Сообщения с тегами ‘Юрій Косюк’

Страсти по олигархам: разберется ли новая власть с пирамидой Олега Бахматюка? Расследование

Каждая новая власть обычно начинает с того, что обещает решить что-то с олигархами и вернуть украденное народу. Предыдущий президент и его команда начинали с того же, однако за истекшую пятилетку правления лишь крепче подружились с теми, у кого денег куры не клюют. Ни один из украинских мультимиллионеров своих средств в пользу бюджета не лишился даже в малой мере. Одним из тех, кому при Петре Алексеевиче удалось выйти сухим из воды, оказался Олег Бахматюк, известный в стране «яичный король».

Пилите, Шура, яйцо золотое

Сперва, впрочем, появилась надежда на то, что Порошенко раздаст всем сестрам по серьгам. После того, как Нацбанк подсчитал и озвучил сумму, которую на начало 2017 года Олег Романович был должен кредиторам, вкладчикам, госбюджету и партнерам по бизнесу – а именно 38 миллиардов гривен – разразился шумный скандал. На более, чем десяток миллиардов, потянуло рефинансирование НБУ рухнувшего банка «Финансовая инициатива» — уже второго учреждения горе-банкира. Уразумев, что возврата денег не будет, Нацбанк решил требовать возбуждения уголовного дела за «хищение в особо крупных размерах» и начал искать способы принудительного погашения задолженности за счет имущества его корпорации «Ukrlandfarming». Олигарх смущаться и молчать не стал – обратился с открытым письмом к президенту Порошенко, в котором потребовал защитить его от злого НБУ. Именно Нацбанк олигарх в итоге обвинил в банкротстве своих банков КБ «Финансовая инициатива» и ПАО «VAB».

Неизвестно, каким образом Олегу Романовичу удалось подобрать ключик к сердцу Петра Алексеевича (злые языки поговаривают о финансовой заинтересованности главы государства в благополучии Бахматюка), однако с тех пор жизнь у него стала налаживаться. Дела против олигарха принялись спускать на тормозах, позднее экс-генпрокурор Юрий Луценко забрал дело у Национального антикоррупционного бюро и передал в Нацполицию. Там же все дела против яичного короля закрыли.

Глава Центра противодействия коррупции Виталий Шабунин заявил о сговоре между Олегом Бахматюком и министром Аваковым, а в политических кругах заговорили о полноценном «зонтике», который раскрыл над горе-банкиром Петр Порошенко. Причины пересудов вполне очевидны – помимо закрытия уголовных дел олигарх стал получать дотации на свое аграрное предприятие. В общей сложности за 2017 и 2018 годы госбюджет пополнил карманы яичного короля на миллиард гривен.

Депутат Сергей Лещенко писал о сговоре между Порошенко и агропромышленными олигархами  — Бахматюком и Юрием Косюком. Скандал возник вокруг госпомощи «отечественным сельхозпроизводителям» на сумму в четыре миллиарда гривен, большую часть которой получили в итоге предприятия  «Авангард» (Бахматюк) и холдинг «Мироновский хлебопродукт» (Косюк). И это при том, что в последние годы угодья Бахматюка только сокращаются, поскольку селяне отказываются сдавать ему в аренду свои земельные паи.

Олег Романович так привык получать бонусы от государства, что после смены власти попытался их выпросить и у нового правительства. В июне Бахматюк на всю страну жаловался Максиму Нефедову, тогда еще замминистру экономического развития, на неэффективные дотации, требуя чего-то более приятного. Например, льготного кредитования под 1% сроком на 30 лет.

Впрочем, пришедшая на смену Петру Порошенко власть, очевидно, не настроена дотировать из казны финансовую пирамиду Олега Бахматюка. Для начала ему стоит начать возвращать многочисленные долги. Деньги вкладчикам и клиентам обанкротившихся банков — «VAB» и «Финансовая инициатива» (21,7 млрд грн), выведенное в офшоры рефинансирование НБУ (10,9 млрд грн), взятые и невозвращенные кредиты государственных финучреждений (5,3 млрд грн), непогашенные обязательства перед международными инвесторами (1,1 млрд грн).

Гол, бос, сокол

Любопытно, что при этом сам Олег Романович представляется в декларациях едва ли не нищим. Согласно официальным данным, с 2014 по 2017 год он обеднел с $2,676 млрд до $183 млн. Более свежих данных о капиталах олигарха попросту нет, поскольку он не утверждает себя подачей деклараций. Точнее, старается спрятать концы в воду, не привлекая к себе излишнего внимания.

Именно с этой целью Олег Бахматюк тратит довольно приличные суммы на то, чтобы обелить свое имя в интернете – ставит на новостные ресурсы так называемую «джинсу», то есть проплаченные новости без плашки «реклама». Так он надеется «забить» хорошими новостями сведения о своих долгах и аферах. А вспомнить есть что. С именем Олега Бахматюк связывают множество скандалов и афер. Перечислим лишь некоторые из них.

2003 год. Бахматюк взял и не отдал кредит банку «Аваль», который брал на реконструкцию недавно приобретенной фабрики «Авангард». Средства в итоге ушли на покупку новых птицефабрик, поскольку купить их за свои начинающий аферист не мог – сложно было объяснить происхождение.

2004. Объединив усилия с губернатором Ивано-Франковской области, Олег Бахматюк нажил неплохой капитал на газификации сел. Его фирмы, включая ООО «Карпатская нефтяная компания», отлично распилили более четырехсот миллионов гривен, выделенных из бюджета, и еще столько же, если не больше, собрали с населения. На собранные средства Бахматюк купил активы нескольких облгазов, которые позже продал Дмитрию Фирташу.

2006—2008 год. Олег Бахматюк взял 137 миллионов гривен в кредит, получив от государства компенсацию по процентам на них. Средства должны были пойти на перестройку птицефабрики «Чернобаевская», но в итоге большая их часть осела в офшорках.

2010 год. Бахматюк разместил на Лондонской фондовой бирже пакет еврооблигаций на 200 миллионов долларов, которые не погасил до сих пор.

2011 год. «Ukrlandfarming» взял пятилетний синдицированный кредит в размере 600 миллионов долларов у Deutsche Bank и «Сбербанка России» для строительства новых птицефабрик. В итоге Бахматюк их так и не вернул, а деньги потратил на покупку других сельхозкорпораций. В том же году лон купил и довел до банкротства в США компанию «Omtron USA» — и остался должен по искам, поданным американскими фермерами. То же самое он проделал с купленном в Штатах компанией «Townsend». В итоге Бахматюку запретили въезд в США.

2012—2013 годы. «Ukrlandfarming» разместил еврооблигации на полмиллиарда долларов под 11 % годовых. Вместо погашения облигаций долги по ним были повешена на банки «Финансовая инициатива» и «VAB», которые затем обанкротили.

Но особенно развернулся Олег Романович во времена Виктора Януковича, заработав миллиарды на аферах с возмещением НДС. В общей сложности из госбюджета Бахматюк получил около восьми миллиардов гривен незаконного возмещения НДС. В 2015 году, уже после Майдана, на яичного короля возбудили уголовное дело, и следствие без труда установило тот факт, что фирмы Бахматюка экспортировали продукцию через офшорки по завышенным ценам, искусственно завышая суммы НДС. Но и это уголовное дело по указке вышестоящего в итоге было закрыто.

А сам Бахматюк сосредоточился на банковских аферах. Через свои банки яичный король привлекал под высокие проценты депозиты физлиц, после чего кредитовал свои же аграрные предприятия, выводя средства вкладчиков на офшорные счета по месту регистрации агрохолдингов. После этого недостающие средства одалживал в виде рефинансирования у Нацбанка и снова выводил их в офшоры.

В разгар банковского кризиса после Революции достоинства Олег Бахматюк так увел из умирающего банка сотни миллионов – несмотря на постановление НБУ о запрете досрочного возврата вкладов связанным лицам банков.

С именем Бахматюка также связана масса скандалов с экологией. Жители многих сел, возле которых расположены фабрики Бахматюка, бьют во все колокола – ведь куриный помет, дохлые куры и просроченные яйца в итоге оказываются свалены едва ли не под их домами.

Новым прокурором по старым делам

Впрочем, появился шанс на то, что с новой властью у Олега Бахматюка договориться не получится. В экспертной среде поговаривали, что он пытался наладить контакт с Владимиром Зеленским, спонсируя партию Смешко и обещая в случае победы создать коалицию с провластной партией. Однако фаворит Бахматюка в итоге на выборах провалился и золотой акции у олигарха не оказалось.

Очевидно, теперь яичного короля защищать в верхах особо некому, поэтому на днях уголовное дело по «VAB-банку» вернули в Национальное антикоррупционное бюро. Речь идет о 5,5 миллиардах гривен.

В начале октября Печерский районный суд города Киева вновь начал рассмотрение заявления НБУ о возобновлении дела о взыскании задолженности по предоставленным Бахматюку кредитам. Поскольку поручитель, как оказалось, не выполнил взятые на себя обязательства по договорам поручительства. Национальный банк в течение 2015—2017 годов неоднократно обращался в суд, чтобы взыскать долг в судебном порядке. Судебная тяжба длится который год, поскольку связанная с Олегом Бахматюком компания Quickcom Limited зарегистрированная на Кипре, тормозит ход дела поданным в Хозяйственный суд города Киева исками о расторжении кредитных договоров с Национальным банком.

Директор НАБУ Артем Сытник сообщил, что дело в Бюро вернул лично генпрокурор Руслан Рябошапка. Он же отменил постановление о закрытии дел-клонов этого производства.

Совсем недавно разгорелся еще один скандал – журналисты раскопали связь группы компаний «Ukrlandfarming» Бахматюка с крымскими компаниями.

Речь идет о двух компании – «Чернышевское» («Чернишевське») и «Аграрно-торговая фирма Макон и Компания» («Аграрно-торгова фірма Макон і компанія»). Обе зарегистрированы в Крыму, не находятся в процессе прекращения и согласно украинскому реестру, по состоянию на 1 октября, входящих в группу компаний яичного короля.

В то же время, Единый государственный реестр юридических лиц России тоже содержит информацию об указанных компаниях. Однако там указано, что с 2018 года основателем этих крымских компаний — «Чернышевское» и «Аграрно-торговая фирма Макон и Компания» — является кипрская компания «Менитум Трейдинг Лимитед». Последняя в ноябре 2017 года была основателем еще одной компании из группы «Ukrlandfarming» «Агротерминал Констракшн».

Так или иначе, новая власть анонсировала намерение пополнить госбюджет украденными средствами. А значит, вполне вероятно, попробует забрать выведенные из казны миллиарды у невъездного в Штаты, но отлично себя чувствующего в Украине Олега Бахматюка. В противном случае, к ней самой возникнет масса вопросов у налогоплательщиков, чьи средства много лет подряд оседали в карманах ушлого яичного короля.

Анна Голич, Национальное бюро расследований Украины

Квартирный ответ Сергею Лещенко

leshnko-kolom1

«Какую биографию делают нашему Лещенко!», — перефразировал редактор РБК-Украина Сергей Щербина известное высказывание Анны Ахматовой о преследуемом властями СССР поэте Иосифе Бродском (в оригинале было «Какую биографию делают нашему Рыжему!»).

Так Щербина прокомментировал открытые прокуратурой против Лещенко дела – о вмешательстве в выборы в США (разглашение тайны следствия) и получение взятки от некоего олигарха на покупку квартиры. Лещенко пост лайкнул – ему очень сегодня нужно выглядеть в роли диссидента, хотя бы потешного.

Но, Сергей (мы имеем в виду Щербину). Камон. Биографию себе Лещенко давно сделал сам. И от того, что прокуратура докажет или не докажет разглашение и взятку (последнее – крайне сомнительно), ваш тезка диссидентом не станет. Вы же сами все помните.

Автомобиль сына Ющенко, который Лещенко не хотел фоткать потому что боялся охраны. Жена и дети Гонгадзе, которые не получили ничего от издания, созданного Георгием. Майдан, который Сережа пересидел в Америке.

Постмайданная история. Лещенко просит СБУ пустить в Украину братьев Сегалей. Неплохих парней, но финансистов Могилевича, находившихся в розыске Интерпола за выведение из положенными ими банка «Надра» 8 млрд грн. А просит их Сергей вернуться, чтобы они могли отжать у Фирташа фабрику в Каховке, которую Фирташ забрал как залог по кредиту Сегалей. Лоббирование россиян-производителей удобрений с благородной целью – помочь аграриям, которых кошмарит монополист Фирташ, запросы в СБУ.

Может показаться, что Лещенко ненавидит Фирташа. Совсем нет. Об этом свидетельствует бесплатная аренда жилья для Сергея и миллионные займы от семейства Ендржиевских, близких к Фирташу украино-российских бизнесменов с кремлевскими подрядами. Покупка квартиры у компании Фирташа/Фурсина/Левочкина (которая банкротила Сумыхимпром) с 40% дисконтом. Такое бывает раз в жизни, и то не у каждого. Попутно выясняется, что антикоррупционер хранит деньги в Сбербанке России, принадлежащем правительству страны-агрессора.

Кстати, г-н Лещенко, еще раз. Зачем вы приказали управдому снять мемориальную доску, которую «Страсти» повесили на вашем прекрасном доме на улице Франко? «В этом доме за 7,5 млн гривен купил квартиру площадью 192 кв. метров выдающийся украинский журналист и борец с коррупцией Сергей Лещенко. Покупка квартиры состоялась при поддержке известных украинских меценатов и государственных деятелей — Дмитрия Фирташа, Ивана Фурсина и Сергея Левочкина». Что в ней было не так? Понимаем. Не был указан главный спонсор.

Константин (от слова «постоянный») Иванович Григоришин. Умнейший мужчина, который раньше любил месяцами жить в городе Москва, и при поддержке которого КПУ в 2012 году получила 13% на выборах. Сергей, а вы точно за декоммунизацию? У Януковича был старец Зосима, у Путина духовник Тихон, а у Сергея Лещенко – Константин Иванович. Он всегда наставлял и вдохновлял Сергея.

Сегодня, например, мало кто помнит, что борьбу с “Роттердамом+” начал никакой не Коломойский с его передаточными механизмами в лице Герусов и Дубинских, и даже не грантоеды. А Константин Иванович Григоришин, который обиделся на то, что ему не дали заработать миллиардик на поставках трансформаторов с его завода ЗТР для «Укрэнерго», которое Константин Иванович предусмотрительно взял под контроль. Но случился скандал, и трансформаторы пришлось продать не за 2, а менее чем за миллиард.

Даже Коломойский считает Григоришина человеком злопамятным (а это многого стоит), и Константин Иванович, который счел скандал с трансформаторами интригами врагов из АП, набросал темничек, который разгонял Лещенко. О том, что “Роттердам+” придумал, нет, не Ахметов, и даже не Порошенко, а Кононенко, поставляющий уголь на Центрэнерго. И Сережа некоторое время отрабатывал задачу, а уже гораздо позже получателем коррупционной ренты был назначен Ахметов, что еще раз наглядно иллюстрирует, что наши антикоррупционеры способны крутить пропагандистскими смыслами, как цыган солнцем.

Отрабатывает наш “Бродский” для Константина Ивановича и по сей день. Свежий пример: блог Лещенко «Бананова республіка Петра Порошенка» от 16 апреля. Сергей посетил завод Kness в Виннице, который производит панели для солнечной энергетики. И негодует по поводу введения парламентом льгот для импорта электромобилей и энергетического оборудования, катушек и трансформаторов. Тут ключевое слово «трансформаторов», но обо всем по порядку.

С самого начала в блоге вранье и манипуляция. «Более 10 млн долларов инвестиций. Полторы тысячи рабочих мест. Полмиллиарда налогов, уплаченных ими за год — это второе место в области после куриного производства аграрного олигарха Юрия Косюка». Вот это да. 10 млн долларов инвестировали, и за год заплатили 20 миллионов долларов налогов? Судя по всему, речь идет о всей группе Kness, имеющей обширные интересы в альтернативной энергетике (строительные, монтажные, пуско-наладочные работы и другое). Но Лещенко подает цифру как платежи одного завода.

Сергей обеспокоен тем, что ущемляют национального производителя. Но согласно интервью директора завода, украинские в его панелях только алюминиевые рамки, все остальное – китайское. То есть, другими словами – зачем вы ввели льготы на Ниссан лифы, когда у нас есть АвтоЗАЗ? Поставим на Ланос батарею, и вперед в будущее!

Kness — это дымовая завеса. Главное – ЗТР. Лещенко прямо цитирует куски из письма предприятия Гройсману и Порошенко, где выдвигаются требования об отмене льгот на ввоз катушек и трансформаторов. Вот тут Константин Иванович действительно очень страдает, потому что ЗТР – это одна из больших надежд Григоришина, проигравшего суд Новинскому в Лондоне на 320 млн долларов.

И, кстати, Kness — хоть и завеса, но родная. И совсем не случайно Лещенко поехал в Винницу. Один из владельцев компании – Евгений Дидиченко. В 2015 году депутаты Львовского облсовета называли его доверенным лицом Григоришина в «Укрэнерго», где Дидиченко до 2017 года занимал пост директора обособленного подразделения «Юго-Западная Электроэнергетическая система».

Так что никакую биографию Сергею заведением на него уголовных дел сделать уже невозможно. Лещенко сам ее давно построил. И это биография дорогого и хитрого лоббиста, которому дольше всего среди коллег удавалось маскироваться под журналиста.

Служба безпеки України РБК-Украина Львівська обласна рада НЕК «Укренерго» — NPC Ukrenergo Н К Р Е К П

 — разом із Сергій Лещенко та Вікторія Войціцька.

Национальное бюро расследований Украины

Минагро уверяет, что Юрий Косюк — не обычный вор

Kosuk-Yuryi2

 

Агрохолдинг “Мироновский хлебопродукт” законно получил самую большую помощь — более 800 миллионов гривен от государства. Об этом заявил заместитель министра аграрной политики и продовольствия Виктор Шеремета, сообщает 40ka.info.

“Они построили комплексы птицеводческие и соответственно там 25% возмещается, это правильно. Это направление было поддержано депутатами, это не министерство”, — сказал заместитель министра.

Однако он отметил, что по его мнению, так же как и фермеров, и как свидетельствует мировая практика, надо вводить ограничения на дотации, что позволи отреагировать на претензии, которые сегодня существуют как у производителей, так и в обществе.

“Ограничения есть — 150 млн грн на одно хозяйство. Это решение было наработано в Верховной Раде. Там 150 млн на одно хозяйство ограничения. Но, если у тебя работает больше 500 (людей) при вводе объекта в производство, там значительно увеличивается сумма”, — сказал Шеремета.

Предприятие Юрия Косюка “Винницкая птицефабрика” 1 ноября 2018 года получило 618 миллионов гривень бюджетных дотаций, а всего за год — 812 миллионов гривень.

Напомним, в 2017 году предприятия холдинга МХП получили рекордную сумму дотаций — 1,4 млрд гривень, или примерно 35% от общей суммы государственной поддержки аграрной отрасли. Вторым крупнейшим получателем дотаций стал “Укрлендфарминг” Олега Бахматюка — 517 млн ​​гривен.

После скандала с получением значительной суммы государственных средств агрохолдингами в 2018 году правительство решило изменить систему дотаций на программу поддержки животноводства. В программу, в частности, были добавлены новые формы государственной поддержки, в том числе и “частичное возмещение стоимости строительства и реконструкции животноводческих ферм и комплексов”.

Мироновский хлебопродукт (МХП) — крупнейший производитель курятины в Украине. По оценкам самой компании, она занимает 55% украинского рынка курятины. На украинском рынке МХП представлен торговыми марками “Наша Ряба”, “Легко”, “Бащинский”, “ФуаГра” и другие.

В июне ООО “Винницкая птицефабрика” открыла новую линию производства и до конца года планирует создать самые мощности по производству курятины в мире.

Как известно, Косюк через компанию WTI Trading Limited владеет 66% акций МХП.

За «Межигір’ям» Януковича прийшов час «Версаля» Косюка? Відео

Kosuk-Yuryi2

 

Народний депутат України Віктор Вовк звернувся із депутатським запитом до правоохоронних органів – Генерального прокурора, Голови Національної поліції та Директора НАБУ – щодо захоплення земель і незаконного будівництва палацового комплексу мільярдера Юрія Косюка на території унікальної пам’ятки археології «Хотівське городище» та зухвалих зловживань на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Феофанія». Про це повідомляє 40ka.info.

7 вересня 2018 року у Верховній Раді був оголошений новий депутатський запит народного депутата Віктора Вовка щодо беззаконня, яке чинить зухвалий мільярдер, якому «закон не писаний». Про що народний депутат розповів на своїй сторінці у facebook.

Відомо, який великий суспільний резонанс викликає в Україні питання збереження культурних та історичних надбань, в т. ч. пам’яток археології національного значення та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, які ще залишаються в країні.

Тож викликають справедливе обурення й численні протести факти зазіхання на землі таких безцінних пам’яток, їх недбайливого збереження і навіть руйнування, а також різноманітні зловживання на їх території, з боку окремих знахабнілих можновладців та олігархів.

Особливо обурює громадян відсутність належного реагування на цю проблему з боку правоохоронних органів, що фактично потурають зловмисникам.

На думку народного депутата Віктор Вовка, «ситуація з будівництвом палацового комплексу, за яким в народі та ЗМІ закріпилася назва «Версаль» Косюка, є мабуть найяскравішим проявом такого владно-олігархічного свавілля після сумнозвісного «Межигір’я» Януковича».

Юрій Косюк розбудував собі величезний палацовий комплекс на безцінній землі унікальної пам’ятки археології національного значення – городищі раннього залізного віку в селі Хотів (Хотівське городище) на межі з Києвом. До речі, це одне з найбільших скіфських городищ в Європі.

«Скіфське поселення в Хотові знаходилося в VII — IV столітті до нашої ери. Місцеві стверджують, що знаходили глиняні черепки і не виключають, що при старанності можна відкопати скіфське золото. Але на найбагатшій, з точки зору археологів, північно-східній частині городища вже нічого не розкопають. Спадкоємцем древніх скіфів став олігарх

Прилегла до Хотівського городища з боку Києва національна пам’ятка садово-паркового мистецтва – парк «Феофанія» – стала чимось на зразок прибудинкової території олігарха, таким собі приємним бонусом.

Як пишуть ЗМІ, «Феофанія має статус загальнодержавного значення з 1972 року, згадана в літописах 15 століття. Але з 2015 року почала набувати рис узбіччя приватної траси між офісом і «Версалем» виробника курятини. По парку Косюк і його друзі мотаються на швидкості, лякаючи «холопів». Ті, напевно, повинні кланятися — за те, що поки пускають на «панську» територію.»

Як повідомив нардеп, «у грудні 2017 р. отримав відповідь Генпрокуратури, в якій зазначено, що за результатами розгляду запиту прокуратурою Київської області 15.12.2017 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Тобто лише за однією статтею КК України – «незаконне будівництво», хоча у моєму запиті наводилися набагато більше фактів та відомостей щодо цілого комплексу різних правопорушень з боку багатьох посадовців та установ.»

Крім того, Віктор Вовк констатував «фактичний саботаж ефективного розслідування відкритого в 2017 р. кримінального провадження» та зазначав, що «така бездіяльність правоохоронців, схоже, пов’язана з близькістю олігарха до нинішньої влади, який, за словами самого Косюка, є радником президента Порошенка та «другом по життю» прем’єр-міністра Гройсмана».

Тож з огляду на мляву реакцію з боку правоохоронних органів, а також враховуючи нові повідомлення ЗМІ про додаткові факти беззаконня, зокрема щодо правопорушень і зловживань на території не лише історичної пам’ятки «Хотівського городища», а й прилеглого національного парку «Феофанія», народний депутат Віктор Вовк, разом зі своєю командою помічників, підготував новий об’ємний депутатський запит.

Запит, оголошений у парламенті 7 вересня і спрямований до Генпрокурора, Голови Нацполіції та Директора НАБУ, стосується «численних грубих порушень законодавства України стосовно пам’ятки археології національного значення «Хотівське городище» та парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія»».

В запиті на 12 сторінках детально викладені конкретні факти та епізоди (висвітлені у багатьох ЗМІ) злочинних дій в інтересах олігарха Косюка з боку близько 10 посадовців та керівників установ, зокрема сільського голови Хотіва, колишнього директора Інституту археології НАНУ, директора іншого інституту НАНУ, що здійснює управління парком «Феофанія», екс-керівників Державної служби з питань національної культурної спадщини та інш. Всього за 9-ма статтями Кримінального кодексу України, в т. ч. такими як «зловживання службовим становищем», «шахрайство», «незаконне збагачення», а також «підкуп» і «зловживання впливом».

«Вимушений був, фактично, детально „розжовувати“ правоохоронцям увесь комплекс правопорушень щодо «Хотівського городища» і парку «Феофанія» та пропонувати їм відкрити відповідні кримінальні провадження й здійснити їх ефективне розслідування.

Чекаю на належну реакцію правоохоронних органів. І буду пильно і прискіпливо здійснювати парламентський контроль за подальшим розвитком подій. З феодальними замашками Косюка прийшов час кінчати! Розраховую на підтримку громадськості та ЗМІ в цьому важливому для всіх українців питанні,» – зазначає Віктор Вовк.

Политическая коррупция по-новому или миллиарды для царей полей от правительства Гройсмана. Расследование

moe1

 

Верховная рада и правительство щедро выделяют из госказны гигантские дотации и прочую помощь крупнейшим агрокомпаниям страны, которые принадлежат мультимиллионерам Юрию Косюку, Олегу Бахматюку, Андрею Веревскому и Виталию Хомутыннику.

Яхта Ace — 87‑метровое судно с шестью каютами-апартаментами, сауной, бассейном, тренажерным залом и кинотеатром — часто гостит в разных уголках планеты.

Построенная в 2012 году в Германии яхта — не просто корабль, а символ успешности ее владельца, которым, по данным депутата Сергея Лещенко, является Юрий Косюк.

Косюк — ключевой акционер агрохолдинга Мироновский хлебопродукт (МХП) и бывший заместитель главы администрации президента Петра Порошенко. Капитал этого суперагрария, главным активом которого является бренд Наша Ряба, в 2017 году оценили в $693 млн.

Сама яхта стоит приблизительно $150 млн. И Косюк может себе позволить подобные персональные траты: лишь в прошлом году МХП сгенерировал $230 млн чистой прибыли. Из них $80 млн ушло на выплату дивидендов — и Косюк в свою очередь получил долю в $53 млн.

Почти такую же сумму — $ 52,1 млн — холдингу владельца Нашей Рябы в 2017‑м перечислило государство: в качестве дотаций по программе поддержки животноводства. На это указывают данные отраслевого отчета, подготовленного профильными экспертами по просьбе журналистов. Редакция получила в Министерстве агрополитики полный список компаний, получавших дотации,— в нем указаны сотни юрлиц. Аналитики оценили этот длинный перечень с точки зрения конечных бенефициаров указанных в нем реципиентов госпомощи. Далее данные суммировались.

Правительство, как свидетельствует подготовленный экспертами отчет, вообще благоволит агрогигантам. Так, в том же 2017‑м бюджет в сумме выделил еще $ 34 млн (или 905 млн грн) поддержки холдингу Укрлендфарминг, принадлежащему бывшему мультимиллионеру Олегу Бахматюку.

В его лице казна помогла человеку, который сам должен государству (в лице НБУ) 10,9 млрд грн по кредитам рефинансирования, полученным его банками Финансовая инициатива и VAB. Оба учреждения регулятор ранее признал банкротами.

За весь прошлый год госбюджет, по данным Минагрополитики, выделил на помощь аграриям 4 млрд грн. Из них структуры Косюка и Бахматюка, как показывает аналитический отчет, сделанный по просьбе издания «Новое время», получили чуть больше половины — 58 %.

Богатым нужно помогать

Глава правительства Владимир Гройсман неоднократно обещал поддержку аграрной отрасли. Она, по оценкам руководителя Кабмина, формирует где‑то шестую часть от всей производимой в стране продукции, а потому требует неукоснительной помощи от государства.

Правда, премьер заявляет, что намерен прежде других помогать малым и средним фермерам. Но в итоге финансовые “костыли” от государства достаются гигантам отрасли, которые и без того отлично себя чувствуют. “Рентабельность бизнеса МХП составляет 38 %”,— уточняет Марьян Заблоцкий, глава Украинского общества экономических свобод. Он еще и консультирует Нину Южанину, депутата Блока Петра Порошенко (БПП) и главу парламентского комитета по налогам.

Дотации — часть бюджетного процесса: соответствующие законопроекты на рассмотрение парламента вносит Кабмин, после чего депутаты дополняют его правками и голосуют пакетом. Именно на стадии правок, как объяснил источник в комитетах Верховной рады, лоббисты и вносят удобные для крупнейших аграриев разделы или пункты.

Как у Косюка, так и у Бахматюка в Раде есть компактные, но умелые “группы поддержки” — примерно по три-четыре депутата. Они, по словам источника, и делают нужную работу. А когда проект бюджета или других связанных с этой темой документов попадает в сессионный зал, парламентское большинство просто не в состоянии разобраться в тонкостях внесенных правок — и депутаты отдают свои голоса за весь пакет предложенных законов в целом.

О том, что эта схема работает, говорит пример деятельности Николая Кучера, депутата БПП, который ранее работал в МХП.

С нынешнего года в бюджете должна была появиться норма о том, что крупные агрокомпании не могут получать более 150 млн грн дотаций. Однако на заседании бюджетного комитета Рады Кучер предложил убрать эту поправку, и коллеги с ним согласились.

“Я пытался объяснить депутатам, что нельзя так много денег отдавать птицеводам, но безрезультатно”,— говорит Заблоцкий.

В МХП, как и в Укрлендфарминге, отказались обсуждать с журналистами тему дотаций.

Однако сам Косюк в блоге на онлайн-платформе Украинская правда в конце зимы пояснил, что дотации крупным аграрным предприятиям — не их прихоть, а инициатива Рады и Кабмина. “Это решение властей было призвано свести к нулю коррупцию в аграрном бизнесе и вывести последний из теневой среды”,— указал владелец Нашей Рябы. Мол, по принципу “плати больше налогов — получай больше поддержки” и формируются дотации. И если агрокомпания показывает свою прибыль, платит налоги государству, то получает соразмерные дотации.

Бизнесмен заявил, что благодаря МХП казна получает стабильные валютные поступления. “В этом контексте дотации — это абсолютно адекватная, оправданная и необходимая поддержка для предприятий, финансирующих экономику Украины”,— написал Косюк.

Гройсман, как и парламентское большинство, судя по всему, разделяет позицию владельца МХП. Однако даже многие коллеги по бизнесу не готовы понять и принять Косюка. Один из них — Всеволод Кожемяко, глава группы компаний Агротрейд, считает нынешнюю практику дотирования крупных агрохолдингов в корне неверной. “Это даже не лоббирование их интересов, а элементы политической коррупции”,— считает он.

Иван Верстюк, Национальное бюро расследований Украины

Читайте полный текст статьи в номере журнала Новое Время — №30 от 16 августа 2018 года.

Куриные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк ответят за повышение цен на курятину?

bahmatyuk-kosyuk1

 

Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) до начала октября 2017 года представил результаты исследования о повышении цен на рынке куриного мяса и определится по вопросу открытия дела.

Об этом сообщал глава ведомства Юрий Терентьев в ходе рабочей встречи по ценовой ситуации на рынке, сообщает антикоррупционный портал «Гривна».

Ведомство, всегда лояльное к олигархам Юрию Косюку и Олегу Бахматюку было вынуждено реагировать после того, как рост цен на курятину побил все разумные пределы, и даже Минагропрод заявил об его искусственности.

Производство мяса птицы в Украине в 2017 году ожидалось на уровне 1,197 млн тонн при спросе 1,055 млн тонн, подсчитали в министерства.

Т.е. в стране должен был наблюдаться избыток предложения и, соответственно, падение цен. В то же время любой потребитель видит своими глазами, что это вовсе нет так.

Эксперты убеждены, что производителями курятины АМКУ должно было заняться давно. Ведь соответствующую проверку там начали еще 7 июля прошлого (!) года.

«Считается, что и Косюк, и Бахматюк в свое время „порешали“ с окружением Президента. То, что их долгое время не трогали, говорит именно в пользу этой версии. Однако сейчас ситуация явно изменилась. Выборы все ближе и закрывать глаза на такие выходки на Банковой больше просто не могут», — считает политолог Виталий Боровец.

Он обратил внимание на то, что в АМКУ внезапно признали сразу несколько неприятных для олигархов фактов. То, что ряд производителей имеют на рынке монопольное положение, и то, что существует связь роста цен на рынке куриного мяса с рынком свинины, где с начала года существуют проблемы в связи с африканской чумой свиней. Т.е., фактически, то, что производители курятины воспользовались общей бедой и цинично повысили цены.

Отметим, что в АМКУ официально признали и третий факт, о котором давно открыто говорят на рынке, — производители в этом году ускоренными темпами наращивали экспорт, фактически, ставя нищим украинским потребителям ультиматум — или платить за курятину по европейским ценам, или сидеть голодными.

«За первые пять месяцев экспорт увеличился на 54% по сравнению аналогичным периодом прошлого года. Это существенное увеличение, которое могло повлиять на предложение куриного мяса и вызвать подорожание конечной продукции для потребителей», — заявили в АМКУ.

До открытия дела пока не дошло, но таких откровений уже вполне достаточно для того, чтобы утверждать, что одиозные олигархи Олег Бахматюк и Юрий Косюк устроили настоящий ценовой ад в Украине. Именно по их вине в стране, где все лето наблюдалось укрепление гривны, фиксировалась продуктовая инфляция.

Как полагает Боровец, в этот раз ответственности олигархам будет избежать сложно. Причем, велика вероятность, что вспомнят им не только курятину, но и прошлые грехи.

«АМКУ полностью подконтрольная структура. И такая откровенность говорит о том, что Президент дал отмашку. А когда у нас говорят „фас“, это разрешение сразу на все. Так что Косюку и Бахматюку теперь могут припомнить и другие „подвиги“. Никто в стране не забыл, как Бахматюк вывел деньги из двух банков, переложив многомиллиардные долги на плечи государства. Или как они вместе к Косюком пролоббировали выделение себе дотаций из бюджета, „перегрузив“ в свои карманы значительную часть „денег Януковича“, которые должны были пойти на оборону. Это просто чудо, что у них до сих пор не было проблем с законом», — отметил он.

 Bahmatuk-Poroshenko1-500x272

Впрочем, другие опрошенные эксперты не столь категоричны. Многие высказывают предположения, что олигархи снова «порешают», отдав часть полученных на рынке курятины сверхприбылей.

Тем не менее, все признают, что ключевым в судьбе бизнесменов станет именно будущее решение АМКУ. Если ведомство все-таки публично признает факт ценового сговора и возбудит дело против Бахматюка и Косюка, это будет означать, что ситуация в стране действительно начала менятся.

«Наша Ряба» Косюка возглавила мировой рейтинг самых опасных для человека предприятий

Kosuk-Yuryi2

 

Крупнейший производитель мяса птицы, мясных полуфабликатов и колбасных изделий в Украине, Мироновский хлебопродукт (МХП), который выпускает свою продукцию на рынок Украины под торговыми марками «Наша Ряба», «Легко», «Бащинский», стал одним из лидеров рейтинга самых опасных для человека и окружающей среды глобальных компаний. Об этом свидетельствуют результаты исследования ежегодного индекса Collers, запущенного сетью инвесторов FAIRR. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины. Анализ показал, что МХП не справляется с критическими бизнес-рисками, такими как выбросы парниковых газов и риск антибиотиков.

Один из кредиторов МХП – Европейский банк реконструкции и развития, начал расследование в отношении украинского производителя мяса и мясной продукции. Расследование ведётся в двух направлениях: влияние на жизнь людей и экологию. По запросу банка экологи проанализировали ситуацию на примере птицефабрики компании в Винницкой области и пришли к выводу, что несанкционированное массовое захоронение трупов птицы «Нашей Рябы» приводит к отравлению земли в радиусе нескольких километров, что непосредственно влияет на выращенные на этой земле плоды, корма для животных и воду в колодцах. Аналогичную ситуацию подтверждают исследования почв в районе расположения птицефабрики в Черкасской области. На основании финальных результатов расследования ЕБРР примет решение о целесообразности дальнейшего финансирования МХП.

Наличие вредных средств в мясе «Наша Ряба» ранее подтверждали результаты расследования журналиста издания «Антикор». «Показатель уровня антибиотика в мясе птицы на прилавке составил 0,9 ед/мл при норме 0,01 ед/мл. Показатели кислотного и перекисного числа также показали значительное превышение нормативов ГОСТа: при норме перекисного числа для охлажденной курицы в 0,01 йода, показатель мяса «Наша Ряба» составил 0,5% йода, а кислотное число составило 5 мг KOH при максимально допустимой норме 1 мг KOH. Кроме того, исследование показало значительное превышение нормы зараженности мяса болезнетворными бактериями. Показатель КМАФАнМ (число мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов) при норме в 2*10 (5) КОЕ/г у «Нашей Рябы» составили 4*10 (6) КОЕ/г», – сообщил автор материала.

Допустимый
норматив

Показатель
в «Наша Ряба»

Антибиотик

0,01 ед/мл

0,9 ед/мл

Болезнетворные бактерии

2*10 (5) КОЕ/г

4*10 (6) КОЕ/г

Кислотное число

1 мг КОН

5 мг КОН

Перекисное число

0,01 йода

0,5 йода

Результаты независимого журналистского исследования нарушений показателей качества охлаждённого мяса птицы ТМ «Наша Ряба»

МХП – вертикально интегрированная компания, основанная в 1998 году. Компания является лидером украинского рынка мяса птицы, мясных полуфабрикатов и колбасных изделий. Основатель, главный акционер и председатель совета директоров компании –миллиардер Юрий Косюк.

#Косюк шахраює з квотами ЄС на імпорт курятини, — розслідування

Kosuk-Yuryi2

 

«Курячий барон» Юрій Косюк знайшов хитрий і цілком законний спосіб обійти жорсткі обмеження на імпорт курячого філе в ЄС.

Про це пише Національне бюро розслідувань України.

«Європейські фермери обурені тим, що український топ-олігарх ухиляється від мит ​​і нарощує експорт курки, використовуючи геніальну інтерпретацію торгової угоди Брюсселя з Києвом», — йдеться в статті Politico.

У Брюсселі використовуються високі тарифи і обмежувальні імпортні квоти для захисту фермерів ЄС від занадто великої конкуренції з боку імпортерів курячого філе.

«Але МХП, компанія, на частку якої припадає половина виробництва курячого м’яса в Україні, знайшла спосіб обійти обмеження», — йдеться в статті.

Відповідно до торгового договору, Україна отримала право експортувати курячу грудинку з кісткою.

«Курятина з кісткою відправляється на заводи ЄС, де кістку відрізають і продають як куряче філе», — йдеться в статті.

За даними Європейської комісії даних про торгівлю, імпорт української курячої грудки з кісткою крила виріс з нуля в 2015 році до 3,5 тис тонн в 2016 році, а потім до 27 тис тонн в 2017 році.

Джон Річ, член правління МХП, відповів, що звинувачення в тому, що компанія наводнює європейський ринок, — це «барвисте перебільшення» і «грубе перекручування фактів».

Нагадаємо, раніше Косюк розкритикував встановлений ЄС обсяг квот в 20 тисяч тонн на імпорт курятини і назвав квоти «обманом України».

Нагадаємо, у січні-вересні 2017 року група компаній «Миронівського хлібопродукту» отримала з бюджету аграрні дотації на суму 1,25 мільярда гривень.

«Миронівський хлібопродукт» є найбільшим виробником курятини в Україні. За оцінками компанії, «МХП» займає 55% вітчизняного ринку курятини.

У 2016 році МХП запустив завод з переробки м’яса птиці в Нідерландах, інвестиції в проект становили 3,5 млн доларів. У 2017 році компанія у співпраці з європейським дистриб’ютором заснувала м’ясопереробний завод в Словаччині. Обсяг інвестицій — близько 3 млн доларів.

Transparency International подала до суду на генпрокуратуру через аферу «грошами Януковича»

corupcia1

 

Transparency International Ukraine подала до суду на ГПУ, Військову прокуратуру сил АТО та ДП «Інформаційні судові системи» через засекречений вирок щодо конфіскованих в Януковича 1,5 млрд доларів.

Про це йдеться на сайті антикорупційної організації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Позивач вимагає, аби Окружний адміністративний суду Києва змусив відповідачів розсекретити судовий вирок, за яким було конфісковано 1,5 млрд доларів коштів «злочинної організації Януковича».

ТІ Ukraine вимагає оприлюднити цей вирок суду.

«Минуло майже 6 місяців відколи Генпрокуратура заарештувала 1,5 млрд доларів коштів колишнього режиму. Рішення суду, за яким ці кошти були арештовані, досі не оприлюднено», — наголошують антикорупціонери.

Вони вважають це тривожним сигналом, адже суспільство досі не знає, у кого, за які злочини та скільки точно коштів було конфісковано, також є побоювання, що рішення містить технічні недосконалості й може бути оскарженим.

«Державне підприємство „Інформаційні судові системи“, яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у відкритому Єдиному реєстрі судових рішень, посилається на заборону органів прокуратури. Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що сама ж і визнала це рішення державною таємницею», — розповіли у TI.

За інформацією організації, вона вже зверталася до українського парламенту з проханням про офіційне оприлюднення результатів судового процесу, однак представники прокуратури проігнорували засідання комітету та не з’явились для обґрунтування своєї позиції народним депутатам.

«Замість цього українське представництво ТІ отримало безпідставне звинувачення у „зриві оборонного замовлення“ від Голови оборонного комітету ВР», — підкреслили борці з корупцією.

Оскільки судові засідання проводяться відкрито, вони запросили усіх бажаючих долучитись до спостереження за цим процесом.

«Про час та місце засідань інформуватимемо додатково», — пообіцяли в Transparency International Ukraine.

Як раніше повідомляв виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк, більшу частину коштів з конфіскованих «мільярдів Януковича», які мали бути виділені на сільське господарство за програмою Мінагрополітики, отримав найбільший аграрний холдинг, що належать Юрію Косюку — «Миронівський хлібопродукт».

28 січня 2015 року Державна служба фінансового моніторингу заблокувала 1,42 млрд доларів на рахунках нерезидентських компаній пов’язаних з Віктором Януковичем, його близькими, посадовцями колишнього уряду країни та пов’язаними з ними особами.

Кабмін заклав у державний бюджет на 2017 рік надходження від спеціальної конфіскації коштів корупціонерів суму у 10,5 мільярдів гривень.

Наприкінці квітня 2017 року в РНБО повідомили, що суд останньої інстанції дозволив конфіскацію заарештованих 1,5 млрд доларів, які належали оточенню екс-президента Віктора Януковича.

Імперія «Нашої ряби» проти селян. Німецькі ЗМІ шоковані масштабами курячого геноциду в Україні. Розслідування

nasha-ryaba1-500x334

 

Популярна німецька щоденна газета «Тагесцайтунг» (Die Tageszeitung, taz) відправила свого кореспондента на Вінниччину, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У той час, коли у Німеччині обговорюється можливість запровадження ще більш жорстких стандартів тваринництва, ЄС своїми кредитами сприяє масовому вирощуванню птиці в Україні. Проте селяни, які страждають від цієї діяльності, мусять виходити на протести, повідомляє щоденна газета «Тагесцайтунг». Повний переклад матеріалу видання публікує Національне бюро розслідувань України.

Бригади пана Лещенка

Граючись, Ігор Лещенко раптом повисає на турніку та підтягується 20 разів, а потім продовжує розмову, трохи віддихуючись. Турнік він встановив навпроти письмового столу у власному кабінеті на птахофабриці з вирощування бройлерів на Вінниччині. Лещенко працює тут директором.

У свій вільний час він займається важкою атлетикою, а в 2015 році став чемпіоном Європи з пауерліфтингу у вазі до 110 кілограмів. Його руки вкриті татуюваннями, на тілі кремезного чоловіка ані грама жиру. За його словами, він також займається рукопашним боєм у групі з молодими людьми.

Так само енергійно Лещенко захищає свою роботу тут, у Вінницькій області, – в серці України. Це регіон, де Петро Порошенко, олігарх та «шоколадний король», побудував свою кондитерську фабрику та заробив мільярди до того, як розпочати політичну боротьбу за пост глави держави. «Моя птахофабрика є найбільшою в Європі, – говорить Лещенко. – І вона такою залишиться». Надворі спекотний літній день, але в офісі приємна прохолодна. Бути тут директором птахофабрики означає керувати великим підприємством. Лещенко є начальником для майже 5000 співробітників. За його словами, протягом наступних кількох років потужності вирощування мають подвоїтись, у планах побудувати ще один комплекс для забою птиці. Вже зараз будують ще один виробничий комплекс – «Бригада №13». Затверджено будівництво двох інших виробничих комплексів. До складу так званої бригади входять 38 довгих пташників, пофарбованих у білий колір. У кожній з цих бригад утримується 1,5 млн бройлерів. Для порівняння: на німецькому підприємстві з відгодовування птиці в середньому утримується 21,5 тис. голів. На фабриці Лещенка щорічно забивають 110 мільйонів голів, що перевищує показники усієї Баварії та Баден-Вюртембергу, разом узятих.

Опір з боку сіл

Звідси до держав – членів ЄС постачається 27 тисяч тонн м’яса. Птахофабрика Лещенка є дочірнім підприємством агроконцерну «Миронівський хлібопродукт» (МХП) – найбільшого українського виробника м’яса птиці. Концерн належить олігарху та другу Порошенка Юрію Косюку. Він протягом багатьох років співпрацює з міжнародними фінансовими установами. За останні роки агроконцерн отримав від міжнародних банків розвитку понад півмільярда доларів, зокрема від Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. Останній є фінансовим інструментом Європейського союзу, призначеним для підтримки політики розвитку у відносинах з країнами-партнерами.

Птиця продається не лише в Україні. Покупцями птиці МХП є Великобританія, Німеччина, Нідерланди і понад десять інших держав – членів ЄС, республіки колишнього Радянського Союзу, понад десять африканських та арабських країн, а також такі держави, як В’єтнам, Лаос та Монголія. У 2015 році МХП експортував 132 тисячі тонн птиці, з яких понад 27 тисяч тонн – до країн Європейського союзу. Таким чином, поставки до ЄС збільшились на 65%  порівняно з показниками попереднього року.

Ще у 2008 році в Україні існував дефіцит м’яса. Як наслідок – розпочалася індустріалізація виробництва птиці. Курка – це дешевий білок, масове виробництво якого не потребує великих зусиль. Лише кілька агрохолдингів встояли в конкурентній боротьбі, перш за все МХП (торгова марка «Наша ряба»). У 2009 році підприємство ще користувалося підтримкою місцевого населення. Люди сподівались на багатотисячні нові робочі місця, вірили обіцянкам щодо покращення стану доріг та інших інфраструктурних об’єктів. Багато хто передав концерну в оренду свою землю за 210 євро за гектар на рік або за одноразову виплату в розмірі 5000 євро за гектар на 49 років.

У населених пунктах, таких як село Оляниця (Тростянецький район Вінницької області) з населенням 1300 жителів, люди з часом зрозуміли, як це на них вплинуло.

Пенсіонерка Людмила Вдовиченко сидить у своєму кухонному фартуху, вкритому квітами, на лавці в її саду під полуденним сонцем. Перед входом до її маленької хатини в Оляниці посаджені троянди, поруч город. Над парканом у задній частині земельної ділянки височіє дах сільського туалету, пофарбований у блакитний колір. Людмила Вдовиченко пропонує яблука із власного саду та качани кукурудзи. У сусідньому саду бігають і кричать кури.

Проте сільську ідилію щохвилини порушують потужні вантажівки. Вони проїжджають вузькою крихкою асфальтованою вулицею села просто перед воротами до саду Вдовиченко та щоразу на мить заглушають розмову. Ці вантажівки відкриті, призначені для перевезення худоби. Кожна з них містить вісім ярусів, щільно заповнених курками, це добре видно навіть з лавки на подвір’ї Людмили Вдовиченко. Коли вантажівки їдуть у зворотному напряму, вони вже пусті.

«Ми тут живемо в епіцентрі аграрної промисловості», – скаржиться Людмила Вдовиченко. Вже зараз перед її селом стоять два комплекси для вирощування птахів, в яких утримується три мільйони курей. Невдовзі їхня кількість має подвоїтися.

Те, що для поважного директора птахофабрики означає комерційний успіх, для Людмили Вдовиченко означає сморід. На додачу до інших проблем.

Бізнес на курках

Споживання пташиного м’яса із розрахунку на душу населення зростає як у Німеччині, так і в усьому світі. Німець за рік з’їдає у середньому 19,6 кг м’яса птиці.

Найбільшою птахофабрикою Європи є Вінницька птахофабрика у Центральній Україні. За рік вона виробляє 440 000 тонн пташиного м’яса. Фабрика є дочірнім підприємством агроконцерну МХП, який належить мільярдеру Юрію Косюку – бізнес-партнеру президента Порошенка. Кредитор: діяльність підприємства в Україні фінансується Європейським союзом за допомогою кредитів, які надаються банками розвитку. МХП отримав 246 млн доларів США від Європейського банку реконструкції та розвитку і 82 млн доларів США від Європейського інвестиційного банку.

Залежно від напрямку вітру сморід у місцевих селах то посилюється, то слабшає. «Ми тут оточені птахофабриками, тому напрям вітру не відіграє великої ролі», – пояснює Вдовиченко. Людмила приносить з кухні повну сумку документів. Як безпартійна в райраді вона входить до фракції «Блок Петра Порошенка». Окрім того, вона є головою громадської організації, яка називається Комітетом порятунку села Оляниця. З пом’ятої сумки, яка колись була блакитного кольору, вона дістає копії підписаних листів організованого нею збору підписів проти подальшої розбудови птахофабрик.

Вона зберігає там також документи щодо підвищеного забруднення води в її селі нітратами та іншими отруйними речовинами. У сумці лежить запрошення на інформаційний захід, організований місцевою владою та птахофабрикою, на якому вони рекламували розбудову комплексів.

Жителі села блокують під’їзні дороги

У 2010 році люди в селі Людмили Вдовиченко під її керівництвом вперше протестували проти проведення будівельних робіт. Тоді також було засновано комітет порятунку села. Один рік потому жителі написали відкритого листа на адресу тодішнього президента Януковича, в якому вони вимагали провести відриті слухання щодо впливу птахофабрики на довкілля. Потім вони вдались до інших заходів: у 2012 році в Оляниці вперше блокуються транзитні дороги. Жителі вимагають побудувати об’їзний шлях, обмежити швидкість руху до 20 кілометрів на годину, відшкодувати збитки через тріщини у будинках, які виникли внаслідок інтенсивного транспортного руху. В листопаді 2015 року жителі сусіднього села на знак протесту проти запланованої розбудови птахофабрики протягом трьох днів блокували під’їзні шляхи до комплексів вирощування птиці.

Однак протест раптом призвів до зовсім неочікуваних наслідків: у 2015-му та 2016 роках чотирьох протестувальників проти розбудови птахофабрик так сильно побили, що їх довелося госпіталізувати. Ще двох активістів було терміново призвано до війська й відправлено на фронт. Улітку цього року Юрій Урбанський, голова всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України», звернувся до міністра внутрішніх справ України. Він повідомив про зростання насилля проти противників птахофабрик. Урбанський звернувся з проханням поставити розслідування справи про останні напади на активістів на контроль міністра внутрішніх справ. Екологічні активісти шукають жителів сіл, які постраждали через комплекси вирощування птиці, пропонують їм консультації і правову допомогу.

Спільно з Міжнародною мережею НУО ЦСЄ «Бенквоч», громадською організацією, яка стежить за діяльністю банків, «Національний екологічний центр України» критикує фінансування масового вирощування птиці європейськими банками, такими як Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк. За словами критично налаштованих активістів, краще б банки витратили півмільярда доларів на інші проекти. Наприклад, на підтримку малого та середнього бізнесу в галузі органічного сільського господарства або туризму.

«Європейський банк реконструкції та розвитку заявляє, що він фінансує лише ті проекти, які сприяють сталому розвитку, розвитку демократії і малого та середнього бізнесу. Мені здається, що фінансування українського сільськогосподарського гіганта МХП не відповідає цим трьом критеріям», – говорить Фіданка Бачева Мак-Грат, Міжнародна мережа НУО ЦСЄ «Бенквоч».

Європейський банк реконструкції та розвитку відкидає цю критику. Підприємство пройшло відповідну перевірку і було отримано висновок про те, що МХП працює за екологічними стандартами ЄС, заявив Жиль Меттеталь (Gilles Mettetal), директор банку з питань сільського господарства. «Ми вважаємо, що ця компанія була спроможна побудувати дуже ефективне та конкурентоспроможне виробництво пташиного м’яса і водночас вона відповідає високим стандартам. Як наслідок – вона приносить країні експортні доходи, обсяг яких зростає, створює значну кількість робочих місць». Україні, за словами Меттеталя, необхідні такі компанії, як МХП.

Екологічні активісти з Києва, Лондона та Брюсселя у кредитах європейських банків перш за все бачать інструмент тиску. Такі активісти, як Людмила Вдовиченко, на місцях у першу чергу бачать місцевого олігарха, який за допомогою птахофабрики стає ще заможнішим. Вони бачать купи посліду, що викидається поруч із полями кукурудзи, та мертвих курок на узбіччі, яких загубили вантажівки без номерів.

Найбільше Людмила Вдовиченко та її сусіди стурбовані якістю води. У селах навколо Ладижина немає централізованого водопостачання. Той, хто не має у своєму дворі власного колодязя, бере воду з колодязя на протилежному боці вулиці. Сусідка Людмили Вдовиченко скаржиться, що рівень води в її колодязі знижується протягом уже кількох років. Вона вказує на одну з великих куп курячого посліду неподалік від її хати перед в’їздом до села. Сусідка прикриває свій ніс. Деякі з цих куп лежать на бетонній підлозі, їх обнесено муром у метр заввишки. Це не захищає від потрапляння небезпечних речовин до ґрунту. Після кожного дощу вода тут стає непридатною для споживання.

Ми запрошуємо всіх охочих відвідати очисні споруди підприємства, говорить директор фабрики у своєму кабінеті з турніком. Ніхто нічого не приховує, навпаки. Лещенко пояснює, що від того часу, як курчата з’являються на світ і до їх забою на птахофабриці минає, як правило, 41 день. Проте є покупці з Азії, які віддають перевагу більш молодим курчатам. «Таких курчат ми забиваємо вже через 30 днів», – говорить він (його перехрещені долоні роблять красномовний жест).

Фабрика Лещенка має власних екологів, які відповідають за екологічні питання. Їх було навіть підвищено за перевиконання екологічних норм,  говорить директор.

Валерій Король, головний еколог фабрики, з гордістю веде відвідувачів подивитися на очисні споруди підприємства. Все повністю автоматизовано, на кожній зміні задіяна лише одна особа. «Споруда відповідає найсучаснішім європейськім стандартам», – розповідає головний еколог та вказує на риб, які плещуться у відстійнику.

Щомісяця незалежна лабораторія у Києві бере проби ґрунтових вод, каже Король. Керівник київської лабораторії у телефонній розмові підтверджує, що вона не залежить від птахофабрики у Вінниці. Проте лабораторія фінансується МХП, материнським концерном, тобто самим агрогігантом.

Крім того, далеко не всі забруднюючі речовини потрапляють до очисних споруд. Очищуються лише стічні води бійні, інкубатора та установок з виробництва комбікормів, стверджує головний еколог Король. Стічні води цехів з вирощування певний час утримуються у відстійних резервуарах, а потім зливаються на поля. Що відбувається з осадом, він сказати не може.

За оцінками місцевих екологічних активістів, Вінницька птахофабрика щорічно викидає у повітря 8400 тонн парникового газу метану. Крім того, вона продукує 250 000 тонн оксиду вуглецю та майже 100 тонн аміаку.

Людмила Вдовиченко йде на інший бік села. Там на неї вже чекають. «Подивіться на мої ноги, на мій живіт. Повсюди плями, висипання. Таких алергічних реакцій у мене раніше не було», – скаржиться жінка похилого віку. Її погляд спрямований на пофарбовані у білий колір пташники на відстані 300 метрів від села. Раніше онуки часто приїздили з Києва подихати сільським свіжим повітрям, каже вона. Зараз жінка їздить до Києва, щоб відпочити.

Текст – Бернгард Клазен (Bernhard Clasen), газета «Тагесцайтунг», Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: