Сообщения с тегами ‘ОБСЄ’

ОБСЄ стурбовано проектом закону України про дезінформацію

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір висловив занепокоєність через запропонований Мінкультом законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, про це йдеться у заяві на сайті ОБСЄ, повідомляє 40ka.info.

«Необхідність боротьби з дезінформацією мені зрозуміла, особливо в контексті нинішнього конфлікту в Україні і навколо неї. Однак не слід цього робити за рахунок свободи ЗМІ, впливу держави на медіаконтент та організації журналістської діяльності у країні.

Тим більше що чинне українське законодавство вже передбачає механізми протидії суспільно небезпечній інформації…

Міністерство культури, молоді та спорту оприлюднило порівняльну таблицю до так званого законопроєкту «про дезінформацію» та запропонувало його обговорити. У проєкті, зокрема, пропонують визначення «дезінформації», «національного інформаційного простору», розмежовують поняття «журналіст» та «професійний журналіст».

Поява законопроєкту викликала шквал критики й обурення серед журналістів та експертів як українського медіаринку, так і поміж європейських колег.

27 грудня народні депутати від «Слуги народу» подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа. Ініціатором законопроєкту є, зокрема, колишній гендиректор «1+1 Media» Олександр Ткаченко. Пізніше було опублікували текст проєкту Закону «Про медіа», поданого нардепами від «Слуги народу».

Хроніки окупації. ОБСЄ фіксує більше обстрілів з боку окупантів, ніж про це повідомляє прес-центр ООС, — інфографіка

 

 

Волонтери міжнародної спільноти InformNapalm звернули увагу на статистику підрахунків обстрілів з боку російських окупаційних сил на Донбасі за перший тиждень умовного “перемир’я”, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як виявилось, ОБСЄ фіксує більше обстрілів з боку окупантів, ніж про це повідомляє у своїх звітах прес-центр ООС. І якщо різну кількість обстрілів у звітах ОБСЄ та ООС ще можна пояснити різною методологією підрахунків, то відсутність інформації про обстріли наштовхує на думку, що прес-центр ООС намагається більш позитивно оцінити “перемир’я”, ніж міжнародні спостерігачі. На основі зібраної InformNapalm інформації, журналісти видання Тексти зробили інфографіку, яку ми також опублікували для наочної демонстрації статистики. Цікаво виглядає “бінарний режим” повідомлень про обстріли від прес-центру ООС: 1010101…

 

Натисніть двічі, щоб збільшити

 

17 липня 2019 року на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську були досягнуті домовленості про безстрокове перемір’я та припиненню вогню з 00:01 21 липня. Волонтери міжнародної спільноти InformNapalm зібрали інформацію про порушення, здійснені військовими формуваннями російської гібридної армії на Донбасі з прес-релізів прес-центру Операції Об’єднаних Сил (ООС) та звітів Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ в Україні, також зведення Міноборони України щодо ситуації в районі проведення Операції об’єднаних сил в хронологічному порядку. Опрацьовуючи звіти, волонтери звернули увагу, що прес-центр ООС не повідомляє про всі обстріли зі сторони ворога. InformNapalm звернувся до прес-центру ООС з проханням прокоментувати різницю у повідомленнях, але поки не отримав ніяких коментарів.

Також InformNapalm отримав деякі неофіційні коментарі від представника ОБСЄ.

Він зазначив, що загалом у ОБСЄ та ООС різна методологія розрахунків. Наприклад, ООС рахує 1 обстріл (в якому може бути багато розривів) за 1 порушення припинення вогню, а ОБСЄ рахує кожний окремий інцидент застосування зброї.

Але це не пояснює, наприклад, чому коли ООС повідомляли, що взагалі все було тихо, то у звітах ОБСЄ все ж таки вказували на порушення з боку рашистських окупантів.

Четверо військовослужбовців підірвалися, двоє загинули, — на Донбасі почало діяти чергове «хлібне перемир’я»

У районі населеного пункту Щастя у Луганській області на невідомому вибуховому пристрої, встановленому диверсійною групою бойовиків, підірвалися два військовослужбовці, вони загинули на місці, ще двох евакуювали до лікарні, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться на сторінці Операції об’єднаних сил у Facebook.

«Сьогодні близько 8:25 години під час висування на спостережний пост взводного опорного пункту в районі населеного пункту Щастя підірвалися на невідомому вибуховому пристрої, встановленому диверсійно-розвідувальною групою противника, два військовослужбовці», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що внаслідок вибуху бійці отримали поранення несумісні з життям і померли на місці підриву.

Повідомляється, що постраждалих евакуювали до міської лікарні. Стан їх здоров’я – задовільний.

З початком 21 липня на Донбасі починається «хлібне перемир’я» — безстрокова заборона на будь-яке ведення вогню.

Про це йдеться у зайві Тристоронньої контактної групи, оприлюдненій на сайті ОБСЄ.

У документі, прийнятому ТКГ, вперше передбачено відповідальність осіб за відкриття вогню. У випадках порушень режиму припинення вогню на Донбасі вживатимуть «дисциплінарні заходи» та повідомлятимуть про такі випадки Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.

20 липня інформаційні ресурси контрольованих Росією «Л/ДНР» поширили заяви ватажків «народних міліцій», які зазначили, що донесли всім підрозділам бойовиків норми дисциплінарної відповідальності за порушення режиму припинення вогню і умов його дії.

У заяві ТКГ також було наголошено на важливості відмови від наступальних дій і розвідувально-диверсійних операцій, застосування будь-якого виду вогню.

Гладчук вимагає від парламенту та президента повернення спостережної місії Парламентської асамблеї Ради Європи

Ukraina-Evropa

Вадим Гладчук вимагає від Верховної Ради та президента повернення спостережної місії Парламентської асамблеї Ради Європи.

Редактор часопису sprotiv.org, кандидат у народні депутати по 223 округу (Київ, Шевченківський район) у виборчій програмі якого є головною теза «путін-хуйло» Вадим Гладчук називає російським сценарієм скасування запрошення для ПАРЄ здійснювати спостереження за «виборами».

Гладчук пояснює це можливими намірами нинішньої проросійської влади фальсифікувати результати майбутнього волевиявлення українців.

Гладчука обурює, що Центрвиборчком реєструє кандидатами громадян Росії, наприклад, зареєстровано російського (!) громадянина Михайла Соколова кандидатом у народні депутати України від партії «Слуга народу».

Гладчука обурює той факт, що у народні депутати балотується кум президента-країни агресора, солдати якого вбили тисячі громадян України. З 17 березня 2014 року США ввели санкції проти Віктора Медведчука, які діють і понині. А в Україні він йде до парламенту.
Номер 22 у списку партії «Слуга народу» є кумом родини ватників Медведчуків.
https://sprotiv.org/70050

Вадим Гладчук вважає зумисним саботаж Службою безпеки України, Державною прикордонною службою України та МВС, які не дають вчасно до ЦВК відповіді на звернення щодо часу перебування в Україні корупціонерів, сєпарів чи рашистів, які вели підривну діяльність проти нашої держави.

Гладчук нагадує, що саме президент #Зеленский несе відповідальність за роботу Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, тому що він призначає туди керівників, а у випадку з Аваковим з МВС — це його політичний спільник.

Як кандидат у народні депутати Гладчук вважає порушенням його права на вільні вибори будь-які обмеження у роботі спостерігачів, а відтак планує оскаржувати до суду рішення про скасування запрошення для ПАРЄ здійснювати спостереження за достроковими парламентськими виборами в Україні.

Гладчук нагадує, що Небесна сотня у 2014 році своїми життями заплатила за європейський вибір України.

Делегація ПАРЄ перебувала у Києві 2-3 липня для оцінювання передвиборчої ситуації перед позачерговими парламентськими виборами в Україні, які відбудуться 21 липня.
В Асамблеї нагадали, що у листі від 2 липня 2019 року голова Верховної ради поінформував президента ПАРЄ Ліліан Морі Паск’є, що український парламент відкликав своє запрошення для спостереження за достроковими виборами.
«Як наслідок цього рішення передвиборча делегація вирішила припинити свою діяльність достроково», — сказано у повідомленні.
Зазначено, що до ухвалення цього рішення делегація ПАРЄ провела зустрічі з лідерами і представниками ряду партій, що беруть участь у виборах, представниками громадянського суспільства і засобів масової інформації, представниками місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (БДІПЛ/ОБСЄ) зі спостереження за виборами в Україні, а також дипломатами.
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи Ліліан Морі зазначила, що Асамблея має тривалу практику, що сягає 1994 року, співпраці з Україною щодо спостереження за виборами, що дозволило «істотно поліпшити» законодавчу базу країни та виборчої практики.
«Я повинна підкреслити, що Україна, як член Ради Європи, перебуває під процедурою моніторингу Асамблеї та має зобов’язання запропонувати Асамблеї спостерігати за президентськими й парламентськими виборами», — додала вона.

Вадим Гладчук вимагає від Верховної Ради та президента повернення спостережної місії Парламентської асамблеї Ради…

Posted by Марцинюк Анастасія on Friday, July 5, 2019

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org

ОБСЄ оголосило про вбивство 107 мирних жителів на Донбасі з початку 2018 року

Putin-ubludok1

 

З початку 2018 року на Донбасі спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ зафіксували понад 100 тис. порушень режиму припинення вогню і 107 смертей мирних жителів.

Про це заявив глава СММ ОБСЄ в Україні Ертурул Апакан на спеціальному засіданні Ради безпеки ООН, повідомляє sprotiv.org.

«З початку року місія підтвердила загибель 107 мирних жителів, більшість з них загинули в результаті артобстрілу, або підірвалися на мінах або саморобних вибухових пристроях. Більшість випадків сталися в квітні-травні», — поінформував Апакан.

За його словами, з початку поточного року СММ ОБСЄ зафіксувала понад 100 тис. порушень припинення вогню.

35 снарядів та мін, — рашисти розстріляли з артилерії 2 меддиспансери у Торецьку

rus-obiziani1-500x294

 

Російсько-терористичні війська обстріляли два медичні заклади в Торецьку Донецької області артсистемами калібру 152 мм та мінометами 120 мм калібру в порушення Мінських домовленостей.

Українська сторона СЦКК зафіксувала наслідки обстрілу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У четвер близько 04.00 годин ранку, проросійські найманці здійснили обстріл двох медичних закладів – психіатричного та протитуберкульозного диспансеру населеного пункту Торецьк , застосувавши при цьому артилерійські системи 152 калібру, та міномети 120 калібру.

Щонайменше 35 снарядів та мін влучили у зазначені будівлі.

Спостерігачі СЦКК зафіксували, що вогонь по цивільній інфраструктурі населеного пункту Торецьк противник вів з використанням фугасно-осколочних снарядів повітряного розриву.

Зокрема, зафіксовано пошкодження стін та вікон медичних закладів, прилеглого газогону та декількох автомобілів.

На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав. Хворих, які перебували на лікуванні, за інформацію департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації найближчим часом планують евакуювати до тубдиспансерів Слов’янська та Краматорська.

Про зазначене поінформували СММ ОБСЄ. На місці обстрілу також працюють фахівці управління з розслідування злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях Генеральної прокуратури України. За даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Клімкін заявив про червону лінію для Угорщини

Klimkin-Pavlo1-500x314

 

Глава МЗС Павло Клімкін вважає, що Угорщина своїми останніми заявами, зокрема щодо місії ОБСЄ в Закарпатті, впритул наблизилася до червоної лінії, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це глава МЗС заявив в інтерв’ю BBC News Україна.

«Я вважаю, що угорська сторона і змістовно, і, якщо хочете, за формою та атмосферою своїх заяв вже впритул наблизилася до червоної лінії. Оскільки так з партнерами в принципі не розмовляють», — заявив Клімкін.

Глава МЗС вважає такі дії Угорщини свідомою політичною маніпуляцією та відвертим перекручуванням реальності.

«Ну яка місія ОБСЄ в Закарпатті? Там що, небезпечно? Смішно, коли угорське консульство каже, що небезпечно їхати в Закарпаття.

Другий напад на приміщення угорської спільноти організувала ФСБ. Організатор цієї групи прийшов з Придністров’я і пішов в Придністров’я. І я не виключаю, що Росія спробує ще щось зробити. То яка місія нам потрібна? Місія боротьби з ФСБ? І до чого тут ОБСЄ?» — заявив Клімкін.

Як відомо, тему введення постійної місії ОБСЄ у Закарпатську область раніше неодноразово піднімав офіційний Будапешт.

7 березня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про направлення місії спостерігачів ОБСЄ на Закарпаття як про доконаний факт, зазначивши, що у Будапешті вітають такий крок.

10 березня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що ОБСЄ повідомила його про відкриття спостережної місії на Закарпатті.

У свою чергу МЗС України Павло Клімкін заявив, що не бачить підстав для направлення спостерігачів у регіон, одночасно наголошуючи, що слід припинити російські провокації в області.

Згодом в ОБСЄ заявляли, що організація здійснює моніторинг ситуації на Закарпатті шляхом безперервного патрулювання з Івано-Франківська.

Раніше посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень заявив, що Будапешт не бачить нічого поганого у автономії для закарпатських угорців, однак з огляду на війну на Сході України мова про це зараз не йде.

#Тимошенко погодилась з Путіним щодо розташування миротворців?

Putin-lapaet-Tim1-500x355

 

Саме так виглядала позиція лідерки Батьківщини на телеканалі Ньюсван 13 лютого. Зокрема, коментуючи своє ставлення до миротворчої місії ООН на Донбасі, Юлія Володимирівна сказала (розшифровка з ефіру):

«Шлях, який зараз відпрацьовується, він передбачає перше – введення миротворчої місії, друге – введення міжнародної цивільної адміністрації. І це все пропонується ввести в 3 етапи: перший етап — це міжнародна місія, яка зафіксує по суті і захистить місію ОБСЄ на лінії розмежування».

Хочу зауважити, що такий підхід прямо суперечить позиції України, яка була неодноразово заявлена – миротворці мають бути розміщені на державному кордоні, а не на лінії розмежування. І це зрозуміло для всіх українців, адже розміщення миротворців на лінії розмежування перетворить її на кордон, що відстрочить повернення окупованих територій.

Однак, несподівано, я знайшов ідентичне бачення розміщення миротворців (для захисту спостерігачів ОБСЄ) у Володимира Путіна. Зокрема, 11 вересня 2017 року, після телефонної розмови російського президента і канцлера ФРН, прес-служба Кремля повідомила:

“Владимир Путин подробно остановился на российской инициативе об учреждении миссии ООН по содействию охране Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ (СММ ОБСЕ) .

Свідомо утримуюсь від оцінок, наскільки проросійською є позиція Юлії Тимошенко – вирішувати виборцям. Лише зауважу, що це вже другий тривожний сигнал після того, як лідер Батьківщини була відсутня у Верховній Раді саме в ті дні, коли приймався закон про «реінтеграцію Донбасу» – той самий закон, де Росія визнається агресором, а ОРДЛО – окупованими територіями.

Віктор Уколов, політолог, колишній журналіст, екс-народний депутат ВР 6 скликання, співпрацює з адміністрацією президента, 40ka.info

Як остання блядь із ескорту Путіна

Europe-movchala1-500x375

 

Наприкінці січня в Авдіївці був армагедон. Безперервні обстріли і замерзаючі люди. Пункти обігріву і гуманітарна допомога з усіх куточків України. Серія трун під мокрим дощем на Майдані Незалежності. Лиш після загибелі молодого командира Андрія Кизила мільйони людей дізнались, що в армію йдуть робити професійну кар’єру талановиті люди. І в 23 командують взводами і полками.

«Ми глибоко стурбовані», — сказав тоді світ. Чужі рани не кровоточать. Чужий біль не вивертає твоє тіло навиворіт.

Але тут підривається автомобіль місії ОБСЄ. Гине медик із США, німкеня і чех отримують поранення — і тут кожен євробюргер згадує про свою сорочку ближче до тіла.

Назвали терактом. Вимагають розслідування. Згадали про небезпечні умови роботи місії ОБСЄ. Вимагають обидві сторони виконувати Мінські домовленості.

Наші найближчі сусіди поляки взагалі похвалилися, що там працює 38 їхніх громадян і їм конче треба безпека. Бо робота тяжка — забезпечення миру в Україні.

Є відчуття, що на нас знову тиснуть і змушують визнати вину.

А насправді деяким членам місій треба менше фоткатись із сєпарами і випивати в луганських барах. Називати речі своїми іменами: окупанта — окупантом, війну — війною. Тоді і свої на мінах не підриватимуться.

Окремо. Нема сенсу говорити про «забезпечення безпеки українською стороною», коли зовнішню агресію в світі досі сприймають за внутрішній конфлікт. Коли дехто ще досі не зрозумів, хто збив малазійський Боїнг. Коли як би світ не висловлював глибоку занепокоєність і обговорював її на Радбезі ООН — Росія, задравши кирпу, усе це вкотре заветує, як було низку разів і по Сирії, і по Україні, і по Боїнгу. І нарешті — коли ПАРЄ і євробюргери тверезо оцінять Педро Аграмунта, який поїхав випивати із депутатами Госдуми Росії до Сирії.

Як остання блядь із ескорту Путіна.

Марина Данилюк-Ярмолаєва, український інформаційний портал



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: