Сообщения с тегами ‘Віталій Барвіненко’

«Касир» Партії регіонів Євген Геллер. Розслідування. Відео

Geller-Evgen3

 

Як основний фігурант «чорної каси» Партії регіонів Євген Геллер почувається за нової влади.

У правоохоронців після Майдану не виникло питань до так званого «касира» регіоналів Євгена Геллера, голови бюджетного комітету Верховної Ради за часів Януковича. Чи виникне тепер – після публікації так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де прізвище Геллер Є.Б. миготить частіше від інших? Враховуючи, що на день народження Геллера, свідками якого «Схеми» випадково стали, приходять такі поважні гості, як, наприклад, голова адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін. Про це у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

10 грудня 2008 року. Донецьк. Новорічний корпоратив футбольного клубу «Шахтар». Тоді за одним столом зібрались олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський, а також регіонали Віталій Журавський, власник шахт Юхим Звягільський, Борис Колесніков та Євген Геллер. Їхній політичний лідер Віктор Янукович поки на чолі опозиції – а за два роки спільними зусиллями стане президентом.

12 травня 2016 року. Ресторан «Липський особняк». Тут відзначає день народження народний депутат Євген Геллер. Привітати іменинника приїхало багато відомих політиків та бізнесменів. Першим ресторан залишає голова адміністрації президента Порошенка – Борис Ложкін.

Далі йде із застілля співголова групи «Відродження» – Віталій Хомутинник. Бачимо парламентарів від групи «Відродження» Віталія Барвіненка та Василя Гуляєва.

Ось приїхав колишній народний депутат від БЮТ, латифундист Богдан Губський.

Поспішає на свято депутат, хрещений батько Тендерної палати Антон Яценко.

Згодом гості починають розходитись. Свято залишає позафракційний депутат Константиновський, народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Палатний, Валерій Іщенко, депутати з «Відродження» Олег Кулинич, Антон Кіссе та Олександр Біловол.

Тим часом у вікнах ресторану помічаємо олігарха Коломойського та самого іменинника Євгена Геллера.

Залишаючи ресторан, парасолькою від камери закривається депутат з «Відродження» Андрій Шипко.

Також охоронці ховають за парасолькою і депутата від «Опозиційного блоку» Андрія Кисельова.

Більш говірким виявився депутат «Відродження» Ігор Шкіря «День народження у колеги», – пояснює він.

Та колишній регіонал, до цього б’ютівець, а нині також депутат «Відродження» Валерій Писаренко: «Приїхали друга привітати».

Ближче до ночі на свято повернувся Віталій Хомутинник.

Був на святі у депутата Геллера і вкрай непублічний співвласник групи «Приват» олігарх Геннадій Боголюбов.

Відомий донецький банкір – Сергій Дядечко.

А також екс-губернатор Одеської області Ігор Палиця.

Найдовше з-поміж усіх гостей залишились олігарх Ігор Коломойський та один із головних спонсорів «Опозиційного блоку» олігарх і депутат Вадим Новинський.

Ми запитали у депутата Геллера, що йому подарували впливові гості: «Я по-перше, гостей люблю просто так, тому, чесно кажучи, я навіть не знаю, що подарували».

Як тільки була опублікована «чорна бухгалтерія», «Схеми» запитали у депутата Геллера, чи отримував він гроші, зазначені у документах. «Списки, я вважаю, – інсинуація», – відповів він.

Якщо вірити опублікованим документам, то у 2012 році, у той час, коли Геллер Євген Борисович обіймає посаду голови бюджетного комітету, в оприлюднених документах Геллер з такими ж ініціалами отримує: 400 доларів на переліт, 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів із позначкою «ЦВК», 4,9 тисячі доларів із позначкою «аванс п\о», майже мільйон доларів із нерозбірливим призначенням, ще два аванси п\о і два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума – 1 мільйон 420 тисяч доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».

Журналісти «Схем» запитали у депутата Геллера, чи справжні опубліковані документи: «Я вважаю, що ні. Просто в мене запитання: чому вони спливли через два роки чи через два з половиною роки?»

А ось що він відповів на запитання про існування партійної каси: «Що таке партійна каса? Були внески, які вносили депутати, вносили якісь підприємці, скоріше за все. Але це відображено у балансі, тому що після кожних виборів у ЦВК здавався баланс, скільки грошей витрачалось на кампанію. Я не знаю, хто контролював».

От тільки на сайті Центральної виборчої комісії і сьогодні можна знайти фінансові звіти партій за той 2012 рік. У них Геллер Євген Борисович ставить підпис саме у ролі розпорядника коштів виборчого фонду Партії регіонів.

Розпорядник коштів Партії регіонів після тих виборів став фактично розпорядником бюджету цілої країни – очолив бюджетний комітет Верховної Ради. Депутат Геллер переконує, що його обирала фракція без впливу Януковича.

Одночасно з державною та партійною посадами Євген Геллер – ще й успішний власник бізнесу, який почався з обробки металобрухту, а переріс у багатопрофільну компанію з центром у Донецьку. З приходом Януковича до влади бізнес Геллера – компанія «ТПК Укрсплав» почала активно вигравати державні контракти. І за два роки отримала з бюджету країни 60 мільйонів гривень.

Донецька компанія продовжила перемагати на тендерах і за нової влади, і навіть після початку війни на Донбасі.

Маючи юридичну адресу на окупованій території, фірма Геллера «ТПК Укрсплав» взяла держзамовлень на постачання газу в Маріуполі вже на 8 мільйонів гривень, у тому числі й у 2016 році.

Депутат Геллер так пояснює донецьку реєстрацію компанії: «Я власник акції, але я нею не займаюсь давно. До того ж, вона розташована на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, проте ми сплачуємо податки в Україні. Але в чому проблема? В тому, що ми не можемо поміняти юридичну адресу, тому що компанія займається, в тому числі, кольоровими металами, а це ліцензія. І ліцензію дають на адресу, де містяться виробничі потужності. Тому тут є певні незручності, але однак ми абсолютно українська компанія».

При цьому головний податківець країни Роман Насіров переконує, що компанія, зареєстрована на окупованій території, не може бути українською: «На сьогоднішній день це не може бути українським суб’єктом, зареєстрованим на окупованій території. Ми не можемо навіть собі уявити, щоб якась українська компанія зараз зареєструвалася на окупованій території».

Уже на початку 2016 року «ТПК Укрсплав», юридична адреса якої в Донецьку, виграла тендер на більш як 3 мільйони гривень.

Депутат Геллер переконує, що компанія не має податкової заборгованості: «Ну, я  думаю, що не має. Я не веду господарську діяльність, але мені чомусь здається, що ні».

Маючи бізнес на окупованій території, депутат Євген Геллер живе під Києвом у елітному поселенні Козин.

У розпорядника каси Партії регіонів та українського держбюджету за часів Януковича після Революції гідності становище на політичному небосхилі не особливо погіршилось.

На запити «Схем» до СБУ, ГПУ та МВС із питанням, чи фігурує Євген Борисович Геллер у якихось кримінальних провадженнях, редакція не отримала жодної ствердної відповіді.

Чи виникнуть до Геллера питання у правоохоронців після публікації так званої «чорної каси» Партії регіонів? До НАБУ з цими матеріалами – тільки у ще більшому об’ємі – звернувся колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Депутат Геллер переконує, що з НАБУ до нього поки що не звертались, але він готовий співпрацювати.

12 травня, у день свого народження, Євген Геллер, як і вся депутатська група «Відродження», проголосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури – Юрія Луценка. «Схеми» запитали у депутата, чому він вирішив голосувати саме так.

«Ми зустрілися з Юрієм Віталійовичем. І він нас переконав. Він сказав, що нікому ніяких преференцій не буде. Якщо винен, буде сидіти. Не винен –не буде».

Михайло Ткач, Радіо Свобода, Національне бюро розслідувань України

Нелюстрированнее нардепы, голосовавшие за тоталитарные законы 16 января, балотируются в Раду. Список

lustarcya9По состоянию на 20 сентября 2014 года в Центризбирком для участия во внеочередных выборах народных депутатов подали документы 58 нардепов, голосовавших за принятие «законов 16 января», после которых пролилась кровь.

Об этом на своей странице в Фэйсбук пишет Yaroslav Yurchyshyn.

«Їх вже зарєеструвалося 58 з 239 депутатів, які 16 січня 2014 року наплювали на закони і спровокували кровопролиття. 14 з них йде по списку КПУ, 44 зареєструвалися на мажоритарних округах (один, правда, відкликав заяву).
1. Мартиняк Сергій 20 округ (Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський, Турійський райони Волиньскої області)
2. Циркін Ігор 25 округ (частина Амур-Нижньодніпровського району , Красногвардійський район міста Дніпропетровська)
3. Мартовецький Артур 36 округ (міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка, Павлоградський район Дніпропетровської області)
4. Байсаров Леонід 50 округ (міста Димитров, Добропілля, Красноармійськ, Добропільський район Донецької області)
5. Риженков Олександр 60 округ (Волноваський, Володарський, Новоазовський, Першотравневий, Тельманівський райони Донецької області)
6. Пехов Володимир 64 округ місто Коростень, Коростенський, Лугинський, Овруцький, Олевський райони Житомирської області)
7. Віталій Журавський 66 округ місто Малин, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Коростишівський, Малинський, Народицький, Радомишльський, Черняхівський райони Житомирської області). Саме його сміттєвим баком переконували проголосувати за люстрацію. Допомогло.
8. Розвадовський Віктор 67 округ (частина Богунського району міста Житомира, Житомирський, Любарський, Романівський, Чуднівський райони Житомирської області)
9. Ковач Василь 68 округ (міста Ужгород, Чоп, Ужгородський район Закарпатської області)
10. Ланьо Михайло 70 округ (Великоберезнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони, частина Мукачівського району Закарпатської області)
11. Богуслаєв Вячеслав 77 округ (місто Запоріжжя, Шевченківський район, частина Жовтневого району)
12. Пономарьов Олександр 78 округ (місто Бердянськ з населеними пунктами Бердянської міської ради, Бердянський, Куйбишевський, Розівський, Чернігівський райони Запорізької області).
13. Бандуров Володимир 79 округ (місто Енергодар, Василівський, Великобілозерський, Кам’янсько-Дніпровський райони, частина Оріхівського району Запорізької області)
14. Балицький Євген 80 округ (місто Мелітополь, Мелітопольський район Запорізької області)
15. Дудка Олександр 82 округ (Гуляйпільський, Вільнянський, Запорізький, Новомиколаївський, Пологівський райони, частина Оріхівського району Запорізької області).
16. Віталій Грушевський 101 округ (Гайворонський, Голованівський, Маловисківський, Новоархангельський, Новомиргородський, Ульяновський райони Кіровоградської області). Пригадуєте фігаро, який на майдані то виходив то заходив у ПР? Отце воно.
17. Валерій Мошенський 114 округ (Біловодський, Марківський, Міловський, Новопсковський, Слов’яносербський, Станично-Луганський райони) Також веде по округу сина Сергія, а по 108 округу брата Сергія.
18. Ільюк Артем 128 округ (Ленінський, Корабельний райони міста Миколаєва)
19. Жук Микола 129 округ (Центральний район, Жовтневий район міста Миколаєва)
20. Гержов Юрій 131 округ (міста Вознесенськ, Южноукраїнськ, Березанський, Веселинівський, Вознесенський, Доманівський, Єланецький райони Миколаївської області)
21. Ківалов Сергій 135 округ (Приморський район міста Одеси). Невтопимий Підрахуй. Одесо, не підведи.
22. Клімов Леонід 137 округ (місто Котовськ, Балтський, Кодимський, Котовський, Красноокнянський, Савранський райони Одеської області)
23. Фурсін Іван 138 округ (Ананьївський, Березівський, Іванівський, Любашівський, Миколаївський, Ширяївський райони, частина Комінтернівського району Одеської області)
24. Віталій Барвіненко 141 округ (місто Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський, Татарбунарський райони, частина Кілійського району Одеської області)
25. Кіссе Антон 142 округ (Арцизький, Саратський, Тарутинський райони, частина Болградського, частина Кілійського районів Одеської області)
26. Пилипенко Володимир 148 округ (місто Лубни, Великобагачанський, Оржицький, Семенівський, Хорольський райони, частина Лубенського району Полтавської області)
27. Молоток Ігор 160 округ (міста Конотоп, Шостка, частина Конотопського, частина Кролевецького, частина Шосткінського районів Сумської області)
28. Писаренко Валерій 168 округ (Дзержинський район міста Харкова). Один з найближчих соратників ґвалтівника судової системи і не тільки Портнова.
29. Святаш Дмитро 170 округ (частина Московського району міста Харкова)
30. Мисик Володимир 172 округ (частина Московського, частина Орджонікідзевського, районів міста Харкова)
31. Денисенко Анатолій 173 округ (Червонозаводський район, частина Комінтернівського району міста Харкова)
32. Фельдман Олександр 174 округ (Жовтневий, Ленінський райони міста Харкова)
33. Кацуба Володимир 175 округ (місто Люботин, Дергачівський район, частина Харківського району Харківської області)
34. Остапчук Віктор 177 округ (міста Ізюм, Куп’янськ, Борівський, Ізюмський, Куп’янський, Шевченківський райони Харківської області)
35. Дмитрук Микола 184 округ (місто Нова Каховка з населеними пунктами Новокаховської міської ради, Бериславський, Великолепетиський, Великоолександрівський, Високопільський, Горностаївський, Нововоронцовський райони Херсонської області)
36. Лабазюк Сергій 188 округ (частина міста Хмельницького, Волочиський, Хмельницький райони)
37. Бондар Віктор 191 округ (місто Старокостянтинів, Віньковецький, Деражнянський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський райони Хмельницької області)
38. Тимошенко Віктор 198 округ (місто Сміла, Кам’янський, Смілянський райони, частина Черкаського району Черкаської області)
39. Ничипоренко Валентин 199 округ (місто Ватутіне, Жашківський, Звенигородський, Маньківський райони, частина Лисянського, частина Тальнівського районів Черкаської області)
40. Яценко Антон 200 округ (місто Умань, Монастирищенський, Уманський, Христинівський райони, частина Тальнівського району Черкаської області). Хресний батько „тендерної мафії“, у 2012 році фальсифікував вибори, залучаючи мережу „Посольства Божого“.
41. Семенюк Артем 204 округ (місто Новодністровськ, Заставнівський, Кельменецький, Сокирянський, Хотинський район Чернівецької області)
42. Рибаков Ігор 207 округ (місто Новгород-Сіверський, Городнянський, Коропський, Корюківський, Новгород-Сіверський, Семенівський, Сосницький, Щорський райони Чернігівської області)
43. Рудьковський Микола 210 округ (місто Прилуки, Бобровицький, Козелецький, Прилуцький райони Чернігівської області).

Майже в кожній області є свій „кривавий гречкосій“. Завдання як для волинян, так і для полтавчан, харків’ян, тощо не покрити себе ганьбою, не повестися на заплямовані гроші та продукти — собі ж дорожче.

Будьмо пильними і не допускаймо їх до влади, бо так кровопролиття та знущання над народом не зупиниться ніколи», — призывает Yaroslav Yurchyshyn.

Арест Маркова — месть Арбузова и Кивалова. Расследование

Лжеперемирие. Кивалов думает, что обдурил Маркова и Бога?

Политическая подоплека незаконного ареста нардепа Игоря Маркова уже ни у кого не вызывает сомнения. Всю последнюю неделю в эфирах и на кухнях спорят о том, справедливо ли наказание, последовавшее спустя шесть лет после преступления.

Арест Маркова повлек за собой череду громких кадровых решений: мэр Одессы Алексей Костусев, близкий друг опального политика, покинул свой пост. На волоске висит карьера губернатора Одесской области Эдуарда Матвийчука, который в преддверии выборов поручился за Маркова перед Семьей.

Но открытым остается вопрос: какое же «оружие» было в руках у Маркова, что последовала такая отдача?

Еще на свободе Марков заявил, что лишение мандата связано с его нежеланием голосовать по указанию высшего руководства Партии регионов. Началом конца, по его словам, стал голос «за» отмену пенсионной реформы по инициативе оппозиции. Но лишение Игоря Маркова мандата произошло не из-за его принципиальной позиции в отношении пенсионеров – или как минимум, не только из-за нее.

Голосование по отмене пенсионной реформы стало своеобразной демонстрацией наращивания политических мускулов. Марков начал создавать свою группу в парламенте, чтобы с ее помощью поставить фракцию ПР в зависимость и влиять на исход голосований.

Первым, на ком Марков вздумал опробовать задуманное, стал близкий к Семье первый вице-премьер Сергей Арбузов, против которого в парламенте назревал негласный бунт. В рядах депутатов ПР все чаще стало проскальзывать недовольство принудительным характером голосований.

Больше всего в этой ситуации народных избранников смущает даже не то, что их мнением зачастую пренебрегают. Депутатов возмутило, что, лоббируя в парламенте свои бизнес-интересы, Семья и приближенные не желают делиться: подачки в виде «зарплаты» в размере нескольких тысяч долларов ежемесячно – ничто для бизнесменов, инвестировавших в свой депутатский мандат миллионы долларов.

Как сообщают источники в окружении опального депутата, в обмен на голосование по законопроектам, лоббирующим вопросы Арбузова и аффилированных к нему структур, Марков попросил снять с должности начальника главного управления Госкомзема в Одесской области Ларису Танову и назначить на ее место близкого ему человека.

Интерес знаменитого любителя одесских санаториев к Госкомзему вполне понятен: политик смог бы и реализовывать потребности своего личного бизнеса, и стать важным звеном в решении земельных вопросов для других коммерсантов, тем самым значительно увеличив свое влияние в регионе. И свое состояние.

Так Марков нажил себе еще одного влиятельного врага: Лариса Танова является креатурой «смотрящего» по Одесской области Ивана Аврамова – бизнес-партнера Юрия Иванющенко. Последний, скорее всего, пожелал поставить на место зарвавшегося депутата.

Масла в огонь подлил брат Игоря Маркова депутат Одесского горсовета Олег Марков. Летом Марков-младший заявил, что проект Сергея Кивалова по строительству церковно-приходской школы на двух гектарах земли в элитном районе Одессы является ни чем иным, как попыткой оттяпать лакомый кусок из собственности города, а само строительство начато без разрешительных документов.

Спустя полтора месяца братья Марковы и Кивалов пожали друг другу руки. Но обе стороны, по всей видимости, затаились в ожидании подходящего момента для сведения счетов.

Вскоре у Кивалова такая возможность появилась.

Итак, Марков взялся шантажировать Арбузова, менять ставленницу Иванющенко и «наезжать» на Кивалова, не имея достаточного влияния в Верховной Раде.

По нашей информации, у экс-нардепа было всего три гарантированных голоса: свой, депутатов Виталия Барвиненко и Александра Пресмана. Еще несколько парламентариев, среди которых — Вадим Колесниченко, Олег Царев, Нестор Шуфрич и Александр Онищенко, рассматривали возможность сотрудничества, но не спешили с принятием решения.

Единодушие первой троицы можно проследить на примере голосования по скандальным законопроектам о векселях. В принятии этих законопроектов были напрямую заинтересованы первый вице-премьер Сергей Арбузов и министр доходов и сборов Александр Клименко. Когда 16 апреля 2013 года законопроект №2594 первый раз пытались внести в повестку дня, из 207 членов фракции Партии регионов проголосовали «за» лишь 134, в том числе и Марков, – но решение не было принято.

На голосовании 18 апреля по еще одному законопроекту о векселях Марков также высказался «за».

Уже через месяц позиция нардепа резко меняется: 14 мая Марков и еще 30 регионалов «не голосуют». На принятие решения это не влияет, поскольку этот, по сути, технический вопрос согласно регламенту принимается третью голосов.

Но голосование показательно для сравнения с поддержкой других «вексельных» законопроектов. Не проголосовали следующие депутаты: Аркаллаев,Барвиненко, Бобков, Борт, Буряк, Герега, Гиршфельд, Груба, Демидко, Демянко, Грушевский, Зубик, Иванющенко, Кивалов, Киссе, Клюев, Колесниченко, Ландик, Макеенко, Мирный, Мхитарян, Нечаев, Поляков, Рудьковский, Пресман,Селиваров, Сигал, Царёв, Шпенов, Яценко – голосование №441.

К следующему голосованию №442 по проектам из «вексельного пакета», состоявшемуся в этот же день, ПР активизировала силы. В этот раз для принятия решения не хватило одного голоса. «Не голосовали» 15 человек: Марков,Барвиненко, Гиршфельд, Груба, Грушевский, Демянко, Зубик, Иванющенко, Кивалов, Ландик, Мхитарян, Повалий, Пресман, Сигал и Фельдман.

И еще одно голосование №443 14 мая: снова видим, что инициативу младореформаторов Сергея Арбузова и Александра Клименко не поддержалиБарвиненко, Богословская, Борт (в командировке), Васильев, Волков, Грушевский, Демянко, Зубик, Иванющенко, Иоффе, Кивалов, Кунченко, Ландик, Мхитарян, Онищенко, Повалий, Поляков, Сигал, Фельдман. Марков и Пресман в этот момент отсутствовали в зале заседаний.

Поименное голосование за рассмотрение по сокращенной процедуре законопроекта о внесении изменений в Налоговый кодекс выявило 26 регионалов, которые не захотели голосовать, и еще 12, которые попросту ушли из парламента. Когда законопроект рассматривался за основу и был принят в первом чтении, едва набрав необходимое количество голосов, «за», кроме Маркова, не высказались: Барвиненко, Васильев, Грушевский, Демянко, Зубик, Иванющенко, Карташов, Ландик, Мхитарян, Повалий, Пригодский, Сигал, Фельдман, отсутствовали Бобов, Бондар, Колесников, Куровский, Ничипоренко, Онищенко, Пресман, Развадовский, Чертков, Шаповалов.

Таким образом, вырисовывается группа депутатов, часть из которых уже вошла в число парламентских союзников Маркова, а оставшиеся – потенциально готовы сопротивляться курсу «младореформаторов».

После показательного «неголосования» Марков несколько раз встречался с Арбузовым. По всей видимости, в определенный момент последний согласился пойти на условия нардепа: 3 июля СМИ сообщили об увольнении Ларисы Тановой, проработавшей три года на должности начальника ГУ Госкомзема в Одесской области. На следующий день состоялось голосование по очередному вексельному законопроекту, который в этот раз поддержали и Марков, и Барвиненко, и Пресман.

Вскоре после этого Танова была восстановлена в должности.

По словам наших источников, Марков, в свойственной ему бесцеремонной манере, заявился к Арбузову и, не подбирая слов, потребовал… материальную компенсацию за усилия, потраченные на поддержку законопроекта о векселях. Такая недальновидность одесского политика привела к тотальной атаке на экс-депутата и людей из его окружения.

Игоря Маркова арестовывают.

Вскоре Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания обращается в суд с просьбой лишить лицензии основанный Марковым канал АТВ.

Через короткое время Минсдох возбуждает уголовное дело по уклонению от уплаты налогов и назначает внеплановую проверку компании-кабельного оператора «Сана плюс», принадлежащей отцу депутата горсовета от фракции «Родина» Виталия Пушкаря.

Еще день – и Антимонопольный комитет налагает штраф в один миллион гривен на основной источник дохода Игоря Маркова – мусоровывозящую компанию «Союз».

Тем временем брата экс-нардепа Олега Маркова, а также нескольких депутатов из той же фракции «Родины» пытаются арестовать, из-за чего практически вся команда вынуждена была податься в бега.

Кампания по уничтожению Игоря Маркова потянула за собой на дно еще нескольких випов одесского политикума. Так, мэра Одессы Алексея Костусева, являющегося близким другом Маркова, во время визита в администрацию президента вынудили подписать заявление об отставке.

Буквально неделю назад Виктор Янукович анонсировал отставку нескольких губернаторов по стране. Глава Одесской обладминистрации Эдуард Матвийчук может стать одним из них.

Его отставки ожидают со дня на день. Не секрет, что именно он поручился за Игоря Маркова во время предвыборной кампании перед администрацией президента. Возможно, Матвийчук по столичному сценарию будет исполнять обязанности Одесского городского головы до новых выборов.

Лишиться мандата народного депутата рискует Александр Пресман. Кроме «опорочившей» его связи с арестованным главой «Родины», Пресман имеет двойное гражданство – украинское и американское, – что запрещено действующим законодательством. Сам он утверждает, что американский паспорт просрочен, но этот факт при необходимости может стать таким же поводом, каким для Маркова стала драка шестилетней давности.

В целом кампания по запугиванию посмевших ослушаться депутатов, частью которой стал Игорь Марков, достигла своей цели.

После беспрецедентных мер, предпринятых в отношении бывшего члена фракции ПР, – по крайней мере, в ближайшее время выйти из повиновения не посмеет никто.

 

Валерия Ивашкина, Национальное бюро расследований Украины

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: