Сообщения с тегами ‘досудове розслідування’

Незаконне збагачення заступника глави АП Олексія Філатова: НАБУ отримало доступ до телефону цивільної дружини

Filatov-Oleksyi1

Детективи НАБУ отримали доступ до телефону Анни Бабич — цивільної дружини заступника глави адміністрації президента України Олексія Філатова, який фігурує у розслідуванні кримінального провадження про можливе незаконне збагачення.

Відповідне рішення про надання доступу до телефону ухвалив Солом’янський райсуд Києва за результатами розгляду відповідного клопотання, повідомляє антикорупційний портал «Гривня».

За словами детективів, у рамках розслідування перевіряються факти того, що Філатов у період 2014—2018 рр. отримав у власність активи у значному розмірі, законність походження яких не підтверджено доказами, і можливо передав їх своїй сестрі та цивільній дружині.

«Філатов не вніс до декларації свою цивільну дружину Анну Бабич, їхню спільну дитину, а також її майно загальною вартістю 6,51 млн гривень. У НАБУ вказали, що Бабич є співзасновницею ТОВ „Екво“ (розмір статутного внеску 205 440 грн), власником автомобіля Porsche Macan 2016 року випуску і має дві квартири в Києві. Також, за даними системи „Аркан“, зафіксовано 57 фактів спільного перетину державного кордону України Філатовим і Бабич у різних напрямках у період з 2012 по 2018 рік, в тому числі двічі протягом 2017 року і 5 разів — у 2018 році», — повідомили детективи НАБУ.

За інформацією двох громадських організацій, Філатов проживає разом із цивільною дружиною та їх спільною дитиною за місцем проживання заступника голови АП. Зазначена інформація долучена до справи.

Згідно з реєстром шлюбів, Філатов дійсно записаний батьком згаданої дитини, а Анна Бабич – матір’ю.

У зв’язку із цим, детективи вирішили підтвердити або спростувати факт спільного проживання Філатова з Бабич, отримавши доступ до мобільного номеру цивільної дружини заступника глави АП.

«Вказаний доступ надасть інформацію про місце перебування Бабич за період з липня 2014 року до 2018 року під час телефонних дзвінків, SMS-листування, виходу в інтернет тощо», — йдеться у повідомленні.

Також у справі було допитано одного зі свідків у цій справі, який розповів про зняття заступником глави АП з депозитного рахунку Альфа-Банку його сестри 803,8 тисяч доларів на підставі відповідної судової ухвали. У НАБУ припускають, що це могли бути гроші самого Філатова.

З 15 лютого НАБУ проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення заступника глави адміністрації президента Олексія Філатова.

Розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» показало, що заступник голови АП не декларує цивільну дружину-юристку, яка після призначення чоловіка на посаду в АП отримала низку вигідних контрактів.

НАБУ розслідує незаконне збагачення заступника голови АП Олексія Філатова. Відео

Filatov-Oleksyi1

 

Національне антикорупційне бюро проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення заступника глави адміністрації президента Олексія Філатова.

Про це «Українській правді» розповіли 13 червня 2018 року в прес-службі НАБУ, повідомляє 40ka.info.

«Починаючи з 15 лютого 2018 року, детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування за фактом можливого незаконного збагачення заступника глави Адміністрації президента України», – зазначають у НАБУ.

За даними «Української правди» йдеться про Олексія Філатова.

«Усі матеріали і звернення з цієї теми, що надійшли після 15 лютого долучаються до матеріалів вказаного кримінального провадження з метою їх перевірки в межах досудового розслідування за вказаним фактом, про що заявники повідомляються письмово», – додали в бюро.

Раніше розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» показало, що заступник голови адміністрації президента Олексій Філатов не декларує цивільну дружину-юристку, яка після призначення чоловіка в АП отримала низку вигідних контрактів.

Чиновники «Спецтехноекспорту» розікрали 200 мільйонів, — генпрокуратура

groshi-na-war1

 

 

Генеральна прокуратура розслідує кримінальне провадження за фактом розтрати 198 млн гривень посадовцями «Спецтехноекспорту».

Про це розповіли у прес-службі ГПУ у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури Слідче управління Державної фіскальної служби України розслідує кримінальне провадження за ч. 5 ст. 191 ККУ, ч. 1 ст. 205 ККУ за фактом розтрати службовими особами ДП ДГЗП „Спецтехноекспорт“ державних коштів в сумі 198 млн грн шляхом виведення коштів через фіктивні підприємства», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що в рамках  кримінального провадження були проведені обшуки в приміщеннях ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та місці проживання директора і бухгалтера.

«За місцем проживання директора підприємства було вилучено 120 тисяч доларів США», — повідомляють у прес-службі.

Наразі триває досудове розслідування.

Спецтехноекспорт — українська державна компанія, основним видом діяльності якої є експортно-імпортні відносини на світовому ринку озброєнь.

#Порошенко та #Рада повернули репресивні положення старого Кримінально-процесуального кодексу 1960 року. Розслідування

Верховна Рада підтримала 23 лютого 2017 року в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного засудження. За це проголосували 233 депутати.

Верховна Рада підтримала 23 лютого 2017 року в першому читанні зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного засудження.
За це проголосували 233 депутати.

 

Президент Петро Порошенко та генпрокурор Юрій Луценко запланували масштабний наступ на права українців, прикриваючись необхідністю засудження Януковича та інших одіозних попередників.

Парламентська більшість продавлює законопроект №5610, який позбавить українців права на захист і особисту свободу та повертає репресивні положення старого Кримінально-процесуального кодексу 1960 року.

9 лютого 2017 року парламент за наполяганням спікера Андрія Парубія дев’ять разів пробував внести до порядку денного проект закону №5610 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження)».

Врешті цього не вдалося зробити. Наступні спроби, впевнений, неодмінно будуть – 21 лютого проект знову включений до порядку денного.

Це дало можливість генеральному прокуророві Юрію Луценку звинуватити парламентарів в небажанні сприяти засудженню Януковича і Ко відповідно до європейських норм. На захист цього проекту згодом також став і міністр юстиції Павло Петренко.

З цього ж допису генпрокурора ми дізналися, що законопроект готувався в стінах ГПУ. Тому Микола Паламарчук і група народних депутатів України як його ініціатори ввели в оману українське суспільство. Адже не вказали в складі офіційного авторського колективу справжніх його розробників.

Ідейним натхненником цієї ініціативи також слід визнати і Петра Порошенка, який ще 15 грудня минулого року офіційно підтримував брата-близнюка – законопроект №5490.

Можновладці запевняють, що законопроект допоможе засудити Януковича і представників попередньої влади. Все було б чудово, якби не так трагічно.

Адже у випадку ухвалення проекту 5610 його дію може відчути кожен українець.

1. Порушення права осіб на захист (стаття 63 Конституції України) та права бути вчасно повідомленим про обвинувачення.

Зміни до статті 135 КПК передбачають, що вручення повісток про виклик буде здійснюватися через офіційні друковані видання.

Досі в кримінальних провадженнях діяв основоположний принцип, що без наявності особи її неможливо засудити, а сама особа має бути обізнана про підозру, обвинувачення і передачу справи до суду. Заочне засудження є винятком з цього правила і стосується можливості засудження відсутньої особи лише за особливо тяжкий злочин.

Якщо ж заочне засудження стане правилом, то суттєво збільшиться вал сфабрикованих справ. Адже мільйони українців з об’єктивних і суб’єктивних причин проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.

Алгоритм дій правоохоронців буде таким: особу не виявили за місцем реєстрації, її оголосили в розшук, викликали через офіційні ЗМІ на допит, розпочали досудове розслідування і заочно засудили.

Обвинувальні вироки можна буде штампувати тисячами!

Тож кожен громадянин України, особа без громадянства чи іноземець, що проживає на території України, буде змушений щодня перевіряти інформацію в ЗМІ, щоб одного дня не виявитися заочно засудженим.

2. Порушується право на особисту свободу (стаття 29 Конституції) через значне збільшення строків тримання під вартою – з 12 до 18 місяців (зміни статті 197 КПК).

Підозрювані особи, вина яких ще не доведена, будуть набагато довше триматися в СІЗО, часто в нелюдських умовах.

3. Порушеним може бути право на особисту свободу та принцип юридичної визначеності як складова верховенства права (стаття 8 Конституції) через можливість безстрокової (довічної) дії дозволу суду на затримання осіб (зміни до статті 190 КПК).

Зараз така ухвала суду діє лише шість місяців.

4. Можуть бути порушені розумні строки кримінального провадження внаслідок пропонованого збільшення строків досудового розслідування з 12 до 18 місяців, поєднаного із запропонованим порядком обрахунку строків при об’єднанні проваджень (зміни до статті 219 КПК).

Це дозволить слідчим і прокурорам, замість того, щоб швидко і ефективно проводити розслідування, – тримати осіб у невизначеному статусі підозрюваних протягом кількох років.

Цікаво, чи мали змогу бізнес-асоціації і бізнес-омбудсмен ознайомитися з цією ініціативою? Такі пропозиції парламентарів ставлять хрест на всіх ініціативах уряду щодо збільшення інвестиційної привабливості держави. Адже податкова поліція, прокуратура і СБУ зможуть розслідувати справи проти підприємців ще довше.

5. Створюються нові корупційні лазівки для слідчих і прокурорів.

Адже вводиться поняття «особливо складне кримінальне провадження» (зміни до статті 197 КПК), яке буде тривати 18 місяців. Це поняття чітко не визначене, а тому слідчі чи прокурори зможуть визнавати провадження «особливо складним» на власний розсуд (чи залежно від отриманого хабаря).

У разі прийняття законопроекту 5610 можна бути викинути на смітник затверджені президентом Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, Національну стратегію у сфері прав людини та плани дій на їх виконання.

У зазначених Стратегіях глава держави не планував обмежувати конституційні права співвітчизників – а лише їх розширювати, покращувати, удосконалювати…

І найголовніше. Зазначені порушення і обмеження прав людини, закладені у законопроекті 5610, порушують вимоги частини 3 статті 22 Конституції України, яка гарантує: «При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

А прокурорсько-президентське дітище не тільки звужує – а повністю нівелює право на захист і право на особисту свободу.

До слова, запропоновані в проекті закону 5610 зміни не є чимось новим для нашої правової системи. Ці положення вже діяли в старому Кримінально-процесуальному кодексі 1960 року.

Тож робоча група, яка розробляла цей законопроект, може вважати своїм ідейним натхненником сталінського прокурора Андрія Вишинського, який відомий тим, що науково обґрунтував тезу: «Особисте зізнання – цариця доказів».

Проект 5610 є антиконституційним, і тому не може бути підтриманий парламентом.

Олександр Банчук, Центр політико-правових реформ, Національне бюро розслідувань України

Суд зобов’язав Генпрокуратуру перевірити незаконне збагачення києво-святошинського прокурора Юрія Дмитруня. Подробиці

Dmitrun-Yuryi-Yulya1-500x333

 

Печерський райсуд Києва зобов’язав Генпрокуратуру внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформацію щодо можливого незаконного збагачення очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня.

Про це пише видання «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відзначається, що інформацію про нерухоме майно Дмитруня та його дружини прокурорки Лілії Дмитрунь «Наші гроші» опублікували наприкінці 2016 року.

У матеріалі йшлося, що дружина очільника Києво-Святошинської прокуратури Юрія Дмитруня Лілія оформила на себе квартиру площею 78 квадратів у районі столичної Саперної Слобідки наприкінці 2016 року. У сусідніх будинках нині таке житло продають по $1 тисячі за квадрат.

А на початку року брат Лілії Дмитрунь Ігор Маркітанюк оформив на себе житло площею 107 кв. м у с. Чайки в передмісті Києва. Зараз така квартира коштує 1,5 мільйони гривень.

Дружина Юрія Дмитруня є прокурором прокуратури Київської області.

Швагро прокурора Маркітанюк – студент Національного авіаційного університету, бізнесу не має, не зареєстрований як ФОП.

Також Маркітанюк у 2016 році безоплатно отримав 10 соток землі у Вишгородському районі Київської області.

Юрій Дмитрунь був прокурором Вишгородського району після Майдану.

Центр протидії корупції попросив ГПУ провести досудове розслідування після цього матеріалу. Однак прокуратура не відреагувала на це прохання.

Тоді ЦПК поскаржився на бездіяльність ГПУ в Печерський районний суд.

Представник ГПУ в суд не з’явився і попросив вирішити питання без його участі.

Суд арештував майно підставної компанії мафіозі Коломойського, причетної до виведення з України понад 19 млрд грн рефінансування Приватбанку

Kolomoyskiy14-500x337

 

Печерський райсуд назвав співробітників «Приватбанку» причетними до пограбування України, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Печерський районний суд Києва арештував майно компанії ZAO Ukrtransitservice LTD, Великобританія, а також заблокував рахунки цієї компанії, відкриті у кіпрському відділенні Приватбанку. Відповідну ухвалу суд виніс 29 липня 2016 року.

В ході досудового розслідування встановлено, що співробітники ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом зловживання своїм службовим становищем протягом 2014 року заволоділи державними коштами Національного банку України в сумі понад 19 млрд. гривень, виділеними на рефінансування ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах, ідеться в тексті ухвали суду.

Службові особи, імена яких наразі не називаються, під заставу майнових прав на товар видали кредити 42-м підконтрольним собі підприємствам на суму від 18 до 73 млн доларів США. Ці підприємства, між тим, уклали сумнівні угоди, здійснивши 100% передплату та перерахувавши вказані грошові кошти на рахунки ряду нерезидентів з метою нібито отримання товарів. Однак поставка товарів до цього часу не відбулася. Грошові кошти до теперішнього часу не повернуті. Серед переліку нерезидентів, окрім вищезгаданої ZAO Ukrtransitservice LTD фігурують такі компанії: Teamtrend Limited, Trade Point Agro Limited, Collyer Limited, Rossyan Investing CORP, а також Milbert Ventures INC.

Сайт «Главком» уже писав про одну з цих компаній, а саме про британську Trade Point Agro lt. Згідно із резонансним розслідуванням «Главкому», опублікований майже два роки тому, більше 40 маловідомих фірм влітку 2014-го року підписали з нею договори на суму 51,5 млн доларів і 52 млн доларів відповідно. Кожній з цих фірм британці зобов’язалися поставити приблизно по 25 тисяч метричних тонн поліетилентерефталату (лавсану). Цей матеріал використовується для виробництва продуктової упаковки, а також при виготовленні рентгенівських плівок, автошин, пляшок для напоїв. Угоди профінансував Приватбанк, який отримав в якості застави майнові права на товар. Гроші були перераховані через короткий термін постачальнику, проте поліетилен в Україну так і не приїхав.

Примітно, що позичальників «Приватбанку» багато пов’язує із самим банком. Деякі з них мають одних і тих же засновників, однакове місце прописки і навіть спільних юристів. Приміром, за даними ДП «Інформаційно-ресурсний центр», загальні власники з Белізу і Віргінських островів є у дніпропетровських компаній «Фаборіс», «Кембел», «Техспецмонтаж» і «Руднекс». У сусідніх кімнатах один з одним розташовані офіси фірм «Інторно» і «Орбелі». Ділять кабінети в Дніпропетровську «Солмбрідж» і «ІНКЕРІ». Справи деяких компаній з цього списку в судах ведуть одні й ті ж люди: наприклад, інтереси «Фаборіс», «Інком 2001» і «Руднекс», «Солмбрідж», «Рапіта» представляє юрист з ініціалами Любченко А. І.

Цікавим є факт, що у розслідуванні інтернет видання «Главком» від 2014 року ідеться про близько 11 млрд гривень, виведених з країни, в той час як нині слідчі називають значно більші збитки  – понад 19 млрд. гривень.

Очільника нової поліції Черкащини Владислава Пустовара затримали на дачі хабара. Подробиці

habarnik-police1

 

Працівники генеральної прокуратури України затримали виконувача обов’язків начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області і заступника директора інституту післядипломної освіти Національної академії внутрішніх справ України, які намагались надати хабар.

Про це розповіли у прес-службі Генеральної прокуратури України, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відтак, правоохоронці дали неправомірну вигоду у вигляді 2 тис доларів США та талонів на 400 літрів палива заступнику голови Національної поліції України за сприяння під час проходження атестації підлеглими виконувача обов’язків начальника ГУНП в Черкаській області, а саме заступником начальника ГУНП в Черкаській області – начальником слідчого управління та начальником управління кадрового забезпечення.

Злочинців затримали при спробі передати хабар службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище).

На цей час проводиться комплекс слідчих та розшукових дій з метою встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також вирішується питання про обрання затриманим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування наразі триває.

Pustovar-Vladislav1

Згідно з даними на сайті ГУНП в Черкащині, тимчасово виконуючим обов’язки їх начальника є генерал поліції третього рангу Пустовар Владислав Володимирович, призначений на цю посаду ще у березня 2014 року. В часи Януковича-Захарченка він очолював боротьбу з корупцією, потім з організованою злочинністю в Черкаській області.

Генпрокуратура підозрює Нацбанк та компанію заступниці #Яресько у махінаціях в інтересах Клюєвих. Розслідування. Відео

Kluevi-Yaresko1

 

За висновками Генеральної прокуратури, компанії братів Клюєвих за сприяння НБУ в 2009 році заробили понад 600 млн грн на фінансових маніпуляціях із кредитними коштами, залученими в Укрексімбанку. Це випливає з ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.15 та матеріалів Управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368.

Водночас згідно з ухвалою цього ж суду від 14.01.16, слідчі Генпрокуратури допускають, що ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент», яке пов’язане з заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, допомагало Клюєвим легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом.

Нагадаємо, що ще в квітні 2014 року Генпрокуратура повідомляла про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Андрієм Клюєвим – екс-першим віце-прем’єром та екс-главою адміністрації Віктора Януковича.

Як зазначалося, в березні 2009 року Клюєв (тоді нардеп) сприяв отриманню підконтрольним його родині «Заводом напівпровідників» кредиту на 150 млн євро в Укрексімбанку на проекти з виробництва сонячних батарей. Кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке, за висновками слідчих, було неліквідним, що створювало «високі ризики неповернення кредиту державному банку».

Крім того, як повідомлялося, у вересні-жовтні 2010 року за сприяння Клюєва (тоді – першого віце-прем`єра) Держагентство з інвестицій ухвалило висновок про можливість надання фінансування «Заводу напівпровідників» на виробництво фотогальванічної продукції. За даними слідства, відповідні кошти (200 млн грн.) були використані не за призначенням, а для сплати Укрексімбанку процентів за раніше одержаним кредитом.

У жовтні 2015 році Генпрокуратура інформувала, що в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва встановлено новий епізод. «Злочинна оборудка полягала в проведенні вдаваної угоди між двома підконтрольними А. Клюєву підприємствами, із залученням 1,5 млрд грн кредиту держбанку, частина з яких була витрачена на придбання заставного майна, а 610 млн грн привласнені на користь підконтрольного йому підприємства», — констатували в ГПУ.

Процентні маніпуляції

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 14.01.2016, Управління спецрозслідувань Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08.05.2014 за фактом заволодіння держмайном у сумі 230 млн. євро і 170 млн. грн. за попередньою змовою групою осіб з числа посадовців Кабміну, Держінвестицій та Укрексімбанку за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (можливе покарання – позбавлення волі на 7-12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).

Як зазначається в ухвалі суду, фігуранти справи (далі — цитата) «отримували від ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки».

Крім того, як констатується, «операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ «Альта Брок», ТОВ «Мультіброк», а контрагентами виступали ТОВ «КОМБІ-ПРОФ», ТОВ «Український центральний контрагент», ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест».

Згідно з даними держреєстру, засновником ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» є ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест», а одним з кінцевих бенефіціарів — Данило Волинець – чоловік заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової; у 2006—2009 рр. він був главою правління «Ощадбанку». Ще серед бенефіціарів ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» – З. Кузимків, С. Міщенко, О. Папроцький.

ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» з 2003 до березня 2015 року очолювала Оксана Маркарова.

Програма «Слідство.Інфо» з посиланням на інформацію Генпрокуратури повідомляла, що група «ІТТ» була причетною до приватизації Клюєвими «Заводу напівпровідників». О. Маркарова це заперечувала.

Вона зазначала, що в ПраТ ІТТ-Інвест, яке є торгівцем цінними паперами, зберігачем та андеррайтером, за 20 років діяльності «дійсно було декілька угод з корпорацією «Укрпідшипник» [контролери – «Клюєві»], однак вони не стосувалися ані «Запорізького заводу напівпровідників», ані «АктивСолара». «Андрій Клюєв як фізсоба дійсно інвестував в декілька фондів ІТТ протягом 2011—2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій», — додала О. Маркарова в листі до ГПУ, на який посилалося “Слідство.Інфо”.

Водночас О. Маркарова підтверджувала, що в 2013 році брати Клюєві продали «Актив-банк» групі «ІТТ». О. Маркарова була членом спостережної ради Актив-банку ще з 20.04.12, а з 17.12.12 по 10.04.13 вона — в.о. голови. Крім того, 10.04.13 членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а О. Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі.  Навесні 2014 року Актив-банк знову міняє власників. Замість групи «ІТТ», туди заходить група росіян.

Як писали «Наші гроші», після виходу групи «ІТТ» зі складу акціонерів «Актив-банку», в банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.

«Але за день до віднесення «Актив-банку» до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень,.

Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між «Актив-банком» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня «Арбімаркету» були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.

А 12 вересня 2014 року «Арбімаркет» переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами «ІТТ-менеджмент», — йшлося в розслідуванні видання.

У свою чергу О. Маркарова в коментарі наголошувала, що угоди, про які написали «Наші гроші», відбулися вже після того, відбувся продаж групі покупців, яких представляв Олександр Антонов в березні 2014 року. «Ні я, ні мій чоловік, до банку не мали відношення вже з 16 березня 2014 року, коли я продала всі 100% ТОВ Актив фінанс груп, яке володіло банком. А 17 квітня 2014 року, тобто через місяць після продажу, було проведено загальні збори, на яких всю Спостережну раду і мене, в присутності представника НБУ, було переобрано. Під час володіння мною Актив банком його не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним», — підкреслювала О. Маркарова.

Євробондні махінації

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.2015, «Завод напівпровідників» та Activ Solar GmbH (був власником 74,99% статутного капіталу «Заводу напівпровідників») 23.01.2009 уклали контракти на поставку товарів на 199,99 млн дол, або на 1,54 млрд грн. Під ці контракти «Завод напівпровідників» отримав позику від Укрексімбанку на 150 млн євро.

Activ Solar GmbH, будучи поручителем «Заводу напівпровідників», відповідно до договорів застави цінних паперів від 31.03.2009 та від 07.04.2009 передало Укрексімбанку в заставу держоблігації зовнішньої позики за період з 2003 по 2015 рік на 163,5 млн дол. та 28,85 млн євро.

За період з 03.03.2009 по 09.04.2009 «Укрексімбанк» надав «Заводу напівпровідників» кошти на 1,55 млрд грн. З них на 1,448 млрд грн. «Завод напівпровідників» придбав валюту на 182,2 млн дол. та перерахував її для Activ Solar GmbH як передоплату за контрактами на поставку обладнання. Із залишку коштів у сумі 97 млн грн. повернуто Укрексімбанку тіло кредиту у сумі 13,9 млн грн., а 83,1 млн грн. «Заводом напівпровідників» витратив на інші потреби: закупівлю матеріалів, оплату послуг, тощо.

Відповідно до листа АТ «Укрексімбанк» від 16.04.2009, фактичний борг «Заводу напівпровідників» на цю дату склав 1,53 млрд грн. (за офіційним курсом НБУ – 150,9 млн євро).

У матеріалах кримінального провадження міститься протокол зборів акціонерів Activ Solar GmbH від 06.04.2009, відповідно до якого останнім прийнято рішення:
1) продати вищевказані державні облігації зовнішнього займу;
2) залучити «Укрексімбанк» як посередника щодо продажу облігацій;
3) суму доходу, одержаного Activ Solar GmbH від продажу облігацій спрямувати на погашення заборгованості «Заводу напівпровідників» перед «Укрексімбанком»;
4) з огляду на виконання Activ Solar GmbH грошових зобов`язань «Заводу напівпровідників», розірвати контракти, укладені з «Заводом напівпровідників» 23.01.2009 та здійснити зарахування зустрічних вимог.

10.04.09 «Укрексімбанк» уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з НБУ в особі першого заступника голови НБУ, який діяв на підставі постанови правління НБУ від 09.04.2009 №207 (на сайті НБУ цієї постанови, до речі, немає; тоді главою НБУ був Володимир Стельмах, а його першим заступником – Анатолій Шаповалов).

Відповідно до умов договору, НБУ придбав державні облігації зовнішнього займу загальною номінальною вартістю 1,554 млрд грн. (за курсами валют на день укладання угоди) без ПДВ. При цьому договірна вартість дорівнювала номінальній.

Як констатується в судовій ухвалі, слідство встановило, що «дійсна вартість вказаних державних цінних паперів на фондових ринках була значно меншою, ніж номінальна»:

— XS0170177306, загальна номінальна вартість 40 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 308 000 000), вартість на фондовому ринку складала 70,875% від номіналу;
— XS0276053112, загальна номінальна вартість 57 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 438 900 000 грн.), вартість на фондовому ринку 59,194% від номіналу;
— XS0305394941, загальна номінальна вартість 13,5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 103 950 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,77% від номіналу;
— XS0330776617, загальна номінальна вартість 48 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 369 600 000 грн.), вартість на фондовому ринку 58,871% від номіналу;
— XS0232329879, загальна номінальна вартість 28,850 млн. Євро (за актуальним курсом валют 294 847 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,573% від номіналу;
— XS0198247305, загальна номінальна вартість 5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 38 500 000 грн.), вартість на фондовому ринку 90,302% від номіналу.

За оцінками слідства, загальна сума завищення вартості держоблігацій зовнішньої позики, які були куплені Нацбанком, складає не менше ніж 617,4 млн грн. Нижче – цитата з судової ухвали:

«Реалізація ряду вищевказаних угод між Activ Solar GmbH, ВАТ «Завод напівпровідників», АТ «Укрексімбанк» та Національним банком України призвела до того, що одержані ВАТ «Завод напівпровідників» від ВАТ «Укрексімбанк» у якості кредиту кошти в сумі 1 522,4 млн. грн. в період з 25.03.2009 по 02.04.2009 були витрачені на придбання валюти в розмірі 182,2 млн. доларів США, яку та в цей же період перераховано на рахунки Activ Solar GmbH під приводом здійснення авансових платежів за поставку обладнання за контрактами №№ 71-75 від 23.01.2009.

Зазначені кошти контролерами Activ Solar GmbH витрачено не на придбання обладнання, а частково на купівлю вищевказаних облігацій державної зовнішньої позики. Іншою частиною коштів в сумі понад 600 млн. грн., які залишились після купівлі облігацій державної зовнішньої позики на рахунках Activ Solar GmbH, контролерами зазначеного підприємства витрачено за власним розсудом для збільшення активів власних підприємств, тобто у своїх власних інтересах.

Одразу після отримання від ВАТ «Завод напівпровідників» всієї суми під приводом авансу за поставку обладнання, 06.04.2009 Activ Solar GmbH прийнято рішення про розірвання договорів на поставку обладнання та погашення заборгованості ВАТ «Завод напівпровідників» перед ВАТ «Укрексімбанком» за рахунок вищевказаних державних облігацій зовнішнього займу шляхом продажу цих облігацій Національному банку України. Після чого Національний банк України 10.04.2009 придбав вищевказані державні цінні папери за завищеною на суму понад 600 000 000 грн. вартістю, чим спричинено збитки Національному банку України у вказаному розмірі.

Вищевказані дії осіб, які контролювали Activ Solar GmbH та ВАТ «Завод напівпровідників», а також групи невстановлених на цей час осіб з числа посадових осіб ВАТ «Укрексімбанк», Національного банку України та вищого керівництва держави, мали послідовний та узгоджений характер, у сукупності складали схему, яка має ознаки розкрадання державних коштів та їх наступного «відмивання» шляхом перерахування купленої за ці кошти валюти на рахунки Activ Solar GmbH на підставі фіктивних контрактів щодо постачання обладнання, та подальшого перерахування цих коштів з рахунків Activ Solar GmbH іншим юридичним та фізичним особам на формально законних підставах».

 

 

Інна Нефьодова, Національне бюро розслідувань України

У Раді проголосовано рейдерський тоталітарний закон про спецконфіскацію майна. Інфографіка

spetskonfiskaciya-maina1

Верховна Рада ухвалила за основу законопроекти, які дозволяють арешт і спецконфіскацію майна в осіб, яких підозрюють у тяжких злочинах, навіть якщо це майно записане на інших осіб, повідомляє sprotiv.org.

Після гарячих дискусій законопроект №2540а за основу з другої спроби підтримали 232 депутати, а пов’язаний із ним законопроект №2541а підтримали 229 депутатів.

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман наголосив, що до другого читання буде створено спільну робочу групу, за участю представників Міністерства юстиції та з залученням європейських експертів, яка допрацює дані законопроекти.

Профільний комітет пропонував відхилити і законопроект №2540а – про внесення змін до КПК щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні, і №2541а – про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні.

Ірина Геращенко (БПП) зазначила, що воліла б більш ретельної підготовки законопроектів від Кабміну, бо в ЄС права людини – понад усе.

Олег Ляшко (Радикальна партія) заявив, що влада створює «інструменти для розправи» з опонентами, тоді як «єдина реальна реформа, яка потрібна, – звільнення всіх прокурорів і суддів».

Сергій Власенко («Батьківщина») заявив, що закон про спецконфіскацію не має нічого спільного з боротьбою з корупцією. «Скільки посадовців отримали вирок за півтора роки? Нуль… Судова реформа навіть не починалася… Де реформи?», — сказав він

Олена Сотник («Самопоміч») сказала, що спеціальна конфіскація в усьому світі не має стосунку до покарання, а тут суддя муситиме розглядати окремо цю санкцію і зв’язки підозрюваного з іншими людьми.

Центр протидії корупції роз’яснює, що зміни, передбачені проектом закону №2540а, дозволять слідчому арештовувати майно на ранній стадії, коли ще відсутній підозрюваний. Також стане можливо арештовувати майно, записане на третіх – підставних – фізичних чи юридичних осіб.

Проект закону регламентує підстави арешту майна залежно від мети: для конфіскації як виду покарання, для відшкодування шкоди, для спецконфіскації чи вирішення долі речових доказів; запроваджує окрему санкцію слідчого судді на арешт майна та забезпечує право власника на оскарження арешту під час слідства; поширює заочне досудове розслідування на ширше коло злочинів.

Законопроект №2541а розширює межі застосування спеціальної конфіскації злочинних активів – на всі умисні злочини. Наразі спецконфіскація як санкція поширюється тільки на 10 складів злочинів, прямо зазначених у ст.96-1 КК.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: