Сообщения с тегами ‘Генпрокуратура’

Мендель відмовилася давати покази у Генпрокуратурі щодо її заяви про обстріли ЗСУ мирних жителів Донбасу. Документ

medel-julia1-375x500

Генпрокуратура направила в офіс президента України Володимира Зеленського запит стосовно джерел інформації, якими користувалась його прес-секретарка Юлія Мендель, коли заявила, що Збройні Сили України обстрілюють мирних жителів Донбасу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у заяві прес-служби Генпрокуратури у фейсбуці.

Як повідомляється, слідчим прокуратури до Офісу президента України скеровано запит щодо спростовування чи підтвердження публічних висловлювань Мендель.

Також зазначено, що Юлію Мендель викликали на допит через її заяву 6 червня 2019 року в ефірі телеканалу «1+1» про те, що нібито існують випадки, коли українські військові, відповідаючи на провокації бойовиків, обстрілюють цивільні об’єкти, в результаті чого гинуть мирні жителі.

У Генпрокуратурі нагадали, що цей виступ відразу був розповсюджений у засобах масової інформації та проросійських інтернет-виданнях із твердженням про те, що Збройні сили України обстрілюють мирних жителів Донбасу і такі факти, як убачають автори відповідних повідомлень, визнали в адміністрації президента України.

Також цю інформацію Росія передала до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду як доказ нібито порушення законів та звичаїв війни з боку України.

Мендель викликали на допит як свідка для роз’яснення її заяви, проте під час допиту вона відмовилась свідчити, заявивши, що він є політизованим.

У прокуратурі пояснили, що з огляду на це вони звернулись за роз’ясненнями до офісу президента щодо джерела інформації, яку від імені глави держави озвучила Мендель.

«Наразі кримінальні провадження за заявами прес-секретаря президента не розпочиналися», — підкреслили в ГПУ.

mendel-gpu1-361x500 mendel-gpu2-364x500

Нагадаємо, у своєму публічному виступі на посаді речника президента Юлія Мендель заявила, що в ЗСУ піддаються на провокації, нібито стріляючи по терористах у житлові будинки, школи чи лікарні на Донбасі.

Печерський райсуд розморозив щонайменше 26 рахунків близьких до Януковичів фірм

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Печерський суд Києва протягом місяця скасував арешти зі щонайменше 26 рахунків, які правоохоронці пов’язували з оточенням екс-президента Віктора Януковича.

Про це йдеться у рішеннях, оприлюднених в Єдиному реєстрі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Рахунки були заарештовані у справі, яку веде Генпрокуратура. Слідство вважає, що до реєстраційних документів низки компаній внесли неправдиви дані. Також ймовірні злочинці нібито сприяли відмиванню «брудних» коштів – їхні дії передували легалізації грошей, отриманих незаконним шляхом.

У цій справі кільком підприємствам за листопад-грудень вдалось зняти арешти зі своїх рахунків та сум ПДВ в системі електронного адміністрування.

Це «Аскор-Інвест», «Гендальф», «Фігаро Еволюшн», «Екотрейд 2016», «Фартісіма», «Фаршмаг», «Ін-Том».

Більшість з них фігурують також в інших провадженнях, зокрема, щодо розкрадання коштів Укрзалізниці. Слідство у цій справі заявляло, що причетні фірми нібито належать сину екс-президент Олександру Януковичу.

Судді вирішили, що слідство не довело причетність компаній до злочинів та незаконність їхніх коштів.

Деякі з рахунків були відкриті, зокрема, у «Всеукраїнському банку розвитку», який належить Януковичу-молодшому.

Які суми зберігались на арештованих рахунках, не відомо. Однак наприкінці листопада джерела УП у Генпрокуратурі повідомляли, що оточення Януковича хотіло зняти арешт з 250 мільйонів доларів. В одній зі справ арешт тоді залишився дійсним, однак, судячи із судових рішень, ці з кошти фігурують також серед десятків рахунків, розморожених у листопаді.

Раніше УП повідомляла про скасування арештів рахунків у банку Олександра Януковича. Кошти пізніше арештовували у банку Порошенка.

У лютому 2018 року суд зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента: на них зберігались майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

Ці кошти були арештовані у справі про заволодіння державними коштами через регіональні відділення «Укрзалізниці».

Пізніше стало відомо, що майже 2 мільярди гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку сина екс-президента, були виведені через банк чинного президента Петра Порошенка.

У генпрокуратурі Луценка представнику «Правого сектора» хочуть дати довічне

Pravyi-sektor1-500x247

 

Генпрокуратура передала до суду обвинувачення щодо представника націоналістичного угрупування «Правий сектор», який вчинив низку особливо тяжких злочинів.

Про це йдеться на сайті Генпрокуратури, повідомляє 40ka.info.

«03.12.2018 завершено досудове розслідування та направлено до суду обвинувальний акт щодо раніше оголошеного у розшук та затриманого представника ДУК ВПР „Правий сектор“, який упродовж 2014 – 2015 років у складі банди вчинив низку особливо тяжких та тяжких злочинів», — йдеться у повідомленні.

Вказується, що серед злочинів вчинення терористичного акту 11 липня 2015 року у Мукачевому, що спричинило загибель людини та інших злочинів на території Львівської та Закарпатської областей.

За вчинення особливо тяжких злочинів передбачена кримінальна відповідальність у вигляді довічного ув’язнення та позбавлення волі на строк до 15 років, з конфіскацією майна.

11 липня 2015 року у Мукачево після зустрічі представників «Правого сектора» з депутатом Ради Михайлом Ланьо (близьким до Медведчука) сталося збройне зіткнення, у якому також взяли участь правоохоронці. В результаті загинули декілька людей.

Як йшлося у статті «Української правди», причиною конфлікту, який у підсумку призвів до смерті людей та гучного скандалу, стали непрості стосунки народних депутатів Михайла Ланьо («Воля народу») та Віктора Балоги (позафракційний).

13 липня відбувся допит Ланьо, який натякав на причетність Балоги до «Правого сектора» на Закарпатті.

Балога заявляв, що конфлікт у Мукачево виник через боротьбу за право покривати контрабанду між представниками «Правого сектора» та його колишнім соратником Ланьо.

Репресії по-новому. Генпрокуратура Луценко отримала доступ до телефонів «автомайданівців» у сфабрикованій справі про «побиття яйцями»

represii-richnicya1-500x304

Генпрокуратура отримала доступ до усіх трафіків та локації під час дзвінків трьох обвинувачених у справі про «побиття яйцями» нардепа Олега Барни під час мітингу біля Верховної Ради, який відбувся у липні 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своїй колонці на УП написав адвокат, член Громадської ради доброчесності та член ГО ВО «Автомайдан» Роман Маселко.

Він нагадав, що прокуратура та поліція завершили розслідування у цій справі і 10 вересня вручили обвинувальний акт трьом автомайданівцям — Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику — за ч.2. ст. 346 КК, що передбачає покарання від 4 до 7 років ув’язнення.

Разом з тим прокуратура також отримала доступ до усіх трафіків обвинувачених та їх локації під час дзвінків за місяць.

Окрім того заступник генпрокурора Юрій Столярчук поставив слідчим завдання відпрацювати усі контакти, зв’язки активістів та провести негласні слідчо розшукові дії (НСРД).

«Це може бути будь-що, починаючи від візуального спостереження, до встановлення жучків та проникнення у житло, і  все це в рамках розслідування факту кидка трьох яєць», — зазначив адвокат.

Маселко додав, що адвокати ознайомились з матеріалами справи після завершення досудового розслідування, і у справі проти трьох «автомайданівців» не було ані ухвал суду про вилучені трафіки, ані трафіків, ані результатів проведення НСРД.

«Дії проводились, а їх результати у справу не поклали. Це логічно – для справи вони не потрібні. То для чого їх збирали, що зібрали і як використали чи збираються використати?», — зазначає адвокат.

За його словами, справа «яєць Барни» є “помстою Юрія Луценка за поїздку «автомайданівців» до його маєтку у грудні 2017 року.

«Тоді стає зрозумілим, що кримінальне провадження використано для нейтралізації найбільш активних та збору інформації про усе оточення Автомайдану. … Пояснення Луценка стосовно дій прокуратури у справі журналістів є лише спробою знайти логічне пояснення для дій, які мають зовсім іншу мету. А мета простежується одна – переслідування та покарання активних громадян, які вимагають від влади виконання обіцянок чи викривають корупцію і у зв’язку з цим стають небезпечними для влади», — заявляє Маселко.

Він додав, що з цією метою прокуратура «за ініціативою Луценка відновила використання методів Януковича, Пшонки, Захарченка, і справа проти трьох автомайданівців – яскраве тому підтвердження».

Нагадаємо, 13 липня 2017 року активісти перед Радою закидали нардепа від БПП Олега Барну яйцями.

Фракція «БПП» виступила з вимогою до СБУ та Нацполіції розслідувати інцидент.

За даними слідства, в той час, коли Барна йшов до будівлі ВР, на його адресу лунали погрози заподіяння шкоди здоров’ю, після чого вказані автомайданівці  «вирішили спричинити йому побої шляхом нанесення ударів, у тому числі, використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

У документі вказано, що Хаджинов вдарив Барну яйцем по плечу, а Мельник і Пушак — яйцями по голові, що було умисним нанесенням шкоди державному діячу за попередньою змовою.

У свою чергу активіст Автомайдану, а нині — член Ради громадського контролю при НАБУ Сергій Хаджинов заявляв, що Барна кілька разів проходив через їхній «блокпост», а яйця в нього полетіли тоді, коли нардеп почав ображати людей.

На початку вересня прокуратура вручила обвинувальні акти трьом активістам “ВО «Автомайдан», які закидали яйцями нардепа від БПП Олега Барну.

Раніше Печерський суд дозволив ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцеперебування телефонів журналістів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

На «Радіо Свобода» висловили обурення ухвалою суду. В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.

Ці заходи діють до 18 жовтня – доки «Радіо Свобода», де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефона.

Згодом журналісти з понад 15 медіа відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.

У ГПУ на це відповіли, що не вбачають підстав для надання будь-яких відомостей у відповідь на інформаційні запити.

Також у ГПУ повідомили, що на вимогу Європейського суду з прав людини призупинили збір даних про геолокації мобільного телефону журналіста Наталії Седлецької.

Кучмізм переміг! Майно майора Мельниченка арештували, є клопотання Генпрокуратури про взяття його під варту

Lucenko-Kuchma1-500x282

 

Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурора ГПУ арештував нерухомість і банківські рахунки екс-майора управління державної охорони Миколи Мельниченка.

Також суд дав дозвіл на його затримання, повідомляє Національне бюро розслідувань України із посиланням на матеріали суду.

Мельниченко фігурує у провадженні №42015000000001762 за підозрою у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК.

Справу відкрили 19 серпня 2015 року.

У 2002—2004 роках він передав записи представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку в подальшому легалізував шляхом придбання об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених Штатів Америки так і на території України.

У вересні 2006 року і січні 2013 року Мельниченко купив в Україні дві квартири, а у жовтні 2013 житловий будинок та дві земельні ділянки.

Один свідок підтвердив отримання Мельниченком зі США близько 2 мільйонів доларів. Вказані кошти майор начебто зберігав у сейфі власного офісу на Ірининській у Києві.

Зі слів свідка, у 2006—2013 роках була придбана квартира, відповідно до письмового договору доручення, за понад 800 тисяч доларів.

У січні 2013 була куплена квартира на ім’я батька Мельниченка та у подальшому переоформлена на директора ТОВ «Українські інтернет технології», компанія якого афілійовано належала Мельниченку.

Дві земельні ділянки та житловий будинок «з метою маскування незаконного походження коштів» оформлено на кума та довірену особу Мельниченка.

Домовленості щодо продажу квартири узгоджували особисто з ОСОБА_2 та його адвокатом ОСОБА_11. Після продажу квартири у ній зробили капітальний ремонт і відкрили офіс ТОВ «Українські інтернет технології».

25.11.2016 винесено постанову про оголошення підозрюваного Мельниченка в розшук, здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.

22.02.2017 підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції США щодо встановлення місцезнаходження майора та проведення з ним слідчих та процесуальних дій.

14.04.2017 до робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018, Мельниченко фактично проживає в м. Метючен, штат Нью Джерсі, США.

Ще в листопаді 2016 Печерський суд дав дозвіл на затримання майора. Але термін дії ухвали сплив. 16 травня суд повторно дав дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018.

Суд арештував дві квартири, житловий будинок і дві земельні ділянки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2006 року по теперішній час Мельниченко начебто проводив операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності для відмивання доходів.

Так, з рахунків Американської компанії «Traditional Express Van lines INC» у 2006—2013 років на рахунки Мельниченка перераховувались кошти, в якості поворотної фінансової допомоги. Гроші знімались готівкою в мережі банкоматів як у США, так і в Україні.

Зокрема арештовано кошти на рахунках ТОВ «Новіком Груп» і ТОВ «Батлер», а також особисті рахунки майора у “Приватбанку”.

Крім того, суд арештував автомобілі, зареєстровані на дружину Мельниченка: «LEXUS IS 250», седан-В білий 2011 року випуску, «LEXUS RX 350», універсал-В коричневий 2012 року випуску, «TOYOTA CAMRY 2,4», седан-В чорний 2009 року випуску.

Касетний скандал спалахнув після оприлюднення записів із кабінету президента восени 2000 року, які свідчать про причетність Леоніда Кучми та інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Записи Мельниченка фігурували у кримінальній справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритій проти Кучми 21 березня 2011 року. Але в грудні 2011-го український суд зобов’язав прокурора припинити обвинувачення проти Кучми на підставі того, що докази про його причетність до вбивства Гонгадзе недостатні.

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Луценковщина. Генпрокуратура затримала майданівця Бубенчика, який розповідав, як стріляв у беркутівців на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Іван Бубенчик, який заявив, що вбив двох беркутівців 20 лютого 2014 року, отримав повідомлення про підозру, Печерський суд має обрати йому запобіжний захід.

Про це «Українській правді» заявив начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє sprotiv.org.

Він пояснив, що у зв’язку з неодноразовими неявками на допит, було ухвалено рішення про примусовий привід Бубенчика до слідчого для проведення слідчих дій.

«Він був доставлений, йому повідомили про підозру і звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Суд має приймати рішення. Нашого рішення щодо його затримання не було», — зазначив Горбатюк.

«Вони зі слідчим поїхали до суду», — додав він.

Він уточнив, що засідання має відбутися у найближчі години в Печерському суді.

Горбатюк також зазначив, що Бубенчика підозрюють у посяганні на життя працівника правоохоронних органів – вбивстві двох правоохоронців. (Стаття 348 КК — УП).

Відповідаючи на питання про іншого підозрюваного, якому в лютому оголосили підозру, після чого він не з’явився до суду про обрання запобіжного заходу і втік, Горбатюк зазначив, що «справа Бубенчика пов’язана з тим же епізодом».

Як відомо, у лютому Горбатюк повідомив, що в межах справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

У 2016 році в інтерв’ю «Українській правді» Горбатюк коментував розповідь Бубенчика про те, як він стріляв на Майдані.

«І Бубенчик не один такий — було ще два випадки, коли конкретні особи в соцмережах розповідали про застосування зброї. Ми перевіряємо ці заяви і осіб їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився. Ще викличемо. При цьому, коли ми викликали раніше іншу людини з приводу його розповідей про стрілянину, з ним прийшов натовп людей, обурених „поведінкою“ слідства», — розповів він.

У лютому 2016 року з’явилося інтерв’ю з учасником Євромайдану зі Львова, колишнім військовим Іваном Бубенчиком. В інтерв’ю він розповідав, що він нібито вбив двох бійців «Беркуту» на Інститутській 20 лютого 2014 року.

У так званих справах Майдану покарання наразі відбуває одна людина.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Бубенчик повідомив журналістам, що був затриманий на українсько-польському кордоні на контрольному пункті пропуску «Шегині» у Львівській області.

«Затримали мене на українсько-польському кордоні в „Шегинях“ для примусового приводу і привезли до Києва в прокуратуру … У мене поїздка була (до Польщі) на 4 години туди-назад», — зазначив він, передають Українські Новини.

При цьому Бубенчик відмовився прямо відповісти на питання, чи визнає він свою провину у вбивстві беркутівців на Майдані.

«Захисник народу вбиває злочинців. Все. Він не помиляється», — заявив він.

Зараз в засіданні оголошено перерву до 21:00 для ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

2 роки тому вийшло інтерв’ю з Іваном Бубенчиком, в якому він зізнався в убивстві командирів «Беркута» 20 лютого 2014 року. Через кілька днів СБУ і ГПУ провели обшук у будинку Бубенчика у Львові.

Sprotiv.org закликає всіх учасників Революції гідності прийти на засідання Печерського райсуду Києва.

Рекламні ролики про Луценка як «соціалку» вимагала розмістити Нацрада

Lucenko-genprokuror1

 

Ролики з рекламою діяльності Генпрокуратури транслювалися в ефірі телеканалу «1+1» за квотою соціальної реклами після відповідного листа від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Про це на запит «Української правди» повідомили в «1+1 media», пише 40ka.info.

«Ролики були розміщені за квотою соціальної реклами після отримання відповідного листа від Нацради з питань телебачення і радіомовлення про соціальний характер даного ролику», — йдеться у відповіді.

«Процедура його розміщення є аналогічною до серії соціальних роликів, показ яких в ефірі каналу „1+1“ неодноразово здійснювався раніше після отримання відповідних документів від Нацради», — повідомили на телеканалі.

Там зазначили, що попередні ролики висвітлювали діяльність президента України, Кабінету міністрів та інших державних відомств.

Відповідний запит був направлений і до телеканалу «ICTV», але поки відповідь не отримали.

«Українська правда» також направила запит до Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо того, на якій підставі були надіслані листи на телеканали про соціальний статус роликів про діяльність ГПУ і чи отримувала Нацрада лист від керівництва генпрокуратури з проханням рекомендувати розмістити рекламні ролики по квоті соціальної реклами в ефірі радіо та телеканалів.

Відповідь поки не надійшла.

Раніше у ЗМІ з’явилась публікація, у якій повідомлялося, що Генпрокурор Юрій Луценко використовує своє відомство для самореклами на радіо і телебаченні.

Після цього у Генеральній прокуратурі заявили, що не мають відношення до виготовлення, замовлення та розповсюдження рекламних роликів щодо роботи відомства і не знають, хто їх замовляв.

«Генеральна прокуратура не виробляла, не замовляла і не розміщувала ролики, які зараз транслюються на телебаченні і на радіо. Але при цьому Генпрокуратура вдячна замовнику, який  ці ролики розмістив, тому що побачили нашу позитивну роботу», — заявила прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

Розенблат у шоколаді. Генпрокуратура провела обшуки в «агента Катерини» у справі про хабар

Rozenblat-Borislav1

 

Співробітники Генпрокуратури провели обшук у агента НАБУ Катерини Сікорської у справі щодо пропонування хабара іншим агентом чиновниці Державної міграційної служби.

Про це «Українській правді» заявила прес-секретар генпрокурора Юрія Луценка Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Були обшуки. Катерина Сікорська», — сказала Сарган.

Вона не змогла повідомити їх деталі, але відзначила, що згодом уся інформація з’явиться на сайті ГПУ.

У НАБУ цю інформацію не змогли прокоментувати.

«Ми знаємо про це зі ЗМІ. Поки не можемо ні підтвердити, ні спростувати. Йде перевірка», — сказали у прес-службі.

За словами генпрокурора Юрія Луценка, «агент Катерина» проходила у «бурштиновій справі» Розенблата-Полякова, а згодом консультувала іншого агента НАБУ – Сергія Титенкова або Боярського, – який пропонував хабара першому заступнику голови державної міграційної служби Діні Пімаховій.

Водночас сам Луценко заявив, що ці дві справи про хабарі «абсолютно різні площини», оскільки у випадку з Розенблатом-Поляковим агент Катерина просила нардепів вчинити законні дії, а вони попросили за це хабар, тоді як агент Титенков просив Пімахову вчинити дії незаконні.

За словами генпрокурора, перший випадок – це «корупція», а другий – «провокація».

29 листопада прес-служба ДМС повідомили, що СБУ затримала агента НАБУ під час спроби передачі хабара першому заступнику голови державної міграційної служби Діні Пімаховій.

29 листопада у НАБУ проходили обшуки.

30 листопада НАБУ заявило, що Генпрокуратура та Служба безпеки втрутилися у його спецоперацію, а детектив НАБУ не пропонував хабар чиновнику Міграційної служби.

За твердженням НАБУ, ведучи прослуховування для бюро, СБУ «завербувала» підозрювану для тиску та кримінального переслідування працівників антикорупційного бюро.
Пімахова заперечує, що вимагала хабар у 30 тисяч даларів за легалізацію іноземців. За словами чиновниці, її родич у Запоріжжі продавав мікроавтобус – а Сергій Титенков (він же Боярський) вийшов на неї, і вони затоваришували.

Генпрокуратура расследует уклонение от уплаты налогов нардепом Виталием Хомутынником

homuttinnik14-500x300

 

24 июля 2017 года открыто дело по возможному уклонению от уплаты налогов депутатом Виталием Хомутынником. Суд разрешил прокурорам получить доступ к полной декларации нардепа, а фискалам поручили проверить законность задекларированной валюты и ценностей, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Генеральная прокуратура Украины расследует возможное уклонение от уплаты налогов главой депутатской группы «Видродження» Виталием Хомутынником. Об этом говорится в решениях Печерского райсуда Киева.

Прокурор из Департамента по расследованию особо важных дел в сфере экономики ГПУ 7 августа 2017 года обратился в суд с просьбой назначить внеплановую проверку и получить временный доступ к вещам и документам.

Дело по Хомутыннику (№ 42017000000002380) открыто 24 июля.

В решениях суда фамилия Хомутынника не фигурирует, но там указаны данные, которые отмечены в электронной декларации нардепа. А именно, что в 2015 году он задекларировал 32,7 млн гривень, $570 тыс. и 850 тыс. евро наличных средств. Кроме этого, нардеп задекларировал 88 объектов ценного движимого имущества.

Депутата подозревают в умышленном уклонении от уплаты налогов в крупных размерах (ч.3 ст. 212 Криминального кодекса, что карается штрафом в 15-25 тысяч необлагаемых налогом минимумов с конфискацией имущества.

Печерский райсуд удовлетворил ходатайство прокурора и разрешил изъять у НАПК все декларации Хомутынника за 2015—2016 гг., пояснения по уточнениям в декларациях, а также уникальный регистрационный номер сертификата ключа.

Кроме этого, прокурорам разрешили назначить внеплановую документальную проверку Хомутынника по вопросам соблюдения требований налогового, валютного и другого законодательства за период с 1998 по 2016 годы. Проведение проверки поручили сотрудникам Главного управления ГФС в Киеве.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: