Архив рубрики: ‘Банковские аферы’

Суркіси причетні до розкрадання коштів із Приватбанку – розслідування Kroll

Агентство Kroll виявило схему, як ексвласник Приватбанку Ігор Коломойський разом із братами Суркісами виводив кошти з Приватбанку під час націоналізації.

Про це пише американське видання Chicago morning star , яке опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll, повідомляє БанкІск.

Зазначається, що у 2008—2010 роках низка компаній, пов’язаних із Приватбанку, отримали від кіпрської філії банку позики на загальну суму 361 млн доларів.

«Позики на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в рамках яких позики видавалися з різницею у кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у яких немає очевидної комерційної мети», — йдеться у розслідуванні.

За версією Kroll, далі ці кошти були депоновані в Приватбанку на термін до двох років, після чого їх перерахували на депозитні рахунки шести компаній, зареєстрованих в юрисдикції Британських Віргінських островів в один і той же день і за однією і тією ж адресою.

Зокрема, йдеться про офшорні компанії Sofinam Investments LLP, Lumil Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP і Tamplemon Investments LLP.

Kroll cтверджує, що всі 6 депозитних рахунків ведуть до братів Суркісів — партнерів Коломойського.

Ці шість власників рахунків становили близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів. Відсотки, отримані по депозитах, були значно вищі, ніж відсотки за кредитами”, — вказує Kroll.

Підкреслюється, що позики, які були видані і які були спрямовані на рахунки вкладників, наразі погашені, але джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, «оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів».

Зазначається, що за цією схемою з Приватбанку було виведено близько 150 млн доларів, включаючи кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на низку рахунків у Банку Кіпру.

Розслідування Kroll проводилось у 2016—2017 роках.

Операція bail-in щодо Приватбанку – примусова конвертація депозитів у нові акції банку, які були випущені в грудні 2016 року під час націоналізації банку, а потім зрештою з усіма «старими» акціями банку (загалом – 100%) були викуплені державою (в особі Мінфіну) за 1 грн.

 

5 червня Велика палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку, Кабінету міністрів і Приватбанку і визнала дійсним договір обміну коштів Суркісів у банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), які пізніше були викуплені державою за 1 грн.

Рішенням НБУ в 2016 році Суркіси були визнані інсайдерами Приватбанку. НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканалу «1+1», що свідчить про зв’язок Суркісів з Приватбанком.

У Ігоря Суркіса в Приватбанку на рахунку був 151 млн грн, у Поліни Ковалик (дружини Григорія Суркіса) – 514,1 млн грн, у Григорія Суркіса – 163,1 млн грн, Марини Суркіс (дочка Ігоря Суркіса) – 174,5 млн грн, Рахміля Суркіса (батько братів Суркісів) – 44,8 млн грн.

Сім’я Суркісів домагається в українських судах скасування рішення про визнання їх пов’язаними з банком особами.

Екскерівників «Дельта Банку» підозрюють у розкраданні 4,4 млрд гривень

Правоохоронці оголосили підозри екскерівництву правління АТ «Дельта Банк» у розкраданні 4,4 мільярда гривень, повідомляє БанкІск.

«23 грудня відповідні підозри було оголошено колишній голові ради директорів АТ „Дельта Банк“, заступнику начальника департаменту корпоративного бізнесу АТ „Дельта Банк“ та директору одного з товариств з обмеженою відповідальністю», — йдеться на сайті Національної поліції.

Правоохоронці встановили, що посадовці «Дельта Банку» незаконно виводили гроші в особливо великих розмірах.

Також з’ясувалося, що службовці «Дельта Банку» для прикриття такої незаконної діяльності несанкціоновано втручалися в роботу міжнародної платіжної системи та вносили неправдиві відомості до автоматизованої банківської системи.

Такі їхні дії стали підставою визнання «Дельта Банку» неплатоспроможним та запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

За висновками судово-економічних експертиз підтверджено збитки на суму 4,4 мільярда гривень.

Наразі перевіряється можлива причетність й інших службових осіб та власників АТ «Дельта Банк» до такої протиправної діяльності.

10 грудня Північний апеляційний господарський суд за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб наклав арешт на активи, що належать власнику «Дельта Банку» Миколі Лагуну.

Ексголову правління VAB Банку Дениса Мальцева з банди шахрая Бахматюка оголосили у розшук. Фото

Антикорупційне бюро оголосило в розшук ексголову правління VAB Банку Дениса Мальцева, повідомляє БанкІск. Це можна побачити на сайті МВС.

У базі розшуку датою зникнення зазначене 21 листопада, той самий день, коли зник ексвласник VAB Банку Олег Бахматюк.

Бахматюка оголосили в розшук 22 листопада 2019 року.

У жовтні 2014 року Нацбанк виділив «ВіЕйБі Банку» стабілізаційний кредит на суму 1,2 млрд грн. ВіЕйБі належав власнику аграрного холдингу «Укрлендфармінг» Олегу Бахматюку.

В листопаді 2014 року НБУ визнав банк неплатоспроможним.

11-12 листопада 2019 року детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП повідомили 8 особам про підозру у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту.

13 листопада Антикорупційне бюро повідомило Бахматюку і Мальцеву про підозру у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Нацбанком.
Мальцева підозрюють у змові з керівництвом НБУ, щоб прийняти рішення щодо видачі коштів, а також у тому, що він підібрав для передачі в заставу НБУ майно банку і пов’язаних із банком осіб та організував виготовлення завідомо недостовірних звітів про незалежну оцінку заставного майна.

Рябошапка «взял за яйца» мошенника Бахматюка: генпрокурор вернул дело ВиЭйБи банка на 1,2 млрд грн в Антикоррупционное бюро

Генеральный прокурор Руслан Рябошапка вернул в Национальное антикоррупционное бюро уголовное производство по VAB банку, конечным владельцем которого является Олег Бахматюк.

Об этом журналисту «Слово и Дело» сказал директор НАБУ Артем Сытник, сообщает БанкИск.

«Генпрокурор Рябошапка вернул в НАБУ дело VAB банка. Там 1,2 млрд грн убытков. Он также отменил постановления о закрытии дел-клонов этого производства», – заявил Сытник.

Ранее бывший генпрокурор Юрий Луценко забрал у НАБУ это дело и передал в Национальную полицию. Позже выяснилось, что полиция закрыла это дело, а также другие, где фигурировали компании Бахматюка.

Должностные лица VAB банка завладели 1,2 млрд грн рефинансирования, которые выдал Национальный банк Украины на финансовое оздоровление банка, чтобы он не обанкротился и не потерял средства вкладчиков.

Наступний Бахматюк? За мільярдні розтрати в банку Жеваго оголошено підозри двом топ-менеджерам

 

 

Державне бюро розслідувань оголосило двом топ-менеджерам збанкрутілого банку «Фінанси та кредит» про підозру в розтраті 2,5 млрд грн фінустанови. На причетність до злочину перевіряють також народного депутата Костянтина Жеваго, повідомляє НБРУ.

«Маємо черговий успішний кейс. Одразу скажу – провадження резонансне. Сьогодні оголосили про підозру двом топ-менеджерам банку „Фінанси та кредит“. Вони, за попередньою версією слідства, перебуваючи у змові із іншими посадовими особами банку, розтратили 2,5 мільярда гривень банку. Також на причетність до злочинної схеми перевіряємо народного депутата України», — написала заступник голови Державного бюро розслідувань Ольга Варченко у Facebook.

За словами Варченко, під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007—2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом між фінустановами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад 113 мільйонів доларів, яким український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.

Далі, у 2015 році, за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягують з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті 113 мільйонів доларів. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.

Розміщення коштів банку «Фінанси та Кредит» на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах впливало на ліквідність банку, що зрештою позначилося на його платоспроможності.

Як повідомляє Варченко, матеріали, зібранні слідством, дають підставу вважати що екс-заступник голови правління банку, начальник одного із управлінь фінустанови та інші топ-менеджери причетні до організації злочинної схеми з розтрати грошей банку.

Екс-заступнику голови правління інкримінують фіктивне підприємництво та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, начальнику управління – тільки розтрату.

Що було раніше: про підозру також було повідомлено п’ятьом топ-посадовцям банку, двоє з яких зараз оголошено у міжнародний розшук.

Крім цього, одному із екс-заступників голови правління «Фінанси та кредит» у липні цього року обрали запобіжний захід – тримання під вартою на 2 місяці з можливістю вийти під заставу в розмірі 232 мільйони гривень.

Раніше банком «Фінанси та кредит» володів відомий олігарх і нардеп Костянтин Жеваго.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у матеріалі ЕП Як одним підписом зруйнувати справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда.

У лютому 2019 року генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

Про це свідчить відповідь НАБУ на запит авторів.

У корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

У бюро вважають, що Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Нацбанк заявил о ликвидации банка банкрота Бахматюка

bank-Finansova-iniciativa1

Национальный банк Украины принял решение ликвидировать банк «Финансовая инициатива», который принадлежал бизнесмену Олегу Бахматюку, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Решение было принято по предложению Фонда гарантирования вкладов физических лиц, в соответствии с требованиями статьи 77 Закона Украины «О банках и банковской деятельности» и статьи 44 Закона Украины «О системе гарантирования вкладов физических лиц».

В решении Нацбанка № 352-рш сказано об отзыве банковской лицензии и ликвидации ЧАО “КБ «Финансовая инициатива».

При этом банк был признан неплатежеспособным еще 24 июня 2015 года. Руководство финучреждения обратилось в суд, решение НБУ отменили, однако Нацбанк подал апелляцию и добился того, что его решение осталось в силе.

Ранее пресса сообщала, что судью Хозяйственного суда Киева Л. Д. Головатюка уволят по результатам рассмотрения жалобы Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВФЛ) из-за того, что он в октябре 2015 года вынес решение о запрете ликвидации ПАО “КБ «Финансовая инициатива».

Як одним підписом Луценко зруйнував справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда. Розслідування

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

 Lucenko-Bahmatuk1-500x304

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з’ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру”, — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правдаНаціональне бюро розслідувань України

Мошеннику Бахматюку не удалось закрыть уголовное дело разграбленного VAB банка

VAB-bank5

Суд отменил постановление о разъяснении постановления, которым обязали Специализированную антикоррупционную прокуратуру рассмотреть ходатайство о закрытии дела VAB банка.

Такое решение приняла коллегия судей Киевского апелляционного суда по результатам рассмотрения жалобы прокурора САП, сообщает сайт обманутых вкладчиков «БанкИск».

Как известно, суд обязал САП рассмотреть ходатайство адвоката, который действовал в интересах ООО «Станиславская торговая компания», о закрытии дела VAB банка. Однако заместителем руководителя САП Владимиром Кривенко в удовлетворении ходатайства было отказано, однако в форме письма, а не в соответствии со статьей 220 Уголовного процессуального кодекса Украины.

В связи с этим адвокатом было подано заявление о разъяснении решения об обязательствах САП рассмотреть ходатайство. Суд заявление удовлетворил и объяснил, что своим постановлением обязал САП рассмотреть ходатайство адвоката о закрытии уголовного производства и сообщить ему о результате рассмотрения указанного ходатайства в порядке ст. 220 УПК Украины в форме мотивированного постановления.

Поэтому прокурор САП подал апелляционную жалобу. Он указал, что это постановление является незаконным, ведь не основывается на требованиях УПК и не соответствует установленным заданием и основам уголовного производства. Так, как пояснил прокурор, этот адвокат не является субъектом заявляння ходатайств в понимании ст. 220 УПК Украины из-за отсутствия у ее доверителя соответствующего статуса в уголовном производстве. Кроме того, он добавил, что рассмотрение такой жалобы не рассматривается в ходе досудебного расследования и может быть предметом рассмотрения во время подготовительного производства в суде.

Изучив доводы САП, коллегия судей жалобу удовлетворила. Они объяснили, что судья принял решение по разъяснению постановления, что не предусмотрено УПК Украины.

Ранее в этом деле НАБУ планировало изучить обращение собственника банка Олега Бахматюка к Национальному банку.

Нацбанк отозвал валютную лицензию у банка доведенного Бахматюком до банкротства

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

 

Национальный банк Украины (НБУ) отозвал генеральную лицензию на осуществление валютных операций, выданную ПАО “Коммерческий банк “Финансовая инициатива” (Киев).

Как сообщает БанкИск со ссылкой на веб-сайт центробанка, соответствующее решение принято в связи с нарушением лицензиатом валютного законодательства, а также нормативно-правовых актов регулятора.

“Банк “Финансовая инициатива”, который 23 июня 2015 года был отнесен к категории неплатежеспособных, продолжал осуществлять обслуживание клиентов и получать в 2015—2018 гг. реестры экспортных таможенных деклараций своих клиентов по операциям, в которых отсутствует подтверждение поступления в Украину экспортной выручки на миллиарды гривень”, — указано в сообщении.

Кроме того, утверждает НБУ, банк “Финансовая инициатива” в течение 2017—2018 гг. не выполнял письменные требования регулятора о предоставлении документов, которые бы позволили подтвердить надлежащее выполнение функций агента валютного контроля по операциям своих клиентов, и не допустил уполномоченных работников НБУ к проведению выездной проверки.

Национальный банк обращает внимание банков страны на необходимость неукоснительного соблюдения требований валютного законодательства при проведении как собственных валютных операций, так и валютных операций своих клиентов.

ПАО “КБ “Финансовая инициатива” основан в 2005 году. Его 100%-ным бенефициаром по состоянию на март 2015 года через Quickcom Limited и ООО “Инвест-Сервис” являлся Олег Бахматюк, который также являлся крупнейшим акционером ВиЭйБи Банка.

НБУ 20 марта 2015 года решил отозвать банковскую лицензию и ликвидировать ВиЭйБи Банк, а в июне 2015 года признал неплатежеспособным банк “Финансовая инициатива”.

У Латвії затримали Рейніса Тумовса з CityCommerce Bank, який привласнив в Україні майже 300 мільйонів

naru4niki3

 

За запитом української сторони правоохоронні органи Латвії затримали президента — одного з власників ПАТ «Міський комерційний банк» Рейніса Тумовса.

Про це 15 листопада 2018 року повідомляє BankIsk.info.

«На даний час йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком один рік», — зазначили правоохоронці.

У 2017 році керівників CityCommerce Bank було оголошено у міжнародний розшук.

Наразі Нацполіція готує матеріали щодо екстрадиції затриманого у Латвії банкіра.

Зокрема, президент та голова правління CityCommerce Bank через підконтрольні їм комерційні структури вивели майже 300 мільйонів гривень активів банку.

Так, у 2013—2014 рр. посадовці видали кредити фіктивним фірмам під забезпечення майна, вартість якого була завищена в десятки разів.

Посадовцям було повідомлено про підозру: президенту –  одному за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом) ККУ, а голові правління за ч. 5 ст. 191 ККУ.

Керівникам фіктивних підприємств також було повідомлено про підозру за ст. 205 (фіктивне підприємство) ККУ.

Раніше Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжив строк ліквідації ПАТ «Міський Комерційний банк» до 19 березня 2019 року включно.

21 листопада 2014 року Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в CityCommerce Bank на 3 місяці.

У березні 2015 року НБУ вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати цей банк.

В кінці грудня 2016 року поліція повідомила про підозру президенту і голові правління CityCommerce Bank. У 2017 році Печерський районний суд арештував майно Тумовса.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: