Сообщения с тегами ‘Сергій Томіленко’

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org

У Черкасах сильно побили журналіста Вадима Комарова, він у важкому стані

zhurn-2013-1-500x422

У Черкасах жорстоко побили відомого місцевого журналіста Вадима Комарова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це розповів голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, Комаров перебуває в реанімації «у надзвичайно важкому стані».

«Журналіст часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші», — додав Томіленко.

Зазначається, що Комаров у своїх публікаціях не раз порушував дуже гострі теми, зокрема, нещодавно писав про обставини п’яного бунту в Черкаській колонії №62. Він також писав про розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупцію в Черкаській міськраді. У 2016 році журналіста намагалися застрелити.

Пізніше депутат Черкаської міськради Олександр Радуцький повідомив у Facebook, що Комарова прооперували, він перебуває в комі.

У поліції Черкаської області повідомили, що за фактом нападу на черкащанина відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Там повідомили, що напад на жителя Черкас стався в суботу близько 9 години ранку на одній із вулиць у центрі міста.

«Як стало відомо правоохоронцям, потерпілий йшов по вулиці та на нього напав невідомий чоловік, який завдав йому тілесних ушкоджень, після чого зник з місця події», — додали в поліції.

Диктаторський закон №6688. Рада хоче обмежити свободу в інтернеті

inet-censors-500x250

 

До порядку денного Верховної Ради включили законопроект, яким хочуть дозволити СБУ без рішення суду блокувати сайти.

Про це йдеться в картці законопроекту №6688 на сайті парламенту, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Його автори, нардепи з комітету нацбезпеки і оборони Іван Вінник (БПП), Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновіл (обидва — НФ) пропонують внести зміни до деяких законів з метою «протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері».

У разі ухвалення закону такими загрозами вважатимуть вплив на дії органів влади і віднесуть їх до категорії «технологічний тероризм».

«Здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами», — йдеться в поясненні до проекту.

Зокрема, Службі безпеки України хочуть надати право блокувати доступ до будь-якого інформаційного ресурсу вже не тільки за рішенням суду, а й на підставі рішення прокурора, слідчого або Ради нацбезпеки і оборони.

Законодавчою ініціативою обурилася перший заступник голови комітету свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова.

Вона написала у Facebook, що прикладом таких загроз, з якими пропонує боротися цей законопроект, є «будь-який громадський контроль чи пересічний пікет».

Червакова також показала, які політичні сили і в якій пропорції голосували за внесення законодавчої ініціативи до порядку денного Верховної Ради.

«Нова атака на свободу слова!» – так відреагував на законопроект голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

«Без суду, без адвокатів, без слідчих дій в редакціях українців можна буде позбавляти доступу до „не таких“ сайтів», — обурюється він.

Голова НСЖУ назвав законопроект «диктаторським».

В ОБСЄ розкритикували «список зрадників» від генпрокуратури Луценка

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір називає неприйнятним і небезпечним оприлюднення прес-секретарем генерального прокурора Ларисою Сарган «списку зрадників».

Про це йдеться у заяві ОБСЄ 5 червня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Дезір висловив стурбованість тим, що прес-секретар генпрокурора опублікувала список, до якого увійшли, в тому числі, журналіст Мирослава Гонгадзе та голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, звинувативши їх у зраді.

«Публікація списку, включаючи імена журналістів, звинувачуючи їх у зраді, є неприйнятною і небезпечною. Це може мати серйозні наслідки для безпеки журналістів», — написав Дезір у листі владі.

«Я настійно рекомендую владі втрутитися і припинити таку практику, особливо коли вона робиться державними чиновниками, з огляду на чутливу і складну обстановку в Україні на даний момент».

«Журналісти і ЗМІ повинні мати можливість відкрито і вільно висловлювати свою думку. Таврування тих, хто критично налаштований, як зрадників, ставить їх під великий ризик, і це – неприйнятно», – додав Дезір.

30 травня після оголошення правоохоронними органами, що смерть журналіста Аркадія Бабченка була організована в рамках спеціальної операції, прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган розмістила на своїй сторінці Facebook список людей, яких вона назвала «зрадофілами» через критику на адресу держави і правоохоронних органів щодо безпеки журналістів і безкарності за злочини проти ЗМІ в країні.

Національна спілка журналістів вимагає від Порошенка відреагувати на рішення суду у справі про вбивство Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Національна спілка журналістів України вимагає від президента Петра Порошенка дати політичну оцінку рішенню Шевченківського райсуду у справі про вбивство журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

 “Національна спілка журналістів України вимагає від Президента, Генпрокурора і Міністра внутрішніх справ дати політичну та правову оцінку діям співробітників МВС та ГПУ, а також рішенню Шевченківського районного суду у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія”, — підкреслив голова НСЖУ.

Вирок суду щодо керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства В’ячеслава Веремія Томіленко назвав «ганебним».

«Потрібна чітка політична оцінка рішення суду і дій правоохоронних органів, які надали суду такі матеріали, котрі зробили можливим ганебний вирок. Оцінка, яка унеможливить залишення вироку без змін апеляційною інстанцією і підготовку такої якості матеріалів слідством у подальшому. Якщо такого політичного сигналу не буде — все було дарма», — заявив він.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: