Сообщения с тегами ‘суддя’

Суд скасував заборону на в’їзд російському політтехнологу Шувалову

zrada-peremoga1

У 2017 році Шувалова видворили з України і заборонили йому в’їзд у країну на п’ять років.

Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправною заборону на в’їзд в Україну громадянинові Російської Федерації Ігорю Шувалову.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на рішення суду.

Зазначається, що суд визнав протиправною заборону на в’їзд Шувалову і в повному обсязі задовольнив його позов до Державної міграційної служби України.

Рішення приймав суддя Сергій Каракашьян.

Шувалов почав свою діяльність в Україні 1998 року з обрання великого бізнесмена, зятя екс-президента Леоніда Кучми Віктора Пінчука народним депутатом у мажоритарному окрузі в Дніпропетровську.

Потім з 2002 по 2004 рік серед його клієнтів був голова адміністрації Кучми, кум президента РФ Віктор Медведчук. Ті представники журналістського цеху, хто працював на початку 2000-х, напевно, пам’ятають практику розсилки «темників» від адміністрації Медведчука з докладними інструкціями про те, як висвітлювати найважливіші події життя країни. Одним з їхніх авторів тоді вважали Шувалова. Сам він своє авторство незмінно заперечував.

Уже за Віктора Януковича і після нього Шувалов постійно працював із Сергієм Льовочкіним.

Нагадаємо, в травні 2017 року Шувалова, який протягом багатьох років відповідав за інформаційну політику телеканалу «Інтер», видворили з України і заборонили йому в’їзд у країну на п’ять років. За даними нардепа від «Народного фронту» Антона Геращенка, Шувалова використовували спецслужби РФ для проведення антиукраїнських пропагандистських заходів. Сам Шувалов назвав це рішення абсурдним.

У травні 2018 року Шувалов подав позов до ДМС в Окружний адмінсуд Києва.

Вінницький суддя Ярослав Іванченко скаржиться на тиск з адміністрації президента Порошенка

Poroshenko-tsar1-500x375

Суддя Вінницького міського суду Ярослав Іванченко заявив, що на нього тиснув чоловік з посвідченням співробітника адміністрації президента, пише 40ka.info.

Повідомлення про втручання в діяльність судді оприлюднене на сайті Вищої ради правосуддя.

«До зали судового засідання, в перерві між судовими слуханнями, зайшов невідомий мені громадянин… пред’явивши при цьому посвідчення співробітника Адміністрації президента», – йдеться в заяві.

Іванченко розповів, що на 12 вересня було призначене засідання у кримінальній справі, яку він розглядає.

«Почувши вказане, я одразу припинив спілкування з вказаним громадянином та попрохав його негайно залишити приміщення, що останній і зробив, висловлюючи погрози на мою адресу», – стверджує суддя.

Він також направив правоохорнцям копію запису камери, яка зафіксувала описані ним події.

Іванченко називає ім’я, яким представився чоловік, однак в оприлюдненій заяві воно приховане, як і номер справи та ім’я обвинувачених.

Однак 12 вересня суддя провів підготовче засідання за обвинуваченням трьох працівників Держаудиту. Інкриміновані їм статті та дата порушення провадження співпадає з тою, яку вказує Іванченко.

За версією слідства,  начальник управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області Олена Вахновська разом із своїм колегою Максимом Сахнюком підкупили начальника управління внутрішнього аудиту Тетяни Демиденко.

Для цього вони організували незаконний збір грошових коштів від підлеглих для забезпечення харчування, проживання, дозвілля Демиденко.

Зрештою, їй дали хабар у 10 тисяч за непроведення перевірки внутрішнього аудиту та невідображення порушень.

Посадовцям загрожує від 4 до 10 років позбавлення волі, конфіскація майна, до 3 років позбавлення права обіймати певні посади.

Перше засідання у справі призначене на 21 вересня.

Загадково помер у власному автомобілі 37-ми річний суддя Олександр Бобровник

Ukr-RIP2-500x325

 

Суддя Солом’янського суду Києва Олександр Бобровник помер у Житомирській області за кермом власного автомобіля.

Про це «Українській правді» заявила речник Головного управління Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«На момент смерті він знаходився у власному автомобілі, відчув погіршення самопочуття. Викликали швидку, але медики лише констатували смерть», — сказала вона.

Назвати попередню причину смерті Ващенко не захотіла і порадила з цим питанням звернутися до рідних.

«Про причини смерті зверніться до рідних. Ми не можемо розголошувати таку інформацію», — сказала речник поліції.

Бобровнику було 37 років.

Суддя Олександр Бобровник відомий кількома рішеннями щодо соратників президента-втікача Віктора Януковича.

Зокрема, у 2016 році він зобов’язав прокурора закрити кримінальне провадження щодо екс-нардепа від ПР Юрія Іванющенка, а у 2017 році відмовив НАБУ у доступі до документів щодо махінацій екс-міністра екології Миколи Злочевського.

Також Бобровник розглядав справу відстороненого глави Державної фіскальної служби Романа Насірова і 7 березня 2017 року затвердив рішення про його арешт, встановивши заставу у 100 млн гривень.

22 квітня 2017 р. Бобровник відмовився заарештувати екс-нардепа від «Народного фронту» Миколу Мартиненка та віддав його на поруки. Ще одного фігуранта «справи Мартиненка» — Сергія Перелому — Бобровник відпустив під особисту поруку кількох нардепів.

Також Бобровник був суддею у «газовій справі», фігурант якої — нардеп-утікач Олександр Онищенко — заявляв, що Бобровник є «ручним суддею НАБУ» і лояльним до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У 2018-му Бобровник відпустив главу Держаудитслужби Лідію Гаврилову, яку підозрювали у незаконному збагаченні і декларуванні недостовірних даних, під особисте зобов’язання.

На початку 2018 року Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарне провадження щодо Олександра Бобровника, якого раніше звинуватили у хабарництві та вживанні алкоголю на робочому місці.

Рюкзаковщина. Суд наклав новий арешт на майно та акції сина-казнокрада Авакова

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Солом’янський суд Києва наклав арешт на квартири, паркомісця та акції сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова.

Як повідомляє Національне бюро розслідувань України, відповідне рішення 4 травня 2018 року ухвалив суддя Віктор Фомін.

Йдеться про три машиномісця і квартиру в Києві по вул.Протасів Яр, 8 , а також квартиру в Харкові по вул.Мироносицька,22.   Окрім того вперше накладено арешт на 43,7% акцій Авакова у ПрАТ «Інвестор».

На ухвалу може бути подано апеляцію.

25 квітня Солом’янський райсуд Києва повторно скасував арешт нерухомості сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександра, якого підозрюють у розкраданні грошей при закупівлі МВС рюкзаків для Нацгвардії в АТО. Йшлося про 3 паркомісця та 2 квартири.

Також зазначалося, що ухвала оскарженню не підлягає.

Олександр Аваков є фігурантом справи про розтрату держкоштів МВС при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії.

У справі НАБУ затримало 3 осіб: сина голови МВС Олександра Авакова, екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря та Володимира Литвина, який у 2014 році керував ІТ-компанією «Turboseo». Їм було оголошено про підозру.

1 листопада 2017 року суд обрав синові Авакова запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з носінням електронного браслета. Аналогічний запобіжний захід обрали Чеботарю.

На початку листопада 2017 року Солом’янський райсуд Києва заарештував нерухомість усіх трьох підозрюваних  у справі, але у грудні Апеляційний суд Києва скасував рішення про арешт майна сина Авакова.

Суд знову відмовився відсторонити главу Держаудиту Лідію Гаврилову, у якої знайшли золоті злитки

corupcia2-500x372

 

Апеляційний суд Києва відмовився відстороняти голову Державної аудиторської служби Лідію Гаврилову від займаної посади.

Відповідне рішення оголосив суддя Віктор Глиняний, повідомляє  Національне бюро розслідувань України.

«Апеляцію прокурора САП задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Солом’янського райсуду від 29 січня, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відсторонення Гаврилової від посади голови Державної аудиторської служби, скасувати», – сказав Глиняний.

«Постановити нову ухвалу, якою клопотання про відсторонення Гаврилової від посади голови Держаудитслужби залишити без задоволення. Ухвала змінюється у мотивувальній частині», – зазначив суддя.

Повний текст ухвали буде оголошено 6 березня.

Таким чином, суд залишив рішення суду першої інстанції про відмову відсторонити Гаврилову від посади у силі, але змінив мотивувальній частину цього рішення.

Як повідомлялося, наприкінці 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура висунула обвинувачення Гавриловій у незаконному збагаченні.

За версією слідства, Гаврилова впродовж 2015—2016 років отримала активів на 9,92 млн грн.

Під час обшуку у чиновниці знайшли, зокрема, золоті злитки. При цьому законність їх придбання не підкріплюється доказами, зібраними детективами Національного антикорупційного бюро України.

Сама глава Держаудитслужби пояснює висунуті звинувачення «помстою».

25 січня суд обрав для голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової запобіжний західу вигляді особистого зобов’язання на 60 діб.

Водночас суд відмовив відсторонити Гаврилову від займаної посади.

Аваковщина. У Києві у ДТП розбився п’яний підполковник поліції Едуард Регеда. Відео

police-new1-500x330

 

Вечері 10 січня 2018 року сталася аварія – нетверезий водій, рухаючись в сторону Солом’янської вулиці, біля Солом’янської площі, не впорався з керуванням над автомобілем і на великій швидкості в’їхав в електроопору, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Від удару автомобіль почав горіти. На щастя, в салоні, крім водія, нікого не було. Він зумів сам вибратися з машини.

На місце оперативно прибули співробітники ДСНС і ліквідували вогонь. Водія госпіталізували в лікарню.

При цьому, за даними спільноти “Київ Оперативний”, водієм виявився підполковник поліції, старший слідчий-криміналіст Головного слідчого управління – Едуард Регеда.

На вигляд він перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння. Пізніше чоловік втік з лікарні.

Раніше на Житомирській трасі п’яний суддя Києво-Святошинського суду Дмитро Усатов влаштував масштабну ДТП, в результаті якої були тяжко постраждалі.

Після двох повідомлень про мінування суду звільнено по амністії кількох фігурантів захоплення Харківської ОДА в 2014 році

separ-nado1

 

Київський районний суд Харкова визнав винним Сергія Юдаєва в масових заворушеннях під час захоплення Харківської обласної державної адміністрації та хуліганстві в редакції новин «АТН» в квітні 2014 року, засудив його до восьми років позбавлення волі і звільнив за амністією.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Таке рішення оголосила суддя Світлана Шмадченко.

Також Сергій Гапонов, Олег Крутов і Денис Левченко, обвинувачені в масових заворушеннях під час захоплення ХОДА в рамках цього ж виробництва, засуджені до п’яти років в’язниці і звільнені від покарання з випробувальним терміном три роки.

Ніхто з обвинувачених провини не визнав. Вироки ще не вступив в силу — сторони можуть його оскаржити.

Увечері 6 квітня 2014 року проросійськи налаштовані активісти захопили будівлю Харківської ОДА.

Під час засідання у понеділок двічі надходили повідомлення про мінування суду. Вдруге повідомлення про мінування надійшло під час оголошення вироку.

В результаті антитерористичної операції 8 квітня вранці були затримані 65 осіб.

Всім їм оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.294 (масові заворушення) Кримінального кодексу України.

Представник Українського східного блоку Єгор Логвинов і проросійський активіст-стриммер Сергій Юдаєв тоді були заарештовані без можливості внесення застави.

Аналогічний запобіжний захід було обрано щодо затриманого пізніше ще одного активіста Спартака Головачова.

На початку червня 2014 року справу було передано в Київський райсуд Харкова.

На корупційну закупівлю «рюкзаків Авакова» скаржилися до суду, але позов відхилили. Відео

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Колегія суддів у складі головуючого Євгена Аблова, суддів Ігоря Смолія та Павла Григоровича відмовилися скасовувати рішення конкурсних торгів, за яким у лютому 2015 року закуповувалися так звані «рюкзаки Авакова».

Про це стало відомо з постанови Окружного адмінсуду міста Києва від 10 липня 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Також судді не захотіли визнавати протиправними дії посадових осіб МВС під час закупівлі.

Судовий позов на МВС подало ТОВ «Ібіс», яке теж було учасником торгів і їх програло.

Заяву до Окружного адмінсуду товариство подало більш ніж через два роки, 8 червня 2017 року. І вже 10 липня суд цю заяву розглянув.

У справі також були залучені третіми особами решта учасників торгів у тендері: переможці  ТОВ «Дніпровенд» та  ФОП Плигачов і ті фірми, що закупівлю програли –  «Таллегпром» та хорватська компанія «Kroko proizvodnia i razvoj».

ТОВ «Ібіс» заявило, що пропозиції «Дніпровенду» та Плигачова мають бути відхилені, тому що, зокрема, на деяких документах відсутні підписи Плигачова або його представника, а «Дніпровенд» не надало документів, що воно зареєстроване платником податку на додану вартість та стоїть на обліку у податковій і пенсійному фонді.

Також у «Дніпровенду» не було документів по фінансовій звітності, протокольне рішення комітету конкурсних торгів підписувала посадова особа, яка не була членом цього комітету, а результати торгів не оприлюднили на сайті МВС протягом трьох днів з дати затвердження звіту про результати торгів.

У позові «Ібіс» послалося на акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності МВС за період з 01.12.2014 по 01.05.2016, складений Держфінінспекцією  у червні 2016 року.

Зазначається, що із третіх осіб до суду ніхто не прийшов, хоча вони й були повідомлені належним чином. Тому суд на чолі з Абловим ухвалив розглядати справу «в порядку письмового провадження», тобто, в закритому режимі, спілкуючись одне з одним листами, — пише видання.

10 липня суд відмовив ТОВ «Ібіс», зауваживши, що відхиляє всі посилання позивача «на виявлені ревізією окремі недоліки» під час закупівлі «рюкзаків Авакова», оскільки «останні загалом не свідчать про допущення МВС України та/або комітетом з конкурсних торгів порушень порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі та/або порушень, які вплинули на об’єктивність визначення переможців закупівлі».

Як відомо, у лютому 2015 року МВС уклало договори з ТОВ «Дніпровенд» на 5 тис. рюкзаків вартістю 14,49 тис. грн та ФОП Плигачов на 1 тис. рюкзаків вартістю 2, 1 млн грн.

У червні 2015 року вийшло журналістське розслідування про те, що рюкзаки придбано через підприємства, підконтрольні Арсену Авакову.

Кримінальне провадження по «рюкзаках Авакова» відкрито Генпрокуратурою в липні 2015 року, тодішній генпрокурор Шокін передав його за підслідністю військовій прокуратурі, а від квітня 2016 ГПУ передала справу Національному антикорупційному бюро.

Весною 2016 року НАБУ у рамках досудового розслідування отримало доступ до банківських рахунків компанії – постачальника тактичних рюкзаків для МВС «Дніпровенд», яку пов’язують з сином міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи МВС за попередньою змовою з суб’єктами господарської діяльності вчинили розтрату ввіреного їм майна при закупівлі 6000 рюкзаків, для потреб бійців у зоні АТО.

У лютому з’явилося відео з прихованої камери, на якому син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков, імовірно, домовлявся з екс-заступником голови МВС Сергієм Чеботарем про поставку рюкзаків для підрозділів міністерства.

Раніше повідомлялося, що фірма-постачальник тактичних рюкзаків для МВС пов’язана з харків’янином Володимиром Литвином, який є другом сина міністра МВС Арсена Авакова.

У лютому 2017 року у НАБУ повідомили, що ця справа перебуває на завершальній стадії розслідування.

Заявлено про злочин судді Нечитайла, що гальмує позов Гладчука проти блокування #ВКонтакте. Документ

VKontakte-Nechitailo1

 

До Генеральної прокуратури України повідомлено про злочин голови Вищого адміністративного суду України О. Нечитайла, який виніс низку завідомо неправосудних ухвал, перешкоджаючи у доступі до правосуддя громадському активісту та журналісту Вадиму Гладчуку та Громадській організації «Автономна Адвокатура», які оскаржують диктаторський указ президента Порошенка про блокування популярної соціальної мережі Вконтакте, пошуковика Яндекс, поштових, антивірусних та інших сервісів. Про це повідомляє sprotiv.org.

Як зазначено у заяві про кримінальне правопорушення, суддя Нечитайло при розгляді позовної заяви до президента України, яка відповідно до статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України має розглядатися колегією не менш ніж з п’яти суддів, не маючи повноважень в обхід встановленого процесуальним законом колегіального розгляду справи одноосібно розглядати заяви про відвід судді згідно ст. 30 КАС України та про вступ у справу третіх осіб згідно ст. 53 КАС України, одноосібно постановив ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/198/17 та ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/217/17, які є завідомо неправосудними через їх постановлення неналежним складом суду.

Відповідно до ст. 375 ч. 1 Кримінального кодексу України постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Суддя Руслан Арсірій приховав маєток з капличкою під Києвом. Відео

Arsirii-Ruslan1

 

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій не вніс у декларацію за 2016-й рік маєток під Києвом.

Про це ідеться у сюжеті програми «Наші гроші. Досудилися», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з декларацією, дружина та теща судді у 2012-му році придбали маленький будиночок площею 65 кв. м у селі Іванковичі, що в 30 км від столиці. На його місці вже виріс в рази більший маєток з власною капличкою, майбутнім басейном чи ставком і супутніми спорудами. За версією судді, все це — реконструкція старого будинку. У той же час, сусіди стверджують, що маєток збудований ще три роки тому.

У відповідь на питання, чому будинок не задекларований, суддя заявив, що інформація в декларації повністю відповідає наявним у нього документам. «Там здійснюється реконструкція, — каже Руслан Арсірій. — В реальності є те, що зареєстровано в реєстрі. Це реальність. Те, що здійснюється реконструкція, вводиться в експлуатацію, — це ще не реальність. Це дії, які передують вводу в експлуатацію».

Суддя наполягає на тому, що не мав декларувати маєток попри те, що у формі електронної декларації є спеціальний розділ для об’єктів незавершеного будівництва. «Форма декларації передбачає вказувати не лише площу речей, що по документам, а відповідно і об’єкту незавершеного будівництва», — пояснює Роман Титикало, адвокат.

Старенький будинок разом з двома земельними ділянками площею 40 соток коштував суддівській родині майже мільйон гривень. У декларації за 2015 рік Руслан Арсірій зазначив, що разом з дружиною має $150 тис. готівки (понад 4 млн. грн.). А також мисливську зброю вартістю ще півмільйона.

Суддя стверджує, що всі ці статки він зміг заробити завдяки суддівській зарплаті.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: