Сообщения с тегами ‘Вадим Новінський’

Кнопкодави у Раді продовжують кнопкодавити і у 2020 році. Відео

Під час реєстрації депутатів на першому пленарному засіданні Верховної Ради у 2020 році, 14 січня, кнопкодавили двоє членів партії «Опозиційний блок», йдеться у заяві громадського руху «Чесно». Про це повідомляє 40ka.info.

На відео реєстрації видно, як нардеп Вадим Новинський натискає кнопку на своєму місці, а після того натискає кнопку на пульті колеги Муси Магомедова. Останній згодом добігає до місця, однак на табло голосування системи «Рада» видно, що кнопку «за» на пульті Магомедова вже натиснули.

У свою чергу, нардеп Дмитро Шпенов зареєстрував себе та відсутнього в ту мить колегу Дмитра Шенцева.

Обидва кнопкодави члени партії  “Опозиційний блок”, яка програла минулі вибори до Верховної Ради. Вони були обрані у мажоритарних округах і є позафракційними.

13 січня президент Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує штрафи для народних депутатів за неперсональне голосування. Таке діяння каратиметься штрафом від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі 51-85 тисяч гривень)”.

Раніше Зеленський брехав виборцям, що за кнопкодавство у Раді будуть позбавляти мандатів.

Зокрема, у серпні 2019 року Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до статті 81 Конституції, у якому йдеться про можливість позбавляти мандатів народних обранців у випадку неперсонального голосування.

У вересні 2019 року в Раді журналісти «піймали» трьох нардепів на кнопкодавстві: «слугу народу» Сергія Литвиненка, «слугу народу» Олену Копанчук та самовисуванця Олександра Ковальова.

12 вересня кнопкодави від «Слуги народу» публічно вибачались та пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність.
Ковальов своє кнопкодавство ніяк не прокоментував. Після того, як його спіймали «на гарячому», Ковальов погрожував журналістам.

Відпочинок #Порошенко увійшов у топ-найдорожчих

Poroshenko-Petro8

 

У 2017 році українські чиновники задекларували понад 9 мільйонів гривень витрат на відпочинок за кордоном.

Про цей йдеться у проекті  «Декларації» Bihus.Info.

Зазначається, що рейтинг топ-відпочивальників  очолив президент Петро Порошенко.

За даними аналітиків проекту, у своїй декларації за 2017 рік він вказав два видатки на туристичні послуги на загальну суму понад 2,7 млн гривень.

Проте, за підрахунками програми «Схеми», повна вартість відпочинку на Мальдівах — разом із чартерними авіаперельотами, орендою острова, харчуванням і додатковими послугами — мала обійтися президенту не менше ніж у півмільйона доларів (понад 14 млн гривень).

Повідомляється, що на другому місці опинилася близька до Порошенка екс-голова Нацбанку Валерія Гонтарева.

Автори проекту вказують, що у 2017 році відпочинок родини коштував їй 1,9 млн гривень.

При цьому зазначається, що мальдівський вояж сімейства Гонтаревих 2016 року навіть став підставою для розслідування НАБУ за підозрою у декларуванні недостовірної інформації, але наприкінці червня справу було закрито — відпустка нібито обійшлася їм всього у 250 тисяч гривень, тобто нижче порогу для декларування.

Третім фіналістом, за підрахунками журналістів, став народний депутат Вадим Новинський.

Повідомляється, що минулого року він задекларував шість видатків на готельно-ресторанні послуги у Росії, Німеччині та Швейцарії, які в сумі склали трохи більше 1 млн гривень.

Зазначається, що мінімум у 834 тисячі гривень обійшовся відпочинок у Німеччині та Іспанії у 2017 році народному депутату Вячеславу Константіновському.

На п’ятому місці у рейтингу витрат на відпочинок опинився депутат Луцької міськради Андрій Покровський, який минулого року на проживання у готелях Австрії та Франції витратив  582 тисячі гривень.

Повідомляється, що на шостому місці опинилась суддя Верховного Суду Ірина Желтобрюх.

Про цьому зазначається, що їй не довелося платити за свій відпочинок із власної кишені — про неї потурбувалася держава.

«У липні цього року вона отримала від Верховного Суду близько 425 тисяч гривень відпускних і допомоги на оздоровлення», — йдеться у публікації.

Автори додають, що загалом у 2017—2018 роках українські чиновники задекларували близько 9 млн гривень витрат на відпочинок і ще майже 52 млн гривень відпускних було виплачено їм.

Украинское гражданство богатейшего оппоблоковца Новинского под сомнением

NovinskiyYanuk1

 

Генеральная прокуратура начала проверку законности выдачи украинского гражданства нардепу Вадиму Новинскому. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Следователи Генпрокуратуры не обнаружили оригинал подписи экс-президента Виктора Януковича на его указе от 29 мая 2012 года о принятии в гражданство Украины нардепа от «Оппоблока» Вадима Новинского.

Кроме того, прокуратура настаивает на более подробном исследовании подлинности подписей самого Вадима Новинского в документах, которые он предоставил для получения гражданства Украины.

Проверка законности предоставления гражданства Украины Вадиму Новинскому проводится в рамках расследования незаконного лишения свободы архиепископа Александра (Драбинко), который был личным помощником Митрополита Киевского и всея Украины Владимира.

Один рік на посаді. 10 невиконаних обіцянок генпрокурора #Луценко

Lucenko-rigi1

 

12 травня 2016 року Верховна Рада призначила генеральним прокурором України Юрія Луценка.

За час, що минув відтоді, Юрій Віталійович давав багато обіцянок.

1. 22 вересня 2016 року Юрій Луценко обіцяв внести до Верховної Ради подання про зняття депутатської недоторканності екс-голови Одеської ОДА Миколи Скорика. Його підозрюють у причетності до побиття євромайданівців 19 лютого 2014 року під будівлею Одеської обласної державної адміністрації.

2. 2 червня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв дати бій мафії. «Я зобов’язуюсь зробити кілька хвиль операцій проти мафіозних структур у всій Україні. Я не можу сказати напрямків цього удару і називати прізвища. Але сьогодні мені доповіли, що кілька цікавих людей запросили закордонні паспорти», — заявив він. Що це були за мафіозні структури і чи подолав генпрокурор українську мафію – дотепер не відомо.

3. У червні 2016 року Юрій Луценко пообіцяв до кінця 2016 року розпочати суд над Віктором Януковичем. Процес розпочався лише 4 травня 2017 року, утім і його за вимогою адвокатів перенесено на 18 травня. У березні цього року Луценко пообіцяв вирок суду у справі Януковича до 24 серпня – до Дня незалежності.

4. 20 липня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв докласти усіх зусиль для розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета. Дотепер злочин не розкрито.

5. 28 липня 2016 року генеральний прокурор пообіцяв особистий допит лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку. Дотепер він так і не відбувся.

6. 1 листопада 2016 року генеральний прокурор пообіцяв провести перевірки більше половини декларацій народних депутатів — тих, які показали наявність більше 100 тисяч доларів США готівкою. Луценко також пообіцяв дослідити відповідність реальності показаних президентом Петром Порошенком статків. Чим завершилася ця перевірка – суспільству не відомо.

7. 8 грудня 2016 року за наполяганням Юрія Луценка Верховна Рада дала дозвіл на притягнення Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за підозрою у причетності до організації незаконного позбавлення волі помічника митрополита Володимира архієпископа Олександра Драбинка. Луценко обіцяв Новинському передавати йому до в’язниці книги. Утім, чи доведена вина екс-регіонала, ГПУ поки що не повідомила.

8. У грудні 2016 року генпрокурор пообіцяв оприлюднити відео перестрілки між правоохоронцями у Княжичах Київської області. Дотепер це відео так і не було опубліковане.

9. 14 лютого 2017 року генпрокурор пообіцяв внести подання до Верховної Ради України про зняття недоторканності з трьох народних депутатів, які не сплатили 60, 50 і 40 млн грн податків. Дотепер ці подання у Раді так і не з’явилися. Мова йшла про Нестора Шуфрича, Олександра Супруненка та В’ячеслава Константиновського.

10. 16 березня 2017 року Юрій Луценко пообіцяв, що ГПУ зробить висновки щодо подій у Раді 15 березня через появу у сесійній залі людей у військовій формі. Про висновки генпрокуратури дотепер нічого не відомо.

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Жена и пятеро детей колорада-миллионера Вадима Новинского с Опоблока имеют российское гражданство

NovinskiyYanuk1

 

Представитель «Оппозиционного блока» Вадим Новинский указал в своей электронной декларации, что у его супруги и пятерых детей российское гражданство. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В графу «Недвижимость» бывший регионал внес две квартиры в Киеве и пять квартир с гаражом в России. Еще один российский дом семьи Новинского на стадии завершения строительства.

Парламентарий задекларировал 40 икон, 175 картин, каменные часы Tiffany, наперсный крест конца 17 века, 7 шерстяных ковров, три комплекта элитной мебели, две сумки из кожи крокодила и питона, восемь тренажеров, много ювелирных изделий.

Наличными Вадим Новинский хранит 3 миллиона гривен, 2,34 миллиона долларов и 780 тысяч евро.

В декларации народного депутата также указано, что на шопинг (исключительно приобретение одежды) в 2015 году Новинский потратил: 1,6 миллиона гривен в Германии, 5 миллионов гривен в России, более одного миллиона гривен в Италии , 461 тысячу гривен в Великобритании и только 284 тысяч гривен в Украине.

Более 10 миллионов гривен Новинский указал, как «внесение залога» в Украине. В прошлом году депутат внес 5 миллионов гривен залога за освобождение поддельницы-регионалки Елены Лукаш. Еще на сумму 10,8 миллиона гривен Вадим Новинский заплатил налогов.

Персональная охрана обошлась депутату в 3,3 миллиона гривен.

П’ята колона Росії у Верховній Раді: Яків Безбах, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Віталій Хомутиннік, Євген Мураєв. Розслідування

zrada-Sirko1

 

Україна – країна парадоксів. Мова не лише про те, що в нас дивним чином поєднується шалене багатство і велика бідність. Парадокс у тому, коли дехто віддає своє життя за незалежність у війні з агресором, а дехто думає про те, якби пошвидше відновити економічні зв’язки з Росією та нарікає, що не може заробити. Одні думають про те як захистити і звільнити свою країну. Інші – як закрити на все очі і вести торгівлю з окупантами. Одні хочуть нової України, а інші мріють, щоб все лишилось як було. Найгірше те, що люди, які є вихідцями з минулого і готові здати Україну, перебувають не десь на задвірках суспільства. Вони спокійно сидять в українському парламенті і там агітують за відновлення дружби і партнерства з Росією.

11 жовтня 2016 року позафракційний народний депутат з Дніпра Яків Безбах скликав брифінг у стінах парламенту. На ньому він заявив про те, що починає створення парламентської групи з народних депутатів, які ставлять за мету відновити економічну співпрацю з Російською Федерацією і виступатимуть за повне скасування санкцій проти Росії. Русофіл у Верховній Раді виявився не один. Дуже швидко про підтримку такого кроку висловилися ряд нардепів. Серед них представники «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул і Юрій Бойко. А також їх колишній соратник і друг по Партії регіонів, який зараз очолює олігархічну групу «Відродження», Віталій Хомутиннік. Ще один позафракційний депутат, екс-член «Опозиційного блоку», а тепер один з лідерів партії «За життя» Євген Мураєв в ефірі телеканалу «112» закликав владу України повністю скасувати взаємні санкції з Росією.

Що означать такі заяви і дії народних депутатів? Вони означать тільки одне: в український парламент пробралася п’ята колона Москви, яка тепер має можливість здійснювати свою роботу під прикриттям депутатської недоторканості. І лише чекає вдалого моменту, щоб показати свою справжню сутність. Цих прихильників нового курсу на зближення з Росією зовсім не турбує питання Криму чи Донбасу. Пролита українська кров також не обходить нових апологетів «руского міра». Незважаючи на те, що Партія регіонів припинила своє існування, її ідеї і носії цих ідей зуміли вдало пристосуватися і проникнути у парламент. Вони не стали інші, не змінилися. І звісно ж не розкаялися. «Регіонали» і носії ідей «руского міра» сповна скористалися слабкістю і нерішучістю української влади, щоб вижити і відродитися.

Яким чином взагалі колишні члени Партії регіонів і їх союзники, які допомагали Януковичу встановлювати диктатуру, проникли у склад парламенту? У всьому винен недосконалий закон про люстрацію. У першій його версії пропонувалося не дозволити колишнім «регіоналам» і тим, хто підтримував закони про диктатуру 16 січня, брати участь у виборах різних рівнів. Однак, таку редакцію толерантна більшість парламенту порахувала занадто жорсткою. Таким чином, всі колишні «регіонали», отримали право знову балотуватися на виборах. Напевно не дарма у лавах деяких правлячих нині сил затесалися наближені до «регіоналів» особи.

Не обійшлося у цій ініціативі про відродження дружби з Росією без впливу українських олігархів. У 2014 році в декого були ілюзії, що мовляв, не всі олігархи погані, є серед них хороші і патріоти. Насправді для олігархів українського формату не існує поняття батьківщини чи національних інтересів. Єдине, що їх обходить, це те якби їм і далі мати можливість отримувати надприбутки та визискувати українські ресурси. Те, що Коломойський чи інші олігархи вдавали з себе патріотів у 2014 році зовсім не означає, що вони стали ними. Та й агітація за відновлення економічних контактів з Російською Федерацією йде саме від олігархату і його представників.

Спочатку прихильники дружби з Москвою почали просувати тезу, що нібито більшість українців виступає за відновлення економічних стосунків з Росією на довоєнний рівень. Потім відбувся Міжнародний економічний форум у Києві, де вже прозвучали ідеї перегляду режиму санкцій з Москвою. Почали лунати гасла, що без Росії нам ніяк не справитися, що наші економіки пов’язані і ми не зможемо встати з колін, поки нам не допоможе агресор. У жовтні ж цього року такі ідеї вилилися у спробу організувати в парламенті клуб відродження економічних зв’язків з РФ.

Нардеп Яків Безбах, який став ініціатором зазначеної ідеї, в часи Януковича був членом Партії регіонів. Його пов’язують з олігархом Віктором Пінчуком – зятем Леоніда Кучми. Віталій Хомутиннік є наближеним до іншого олігарха Ігоря Коломойського. Вадим Новінський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул теж належать до досить заможних людей. Всіх їх і не лише їх об’єднує прагнення максимальних прибутків. А декого з них – особлива прихильність до Росії, яку вони ніколи не назвуть агресором чи окупантом.

Коли українські багатії скаржаться на те, що втратили ринки збуту, то що заважало їм знайти нові ринки? Насправді їх більше турбує небажання витрачати кошти на модернізацію свого виробництва. Повернути хід часу назад навряд чи вдасться. За роки війни імпорт і експорт з України в Росію і навпаки кардинально впав. Росія перестала бути нашим головним економічним партнером. І це закономірно. Однак деякі сили в Україні хочуть повернення до минулого. Їхня жадібність, обмежений світогляд і відсутність патріотизму грає на руку Кремля і прирікає українців на злидні.

Ця ініціатива є виявом активності п’ятої колони Росії в українському парламенті. Очевидно, такі кроки були би неможливі, якби нинішня влада була послідовною в протидії російській агресії: розірвала би дипломатичні стосунки з державою агресором, запровадила би реальні санкції проти бізнесу держави-окупанта, в судовому порядку визнала би Росію — державою-агресором. Але цього досі не зроблено, що дозволяє піднімати голову російським реваншистам. Взагалі українській владі варто було б звернути більшу увагу на активістів відновлення дружби з Росією. Можливо, настав час ініціювати звернення до ГПУ та СБУ з вимогою притягнення до кримінальної відповідальності Безбаха та інших депутатів, які увійдуть в цю групу, за державну зраду та підтримку держави-агресора. Так би мала б зробити влада, яка не хоче, щоб діяльність п’ятої колони привела до втрати незалежності. Проте, зважаючи на дивну безхарактерність нинішньої правлячої еліти, невідомо, чи зважиться вона на такі рішучі кроки. І саме через цю мягкотілість влади п’ята колона все ще сподівається на свій шанс.

Святослав Ворон, Національне бюро розслідувань України

Сепар #Новинский не встал перед #Порошенко

NovinskiyYanuk1

 

Журналист Светлана Крюкова описала в Facebook детскую выходку младшего партнера Рината Ахметова в парламентском зале. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

“Когда президент закончил свое выступление в Раде, все встали. Кто-то хлопал в ладоши, кто-то не хлопал, кто-то смотрел в пол, кто-то мял тачфон, кто-то стоял смирно. Но все стояли. Когда садились, шелестели юбки, мялись пиджаки. Ефим Звягильский плюхнулся в кресло, Татьяна Бахтеева подтянула строгую юбку. Вадим Новинский, скрестив пальцы рук, так и остался сидеть неподвижным. В этот день он был единственным, кто не встал”.

СБУ провела обыски в структурах рыга-сепара Вадима Новинского в разных частях Украины. Подробности

NovinskiyYanuk1

 

«Смарт-холдинг» проверяют на причастность к финансированию терроризма, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Сотрудники СБУ в пятницу пришли с обысками в структуры «Смарт-Холдинга» Вадима Новинского в разных частях Украины. Обыски проводят в офисах «Смарт Мэритайм Груп» в Херсоне, в представительстве компании Regal Petroleum в селе Яхныки (Полтавская область), в компании, которая владеет банком «Юнекс».

Об этом журналистам рассказали в пресс-службе «Смарт-Холдинга».

«Представители СБУ, прикрываясь сомнительными решениями судов, зашли в офисы предприятий, заявляя, что их цель – изучение вопроса о якобы “причастности предприятий холдинга к финансированию терроризма”. Смарт-Холдинг официально заявляет, что ни управляющая компания, ни ее предприятия, ни ее бенефициар — один из лидеров Оппозиционного блока Вадим Новинский — не имеют никакого отношения к этим надуманным обвинениям», — отмечается в заявлении.

Новинский — один из самых богатых людей Украины, ему принадлежит «Смарт-холдинг», объединяющий целый ряд предприятий. Среди активов Новинского есть крупная доля в «Метинвесте» и агрохолдинге HarvEast, нефтегазовая компания Regal Petroleum, Херсонский судостроительный завод, Черноморский судостроительный завод.

В прошлом году на заседание согласительного совета Верховной Рады Новинскому принесли повестку в МВД, хотя сам он в это время находился в Санкт-Петербурге. Вызов был связан с антиукраинской деятельностью донецких магазинов «Амстор».

Новинский получил гражданство Украины в 2012 году.

«Касир» Партії регіонів Євген Геллер. Розслідування. Відео

Geller-Evgen3

 

Як основний фігурант «чорної каси» Партії регіонів Євген Геллер почувається за нової влади.

У правоохоронців після Майдану не виникло питань до так званого «касира» регіоналів Євгена Геллера, голови бюджетного комітету Верховної Ради за часів Януковича. Чи виникне тепер – після публікації так званої «чорної бухгалтерії» Партії регіонів, де прізвище Геллер Є.Б. миготить частіше від інших? Враховуючи, що на день народження Геллера, свідками якого «Схеми» випадково стали, приходять такі поважні гості, як, наприклад, голова адміністрації президента Порошенка Борис Ложкін. Про це у розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».

10 грудня 2008 року. Донецьк. Новорічний корпоратив футбольного клубу «Шахтар». Тоді за одним столом зібрались олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський, а також регіонали Віталій Журавський, власник шахт Юхим Звягільський, Борис Колесніков та Євген Геллер. Їхній політичний лідер Віктор Янукович поки на чолі опозиції – а за два роки спільними зусиллями стане президентом.

12 травня 2016 року. Ресторан «Липський особняк». Тут відзначає день народження народний депутат Євген Геллер. Привітати іменинника приїхало багато відомих політиків та бізнесменів. Першим ресторан залишає голова адміністрації президента Порошенка – Борис Ложкін.

Далі йде із застілля співголова групи «Відродження» – Віталій Хомутинник. Бачимо парламентарів від групи «Відродження» Віталія Барвіненка та Василя Гуляєва.

Ось приїхав колишній народний депутат від БЮТ, латифундист Богдан Губський.

Поспішає на свято депутат, хрещений батько Тендерної палати Антон Яценко.

Згодом гості починають розходитись. Свято залишає позафракційний депутат Константиновський, народні депутати від Блоку Петра Порошенка Артур Палатний, Валерій Іщенко, депутати з «Відродження» Олег Кулинич, Антон Кіссе та Олександр Біловол.

Тим часом у вікнах ресторану помічаємо олігарха Коломойського та самого іменинника Євгена Геллера.

Залишаючи ресторан, парасолькою від камери закривається депутат з «Відродження» Андрій Шипко.

Також охоронці ховають за парасолькою і депутата від «Опозиційного блоку» Андрія Кисельова.

Більш говірким виявився депутат «Відродження» Ігор Шкіря «День народження у колеги», – пояснює він.

Та колишній регіонал, до цього б’ютівець, а нині також депутат «Відродження» Валерій Писаренко: «Приїхали друга привітати».

Ближче до ночі на свято повернувся Віталій Хомутинник.

Був на святі у депутата Геллера і вкрай непублічний співвласник групи «Приват» олігарх Геннадій Боголюбов.

Відомий донецький банкір – Сергій Дядечко.

А також екс-губернатор Одеської області Ігор Палиця.

Найдовше з-поміж усіх гостей залишились олігарх Ігор Коломойський та один із головних спонсорів «Опозиційного блоку» олігарх і депутат Вадим Новинський.

Ми запитали у депутата Геллера, що йому подарували впливові гості: «Я по-перше, гостей люблю просто так, тому, чесно кажучи, я навіть не знаю, що подарували».

Як тільки була опублікована «чорна бухгалтерія», «Схеми» запитали у депутата Геллера, чи отримував він гроші, зазначені у документах. «Списки, я вважаю, – інсинуація», – відповів він.

Якщо вірити опублікованим документам, то у 2012 році, у той час, коли Геллер Євген Борисович обіймає посаду голови бюджетного комітету, в оприлюднених документах Геллер з такими ж ініціалами отримує: 400 доларів на переліт, 160 тисяч доларів з позначкою «депутати в коаліцію», 395 тисяч доларів з позначкою «Наша Україна», 500 тисяч доларів із позначкою «ЦВК», 4,9 тисячі доларів із позначкою «аванс п\о», майже мільйон доларів із нерозбірливим призначенням, ще два аванси п\о і два повернення, 70 тисяч доларів з позначкою «Заневський А.П.» (саме таке прізвище мав начальник охорони президента Януковича). Найбільша сума – 1 мільйон 420 тисяч доларів з позначкою «Апостол (Коаліція)».

Журналісти «Схем» запитали у депутата Геллера, чи справжні опубліковані документи: «Я вважаю, що ні. Просто в мене запитання: чому вони спливли через два роки чи через два з половиною роки?»

А ось що він відповів на запитання про існування партійної каси: «Що таке партійна каса? Були внески, які вносили депутати, вносили якісь підприємці, скоріше за все. Але це відображено у балансі, тому що після кожних виборів у ЦВК здавався баланс, скільки грошей витрачалось на кампанію. Я не знаю, хто контролював».

От тільки на сайті Центральної виборчої комісії і сьогодні можна знайти фінансові звіти партій за той 2012 рік. У них Геллер Євген Борисович ставить підпис саме у ролі розпорядника коштів виборчого фонду Партії регіонів.

Розпорядник коштів Партії регіонів після тих виборів став фактично розпорядником бюджету цілої країни – очолив бюджетний комітет Верховної Ради. Депутат Геллер переконує, що його обирала фракція без впливу Януковича.

Одночасно з державною та партійною посадами Євген Геллер – ще й успішний власник бізнесу, який почався з обробки металобрухту, а переріс у багатопрофільну компанію з центром у Донецьку. З приходом Януковича до влади бізнес Геллера – компанія «ТПК Укрсплав» почала активно вигравати державні контракти. І за два роки отримала з бюджету країни 60 мільйонів гривень.

Донецька компанія продовжила перемагати на тендерах і за нової влади, і навіть після початку війни на Донбасі.

Маючи юридичну адресу на окупованій території, фірма Геллера «ТПК Укрсплав» взяла держзамовлень на постачання газу в Маріуполі вже на 8 мільйонів гривень, у тому числі й у 2016 році.

Депутат Геллер так пояснює донецьку реєстрацію компанії: «Я власник акції, але я нею не займаюсь давно. До того ж, вона розташована на території, яка тимчасово не підконтрольна Україні, проте ми сплачуємо податки в Україні. Але в чому проблема? В тому, що ми не можемо поміняти юридичну адресу, тому що компанія займається, в тому числі, кольоровими металами, а це ліцензія. І ліцензію дають на адресу, де містяться виробничі потужності. Тому тут є певні незручності, але однак ми абсолютно українська компанія».

При цьому головний податківець країни Роман Насіров переконує, що компанія, зареєстрована на окупованій території, не може бути українською: «На сьогоднішній день це не може бути українським суб’єктом, зареєстрованим на окупованій території. Ми не можемо навіть собі уявити, щоб якась українська компанія зараз зареєструвалася на окупованій території».

Уже на початку 2016 року «ТПК Укрсплав», юридична адреса якої в Донецьку, виграла тендер на більш як 3 мільйони гривень.

Депутат Геллер переконує, що компанія не має податкової заборгованості: «Ну, я  думаю, що не має. Я не веду господарську діяльність, але мені чомусь здається, що ні».

Маючи бізнес на окупованій території, депутат Євген Геллер живе під Києвом у елітному поселенні Козин.

У розпорядника каси Партії регіонів та українського держбюджету за часів Януковича після Революції гідності становище на політичному небосхилі не особливо погіршилось.

На запити «Схем» до СБУ, ГПУ та МВС із питанням, чи фігурує Євген Борисович Геллер у якихось кримінальних провадженнях, редакція не отримала жодної ствердної відповіді.

Чи виникнуть до Геллера питання у правоохоронців після публікації так званої «чорної каси» Партії регіонів? До НАБУ з цими матеріалами – тільки у ще більшому об’ємі – звернувся колишній перший заступник голови СБУ Віктор Трепак. Депутат Геллер переконує, що з НАБУ до нього поки що не звертались, але він готовий співпрацювати.

12 травня, у день свого народження, Євген Геллер, як і вся депутатська група «Відродження», проголосував за призначення на посаду Генерального прокурора України президентської кандидатури – Юрія Луценка. «Схеми» запитали у депутата, чому він вирішив голосувати саме так.

«Ми зустрілися з Юрієм Віталійовичем. І він нас переконав. Він сказав, що нікому ніяких преференцій не буде. Якщо винен, буде сидіти. Не винен –не буде».

Михайло Ткач, Радіо Свобода, Національне бюро розслідувань України

В 2014 году газодобывающие фирмы Авакова недоплатили налогов в госбюджет 98,2 млн грн. Коррупционные схемы. Расследование

avakov-shema1

 

http://nv.ua/publications/kak-razvivaetsja-biznes-i-drugie-vnutrennie-dela-glavy-mvd-arsena-avakova-91824.html?utm_source=facebook&utm_medium=page&utm_campaign=our_pages

Арсен Аваков, оказавшись в кресле главы МВД, не только сумел вернуть все утраченные ранее бизнес-активы, но и посредством семьи активно зарабатывает на добыче газа, занижая его стоимость и “оптимизируя” налоги
У министра внутренних дел Арсена Авакова есть безобидное хобби: он коллекционирует рисунки земляка — харьковского авангардиста Василия Ермилова. В коллекции главы МВД их уже несколько. Цена каждого может достигать $15 тыс. И это еще недорого: полноценные полотна этого живописца стоят по сотне тысяч долларов. Не исключено, что в ближайшем будущем министр раскошелится и на подобные приобретения — проблем с деньгами у него нет.

Аваков пришел в политику из газового бизнеса, где процветают высокая маржа, политическая коррупция и различные схемы уходов от налогов. Формально сам министр ничем подобным не занимается — но у него есть жена и сын, на которых и оформлены все многочисленные активы главы МВД.

Дела у семейной бизнес-группы идут неплохо — она не только вернула себе все утраченные во времена Виктора Януковича активы, но и отлично работает на ниве налоговой “оптимизации”: за один лишь 2014 год, по данным Национального бюро расследований Украины, близкие к Авакову газодобывающие фирмы недоплатили в госбюджет 98,2 млн грн.

Аромат газа

Ядро бизнеса Аваковых — группа Инвестор, центральный офис которой расположен в пафосном трехэтажном особняке с лепниной в самом центре Харькова. По состоянию на 2013 год Инна Авакова, жена министра, а также его сын Александр были совладельцами данной фирмы. В реестре юридических лиц Инна Авакова до сих пор значится мажоритарным собственником этой компании. Сам же министр заявлял, что активы, принадлежащие ему до прихода на госслужбу, переписаны на сына.

В Инвестор входит компания Энергия-95, которая владеет лицензиями на добычу газа на Денисовском и Марьинском месторождениях в Харьковской области.

Чтобы оценить перспективы заработка на Марьинском месторождении, достаточно сказать, что в 2011 году Энергия-95 заложила в виде обеспечения под обязательства связанных с Аваковым фирм еще не добытый газ с Марьинского на сумму 1 млрд грн. А гривня тогда была существенно дороже нынешней, учитывая ее девальвацию в 2014–2015 годах.

На Денисовском месторождении газодобытчики действуют по традиционной для этой сферы схеме совместной деятельности: Энергия-95 владеет лицензией, на ее партнера — компанию Денисовское — оформлена часть объектов и трубопроводы, а еще одна фирма — Гравелит-21 — занимается продажей добытого газа. Все эти структуры входят в аваковскую группу Инвестор.

В 2014‑м из денисовских недр группа извлекла 171,8 млн куб. м газа. Добывшая примерно столько же в тот период компания мультимиллионера Вадима Новинского Укргазвыдобуток отчиталась о том, что получила на этом более 300 млн грн чистой прибыли. Однако добытчики, работающие на Денисовском месторождении, показали доход в 313,7 млн грн, из которых на прибыль пришлось всего 11 млн грн.

Причиной стали якобы демпинговые цены, по которым денисовский газ отправился на рынок. Все добытое в 2014‑м партнеры продали за 313,7 млн грн, то есть из расчета около 1,8 тыс. грн за тыс/ куб. м. При этом средняя рыночная цена 1 тыс. кубов составляла на тот момент не менее 4 тыс. грн. В результате добытчики недополучили более 373 млн грн. Учитывая средний курс доллара в 2014‑м на уровне 11,9 грн / $1, речь идет примерно о $31 млн.

Виктория Войцицкая, нардеп из фракции Самопоміч, считает, что в случаях с Денисовским месторождением использовалась одна из самых эффективных и распространенных схем по уменьшению налогообложения — создание совместной деятельности. В ней одному из участников вменяют в обязанность реализовывать продукцию по “оптимальным” ценам, которые в большинстве случаев значительно ниже рыночных. За счет этого уменьшаются отчисления налога на прибыль в бюджет.

В случае с Денисовским месторождением компании-посредники скупили весь крайне дешевый энергоноситель. Конечных выгодополучателей проследить невозможно, но разница между ценой закупки и рыночной ценой продажи в подобных схемах, по словам экспертов, достается добытчикам. А посредники получают свой откат.

Госбюджет при этом недополучил 18 % налога на прибыль и взимаемые при выведении прибыли из оборота 5 % налога на дивиденды физических лиц. Для ситуации с Денисовским месторождением эти потери бюджета составили 82,5 млн грн.

Павел Демчук, эксперт аудиторской компании E&Y, полагает, что в этой схеме компании-посредники действуют как конвертационные центры, которые помогают обналичить деньги. Не исключено, что за ними стоят офшорные структуры, которые работают в режиме низких налогов. Если офшоры используются в схеме, то есть большие шансы, что это так или иначе является нарушением украинского законодательства, отмечает эксперт. “Но есть одно но,— говорит Демчук.— Налоговая ходит в гости не к тем, кто при власти, а туда, где можно поживиться”. Сомнительные схемы вокруг газа Денисовского месторождения фискальные органы не заинтересовали.

Фейсбук-министр, как в шутку называют Авакова за его пристрастие к социальным сетям, освещающий на своей странице любые мало-мальски важные события, на просьбу журналистов прокомментировать миллионные “оптимизации” не отреагировал. А пресс-служба подчиненного ему ведомства стала отрицать связь министра и его родственников с бизнесом.

Партнерские отношения

История с Денисовским месторождением в том же 2014‑м повторилась на другом газоносном участке Харьковщины — Сахалинском, крупнейшем по запасам в Украине. С ним связан Игорь Котвицкий, бывший водитель Авакова и его многолетний бизнес-партнер, народный депутат от премьерской фракции Народный фронт (НФ).

Котвицкий до своего депутатства был вице-президентом аваковской фирмы Инвестор, а сейчас остается в ней миноритарным собственником.

Принадлежащая Котвицкому компания Сахалинское работает на Сахалинском месторождении по схеме совместной деятельности с Укрнефтебурением Игоря Коломойского и фирмой Голден Деррик российского бизнесмена Павла Фукса.

Добытые в 2014‑м 35,9 млн куб. м газа партнеры продали за 72,5 млн грн, то есть по цене 2 тыс. грн за 1 тыс. куб. м. В итоге недополучили более 71 млн грн дохода, или $6 млн. А госбюджет недосчитался 15,7 млн грн налогов. Схема напоминает ту, которая была использована на Денисовском месторождении.

В итоге по двум месторождениям — Денисовскому и Сахалинскому — речь идет о выводе из‑под фискальной нагрузки более $37 млн. “По “случайному совпадению” практически такую же сумму Игорь Котвицкий вывел в Панаму летом 2015 года”,— делится своими наблюдениями Войцицкая.

Речь идет о переводе Котвицким из страны $40 млн на счета офшорной фирмы в Панаме. Историю осенью 2015‑го обнародовал депутат Сергей Лещенко, назвав эту операцию незаконной. По его данным, для этой проводки партнер Авакова использовал государственный Ощадбанк, которым руководит Андрей Пышный, соратник премьера Арсения Яценюка. В банке должны были проверить происхождение этих средств, поскольку их владелец является народным депутатом. Кроме того, Котвицкий даже не указал данную сумму в своей декларации.

avakov-shema2

Истории с месторождениями роднит не только одинаковая схема работы и прямые бизнес-связи Авакова и Котвицкого, но и еще один персонаж. Речь идет о некой Анне Мурашовой, девушке с внешностью светской львицы. Она является основательницей торгующей денисовским газом компании Гравелит-21. На странице Мурашовой в Фейсбуке можно найти не только множество персональных снимков из Турции и Франции, но и совместные фото в обнимку как с сыном Авакова Александром, так и с Котвицким. Кроме того, отец Мурашовой числится помощником этого нардепа.

avakov-murashova-kotvitskyi1-500x270

 

Особенности службы

Министерское кресло благотворно повлияло на бизнес Аваковых. Родственникам главы МВД удалось вернуть отобранные во времена Виктора Януковича многочисленные семейные активы. При этом множеству других пострадавших тогда предпринимателей, а также государству Украина, утратившему при предыдущей власти ряд ключевых объектов, сделать подобное не удалось.

Кроме того, сам Аваков обзавелся серьезной группой вооруженной поддержки — с его помощью при МВД создали батальон Азов, впоследствии ставший полком. Этим подразделением руководит еще один харьковчанин — депутат-мажоритарщик Андрей Билецкий. 
Азову повезло не только стать единственным подразделением подобного рода при МВД. Тренировочный лагерь полка, например, находится на территории экскаваторного завода Атек в Киеве. При этом собственники предприятия считают его размещение там незаконным.

Просьбу о комментарии по поводу Азова глава МВД тоже проигнорировал.

Оставляет без внимания министр и вещи посерьезней. Политолог Евгений Магда считает, что обвинений в адрес Котвицкого, партнера Авакова, в цивилизованном мире было бы достаточно для ухода министра в отставку. “Но Аваков туда не собирается, более того — шантажирует общественность беспрецедентным кризисом в случае его увольнения”,— указывает аналитик.

Пока что спровоцировать главу МВД хоть на какой‑то ответ по обвинениям в коррупции сумел лишь Михаил Саакашвили, губернатор Одесской области. Перепалка чиновников на совещании в присутствии президента Петра Порошенко, случившаяся в конце 2015‑го, закончилась тем, что Аваков бросил в оппонента стакан с водой и начал сыпать ругательствами в его адрес.

Впрочем, сам по себе Аваков — отнюдь не уникальное явление для Украины, а лишь плод многолетнего игнорирования в стране проблемы разделения власти и бизнеса. “Аваков — просто один из примеров. И их, увы, много”,— заключает политический эксперт Виктория Подгорная.

Милицейский хеппи-энд

Аваков заработал первые серьезные деньги, основав в 1990‑м в Харькове компанию Инвестор и скупая через нее приватизационные сертификаты. К 2010 году, когда к власти в стране пришел Виктор Янукович, а в Харькове — оппонент Авакова Геннадий Кернес, будущий глава МВД владел энергетическими компаниями, недвижимостью, банком Базис, сетью супермаркетов Восторг, Салтовским хлебозаводом и некоторыми другими активами. В 2011‑м все это хозяйство в рейтинге журнала Фокус оценили в $283 млн.

Под давлением предыдущих властей Аваков вынужденно распрощался со своим бизнесом. В 2011 году в собственность Харькова вернули ТЭЦ-3, а в следующем будущий министр продал газодобывающую компанию Энергия-95, сеть Восторг и Салтовский хлебозавод. Тогда же Нацбанк отобрал лицензию у Базиса, куда Аваков, будучи губернатором Харьковской области, перевел счета госкомпании Турбоатом, местного промышленного гиганта. Кроме того, в 2012‑м городские власти вернули себе отель Киевский, который ранее за 35,5 млн грн приобрела близкая к Авакову фирма, и впоследствии снесли его.

“Решение о продаже активов было принято в результате обсуждения всеми партнерами. Мы четко понимали, что независимые от власти политические взгляды делают бизнес в нашей стране при нынешнем режиме уязвимым, практически невозможным”,— прокомментировал тогда Аваков происходящее в интервью своему интернет-изданию Главное.

Ему самому пришлось скрываться от возможного ареста в Италии, где у будущего министра также был бизнес. Уехать за рубеж его заставили обвинения в незаконном отчуждении 700 га земли в Харьковской области.

Все изменила Революция достоинства. Постоянный гость майдановской сцены, активный блогер Украинской правды и не менее активный голос в социальной сети Фейсбук возглавил министерство, доверие к которому у общества было, как выражаются финансисты, на историческом минимуме.

Аваков взялся за «реформы». Однако эта напряженная работа не помешала другой деятельности: в 2014–2015 годах семья главы МВД вернула практически все, что потеряла во времена Януковича.

avakov-shema3

 

Через суд компания Инвестор признала незаконной отмену лицензии банка Базис, министр вернул Энергию-95 и деньги за отель Киевский, который к тому времени уже снесли. Мэр Харькова Кернес в августе 2014‑го заявил, что Аваков пытается вновь завладеть ТЭЦ-3. А осенью того же года гендиректором Салтовского хлебозавода стал Андрей Перееденко, партнер Авакова по Инвестору.

Иван Верстюк, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: