Сообщения с тегами ‘Віталій Шабунін’

Страсти по олигархам: разберется ли новая власть с пирамидой Олега Бахматюка? Расследование

Опубликовано: Листопад 8th, 2019

Каждая новая власть обычно начинает с того, что обещает решить что-то с олигархами и вернуть украденное народу. Предыдущий президент и его команда начинали с того же, однако за истекшую пятилетку правления лишь крепче подружились с теми, у кого денег куры не клюют. Ни один из украинских мультимиллионеров своих средств в пользу бюджета не лишился даже в малой мере. Одним из тех, кому при Петре Алексеевиче удалось выйти сухим из воды, оказался Олег Бахматюк, известный в стране «яичный король».

Пилите, Шура, яйцо золотое

Сперва, впрочем, появилась надежда на то, что Порошенко раздаст всем сестрам по серьгам. После того, как Нацбанк подсчитал и озвучил сумму, которую на начало 2017 года Олег Романович был должен кредиторам, вкладчикам, госбюджету и партнерам по бизнесу – а именно 38 миллиардов гривен – разразился шумный скандал. На более, чем десяток миллиардов, потянуло рефинансирование НБУ рухнувшего банка «Финансовая инициатива» — уже второго учреждения горе-банкира. Уразумев, что возврата денег не будет, Нацбанк решил требовать возбуждения уголовного дела за «хищение в особо крупных размерах» и начал искать способы принудительного погашения задолженности за счет имущества его корпорации «Ukrlandfarming». Олигарх смущаться и молчать не стал – обратился с открытым письмом к президенту Порошенко, в котором потребовал защитить его от злого НБУ. Именно Нацбанк олигарх в итоге обвинил в банкротстве своих банков КБ «Финансовая инициатива» и ПАО «VAB».

Неизвестно, каким образом Олегу Романовичу удалось подобрать ключик к сердцу Петра Алексеевича (злые языки поговаривают о финансовой заинтересованности главы государства в благополучии Бахматюка), однако с тех пор жизнь у него стала налаживаться. Дела против олигарха принялись спускать на тормозах, позднее экс-генпрокурор Юрий Луценко забрал дело у Национального антикоррупционного бюро и передал в Нацполицию. Там же все дела против яичного короля закрыли.

Глава Центра противодействия коррупции Виталий Шабунин заявил о сговоре между Олегом Бахматюком и министром Аваковым, а в политических кругах заговорили о полноценном «зонтике», который раскрыл над горе-банкиром Петр Порошенко. Причины пересудов вполне очевидны – помимо закрытия уголовных дел олигарх стал получать дотации на свое аграрное предприятие. В общей сложности за 2017 и 2018 годы госбюджет пополнил карманы яичного короля на миллиард гривен.

Депутат Сергей Лещенко писал о сговоре между Порошенко и агропромышленными олигархами  — Бахматюком и Юрием Косюком. Скандал возник вокруг госпомощи «отечественным сельхозпроизводителям» на сумму в четыре миллиарда гривен, большую часть которой получили в итоге предприятия  «Авангард» (Бахматюк) и холдинг «Мироновский хлебопродукт» (Косюк). И это при том, что в последние годы угодья Бахматюка только сокращаются, поскольку селяне отказываются сдавать ему в аренду свои земельные паи.

Олег Романович так привык получать бонусы от государства, что после смены власти попытался их выпросить и у нового правительства. В июне Бахматюк на всю страну жаловался Максиму Нефедову, тогда еще замминистру экономического развития, на неэффективные дотации, требуя чего-то более приятного. Например, льготного кредитования под 1% сроком на 30 лет.

Впрочем, пришедшая на смену Петру Порошенко власть, очевидно, не настроена дотировать из казны финансовую пирамиду Олега Бахматюка. Для начала ему стоит начать возвращать многочисленные долги. Деньги вкладчикам и клиентам обанкротившихся банков — «VAB» и «Финансовая инициатива» (21,7 млрд грн), выведенное в офшоры рефинансирование НБУ (10,9 млрд грн), взятые и невозвращенные кредиты государственных финучреждений (5,3 млрд грн), непогашенные обязательства перед международными инвесторами (1,1 млрд грн).

Гол, бос, сокол

Любопытно, что при этом сам Олег Романович представляется в декларациях едва ли не нищим. Согласно официальным данным, с 2014 по 2017 год он обеднел с $2,676 млрд до $183 млн. Более свежих данных о капиталах олигарха попросту нет, поскольку он не утверждает себя подачей деклараций. Точнее, старается спрятать концы в воду, не привлекая к себе излишнего внимания.

Именно с этой целью Олег Бахматюк тратит довольно приличные суммы на то, чтобы обелить свое имя в интернете – ставит на новостные ресурсы так называемую «джинсу», то есть проплаченные новости без плашки «реклама». Так он надеется «забить» хорошими новостями сведения о своих долгах и аферах. А вспомнить есть что. С именем Олега Бахматюк связывают множество скандалов и афер. Перечислим лишь некоторые из них.

2003 год. Бахматюк взял и не отдал кредит банку «Аваль», который брал на реконструкцию недавно приобретенной фабрики «Авангард». Средства в итоге ушли на покупку новых птицефабрик, поскольку купить их за свои начинающий аферист не мог – сложно было объяснить происхождение.

2004. Объединив усилия с губернатором Ивано-Франковской области, Олег Бахматюк нажил неплохой капитал на газификации сел. Его фирмы, включая ООО «Карпатская нефтяная компания», отлично распилили более четырехсот миллионов гривен, выделенных из бюджета, и еще столько же, если не больше, собрали с населения. На собранные средства Бахматюк купил активы нескольких облгазов, которые позже продал Дмитрию Фирташу.

2006—2008 год. Олег Бахматюк взял 137 миллионов гривен в кредит, получив от государства компенсацию по процентам на них. Средства должны были пойти на перестройку птицефабрики «Чернобаевская», но в итоге большая их часть осела в офшорках.

2010 год. Бахматюк разместил на Лондонской фондовой бирже пакет еврооблигаций на 200 миллионов долларов, которые не погасил до сих пор.

2011 год. «Ukrlandfarming» взял пятилетний синдицированный кредит в размере 600 миллионов долларов у Deutsche Bank и «Сбербанка России» для строительства новых птицефабрик. В итоге Бахматюк их так и не вернул, а деньги потратил на покупку других сельхозкорпораций. В том же году лон купил и довел до банкротства в США компанию «Omtron USA» — и остался должен по искам, поданным американскими фермерами. То же самое он проделал с купленном в Штатах компанией «Townsend». В итоге Бахматюку запретили въезд в США.

2012—2013 годы. «Ukrlandfarming» разместил еврооблигации на полмиллиарда долларов под 11 % годовых. Вместо погашения облигаций долги по ним были повешена на банки «Финансовая инициатива» и «VAB», которые затем обанкротили.

Но особенно развернулся Олег Романович во времена Виктора Януковича, заработав миллиарды на аферах с возмещением НДС. В общей сложности из госбюджета Бахматюк получил около восьми миллиардов гривен незаконного возмещения НДС. В 2015 году, уже после Майдана, на яичного короля возбудили уголовное дело, и следствие без труда установило тот факт, что фирмы Бахматюка экспортировали продукцию через офшорки по завышенным ценам, искусственно завышая суммы НДС. Но и это уголовное дело по указке вышестоящего в итоге было закрыто.

А сам Бахматюк сосредоточился на банковских аферах. Через свои банки яичный король привлекал под высокие проценты депозиты физлиц, после чего кредитовал свои же аграрные предприятия, выводя средства вкладчиков на офшорные счета по месту регистрации агрохолдингов. После этого недостающие средства одалживал в виде рефинансирования у Нацбанка и снова выводил их в офшоры.

В разгар банковского кризиса после Революции достоинства Олег Бахматюк так увел из умирающего банка сотни миллионов – несмотря на постановление НБУ о запрете досрочного возврата вкладов связанным лицам банков.

С именем Бахматюка также связана масса скандалов с экологией. Жители многих сел, возле которых расположены фабрики Бахматюка, бьют во все колокола – ведь куриный помет, дохлые куры и просроченные яйца в итоге оказываются свалены едва ли не под их домами.

Новым прокурором по старым делам

Впрочем, появился шанс на то, что с новой властью у Олега Бахматюка договориться не получится. В экспертной среде поговаривали, что он пытался наладить контакт с Владимиром Зеленским, спонсируя партию Смешко и обещая в случае победы создать коалицию с провластной партией. Однако фаворит Бахматюка в итоге на выборах провалился и золотой акции у олигарха не оказалось.

Очевидно, теперь яичного короля защищать в верхах особо некому, поэтому на днях уголовное дело по «VAB-банку» вернули в Национальное антикоррупционное бюро. Речь идет о 5,5 миллиардах гривен.

В начале октября Печерский районный суд города Киева вновь начал рассмотрение заявления НБУ о возобновлении дела о взыскании задолженности по предоставленным Бахматюку кредитам. Поскольку поручитель, как оказалось, не выполнил взятые на себя обязательства по договорам поручительства. Национальный банк в течение 2015—2017 годов неоднократно обращался в суд, чтобы взыскать долг в судебном порядке. Судебная тяжба длится который год, поскольку связанная с Олегом Бахматюком компания Quickcom Limited зарегистрированная на Кипре, тормозит ход дела поданным в Хозяйственный суд города Киева исками о расторжении кредитных договоров с Национальным банком.

Директор НАБУ Артем Сытник сообщил, что дело в Бюро вернул лично генпрокурор Руслан Рябошапка. Он же отменил постановление о закрытии дел-клонов этого производства.

Совсем недавно разгорелся еще один скандал – журналисты раскопали связь группы компаний «Ukrlandfarming» Бахматюка с крымскими компаниями.

Речь идет о двух компании – «Чернышевское» («Чернишевське») и «Аграрно-торговая фирма Макон и Компания» («Аграрно-торгова фірма Макон і компанія»). Обе зарегистрированы в Крыму, не находятся в процессе прекращения и согласно украинскому реестру, по состоянию на 1 октября, входящих в группу компаний яичного короля.

В то же время, Единый государственный реестр юридических лиц России тоже содержит информацию об указанных компаниях. Однако там указано, что с 2018 года основателем этих крымских компаний — «Чернышевское» и «Аграрно-торговая фирма Макон и Компания» — является кипрская компания «Менитум Трейдинг Лимитед». Последняя в ноябре 2017 года была основателем еще одной компании из группы «Ukrlandfarming» «Агротерминал Констракшн».

Так или иначе, новая власть анонсировала намерение пополнить госбюджет украденными средствами. А значит, вполне вероятно, попробует забрать выведенные из казны миллиарды у невъездного в Штаты, но отлично себя чувствующего в Украине Олега Бахматюка. В противном случае, к ней самой возникнет масса вопросов у налогоплательщиков, чьи средства много лет подряд оседали в карманах ушлого яичного короля.

Анна Голич, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Страсти по олигархам: разберется ли новая власть с пирамидой Олега Бахматюка? Расследование

Сергей Лещенко — слуга народа на доверии? Расследование

Опубликовано: Липень 17th, 2019

Как незаметно провести в украинский парламент врага Америки, сливавшего компромат на Трампа в 2014-м? Да так технично, чтобы адвокат Трампа Джулиани только рот открыл от изумления?

Секрет этой спецоперации известен Сергею Лещенко, который баллотируется по округу №220 на Подоле в Киеве. Но, к сожалению, Сергей о нем из скромности не расскажет. Как известно, настоящие герои никогда не говорят о своих подвигах. Так что повесть о ненастоящем человеке, поддержке Константиновского, доверии Богдана и Зе-креативе придется публиковать нам.

Последнее интервью Лещенко РБК-Украина для многих стало загадкой. В нем патриот и антикоррупционер выступил за «предоставление оккупированным территориям права говорить на русском». Заявил, что не видит «проблемы в том, что Коломойский с Зеленским будут общаться просто как люди». Ласково погладил Богдана, заявив, что глава Офиса президента «точно не хочет быть чьей-то марионеткой», а «Зеленскому комфортно, чтобы рядом находился глава администрации, который может вносить ясность в вопросы, которые Зеленскому непонятны». И, наконец, поддержал Портнова, назвав его сегодняшнюю деятельность «полезной для будущего Украины».

На первый взгляд непонятно, зачем Лещенко, который идет как самовыдвиженец по округу в Киеве, а не, скажем, в Донецкой или Луганской области, транслировать прокремлевскую повестку команды Зеленского, да еще и публично обнимать юриста Януковича Портнова? Вроде как в Киеве не пишут на заборах «ДНР» и «Федорыч, вернись!».

Не менее удивителен и другой факт. В своей кампании на округе Лещенко копирует агитационную символику (цвета, шрифты, слоганы и т.д.) «Слуги народа». Однако никаких официальных претензий от партии президента к Лещенко нет. Более того, на этом округе «Слуга народа» выдвигает зашкваренную чиновницу Анну Бондарь, доверенное лицо не только Вавриша, но и застройщика Войцеховского, крышевательницу МАФов, откатов и земельных схем. О деятельности которой сегодня активно и массированно напоминают СМИ.

И вот эта самая Бондарь подает в ЦИК жалобу о противоправности размещения на билбордах Сергея Лещенко лозунга «Настоящий слуга народа». И, о чудо, подконтрольный Офису президента ЦИК отсылает Бондарь в сад к Вавришу. Прямым текстом говоря, что такой человек, как Сергей Лещенко, имеет полное право называть себя «настоящим слугой народа» на билбордах, имитирующих билборды партии президента.

Параллельно находятся, как выразился Лещенко, «понятные представители бизнеса», которые делают «скромные взносы» на его кампанию. Отважные люди, которые готовы повоевать с официальным кандидатом от «Слуги» и поддержать бедного честного антикоррупционера. Вложить в него деньги, ожидая от него взамен только служение отчизне.

Что все это означает? А означает это то, что настоящий, а не формальный кандидат от «Слуги народа» на округе №220 – это Сергей Лещенко, а не Анна Бондарь. Которая выступает удобным коррупционным фоном для честного журналиста и депутата.

Когда-то, еще каких-нибудь пять, а тем более десять лет назад сотни тысяч читателей «Украинской правды» уважали и ценили Сергея Лещенко. Шли годы, и число доверяющих Лещенко людей стремительно сокращалось, как шагреневая кожа. Пока, наконец, их не осталось совсем-совсем мало.

Но дело тут не в количестве, а в качестве тех, кто ценит Сергея Лещенко за его талант. Среди них – действующий депутат по округу №220 и просто авторитетный человек Вячеслав Константиновский и глава ОПУ Андрей Богдан. Это и есть «понятные представители бизнеса», которые куют победу Лещенко.

Немного истории отношений этого любовного треугольника. Лещенко, Константиновский и Богдан давно и хорошо знают друг друга. В 2015—2016 годах они были участниками другой, куда более масштабной спецоперации – задержания «бриллиантовых прокуроров» и смещения с должности генпрокурора Шокина.

Напомним, что по официальной версии хорошие прокуроры Касько и Сакварелидзе задержали плохих прокуроров Корнийца и Шапакина за то, что те вымогали деньги у социально ответственного депутата Константиновского, намывавшего песок на Днепре под Киевом в промышленных масштабах. Ушлые грантоеды и еврооптимисты во главе с Лещенко представили конфликт двух прокурорских крыш в песочной теме как битву вселенского добра со злом, а Касько превратили в былинного героя прокурорского эпоса.

Главной причиной включения могучей информационной артиллерии с разгоном волн зрады и перемоги в СМИ, митингами, депутатскими обращениями и сбором подписей была большая игра по смещению генпрокурора Шокина. В этой игре совпали интересы бывшего вице-президента США Байдена, которого раздражало расследование ГПУ по «Burisma» Злочевского, где с 2014 года трудился сын Байдена Хантер. И Коломойского, против которого в марте 2015 года ГПУ возобновила расследование уголовного дела относительно покушения на жизнь адвоката Сергея Карпенко. В этой игре Лещенко играл роль одного из главных бомбардировщиков со стороны демократов, Касько и Константиновского, и добросовестно утюжил Шокина и его окружение. Чем нельзя было в очередной раз не восхититься, помня, что всего за пять месяцев до этого Сергей голосовал за назначение Шокина генпрокурором.

Предполагалось, что следующим генеральным прокурором должен был стать Виталий Касько. По удивительному совпадению, одногруппник и друг Андрея Богдана. Который в 2005-м устроил Касько в уже легендарную юридическую фирму «Пукшин и партнеры», где также трудился и Андрей Портнов. Забавно, что именно в каденцию Касько на посту заместителя генпрокурора ЕС снял санкции с Портнова. «Нам просто не дали документов, чтобы мы продолжали поддерживать вопрос санкций», — объяснил тогда Касько халатность своих подчиненных из следственного управления.

В июле 2015-го, после задержания «бриллиантовых прокуроров» СМИ засняли переписку в смартфоне экс-менеджера предприятий Коломойского депутата Дубинина с Геннадием Корбаном о сборе подписей за отставку Шокина. В переписке говорилось, что «план молодых реформаторов работает» и «Виталик будет в пятницу у Шустера». Молодой реформатор Виталик в пятницу действительно был у Шустера, но план удался только наполовину – Шокина сняли, а вот Виталик остался не у дел.

Более того, мстительными конкурентами против Касько было открыто дело по приватизации им двух служебных квартир в Печерском районе – однокомнатной и трехкомнатной, куда честный прокурор поступательно прописывал все свое семейство. После возбуждения дела по квартирам Касько уволился из ГПУ. Но дело сразу не прекратили, и защищать честного прокурора на митинг под стены ГПУ пришли честные люди: Виталий Шабунин, Сергей Лещенко и Вячеслав Константиновский (который на митинге стоял непосредственно за спиной Касько). А адвокатом Касько был – правильно, нынешний глава Офиса президента Андрей Богдан. Ну а Лещенко в рамках дополнительного пакета услуг писал посты с леденящими душу названиями вроде «Охота на Касько».

Что же касается Богдана, то с ним Лещенко знаком более 10 лет, еще со времен, когда тот работал заместителем министра юстиции в 2007—2010 годах. А позже, начиная с 2015 года вместе с Богданом Лещенко обслуживал финансистов Севы Могилевича братьев Сегалей в их конфликте с группой Фирташа за соевую фабрику в Новой Каховке. Богдан вел дела братьев в судах и обеспечивал коммуникацию с прокуратурой. А Лещенко писал запросы в СБУ, требуя разрешить въезд в Украину Илье Сегалю, судьбой которого был трагически обеспокоен трудовой коллектив соевой фабрики.

Кстати, в своем последнем интервью Богдан не опровергает сотрудничество с Лещенко по делу Сегалей, подтверждает более чем 10-летнее знакомство с ним и заявляет о полезности Сергея Анатольевича для Зе-команды.

«В список нельзя, в депутаты нельзя, даже Лещенко, который нам помогал, да, нельзя. «Есть правило, и его нельзя нарушать», — говорит человек, карьера которого состоялась благодаря умению обходить правила.
Еще более откровенен Лещенко, который просит считать его ̶к̶о̶м̶м̶у̶н̶и̶с̶т̶о̶м̶ членом фракции Зеленского в случае избрания в парламент.

«Я не бегал перед выборами, не искал, куда себя пристроить. Я себя ассоциировал с Зеленским во время выборов, был в какой-то мере причастен к его победе, и свое будущее связывал с ним. И продолжаю связывать.

Если я стану депутатом, я буду подавать заявление на вхождение во фракцию “Слуги народа», — произносит Лещенко клятву Зе-верности, немного удивительную для человека, которого официально не взяли ни в список, ни на мажоритарку. Откуда такая преданность у профессионального предателя, использовавшего всех своих политических союзников как одноразовые тапочки?

В общем, мы таки имеем большие шансы увидеть в новой Раде Лещенко. Деньги от «понятных бизнесменов», негласная поддержка главы Офиса президента, использование символики «Слуги народа» и зашкваренные конкуренты – таков рецепт от шеф-повара Богдана – как незаметно для Джулиани завести в парламент врага Америки и, обойдя правила собственной партии, включить его затем во фракцию.

РБК-Украина Сергій Лещенко Віталій Касько Офіс Президента УкраїниВолодимир Зеленський НАБУ Генеральна прокуратура України Центр Протидії Корупції Слуга Народа Андрей Богдан

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Лещенко Сергій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Сергей Лещенко — слуга народа на доверии? Расследование

Юрист Коломойского представлял Зеленского на встрече с Сытником из НАБУ. Видео

Опубликовано: Квітень 10th, 2019

zelensk-maska1-500x333

В штабе кандидата в президенты Украины Владимира Зеленского скрывают сотрудничество с адвокатом олигарха Игоря Коломойского, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В бизнес-центре «Парковый» во время первого тура выборов 31 марта журналисты зафиксировали Андрея Богдана с бейджем телеканала «1+1», говорится в расследовании программы «Наши деньги».

Журналисты-расследователи заявляют, что юрист Андрей Богдан, который представляет интересы олигарха Игоря Коломойского, также был замечен в теневом штабе кандидата в президенты Владимира Зеленского.

В частности они заметили там автомобиль, записанный на близкого соратника Коломойского Тимура Миндича, хотя пользуется им Зеленский. На этом же авто шоумен приезжал сдавать анализы. К этому же офису приезжал и внедорожник спикера компании Зеленского Дмитрия Разумкова. Кроме того, регулярно появляется там адвокат Андрей Богдан.

По данным расследователей, Андрей Богдан, который в 2014 году получил должность советника тогда главы Днепропетровской ОГА Коломойского, системно летает к украинскому олигарху за границу.

Журналисты-расследователи считают, что Богдан «присматривает» за Зеленским от имени Коломойского.

«Наши деньги» выяснили, что Богдан регулярно (практически каждую неделю) летал предположительно на встречи с Коломойским — в Женеву и Тель-Авив. Журналисты отметили, что в декабре 2018 года в Тель-Авив вместе с Богданом летал и Зеленский с командой «95-го квартала». Они пробыли в Израиле четыре дня, а после их возвращения в Украину стартовала кампания Зеленского как кандидата в президенты.

«Роль Богдана в решении вопросов для Коломойского значительная, в частности, он доверенный специалист по разрешению уголовных производств олигарха… Сейчас важно, что этот человек сидит в штабе Зеленского, и настоящие проблемы начинаются тогда, когда спросить у штаба Зеленского, что там Богдан делает», — говорится в сюжете.

На вопрос журналистов о роли Богдана в штабе Зеленского заявили, что адвокат Коломойского является «другом, который забег поддержать шоумена». Однако именно Андрей Богдан представлял команду кандидата в президенты на встрече с главой НАБУ Артемом Сытником 3 апреля.

По информации пресс-секретаря НАБУ, Сытник и Богдан встречались, чтобы обсудить антикоррупционную стратегию кандидата Зеленского. Модерировал эту встречу глава общественной организации «Центр противодействия коррупции» Виталий Шабунин. По его словам, ни одно уголовное производство во время встречи не обсуждалось.

Журналисты отметили, что Зеленский пока не входит в круг интересов НАБУ, но при этом Бюро расследует три больших дела, имеющие непосредственное отношение к Коломойскому — по «Нафтогазу», ПриватБанку и МАУ.

 

Ранее Коломойский говорил, что Украина «нуждается в миллионах Зеленских» и назвал его 100% евреем. Он также отмечал, что выдвижение Зеленского на президентские выборы «не является местью Порошенко за национализацию ПриватБанка».

Бизнесмен также отрицает, что спонсирует Зеленского.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович, Коломойський Ігор Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Юрист Коломойского представлял Зеленского на встрече с Сытником из НАБУ. Видео

300 мільйонів гривень вкрали у держави нардепи з «Народного фронту» через фірми-прокладки. Відео

Опубликовано: Липень 22nd, 2018

martinenko-yacenuk2

 

Детективи НАБУ встановили, що троє керівників «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії», Журило, Перцев та Мороховець, були причетними до зловживань. У січні 2017 їм повідомили про підозру. Але прокурор Кричун, підлеглий Холодницького, фактично припинив розслідування. Хоча доказів втілення злочинної схеми було виявлено більш ніж достатньо.

Про це у своєму відеоблозі «Чесна політика» розповів Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Нардеп розповів, що НАБУ і антикорупційна прокуратура розслідували з січня 2016 року справу про зловживання керівництва акціонерного товариства «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», яке призвело до збитків у майже 300 мільйонів гривень. Процесуальним керівником у ній були два прокурори, Василь Кричун та Тарас Щербай. Історія ця є типовою в українських реаліях, де державні підприємства, які належать усім громадянам України, віддавали та продовжують віддавати, як дійних корів, панівним кланам.

На думку Лещенка, схема – банальна і досить проста: продукція «Об’єднаної гірничо-хімічної компанії» за заниженими цінами продавалась фірмам-прокладкам. Ті, у свою чергу, далі перепродавали її реальним споживачам за ринковими цінами. У результаті корупційна маржа осідала в кишенях керівництва державного підприємства, які потім, очевидно, ділилися зі своїми кураторами. Прикладом такої фірми-прокладки є компанія «Боллверк», яка зареєстрована у Австрії на підставних осіб.

Також експерт пояснив, що слідство встановило бенефіціара «Боллверка». Ним виявилась екс-дружина одіозного Руслана Журила, із якою він фіктивно розлучився. Тому не дивно, що Журило міг організувати провокаторів, які атакували антикорупціонера Віталія Шабуніна під час акції протесту з вимогою відставки прокурора-зрадника Холодницького, а також проплачений мітинг бабусь, які за 80 гривень відстояли акцію проти НАБУ, навіть не розуміючи, де і проти чого вони виступають.

«Саме Журила помітили біля місця проведення пікету – адже йому, його патрону Миколі Мартиненку та „Народному фронту“ вигідно, щоб прокурор, який закриває справи за зразком „справи сина Авакова“ та „смотрящих“ на державних підприємствах, зберіг свою посаду та остаточно поховав надії на боротьбу з корупцією в Україні», – наголосив Сергій Лещенко.

Відео повного випуску «Чесної політики» за 20 липня 2018 року.

 

Рубрики Мартиненко Микола Теги: , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до 300 мільйонів гривень вкрали у держави нардепи з «Народного фронту» через фірми-прокладки. Відео

#Холодницький допомагає Фірташу

Опубликовано: Грудень 7th, 2017

Firtash-kolazh1-500x325

 

САП на чолі із Назаром Холодницьким гальмує судовий розгляд справи щодо «Запорізького титано-магнієвого комбінату» (ЗТМК), повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своєму блозі на «Українській правді» пише голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Він нагадав, що в середині грудня Холодницький у фейсбук погрожував оточенню Фірташа забрати його запорізький завод. Однак подальші дії САП, як пише Шабунін, вказують на протилежне.

Так, 16 грудня 2017 року прокурори САП понесли в суд позов за підписом Холодницького , однак “без кватнції про сплату судового збору, що є обов’язковим документом.

Суд, звичайно, відмовляє в розгляді позову саме з цієї підстави (ухвала).

5 січня прокурори САП повертаються до суду вже з квитанцією про сплату збору, але – не з оригіналом, а – з копією, хоча законодавство вимагає оригінал (ст.2.п.2.21).

І знову суд повертає позов керівника САП через невиконання вимог процесуального закону (ухвала).

«Ця клоунада продовжуються в інтерв’ю Назара Івановича-недівки Українській Правді, де він або брєдіт, або – бреше», — пише Шабунін.

Шабунін закликає Холодницького звільнити прокурорів. «Назаре Івановичу! Якщо це не корупція, і неправильне подання документів не було влаштоване навмисно, то публічно звільняйте своїх прокурорів, які не доклали до вашого позову квитанцію про сплату судового збору, тобто, двічі халатно та непрофесійно виконали і ваші вказівки, і свої службові обов’язки», — написав Шабунін.

Однак Шабунін сумнівається, що це не корупція. За його словами, «такі гойдалки із судовим збором – елегантна схема „подоїти клієнта“ – коли прокурор ще не домовився про відступні і тому розпочав судовий процес, але може його швидко припинити через формальні підстави, якщо порозуміння з клієнтом прийде».

Рубрики Фірташ Дмитро, Холодницький Назар Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до #Холодницький допомагає Фірташу

Почему Шабунину можно бить журналиста Филимоненко по лицу. 3 видео

Опубликовано: Серпень 17th, 2017

Shabunin-Vitaliy1-500x333

 

Несмотря на то, что добрый мордобой часть украинской политической культуры, история с правым кроссом, исполненным профессиональным антикоррупционером Виталием Шабуниным по лицу то ли журналиста, то ли блогера Всеволода Филимоненко, экстраординарна. Не самим фактом удара по лицу, такое в нашей стране случается регулярно, а политическими и юридическими последствиями оного.

Инцидент с мордобоем случился между Шабуниным и Филимоненко в начале июня, во время посещения антикоррупционером военкомата. История с воинской повинностью, к слову, была отдельным перформансом, ставшим для Шабунина форменным “зашкваром”, однако стычка с Филимоненко затмила его военкоматные приключения, чему антикоррупционер должен быть рад, поскольку в своих попытках всем и всюду доказать, что он к службе непригоден, выглядел как-то не слишком по-мужски.

А вот под военкоматом, когда Филимоненко, говоря словами Шабунина, “отримав в пику”, антикоррупционер выглядел почти как супермен-викинг. Мало того, что решительно дал отпор надоедливому провокатору, но еще и вступился таким образом за честь девушки. Как пояснил сам Шабунин, Филимоненко устроил целую акцию по его дискредитации, обвиняя антикоррупционера в первую очередь в краже денег, но за это его и пальцем не тронули, но когда Филимоненко выследил в аэропорту сотрудницу Центра противодействия коррупции Александру Устинову, чтобы на камеру поинтересоваться, откуда у той деньги на полеты в Шри-Ланку, а заодно и потроллить фразами о том, как ей отдыхается за границей, когда хлопцы гибнут в АТО, терпение Шабунина лопнуло. Тем более что Устинову Филимоненко якобы довел до слез. Именно за задетые чувства коллеги Шабунин и наградил журналиста-блогера ударом по лицу. Удар, нужно отметить, был не слишком сильным и очень вероятно, что не привел к тем плачевным последствиям для здоровья (надкол челюсти и сотрясение мозга), о которых после заявлял Филимоненко. Через недолгое время после нокдауна последний сумел не только продолжить троллить антикоррупционера, ловко убегая от него, но и отомстить за удар в лицо, брызнув из газового баллончика.

На этом Филимоненко мог бы и остановиться, ведь по пацанским понятиям некую сатисфакцию от обидчика тот получил. Однако слез Шабунина тому показалось мало, и он написал заявление в полицию, что и вылилось через два месяца в официальное подозрение Шабунину в умышленном нанесении телесных повреждений средней тяжести, что предполагает до наказание до трех лет лишения свободы.

С квалификацией этого дела все оказалось тоже не очень чисто. Филимоненко настаивал, что Шабунина должны привлечь по статье “препятствование журналистской деятельности”, которая предполагает более суровое наказание. Однако и Шабунин, и следователи в праве называться журналистом Филимоненко отказывают. В ответ на это последний обнародовал свое журналистское удостоверение (никому не известной газеты Flash on Time News) и аккредитацию в Верховную Раду. С одной стороны, если человека аккредитовали в парламент, то не считать того журналистом как-то неправильно, но с другой — все мы чудесно понимаем, что в настоящее время, когда весь интернет заполнен разного качества СМИ, получить служебное удостоверение журналиста может кто угодно. Так что оставим вопрос профессионального определения Филимоненко компетентным органам, тем более что в нашем случае он не слишком важен.

В итоге имеем ситуацию весьма удобную для всех участников конфликта. Обвиняемый в хулиганке Шабунин пафосно рассказывает журналистам, как он благородно вступился за женщину и наказал подлеца и провокатора Филимоненко, а коррумпированная власть, воспользовавшись этим поводом, хочет упрятать за решетку непримиримого борца с коррупцией. Филимоненко продолжает свою акцию по дискредитации Шабунина, обвиняя последнего в давление на следствие через свою общественную организацию и напоминая попутно и о некрасивой истории с военкоматом, и о недвижимости антикоррупционера и его соратниц.

Народ в зависимости от личных симпатий-антипатий может поболеть за того или другого, но тут у Шабунина явный перевес. Во-первых, он посимпатичнее, во-вторых — пораскрученнее, в-третьих — антикоррупционеры нынче в тренде. Ну а то, что Шабунин ударил человека по лицу без юридически приемлемой на то причины, у большинства украинцев особого возмущения не вызывает. Ведь Филимоненко и правда откровенный провокатор и скандалист и именно скандалами зарабатывает себе журналистскую известность, да и на фоне Шабунина он куда как менее симпатичен.

Сам же антикоррупционер, похоже, не слишком переживает по поводу возможного наказания за распускание рук. Если бы за один удар по лицу украинцев сажали в тюрьму, то в зонах у нас было бы куда больше людей, чем на свободе. Так что судебная практика, равно как и некий общественный вес, позволяют ему ничем не рисковать. Похоже, что в итоге приобретет Шабунин куда больше, чем потеряет. И в первую очередь антикоррупционер получил отличную площадку для пиара себя и своей организации.

Хотя, по-хорошему, вся эта история должна была бы стать для Шабунина не рекламной площадкой, а хорошим уроком, в том числе и в свете его возможной политической карьеры.

При всей неприятности Филимоненко и его сомнительном бекграунде это не дает никому права на битье по лицу, равно как нельзя бить кого-то другого, еще более неприятного. К тому же, несмотря на то что наша Верховная Рада иногда очень похожа на бойцовский клуб, если Шабунин когда-нибудь попадет под ее купол, привычка бить по лицу неприятных журналистов может стоить ему куда дороже, чем теперь. По странному стечению обстоятельств бить морды в нашей стране вполне позволительно исключительно в рамках своей касты. Если ты общественный активист и антикоррупционер, то относительно безболезненно можно драться с такими же общественными активистами и журналистами, а если ты неприкосновенный народный избранник, то можно вдоволь состязаться с такими же неприкосновенными. А вот попытки дать в морду представителям более низкой социальной группы, и в первую очередь журналисту, могут стоить нардепу и мандата, и всей карьеры. Как, например, случилось в свое время с ныне покойным “регионалом” Олегом Калашниковым, который будучи нардепом решил потренироваться на журналистах СТБ, за что и был выдворен из Рады с волчьим билетом.

Так что Шабунину, если тот когда-либо дорастет до народного депутата, нужно будет менять свои бойцовские пристрастия и кидаться с кулаками только на равных коллег.

Виталий Дяченко, Украинский информационный портал

Рубрики Обмеження свободи слова, Шабунін Віталій Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Почему Шабунину можно бить журналиста Филимоненко по лицу. 3 видео

На Шабуніна відкрили кримінальне провадження за напад на журналіста

Опубликовано: Червень 24th, 2017

Shabunin-Vitaliy1-500x333

Поліція відкрила кримінальне провадження проти керівника “Центру протидії корупції” Віталія Шабуніна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.
Згідно заяви журналіста Всеволода Філімоненка, кримінальне провадження стосовно Шабуніна відкрили за статтею 345-1. Погроза або насильство щодо журналіста.
Нагадаємо, Шабунін напав на журналіста, який задав питання, чому той не воює в АТО.


Раніше голова “Союзу ветеранів військової розвідки АТО” Ігор Півень повідомляв, що Шабунін вже сім років не стоїть на обліку у військкоматі, таким чином порушуючи українські закони.
На сьогоднішній день постраждалий журналіст знаходиться у лікарні зі струсом, у нього є підозра на тріщину у верхній щелепі.

Рубрики Обмеження свободи слова, Шабунін Віталій Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до На Шабуніна відкрили кримінальне провадження за напад на журналіста

Журналіст Філімоненко про напад Шабуніна: «Такого собі не дозволяли навіть такі політики, як Єфремов, Тихонов чи Королевська». Відео

Опубликовано: Червень 12th, 2017

napad-na-presu2

 

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, заявивши, що вдарив Всеволода Філімоненка за образу своєї співробітниці Олександри Устинової, тим самим підтвердив, що зробив це через професійну діяльність Філімоненка.

Про це у коментарі колегам сказав сам Філімоненко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Шабунін сказав, що вдарив мене за Устинову. Таким чином він підтвердив, що напав на мене за моє розслідування щодо Устинової, тобто за мою професійну діяльність, оскільки з Устиновою я спілкувався в рамках журналістського розслідування (авт. — відеоролик Філімоненка про Устинову)», — розповів він.

Також відеоблогер, який більшу частину свого життя прожив у Луганську, заявив, що поведінку, яку дозволив собі Шабунін, ніколи не дозволяли собі навіть екс-»регіонали” з Луганщини Олександр Єфремов, Наталія Королевська, Віктор Тихонов, чи їхні охоронці.

«Навіть найстрашніші політики — такі, як Єфремов, Тихонов, Королевська, чи їхня охорона ніколи в житті не дозволяли собі вести себе так (як Шабунін, — ред.) при камерах журналістів», — зазначив він.

«При камерах таке може собі дозволити людина, яка повністю втратила орієнтацію в просторі, або яка усвідомлює свою безкарність, маючи „дах“ в органах чи службах. А якщо він не психічно хворий і немає ніякого „даху“, значить він злочинець, який свідомо пішов на злочин і понесе за це відповідальність», — додав Філімоненко.

7 червня 2017 року між Шабуніним та Філімоненком стався конфлікт. Після інциденту Філімоненко повідомив у соціальній мережі, що Шабунін вдарив його за запитання «Чому не воюєш в АТО?». Через деякий час Шабунін написав у Фейсбуці: «Він (Філімоненко, — ред.) отримав сьогодні по морді від мене за те, що образив мою колегу Устинову».

Рубрики Обмеження свободи слова, Шабунін Віталій Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Журналіст Філімоненко про напад Шабуніна: «Такого собі не дозволяли навіть такі політики, як Єфремов, Тихонов чи Королевська». Відео

Суд зобов’язав Генпрокуратуру відкрити кримінальну справу на директора НАБУ Артема Ситника. Подробиці

Опубликовано: Червень 26th, 2016

Sitnik-Artem1-500x281

 

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генеральну прокуратуру відкрити кримінальне провадження відносно директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, якого підозрюють у корупції, повідомляє sprotiv.org.

Як написав журналіст Володимир Бойко у Facebook, на своєму засіданні 24 червня 2016 року суд задовольнив скаргу нардепа Ігоря Луценка на ГПУ, яка раніше відмовилась реєструвати заяву про корупційні дії Ситника в інтересах «приватних підприємців Віталія Шабуніна та Дмитра Шерембея».

Зазначається, що громадські активісти приховали важливі відомості, балотуючись у 2015 році до Ради громадського контролю при НАБУ.

«Шабунін приховав у декларації про доходи земельну ділянку, яку він придбав у 2014 році на кошти, отримані від посольства Нідерландів на, начебто, „боротьбу з корупцією“. А Шерембей приховав свою основну професію „домушника“ та не зазначив, на яких посадах він працював у виправних колоніях, коли відбував покарання за скоєні ним квартирні крадіжки», — написав Бойко.

Він також зауважив, що Ситник був зобов’язаний достроково припинити повноваження вказаних осіб та ще чотирьох членів Ради, однак не зробив цього навіть після вимоги низки нардепів. Натомість директор НАБУ прибрав декларації Шабуніна та Шерембея з сайту бюро.

Раніше интернет-портал «Ракурс» опублікував у своєму матеріалі текст заяви Ігоря Луценка у ГПУ. У ній нардеп повідомив про те, що директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник покриває членів Ради громадського контролю при НАБУ — приватного підприємця Віталія Шабуніна та тричі судимого приватного підприємця Дмитра Шерембея, які приховали важливі відомості про себе, балотуючись до Ради НАБУ. Однак однофамілець Ігоря Луценка — генпрокурор Юрій Луценко заборонив підлеглим вносити в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань заяву нардепа. Після чого той звернувся до суду.

Рубрики Ситник Артем Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Суд зобов’язав Генпрокуратуру відкрити кримінальну справу на директора НАБУ Артема Ситника. Подробиці

#Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Опубликовано: Березень 9th, 2016

Kluevi2-500x314

 

Поки правоохоронці шукають Андрія і Сергія Клюєвих, найближчих соратників екс-президента Віктора Януковича, державний Укрексімбанк допомагає братам-регіоналам врятувати їхні гроші
Лічені люди в Україні — переважно слідчі Генпрокуратури (ГПУ) — знають, що екс-президент Віктор Янукович втікав із України двічі.

Уперше він залишив територію країни 22 лютого 2014 року в районі Урзуфа на Азовському морі. Потрапивши в Росію, утікач провів там менше доби в компанії російських кураторів і повернувся до Криму на літаку, приземлився на військовому аеродромі Гвардійське під Сімферополем, який орендує Чорноморський флот РФ. Оцінивши ситуацію на місці, Янукович на військовому кораблі відбув до РФ. Причини короткого повернення екс-президента в Крим невідомі, можливо, його хотіли використати для звернення до російської армії по допомогу.

В «останній шлях» з України в Росію Янукович взяв одного з найвірніших соратників — екс-голову президентської адміністрації Андрія Клюєва. З ним, а також його молодшим братом Сергієм президент-утікач почав співпрацювати ще в 1990‑х в Донецькій області. Партнерство стало настільки близьким, що навіть найбільшу цінність — резиденцію Межигір’я — Янукович у результаті оформив на Клюєвих.

Після Майдану брати потрапили під міжнародні санкції. На відміну від багатьох фігурантів санкційного списку, які не мали активів за кордоном, для Клюєвих це стало проблемою: у них знайшли рахунки в швейцарському банку Notenstein Privatbank AG у місті Санкт-Галлен — кожен зберігав там по 13 млн франків (аналог $13 млн). У Клюєвих заблокували і австрійські вклади: $ 2,3 млн і €800 тис. у старшого і €0,461 млн у молодшого.

Вітчизняне правосуддя виявилося куди більш милосердним до втікачів. 2014 року з Андрія Клюєва зняли звинувачення за 115‑ю статтею («Вбивство»), висунуті по гарячих слідах після падіння режиму Януковича і кровопролиття на Майдані. Тепер його звинувачують за 340‑ю статтею («Перешкоджання проведенню зборів, мітингів, демонстрацій»). Брати проходять у справі про привласнення чужої власності — лише завдяки цьому європейці зберігають введені щодо них санкції.

Найближчі партнери Януковича не тільки уникають покарання — їм допомагає виводити з України гроші державний Укрексімбанк.

Дешеві напівпровідники

2007‑го Клюєви викупили у Фонду держмайна (ФДМ) Завод напівпровідників у Запоріжжі — збиралися виробляти кремнієві сонячні батареї.

Брати участь у приватизаційному аукціоні могли компанії, які мають відповідні технології та патенти. Клюєви знайшли таку фірму — Силікон — і вмовили її власника Геннадія Когана купити завод спільно. Придбання коштувало партнерам 220,9 млн грн. Потім брати попросили Когана передати контроль над заводом клюєвській компанії Activ Solar під обіцянку поділитися з ним часткою в цій фірмі зі штаб-квартирою в австрійському Відні. Ніякої частки Коган не отримав.

Пізніше брати наростили Силікону борги і, отримавши право їх вимагати, забрали у свого партнера і цей актив.

Налагодити роботу запорізького заводу вони не зуміли, і сьогодні підприємство має величезні борги та перебуває в стадії ліквідації.

Схожа доля спіткала і Activ Solar. У лютому 2016‑го компанія звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Суд задовольнив прохання: борги компанії становлять € 503,4 млн, а активи оцінені лише в €18,7 млн. Кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Це банкрутство стало в Австрії найбільшим цього року.

Бізнес по‑держбанківськи

Усі вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їхнім спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009‑го клюєвський завод напівпровідників отримав у цій установі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на €230 млн. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не тривожачись про те, що двома роками раніше ФДМ продав його лише за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу — адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився на першого віце-прем’єра.

В результаті сьогодні Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрати фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував провести в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015‑му 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участі в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб зникли його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк поводиться [в суді] дуже пасивно»,— каже Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка, представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбитражником.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, вважає, що в цій справі Укрексім діє спільно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів. «Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави»,— каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015‑го працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і відтоді ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014‑го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів у наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital, і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових зрушень держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

У наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної Ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Схеми — це до грошей

Андрій Клюєв завжди вмів «причарувати» держбанки.

Поручителем за укрексимівськими кредитами заводу напівпровідників була Activ Solar. Як заставу компанія віддала банку державні єврооблігації номіналом 1,6 млрд грн. Щоб повернути частину кредиту, Укрексім у квітні 2009 року продав їх Нацбанку, причому за номіналом, хоча їхня ринкова ціна на той момент була 939 млн грн. У результаті втрати держави на цій операції склали 617 млн грн.

З приходом Януковича на посаду президента Клюєв-старший, ставши першим віце-прем’єром, розійшовся ще більше. Очолювана ним рада з інвестицій виділила 200 млн грн заводу напівпровідників як фіндопомогу — щоб сплатити відсотки за кредитами. Гроші перерозподілили із захищених статей держбюджету, призначених на допомогу малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Саме через цю аферу Клюєвих оголосили після Майдану в розшук.

За часів Януковича сонячно-енергетичний бізнес братів успішно розвивався, наростивши виробничі потужності до 700 МВт, що становить 88% від усіх українських сонячних електростанцій з урахуванням Криму. Рентабельність сягала 90% через украй низькі операційні витрати, а також украй високі «зелені» тарифи, за якими держава зобов’язалася викуповувати сонячну енергію у компанії Клюєвих.

Через Раду брати ще і протягли закон, який зобов’язував виробників сонячної електроенергії, які претендують на отримання «зеленого» тарифу в повному розмірі, закуповувати панелі для станцій в українського виробника. А Клюєви зі своїм заводом на цьому ринку були монополістами.

Однак і це не зробило підприємство успішним — його обладнання застаріло. Брати вирішили купити нове — в Китаї, щоб випускати кремнієвий напівфабрикат, з якого в тому-таки Китаї робити панелі. Завдяки українському походженню напівфабрикату завод виконував закон про національну складову виробництва. Заразом Клюєви націлилися придбати техніку й для сонячних станцій.

Для цієї схеми під гарантії Ощадбанку в китайської державної CNBM International Corporation вони отримали товарний кредит на €160 млн, який прийшов до України у вигляді готової техніки.

Загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на €500 млн, з них €340 млн припадали на кримські активи. Відтоді банк повернув лише €20 млн, а графік виплати боргу пролонгував. Увесь пакет послуг Клюєвим становить понад 21% кредитного портфеля державної фінустанови.

Коли і це не допомогло, Клюєви почали банкрутувати завод.

Розібратися в цих схемах тепер непросто: у листопаді 2015‑го викинувся з вікна своєї квартири їхній ключовий фігурант — Ігор Сотуленко, екс-голова наглядової ради Укрексімбанку та член аналогічного органу Ощадбанку.

Нові китайці

Сьогодні завод напівпровідників разом із іншими клюєвськими активами може відійти китайцям з CNBM — компанія претендує на все майно Activ Solar в Україні в рахунок несплачених боргів. Її президент Джейсон Джанг раніше заявляв, що CNBM отримала контроль над активами в середині 2014‑го саме в рахунок погашення товарного кредиту перед нею.

Джанг підтвердив, що компанії належать усі активи Activ Solar в Україні. Будь‑яких планів щодо заводу напівпровідників у CNBM немає, як і зв’язків з Клюєвими, стверджує він.

Джерело в Ощадбанку, яке опікується кредитом банку для сонячних електростанцій, запевнило: в документах більшості юросіб, які фігурують у цій справі, кінцевим власником значиться CNBM. Вона ж і обслуговує кредит.

В Антимонопольному комітеті розповіли, що в листопаді 2015‑го дозволили китайцям купити клюєвські сонячні електростанції.

У реєстрі юросіб у чотирьох з десяти станцій у списку засновників дійсно вказана CNBM, але не материнська фірма, а її сінгапурський підрозділ.

Олексій Оржель, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, каже: цей підрозділ може представляти кого завгодно, зокрема братів Клюєвих. “Ми просили китайців показати документи, за якими до них перейшли активи. Вони відмовили”,— говорить експерт.

CNBM цілком може представляти інтереси Клюєвих, з якими вони досягли домовленостей, додає Ігор Тинний, власник сонячної та декількох невеликих гідроелектростанцій.

Також можливо, що Клюєви встигли продати китайцям свою компанію Activ Solar. Якщо станції генерують більше €80 млн чистого прибутку, то передача їх у рахунок погашення товарного кредиту на €160 млн — це явне заниження вартості активу, а отже, спроба заховати реально отриману за них від CNBM суму.

У будь-якому разі тепер долю клюєвських станцій визначать переговори української влади з китайською держкомпанією. Остання вже готова звертатися в міжнародні судові інстанції.

Іван Верстюк, Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України

Рубрики Клюєв Андрій, Клюєв Сергій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до #Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування
« Предыдущие записи


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: