Сообщения с тегами ‘Національного антикорупційного бюро України’

Як одним підписом Луценко зруйнував справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда. Розслідування

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

 Lucenko-Bahmatuk1-500x304

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з’ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру”, — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правдаНаціональне бюро розслідувань України

Міністру інфраструктури Омеляну оголосили підозру

Omelyan-Volodimir1-500x281

 

Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили міністру інфраструктури Володимиру Омеляну про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації, повідомляє антикорупційний портал «Гривня».

13 вересня 2018 року під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури йому повідомили про підозру за ч.3 ст.368-2 та ст.366-1 Кримінального кодексу, розповіли у прес-службі НАБУ.

За даними слідства, Омелян, який із 2000 року перебуває на державній службі, з 1 січня 2000 року до 26 квітня 2018 року, отримав 2,17 млн грн офіційного доходу, тоді як витрати її склали лише в період із 2008 року до 26 квітня 2015 року щонайменше 3,45 млн грн.

Детективи НАБУ з’ясували, що «в 2015 році, перебуваючи на посаді заступника міністра інфраструктури України, посадовець набув у власність активи, законність підстав отримання яких не підтверджено доказами та вартість яких значно перевищує його законні доходи».

Йдеться про новий позашляховик BMW X5 2015 року випуску та готівку в сумі 90 тисяч доларів та 25 тисяч євро. Загальна вартість таких активів на той час становила 4 230 500 гривень, заявляє бюро.

Крім того, «слідство встановило факти внесення міністром інфраструктури недостовірних відомостей до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування».

«Так, у е-декларації за 2015 рік вартість незадекларованих міністром активів, які знаходяться у власності чи користуванні, а також видатків становила щонайменше 3,034 млн грн, у 2016 – понад 8,024 млн грн», – йдеться в повідомленні.

«У декларації за обидва роки посадовець умисно не вніс інформацію про позашляховик BMW X5, фактичним власником якого він є, та який перебував у його володінні й користуванні», – заявляє НАБУ.

«Не відображені в е-декларації за 2015 рік видатки на оренду будинку, в якому фактично проживав міністр та члени його родини. Роком пізніше міністр не задекларував факт постійного користування у 2016 році іншим заміським будинком та земельною ділянкою», – додає відомство.

Крім того, за даними НАБУ, «міністр вніс недостовірні відомості про вартість автомобіля Volvo S80 2007 року випуску, придбаного в 2016 році».

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Розслідування наведених фактів детективи НАБУ здійснюють з травня 2017 року.

Заступник директора НАБУ Гізо Углава до призначення літав до екс-регіонала Ставицького. Фото

uglava-stavytskyj1-375x500

 

Заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава на початку 2015 року міг зустрічатися з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти Слідства.Інфо отримали фотографію, яка про це свідчить.

За інформацією їхніх джерел, зустріч відбулася у січні-лютому 2015 року у Тель-Авіві.

Ще восени 2014 року була інформація, що Ставицький став громадянином Ізраїлю і змінив прізвище на Розенберг.

Журналісти-розслідувачі зазначають, що в оздобленні закладу харчування видно написи на івриті.

Один із чоловіків за столиком схожий на Ставицького – міністра часів екс-президента Віктора Януковича, а інший, який сидить боком, – на Углаву, що підтвердили дослідники «Белінгкет».

Від своїх джерел Слідство.Інфо отримало інформацію, що Углава нібито пропонував Ставицькому домогтися переведення справи екс-міністра з Генпрокуратури до НАБУ і посприяти її позитивному для втікача вирішенню.

Перевірити інформацю щодо суті зустрічі Слідству.Інфо не вдалося.

Півтора місяці Слідство.Інфо намагалися отримати коментар Гізо Углави.

«Спочатку перший заступник директора НАБУ перебував у відрядження і не міг зустрітися з журналістами. Після відрядження ситуація не змінилася, перемовини про інтерв’ю тривали тижнями. А коли журналіст Слідства.Інфо напряму спитав про зустріч зі Ставицьким, посадовець просто перестав відповідати на повідомлення», – йдеться в замітці.

Спроба журналістів потрапити до Углави на прийом громадян теж не вдалася. Перед прийомом кожен має написати запитання, які збирається поставити чиновнику. Журналіст так і зробив, але до кабінету заступника директора бюро його так і не покликали.

А Едуард Ставицький під час розмови скайпом не одразу пригадав ту зустріч, а коли журналісти показали йому фото, визнав: «Я себе тут впізнаю, безумовно».

Він підтвердив приблизний час зустрічі: «Це фото, судячи з моєї зачіски і вигляду, десь 2014 рік…  Чи це 2015-й, як ви кажете, січень… На жаль, у мене така тоді була ситуація… цей 2014 рік дуже важкий був для мене… того що міграція була і таке все інше».

Але свого співрозмовника Ставицький пригадати не зміг: мовляв, у той час було дуже багато різних зустрічей. І навіть ім’я Гізо Углави йому ні про що не сказало.

«Я особисто по імені і прізвищу, які ви мені зараз задаєте, не згадую цю персону», – заявив екс-міністр.

У прес-службі НАБУ на запитання про зустріч Углави й Ставицького відповіли: «НАБУ не розслідує і ніколи не розслідувало справ стосовно Ставицького. Відтак, повідомлення про нібито таємні переговори першого заступника директора зі Ставицьким щодо „закриття“ є неправдивими».

Директор НАБУ Артем Ситник проігнорував прохання журналістів прокоментувати ймовірну зустріч його заступника з колишнім міністром.

Повноваження заступника директора бюро Гізо Углава отримав лише у квітні 2015 року.

Закон, за яким було створено бюро, набув чинності у січні 2015 року. Гізо Углава входив до групи експертів, яка розробляла законодавство щодо створення НАБУ.

На початку 2015 року справи щодо корупційних дій екс-посадовців залишалися  у ГПУ.

У лютому 2015 року Ставицького підозрювали у привласненні, розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах і в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, також він фігурував у справі про відчуження території «Межигір’я».

З приводу останньої справи до Ставицького в Ізраїль восени 2016 року літали заступники генпрокурора Луценка.

У травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол припинив розшук Ставицького.

На початку 2018 року ГПУ завершила справу проти Ставицького – і викликала його для ознайомлення з матеріалами.

У травні 2018 року ГПУ направила до суду звинувачувальний акт стосовно Ставицького справу щодо незаконної передачі комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» компанії «Надра України», а потім у приватні руки.

Директор НАБУ #Ситник приїзджає додому до #Порошенко по ночам. Відео

ne-zavazhai-poroshenko

 

Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник 26 квітня 2018 року відвідував будинок, у якому мешкає президент Петро Порошенко у Козині.

Про це йдеться у сюжеті програми «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами журналістів, у цей же час біля воріт резиденції були автівки, якими користується депутат Олександр Грановський.

«Схеми» зафільмували, як авто з номерними знаками, які використовує Олександр Грановський, і авто, яким користується Артем Ситник, стояли біля будинку Порошенка у Козині пізно ввечері 26 квітня – і одночасно виїхали звідти”, — зазначили у передачі.

 Директор НАБУ підтвердив, що справді був удома у президента.

«Точно дату не пам’ятаю, але десь декілька місяців тому… я два рази був. Зустріч була якраз тет-а-тет, і вона стосувалася питання антикорупційного суду», – сказав Ситник у коментарі «Схемам».

«Говорилося про участь міжнародних експертів в компетенції цього суду. Я зайняв позицію таку, що немає ніяких компромісів – тобто повинно бути те, що з самого початку пропонувалось експертним середовищем і нашими міжнародними партнерами», – розповів Ситник.

На його думку, ця зустріч не була таємною.

«Я ж не приховую нічого… Можна було б змінити номер автомобіля, і в принципі там взагалі не було б питання, хто приїжджав на цю зустріч», – сказав Ситник щодо того, що якби журналісти не зафільмували його авто, про цей візит, ймовірно, ніхто б не дізнався.

Крім того, директор НАБУ стверджує, що того вечора розмовляв тільки із президентом у форматі тет-а-тет, а з депутатом Грановським, якого називають «куратором» президента у судах і прокуратурі, не бачився і не спілкувався.

«Грановського я, звичайно, знаю, він також колись приїжджав в НАБУ також з приводу антикорупційного суду. Він же депутат, він же повинен голосувати», – розповів Ситник.

На запитання, чи є прийнятною ситуація, коли директор незалежного антикорупційного органу вночі приїжджає додому до президента, Ситник відповів так:

«Було приємно, що думка НАБУ важлива для учасника цього процесу (створення антикорупційного суду – ред.), тому що в нас є… була комунікація з главою держави з приводу створення антикорупційного суду», — вважає він.

Депутат Олександр Грановський не відповів на запитання «Схем» щодо цієї зустрічі.

Журналісти додали, що надіслали запит президентові із запитаннями щодо зустрічі із директором НАБУ і пообіцяли опублікувати відповідь, як її отримають.

#Поліція знищила приховану камеру у справі про «рюкзаки Авакова». Відео

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

У поліції знищили приховану камеру, як речовий доказ, яка зафіксувала переговори в кабінеті екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря щодо закупівлі рюкзаків для Нацгвардії, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

У програмі вказується, що відповідна ухвала про знищення речових доказів, серед яких була і камера з кабінету Чоботаря, була винесена Бориспільським міськрайонним судом у липні 2017 року після вироку в іншій справі про розкрадання піску з балансу Міністерства внутрішніх справ за участю директора ДП «Спецсервіс» Василя Петрівського.

За даними «Схеми», у листопаді 2017-го детективи Національного антикорупційного бюро звернулися до суду з листом, у якому зазначили, що камера може бути речовим доказом і у справі щодо закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

У програмі наголошують, що на цей пристрій були записані розмови не тільки про розкрадання піску, а й у тому числі, про закупівлю наплічників в обхід законної тендерної процедури за участю сина Авакова.

Повідомляється, що після цього суддя звернувся до Нацполіції з проханням не знищувати цей доказ, щоб визначити чи був факт можливого монтажу записів у кабінеті Чеботаря.

Але, як повідомили авторам розслідування власні джерела, спеціальна комісія знищила докази ще влітку 2017 року, до звернення НАБУ до суду.

Також зазначається, що ініціатором подання клопотання про знищення усіх речових доказів у справі про розкрадання піску з балансу МВС, ймовірно, був адвокат, який раніше захищав Петрівського, а тепер представляє інтереси Сергія Чеботаря – Ігор Юдін.

У програмі додають, що він відмовився спілкуватися з журналістами.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Сергій Вознюк, який ухвалив рішення про знищення всіх речових доказів, зокрема, відеопристрою, пояснив, що на момент ухвалення рішення не знав, що це саме та відеокамера, на яку також були записані розмови про «рюкзаки Авакова».

Також він зазначив, що прокурор переконував, що ці речові докази використовуються лише в рамках провадження щодо розкрадання піску.

При цьому адвокат Авакова-молодшого Андрій Федур у коментарі журналістам заявив, що ніякої камери у матеріалах справи не було, а відповідно і «знищення не може бути».

За словами директора НАБУ Артема Ситника, ці записи не є єдиним доказом по справі і, на його думку, інших доказів достатньо для того, щоб справу передати до суду і слухати по суті.

Раніше повідомлялося, що 17 квітня Солом’янський районний суд Києва повторно скасував арешт нерухомості сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, якого підозрюють в розкраданні грошей при закупівлі МВС рюкзаків для Нацгвардії.

Мова йде про 3 паркомісця і 2 квартири. Зазначають, що ухвала оскарженню не підлягає.

Як повідомлялося, у справі про розтрату держкоштів при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії Міністерством внутрішніх справ НАБУ затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo». Їм оголошено про підозру.

1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова Олександру запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.

На початку листопада 2017 року Солом’янський райсуд Києва заарештував нерухомість сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, екс-заступника голови МВС Сергія Чеботаря та бізнесмена Володимира Литвина.

Але у грудні 2017 року Апеляційний суд Києва скасував рішення про арешт майна сина Авакова.

Суд знову відмовився відсторонити главу Держаудиту Лідію Гаврилову, у якої знайшли золоті злитки

corupcia2-500x372

 

Апеляційний суд Києва відмовився відстороняти голову Державної аудиторської служби Лідію Гаврилову від займаної посади.

Відповідне рішення оголосив суддя Віктор Глиняний, повідомляє  Національне бюро розслідувань України.

«Апеляцію прокурора САП задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Солом’янського райсуду від 29 січня, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відсторонення Гаврилової від посади голови Державної аудиторської служби, скасувати», – сказав Глиняний.

«Постановити нову ухвалу, якою клопотання про відсторонення Гаврилової від посади голови Держаудитслужби залишити без задоволення. Ухвала змінюється у мотивувальній частині», – зазначив суддя.

Повний текст ухвали буде оголошено 6 березня.

Таким чином, суд залишив рішення суду першої інстанції про відмову відсторонити Гаврилову від посади у силі, але змінив мотивувальній частину цього рішення.

Як повідомлялося, наприкінці 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунула обвинувачення Гавриловій у незаконному збагаченні.

За версією слідства, Гаврилова впродовж 2015—2016 років отримала активів на 9,92 млн грн.

Під час обшуку у чиновниці знайшли, зокрема, золоті злитки. При цьому законність їх придбання не підкріплюється доказами, зібраними детективами Національного антикорупційного бюро України.

Сама глава Держаудитслужби пояснює висунуті звинувачення «помстою».

25 січня суд обрав для голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової запобіжний західу вигляді особистого зобов’язання на 60 діб.

Водночас суд відмовив відсторонити Гаврилову від займаної посади.

#Ситник спростував заяви #Луценко про ”незаконних агентів НАБУ”

Lucenko-genprokuror1

 

Керівник національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що інформація генпрокурора Юрія Луценка про те, що агенти бюро, всупереч закону, не проходили конкурсу, але мають доступ до таємних документів, не відповідає дійсності.

Про це він розповів під час брифінгу, відповідаючи на запитання журналістів, повідомляє 40ka.info.

«Так, це справді штатні працівники. Конкурс був проведений, але нормативні документи  щодо нього засекречені. Інформація генпрокурора не відповідає дійсності», — сказав директор НАБУ.

Крім того, директор НАБУ наголосив, що неправдивою є інформація про провокації агентів щодо ймовірних хабарників.

За його словами, перед початком операції співробітники проходять інструктаж згідно з правилами Європейського суду з прав людини.

«Агенти НАБУ не мають право вчиняти провокативні дії, тільки пасивні… Наголошу, що чиновниця ДМС спочатку сама запропонувала корупційну схему і навіть назвала ціну. Агент бюро потім на зустрічі лише нагадав їй про ту розмову», — розповів Ситник.

«Спецоперація ведеться не проти одного конкретного чиновника, метою є викриття корупційних схем», — додав він.

Також очільник бюро зазначив, що правоохоронці провели більше 10 обшуків у 6 працівників НАБУ у справі хабара чиновниці ДМС.

Ситник додав, що наразі затриманих немає, всі на роботі.

Раніше генпрокурор Юрій Луценко заявив, що агентами НАБУ є люди, які всупереч закону не проходили конкурсу, але при цьому працюють, мають доступ до таємних документів і прослуховують людей.

29 листопада прес-служба ДМС повідомили, що СБУ затримала агента НАБУ під час спроби передачі хабара першому заступнику голови державної міграційної служби Діні Пімаховій.

29 листопада у НАБУ проходили обшуки.

30 листопада НАБУ заявило, що Генпрокуратура та Служба безпеки втрутилися у його спецоперацію, а детектив НАБУ не пропонував хабар чиновнику Міграційної служби.

За твердженням НАБУ, ведучи прослуховування для бюро, СБУ «завербувала» підозрювану для тиску та кримінального переслідування працівників антикорупційного бюро.
Пімахова заперечує, що вимагала хабар у 30 тисяч за легалізацію іноземців. За словами чиновниці, її родич у Запоріжжі продавав мікроавтобус – а Сергій Титенков (він же Боярський) вийшов на неї, і вони затоваришували.

Стало відомо, куди поїхав звільнений синок Авакова. Відео

Avacov-sin1-500x276

 

Син міністра внутрішніх справ України Олександр Аваков, якого звинуватили у розтраті коштів при закупівлі рюкзаків для МВС, відпустили з-під варти. Одразу ж після звільнення він вирушив до свого батька Арсена Авакова на роботу.

Про це розповіли журналісти програми «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На територію відомства Аваков-молодший потрапив близько 22:00. Він пробув там кілька годин. О 02:30 він залишив територію МВС.

«О 01:30 у міністерство приїхав автомобіль, яким користується народний депутат від «Народного фронта» Денис Дзензерський. На території міністерства автомобіль знаходився більше години», — повідомили журналісти.

31 жовтня, коли співробітники НАБУ та САП затримали сина голови МВС Олександра Авакова, ввечері того дня до міністерства приїжджали народні депутати від НФ: Сергій Пашинський, Денис Дзензерський, Ігор Котвицький, Андрій Іванчук і екс-прем’єр-міністр і лідер партії НФ Арсеній Яценюк.

1 листопада, у день обрання запобіжного заходу Олександру Авакову, до будівлі відомства приїжджали соратник і партнер Арсена Авакова Ігор Котвицький та автомобіль, яким користується нардеп від «Народного фронту» Денис Дзензерський. Останній прибув до МВС близько 01:30 та знаходився на території годину.

Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) прийшли до сина міністра внутрішніх справ вранці 31 жовтня для проведення обшуків в рамках розслідування про закупівлю рюкзаків міністерством у 2014—2015 роках. Кримінальне провадження щодо закупівель рюкзаків Генеральна прокуратура відкрила ще у 2015 році.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: