Сообщения с тегами ‘Павло Шеремет’

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org

У США 2 рік чекають від української влади на розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета

Sheremet-Pavlo1-500x284

 

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що з нетерпінням очікує на правосуддя у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться у заяві посольства у Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні вранці українці відзначили другу річницю вбивства журналіста Павла Шеремета. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли буде здійснено правосуддя для сім’ї Павла, його друзів та українського народу», — цитуються в повідомленні слова Йованович.

20 липня 2018 року вранці на місці загибелі Шеремета зібралися його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам’ять. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович.

Представництво ЄС в Україні чекає на прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник «Української правди» Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.

Ми підозрюємо #СБУ у причетності до вбивства Шеремета, – журналіст Дмитро Гнап. Відео

Tkach-Sheremet1-500x375

 

Автори фільму-розслідування “Вбивство Павла” підозрюють можливу причетність співробітників СБУ до вбивства журналіста, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами автора розслідування Дмитра Гнапа після того, як з’явилися підозри щодо співробітників спецслужб, журналісти не називаючи прізвищ, відправили запит з проханням прокоментувати, чи хтось із працівників СБУ може бути причетний якимось чином до цього злочину. Однак за його словами на запит не відповіли.

“Запити з нашого боку надсилалися не стосовно пана Устименка персонально, а стосовно можливої участі співробітників СБУ у підготовці та реалізації цього злочину. Звісно, у запитах ми жодних прізвищ не називали задля того, аби не розкривати карти. У нас теж є певна таємниця, у журналістського розслідування”, – сказав він в інтерв’ю виданню Главком.

За словами Гнапа він отримав неофіційне запрошення для дачі роз’яснень з приводу фільму у Нацполіції.

10 травня 2017 року міжнародна група журналістів-розслідувачів OCCRP і «Слідство.інфо» презентували документальний фільм «Вбивство Павла».

У розслідуванні йшлося, що співробітник СБУ був біля дому Шеремета у ніч перед вбивством.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті вибуху авто, за кермом якого він перебував.

Один рік на посаді. 10 невиконаних обіцянок генпрокурора #Луценко

Lucenko-rigi1

 

12 травня 2016 року Верховна Рада призначила генеральним прокурором України Юрія Луценка.

За час, що минув відтоді, Юрій Віталійович давав багато обіцянок.

1. 22 вересня 2016 року Юрій Луценко обіцяв внести до Верховної Ради подання про зняття депутатської недоторканності екс-голови Одеської ОДА Миколи Скорика. Його підозрюють у причетності до побиття євромайданівців 19 лютого 2014 року під будівлею Одеської обласної державної адміністрації.

2. 2 червня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв дати бій мафії. «Я зобов’язуюсь зробити кілька хвиль операцій проти мафіозних структур у всій Україні. Я не можу сказати напрямків цього удару і називати прізвища. Але сьогодні мені доповіли, що кілька цікавих людей запросили закордонні паспорти», — заявив він. Що це були за мафіозні структури і чи подолав генпрокурор українську мафію – дотепер не відомо.

3. У червні 2016 року Юрій Луценко пообіцяв до кінця 2016 року розпочати суд над Віктором Януковичем. Процес розпочався лише 4 травня 2017 року, утім і його за вимогою адвокатів перенесено на 18 травня. У березні цього року Луценко пообіцяв вирок суду у справі Януковича до 24 серпня – до Дня незалежності.

4. 20 липня 2016 року Юрій Луценко пообіцяв докласти усіх зусиль для розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета. Дотепер злочин не розкрито.

5. 28 липня 2016 року генеральний прокурор пообіцяв особистий допит лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку. Дотепер він так і не відбувся.

6. 1 листопада 2016 року генеральний прокурор пообіцяв провести перевірки більше половини декларацій народних депутатів — тих, які показали наявність більше 100 тисяч доларів США готівкою. Луценко також пообіцяв дослідити відповідність реальності показаних президентом Петром Порошенком статків. Чим завершилася ця перевірка – суспільству не відомо.

7. 8 грудня 2016 року за наполяганням Юрія Луценка Верховна Рада дала дозвіл на притягнення Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за підозрою у причетності до організації незаконного позбавлення волі помічника митрополита Володимира архієпископа Олександра Драбинка. Луценко обіцяв Новинському передавати йому до в’язниці книги. Утім, чи доведена вина екс-регіонала, ГПУ поки що не повідомила.

8. У грудні 2016 року генпрокурор пообіцяв оприлюднити відео перестрілки між правоохоронцями у Княжичах Київської області. Дотепер це відео так і не було опубліковане.

9. 14 лютого 2017 року генпрокурор пообіцяв внести подання до Верховної Ради України про зняття недоторканності з трьох народних депутатів, які не сплатили 60, 50 і 40 млн грн податків. Дотепер ці подання у Раді так і не з’явилися. Мова йшла про Нестора Шуфрича, Олександра Супруненка та В’ячеслава Константиновського.

10. 16 березня 2017 року Юрій Луценко пообіцяв, що ГПУ зробить висновки щодо подій у Раді 15 березня через появу у сесійній залі людей у військовій формі. Про висновки генпрокуратури дотепер нічого не відомо.

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Вбитого Шеремета та інших журналістів Української правди прослуховували у редакції. Подробиці

utiski-svoboda-slova1

 

Розмови співробітників «Української правди», зокрема вбитого Павла Шеремета, прослуховувались.

Про це розповіла головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Я передала голові Національної поліції знайдений конверт від незнайомця, у якому були роздруківки розмов співробітників „УП“. Можливо, це були погрози. Можливо, цей факт не пов’язаний зі вбивством. Проте ми не можемо почуватися у безпеці, поки слідство не скаже хоча б мотив або виконавця вбивства Павла», — сказала  Мусаєва.

За її словами темпи розслідування вбивства Шеремета значно уповільнилися.

«Я не очікувала такого відношення до цієї справи. Про це українська влада повинна говорити постійно. Тому що це дуже схоже на вбивство Гонгадзе, і це змінило хід історії України», — сказала Мусаєва.

Також вона додала, що основною версією спочатку був «російський слід».

Про це співробітники «УП» говорили неодноразово. Наразі немає жодної офіційної версії та точної  інформації.

«Я хочу бачити докази, а не просто вдоволитись версіями. Сподіваюсь, скоро слідству буде що сказати», — підсумувала Мусаєва.

Раніше повідомлялося, що слідство у справі вбивства українського журналіста Павла Шеремета розробляє одну із версій, за якою до вбивства причетні українські бойові батальйони.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет трагічно загинув уранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху авто керівника видання Олени Притули, в якому він перебував.

Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.

Протягом останнього місяця поліція не розголошує жодної інформації, заявляючи, що це може нашкодити слідству.

Печерський райсуд Києва надав слідчим тимчасовий доступ до звітів про страхування та сплату обов’язкових платежів «Української правди» та «17 каналу».

Глава МВС Арсен Аваков заявив, що правоохоронні органи не будуть давати ніяких коментарів щодо ходу розслідування справи про вбивство Шеремета, поки не вважатимуть за потрібне оприлюднити інформацію.

Водночас перший заступник голови Національної поліції Вадим Троян бреше, що у розслідуванні справи про вбивство Павла Шеремета є прогрес.

СБУ відмовилась повідомляти, чи стежила за вбитим журналістом Шереметом. Документ

 

СБУ відмовилась повідомити, чи проводила стеження за журналістом Української правди Павлом Шереметом та керівником УП Оленою Притулою.

 Про це йдеться у відповіді на запит «Української правди», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відповідно до законів про оперативну розшукову діяльність і про контррозвідувальну діяльність забороняється оприлюднювати чи надавати інформацію щодо проведення стосовно певної особи оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності (о прийняття рішення за результатами такої діяльності) або її не проведення», — сказано у відповіді.

При цьому СБУ порадило звернутися за коментарями до Нацполіції і ГПУ.

SBU-Sheremet1-479x500

Раніше «Українська правда» звернулася до СБУ із проханням надати інформацію, чи проводили спецслужби будь-коли стеження за Шереметом чи Притулою, а також чи давалась санкція будь-коли на прослуховування телефонів Шеремета та Притули.

Як відомо, один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув вранці 20 липня в результаті вибуху авто керівника видання Олени Притули, в якому він перебував.

Вибуховий пристрій, який підірвав автомобіль з журналістом Павлом Шереметом, був закладений близько до місця водія.

Поліція кваліфікувала подію  за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.

22 липня 2016 року справа була передана до Головного слідчого управління МВС, Генпрокуратура здійснює процесуальне керівництво.

Тоді ж ЗМІ виклали відео з моментом начебто закладення вибухівки під автомобіль, у якому загинув журналіст Павло Шеремет.

4 серпня слідчі повідомили, що у справі опитані близько 500 свідків, вилучені близько 150 камер, у слідства понад 140 терабайт інформації.

Слідчі також попросили допомогти знайти свідка у справі про вбивство Шеремета.

Голова МВС Арсен Аваков заявив, що Нацполіція готова заплатити 200 тисяч гривень за будь-яку інформацію, яка стосується вбивства журналіста Павла Шеремета.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: