Сообщения с тегами ‘Геннадій Боголюбов’

5,5 млрд доларів, — на вкрадені з «Приватбанку» гроші купували яхти і картини Пікассо

kolomoiskyi-lucenko1

 

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з «Приватбанку» кошти.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості», — сказав він.

У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціара.

При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.

«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“ — таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК», — заявив Луценко.

«Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники „Приватбанку“, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.

ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.

Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.

«Стаття 209 не діє без „предиката“ — не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.

У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток «Приватбанку» внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.

Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.

«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс „Приватбанку“ сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.

За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.

«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред)», — заявив Луценко.

«Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років», — пояснив він.

Генпрокурор вважає, що така «геніальна схема» стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.

Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

Журналісти знайшли зв’язок топ-розвідника Сергія Семочка з екс-співвласником ”ПриватБанку” Геннадієм Боголюбовим

Kolomoyskyi-Bogolibov2

 

Родина першого замголови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка перебуває у тісних стосунках із родиною співвласника «ПриватБанку» до його націоналізації  Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться в розслідуванні «Наших грошей», повідомляє40ka.info.

Журналісти заявили, що  встановити зв’язок з Боголюбовим їм вдалося за допомогою соцмереж дітей Семочка та його дружини Тетяни Лисенко.

Зокрема, в Instagram та ВКонтакті дочки Лисенко від першого шлюбу, Анастасії Котон, є фото з родиною зроблене у дворі будинку Боголюбових.

«Це родинний будинок екс-власника „ПриватБанку“ на 900 кв. м, розташований в Козині (Конча-Заспа) на вул. Вересневій», — йдеться в розслідуванні.

Також журналісти віднайшли фото Лисенко і її доньки Анастасії – із собакою (вочевидь також Боголюбових), всередині цього будинку.

Крім того, за даними ЗМІ, фото зсередини будинку Боголюбових постив син Семочка Ілля.

За даними журналістів, дружин Семочка і Боголюбова поєднує земля в Криму.

Зокрема, влітку 2013 року дружина Боголюбова викупила під будівництво будинку земельну ділянку, яка належала дружині Семочка.

Журналісти з’ясували, що у травні 2018 року, коли Семочко ще керував управлінням СБУ в Києві і області  – там зареєстрували кримінальне провадження  по посадових особах «ПриватБанку» в період до його націоналізації, коли власниками банку були Коломойський та Боголюбов.

Зазначається, що провадження відкрите за статтями 191 (привласнення шляхом зловживання службовим становищем – в особливо великих розмірах організованою групою), а також 205 (фіктивне підприємництво).

За даними слідства у 2011—2015 роках службові особи банку вивели на користь неназваних третіх осіб кошти з банку у розмірі 11,53 млн грн.

“В рамках цього провадження київська СБУ під керівництвом Семочка витребовувала документацію по рахунках, в т.ч. кореспондентських рахунках в іноземних банках, а також оригінал звіту (форензіка) «Kroll Associates U.K. Limited» за результатами розслідування фінансових операцій «Приватбанку», — йдеться в розслідуванні.

У звіті йшлося про схему вимивання коштів з «ПриватБанку» до його націоналізації.

Зазначають, що цей звіт міг допомогти Національному Антикорупційному бюро розслідувати епізоди виведення з банку сотень мільйонів доларів.

2 жовтня 2018 року програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомила, що родина першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки та екс-керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія Семочко має громадянство Росії і дороге майно.

Декларація Семочка засекречена, але журналісти зібрали доступні дані: поїздки на авто Land Cruiser і проживання у котеджному містечку в Конча-Заспі під Києвом.

Будинок на 333 кв м належить Тетяні Лисенко, яку журналісти вважають дружиною Семочка. Його падчерка Анастасія Котон також має дороге майно.

8 родичів Семочка, включно з дружиною й чоловіком падчерки, мають паспорти РФ.

Латвийский #ПриватБанк помог #Курченко «отмыть» деньги Януковича, — расследование телеканала Al Jazeera

KolomoiskyiKurchenko1

 

На протяжении 2011—2013 годов ПриватБанк (Латвия) проводил операции между рядом подставных компаний в пользу бизнесмена Сергея Курченко и окружения бывшего президента Украины Виктора Януковича.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины, ссылаясь на репортаж катарского телеканала Al Jazeera, обнародовавшего 10 января 2018 года засекреченное решение Краматорского суда, согласно которому в государственный бюджет было конфисковано 1,5 млрд долларов.

Телеканал Al Jazeera выложил в общий доступ документы за 2011, 2012 и 2013 годы, касающиеся оффшорной компании Quickpace Limited, через которую Сергей Курченко осуществлял свои сделки.

В расследовании фигурируют выписки по счетам Quickpace Limited. Судом установлено, что данная компания была составной частью схем по выводу и легализации средств, полученных преступным путем.

Напомним, Курченко в свое время называли «кошельком» Януковича. Украденные из украинского бюджета средства «Семья» выводила в офшоры. В течение 2011—2013 годов через счета компании в латвийском ПриватБанке прошло несколько сотен миллионов долларов. Средства переводились и поступали под видом выдачи и погашения займов — это классическая схема по отмыванию денег. Таким образом, украденные деньги маскируются под полученные легальным путем — через ссуду.

Ключевым элементом этой схемы является банк, через который проходят операции и на который возлагается обязанность проверки легальности средств перед открытием клиенту счета и проведением его платежей.

Для обслуживания подобных операций, как правило, избирают не респектабельные банки как, например, Bank of America, а мелкие банки, с которыми можно договориться о снисходительной проверке «чистоты» денег. Такую услугу, судя по приведенным документам, в данном случае оказал ПриватБанк (Латвия).

Владельцами латвийского ПриватБанка на момент проведения им сделок с кипрскими офшорами Курченко были Игорь Коломойский и Геннадий Боголюбов. Напрямую им принадлежало по 9%, еще 50% — через украинский ПриватБанк. Младшим партнером Коломойского и Боголюбова по ПриватБанку (Латвия) является украинский бизнесмен Игорь Мазепа, владевший 8,5% банка через компанию Concorde Bermuda Ltd., входившую в группу Concorde.

ПриватБанк (Латвия) выполнял все платежные поручения компании Курченко Quickpace Limited — выдать ссуду от компании из Белиза на 10 млн долларов, погасить проценты по кредиту перед кипрской компанией на 289 тыс. долларов. Судя по всем оформленным сделкам, у банка не возникало вопросов к их законности.

И хотя сам банк находится в Риге (Латвия), а выписки для Quickpace Limited, как и принято на острове Кипр, зарегистрированы по британскому праву и сформированы на английском языке, в назначении платежа можно встретить фразы на украинском — например, «POVERNENNJA DOKHODIV VID INVESTICII ZGIDNO DOGOVORU». Возможно, проводил этот платеж один из 500 сотрудников «банка в банке» — как назвали это подразделение детективы Kroll, занимающиеся расследованием махинаций ПриватБанка.

В Европе постоянно критикуют Латвию за недостаточные усилия в противодействии отмыванию средств. Чтобы отвести от себя гнев европейского центрального банка и американского регулятора, и чтобы сохранить возможность латвийским банкам работать в системе международных платежей, власти страны вынуждены были усилить борьбу с «отмывщиками». В частности, в декабре 2015 года, уже после упомянутых операций, ПриватБанк (Латвия) был оштрафован на 2 млн евро за нарушение европейского законодательства по борьбе с отмыванием доходов.

#Коломойський і #Боголюбов нашахраювали у Приватбанку на 5,5 мільярда доларів, — результати аудиту

Privat-kolomoysky-bogoliubov-500x315

 

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ.

Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.

Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.

Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників «Приватбанку».

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування).

Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.

«Приватбанк» неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами.

Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.

Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов’язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, «проведення економічного розслідування операцій ПАТ „Приватбанк“ для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації».

Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Раніше Солом’янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом’янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

4 січня було прийнято рішення про заборону юристам Приватбанку судитися з Ігорем Коломойским в українських та закордонних судах.

15 січня стало відомо, що цю забезпечувальну міру скасували.

Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.

Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов’язання банку щодо рефінансування.

Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.

Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.

Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.

Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов’язаними з Приватбанком особами.

Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в «Приваті», а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.

#Коломойський і #Боголюбов купили громадянство Кіпру, – The Guardian

Kolomoyski15-500x445

 

Відомі українські бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов отримали громадянство Кіпру в обмін на інвестиції в цю країну.

Про це розповіло видання The Guardian, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, за інформацією речника Коломойського, той отримав паспорт Кіпру, «враховуючи його значні інвестиції в цю країну».

Адвокат, що представляє інтереси Боголюбова, повідомив те саме про свого клієнта. За його словами, Боголюбов отримав громадянство Кіпру у 2010 році «в обмін на значні інвестиції в країну (через певні компанії), і це повністю відповідало вимогам законодавства на той час».

У своїй попередній статті The Guardian писав, що сотні звинувачуваних у корупції олігархів з України і Росії отримали паспорти ЄС за так званою схемою «золотих віз». Кіпр, зокрема, починаючи з 2013 року, заробив понад 4 мільярди євро, надаючи громадянство дуже багатим людям.

Решение о национализации Приватбанка будет принято до конца года

privat-problemi1

 

До конца года должна быть завершена верификация программы докапитализации «ПриватБанка», после чего будет понятно, выполнил ли банк поставленные перед ним задачи. Об этом на брифинге сказала председатель Национального банка Валерия Гонтарева, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Верификация продолжается, но к концу этого года она должна быть закончена и решение (выполнил банк программу докапитализации — НБРУ) должно быть принято», — отметила Гонтарева.

Ранее в СМИ появилась информация, что правительство по требованию МВФ в ближайшее время примет решение о национализации «Приватбанка».

В «Приватбанке» эту информацию опровергли и назвали ее фейком.

Как известно, в 2015 год банк закончил с прибылью 216 млн гривен, а в 1 полугодии прибыль банка составила 530,9 млн гривен.

41,66% акций «Приватбанка» принадлежат бизнесмену Игорю Коломойскому, 33,2525% — бизнесмену Геннадию Боголюбову.

«Касир» Партії регіонів Євген Геллер. Розслідування. Відео

Geller-Evgen3

 

Як основний фігурант «чорної каси» Партії регіонів Євген Геллер почувається за нової влади.

У правоохоронців після Майдану не виникло питань до так званого «касира» регіоналів Євгена Геллера, голови бюджетного комітету Верховної Ради за часів Януковича. Чи виникне тепер – після публікації так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де прізвище Геллер Є.Б. миготить частіше від інших? Враховуючи, що на день народження Геллера, свідками якого «Схеми» випадково стали, приходять такі поважні гості, як, наприклад, голова адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін. Про це у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

10 грудня 2008 року. Донецьк. Новорічний корпоратив футбольного клубу «Шахтар». Тоді за одним столом зібрались олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський, а також регіонали Віталій Журавський, власник шахт Юхим Звягільський, Борис Колесніков та Євген Геллер. Їхній політичний лідер Віктор Янукович поки на чолі опозиції – а за два роки спільними зусиллями стане президентом.

12 травня 2016 року. Ресторан «Липський особняк». Тут відзначає день народження народний депутат Євген Геллер. Привітати іменинника приїхало багато відомих політиків та бізнесменів. Першим ресторан залишає голова адміністрації президента Порошенка – Борис Ложкін.

Далі йде із застілля співголова групи «Відродження» – Віталій Хомутинник. Бачимо парламентарів від групи «Відродження» Віталія Барвіненка та Василя Гуляєва.

Ось приїхав колишній народний депутат від БЮТ, латифундист Богдан Губський.

Поспішає на свято депутат, хрещений батько Тендерної палати Антон Яценко.

Згодом гості починають розходитись. Свято залишає позафракційний депутат Константиновський, народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Палатний, Валерій Іщенко, депутати з «Відродження» Олег Кулинич, Антон Кіссе та Олександр Біловол.

Тим часом у вікнах ресторану помічаємо олігарха Коломойського та самого іменинника Євгена Геллера.

Залишаючи ресторан, парасолькою від камери закривається депутат з «Відродження» Андрій Шипко.

Також охоронці ховають за парасолькою і депутата від «Опозиційного блоку» Андрія Кисельова.

Більш говірким виявився депутат «Відродження» Ігор Шкіря «День народження у колеги», – пояснює він.

Та колишній регіонал, до цього б’ютівець, а нині також депутат «Відродження» Валерій Писаренко: «Приїхали друга привітати».

Ближче до ночі на свято повернувся Віталій Хомутинник.

Був на святі у депутата Геллера і вкрай непублічний співвласник групи «Приват» олігарх Геннадій Боголюбов.

Відомий донецький банкір – Сергій Дядечко.

А також екс-губернатор Одеської області Ігор Палиця.

Найдовше з-поміж усіх гостей залишились олігарх Ігор Коломойський та один із головних спонсорів «Опозиційного блоку» олігарх і депутат Вадим Новинський.

Ми запитали у депутата Геллера, що йому подарували впливові гості: «Я по-перше, гостей люблю просто так, тому, чесно кажучи, я навіть не знаю, що подарували».

Як тільки була опублікована «чорна бухгалтерія», «Схеми» запитали у депутата Геллера, чи отримував він гроші, зазначені у документах. «Списки, я вважаю, – інсинуація», – відповів він.

Якщо вірити опублікованим документам, то у 2012 році, у той час, коли Геллер Євген Борисович обіймає посаду голови бюджетного комітету, в оприлюднених документах Геллер з такими ж ініціалами отримує: 400 доларів на переліт, 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів із позначкою «ЦВК», 4,9 тисячі доларів із позначкою «аванс п\о», майже мільйон доларів із нерозбірливим призначенням, ще два аванси п\о і два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума – 1 мільйон 420 тисяч доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».

Журналісти «Схем» запитали у депутата Геллера, чи справжні опубліковані документи: «Я вважаю, що ні. Просто в мене запитання: чому вони спливли через два роки чи через два з половиною роки?»

А ось що він відповів на запитання про існування партійної каси: «Що таке партійна каса? Були внески, які вносили депутати, вносили якісь підприємці, скоріше за все. Але це відображено у балансі, тому що після кожних виборів у ЦВК здавався баланс, скільки грошей витрачалось на кампанію. Я не знаю, хто контролював».

От тільки на сайті Центральної виборчої комісії і сьогодні можна знайти фінансові звіти партій за той 2012 рік. У них Геллер Євген Борисович ставить підпис саме у ролі розпорядника коштів виборчого фонду Партії регіонів.

Розпорядник коштів Партії регіонів після тих виборів став фактично розпорядником бюджету цілої країни – очолив бюджетний комітет Верховної Ради. Депутат Геллер переконує, що його обирала фракція без впливу Януковича.

Одночасно з державною та партійною посадами Євген Геллер – ще й успішний власник бізнесу, який почався з обробки металобрухту, а переріс у багатопрофільну компанію з центром у Донецьку. З приходом Януковича до влади бізнес Геллера – компанія «ТПК Укрсплав» почала активно вигравати державні контракти. І за два роки отримала з бюджету країни 60 мільйонів гривень.

Донецька компанія продовжила перемагати на тендерах і за нової влади, і навіть після початку війни на Донбасі.

Маючи юридичну адресу на окупованій території, фірма Геллера «ТПК Укрсплав» взяла держзамовлень на постачання газу в Маріуполі вже на 8 мільйонів гривень, у тому числі й у 2016 році.

Депутат Геллер так пояснює донецьку реєстрацію компанії: «Я власник акції, але я нею не займаюсь давно. До того ж, вона розташована на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, проте ми сплачуємо податки в Україні. Але в чому проблема? В тому, що ми не можемо поміняти юридичну адресу, тому що компанія займається, в тому числі, кольоровими металами, а це ліцензія. І ліцензію дають на адресу, де містяться виробничі потужності. Тому тут є певні незручності, але однак ми абсолютно українська компанія».

При цьому головний податківець країни Роман Насіров переконує, що компанія, зареєстрована на окупованій території, не може бути українською: «На сьогоднішній день це не може бути українським суб’єктом, зареєстрованим на окупованій території. Ми не можемо навіть собі уявити, щоб якась українська компанія зараз зареєструвалася на окупованій території».

Уже на початку 2016 року «ТПК Укрсплав», юридична адреса якої в Донецьку, виграла тендер на більш як 3 мільйони гривень.

Депутат Геллер переконує, що компанія не має податкової заборгованості: «Ну, я  думаю, що не має. Я не веду господарську діяльність, але мені чомусь здається, що ні».

Маючи бізнес на окупованій території, депутат Євген Геллер живе під Києвом у елітному поселенні Козин.

У розпорядника каси Партії регіонів та українського держбюджету за часів Януковича після Революції гідності становище на політичному небосхилі не особливо погіршилось.

На запити «Схем» до СБУ, ГПУ та МВС із питанням, чи фігурує Євген Борисович Геллер у якихось кримінальних провадженнях, редакція не отримала жодної ствердної відповіді.

Чи виникнуть до Геллера питання у правоохоронців після публікації так званої «чорної каси» Партії регіонів? До НАБУ з цими матеріалами – тільки у ще більшому об’ємі – звернувся колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Депутат Геллер переконує, що з НАБУ до нього поки що не звертались, але він готовий співпрацювати.

12 травня, у день свого народження, Євген Геллер, як і вся депутатська група «Відродження», проголосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури – Юрія Луценка. «Схеми» запитали у депутата, чому він вирішив голосувати саме так.

«Ми зустрілися з Юрієм Віталійовичем. І він нас переконав. Він сказав, що нікому ніяких преференцій не буде. Якщо винен, буде сидіти. Не винен –не буде».

Михайло Ткач, Радіо Свобода, Національне бюро розслідувань України

Суд Лондона заморозил $380 млн Коломойского и Боголюбова по иску компании Татнефть

Kolomoiskyi-Bogolubov1

 

Суд в Лондоне по иску российской компании Татнефть заморозил активы четырех украинских бизнесменов, включая Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова, на общую сумму $380 млн.

Об этом пишет Bloomberg, ссылаясь на постановление суда, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Вчера стало известно, что Татнефть 23 марта подала в британский суд иск к Игорю Коломойскому, Геннадию Боголюбову, Александру Ярославскому и Павлу Овчаренко. Компания требует от них возмещения $334 млн ущерба и проценты. Татнефть заявляет, что бизнесмены мошенническим путем присвоили денежные средства за нефть, поставленную на Кременчугский НПЗ (основное предприятие Укртатнафты).

Суд постановил заблокировать такие активы, как частный самолет, лодка и недвижимость во Франции и Англии. Обеспечительные меры наложены на французскую виллу Коломойского, расположенную на участке земли площадью 1 га, а также на его участок площадью более 20 га земель в департаменте Верхняя Савойя во Франции.

Кроме того, заморозке подлежат несколько дорогих объектов недвижимости в Лондоне, принадлежащих Боголюбову, включая дом на Белгрейв-Сквер около ворот Букингемского дворца, стоимостью, согласно данным с сайта недвижимости Zoopla, более 4 млн фунтов ($5,7 млн).

Всем четверым ответчиками суд разрешил тратить 5 тыс фунтов ($7,19 тыс.) в неделю.

Юристы Боголюбова и Коломойского на запрос Bloomberg не ответили. Представитель Ярославского отказался от комментариев. Так же поступили в Укртатнафте, в которой Овчаренко возглавляет правление, и в Татнефти.

Зять ПРИВАТовца Геннадия Боголюбова мошенник Дмитрий Чернявский. Расследование

Chernyavskyi Dmitro1

 

Дмитрий Чернявский родился и вырос в Донецке. Дмитрий Чернявский – выходец из приличной еврейской семьи. Его папу, Леонида Владимировича Чернявского многие в городе знают и уважают.

Еще с советских времен Леонид Чернявский трудился на завидной должности директора «Донецкрыбы». Уникальный руководитель: до сих пор его предприятие не украдено, то есть, сохранило свой государственный статус. Отец Дмитрия Чернявского вхож в круг донецко-еврейской общины, костяк которой составляют такие яркие персоны как Ефим Звягильский и Анатолий Рыбак…

Трудовая деятельность Дмитрия Чернявского начиналась с работы дантиста. В 1996-м он окончил экономический факультет Донецкого университета. После этого Дмитрий Чернявский поступил и окончил юрфак Киевского госуниверситета. Правда, учеба была сугубо формальной и фактически ограничивалась появлением Дмитрия Чернявского в стенах альма матер для сбора подписей преподавателей в зачетке. Все остальное время Дмитрий Чернявский жил не напрягаясь. Папа организовал ему тихий мажорный бизнес: Дима завозил в Украину незначительные партии французского коньяка «на любителя» – «Отард». Но, хотя Дмитрий Чернявский из семьи крепкого хозяйственника советского уклада, планида предначертала ему иной путь. Того тянуло к яркой жизни, полной остроты, неожиданностей и шальных денег.

Неутомительная торговлишка коньяком свела Дмитрия Чернявского с «французом» советского розлива Жаном (при рождении – Яковом). Жан давно осел во Франции, обзавелся французским прононсом, манерами и оказался одного поля ягодой с Чернявским. Вместе они провернули первое «настоящее дело», которому Дмитрий с тех пор не изменяет.

В 1994-м Дмитрий Чернявский привез в деловые круги Донецка славную весть: французское представительство «Кока-Колы» собирается строить в Украине завод по разливу своего пойла. Есть шанс войти в большой транснациональный бизнес и хорошенько заработать. У Дмитрия Чернявского есть для этого «выходы» и «наработки». Осталось подготовить проект. В качестве приманки в Украину прибыл вальяжный Жан-Яков. Желающие преумножить первые пост-перестроечные капиталы отыскались быстро. Донецкие пацаны, покряхтев, скинулись на подготовку инвестпроекта, который взялись подготовить Дима с Яковом. В сравнении с будущими прибылями сумма была смехотворной: жалкие 70-100 тысяч долларов, которые они успешно «переварили».

Время шло, а стройка все не начиналась. На переговоры «инвесторов» никто не приглашал. Те стали настойчиво задавать Дмитрию Чернявскому один вопрос: «Когда едем во Францию – хочется пообщаться с партнерами». В ответ услышали успокаивающее: “Стартовую сумму мы освоили, проект подготовлен. Но чтобы сесть за стол переговоров, следует подтвердить свою решимость к сотрудничеству суммой, подобающей рангу «Кока-Колы». Донецкие пацаны напрягли извилины, и к ним подкралось понимание, что это – элементарный развод. Не успели они нахмурить брови, как чуйка прирожденного мошенника подсказала Дмитрию Чернявскому: будут бить. Он вовремя ударил по тапкам и… очутился в Москве. Димин папа потом еще долго «откашливал» этот финансовый кульбит сыночка, но все же прикрыл родную кровинушку.

В Москве Дмитрий Чернявский не стал по примеру соотечественников класть плитку, а организовал фирму «Инвестиции и недвижимость». Благо, стартовый капитал уже имелся – благодаря успешно проведенной операции «Кока-Кола». Заметим, что завод таки был построен в Украине, только Дмитрий Чернявский не имел к этому решительно никакого отношения. Сразу заявим, что в московской компании он числился скромным юрисконсультом (не имея к тому времени юридического образования). С тех пор он не меняет привычек, во всех своих компаниях значась на вторых ролях. Так, позже даже в созданной им компании «Чернявский и партнеры» Дмитрий значился ни кем иным, как юрисконсультом.

Его московский бизнес не имел ничего общего с инвестициями. Он занимался расселением старых москвичей по окраинам, продажей престижной недвижимости тех, кто собрался в эмиграцию. Тема была весьма прибыльной, но очень опасной. Этот бизнес находился под контролем мэра Лужкова и чеченских мошенников: «черные маклеры», нечистые на руку нотариусы и пр. Как Дмитрию Чернявскому удалось влиться в этот бизнес, остается только догадываться: может папины связи помогли, может сам затесался благодаря прирожденному таланту Остапа Бендера. Как вы догадываетесь, надолго Дмитрий Чернявский в Москве не задержался: и бизнес больно криминальный, да и склонность к разводу лохов не способствует оседлости.

Следующей пристанью Дмитрия Чернявского в бурном житейском море стал Киев. Здесь он встретил милую девушку, с которой даже отгулял свадьбу в родном Донецке: былые проделки к тому времени ему простили – не без участия папы. Первое время он побегал по банкам с мифическими инвестпроектами. Однако, наступили иные времена, в банках уже сидели финансовые аналитики, которые быстро «хоронили» все димины попытки развести банкиров на деньги. Тогда Дмитрий Чернявский отправился по проторенному пути: зарегистрировал в Украине компанию, созвучную скандально известной в Москве фирме, всего лишь переставив слова: «Недвижимость и Инвестиции». В действительности новая компания занималась «разводом клиентов» в сфере так называемой оптимизации налогообложения. Знаний в этой сфере у Дмитрия Чернявского не было и нет. Зато у него есть набор отличных костюмов, белоснежные сорочки – непременно с запонками, дорогие галстуки и «Монблан» в нагрудном карманчике. Эта спецодежда – непременный атрибут ведения бизнеса. К тому же, не взирая на то, сколько у него денег на счету, Дмитрий Чернявский передвигается на люксовых авто с услужливым водителем. Все это в комплексе с правильным ведением разговора – кратчайший путь к кошельку клиента.

«Оптимизация», которой занимались профессионалы из числа наивных партнеров и наемных работников, шла параллельно с размещением активов клиентов, преимущественно за рубежами отечества. И тут Дмитрий Чернявский снова оказался на коне, вспомнив успешный донецкий опыт: термины «инвестпроекты», «оффшорные банки» стали самыми популярными в его лексиконе. Правда, здесь на дороге встали конкуренты, в большинстве своем – такие же «разводилы». Нужно было нечто свеженькое, на что клюнет переборчивый клиент. Кипры и прочие экзотические острова с оффшорным статусом успели приесться. Поэтому Дмитрий Чернявский предпринял несколько рабочих поездок в Черногорию и… Монголию. Именно туда призывал он инвестировать деньги клиентов, суля баснословные барыши. Что любопытно: многие верили и вкладывали деньги в развитие монгольских степей. Впрочем, туда деньги инвесторов не доходили, оседая на диминых счетах. Также ему пришлось посетить далекую Мексику и задержаться в ней. Поездка была чисто бизнесовой: порой, знаете ли, скрыться от клиента куда подальше – самое правильное решение в бизнесе. Так у Дмитрия Чернявского появились паспорта Черногории, России, Израиля, Хорватии.

А со временем Дмитрий Чернявский полюбил Лондон. В это время он стал фигурантом уголовного дела, возбужденного СБУ. Пришлось задержаться на туманном Альбионе на долгие полтора годка. Там его белоснежные манжеты снова сослужили службу: он подвязался в солидной британской инвесткомпании Associated First Capital Incorporated по линии доверительного управления активами состоятельных клиентов из стран восточного блока. Естественно, сотрудничество оказалось недолгим: пришлось съезжать – снова в Москву.

В Белокаменной Дмитрий Чернявский представлялся как представитель по Восточной Европе «крупной международной корпорации Tax Consulting U.K». В действительности это была мелкая фирмочка, которую он спешно зарегистрировал в Британии: словянские лохи с деньгами любят громкие названия.

Вторая московская реинкарнация Чернявского также связана с регистрацией компании «Аврора», карманного банка, инвестиционной и консалтинговой компаний. Про родину он тоже не забыл: открыл филиал в Украине. Офис «Авроры» размещался в пафосном бизнес-центре «Леонардо» в самом сердце Киева.

Если вначале своего бизнес-пути Дмитрий Чернявский не брезговал любым приработком, то к этому времени вошел во вкус, превратился в зрелого мошенника: он специализироваться лишь на крупных клиентах. Чернявский усвоил одно правило: больше пафоса и мишуры – больше простаков попадет в твои сети. «Монблан», запонки и офис в «Леонардо» – этого уже мало. Нужен пиар. Он проплачивает серию публикаций и интервью о его новом детище. Чернявский не моргнув глазом заявляет прессе, что «Аврора» под его предводительством примет участие в тендере по продаже «Запорожстали». В действительности никакого участия в тендере его контора не принимала и принять не могла, хотя бы потому, что такого уровня клиент никогда не обратился бы к услугам дутой фирмы. Зато требуемый эффект был достигнут: на подобные заявления клюнули клиенты помельче.

Как отзываются о Чернявском те, кто имел несчастье с ним столкнуться (других встретить не довелось), Дима – уникальный человек: авантюрист-непоседа, которому скучно жить на готовеньком, исправно работающем бизнесе. Ему непременно нужен драйв, вкус опасности и несметных миллионов, которые можно рубануть в ходе одной бендеровской комбинации. Поэтому Дмитрий Чернявский нигде не задерживается надолго. Да, и справедливости ради заметим, «клиенты», досаждающие любопытством о судьбе своих бесследно исчезнувших денег, подталкивают к перемене мест. В своем спортивном раже Дима не остановится ни перед чем. Знающие его люди с восхищением констатируют: Дима – прирождённый талант!

Однако, с «развитием бизнеса» ему становилось все сложнее находить простаков. Его костюмы-монбланы-запонки успели примелькаться в бизнес-сообществе и службы безопасности компаний стали все чаще вычислять за вальяжной личиной инвестора-оптимизатора талантливого проходимца. Чего стоит одно лишь заявление севастопольской предпринимательницы на имя председателя СБУ двухлетней давности. Уже по нему можно составить представление о масштабах деятельности Дмитрия Чернявского. Тут и рейдерская атака на броварской завод «Стрела» и попытка захвата «Артека» трехлетней давности и отмывание денег через организации инвалидов… Дмитрий Чернявкий – птица высокого полета: он сумел приложить руку даже к банкротству «Родовидбанка» – у него там невозвратный кредит на четыре миллиона.

После череды больших и малых скандалов Дмитрий Чернявский стал слишком заметен, а это в его бизнесе слишком опасно, чревато самыми неприятными вещами… Пришлось искать иной род деятельности. При всей нелюбви к рутине, Дима понял, что самый прибыльный и непыльный бизнес – это госслужба. Правда, чтобы войти в этот бизнес, необходимы связи. Ну, с заведением связей у него никогда не было проблем. Дмитрий Чернявский может мастерски сыграть роль «знакомого влиятельного лица», чье имя он услышал в случайном разговоре. Главное – правильно выбрать направление приложения творческих сил, а дальше – дело техники, которой он владеет в совершенстве. Видимо как-то так он и влился в команду Юрия Павленко – свеженазначенного министра Минмолодьспорта.

Время было самое благодатное: ющенковская вольница – кради-не хочу. Для разведки ситуации заслал в министерство пару своих бойцов, которые начали под его негласным руководством «наведение порядка с имуществом министерства»: учет и контроль принадлежащих министерству объектов. А такого добра оказалось немало: гостиницы-пансионаты-спортивные объекты… Когда база имущества была сформирована, Чернявский прикинул, что из этого достойно приватизации. После чего министр озвучил идею избавления от ненужного балласта. Естественно, под эту программу потребовалось провести титаническую работу по подготовке инвестпроектов – обкатанная тема для Димы. На кой черт министерству понадобилась «прокладка» в виде фирм Чернявского, когда существует ведомственное НИИ – этим вопросом никто не задавался. Так Дмитрий Чернявский почувствовал вкус бюджетных денег. И остался им доволен.

В одном из эпизодов своей краткой, но бурной спортивно-хозяйственной деятельности он настроил министра Павленко сменить руководство гостиницы «Спорт», что около стадиона «Олимпийский» в Киеве. Смена руководства требовалась для последующей «прихватизации» гостиницы. На ТВ даже попали сюжеты, где Павленко в присутствии Чернявского бросал в лицо директору «Спорта» Юрию Супрунюку папку с документами. Супрунюк, получивший в результате сотрясение мозга, утверждал, что неадекватное поведение министра связано с желанием приватизировать гостиницу «Спорт». Позже Павленко вынужден был извиниться.

В 2008-м Дмитрий Чернявский стал советником министра, а вскоре был назначен и.о. гендиректора ГП «НСК Олимпийский» – Родина доверила Дмитрию Леонидовичу ответственное дело подготовки главного стадиона страны к «Евро-2012». И вскоре об этом горько пожалела. Разводить клиентов в «Леонардо» – это одно, а руководить массой людей и делать реальную работу, ежеминутно принимать ответственные решения, строить мега-объект, не имея никакого опыта, да и желания – это «две большие разницы». К тому же, Борис Колесников подмял под свои фирмы самые жирные куски подготовки к чемпионату: Дмитрию Чернявскому в этом бизнесе не осталось места.

Потерпев полное фиаско, как менеджер и бизнесмен, Дмитрий Чернявский без сожаления оставил должность под угрозой «посадки». В декабре 2009 года министр Павленко лично подал заявление в СБУ на предмет финансовых злоупотреблений Чернявского. Вслед за этим случилось кратковременное задержание Дмитрия Леонидовича органами. Дело в том, что прокуратура Киева оценила его «царювання» в ГП “НСК «Олимпийский» предъявлением претензий на жалкие 500 тысяч гривен. В действительности – это крупица в сравнении с тем, за что ему следует сменить «Бриони» на робу.

Дмитрию Чернявскому пришлось в очередной раз отправиться в зарубежный вояж – от греха подальше. Так он снова очутился в любимом Лондоне, где нет вечно нетрезвого министра Павленко, СБУ и прокуратуры с ее мелочными претензиями.

На этот раз Дмитрий Чернявский не стал скитаться по инвестиционным конторам. Результатом его трехмесячного пребывания в британской столице стала вторая и весьма удачная женитьба: Дмитрий Чернявский породнился с 27-летней Екатериной Боголюбовой, дочерью одного из видных «приватовцев» Геннадия Боголюбова. Говорят, тесть не испытывал эйфории от нового родственника, но очарованная Екатерина Боголюбова была очень категорична в своем выборе.

После этого все проблемы Дмитрия Чернявского развеялись как дым, и он вновь объявился в Киеве. Очевидно, для закрепления брачного единства с Екатериной Боголюбовой – новая ячейка общества скоропостижно обзавелась ребенком.

Ну что сказать в заключении? Талантище!

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Коломойский обвиняется в причастности к заказным убийствам, — The Telegraph

kolomoy3-300x174

 

Юристы Виктора Пинчука заявили, что Игорь Коломойский причастен к убийствам в Украине, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Как пишет The Telegraph, 4 декабря 2015 года состоялось первое заседание в Верховном суде Лондона по иску Виктора Пинчука против Игоря Коломойского и Геннадия Боголюбова.

Последние обвиняются в нарушении контракта на сумму 2 млрд долларов, а также в причастности к убийствам.

Адвокат Пинчука Сергей Карпенко утверждает, что в 2003 году Коломойский угрожал ему при встрече. Спустя несколько дней был избит его помощник, а вскоре и сам Карпенко.

Юристы Пинчука сообщают, что нападавшие были тесно связаны с телохранителем Коломойского Сергеем Никитиным.

В 2003 году Никитин и нападавший на Карпенко были найдены мертвыми.

Журналисты сообщают, что адвокаты Пинчука располагают записью, в которой украинский прокурор признается, что ему предлагали деньги в обмен на закрытие расследования о предполагаемой роли Коломойского в убийствах.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: