Архив рубрики: ‘Веревський Андрій Михайлович’

Андрей Веревский и Кернел Трейд вызвали неподдельный интерес СБУ. Подробности

Verevskyi-Andryi3-768x515

Обыск в центральном офисе компании Кернел Трейд, который устроили правоохранители, завершился изъятием примерно 15 важных документов, подтверждающих причастность руководителя и владельца фирны Алексея Веревского к наитягчайшим преступлениям. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Произошедшее сразу же взбудоражило общественный интерес, ведь Андрей Веревский подозревается в предоставлении помощи террористам, грязных сделках с террористами ДНР и ЛНР (данные из открытых источников), хищении госсредств в особо крупных размерах и рейдерских захватах активов агрофирм рангом помельче.

Сотрудники правоохранительных органов снова открыли уголовное дело по факту незаконного завладения (путем обмана) “…денежными активами ООО “Стиоми-Холдинг”, которые были получены от Государственного экспортно-импортного банка, в особо крупных размерах…”. Сам Андрей Веревский от комментариев воздерживается, что довольно странно.

До сих пор не известны ни точные суммы, ни конкретные обстоятельства скандальной махинации. Как и стоило ожидать, юристы Кернел Трейд в полной мере отвергают предъявленные компании обвинения. По словам адвокатов, все операции проводились исключительного в рамках действующего законодательства и договоренности с бывшим владельцем Стиоми-Холдинг. К слову, Михаил Стадник, который возглавлял спорную фирму, после продажи собственных активов незамедлительно выехал за границу и обосновался ни где-нибудь, а в Швейцарии. После этого демарша стало известно о сокрытых при заключении сделки долгах на крупную сумму в размере 500 млн гривен.

Verevskyi-SBU1-500x377

Учитывая, что тяжба тянется с 2012 года, и за время попыток достижения консенуса Кернел Трейд выплатил в адрес Стиоми-Холдинг более $35,402 млн только за земельный банк в Хмельницкой области (площадью в 66,35 тыс. га), ситуация явно неоднозначная, и, вполне возможно, обыск силами СБУ совершенно не случаен. Аналитики предполагают, что в ближайшее время наверняка вскроются дополнительные нелицеприятные подробности, касающиеся деятельности обеих компаний.

Агрофірма латифундиста Веревського програла спір за паї аграріям Гереги. Подробиці

Verevskyi-Andryi3-768x515

 

Хмельницький окружний адміністративний суд не задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю “Енселко Агро” (Старокостянтинівський район) про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора Деражнянського районного управління юстиції Хмельницької області від 16 січня 2016 року щодо реєстрації прав оренди с/г земель.

Про це свідчить постанова суду від 27 квітня 2016 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На думку позивача, реєстратор безпідставно зареєстрував договори оренди земельних ділянок, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю “Аграрна інвестиційна компанія-Ярмолинці” та трьома пайовиками. Адже ці ділянки, за твердженням “Енселко Агро”, закріплені за ним з серпня 2012 року і знаходяться в п’ятирічній оренді.

Натомість суд з’ясував, що договора оренди ТОВ “Енселко Агро” від 2 серпня 2012 року не містять запису у Поземельній книзі, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагенства, що формується з використанням автоматизованої системи.

Крім цього, Поземельних книг на вказані земельні ділянки суду надано не було в зв’язку з їх відсутністю у відділі Держземагенства у Ярмолинецькому районі.

У суді колишній головнийого спеціаліст відділу Держкомзему у Ярмолинецькому районі пояснив, що у 2012 році на нього були покладено обов’язки щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, однак договорів укладених між ТОВ “Енселко Агро” та пайовиками, котрі фігурують у справі, він не реєстрував.

“На час розгляду справи відсутні докази того, що реєстрація права оренди спірних земельних ділянок за позивачем (ТОВ “Енселко Агро”) проведена, відповідно до законодавства України, що діяло на момент їх виникнення. Таким чином, із врахуванням того, що державним реєстратором було вчинено, передбачені ч.2 ст.9 Закону №1952-IV дії щодо перевірки факту реєстрації за іншими особами права оренди вищезгаданих земельних ділянок, що підтверджується повідомленням  відділу Держгеокадастру у Ярмолинецькому районі від 28.12.2015 року № 99-2221-99.3-3087/28-15, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ТОВ “Енселко Агро”, – зазначено у постанові.

Довідка НБРУ. Засновником ТОВ «Енселко-Агро» є компанія «Єрсте Б.В.» (Нідерланди) і ТОВ «Украгробізнес». Кінцевим бенефіціаром зазначається Андрій Веревський, який протягом 2002—2013 років був народним депутатом України, спочатку від «Батьківщини», а потім від Партії регіонів.

Веревський увійшов до списку найбагатших українців-2014 від «Forbes».

ТОВ «Енселко-Агро» орендує на Хмельниччині декілька тисяч гектарів сільськогосподарських земель.

25 листопада 2015 року зареєструвано ТОВ “Аграрна інвестиційна компанія – Ярмолинці”. Її засновниками є ТОВ “Агрохолдинг 2012” та Ірина Лутковська, яка зазначається ще й бенефіціаром.

На зустрічі з представниками аграріїв Хмельниччини було заявлено, що за ТОВ “Агрохолдинг 2012″ стоїть нардеп і співвласник мережі гіпермаркетів “Епіцентр” Олександр Герега.

Андрей Веревский. История успеха бывшего регионала и БЮТовца. Расследование

Verevskyi-Andryi3-768x515

 

Одним из самых скрытных и таинственных украинских олигархов является сооснователь крупнейшего аграрного холдинга Украины «Кернел» и бывший народный депутат четырех созывов Андрей Веревский. Он практически не появляется в Украине, руководя бизнесом из Швейцарии. Пробыв народным депутатом более 10 лет, он сумел при этом создать успешный бизнес, лоббированием которого и занимался в Верховной Раде. Его отправили с поста нардепа перед началом революции в Украине. По сути, она его никак и не коснулась – Веревский продолжает «делать деньги» на аграрном потенциале нашей страны.

«Юный аграрий»

Родился Андрей Михайлович в 1974 году в Полтаве. Высшее образование пытался получить в Полтавском инженерно-строительном институте, однако не сложилось – пошел работать. Кроме этого, учился в Оксфордском колледже, а также окончил в 2001 году Национальный аграрный университет. Своим стартовым капиталом обязан своему отцу – Михаилу Веревскому, крупному предпринимателю и владельцу нескольких предприятий, связанных с аграрным сектором. Примечательно, что Михаил Иванович долгое время находился под протекцией руководителя социалистической партии Александра Мороза, и даже был главой его предвыборного штаба на выборах 1998 года. Эти политические связи отлично помогали Веревскому-старшему в ведении бизнеса. Да и на Андрее Веревском это тоже отразилось, ведь никак иначе его стремительную карьеру объяснить невозможно. 19-летнего юношу, проучившегося в институте всего год, сразу же назначили на руководящий пост в Полтавское отделение государственной компании «Хлеб Украины» (занималась закупкой и хранением зерна по госзаказу). Там он проработал почти 5 лет, параллельно занимаясь строительством собственной бизнес-империи.

В 1998 году Андрей Михайлович занял пост заместителя генерального директора фирмы «Зерноэкспорт», а еще через год стал заместителем директора по коммерческим вопросам предприятия «Трансагроинвест». В 2002 году, перед приходом в большую политику, был председателем наблюдательного совета завода «Соняшник», который он по-хитрому «отжал» еще в 2000-году

«Отжим» завода «Соняшник»

В мае 2000 года банк «Аваль» неожиданно отказался продлить с заводом «Соняшник» договор о предоставлении финансовых средств, и потребовало вернуть кредит суммой в 5 млн грн. В перекредитовании заводу отказали. Но тут, как принц на белом коне, появился Андрей Веревский с предложением погасить долги предприятия в обмен на 40% его акций. Руководство, немного поразмыслив, согласилось, однако позже выяснилось, что помимо этих 40% у Веревского сосредоточены еще 11% акций, что давало ему контрольный пакет над всем предприятием. Поднялся скандал, и Андрею Михайловичу пришлось продать «лишние» акции руководству «Соняшника». А еще через пару дней те же акции он передал в залог в «Укрсоцбанк», с целью получить кредит на три месяца. Примечательно, что сумма этого кредита была в 9 раз меньше стоимости заложенных акций. Увидев возможность получить прибыль, руководство «Укрсоцбанка» заблокировало эти акции, оставив их «новых» владельцев ни с чем. В это же время Веревский выдвинул требования к руководству завода: полная смена руководства и получение полного контроля над ним. Андрей Михайлович привел на пост директора завода Викторию Матковскую, жену тогдашнего главы налоговой администрации Полтавы.

В это же время (конечно же, чисто случайно) распределением активов «Соняшника» заинтересовались правоохранители, интересы которых (опять же случайно) совпадали с финансовыми планами Андрея Михайловича. Тогда же начались бесконечные проверки деятельности завода, о результатах которых руководство не извещали. В дело даже включилась Генпрокуратура Украины, за действиями которой отчетливо было видно руку Веревского, ведь после каждой из очередных проверок он приходил к сопротивлявшимся руководителям и убеждал их в том, что пока они не передадут ему контрольный пакет акций – прокуратура не отстанет. Предлагал «по-дружески» решить все их проблемы одним телефонным звонком. И, как мы можем наблюдать сегодня, они таки сдались, а Андрей Михайлович получил под свой контроль еще одно предприятие.

Механизм ограбления Полтавской области, который использует Веревский (по информации издания «Зеркало недели»):

Verevskyi-Andryi-mehanizm1

Политик-перебежчик

Андрей Веревский быстро усвоил, что политика отлично помогает решать вопросы бизнеса, и поэтому в 2002 году пошел на выборы как самовыдвиженец от 146 избирательного округа (Полтавская область). Став народным депутатом, Андрей Михайлович прошел через все партийные «постели», начиная с «Единой Украины» Леонида Кучмы, побывав в «Регионах Украины», в Блоке Юлии Тимошенко, и заканчивая «Партией регионов». То, что звание народного депутата приносит огромную пользу для бизнеса, Веревский ощутил во время финансового кризиса в 2008 году, когда парламент во главе с Юлией Тимошенко ввел квоты на экспорт масла. Несмотря на запреты, фирмы Веревского продолжали экспортировать свою продукцию, да еще и нарастили объемы. А конкурентам в этой ситуации оставалось только кусать локти.

Параллельно с политической карьерой развивался и бизнес Андрея Веревского. В 2004 году, консолидировав все свои активы, он создал Kernel Holdings S.A., в который вошли элеваторы, зерновые терминалы, маслоэкстракционные заводы и хлебокомбинаты. С каждым годом компания «Кернел» становилась все прочнее, а ее прибыль вырастала на глазах. Со временем она стала лидером на украинском рынке подсолнечного масла (Торговые марки «Чумак», «Щедрый дар», «Стожар»).

Одно из немногих публичных выступлений Андрея Веревского:

Со временем Андрей Михайлович понял, что власть в стране скоро поменяется, и вышел из Блока Юлии Тимошенко, вступив в «Партию регионов». И как раз вовремя, ведь те, придя к власти, тоже ввели квоты на продажу зерна за границу. Молниеносное решение Веревского «сменить политические взгляды» принесло ему возможность работать «мимо» этих квот.

Выгнали из Рады «за прогулы»

Весной 2013 года Высший административный суд постановил отобрать у него депутатский мандат, тем самым удовлетворив иск тогдашнего спикера парламента Владимира Рыбака. По официальной версии, Андрей Веревский нарушил закон «О статусе народного депутата», совмещая работу в комитете по земельным вопросам с руководящим постом в холдинге «Кернел». Предполагалось, что он использовал выборную должность в своих интересах. По другой, неофициальной версии, таким образом, регионалы показательно пытались укрепить дисциплину в своих рядах, чтобы члены фракции не прогуливали заседание (Веревский был самым ярым прогульщиком, ведь он фактически жил в Швейцарии, руководя бизнесом оттуда). На самом же деле, Андрей Михайлович хотел расширять свой бизнес, взяв для этого в Европе кредит. Беда в том, что украинским политикам там не очень доверяют, проверяя практически каждый доллар, который они получают или отдают. Фактически, его поставили перед выбором: либо отказаться от мандата и получить кредит, либо остаться нардепом, но не получить необходимый ему кредит. Для него, как для бизнесмена-политика, а не политика-бизнесмена выбор был очевидным.

За время четырех созывов, в которых его избирали народным депутатом, ему удалось взять под свой контроль фактически все элеваторы в Полтавской области. И, по сути, он стал «зерновым» монополистом Украины, ведь лишь у него было право на хранение зерна, он владел правом на первоочередную отгрузку и его бесплатное хранение. Ко всему этому еще следует добавить возможность получить любой банковский кредит под залог элеваторов, которыми он владел, а также дружбу с руководителями области и дирекцией «Укрсоцбанка».

Андрей Веревский – один из умнейших бизнесменов, который создал вокруг себя таинственный ореол успешнейшего аграрного бизнесмена современности.

Дмитрий Самофалов, Национальное бюро расследований Украины

СБУ проводит обыски в центральном офисе Кернел Андрея Веревского

Verevskyi-Andryi2

 

Следственные действия проводятся в центральном офисе группы, который находится в Киеве.

Служба безопасности Украины (СБУ) проводит обыски в центральном офисе агрохолдинга Кернел групп в Киеве. Об этом Национальному бюро расследований Украины сообщил источник в правоохранительных органах.

Следственные действия проводятся в центральном офисе группы, который находится в Киеве. Другие подробности пока не известны.

Напомним, в состав группы входят Полтавский маслоэкстракционный завод, Приколотнянский МЭЗ и Волчанский МЭЗ, элеваторы мощностью 2,2 млн тонн, агропредприятия, имеющие в аренде 84,5 тыс. га сельхозземель. Предприятия холдинга производят продукцию под ТМ “Щедрый дар”, “Стожар”, “Любонька”, “Чумак”.

Главой наблюдательного совета, генеральным директором и основным владельцем холдинговой компании Kernel Holding S.A. является Андрей Веревский.

Компания в первом полугодии 2016 финансового года (ФГ, июль—2015—июнь—2016) увеличила чистую прибыль на 79% — $140,4 млн при сокращении выручки на 19% — до $998,7 млн.

Андрій Веревський хотів отримати 1000 га землі через підставну особу. Постанова суду. Відео

Verevskyi-Andryi2

Суд скасував розпорядження Городоцької районної державної адміністрації (Хмельницька обл.) від 28.11.2012, яким одному громадянину було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянок загальною площею 1078,94 га.

Про це свідчить постанова Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2014 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд вказав, що відведення землі може відбуватися лише єдиним масивом. А у даному випадку йдеться про 9 масивів площею 407 га на території Великокарабчиївської сільради і 13 масивів площею 671,94 га на Немиринецької сільради.

Крім того, громадянин не обґрунтував необхідність отримання такої великої площі та свої можливості її обробітку.

Як встановила прокурорська перевірка, ця особа не мала наміру займатися фермерством. Чоловік мав укласти угоди про співпрацю з ТОВ «Енселко-Агро», де він працює на посаді агронома – керівника Городоцько-Дунаєвецького відділення. Прокурорам він пояснив, що заяву на отримання ділянки «подав на прохання керівництва ТОВ «Стіомі-Холдінг».

Засновником ТОВ «Енселко-Агро» є компанія «Єрсте Б.В.» (Нідерланди) і ТОВ «Украгробізнес», основним власником якого є люксембурзька компанія «Кернел Холдинг С.А.» Андрія Веревського.

Нинішнім засновником ТОВ «Стіомі-Холдінг» є «Кернел Холдинг С.А.» (24,9%), «Джозефін Естейт Корп.» (19,6%), «Нозвестерн Естейтс Пиелсі» (21,29%), «Саурер Ессетс Інк.» (16,99%) та «Уліс Комершіал Інк.» (17,19%) з Маршаллових островів.

Донедавна власником «Стіомі-Холдінг» був депутат Хмельницької облради Михайло Стадник.

Компанія мільярдера Веревського «Кернел» знов заграбастала чужий врожай. 2 фото

Kernel-reideri1-768x435

 

У пам’яті наших читачів ще зовсім свіжа історія про бої за врожай на Срібнянщині. І ось, панове, вам другий акт трагікомедії чи агро-вистави під назвою «Як «кернелівці» по врожай ходили». Декорації незмінні — поле, блокована техніка, постраждалі фермери та незаконно зібраний врожай. Проте географія дещо змінилася, цього разу постраждав уже Борзнянський район.

Фермер з Хорошого Озера Ілля Січка посіяв на своєму полі соняшник, але зібрати вирощене йому не судилося. 13 жовтня 2013 року це було зроблено сільськогосподарською технікою компанії «Кернел» без згоди власника, якого попід руки винесли з поля. Щоб ніхто не заважав творити свавілля було заблоковано навколишні шляхи.

Лише правоохоронці приїхали і припинили ці віроломні і протиправні дії, але ситуацію, що склалася, коментувати відмовились. Присутній у цій «гарячій точці» Едуард Гребенюк, начальник міліції громадської безпеки УМВС України в Чернігівській області, зауважив, що спочатку треба розібратися у ситуації, а вже потім робити висновки.

Такої ж думки був і Юрій Коваль, начальник Борзнянського РВ УМВС. Він сказав, що поки не буде проведено розслідування — жодних коментарів. І додав, що вони тут, щоб запобігти «тілесним і майновим ушкодженням».

Kernel-reideri2-768x500

Механізатори та водії, що збирали і вивозили урожай, також уникають коментарів, мовляв, вони люди наймані і їхнє діло – маленьке: що їм сказали, те і роблять. «Я зараз це насіння готовий просто тут висипати на землю і поїхати. Якби я знав, що тут таке буде, ніколи б не приїхав» — скаржиться водій КАМАЗу і не називає своє прізвище. На запитання, яка ж компанія є їхнім роботодавцем — тільки розводять руками.

Та і сам Ілля Іванович Січка не багатослівний – два напружених дні врожайної битви та постійний стрес здоров’я не додають. Чоловік, не спавши більш як дві доби, розповідає нам що доручив розбиратися у всьому юристам, оскільки сам «дуже втомився і фізично, і морально боротися з цим монстром…». Кого він називає монстром, ми тільки здогадуємось.

Натомість трохи більше пояснює його представник В. Беребенець: «Сьогодні склалася така ситуація, що компанія «Кернел» намагається довести до банкрутства фермерське господарство «Борзнянське». Жодних правових підстав для збирання врожаю на цьому полі у компанії немає. У Борзнянському райвідділі нам була надана ксерокопія договору укладеного нібито фермерським господарством «Борзнянське» зі СТОВ «Дружба-Нова» (тепер власник — компанія «Кернел») на збирання соняшника. Проте підписаний він не фермером, і цей факт був повідомлений у райвідділок».

Ілля Січка цього ж дня розпочав збирання соняшнику на іншому своєму полі, але «кернелівці» заблокували техніку. В сусідньому селі Омбиш на поля фермера виїхали автомобілі і почали перешкоджати збору урожаю законному господарю.

Проте, правозахисники ФГ «Борзнянського» заявляють, що і надалі спостерігатимуть за розвитком ситуації та за вирощене будуть боротися до останнього. Зрештою, урожай їхній.

Після приходу компанії «Кернел» у Чернігівську область такий сценарій жнивування став уже, бачимо, традицією. «Битва» у Срібнянському районі, потім конфлікт на полях фермерського господарства Ніни Тимошенко. І що найцікавіше агрокомпанія-гігант взялася тягатися за кілька сотень гектарів землі з жінкою-фермером. І ось тепер знову – уже фермерське господарство «Борзнянське».

Якась дивна і сумна традиція.

Джерело: Чернігівщина: події і коментарі, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: