Архив рубрики: ‘Обмеження свободи слова’

Він не може мікрофоном бити мене по обличчю, — гопник-президент Зеленский забрехався про журналіста Андрушко

Президент Володимир Зеленський виправдовує поведінку свого прес-секретаря Юлії Мендель, яка не дала журналістові «Схем» Сергію Андрушку підійти до нього, повідомляє 40ka.info.

«Можно я вам честно скажу? Я, конечно, господина Андрушко видел много раз. Мне кажется, ведет он себя, несколько раз я это видел, не совсем корректно. Во-первых, так, в принципе, себя мужчина не должен вести по отношению к женщине, или к девушке.

Он здоровый мужик, честно, если бы я не был президентом, я бы ему, конечно, ответил по-другому… Он здоровый парень, он нападает… ну, он нападает, ну, действительно это так… он прыгает».

Зеленський заявив, що, коли до нього підходив Андрушко, то він просив охорону пропустити його.

«Парни, я вас прошу отойдите». Почему? Потому, что он зашибет их просто”.

Президент продовжив необгрунтовано звинувачувати Андрушка в агресивній поведінці.

«Згідно з журналістської етики, згідно з іншими людськими, якимось, відносинами, понимаете, он не может микрофоном бить меня по лицу… Я считаю, что он очень часто вел себя не этично.

Юля, конечно же, как пресс-секретарь не имела права так реагировать, но эмоционально, знаете, ну, как „виснаженість“, є таке прекрасне слово: емоційне виснаження.

Вона теж людина, і вона не зло, вона прес-секретар. І вона з вашої журналістської землі вийшла … І він не має права, коли вона йому каже: „Я вас дуже прошу, зараз він вийде …“. З ним це було дуже багато разів.

Вона не мала права, як прес-секретар, так реагувати, але вона вже не змогла як людина по-іншому реагувати на пана Андрушка».

Сама Мендель після цих слів пожартувала: «І тепер ми знаємо, що я вмію штовхатися».

Зеленський продовжив наполягати, що така ситуація склалася саме з цим конкретним журналістом і саме цей випадок не є приводом для звільнення Мендель.

«Ще раз так буде і ми розійдемось, але зараз я її захищаю… Ну, ми ж всі люди, ми помиляємось… І я жива людина, з помилками і з будь-чим і вона така ж сама. Тому дєвочку, в цьому випадку, буду захищати»

5 вересня 2019 року Зеленський прибув до будівлі ВАСУ зі своїм оточенням, де була і Мендель. Біля входу до приміщення Зеленського чекали представники ЗМІ, серед яких був журналіст програми «Схеми» “Радіо «Свобода» Сергій Андрушко.

Андрушко намагався напряму поставити запитання президенту Володимиру Зеленському та керівнику ОП  Андрію Богдану. Речниця Зеленського та охорона президента не давали йому це зробити – притримували його, заважаючи підійти до Богдана.

Мендель пізніше пояснила, що «зупиняла» журналіста «Схем» Сергія Андрушка, бо той «втручався в особистий простір» першої особи держави.

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» оприлюднила повне відео спілкування Андрушка з Мендель.

Також було опубліковано відео, як 13 вересня Мендель відтягнула іншого журналіста Крістофера Міллера від Зеленського, не давши йому поставити запитання.

28 вересня вибачитися за некоректну поведінку з боку Офісу президента та Мендель закликала Національна спілка журналістів.

30 вересня медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав Зеленського публічно відреагувати на «загрозливе» перешкоджання роботі журналістів з боку його речниці.

Спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» вимагає звільнення речниці президента Юлії Мендель за непрофесійну поведінку стосовно журналістів.

У заяві, оприлюдненій на «Детектор Медіа», нагадали, що «відкрите спілкування із журналістами — це не лише ознака демократичності влади, а й її обов’язок».

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» відкидає звинувачення президента Володимира Зеленського у тому, що журналіст Сергій Андрушко вів себе не етично і «кидався» на когось.

«Подібні заяви не мають нічого спільного з реальністю – відео інциденту ми одразу опублікували у повному обсязі, щоб у цьому можна було легко пересвідчитись. Подібні звинувачення Зеленського – це ніщо інше, як спроба хоч якось виправдати непрофесійні та незаконні дії своєї підлеглої», пише головний редактор програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та UA:Перший) Наталія Седлецька у Facebook.

«Окрім того, обговорювати інцидент у руслі протиставлення „здорового мужика“ проти „дєвочкі“ (цитата) – це знижувати рівень дискусії та маніпулювати на темі гендеру, що очевидно звучить принизливо для обох сторін».

Седлецька наголосила, що дискусія була зовсім про інше – про те, чи має право речниця президента із застосуванням фізичної сили, ізолювати журналістів від президента, коли вони намагаються поставити свої, часто гострі та незручні, але суспільно важливі запитання главі держави.

Вона додала, що несвідомо чи навмисно, Зеленський звів тему поведінки Мендель до випадку з одним журналістом, хоча такі дії з її боку систематичні, про що заявили представники цілої низки видань.

Попри все це Седлецька привітала публічну заяву Зеленського про те, що у випадку, якщо Мендель так поводитиметься з журналістами і надалі, то він з нею розійдеться.

Хроніки окупації. Зелені чоловічки будуть визначати хто журналіст в Україні, а хто ні

При офісі президента Володимира Зеленського створили Раду з питань свободи слова, до якої призначили представників деяких лояльних до режиму Зеленского медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки та самого офісу преЗЕдента. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Для обрання складу Ради були проведені установчі збори. На них зареєстрували 33 представників медіа та 11 представників медійних ГО. Водночас, не всі вони прийшли на збори.

Зокрема, не були присутніми Михайло Ткач і Данило Яневський, яких при цьому обрали до складу Ради, кореспондент «Української правди» Роман Кравець, журналістка «Нового времени» Христина Бердинських.

Бердинських пояснила, що вона «проти будь-яких рад журналістів з владою». Вона додала: «Навіщо Рада, якщо інтерв’ю в результаті отримує машина Тесла? А прес-конференції президента все одно немає».

Ткач також написав, що свідомо не взяв участь у заході і нагадав про непокарані злочини проти журналістів. Кравець зазначив, що дійсно був у списках запрошених, але не «пішов, бо „Українська правда“ не бере у цьому участі».

Офіс президента виступає за введення національної прес-карти для журналістів і стандартизацію їхньої діяльності.

Це випливає з повідомлення офісу глави держави.

Зокрема на установчих зборах з обрання членів Ради з питань свободи слова при президентові Максим Кречетов, який представлятиме ОПУ, зазначив, що новостворена рада має займатися питанням саморегуляції журналістів і напрацювати принципи роботи журналіста.

«Це питання національної прес-карти, про яку говорять уже не перший рік. Бо сьогодні кожен може надрукувати собі посвідчення працівника ЗМІ. Мають бути прописані єдині стандарти журналістики. Має бути формалізація редакційної політики кожної редакції, щоб факт порушення цих стандартів з боку власника, влади, самого журналіста можна було зафіксувати», – сказав Кречетов.

Керівник офісу президента Андрій Богдан вважає журналістів корумпованими й бажає, щоб засоби масової інформації здійснили самостійне «очищення».

Раніше Богдан заявляв, що новій владі не потрібні журналісти, бо вони спілкуються з суспільством без посередників.

У коментарях представники ЗМІ виступили з критикою національної прес-карти для журналістів та утворення Роскомнадзору.

Андрій Богдан подав до суду позов проти трьох журналістів Радіо Свобода щодо інформації про його перельоти в Росію

 

 

Глава офісу президента Андрій Богдан подав позов про захист честі і гідності проти журналістів програми «Схеми» Радіо Свобода та Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Позов був поданий до Шевченківського районного суду Києва 20 серпня 2019 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідачами у справі вказані ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та журналісти Валерія Єгошина, Максим Савчук і Наталія Седлецька.

У чому суть претензій Богдана, на порталі Судової влади не вказано.

За даними джерел УП, суть позову в інформації про його перельоти в Росію.

 

 

Пізніше головний редактор Київського бюро «Радіо Свобода» Інна Кузнецова повідомила, що наразі ні журналісти, ні редакція «Радіо Свобода» тексту позову ще не отримали.

Навесні журналісти програми «Схеми» повідомили, що юрист Зеленського Андрій Богдан 13 березня таємно відвідував Конституційний суд, де мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком.

Згодом Шевчук заявив, що з Богданом вони говорили про скасовану статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Крім того, «Схеми» з’ясували, що Андрій Богдан, який здійснював юридичний супровід кампанії команди кандидата в президенти Володимира Зеленського, щонайменше п’ять разів, починаючи із січня 2019 року, літав з Києва до Тель-Авіва, де на той час мешкав олігарх Ігор Коломойський.

3 серпня глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що команда президента спілкується із суспільством «без посередників і без журналістів».

Пізніше обраний від партії «Слуга народу» нардеп Максим Бужанський назвав журналістку «Нового времени» Ольгу Духнич «тупою вівцею». Партія «Слуга народу» після цього закликала ЗМІ утримуватися від оціночних суджень щодо нардепів.

Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Шевцовим і його дружиною Дегрик. Розслідування

 

 

У період міжвладдя активізуються посадовці, яким важливо підкреслити свій статус, показати силу і вплив. Нехай і за допомогою відверто протизаконних дій. Одна з яскравих історій – цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Євгеном Шевцовим та його дружиною Оленою Дегрик.

Ця родина взагалі унікальна. Якщо взяти декларації Шевцова (де, щоправда, майже все майно записане на дружину), то можна лише позаздрити поліцейському чиновнику. Тут і маєтки, і квартири, і автівки, і банківські рахунки, і величезні суми готівкою. Звідки гроші, панове? Цим питанням зацікавилася і внутрішня конкурсна комісія ДБР, до якого пробував свої сили Євген Шевцов минулого року. Усе в нього йшло добре, його прізвище було у списку переможців, який нав’язали конкурсній комісії. Але все ж таки членів комісії щось збентежило. Зокрема, шалені статки, які мало подружжя Шевцових. Це стало однією з причин, чому Роман Труба відмовився затверджувати кандидатуру Шевцова – разом з іншими 26-ма особами зі схожою ситуацією.

Якби журналісти не пхали свого носа куди не слід і не оприлюднювали інформацію про маєтки, автівки та інше майно родини Шевцових – може, все пройшло б гладко. Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину Шевцова. Про те, що Олена Дегрик причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія «Леогеймінг-Пей» фігурує у кримінальних провадженнях. Дегрик, зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бінзесменами.

Як зазначають ЗМІ, Шевцов і Дегрик не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою – нібито від імені Мін’юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп’ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб Шевцов та Дегрик змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна. Щоправда, у червні 2018 року Печерський райсуд за клопотанням Генпрокуратури знову арештував статки подружжя.

Про всі ці факти довідалися журналісти і оприлюднили їх. Це нормально – у будь-якій правовій державі чиновники, чиї статки значно перевищують їхні доходи, є об’єктом зацікавлення не лише журналістів, але й правоохоронних органів. Проте не у нас. Шевцов і Дегрик обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті.

Пан Шевцов якось забув, що, оскільки він брав участь у публічному конкурсі на одну з ключових посад, то заборонених тем щодо нього для журналістів майже не існує. А якщо якісь табуйовані питання є, то це точно не майно та джерела походження статків. Але високопоставлений поліцейський вирішив інакше. І судовим рішенням Печерського райсуду таки заткнув пельку деяким сайтам: серед інших, заблокував блогоплатформу сайту «Кореспондент». Щоб решта ЗМІ теж не сіпалися.

До речі, у цій історії є ще цікавий момент. Рішення суду виконали не всі інтернет-провайдери. Спробуйте відкрити сайт «Кореспондент». Якщо відкрився, то ваш провайдер точно не «Тріолан», бо з ним зайти на «Кореспондент» не зможете. Сайт не відкриється. Я не полінувався зателефонувати і поцікавитись, чому цей провайдер так поспішив виконати судове рішення. Мені заявили, що «Тріолан» як законослухняний провайдер виконав рішення суду — а чому так само не вчинили їхні колеги, їм невідомо. Щоправда, саму судову  ухвалу їм ніхто не передавав – мабуть, вони просто вирішили перестрахуватися.

Отже, ситуація виглядає дуже негарно. Українські ЗМІ пробують загнати у стійло. Бо схема ж яка зручна! Ти через суддю, не обтяженого моральними принципами (або просто свого знайомого), добиваєшся рішення про блокування ЗМІ за якусь дрібницю – критичну публікацію, невдале фото, згадку «через кому» в цілком лівому матеріал. Створюєш прецедент. А потім кажеш: ну, ти поки попрацюй, але ми подивимося на твою поведінку. І якщо більше подібних дурниць з’являтися не буде, то ми дозволимо тобі працювати. А як будеш погано поводитися – судове рішення на руках. І будь-якої миті медіа може припинити своє існування.

Тож іншим ЗМІ — приготуватися! Промовчимо сьогодні, і завтра нас заженуть у таке ж стійло. Бо чиновники і силовики й зараз почуваються безкарними. А якщо їм ніхто не протидіятиме, то знахабніють геть.

Цікаво, Аваков і керівництво Нацполіції взагалі в курсі ситуації? Знають про отаку «експериментальну форму роботи зі ЗМІ»?

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, Національне бюро розслідувань України

У Зеленского создадут «Роскомнадзор», который будет блокировать неугодные режиму зебень интернет-издания. Расследование

 

 

У нас хорошие новости для украинской журналистики. Ее исчезновение, анонсированное футурологом и мыслителем из офиса президента Андреем Богданом, пока отменяется. Журналистам, погрязшим в болоте хайпа и переставшим слышать людей, дают последний шанс исправиться. А наставлять эти заблудшие души на путь истинный будет обновленный Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. Команда президента одарит его полномочиями регуляторного органа для всех СМИ и переименует в Нацсовет по вопросам медиа. И войдут в этот орган только лучшие люди, выбранные на самом честном мире конкурсе.

А рассказал об этих спасительных для украинской журналистики мерах моральный авторитет группы «Приват» и личный технолог Коломойского Никита Потураев. Тот самый, который во время обучающей речи в Трускавце назвал новоизбранных депутатов партии «Слуга народа» ласковым словом «никто». Сам Никита как раз «кто» — предполагается, что он станет заместителем главы гуманитарного и информационного комитета будущей Верховной Рады. А возглавит этот комитет еще одно доверенное лицо Коломойского – гендиректор «1+1» Александр Ткаченко.

Наличие сразу двух стервятников на одной ветке говорит о том, какое важное значение у Игоря Валерьевича уделяют информационным технологиям. Благодаря которым, собственно, гордые птицы и залетели так высоко.
Однако, как следует из интервью Потураева, команда президента хочет не просто продолжать успешно использовать эти технологии, как говорил Богдан. Нет. У Зеленского собираются взять под контроль весь информационный рынок.

Фейк Богдана с подачей заявления об отставке и интервью Потураева тесно связаны и выглядят как многоходовочка с добрым и злым следователем. Богдан говорит: «Эй, журналисты! Вы думаете, вы фейк-ньюс? Нет, лузеры, фейк-ньюс – это мы! Причём лучшие в мире. Даже у Трампа начинает подгорать, когда мы такие зажигаем».

Потураев же демонстрирует как бы адекватность Зе-команды, заявляя, что сказанное Богданом – его личное мнение. При этом тут же уточняет, что не считает слив сознательной манипуляцией и включает украинского Познера, изрекая, что журналисты идут по ложному пути хайпа. Который дает больше просмотров и лайков в интернете, но не интересуют людей. Стесняемся спросить, Никита, откуда же тогда просмотры и лайки берутся, если вопросы такие неинтересные?

В общем, как следует из слов Потураева, журналистика тяжело больна, но только если Богдан – хирург, то они с Ткаченко терапевты и реабилитологи, которые поставят пациента на ноги. Для этого предлагается создать Нацсовет по вопросам медиа, дав ему полномочия, которые не снились аналогичным органам в мире. Кроме одного – Роскомнадзора.

Новый Нацсовет должен регулировать не только работу телерадиовещания, но и прочих СМИ. В первую очередь, конечно – интернет-изданий. Оказывается, все они будут подлежать регистрации Нацсоветом. Сегодня интернет-СМИ в Украине не регистрируются. То есть, можно зарегистрироваться как информационное агентство, но это не обязательно. Ну а раз вводится регистрация, значит будет и норма отмены регистрации при несоблюдении неких условий, которые обязательно будут сформулированы Нацсоветом. А в случае отмены регистрации деятельность СМИ станет незаконной, и оно будет подлежать закрытию, о чем тактично умалчивает Никита.

О рычагах влияния, которые должен иметь будущий регулятор, Потураев очень живописно рассказал в своем предыдущем интервью «Левому берегу». «Для эффективного противодействия необходимо иметь право перекрыть канал коммуникаций — теле- или радиопрограмму. Провайдер должен в течение 24 часов отключать запрещенный контент. Следующий шаг — в медиа должно быть право в тот же день обжаловать в суде решение Нацсовета», — предложил великодушный Потураев. Речь тогда шла об ограничении прокремлевской пропаганды. Однако понятно, что, обладая подобными полномочиями, новый Нацсовет станет дамокловым мечом для любого СМИ.

К слову, для создания нового органа предполагается немного переписать Конституцию. Поскольку создавать регулятор собираются путем объединения Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания (независимый регуляторный орган) и Государственного комитета телевидения и радиовещания (орган исполнительной власти). Оба эти органа предусмотрены действующим Основным законом.

Ну и ключевой кадровый вопрос. Наполнять Нацсовет исполнителями Потураев хочет не по квотному принципу, как это было до сих пор, и как это происходит в ряде западных стран. Квотный подход обеспечивает представительство разных общественных групп или хотя бы как в Украине – разных групп влияния. Но в будущем регуляторе медиа не должно быть разнобоя, нужна монолитность и управляемость. И поэтому Потураев предлагает выбирать состав Нацсовета – на конкурсе. Конечно, независимом и прозрачном. Как известно, последние лет двадцать независимый и прозрачный конкурс – лучший способ завести своих людей на должность и не допустить попадания чужаков.

Вообще лакмусовой бумажкой честности и чистоты представителей нашей новой власти является рассказ Потураева об истории попадания в Зе-команду. «Все просто. В мае прошлого года Андрей Богдан с Кириллом Тимошенко пригласили меня». Как интересно.

Самостоятельные фигуры: адвокат Коломойского и сын уполномоченного представителя фракции «Укроп» в днепропетровской облраде пригласили технолога Коломойского и его партии «Укроп». Приняли, так сказать, на работу. Сидел Никита в офисе Игоря Валерьевича в Днепре, скучал, грустил, а хедхантеры из соседнего кабинета взяли его – и переманили.

Этот эпизод мелкой и совсем необязательной лжи и цинизма наглядно иллюстрирует отношение руководства Зе-команды и к журналистам, и к избирателям вообще как к управляемому стаду. Которое, если надо, легко заглотит и липовое заявление об отставке, и якобы ничего не решающего Коломойского, и Нацсовет, который может закрыть любое СМИ волевым решением.

Забавно, что во всех своих интервью четко по Фрейду оговаривается, как бы нам не стать Роскомнадзором. Если перефразировать недавние высказывания главреда «Эха Москвы» Венедиктова, Роскомнадзор уже на подходе, только с другим названием. Как там у Гоголя: «тому не нужно далеко ходить, у кого черт за плечами».

1+1 Національна рада України з питань телебачення і радіомовленняДержавний комітет телебачення та радіомовлення Офіс Президента України Команда Зеленського Левый Берег — LB.UA Інститут Медіа Права Детектор медіа Комісія з журналістської етики

 

 

 

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Хроніки окупації. Після нападу рашистів на інформагенцію Укрінформ в одного зі співробітників травма ока і численні забої тіла

 

Один зі співробітників Укрінформу, який постраждав 30 липня 2019 року внаслідок нападу на агентство рашистів у футболках з написом «Традиція і порядок», пройшов судово-медичну експертизу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як розповів кореспондент агентства, за словами потерпілого, лікарі встановили у нього контузію лівого ока І ступеня, травматичну ерозію рогівки і субкон’юнктивальний крововилив лівого ока, забій м’яких тканин шиї. Зафіксовано також численні забої на нозі, спині і передпліччі.

Результати проведеної експертизи медики потерпілому не видали, але пояснили, що за ними має звернутися слідчий Шевченківського райвідділу поліції, який направляв співробітника агентства на це обстеження.

Варто зазначити, що постраждалий є учасником Антитерористичної операції на Донбасі.

Двоє інших співробітників агентства, які також постраждали внаслідок нападу молодиків, не проходили судмедекспертизу.

У вівторок, 30 липня, до одного із залів пресцентру Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, де проходила пресконференція щодо виборів в окрузі №50 на Донбасі, орієнтовно о 16:00-16:30 увірвалися хулігани у футболках з написом «Традиція і порядок», побили техніку, знищили мікрофони, розбили двері, потрощили технічне обладнання.

Внаслідок нападу постраждало троє співробітників агентства.

Завдані збитки оцінюються в 100 тисяч гривень.

На місце події викликали поліцію. Двох активістів-учасників події поліція забрала до Шевченківського райуправління поліції Києва для встановлення особи. На них склали адмінпротоколи за дрібне хуліганство.

Однак кримінальне провадження Нацполіцією Авакова за фактом нападу рашистів у футболках «Традиція і порядок» на приміщення Укрінформу досі не відкрито.

Організоване злочинне угруповання «Традиція і порядок», за даними Національного бюро розслідувань України, займається наданням хуліганських послуг російським політикам.

Редактор sprotiv.org Гладчук закликав генерала Козловського не перетворюватися на генерала Пукача

kozlovskyi-oleg1-500x333

Ми побачили, що цю статтю про Дмитра Снєгирьова, яка була опублікована на Спротиві саме перед судовим засіданням ДДОСять
https://sprotiv.org/69985
Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук та наші журналісти розслідувачі вважають справу Снєгирьова сфабрикованою МВС Авакова певно через критику Олега Анатолійовича Козловського. Ми будемо слідкувати за нею і закликаємо всіх журналістів не лишатися байдужими.
Після посту Гладчука у фейсбуці про арешт Снєгирьова співробітники поліції організували проти нього 26 червня хуліганську провокацію. Ці нелюди кинули під паркан двору дачі журналіста, де живуть собаки, 3 маленьких кошеняти. Для того, щоб собаки підрили лаз під воротами та вискочили на вулицю.
https://sprotiv.org/69975
Відео з камер спостереження, де видно хто вчинив злочин, на фірмі яка його зберігає зникло, як пояснюють через «технічний збій».
Вадим Гладчук звернувся з заявою до Державного бюро розслідування з скаргою на хуліганські дії поліцейських.
Невже генерал Олег Козловський вважає себе крутішим за генерала Олексія Пукача, переслідуючи кожного громадянина за критику своєї персони?
#аваков_відставка

Марцинюк Анастасія, фейсбукНаціональне бюро розслідувань України

Суд відпустив вбивць журналіста Василя Сергієнка під домашній арешт

07-06-2002-za-vilnu-presu

Суд відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка Романа Недибалюка і Віктора Горбенка.

Про це у Facebook написала адвокат Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіста та громадського активіста Василя Сергієнка було викрадено у м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області у дворі власного помешкання.

Наступного дня його тіло знайшли у лісі в Корсунь-Шевченківському районі закатованим, з пакетом на голові, з численними ножовими пораненнями, закутим у наручники.

В організації викрадення, катуванні та вбивстві Сергієнка підозрюють Вадима Мельника, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Максима Русіна та Романа Недибалюка, яких затримували впродовж 2015—2017 років.

У липні 2017 року прокуратура Черкаської області затвердила і направила до суду обвинувальний акт стосовно організатора та одного з виконавців викрадення і вбивства.

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org

Аваковщина. У президента Академии украинской прессы полицаи провели обыск по сфабрикованому уголовному делу

utiski-svoboda-slova1

Валерий Иванов проходит по сфабрикованому «уголовному делу о пиарщиках-рэкетирах», сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Возглавляющий кафедру в Институте журналистики профессор Киевского Национального университета имени Тараса Шевченко и президент Академии украинской прессы Валерий Иванов заявил о якобы незаконных обысках у себя дома. Об этом он написал на своей странице Facebook.

По его словам, обыски проводила полиция по решению Печерского районного суда Киева. Суд также арестовал счета профессора Иванова, на которые поступают средства от иностранных доноров.

«Это идиотизм и издевательство. На эти счета поступали деньги только от иностранных структур: представительств немецких политических фондов, американских организаций (IREX и Internews), посольств США, Британии (последние перечисления шли через АУП, однако с четким указанием номера гранта, по которому проводилась проплата), других подобных структур. Ни одного перечисления ни от одного физического лица или украинской фирмы на наши счета ни поступало!» — подчеркнул он.

По словам господина Иванова, его обвиняют в пребывании вместе с сыном в составе преступной группы.

В поддержку Валерия Иванова выступил глава Национального союза журналистов (НСЖУ) Сергей Томиленко.

«Призываем руководство МВД и Нацполиции ответственно отнестись к аргументированным возражениям, которые уже предоставлял наш коллега и его адвокат, -написал он на своей странице в ФБ. — Требуем прекратить своевольное давление на человека с достойной репутацией. НСЖУ уважает права правоохранительных органов на следственные действия, но не будет мириться с грубым нарушением прав наших коллег!»

Источник в Нацполиции, знакомый с ходом расследования дела, на условиях анонимности сообщил, что обыски дома Валерия Иванова проходили в рамках уголовного производства по сфабрикованому делу о организованной преступной группировке, членам которой вменяется вымогательство, а также незаконный сбор и распространение конфиденциальной информации.

Ранее, в январе этого года, обыски были проведены по месту жительства сына профессора, Дениса Иванова. Иванов Д.В. распространял на интернет-сайтах компромат на высокопоставленых чиновников. У Дениса Иванова полицейскими были обнаружены документы, компрометирующие деятельность и личную жизнь судей, правоохранителей и бизнесменов с окружения Арсена Авакова. Кроме того, был наложен арест на автопарк Дениса Иванова.

По данным нашего собеседника, обыски у отца Дениса связаны с подозрениями следователей, что Валерий Иванов использовал свои связи в украинском истеблишменте и в среде выпускников Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, где он преподает, для помощи сыну.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: