Архив рубрики: ‘Приватбанк’

Суркіси причетні до розкрадання коштів із Приватбанку – розслідування Kroll

Агентство Kroll виявило схему, як ексвласник Приватбанку Ігор Коломойський разом із братами Суркісами виводив кошти з Приватбанку під час націоналізації.

Про це пише американське видання Chicago morning star , яке опублікувало фрагмент розслідування агентства Kroll, повідомляє БанкІск.

Зазначається, що у 2008—2010 роках низка компаній, пов’язаних із Приватбанку, отримали від кіпрської філії банку позики на загальну суму 361 млн доларів.

«Позики на загальну суму 361 мільйон доларів США були згруповані частинами, в рамках яких позики видавалися з різницею у кілька хвилин, відразу після чого вони були спрямовані через мережу транзакцій між рахунками пов’язаних компаній, у яких немає очевидної комерційної мети», — йдеться у розслідуванні.

За версією Kroll, далі ці кошти були депоновані в Приватбанку на термін до двох років, після чого їх перерахували на депозитні рахунки шести компаній, зареєстрованих в юрисдикції Британських Віргінських островів в один і той же день і за однією і тією ж адресою.

Зокрема, йдеться про офшорні компанії Sofinam Investments LLP, Lumil Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP і Tamplemon Investments LLP.

Kroll cтверджує, що всі 6 депозитних рахунків ведуть до братів Суркісів — партнерів Коломойського.

Ці шість власників рахунків становили близько 80% від загальної суми, внесеної в заставу на депозитах на Кіпрі, на загальну суму 245 мільйонів доларів. Відсотки, отримані по депозитах, були значно вищі, ніж відсотки за кредитами”, — вказує Kroll.

Підкреслюється, що позики, які були видані і які були спрямовані на рахунки вкладників, наразі погашені, але джерело коштів, за якими вони були погашені, ще не до кінця зрозуміле, «оскільки в ньому задіяно кілька рівнів переробки кредитів».

Зазначається, що за цією схемою з Приватбанку було виведено близько 150 млн доларів, включаючи кредитні кошти і відсотки. Згідно зі звітом Kroll, ці кошти були переведені на низку рахунків у Банку Кіпру.

Розслідування Kroll проводилось у 2016—2017 роках.

Операція bail-in щодо Приватбанку – примусова конвертація депозитів у нові акції банку, які були випущені в грудні 2016 року під час націоналізації банку, а потім зрештою з усіма «старими» акціями банку (загалом – 100%) були викуплені державою (в особі Мінфіну) за 1 грн.

 

5 червня Велика палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу Національного банку, Кабінету міністрів і Приватбанку і визнала дійсним договір обміну коштів Суркісів у банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), які пізніше були викуплені державою за 1 грн.

Рішенням НБУ в 2016 році Суркіси були визнані інсайдерами Приватбанку. НБУ вказував, що Ігор Суркіс і Коломойський – акціонери телеканалу «1+1», що свідчить про зв’язок Суркісів з Приватбанком.

У Ігоря Суркіса в Приватбанку на рахунку був 151 млн грн, у Поліни Ковалик (дружини Григорія Суркіса) – 514,1 млн грн, у Григорія Суркіса – 163,1 млн грн, Марини Суркіс (дочка Ігоря Суркіса) – 174,5 млн грн, Рахміля Суркіса (батько братів Суркісів) – 44,8 млн грн.

Сім’я Суркісів домагається в українських судах скасування рішення про визнання їх пов’язаними з банком особами.

5,5 млрд доларів, — на вкрадені з «Приватбанку» гроші купували яхти і картини Пікассо

kolomoiskyi-lucenko1

 

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з «Приватбанку» кошти.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості», — сказав він.

У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціара.

При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.

«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“ — таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК», — заявив Луценко.

«Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники „Приватбанку“, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.

ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.

Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.

«Стаття 209 не діє без „предиката“ — не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.

У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток «Приватбанку» внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.

Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.

«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс „Приватбанку“ сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.

За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.

«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред)», — заявив Луценко.

«Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років», — пояснив він.

Генпрокурор вважає, що така «геніальна схема» стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.

Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

#Приватбанк отримав на 1 мільярд більший збиток, ніж вважалося

Privat2-500x375

 

Державний Приватбанк отримав 23,9 мільярда гривень збитку у 2017 році — на 1 мільярд більше, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє Банкіск.

Згідно зі звітністю Приватбанку, за підсумками 2017 року він зафіксував збиток у 23,9 млрд грн. Раніше в оборотно-сальдовому балансі банку йшлося про 22,966 млрд грн збитку.

За 2016 рік банк декларував негативний фінрезультат на рівні 176,2 млрд грн.

Як зазначається, чистий процентний дохід Приватбанку в 2017 році становив 6,1 млрд грн (у 2016 році — 2 млрд грн). При цьому в звіті про рух грошових коштів констатується, що отримані банком торік проценти становили 20,9 млрд грн (у 2016 році — 22,2 млрд грн), а сплачені проценти — 18,5 млрд грн (у 2016 році — 29,4 млрд грн).

За даними банку, його торішні відрахування до резерву під знецінення кредитів становили 18,34 млрд грн (у 2016 році — 154,6 млрд грн).

Доходи за виплатами та комісійними перевищили відповідні витрати на 10,2 млрд грн (у 2016 році — на 8,2 млрд грн).

Адміністративні та інші операційні витрати зросли на 2,4 млрд грн (+24,8%) до 12,2 млрд грн.

Відповідно до звітності Приватбанку, в 2017 році його активи зросли на 49,6 млрд грн (+24,2%) — до 254,8 млрд грн.

Це стало наслідком, передусім, його докапіталізації та відповідно збільшення портфелю цінних паперів.

У той же час, кредитний портфель — після вирахування резервів — зменшився на 5,25 млрд грн, або на 12% до 38,3 млрд грн).

Депозитний портфель банку торік зріс на 31,6 млрд грн (+17,5%) до 212,75 млрд грн.

На кінець 2017 року власний капітал Приватбанку становив 24,8 млрд грн (на кінець 2016 року наводилося значення у мінус 882 млн грн).

Приватбанк констатує, що в 2018 році планує наростити якісний кредитний портфель на 5%, депозитний портфель — на 8%, отримати погашення частини токсичних активів, зберегти адекватність капіталу на рівні 14-15% тощо.

Аудитором звітності Приватбанку за 2017 рік (як і за 2016 рік) була компанія EY (Ернст енд Янг).

Наглядова рада Приватбанку на засіданні 27 квітня 2018 року затвердила стратегію його розвитку на період до 2022 року.

Суд Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським

Kolomoyski11-500x363

 

Київський районний суд міста Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським.

Про це йдеться в матеріалах суду від 4 січня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Коломойський подав позов до НБУ, Міністерства фінансів, Приватбанку, Kroll Associates U.K., AlixPartners Services UK LLP, Hogan Lovells International LLP, «Астерс Консалт» і «Астерс» щодо захисту честі, гідності й ділової репутації і попросив визнати інформацію, яку розповсюдила одеська телекомпанія «АРС» 21 грудня 2016 року, такою, що не відповідає дійсності.

Суд задовольнив позов Коломойського і заборонив телекомпанії вчиняти будь-які дії щодо трансляції, сповіщення, коментування та будь-якого іншого поширення інформації, що прямо або опосередковано стосується або впливає на права чи законні інтереси Коломойського до вирішення спору по суті.

Також суд наклав заборону на юристів і консультантів до моменту вирішення спору. Таким чином юристи не можуть діяти в в інтересах НБУ, Приватбанку, Мінфіну в Україні й за кордоном, якщо вони якимось чином зачіпають інтереси Коломойського.

Крім того суд заборонив Приватбанку і Міністерству фінансів оплачувати послуги вище зазначених юридичних фірм, а юридичним фірмам приймати оплату послуг, якщо вони тим чи іншим чином стосуються Коломойського.

Всім відповідачам по позову суд заборонив розголошувати, вказувати та вчиняти будь-які інші дії з персональними даними олігарха.

Раніше Солом’янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом’янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

#ПриватБанк пачками скупает госдолг, и несет колоссальные убытки на кредитах

Privat2-500x375

 

Национализированный банк формирует очень большие резервы под проблемный кредитный портфель, сообщает портал БанкИск.

ПриватБанк за девять месяцев этого года получил чистый убыток в размере 1,604 млрд грн вместо 592 млн грн чистой прибыли за прошлый год.

Согласно финансовому отчету на веб-сайте банка, его чистый процентный доход за девять месяцев возрос на 43,8% — до 4,959 млрд грн. После вычета резервов под обесценивание кредитов чистый процентный убыток составил 2,265 млрд грн против 2,714 млрд грн чистой процентной прибыли в январе-сентябре 2016 года.

Чистый комиссионный доход банка за указанный период возрос на 23,4% — до 7,015 млрд грн, административные и прочие операционные расходы увеличились на 23,4% — до 7,986 млрд грн.

Активы банка за девять месяцев возросли на 23,5% и составили 253,387 млрд грн, в том числе кредиты клиентам — на 8,6%, до 47,622 млрд грн.

Основной прирост активов обеспечило поступление на баланс инвестиционных ценных бумаг на 32,253 млрд грн, которые будут удерживаться до погашения.

В пассивах баланса ПриватБанка основные изменения зафиксированы в объеме средств клиентов, который возрос на 11,9% — до 202,677 млрд грн и в капитале банка в результате проведенной докапитализации.

«Державний» #Приватбанк очолила дружина менеджера авіакомпанії Коломойського

Kolomoyski15-500x445

 

Чоловік нової виконуючої обов’язки голови правління Приватбанку Галини Пахачук працює в авіакомпанії «Роза вітрів».

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Наглядова рада «Приватбанку» прийняла рішення про призначення виконуючої обов’язки голови правління банку Пахачук. До нинішнього призначення Пахачук очолювала Департамент боргової політики Міністерства фінансів України.

Згідно з декларацією за 2016 рік, її чоловік Андрій Ващук працює в ТОВ «Авіаційна компанія» Роза вітрів” (Windrose), його річна зарплата становила 768 тис. грн.

«Розу вітрів» контролює група «Приват». Віднедавна підписантом цієї авіакомпанії значиться Олексій Діденко — директор ТОВ «Міжнародний аеропорт» Дніпропетровськ”, власником якого є ВАТ “Авіаційна компанія «Дніпроавіа».

Засновниками авіакомпанії «Роза вітрів» записано ТОВ «Райдел», ТОВ «Феста», ТОВ «Ренлі» та кіпрські «Брегензер Лімітед» (Bregenzer Limited) і «Перфекцій Лтд» (Perfekciy Ltd).

Крім того, Ващук разом з киянкою Оленою Донець володіє консультативним ТОВ «Прайм-Рейт», яке очолює Євген Годес.

Як повідомлялося, голова правління Приватбанку Олександр Шлапак подав у відставку.

Пізніше стало відомо, що німецький банкір Райнер Мюллер-Ханке, який вже працював в Україні — в Сведбанку, претендує на посаду нового голови Приватбанку.

#Коломойський вкрав 389 млн доларів, 60 млн євро, — ГПУ та НАБУ взялися за #Приватбанк

Kolomoyski15-500x445

 

Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов’язаних з Приватбанком.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно Приватбанку та пов’язаних з ним структур — понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», — сказав Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку.

«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в Приватбанку», — додав Луценко.

Раніше у розпорядження журналістів потрапило звернення Шлапака на ім’я генпрокурора у якому зазначається, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.

У документі наголошується, що 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов’язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість в балансі банку.

Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн гривень, які також визнані пов’язаними з банком особами.

«За результатами розгляду звернення голови Приватбанку ГПУ внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)», — йдеться у відповіді Луценка.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року року Приватбанк перейшов у державну власність.

Як відомо, протягом червня Коломойський подав до суду серію позовів, направлених проти Кабміну НБУ та Приватбанку.

Друзья Коломойского, которые получили от Приватбанка $1 млрд перед национализацией. Инфографика

Privat-miliard1

 

В период 2015—2016 годов Приватбанк выдал более 1 млрд долларов 28-ми харьковским компаниям, которые контролировались лицами, связанными с Игорем Коломойским, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По меньшей мере на 185 млн долларов из этой суммы не было залогов.

Об этом пишет журналист Грэхем Стэк на сайте Проект по расследованию коррупции и организованной преступности (OCCRP).

Почти все компании были зарегистрированы в 2015 году и почти у всех уставный капитал равнялся тысяче гривен. Несмотря на это, им удалось получить почти 28 млрд кредитов в Приватбанке.

По данным журналиста, деньги ушли компаниям Виктора Шкинделя (бывший глава «Днеправиа») — 154,1 млн долларов, Вячеслава Плакасова (гендиректор «Оптима 770») — 136,8 млн долларов, Ивана Маковийчука (директор туристической компании «Скорзонера-Закарпатье») — 154,4 млн долларов, Сергея Казарова (бывший глава «Цюрупинского Агропостача») — 155,6 млн долларов, Владимира Головко (глава «Запорожнефтепродукта») — 141,2 млн долларов, Игоря Маланчака (гендиректор заправок «Колумбини») — 148,8 млн долларов, Вадима Андреюка (менеджер «Укрнафты») — 115,3 млн долларов.

Еще два человека — Анатолий Деркач и Виталий Немов — были, судя по всему, подставными лицами. Один из них работал на заправке, другой — таксистом. На двоих они получили 50,6 млн долларов.

Все компании, получившие миллиард долларов, были ликвидированы в начале 2017 года.

#Приватбанк с сюрпризом. Особенности «приватной» отчетности. Расследование

kolom-vrem1-500x386

 

Национализация ПриватБанка, наверное, самая большая экономическая тема последних нескольких дней. Отношение к ней совсем неоднозначное: от прямых обвинений государства в рейдерстве и намеках на политические мотивы национализации, до полного одобрения действий правительства. Попробуем в цифрах разобраться, какой же подарок государство сделало себе на день Святого Николая.

Что такое ПриватБанк?

На рынке депозитов ПриватБанк занимал около 24%, а на рынке депозитов населения — 36,5%. По активам банк также занимал примерно четверть украинской банковской системы. Хороший уровень IT, замечательный уровень платежной системы и высокий уровень покрытия отделениями территории Украины — все это подвело ПриватБанк к черте риска — too big to fail. Банк стал значимым для страны, для ее населения и бизнеса, а в отдельных сегментах рынка его исчезновение могло просто парализовать расчеты или устроить коллапс в платежах отдельных регионов Украины.

С ним нельзя было поступить, как с Дельтой или Надра Банком, нельзя было отправить умирать в Фонд гарантирования. Но и оставлять такое учреждение без тщательной госопеки также было нельзя. Малейший системный кризис, отток депозитов или паника на валютном рынке могли бы усугубить ситуацию в самый неудобный момент. К таким выводам можно прийти, анализируя состояние активов этого теперь уже госбанка.

«Лучший» кредитный портфель в мире

Когда вы анализируете кредитный портфель и не имеете статуса аудитора или служащего надзора, то скорее всего банк не даст вам данные о портфеле в разрезе конкретных заемщиков. Зато есть многочисленные статистические формы НБУ: и об отраслевой структуре кредитного портфеля, и о начислении резервов, и о структуре рисков по пяти категориям и т.д. Из этих форм на самом деле сложно понять, как чувствует себя кредитный портфель банка. И если у банкира нет над душой очень строгого аудитора, то творчески настроенная бухгалтерия быстро составит все отчеты так, что они будут радовать глаз его клиентов. Но есть методы, которые косвенно позволяют оценить уровень художественного мастерства автора отчетности.

Изучим квартальный финансовый отчет Приватбанка за 9 месяцев 2016 года. На странице 8 можно найти данные о кредитах юрлицам, на 30.09.2016 они составляли 166,7 млрд грн. На странице 10 указано, что эти кредиты юрлиц принесли Банку за 9 месяцев 2016 года аж 15,3 млрд грн процентного дохода. Проведем простое арифметическое действие 15,3/166,7 = 9,17%, а теперь этот процент переведем в годовые — 12,23% годовых в гривне.

Выходит, что ПриватБанк в 2016 году в среднем кредитовал своих клиентов юрлиц под 12,23% годовых, хотя в ноябре prime rate ставка для лучшего заемщика составляла 21,5%, а учетная ставка — 14%.

Если пойти дальше и посмотреть предварительные данные ревизии квартальной отчетности, то оказывается, что весь процентный доход от кредитов юр- и физлицам был не 25 млрд грн (как в отчетности) а около 15,7 млрд грн, т.е. почти 10 млрд грн чистого процентного дохода за 9 месяцев ПриватБанк нарисовал себе, выдавая кредиты на выплату процентов старыми заемщиками. Думаю, что основная масса кредитов, по которым рисовались процентные доходы, были именно кредиты юрлицам. В итоге мы вообще можем получить, что кредиты юрлицам обходились в ПриватБанке всего в 5-6% годовых.

Боюсь, что почти все 166,7 млрд грн кредитов юрлицам — это «потемкинские кредиты». Возможно, из всего портфеля юрлиц в 2016 году рабочими кредитами были кредиты на 10-15 млрд грн под рыночные 20-40%, все остальное — это мусорный балласт, раздутый за много лет.

Что получило государство?

Теперь, когда стало понятно, откуда берется предварительный размер дыры в балансе ПриватБанка в 148 млрд грн, который шокировал аналитиков и общественность, стоит подумать: а что же получило государство?

Во-первых, НБУ и Кабмин блокировали падение банка, на который приходилось 36,5% депозитов населения страны. Падение этого банка привело бы к падению в бездну экономики страны и поставило бы под вопрос ее самостоятельность.

Во-вторых, несмотря на заметный размер дыры, говорить, что бывшие акционеры наградили пакетом «потемкинских кредитов» всех налогоплательщиков — методически неверно. Государство сейчас получило в банковском секторе достаточно агрессивную с маркетинговой точки зрения оболочку, способную быстро собирать ресурсы с населения и обеспечивать расчеты. Эта «приватная» оболочка (если ее не сломать) очень чувствительна к динамике экономики страны. Т.е. чем больше растет ВВП, чем выше доходы населения — тем больше растет оборот банка, его комиссионные и процентные доходы. В итоге, вспомните 2005—2007 гг., когда банки продавались за 4-5 капиталов. Думаю, что рост экономики вернет этой хоть и дырявой «приватной» оболочке былую привлекательность, а продав банк, налогоплательщикам вернут потраченные деньги за счет уменьшения госдолга. Однако сколько на это уйдет времени, сказать сложно из-за слабого экономического потенциала на 2017 год.

Риски

Риски у национализации ПриватБанка тоже есть.

1. Участие государства в банковском секторе на уровне, превышающем 50% активов системы, должно быть неприемлемо для страны с рыночной экономикой, поскольку сопровождается неэффективностью, коррупцией и значительными потерями, связанными с кредитованием по указке правительства.

2. Не секрет, что в больших банках лицо банка и его операционная эффективность формируется менеджментом среднего звена. Если у новой команды хватит желания не спешить с разрушением управленческого ядра, то ПриватБанк в его нынешнем состоянии, но уже с качественными активами, запросто проработает 5-7 лет, что не только достаточно для приватизации, но и в принципе должно бы обеспокоить банков-конкурентов.

3. Накапливая ликвидность в ПриватБанке в форме портфеля ОВГЗ у правительства появляется механизм перезапуска экономики через кредиты от госбанка, что является очень опасным инструментом с нерыночной природой. Поэтому надеюсь, что идеи монетизации ОВГЗ и агрессивного кредитования «крепких хозяйственников» в «перспективных отраслях» не будут идеей фикс в Кабмине, а менеджмент Банка будет проводить очень консервативную кредитную политику. Иначе вместо ожиданий по росту стоимости Банка как актива, мы можем получить огромную дыру в балансе — еще большую, чем есть сейчас.

Виталий Шапран, член исполкома УОФА, Национальное бюро расследований Украины

Какой будет национализация Приватбанка? Три сценария

Privat-Kolomoyskyi1

 

«Нас уже столько раз национализировали, что мне иногда кажется, что я работаю в госбанке», — написал сегодня в facebook Олег Гороховский, первый зампред правления крупнейшего в стране Приватбанка. А пресс-служба учреждения распространила сообщение о спланированной информационной атаке на банк и попытке дестабилизировать политическую ситуацию в стране.

В прошлом году Олегу Гороховскому также приходилось опровергать подобные слухи. А Дмитрий Дубилет, IT-директор банка, даже в шутку предлагал «приватизировать НБУ». Но в этот раз не до шуток. Если в прошлом году Нацбанк своими заявлениями подкреплял слова Гороховского, то в этом году сотрудники НБУ довольно прозрачно намекают, что к Привату есть вопросы.

Разве банки национализируют?

В Украине уже были случаи, когда частные банки становились государственными, только называли это в прессе рекапитализацией. Рекапитализация банка — это и есть его частичная национализация. После кризиса 2008—2009 годов сразу несколько частных банков — «Киев», «Родовид» и Укргазбанк — стали государственными. На это потратили около 17 млрд бюджетных гривен (или около 2,125 млрд долларов США по тогдашнему курсу). И часть этих денег попросту разворовали.

Валерия Гонтарева, которая руководит НБУ с 2014 года, пока что не национализировала банки, а выводила их с рынка в Фонд гарантирования. Даже банк «Дельта», который мог рассчитывать на господдержку как один из системных, в итоге был ликвидирован. Всего при Гонтаревой обанкротились 83 банка.

Откуда деньги на национализацию?

В Меморандуме МВФ и в прошлом, и в нынешнем году были предусмотрены средства на случай национализации банков.

Всего на пополнение капитала банков и выплаты вкладчикам банков, которые ликвидируются, в 2015 году было предусмотрено 152 млрд гривен, в 2016 году — 166 млрд гривен, пишет FinBalance. В прошлом году из всей суммы было выбрано 45,32 млрд гривен, в этом году еще нет окончательной суммы, но максимум (без трат на Приват) будет выбрано 30,3 млрд гривен.

Таким образом в случае национализации Приватбанка у государства будет возможность потратить крупную сумму без риска потерять поддержку МВФ и других иностранных кредиторов, которые на Фонд ориентируются.

В 2015 году уже говорили о национализации Привата, и ничего

Действительно, в конце 2015 года ходили слухи о скорой национализации или даже ликвидации Приватбанка. Но тогда это выглядело событием невероятным. Руководители банка попросту отшутились, а Нацбанк выступил с заявленим в поддержку Приватбанка. Тогда же в интервью LB.ua акционер Привата Игорь Коломойский заявил, что банк работает нормально, а Гонтарева старается быть вне политики. Теоретическую возможность национализации банка он не исключил, но отметил, что смысла в такой операции нет — власти сделают себе только хуже («не меня вышибут, а себя»). И добавил, что не будет использовать банк для политических торгов с властями.

Что изменилось в ситуации с Приватом в 2016 году?

Во-первых, возникли опасения, что ситуация в Приватбанке хуже, чем кажется на первый взгляд. Например, аудит международной компании PwC показывал только 17,7% кредитов связанным компаниям на конец 2015 года. А в расследовании журнала Business New Europe говорится, что до 90% крупных (свыше 10 млн гривен) кредитов выданы инсайдерам. «Зеркало недели» пишет, что якобы из недостающих в балансе банка 138-141 млрд гривен акционеры предоставили залоги на 31 млрд, из которых аудиторы подтвердили только 26 млрд. То есть акционерам нужно «закрыть» еще около 105-110 млрд грн.

Нацбанк уже не высказывается публично в поддержку Приватбанка, как это было в 2015 году. Наоборот, ни Валерия Гонтарева, ни ее заместитель Екатерина Рожкова не отрицают возможности национализации. В декабрьском отчете НБУ о финансовой стабильности говорится, что «основным риском для финансовой стабильности в краткосрочной перспективе является риск невыполнения отдельными большими банками программ капитализации». И даже озвучена цифра 132 млрд гривен — столько денег не хватает восьми крупнейшим банкам с национальным капиталом на покрытие кредитных рисков по постановлению НБУ №351. Просто исходя из размеров банков (на Приват приходится около 73,7% кредитного порфеля группы банков, подсчитали в FinClub) можно предположить, что больше половины этой суммы — это Приватбанк.

А сегодня НБУ сообщил, что сохраняет валютные ограничения, в том числе из-за «возможного невыполнения отдельными банками программ капитализации». И хотя название банка не звучит, все догадываются, о каком банке речь.

Закономерно на этом фоне решение Fitch подтвердить (а не повысить) рейтинг Привата после того, как агентство повысило рейтинг Украины и рейтинги семи других украинских банков. Не удивляет и падение цен на долговые бумаги банка, стоимость которых за месяц упала с 80-85% от номинала до 65%. В случае национализации банка держатели таких бумаг не получат обещанного вознаграждения, пишет FinClub.

Если все же национализация, то как это скажется на клиентах?

Во-первых, национализации может и не быть. На этом настаивают топ-менеджеры банка. Если акционеры Приватбанка будут выполнять свои обязательства перед НБУ, то причин для смены собственника банка нет никаких. И как раз публичные заявления со стороны НБУ говорят о том, что в Нацбанке национализации не хотят, а подталкивают акционеров к решению проблем банка.

Вариант второй: национализация, детали которой согласованы с нынешними акционерами банка. Тут опасаться нечего по крайней мере клиентам — физлицам и небольшим вкладчикам. «Сама по себе национализация не имеет для вкладчиков и клиентов никаких последствий, так как просто приводит к смене собственников», — заявил сегодня первый зампред Приватбанка Олег Гороховский. И это так, если национализация проходит по мирному сценарию. При этом существует вариант, о котором пишет «Зеркало недели», что национализация пройдет по относительно мирному, но «кипрскому» сценарию. Тогда крупные вкладчики смогут обменять часть своих депозитов на акции банка. И, как уже говорилось выше, пострадают держатели долговых бумаг банка.

Наконец, сценарий конфликтный, который в итоге может привести к банкротству банка. Юрлица потеряют свои вклады и средства на текущих счетах, физлица также потеряют деньги на счетах и вклады свыше 200 тыс. гривен. Остальное выплатит Фонд гарантирования. Все это уже было с другими банками, но в этот раз последствия сложно оценить, учитывая размеры банка и политический вес его акционеров.

По данным НБУ на 1 октября в Приватбанке хранилось 155 млрд гривен депозитов физлиц и 40,6 млрд гривен депозитов юрлиц.

Андрей Яницкий, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: