Сообщения с тегами ‘Центр протидії корупції’

#Зеленский призначив на ДУС корупціонера Борзова з КВН. Відео

Borzov-Sergyi1

Президент Володимир Зеленський звільнив Івана Куцика з посади керівника Державного управління справами та поклав виконання обов’язків керівника ДУС на заступника голови Сергія Борзова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідні укази оприлюднено на офіційному сайті презедента 11 червня 2019 року.

Генерал-полковника міліції Куцика на посаду керівника ДУС у 2016 році призначив Петро Порошенко.

Сергій Борзов працює заступником керівника Державного управління справами ще з червня 2014 року.

Борзов відомий своєю діяльністю в КВН: з 2006-го по 2011 рік працював директором команди “Вінницькі перці”. У 2011-му очолив команду КВН “Збірна України”. Також працював у ТОВ “Телевізійне творче об’єднання “Олександр Масляков і Компанія” (АМІК).

У червні 2016 року у ЗМІ з’явилася скандальна інформація, що Борзов безкоштовно отримав від Державного управління справами квартиру на Печерську вартістю 10 мільйонів гривень.

За інформацією журналістів програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, у грудні 2015 року Державне підприємство “Укржитлосервіс”, підвідомче Державному управлінню справами, видало родині Борзових свідоцтво про право власності на квартиру площею 187,8 кв. метрів у будинку на бульварі Лесі Українки.

Сам Борзов пояснив це необхідністю перевезти до Києва своїх батьків.

Журналісти звернули увагу, що сім’я Борзових є досить заможною і не потребувала покращення житлових умов.

“Помешкання в центрі Києва Борзов отримав з порушеннями, адже квартира була оформлена не як службова, а одразу у власність. Крім того, за законом, житлові приміщення надаються чиновникам у межах 13,65 квадратного метра житлової площі на одну особу. Однак навіть для шести осіб житло площею 190 квадратних метрів (110 – житлової) – це перевищення усіх норм.

До речі, в березні 2016 року дружина Борзова Ірина придбала у власність автомобіль BMW 520i 2016 року випуску, ринкова вартість якого сягає 65 тисяч доларів”, – ішлося в повідомленні Центру протидії корупції.

Після виходу сюжету програми Бігуса “Центр протидії корупції” звернувся із заявою про злочин до Національного антикорупційного бюро України.

Не виключено, що Борзов сам ухвалив рішення про виділення дорогої квартири, зловживаючи своїм службовим становищем, зазначили антикорупційні активісти.

У вересні 2016 року Національне антикорупційне бюро порушило кримінальне провадження за фактом передачі квартири у центрі столиці службовими особами ДУС у приватну власність Сергію Борзову (№52016000000000262 у ЄРДР, імовірне зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, – ч.2 ст. 364 КК України”), йшлося в листі НАБУ.

Раніше НАБУ порушило справу через виділення дорогої квартири екс-керівникові ДУС.

«Справа рюкзаків», — Центр протидії корупції заявив про затягування справи сина Авакова

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Громадська організація Центр протидії корупції заявила, що голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та його заступники незаконно затягують розгляд скарги НАБУ на рішення прокурора САП, який закрив «справу рюкзаків». У цій справі фігурує син та заступник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

ЦПК зазначає, що 13 липня 2018 року НАБУ надіслало скаргу до керівника САП Холодницького, щодо закриття кримінального провадження у так званій «справі рюкзаків».

Детективи вимагають скасувати постанову про закриття провадження щодо сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова та заступника міністра Сергія Чеботаря, яких підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 313 КПК України, Холодницький або його заступник мали розглянути скаргу та ухвалити рішення впродовж трьох днів з моменту її отримання.

«Тобто Холодницький мав розглянути скаргу ще до того, як пішов у тривалу відпустку», — зазначають у ЦПК.

Проте станом на 15 серпня відповіді не було ані від Назара Холодницького, ані від першого заступника Максима Грищука, який виконує його обов’язки на час відпустки. Про це повідомили Центру протидії корупції у НАБУ.

Аналогічну скаргу НАБУ надіслало й генпрокурору Луценку, проте він взагалі відмовив розглядати її по суті. Про це стало відомо із відповіді НАБУ, яку отримали юристи ЦПК.

«Вищий за посадою прокурор, у цьому випадку Назар Холодницький або його заступник, може скасувати постанову та поновити розслідування справи», — зазначають у Центрі протидії корупції і додають, що імовірно ідеться про свідоме затягування.

«Очевидно, що розгляд скарги НАБУ свідомо затягується, щоб дочекатися поки справа перейде до суду стосовно третього фігурната і тоді вже притягнути до відповідальності Авакова та Чеботаря буде неможливо», — зазначають у ЦПК.

12 липня Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила так звану справу «рюкзаків Авакова», у якій фігурують син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков і екс-заступник голови МВС Сергій Чеботар. Рішення про закриття справи ухвалив процесуальний керівник у цьому провадженні Василь Кричун.

Постанова суду закриває справу, знімає всі запобіжні заходи та повертає всі арештовані раніше речі.

Наступного дня НАБУ оскаржило закриття справи «рюкзаків Авакова».

Нагадаємо, 31 жовтня минулого року детективи НАБУ затримали сина глави МВС Авакова Олександра та екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Їх підозрюють у причетності до розкрадання 14,5 мільйонів гривень при закупівлі рюкзаків для потреб Нацгвардії. Також детективи НАБУ провели обшуки в сина Авакова. У МВС назвали затримання сина Авакова політично вмотивованим. Сам Арсен Аваков заявив, що його син доведе свою невинуватість у суді.

1 листопада 2017 року Солом’янський райсуд Києва відпустив Авакова під особисте зобов’язання та постановив надіти на нього електронний браслет.

У квітні цього року НАБУ відкрило матеріали «справи рюкзаків», у який фігурує син Авакова.

Центр протидії корупції хоче змусити заступника голови СБУ Павла Демчину показати декларацію через суд

Demchina-Pavlo1-500x363

Громадська організація «Центр протидії корупції» подала позов до першого заступника голови СБУ Павла Демчини щодо неподання ним декларації.

Про це повідомляє прес-служба Окружного адміністративного суду Києва.

«Позивач просить суд визнати бездіяльність Павла Демчини щодо неподання ним декларацій протягом 2016—2018 років», – йдеться в повідомленні.

«ЦПК» також просить суд зобов’язати його подати декларації за 2015 – 2018 роки.

«Наразі судом вирішується питання про відкриття провадження у даній адміністративній справі», – зазначають в суді.

Раніше з оприлюдненого рішення суду стало відомо, що доходи Павла Демчини та його цивільної дружини Ольги Воловчук у кілька разів менші, ніж вартість автомобілів родини.

НАБУ розслідує можливе незаконного збагачення і зловживання службовим становищем Павлом Демчиною.

У березні 2017 року «Слідство.Інфо» повідомило, що Павло Демчина, який очолює Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, офіційно мешкає у відомчому гуртожитку СБУ, хоча його дружина Ольга Воловчук мешкає у розкішному заміському маєтку і володіє елітними автівками.

Після цього у СБУ заявили, що Демчина заперечує цю інформацію і сам звернувся до НАБУ з проханням перевірити такі повідомлення.

«Схеми» опублікували розслідування, в якому йшлось, що Демчина, перебуваючи під слідством НАБУ, придбав позашляховик Range Rover Sport вартістю понад 30 тисяч доларів.

На початку березня 2017 року «ЦПК» звернувся до суду з позовом проти Служби безпеки України, звинувативши спецслужбу в засекреченні декларацій співробітників.

Однак суд позов не

Рада дозволила росіянам скуповувати українські підприємства

moe1

 

Верховна Рада ухвалила закон, що дає можливість росіянам і корупціонерам купувати українські підприємства.

Про це заявили у Центрі протидії корупції, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» №6141.

Документ дозволяє приховати інформацію про кінцевого бенефіціара-покупця будь-якої державної чи приватної акціонерної компанії.

«Це фактично дає можливість будь-кому інкогніто скуповувати українські облігації внутрішньої державної позики та інші цінні папери, через які приватизують українські державні підприємства», — кажуть в організації.

На ухваленні закону в редакції, яка дозволила приховати інформацію про кінцевого власника офшора, особисто наполягав голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко та депутат від «Опоблоку» Олександр Долженков, нагадують активісти.

Лише в такій редакції законопроект отримав необхідні для проходження голоси.

Щоб купити українські цінні папери чи державні підприємства, корупціонерам чи росіянам достатньо буде найняти кіпрського юриста.

Корупціонери, російський бізнес та будь-хто інший можуть таємно заходити в Україну. Українські банки позбавляються обов’язку ідентифікувати реальних власників цінних паперів, якщо їх представлятимуть закордонні банки.

Якщо зараз банки зобов’язані ідентифікувати саме кінцевого бенефіціара, то із вступом у дію закону вони матимуть справу з номінальними власниками, наприклад, кіпрським банком.

Інформація ж про реального власника знаходитиметься виключно в іноземному банку, який представлятиме інтереси «офшора-інвестора».

Щоб отримати інформацію від іноземного банку про реального власника активів, НАБУ, СБУ чи ГПУ доведеться робити офіційний запит про правову допомогу. Розкриття інформації про бенефіціарів відтепер займатиме від 6 місяців.

«Щоб купити українські цінні папери чи державні підприємства, корупціонерам чи росіянам достатньо буде найняти кіпрського юриста, який відкриє рахунок, наприклад, в Австрійському банку і той купуватиме в Україні цінні папери від імені офшора.

В Україні інформація про реального бенефіціарного власника офшора не зберігатиметься. Правоохоронні органи будуть витрачати роки на її пошук по світу, а тим часом стратегічні державні підприємства чи державний борг будуть скуплені корупціонерами чи росіянами», — заявляють в ЦПК.

Саме великі міжнародні банки дуже часто є найбільшими відмивачами грошей. Нещодавно один з найбільших світових банків, Deutsche Bank, оштрафовали на рекордні $630 млн за відмивання $10 млрд російських олігархів. Також структури цього банку у своїх схемах відмивання коштів використовував Олександр Янукович.

Журналіст Філімоненко про напад Шабуніна: «Такого собі не дозволяли навіть такі політики, як Єфремов, Тихонов чи Королевська». Відео

napad-na-presu2

 

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, заявивши, що вдарив Всеволода Філімоненка за образу своєї співробітниці Олександри Устинової, тим самим підтвердив, що зробив це через професійну діяльність Філімоненка.

Про це у коментарі колегам сказав сам Філімоненко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Шабунін сказав, що вдарив мене за Устинову. Таким чином він підтвердив, що напав на мене за моє розслідування щодо Устинової, тобто за мою професійну діяльність, оскільки з Устиновою я спілкувався в рамках журналістського розслідування (авт. — відеоролик Філімоненка про Устинову)», — розповів він.

Також відеоблогер, який більшу частину свого життя прожив у Луганську, заявив, що поведінку, яку дозволив собі Шабунін, ніколи не дозволяли собі навіть екс-»регіонали” з Луганщини Олександр Єфремов, Наталія Королевська, Віктор Тихонов, чи їхні охоронці.

«Навіть найстрашніші політики — такі, як Єфремов, Тихонов, Королевська, чи їхня охорона ніколи в житті не дозволяли собі вести себе так (як Шабунін, — ред.) при камерах журналістів», — зазначив він.

«При камерах таке може собі дозволити людина, яка повністю втратила орієнтацію в просторі, або яка усвідомлює свою безкарність, маючи „дах“ в органах чи службах. А якщо він не психічно хворий і немає ніякого „даху“, значить він злочинець, який свідомо пішов на злочин і понесе за це відповідальність», — додав Філімоненко.

7 червня 2017 року між Шабуніним та Філімоненком стався конфлікт. Після інциденту Філімоненко повідомив у соціальній мережі, що Шабунін вдарив його за запитання «Чому не воюєш в АТО?». Через деякий час Шабунін написав у Фейсбуці: «Він (Філімоненко, — ред.) отримав сьогодні по морді від мене за те, що образив мою колегу Устинову».

Суд зобов’язав Генпрокуратуру перевірити незаконне збагачення києво-святошинського прокурора Юрія Дмитруня. Подробиці

Dmitrun-Yuryi-Yulya1-500x333

 

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генпрокуратуру внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформацію щодо можливого незаконного збагачення очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня.

Про це пише видання «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що інформацію про нерухоме майно Дмитруня та його дружини прокурорки Лілії Дмитрунь «Наші гроші» опублікували наприкінці 2016 року.

У матеріалі йшлося, що дружина очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня Лілія оформила на себе квартиру площею 78 квадратів у районі столичної Саперної Слобідки наприкінці 2016 року. У сусідніх будинках нині таке житло продають по $1 тисячі за квадрат.

А на початку року брат Лілії Дмитрунь Ігор Маркітанюк оформив на себе житло площею 107 кв. м у с. Чайки в передмісті Києва. Зараз така квартира коштує 1,5 мільйони гривень.

Дружина Юрія Дмитруня є прокурором прокуратури Київської області.

Швагро прокурора Маркітанюк – студент Національного авіаційного університету, бізнесу не має, не зареєстрований як ФОП.

Також Маркітанюк у 2016 році безоплатно отримав 10 соток землі у Вишгородському районі Київської області.

Юрій Дмитрунь був прокурором Вишгородського району після Майдану.

Центр протидії корупції попросив ГПУ провести досудове розслідування після цього матеріалу. Однак прокуратура не відреагувала на це прохання.

Тоді ЦПК поскаржився на бездіяльність ГПУ в Печерський районний суд.

Представник ГПУ в суд не з’явився і попросив вирішити питання без його участі.

У Раді проголосовано рейдерський тоталітарний закон про спецконфіскацію майна. Інфографіка

spetskonfiskaciya-maina1

Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти, які дозволяють арешт і спецконфіскацію майна в осіб, яких підозрюють у тяжких злочинах, навіть якщо це майно записане на інших осіб, повідомляє sprotiv.org.

Після гарячих дискусій законопроект №2540а за основу з другої спроби підтримали 232 депутати, а пов’язаний із ним законопроект №2541а підтримали 229 депутатів.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив, що до другого читання буде створено спільну робочу групу, за участю представників Міністерства юстиції та з залученням європейських експертів, яка допрацює дані законопроекти.

Профільний комітет пропонував відхилити і законопроект №2540а – про внесення змін до КПК щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні, і №2541а – про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні.

Ірина Геращенко (БПП) зазначила, що воліла б більш ретельної підготовки законопроектів від Кабміну, бо в ЄС права людини – понад усе.

Олег Ляшко (Радикальна партія) заявив, що влада створює «інструменти для розправи» з опонентами, тоді як «єдина реальна реформа, яка потрібна, – звільнення всіх прокурорів і суддів».

Сергій Власенко («Батьківщина») заявив, що закон про спецконфіскацію не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. «Скільки посадовців отримали вирок за півтора роки? Нуль… Судова реформа навіть не починалася… Де реформи?», — сказав він

Олена Сотник («Самопоміч») сказала, що спеціальна конфіскація в усьому світі не має стосунку до покарання, а тут суддя муситиме розглядати окремо цю санкцію і зв’язки підозрюваного з іншими людьми.

Центр протидії корупції роз’яснює, що зміни, передбачені проектом закону №2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на ранній стадії, коли ще відсутній підозрюваний. Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних чи юридичних осіб.

Проект закону регламентує підстави арешту майна залежно від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів.

Законопроект №2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Наразі спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст.96-1 КК.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: