянию на конец сентября было выплачено лишь около 887 млн ​​грн. При этом, по итогам 2017 года и девяти месяцев 2018 года в пользу крупнейших агрохолдингов было осуществлено 38% и 21% от всех бюджетных выплат соответственно”, — заявили в ВАР.

Сообщается, что Кабинет министров в проекте госбюджета на 2019 год подал предложения в части аграрных дотаций практически идентичны тем, которые действуют в 2018 году, или даже увеличил финансирование статей, которые не выполняются.

Комитет ВР по вопросам бюджета фактически поддержал политику правительства при рассмотрении поданных поправок к проекту закона о госбюджете на 2019 год.

“В то же время Комитет отклонил все предложения ВАР по изменению распределения и направления бюджетных средств на программы, которые реально востребованы средними и малыми агропроизводителями”, — сообщили аграрии.

В частности, аграрии предлагали:

ограничить суммы компенсации процентной ставки по кредитам по программе “Финансовая поддержка путем удешевления кредитов” в 10 млн грн в одни руки, с учетом связанных лиц;

вернуть программу так называемой “квазиаккумуляции НДС”, которая была введена в 2017 году, и полностью отменена в этом году;

уменьшить степень локализации сельхозтехники отечественного производства до 20%, что позволило бы дать реальный толчок развитию украинского тракторо- и комбайностроения;

произвести выплату дотаций по программе “Финансовая поддержка развития фермерских хозяйств” пропорциональной легальной выручке от продажи сельхозпродукции, что позволило бы создать реальный стимул для выхода из тени малых фермерских хозяйств.

Рубрики Косюк Юрій, Порошенко Петро Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Порошенко просят прекратить спонсировать на сотни миллионов из госбюджета своего друга Косюка

Друг Порошенка мільярдер Косюк отримав від держави 812 мільйонів дотацій

Опубликовано: Листопад 7th, 2018

ne-zavazhai-poroshenko

Підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька птахофабрика») 1 листопада 2018 року отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік – 812 мільйонів гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідна інформація напередодні була опублікована на веб-порталі використання публічних коштів Є-data.

За даними порталу, кошти надані ТОВ «Вінницька птахофабрика» за програмою часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів.

У серпні ТОВ «Вінницька птахофабрика» за цією ж програмою уже отримало 187 мільйонівгривень. Загалом це підприємство з початку року отримало 806 млн гривень.

Перед цим, 31 жовтня, на засіданні уряд затвердив перерозподіл видатків за програмами підтримки агровиробників.

У результаті на 500 млн грн (до 1,7 млрд грн) була збільшена програма компенсації вартості тваринницьких комплексів, доїльних залів, підприємств з переробки сільгосппродукції без залучення банківських кредитів .

Саме за цією програмою основним одержувачем і стала «Вінницька птахофабрика», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка.

Крім цього рішення на користь ТОВ «Вінницька птахофабрика», ще два підприємства Юрія Косюка (ПАТ «Зернопродукт МХП» та ПрАТ «Агрофорт») отримали кошти на утримання корів. Сума дотацій становила 5,5 млн гривень.

Загалом на програму компенсації вартості тваринницьких комплексів без залучення банківських кредитів виділено 1,7 мільярда гривень, з яких  806 мільйонів гривень отримали підприємства холдингу МХП Юрія Косюка, і рік ще не закінчився.

Нагадаємо, у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка— 517 млн гривень.

Після скандалу з отриманням значної суми державних коштів агрохолдингами у 2018 році уряд вирішив змінити систему дотацій на програму підтримки тваринництва. В програму, зокрема, було додано нові форми державної підтримки, в тому числі і «часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів».

Миронівський хлібопродукт (МХП) — найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона займає 55% українського ринку курятини. На українському ринку МХП представлений торговими марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», «ФуаГра» тощо.

У червні ТОВ «Вінницька птахофабрика» відкрила нову лінію виробництва і до кінця року планує створити найбільші потужності з виробництва курятини в світі.

Як відомо, Косюк через компанію WTI Trading Limited володіє 66% акцій МХП. Видання «Новое время» оцінило його статки у 908 млн доларів, із цим показником Косюк посів 8 місце у списку 100 найбагатших українців.

Рубрики Косюк Юрій, Порошенко Петро Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Друг Порошенка мільярдер Косюк отримав від держави 812 мільйонів дотацій

За «Межигір’ям» Януковича прийшов час «Версаля» Косюка? Відео

Опубликовано: Вересень 15th, 2018

Kosuk-Yuryi2

 

Народний депутат України Віктор Вовк звернувся із депутатським запитом до правоохоронних органів – Генерального прокурора, Голови Національної поліції та Директора НАБУ – щодо захоплення земель і незаконного будівництва палацового комплексу мільярдера Юрія Косюка на території унікальної пам’ятки археології «Хотівське городище» та зухвалих зловживань на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія». Про це повідомляє 40ka.info.

7 вересня 2018 року у Верховній Раді був оголошений новий депутатський запит народного депутата Віктора Вовка щодо беззаконня, яке чинить зухвалий мільярдер, якому «закон не писаний». Про що народний депутат розповів на своїй сторінці у facebook.

Відомо, який великий суспільний резонанс викликає в Україні питання збереження культурних та історичних надбань, в т. ч. пам’яток археології національного значення та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, які ще залишаються в країні.

Тож викликають справедливе обурення й численні протести факти зазіхання на землі таких безцінних пам’яток, їх недбайливого збереження і навіть руйнування, а також різноманітні зловживання на їх території, з боку окремих знахабнілих можновладців та олігархів.

Особливо обурює громадян відсутність належного реагування на цю проблему з боку правоохоронних органів, що фактично потурають зловмисникам.

На думку народного депутата Віктор Вовка, «ситуація з будівництвом палацового комплексу, за яким в народі та ЗМІ закріпилася назва «Версаль» Косюка, є мабуть найяскравішим проявом такого владно-олігархічного свавілля після сумнозвісного «Межигір’я» Януковича».

Юрій Косюк розбудував собі величезний палацовий комплекс на безцінній землі унікальної пам’ятки археології національного значення – городищі раннього залізного віку в селі Хотів (Хотівське городище) на межі з Києвом. До речі, це одне з найбільших скіфських городищ в Європі.

«Скіфське поселення в Хотові знаходилося в VII — IV столітті до нашої ери. Місцеві стверджують, що знаходили глиняні черепки і не виключають, що при старанності можна відкопати скіфське золото. Але на найбагатшій, з точки зору археологів, північно-східній частині городища вже нічого не розкопають. Спадкоємцем древніх скіфів став олігарх.»

Прилегла до Хотівського городища з боку Києва національна пам’ятка садово-паркового мистецтва – парк «Феофанія» – стала чимось на зразок прибудинкової території олігарха, таким собі приємним бонусом.

Як пишуть ЗМІ, «Феофанія має статус загальнодержавного значення з 1972 року, згадана в літописах 15 століття. Але з 2015 року почала набувати рис узбіччя приватної траси між офісом і «Версалем» виробника курятини. По парку Косюк і його друзі мотаються на швидкості, лякаючи «холопів». Ті, напевно, повинні кланятися — за те, що поки пускають на «панську» територію.»

Як повідомив нардеп, «у грудні 2017 р. отримав відповідь Генпрокуратури, в якій зазначено, що за результатами розгляду запиту прокуратурою Київської області 15.12.2017 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Тобто лише за однією статтею КК України – «незаконне будівництво», хоча у моєму запиті наводилися набагато більше фактів та відомостей щодо цілого комплексу різних правопорушень з боку багатьох посадовців та установ.»

Крім того, Віктор Вовк констатував «фактичний саботаж ефективного розслідування відкритого в 2017 р. кримінального провадження» та зазначав, що «така бездіяльність правоохоронців, схоже, пов’язана з близькістю олігарха до нинішньої влади, який, за словами самого Косюка, є радником президента Порошенка та «другом по життю» прем’єр-міністра Гройсмана».

Тож з огляду на мляву реакцію з боку правоохоронних органів, а також враховуючи нові повідомлення ЗМІ про додаткові факти беззаконня, зокрема щодо правопорушень і зловживань на території не лише історичної пам’ятки «Хотівського городища», а й прилеглого національного парку «Феофанія», народний депутат Віктор Вовк, разом зі своєю командою помічників, підготував новий об’ємний депутатський запит.

Запит, оголошений у парламенті 7 вересня і спрямований до Генпрокурора, Голови Нацполіції та Директора НАБУ, стосується «численних грубих порушень законодавства України стосовно пам’ятки археології національного значення «Хотівське городище» та парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія»».

В запиті на 12 сторінках детально викладені конкретні факти та епізоди (висвітлені у багатьох ЗМІ) злочинних дій в інтересах олігарха Косюка з боку близько 10 посадовців та керівників установ, зокрема сільського голови Хотіва, колишнього директора Інституту археології НАНУ, директора іншого інституту НАНУ, що здійснює управління парком «Феофанія», екс-керівників Державної служби з питань національної культурної спадщини та інш. Всього за 9-ма статтями Кримінального кодексу України, в т. ч. такими як «зловживання службовим становищем», «шахрайство», «незаконне збагачення», а також «підкуп» і «зловживання впливом».

«Вимушений був, фактично, детально „розжовувати“ правоохоронцям увесь комплекс правопорушень щодо «Хотівського городища» і парку «Феофанія» та пропонувати їм відкрити відповідні кримінальні провадження й здійснити їх ефективне розслідування.

Чекаю на належну реакцію правоохоронних органів. І буду пильно і прискіпливо здійснювати парламентський контроль за подальшим розвитком подій. З феодальними замашками Косюка прийшов час кінчати! Розраховую на підтримку громадськості та ЗМІ в цьому важливому для всіх українців питанні,» – зазначає Віктор Вовк.

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до За «Межигір’ям» Януковича прийшов час «Версаля» Косюка? Відео

Куриные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк ответят за повышение цен на курятину?

Опубликовано: Серпень 15th, 2018

bahmatyuk-kosyuk1

 

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) до начала октября 2017 года представил результаты исследования о повышении цен на рынке куриного мяса и определится по вопросу открытия дела.

Об этом сообщал глава ведомства Юрий Терентьев в ходе рабочей встречи по ценовой ситуации на рынке, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Ведомство, всегда лояльное к олигархам Юрию Косюку и Олегу Бахматюку было вынуждено реагировать после того, как рост цен на курятину побил все разумные пределы, и даже Минагропрод заявил об его искусственности.

Производство мяса птицы в Украине в 2017 году ожидалось на уровне 1,197 млн тонн при спросе 1,055 млн тонн, подсчитали в министерства.

Т.е. в стране должен был наблюдаться избыток предложения и, соответственно, падение цен. В то же время любой потребитель видит своими глазами, что это вовсе нет так.

Эксперты убеждены, что производителями курятины АМКУ должно было заняться давно. Ведь соответствующую проверку там начали еще 7 июля прошлого (!) года.

«Считается, что и Косюк, и Бахматюк в свое время „порешали“ с окружением Президента. То, что их долгое время не трогали, говорит именно в пользу этой версии. Однако сейчас ситуация явно изменилась. Выборы все ближе и закрывать глаза на такие выходки на Банковой больше просто не могут», — считает политолог Виталий Боровец.

Он обратил внимание на то, что в АМКУ внезапно признали сразу несколько неприятных для олигархов фактов. То, что ряд производителей имеют на рынке монопольное положение, и то, что существует связь роста цен на рынке куриного мяса с рынком свинины, где с начала года существуют проблемы в связи с африканской чумой свиней. Т.е., фактически, то, что производители курятины воспользовались общей бедой и цинично повысили цены.

Отметим, что в АМКУ официально признали и третий факт, о котором давно открыто говорят на рынке, — производители в этом году ускоренными темпами наращивали экспорт, фактически, ставя нищим украинским потребителям ультиматум — или платить за курятину по европейским ценам, или сидеть голодными.

«За первые пять месяцев экспорт увеличился на 54% по сравнению аналогичным периодом прошлого года. Это существенное увеличение, которое могло повлиять на предложение куриного мяса и вызвать подорожание конечной продукции для потребителей», — заявили в АМКУ.

До открытия дела пока не дошло, но таких откровений уже вполне достаточно для того, чтобы утверждать, что одиозные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк устроили настоящий ценовой ад в Украине. Именно по их вине в стране, где все лето наблюдалось укрепление гривны, фиксировалась продуктовая инфляция.

Как полагает Боровец, в этот раз ответственности олигархам будет избежать сложно. Причем, велика вероятность, что вспомнят им не только курятину, но и прошлые грехи.

«АМКУ полностью подконтрольная структура. И такая откровенность говорит о том, что Президент дал отмашку. А когда у нас говорят „фас“, это разрешение сразу на все. Так что Косюку и Бахматюку теперь могут припомнить и другие „подвиги“. Никто в стране не забыл, как Бахматюк вывел деньги из двух банков, переложив многомиллиардные долги на плечи государства. Или как они вместе к Косюком пролоббировали выделение себе дотаций из бюджета, „перегрузив“ в свои карманы значительную часть „денег Януковича“, которые должны были пойти на оборону. Это просто чудо, что у них до сих пор не было проблем с законом», — отметил он.

 Bahmatuk-Poroshenko1-500x272

Впрочем, другие опрошенные эксперты не столь категоричны. Многие высказывают предположения, что олигархи снова «порешают», отдав часть полученных на рынке курятины сверхприбылей.

Тем не менее, все признают, что ключевым в судьбе бизнесменов станет именно будущее решение АМКУ. Если ведомство все-таки публично признает факт ценового сговора и возбудит дело против Бахматюка и Косюка, это будет означать, что ситуация в стране действительно начала менятся.

Рубрики Бахматюк Олег, Косюк Юрій Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Куриные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк ответят за повышение цен на курятину?

«Наша Ряба» Косюка возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий

Опубликовано: Серпень 7th, 2018

Kosuk-Yuryi2

 

Крупнейший производитель мяса птицы, мясных полуфабликатов и колбасных изделий в Украине, Мироновский хлебопродукт (МХП), который выпускает свою продукцию на рынок Украины под торговыми марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», стал одним из лидеров рейтинга самых опасных для человека и окружающей среды глобальных компаний. Об этом свидетельствуют результаты исследования ежегодного индекса Collers, запущенного сетью инвесторов FAIRR. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины. Анализ показал, что МХП не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков.

Один из кредиторов МХП – Европейский банк реконструкции и развития, начал расследование в отношении украинского производителя мяса и мясной продукции. Расследование ведётся в двух направлениях: влияние на жизнь людей и экологию. По запросу банка экологи проанализировали ситуацию на примере птицефабрики компании в Винницкой области и пришли к выводу, что несанкционированное массовое захоронение трупов птицы «Нашей Рябы» приводит к отравлению земли в радиусе нескольких километров, что непосредственно влияет на выращенные на этой земле плоды, корма для животных и воду в колодцах. Аналогичную ситуацию подтверждают исследования почв в районе расположения птицефабрики в Черкасской области. На основании финальных результатов расследования ЕБРР примет решение о целесообразности дальнейшего финансирования МХП.

Наличие вредных средств в мясе «Наша Ряба» ранее подтверждали результаты расследования журналиста издания «Антикор». «Показатель уровня антибиотика в мясе птицы на прилавке составил 0,9 ед/мл при норме 0,01 ед/мл. Показатели кислотного и перекисного числа также показали значительное превышение нормативов ГОСТа: при норме перекисного числа для охлажденной курицы в 0,01 йода, показатель мяса «Наша Ряба» составил 0,5% йода, а кислотное число составило 5 мг KOH при максимально допустимой норме 1 мг KOH. Кроме того, исследование показало значительное превышение нормы зараженности мяса болезнетворными бактериями. Показатель КМАФАнМ (число мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов) при норме в 2*10 (5) КОЕ/г у «Нашей Рябы» составили 4*10 (6) КОЕ/г», – сообщил автор материала.

Допустимый
норматив

Показатель
в «Наша Ряба»
Антибиотик

0,01 ед/мл

0,9 ед/мл
Болезнетворные бактерии

2*10 (5) КОЕ/г

4*10 (6) КОЕ/г
Кислотное число

1 мг КОН

5 мг КОН
Перекисное число

0,01 йода

0,5 йода

Результаты независимого журналистского исследования нарушений показателей качества охлаждённого мяса птицы ТМ «Наша Ряба»

МХП – вертикально интегрированная компания, основанная в 1998 году. Компания является лидером украинского рынка мяса птицы, мясных полуфабрикатов и колбасных изделий. Основатель, главный акционер и председатель совета директоров компании –миллиардер Юрий Косюк.

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до «Наша Ряба» Косюка возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий

#Косюк шахраює з квотами ЄС на імпорт курятини, — розслідування

Опубликовано: Червень 21st, 2018

Kosuk-Yuryi2

 

«Курячий барон» Юрій Косюк знайшов хитрий і цілком законний спосіб обійти жорсткі обмеження на імпорт курячого філе в ЄС.

Про це пише Національне бюро розслідувань України.

«Європейські фермери обурені тим, що український топ-олігарх ухиляється від мит ​​і нарощує експорт курки, використовуючи геніальну інтерпретацію торгової угоди Брюсселя з Києвом», — йдеться в статті Politico.

У Брюсселі використовуються високі тарифи і обмежувальні імпортні квоти для захисту фермерів ЄС від занадто великої конкуренції з боку імпортерів курячого філе.

«Але МХП, компанія, на частку якої припадає половина виробництва курячого м’яса в Україні, знайшла спосіб обійти обмеження», — йдеться в статті.

Відповідно до торгового договору, Україна отримала право експортувати курячу грудинку з кісткою.

«Курятина з кісткою відправляється на заводи ЄС, де кістку відрізають і продають як куряче філе», — йдеться в статті.

За даними Європейської комісії даних про торгівлю, імпорт української курячої грудки з кісткою крила виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тис тонн в 2016 році, а потім до 27 тис тонн в 2017 році.

Джон Річ, член правління МХП, відповів, що звинувачення в тому, що компанія наводнює європейський ринок, — це «барвисте перебільшення» і «грубе перекручування фактів».

Нагадаємо, раніше Косюк розкритикував встановлений ЄС обсяг квот в 20 тисяч тонн на імпорт курятини і назвав квоти «обманом України».

Нагадаємо, у січні-вересні 2017 року група компаній «Миронівського хлібопродукту» отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,25 мільярда гривень.

«Миронівський хлібопродукт» є найбільшим виробником курятини в Україні. За оцінками компанії, «МХП» займає 55% вітчизняного ринку курятини.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м’яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект становили 3,5 млн доларів. У 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб’ютором заснувала м’ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій — близько 3 млн доларів.

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до #Косюк шахраює з квотами ЄС на імпорт курятини, — розслідування

Невістка #Порошенко разом з олігархом Косюком зайнялись аграрними інноваціями

Опубликовано: Листопад 13th, 2017

Kosuk-Yuryi2

 

Співзасновники проекту Radar Tech Юлія Порошенко і Максим Бахматов разом з агрохолдингом Косюка «Миронівський Хлібопродукт» анонсували запуск акселератора аграрних інновацій.
Про це невістка Порошенка заявила в інтерв’ю latifundist, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Мені здається, що для будь-якої інноваційної команди головним призом стане отримання такого замовника, як МХП, і укладання з ним комерційного контракту на реалізацію своєї ідеї», — зазначила Порошенко.

Відзначається, що в проект будуть відібрані близько 30 стартапів, 10 з яких пройдуть повноцінну акселерацію, а переможці зможуть втілювати в життя свої ідеї разом з МХП.

Нагадаємо, за січень-липень 2017 Миронівський хлібопродукт Юрія Косюка отримав 942 млн гривень дотацій від держави.

Рубрики Косюк Юрій, Порошенко Петро Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до Невістка #Порошенко разом з олігархом Косюком зайнялись аграрними інноваціями

Журналист снял с воздуха имение миллиардера Косюка. Видео

Опубликовано: Березень 8th, 2017

Kosuk-Yuryi2

 

Экс-первый замглавы администрации президента, украинский миллиардер Юрий Косюк закончил строительство своего имения в селе Хотов под Киевом, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Журналист Слідство.Інфо Максим Опанасенко опубликовал фото и видео дворца бизнесмена.

«Агробарон Косюк достроил свой Версаль. Мы были в шоке в 2015 году, когда он начал строить его на территории археологического памятника вплотную у самого парка Феофания. Уже все готово и я в еще большем шоке. Ну, посмотрите сами», — написал Опанасенко.

Журналист добавил, что теперь отдых в парке контролируют собаки, камеры наблюдения и служба безопасности миллиардера.

Косюк является собственником Мироновского хлебопродукта. Бизнесмен входит в рейтинг самых богатых людей Украины: в 2016 году Forbes Украина оценил его состояние в $1 млрд (5 место в рейтинге).

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Журналист снял с воздуха имение миллиардера Косюка. Видео

Імперія «Нашої ряби» проти селян. Німецькі ЗМІ шоковані масштабами курячого геноциду в Україні. Розслідування

Опубликовано: Листопад 21st, 2016

nasha-ryaba1-500x334

 

Популярна німецька щоденна газета «Тагесцайтунг» (Die Tageszeitung, taz) відправила свого кореспондента на Вінниччину, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У той час, коли у Німеччині обговорюється можливість запровадження ще більш жорстких стандартів тваринництва, ЄС своїми кредитами сприяє масовому вирощуванню птиці в Україні. Проте селяни, які страждають від цієї діяльності, мусять виходити на протести, повідомляє щоденна газета «Тагесцайтунг». Повний переклад матеріалу видання публікує Національне бюро розслідувань України.

Бригади пана Лещенка

Граючись, Ігор Лещенко раптом повисає на турніку та підтягується 20 разів, а потім продовжує розмову, трохи віддихуючись. Турнік він встановив навпроти письмового столу у власному кабінеті на птахофабриці з вирощування бройлерів на Вінниччині. Лещенко працює тут директором.

У свій вільний час він займається важкою атлетикою, а в 2015 році став чемпіоном Європи з пауерліфтингу у вазі до 110 кілограмів. Його руки вкриті татуюваннями, на тілі кремезного чоловіка ані грама жиру. За його словами, він також займається рукопашним боєм у групі з молодими людьми.

Так само енергійно Лещенко захищає свою роботу тут, у Вінницькій області, – в серці України. Це регіон, де Петро Порошенко, олігарх та «шоколадний король», побудував свою кондитерську фабрику та заробив мільярди до того, як розпочати політичну боротьбу за пост глави держави. «Моя птахофабрика є найбільшою в Європі, – говорить Лещенко. – І вона такою залишиться». Надворі спекотний літній день, але в офісі приємна прохолодна. Бути тут директором птахофабрики означає керувати великим підприємством. Лещенко є начальником для майже 5000 співробітників. За його словами, протягом наступних кількох років потужності вирощування мають подвоїтись, у планах побудувати ще один комплекс для забою птиці. Вже зараз будують ще один виробничий комплекс – «Бригада №13». Затверджено будівництво двох інших виробничих комплексів. До складу так званої бригади входять 38 довгих пташників, пофарбованих у білий колір. У кожній з цих бригад утримується 1,5 млн бройлерів. Для порівняння: на німецькому підприємстві з відгодовування птиці в середньому утримується 21,5 тис. голів. На фабриці Лещенка щорічно забивають 110 мільйонів голів, що перевищує показники усієї Баварії та Баден-Вюртембергу, разом узятих.

Опір з боку сіл

Звідси до держав – членів ЄС постачається 27 тисяч тонн м’яса. Птахофабрика Лещенка є дочірнім підприємством агроконцерну «Миронівський хлібопродукт» (МХП) – найбільшого українського виробника м’яса птиці. Концерн належить олігарху та другу Порошенка Юрію Косюку. Він протягом багатьох років співпрацює з міжнародними фінансовими установами. За останні роки агроконцерн отримав від міжнародних банків розвитку понад півмільярда доларів, зокрема від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. Останній є фінансовим інструментом Європейського союзу, призначеним для підтримки політики розвитку у відносинах з країнами-партнерами.

Птиця продається не лише в Україні. Покупцями птиці МХП є Великобританія, Німеччина, Нідерланди і понад десять інших держав – членів ЄС, республіки колишнього Радянського Союзу, понад десять африканських та арабських країн, а також такі держави, як В’єтнам, Лаос та Монголія. У 2015 році МХП експортував 132 тисячі тонн птиці, з яких понад 27 тисяч тонн – до країн Європейського союзу. Таким чином, поставки до ЄС збільшились на 65%  порівняно з показниками попереднього року.

Ще у 2008 році в Україні існував дефіцит м’яса. Як наслідок – розпочалася індустріалізація виробництва птиці. Курка – це дешевий білок, масове виробництво якого не потребує великих зусиль. Лише кілька агрохолдингів встояли в конкурентній боротьбі, перш за все МХП (торгова марка «Наша ряба»). У 2009 році підприємство ще користувалося підтримкою місцевого населення. Люди сподівались на багатотисячні нові робочі місця, вірили обіцянкам щодо покращення стану доріг та інших інфраструктурних об’єктів. Багато хто передав концерну в оренду свою землю за 210 євро за гектар на рік або за одноразову виплату в розмірі 5000 євро за гектар на 49 років.

У населених пунктах, таких як село Оляниця (Тростянецький район Вінницької області) з населенням 1300 жителів, люди з часом зрозуміли, як це на них вплинуло.

Пенсіонерка Людмила Вдовиченко сидить у своєму кухонному фартуху, вкритому квітами, на лавці в її саду під полуденним сонцем. Перед входом до її маленької хатини в Оляниці посаджені троянди, поруч город. Над парканом у задній частині земельної ділянки височіє дах сільського туалету, пофарбований у блакитний колір. Людмила Вдовиченко пропонує яблука із власного саду та качани кукурудзи. У сусідньому саду бігають і кричать кури.

Проте сільську ідилію щохвилини порушують потужні вантажівки. Вони проїжджають вузькою крихкою асфальтованою вулицею села просто перед воротами до саду Вдовиченко та щоразу на мить заглушають розмову. Ці вантажівки відкриті, призначені для перевезення худоби. Кожна з них містить вісім ярусів, щільно заповнених курками, це добре видно навіть з лавки на подвір’ї Людмили Вдовиченко. Коли вантажівки їдуть у зворотному напряму, вони вже пусті.

«Ми тут живемо в епіцентрі аграрної промисловості», – скаржиться Людмила Вдовиченко. Вже зараз перед її селом стоять два комплекси для вирощування птахів, в яких утримується три мільйони курей. Невдовзі їхня кількість має подвоїтися.

Те, що для поважного директора птахофабрики означає комерційний успіх, для Людмили Вдовиченко означає сморід. На додачу до інших проблем.

Бізнес на курках

Споживання пташиного м’яса із розрахунку на душу населення зростає як у Німеччині, так і в усьому світі. Німець за рік з’їдає у середньому 19,6 кг м’яса птиці.

Найбільшою птахофабрикою Європи є Вінницька птахофабрика у Центральній Україні. За рік вона виробляє 440 000 тонн пташиного м’яса. Фабрика є дочірнім підприємством агроконцерну МХП, який належить мільярдеру Юрію Косюку – бізнес-партнеру президента Порошенка. Кредитор: діяльність підприємства в Україні фінансується Європейським союзом за допомогою кредитів, які надаються банками розвитку. МХП отримав 246 млн доларів США від Європейського банку реконструкції та розвитку і 82 млн доларів США від Європейського інвестиційного банку.

Залежно від напрямку вітру сморід у місцевих селах то посилюється, то слабшає. «Ми тут оточені птахофабриками, тому напрям вітру не відіграє великої ролі», – пояснює Вдовиченко. Людмила приносить з кухні повну сумку документів. Як безпартійна в райраді вона входить до фракції «Блок Петра Порошенка». Окрім того, вона є головою громадської організації, яка називається Комітетом порятунку села Оляниця. З пом’ятої сумки, яка колись була блакитного кольору, вона дістає копії підписаних листів організованого нею збору підписів проти подальшої розбудови птахофабрик.

Вона зберігає там також документи щодо підвищеного забруднення води в її селі нітратами та іншими отруйними речовинами. У сумці лежить запрошення на інформаційний захід, організований місцевою владою та птахофабрикою, на якому вони рекламували розбудову комплексів.

Жителі села блокують під’їзні дороги

У 2010 році люди в селі Людмили Вдовиченко під її керівництвом вперше протестували проти проведення будівельних робіт. Тоді також було засновано комітет порятунку села. Один рік потому жителі написали відкритого листа на адресу тодішнього президента Януковича, в якому вони вимагали провести відриті слухання щодо впливу птахофабрики на довкілля. Потім вони вдались до інших заходів: у 2012 році в Оляниці вперше блокуються транзитні дороги. Жителі вимагають побудувати об’їзний шлях, обмежити швидкість руху до 20 кілометрів на годину, відшкодувати збитки через тріщини у будинках, які виникли внаслідок інтенсивного транспортного руху. В листопаді 2015 року жителі сусіднього села на знак протесту проти запланованої розбудови птахофабрики протягом трьох днів блокували під’їзні шляхи до комплексів вирощування птиці.

Однак протест раптом призвів до зовсім неочікуваних наслідків: у 2015-му та 2016 роках чотирьох протестувальників проти розбудови птахофабрик так сильно побили, що їх довелося госпіталізувати. Ще двох активістів було терміново призвано до війська й відправлено на фронт. Улітку цього року Юрій Урбанський, голова всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України», звернувся до міністра внутрішніх справ України. Він повідомив про зростання насилля проти противників птахофабрик. Урбанський звернувся з проханням поставити розслідування справи про останні напади на активістів на контроль міністра внутрішніх справ. Екологічні активісти шукають жителів сіл, які постраждали через комплекси вирощування птиці, пропонують їм консультації і правову допомогу.

Спільно з Міжнародною мережею НУО ЦСЄ «Бенквоч», громадською організацією, яка стежить за діяльністю банків, «Національний екологічний центр України» критикує фінансування масового вирощування птиці європейськими банками, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк. За словами критично налаштованих активістів, краще б банки витратили півмільярда доларів на інші проекти. Наприклад, на підтримку малого та середнього бізнесу в галузі органічного сільського господарства або туризму.

«Європейський банк реконструкції та розвитку заявляє, що він фінансує лише ті проекти, які сприяють сталому розвитку, розвитку демократії і малого та середнього бізнесу. Мені здається, що фінансування українського сільськогосподарського гіганта МХП не відповідає цим трьом критеріям», – говорить Фіданка Бачева Мак-Грат, Міжнародна мережа НУО ЦСЄ «Бенквоч».

Європейський банк реконструкції та розвитку відкидає цю критику. Підприємство пройшло відповідну перевірку і було отримано висновок про те, що МХП працює за екологічними стандартами ЄС, заявив Жиль Меттеталь (Gilles Mettetal), директор банку з питань сільського господарства. «Ми вважаємо, що ця компанія була спроможна побудувати дуже ефективне та конкурентоспроможне виробництво пташиного м’яса і водночас вона відповідає високим стандартам. Як наслідок – вона приносить країні експортні доходи, обсяг яких зростає, створює значну кількість робочих місць». Україні, за словами Меттеталя, необхідні такі компанії, як МХП.

Екологічні активісти з Києва, Лондона та Брюсселя у кредитах європейських банків перш за все бачать інструмент тиску. Такі активісти, як Людмила Вдовиченко, на місцях у першу чергу бачать місцевого олігарха, який за допомогою птахофабрики стає ще заможнішим. Вони бачать купи посліду, що викидається поруч із полями кукурудзи, та мертвих курок на узбіччі, яких загубили вантажівки без номерів.

Найбільше Людмила Вдовиченко та її сусіди стурбовані якістю води. У селах навколо Ладижина немає централізованого водопостачання. Той, хто не має у своєму дворі власного колодязя, бере воду з колодязя на протилежному боці вулиці. Сусідка Людмили Вдовиченко скаржиться, що рівень води в її колодязі знижується протягом уже кількох років. Вона вказує на одну з великих куп курячого посліду неподалік від її хати перед в’їздом до села. Сусідка прикриває свій ніс. Деякі з цих куп лежать на бетонній підлозі, їх обнесено муром у метр заввишки. Це не захищає від потрапляння небезпечних речовин до ґрунту. Після кожного дощу вода тут стає непридатною для споживання.

Ми запрошуємо всіх охочих відвідати очисні споруди підприємства, говорить директор фабрики у своєму кабінеті з турніком. Ніхто нічого не приховує, навпаки. Лещенко пояснює, що від того часу, як курчата з’являються на світ і до їх забою на птахофабриці минає, як правило, 41 день. Проте є покупці з Азії, які віддають перевагу більш молодим курчатам. «Таких курчат ми забиваємо вже через 30 днів», – говорить він (його перехрещені долоні роблять красномовний жест).

Фабрика Лещенка має власних екологів, які відповідають за екологічні питання. Їх було навіть підвищено за перевиконання екологічних норм,  говорить директор.

Валерій Король, головний еколог фабрики, з гордістю веде відвідувачів подивитися на очисні споруди підприємства. Все повністю автоматизовано, на кожній зміні задіяна лише одна особа. «Споруда відповідає найсучаснішім європейськім стандартам», – розповідає головний еколог та вказує на риб, які плещуться у відстійнику.

Щомісяця незалежна лабораторія у Києві бере проби ґрунтових вод, каже Король. Керівник київської лабораторії у телефонній розмові підтверджує, що вона не залежить від птахофабрики у Вінниці. Проте лабораторія фінансується МХП, материнським концерном, тобто самим агрогігантом.

Крім того, далеко не всі забруднюючі речовини потрапляють до очисних споруд. Очищуються лише стічні води бійні, інкубатора та установок з виробництва комбікормів, стверджує головний еколог Король. Стічні води цехів з вирощування певний час утримуються у відстійних резервуарах, а потім зливаються на поля. Що відбувається з осадом, він сказати не може.

За оцінками місцевих екологічних активістів, Вінницька птахофабрика щорічно викидає у повітря 8400 тонн парникового газу метану. Крім того, вона продукує 250 000 тонн оксиду вуглецю та майже 100 тонн аміаку.

Людмила Вдовиченко йде на інший бік села. Там на неї вже чекають. «Подивіться на мої ноги, на мій живіт. Повсюди плями, висипання. Таких алергічних реакцій у мене раніше не було», – скаржиться жінка похилого віку. Її погляд спрямований на пофарбовані у білий колір пташники на відстані 300 метрів від села. Раніше онуки часто приїздили з Києва подихати сільським свіжим повітрям, каже вона. Зараз жінка їздить до Києва, щоб відпочити.

Текст – Бернгард Клазен (Bernhard Clasen), газета «Тагесцайтунг», Національне бюро розслідувань України

Рубрики Косюк Юрій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Імперія «Нашої ряби» проти селян. Німецькі ЗМІ шоковані масштабами курячого геноциду в Україні. Розслідування
« Предыдущие записи


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: