EFJ категорично відкидає будь-яку пропозицію, відповідно до якої держава буде регулювати журналістську діяльність і накладати будь-які обмеження на журналістів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Новий законопроєкт Міністерства культури, молоді та спорту України про боротьбу з дезінформацією і регулювання діяльності ЗМІ було «категорично відкинуто» Європейською федерацією журналістів (EFJ). Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті EFJ.

«Уряд повинен строго дотримуватися журналістського саморегулювання і незалежності. Держава повинна створити умови для цього процесу, уникаючи будь-якого державного втручання і не позбавляючи журналістів їх прав. EFJ категорично відкидає будь-яку пропозицію, відповідно до якої держава буде регулювати журналістську діяльність і накладати будь-які обмеження на журналістів», — заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи законопроєкт.

В рамках проєкту закону про протидію дезінформації, в Україні планують створити організації журналістських об’єднань, а також посилити захист «професійних» журналістів на державному рівні.

На днях Міністерство культури, молоді і спорту опублікувало порівняльну таблицю тоталітарного законопроєкту про протидію дезінформації й запросило до її обговорення.

Водночас, міністр культури, молоді і спорту Бородянський заявив, що проєкт закону про дезінформацію потребує краш-тесту.

Міністерство культури, молоді та спорту готує урядовий проект закону «Про протидію дезінформації», який планують внести до парламенту до березня 2020 року, який запроваджує адміністративну і кримінальну відповідальність для журналістів, блогерів та пересічних громадян.

Про це йдеться у презентаці на сайті міністерства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.

Проєктом закону передбачено встановлення адміністративної відповідальності за розповсюдження дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості та встановлення кримінальної відповідальності за системне та умисне масове розповсюдження дезінформації.

Так поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 000 мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4700 гривень, відповідно – 4,7 млн грн)  за кожен випадок порушення.

В свою чергу поширення дезінформації, за відсутності добровільного спростування, каратиметься накладенням штрафу у розмірі 2 000 МЗП (9,4 млн грн) за кожен випадок.

Наголошується, що штрафи застосовуватимуться виключно судом, за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.

Передбачаються також ще низка штрафів, зокрема за зміну адреси матеріалу з дезінформацією (23,5 тисячі грн).

Вказано, що кримінальна відповідальність за систематичну масову дезінформацію запроваджується «на період відсутності повного контролю України за державним кордоном».

Так за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля пропонують карати штрафом від 5 000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85000-170000 грн) або виправними роботами від 1 до 2 років за місцем роботи засудженого.

За поширення дезінформації з використанням ботів або фейкових акаунтів передбачено позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – ув’язнення від 3 до 5 років.

Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув’язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Визначено, що масовим розповсюдженням інформації або розповсюдження за допомогою засобів розповсюдження масової інформації є поширення інформації через медіа або інші засоби з доступом для необмеженого чи невизначеного кола осіб або з можливістю одержання доступу будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, в тому числі за згодою чи дозволом відповідного поширювача масової інформації.

Серед іншого пропонується запровадити обов’язкове навчання основам медіаграмотності у школах, вищих навчальних закладах, при підвищенні кваліфікації держслужбовців тощо.

Пропонується ввести індекс довіри як спеціальний «знак якості», що підтверджує дотримання медіа принципів журналістської етики та вимог щодо перевірки інформації, який втім присвоюватиметься ЗМІ після перевірки на підставі його добровільного звернення.

Планується зобов’язати поширювачів масової інформації розміщувати власні ідентифікаційні дані у доступному для отримувачів інформації місці (на головній сторінці власного вебсайту або на початку власної веб-сторінки, в розділі з інформацією про власника облікового запису на платформі спільного доступу до інформації чи в сервісах обміну миттєвими повідомленнями, в інших доступних для отримувача інформації місцях).

Пропонується запровадження у найгірших традиціях тоталітарних держав єдиної прескарти для підтвердження професійного статусу журналіста.