Архив рубрики: ‘Обмеження свободи слова’

Журналістів розділять на два сорти, — мінкульт Бородянського імітує обговорення ще одного тоталітарного законопроекту «про дезінформацію»

Міністерство культури, молоді та спорту оприлюднило порівняльну таблицю до чергового так званого законопроєкту «про дезінформацію» та запрошує його обговорити. Про це йдеться на сайт МКМС, повідомляє 40ka.info.

У проєкті, зокрема, пропонують визначення «дезінформації», «національного інформаційного простору», буде два сорти репортерів — розмежовують поняття «журналіст» та «професійний журналіст».

Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації» порівнюють із чинними законом «Про інформацію».

У законопроєкті пропонують ряд нових понять. «Дезінформацію» автори визначають як «недостовірну інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес, зокрема стосовно національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля».

«Недостовірна інформація», на думку укладачів документу, це «неправдиві відомості про осіб, факти, події, явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні або перекручені».

У проєкті закону також виокремлюють те, що не може бути «дезінформацією». Нею не є оціночні судження, сатира та пародія. недобросовісна реклама. У разі поширення неправдивої інформації вона має бути спростована у відповідному порядку, який прописали у проєкті.

Також у тексті пропонується розмежувати «журналіста» та «професійного журналіста».

Першого визначають як «особу, яка збирає, одержує, створює, редагує або поширює масову інформацію». «Професійний журналіст» відрізняється від нього тим, що займається збором, створенням інформації «на постійній, професійній основі». Також він має бути членом Асоціації професійних журналістів України.

Медіа пропонується визначити «засобом поширення масової інформації у будь-якій формі…через мережу Інтернет, яке періодично чи регулярно виходить в світ».

Автори також хочуть, щоб «суб’єкти у сфері медіа» – фізичні та юридичні особи, мають бути зареєстровані Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення або мати відповідну ліцензію.

Законодавці також вирішили ввести поняття «національний інформаційний простір».

Його окреслюють як «поточний стан та результат взаємодії суб’єктів інформаційних відносин, в тому числі у вигляді доступних на території України медіа та іншої інформації національного та іноземного походження».

Одним із напрямів державної інформаційної політики автори вважають «забезпечення умов для доступу кожного до достовірної, об’єктивної та повної інформації».

Також ініціатори хочуть формувати в Україні свідоме інформаційне суспільство, підвищувати медіаграмотність, сприяти прозорості поширювачів масової інформації, захищати національний інформаційний простір.

Поширювачі інформації, зокрема, зобов’язані перевіряти її перед оприлюдненням, доводити до відома отримувачів інформації індекс довіри.

Автори вважають, що індекс має бути показником, який інформуватиме про ступінь дотримання норм законодавства та професійної етики поширювача інформації.

Також поширювачі інформації зобов’язані поширювати ім’я особи, що здійснює редакційний контроль над поширенням новин чи інших матеріалів.

У кінці листопада Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа як у росії, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і регулювання блогерів.

 

Міністерство культури, молоді та спорту готує урядовий проект закону «Про протидію дезінформації», який планують внести до парламенту до березня 2020 року, який запроваджує адміністративну і кримінальну відповідальність для журналістів, блогерів та пересічних громадян.

Про це йдеться у презентаці на сайті міністерства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема пропонується запровадити в Україні інститут уповноваженого з питань інформації, який здійснюватиме моніторинг інформаційного простору, реагуватиме на заяви про дезінформацію, звертатиметься до судів та правоохоронних органів, якщо виявлятиме ознаки дезінформації.

Проєктом закону передбачено встановлення адміністративної відповідальності за розповсюдження дезінформації, порушення правил спростування, надання відповіді та вимог прозорості та встановлення кримінальної відповідальності за системне та умисне масове розповсюдження дезінформації.

Так поширення дезінформації, за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1 000 мінімальних зарплат (з 1 січня МЗП складає 4700 гривень, відповідно – 4,7 млн грн)  за кожен випадок порушення.

В свою чергу поширення дезінформації, за відсутності добровільного спростування, каратиметься накладенням штрафу у розмірі 2 000 МЗП (9,4 млн грн) за кожен випадок.

Наголошується, що штрафи застосовуватимуться виключно судом, за умови задоволення заяви уповноваженого з питань інформації.

Передбачаються також ще низка штрафів, зокрема за зміну адреси матеріалу з дезінформацією (23,5 тисячі грн).

Вказано, що кримінальна відповідальність за систематичну масову дезінформацію запроваджується «на період відсутності повного контролю України за державним кордоном».

Так за систематичне умисне масове розповсюдження завідомо недостовірних повідомлень про факти, події або явища, що становить загрозу національній безпеці, громадській безпеці, територіальній цілісності, суверенітету, обороноздатності України, права українського народу на самовизначення, життя та здоров’я громадян, стану довкілля пропонують карати штрафом від 5 000 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85000-170000 грн) або виправними роботами від 1 до 2 років за місцем роботи засудженого.

За поширення дезінформації з використанням ботів або фейкових акаунтів передбачено позбавлення волі на строк від 2 до 5 років. За фінансування масової дезінформації – ув’язнення від 3 до 5 років.

Повторна масова дезінформація або організована дезінформація, що призвела до тяжких наслідків чи завдала матеріальної шкоди у великому розмірі тягне за собою ув’язнення на термін від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Визначено, що масовим розповсюдженням інформації або розповсюдження за допомогою засобів розповсюдження масової інформації є поширення інформації через медіа або інші засоби з доступом для необмеженого чи невизначеного кола осіб або з можливістю одержання доступу будь-якій особі з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором, в тому числі за згодою чи дозволом відповідного поширювача масової інформації.

Серед іншого пропонується запровадити обов’язкове навчання основам медіаграмотності у школах, вищих навчальних закладах, при підвищенні кваліфікації держслужбовців тощо.

Пропонується ввести індекс довіри як спеціальний «знак якості», що підтверджує дотримання медіа принципів журналістської етики та вимог щодо перевірки інформації, який втім присвоюватиметься ЗМІ після перевірки на підставі його добровільного звернення.

Планується зобов’язати поширювачів масової інформації розміщувати власні ідентифікаційні дані у доступному для отримувачів інформації місці (на головній сторінці власного вебсайту або на початку власної веб-сторінки, в розділі з інформацією про власника облікового запису на платформі спільного доступу до інформації чи в сервісах обміну миттєвими повідомленнями, в інших доступних для отримувача інформації місцях).

Пропонується запровадження у найгірших традиціях тоталітарних держав єдиної прескарти для підтвердження професійного статусу журналіста.

«Слуги потвори» подали у Раду закон про реєстрацію сайтів та блогерів, як у Росії

Народні депутати від «Слуги народу» подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа, повідомляє 40ka.info.

Ініціаторами законопроєкту є нардепи від «Слуги народу». Зокрема, колишній гендиректор «1+1 Media» Олександр Ткаченко.

27 грудня 2019 року проект закону отримала Верховна Рада. Наразі повідомляється, що його передали на розгляд керівництву ВР.

Тексту законопроєкту на сайті парламенту ще не публікували.

У кінці листопада Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів.

Очікується, що в законопроекті про медіа буде норма реєстрації онлайн-ЗМІ, які працюють в Україні, а також реєстрація соцмереж (Google, YouTube, Facebook) з метою подальшого їх оподаткування.

Ограничивать свободу слова зебени начали с парламентского комитета Геруса, где рассматривали вопрос импорта электроэнергии из России

Председатель комитета ВР по энергетике и ЖКХ Андрей Герус провел заседание по импорту электроэнергии из России в пятницу 29 ноября 2019 года поздно вечером, запретив доступ СМИ, сообщает 40ka.info.

«Не успели прозвучать фразы „Слуга Народа“ о том, что СМИ публикуют много лишнего, и вот результат — ведущие телеканалы и наше скромное издание не пускают на заседание Комитета по вопросам энергетики и ЖКХ», — отметили на своей странице в Facebook журналисты ведущего отраслевого издания ExPro Electricity.

Аналогичное возмущение высказал и известный журналист Сергей Сиволап.

«У меня 28 лет журналистского опыта. Видел разное. Но ни разу не сталкивался с тем, что бы Комитет Верховной Рады по энергетике и ЖКХ начал проходить под грифом секретно. Сначала его неожиданно назначили на 18.00 пятницы, тогда внезапно поменяли локацию проведения, а тогда вообще решили не пускать лишних. То есть журналистов. Но речь идет не о государственных секретах. Перед вторым чтением рассматривается законопроект 2233, который закрепляет разрешение на импорт российской электроэнергии. Уже сейчас поток электроэнергии из России, которую позволила „правка Геруса“, поставил на колени национальную угольную отрасль, тепловую генерацию, атомную. Теперь Законом будет, по сути, закреплен разворот курса Украины, и проведение реинтеграции энергосистемы с российской, и невозможность интеграции с европейской. Но у меня вопрос в другом. При чем тут журналисты? Через два часа, все равно все, что было на комитете, пойдет в эфир. Члены комитета от оппозиции выйдут к прессе и расскажут как все было. И все станет „секретом Полишенеля“. Впрочем забыл. „Слуги народа“ из того поколения, где уже не изучали в школе произведения с такими героями», — возмутился Сиволап.


Комитет по вопросам энергетики принял поправки в п/з 2233, по которым исключается импорт э/э по двусторонним договорам из России, но остается направление Беларуси. Решение принято большинством «Слуги народа». Голосование в Раде планируется в среду. Об этом сообщила депутат Иванна Клипмуш-Цинадзе.

22 ноября министр энергетики и защиты окружающей среды Алексей Оржель заявил, что Кабинет министров Украины заинтересован в импорте электроэнергии, будет производиться на Белорусской АЭС.

«Электроэнергия среди приоритетных вопросов. В феврале должна заработать Белорусская АЭС и может быть избыток электроэнергии, в которой мы заинтересованы», — заявил министр.

Украинские эксперты отмечали, что пока в Беларуси нет избыточной электроэнергии для поставки в Украину, зато фактически осуществляется транзит российской. Профицит электроэнергии возникнет после достройки Белорусской АЭС, которую строит российская компания «Атомстройэкспорт», входящая в госкорпорацию «Росатом». 20 ноября на первом блоке станции были начаты предпусковые операции, состояние его готовности составлял 97%. На втором блоке станции ведется монтаж основного оборудования.

Строительству Белорусской АЭС (БелАЕС) опираются страны Прибалтики. Литва заявляет, что Минск не склонен придерживаться международных требований в сфере ядерной энергетики. Сейм объявил БелАЕС угрозой национальной безопасности и принял закон, запрещающий покупку и экспортный пропуск ее электроэнергии через литовские электросети. Вильнюс ищет союзников такого решения на двустороннем уровне и в рамках ЕС. Литва прежде всего надеется на солидарность соседней Польши и других стран Балтии. Польша заявила, что готова поддержать Литву. 

«Так треба взагалі заборонити цей Facebook, інтернет, щоб він не читав», — Юлія Мендель. Відео

Прессекретар президента Володимира Зеленського Юлія Мендель заявила, що в його оточенні розглядають питання про заборону Фейсбуку в Україні.

Про це вона заявила в ефірі програми «Vласть vs Vлащенко», повідомляє 40ka.info.

“Насправді, президент знає більше, ніж будь-хто, президент, по-перше, читає все сам. Є люди, які кажуть: «Так треба взагалі заборонити цей Facebook, інтернет, щоб він не читав».

Він не може мікрофоном бити мене по обличчю, — гопник-президент Зеленский забрехався про журналіста Андрушко

Президент Володимир Зеленський виправдовує поведінку свого прес-секретаря Юлії Мендель, яка не дала журналістові «Схем» Сергію Андрушку підійти до нього, повідомляє 40ka.info.

«Можно я вам честно скажу? Я, конечно, господина Андрушко видел много раз. Мне кажется, ведет он себя, несколько раз я это видел, не совсем корректно. Во-первых, так, в принципе, себя мужчина не должен вести по отношению к женщине, или к девушке.

Он здоровый мужик, честно, если бы я не был президентом, я бы ему, конечно, ответил по-другому… Он здоровый парень, он нападает… ну, он нападает, ну, действительно это так… он прыгает».

Зеленський заявив, що, коли до нього підходив Андрушко, то він просив охорону пропустити його.

«Парни, я вас прошу отойдите». Почему? Потому, что он зашибет их просто”.

Президент продовжив необгрунтовано звинувачувати Андрушка в агресивній поведінці.

«Згідно з журналістської етики, згідно з іншими людськими, якимось, відносинами, понимаете, он не может микрофоном бить меня по лицу… Я считаю, что он очень часто вел себя не этично.

Юля, конечно же, как пресс-секретарь не имела права так реагировать, но эмоционально, знаете, ну, как „виснаженість“, є таке прекрасне слово: емоційне виснаження.

Вона теж людина, і вона не зло, вона прес-секретар. І вона з вашої журналістської землі вийшла … І він не має права, коли вона йому каже: „Я вас дуже прошу, зараз він вийде …“. З ним це було дуже багато разів.

Вона не мала права, як прес-секретар, так реагувати, але вона вже не змогла як людина по-іншому реагувати на пана Андрушка».

Сама Мендель після цих слів пожартувала: «І тепер ми знаємо, що я вмію штовхатися».

Зеленський продовжив наполягати, що така ситуація склалася саме з цим конкретним журналістом і саме цей випадок не є приводом для звільнення Мендель.

«Ще раз так буде і ми розійдемось, але зараз я її захищаю… Ну, ми ж всі люди, ми помиляємось… І я жива людина, з помилками і з будь-чим і вона така ж сама. Тому дєвочку, в цьому випадку, буду захищати»

5 вересня 2019 року Зеленський прибув до будівлі ВАСУ зі своїм оточенням, де була і Мендель. Біля входу до приміщення Зеленського чекали представники ЗМІ, серед яких був журналіст програми «Схеми» “Радіо «Свобода» Сергій Андрушко.

Андрушко намагався напряму поставити запитання президенту Володимиру Зеленському та керівнику ОП  Андрію Богдану. Речниця Зеленського та охорона президента не давали йому це зробити – притримували його, заважаючи підійти до Богдана.

Мендель пізніше пояснила, що «зупиняла» журналіста «Схем» Сергія Андрушка, бо той «втручався в особистий простір» першої особи держави.

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» оприлюднила повне відео спілкування Андрушка з Мендель.

Також було опубліковано відео, як 13 вересня Мендель відтягнула іншого журналіста Крістофера Міллера від Зеленського, не давши йому поставити запитання.

28 вересня вибачитися за некоректну поведінку з боку Офісу президента та Мендель закликала Національна спілка журналістів.

30 вересня медіарух «Медіа за усвідомлений вибір» закликав Зеленського публічно відреагувати на «загрозливе» перешкоджання роботі журналістів з боку його речниці.

Спільнота незалежних журналістів «Ініціатива 34» вимагає звільнення речниці президента Юлії Мендель за непрофесійну поведінку стосовно журналістів.

У заяві, оприлюдненій на «Детектор Медіа», нагадали, що «відкрите спілкування із журналістами — це не лише ознака демократичності влади, а й її обов’язок».

Редакція програми «Схеми: корупція в деталях» відкидає звинувачення президента Володимира Зеленського у тому, що журналіст Сергій Андрушко вів себе не етично і «кидався» на когось.

«Подібні заяви не мають нічого спільного з реальністю – відео інциденту ми одразу опублікували у повному обсязі, щоб у цьому можна було легко пересвідчитись. Подібні звинувачення Зеленського – це ніщо інше, як спроба хоч якось виправдати непрофесійні та незаконні дії своєї підлеглої», пише головний редактор програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та UA:Перший) Наталія Седлецька у Facebook.

«Окрім того, обговорювати інцидент у руслі протиставлення „здорового мужика“ проти „дєвочкі“ (цитата) – це знижувати рівень дискусії та маніпулювати на темі гендеру, що очевидно звучить принизливо для обох сторін».

Седлецька наголосила, що дискусія була зовсім про інше – про те, чи має право речниця президента із застосуванням фізичної сили, ізолювати журналістів від президента, коли вони намагаються поставити свої, часто гострі та незручні, але суспільно важливі запитання главі держави.

Вона додала, що несвідомо чи навмисно, Зеленський звів тему поведінки Мендель до випадку з одним журналістом, хоча такі дії з її боку систематичні, про що заявили представники цілої низки видань.

Попри все це Седлецька привітала публічну заяву Зеленського про те, що у випадку, якщо Мендель так поводитиметься з журналістами і надалі, то він з нею розійдеться.

Хроніки окупації. Зелені чоловічки будуть визначати хто журналіст в Україні, а хто ні

При офісі президента Володимира Зеленського створили Раду з питань свободи слова, до якої призначили представників деяких лояльних до режиму Зеленского медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки та самого офісу преЗЕдента. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Для обрання складу Ради були проведені установчі збори. На них зареєстрували 33 представників медіа та 11 представників медійних ГО. Водночас, не всі вони прийшли на збори.

Зокрема, не були присутніми Михайло Ткач і Данило Яневський, яких при цьому обрали до складу Ради, кореспондент «Української правди» Роман Кравець, журналістка «Нового времени» Христина Бердинських.

Бердинських пояснила, що вона «проти будь-яких рад журналістів з владою». Вона додала: «Навіщо Рада, якщо інтерв’ю в результаті отримує машина Тесла? А прес-конференції президента все одно немає».

Ткач також написав, що свідомо не взяв участь у заході і нагадав про непокарані злочини проти журналістів. Кравець зазначив, що дійсно був у списках запрошених, але не «пішов, бо „Українська правда“ не бере у цьому участі».

Офіс президента виступає за введення національної прес-карти для журналістів і стандартизацію їхньої діяльності.

Це випливає з повідомлення офісу глави держави.

Зокрема на установчих зборах з обрання членів Ради з питань свободи слова при президентові Максим Кречетов, який представлятиме ОПУ, зазначив, що новостворена рада має займатися питанням саморегуляції журналістів і напрацювати принципи роботи журналіста.

«Це питання національної прес-карти, про яку говорять уже не перший рік. Бо сьогодні кожен може надрукувати собі посвідчення працівника ЗМІ. Мають бути прописані єдині стандарти журналістики. Має бути формалізація редакційної політики кожної редакції, щоб факт порушення цих стандартів з боку власника, влади, самого журналіста можна було зафіксувати», – сказав Кречетов.

Керівник офісу президента Андрій Богдан вважає журналістів корумпованими й бажає, щоб засоби масової інформації здійснили самостійне «очищення».

Раніше Богдан заявляв, що новій владі не потрібні журналісти, бо вони спілкуються з суспільством без посередників.

У коментарях представники ЗМІ виступили з критикою національної прес-карти для журналістів та утворення Роскомнадзору.

Андрій Богдан подав до суду позов проти трьох журналістів Радіо Свобода щодо інформації про його перельоти в Росію

 

 

Глава офісу президента Андрій Богдан подав позов про захист честі і гідності проти журналістів програми «Схеми» Радіо Свобода та Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Позов був поданий до Шевченківського районного суду Києва 20 серпня 2019 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідачами у справі вказані ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та журналісти Валерія Єгошина, Максим Савчук і Наталія Седлецька.

У чому суть претензій Богдана, на порталі Судової влади не вказано.

За даними джерел УП, суть позову в інформації про його перельоти в Росію.

 

 

Пізніше головний редактор Київського бюро «Радіо Свобода» Інна Кузнецова повідомила, що наразі ні журналісти, ні редакція «Радіо Свобода» тексту позову ще не отримали.

Навесні журналісти програми «Схеми» повідомили, що юрист Зеленського Андрій Богдан 13 березня таємно відвідував Конституційний суд, де мав зустріч із головою суду Станіславом Шевчуком.

Згодом Шевчук заявив, що з Богданом вони говорили про скасовану статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Крім того, «Схеми» з’ясували, що Андрій Богдан, який здійснював юридичний супровід кампанії команди кандидата в президенти Володимира Зеленського, щонайменше п’ять разів, починаючи із січня 2019 року, літав з Києва до Тель-Авіва, де на той час мешкав олігарх Ігор Коломойський.

3 серпня глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що команда президента спілкується із суспільством «без посередників і без журналістів».

Пізніше обраний від партії «Слуга народу» нардеп Максим Бужанський назвав журналістку «Нового времени» Ольгу Духнич «тупою вівцею». Партія «Слуга народу» після цього закликала ЗМІ утримуватися від оціночних суджень щодо нардепів.

Про цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Шевцовим і його дружиною Дегрик. Розслідування

 

 

У період міжвладдя активізуються посадовці, яким важливо підкреслити свій статус, показати силу і вплив. Нехай і за допомогою відверто протизаконних дій. Одна з яскравих історій – цькування журналістів одним із керівників Нацполіції Євгеном Шевцовим та його дружиною Оленою Дегрик.

Ця родина взагалі унікальна. Якщо взяти декларації Шевцова (де, щоправда, майже все майно записане на дружину), то можна лише позаздрити поліцейському чиновнику. Тут і маєтки, і квартири, і автівки, і банківські рахунки, і величезні суми готівкою. Звідки гроші, панове? Цим питанням зацікавилася і внутрішня конкурсна комісія ДБР, до якого пробував свої сили Євген Шевцов минулого року. Усе в нього йшло добре, його прізвище було у списку переможців, який нав’язали конкурсній комісії. Але все ж таки членів комісії щось збентежило. Зокрема, шалені статки, які мало подружжя Шевцових. Це стало однією з причин, чому Роман Труба відмовився затверджувати кандидатуру Шевцова – разом з іншими 26-ма особами зі схожою ситуацією.

Якби журналісти не пхали свого носа куди не слід і не оприлюднювали інформацію про маєтки, автівки та інше майно родини Шевцових – може, все пройшло б гладко. Але журналісти розкопали цікаві подробиці про дружину Шевцова. Про те, що Олена Дегрик причетна до діяльності заборонених в Україні онлайн-казино, що її компанія «Леогеймінг-Пей» фігурує у кримінальних провадженнях. Дегрик, зокрема, підозрювали у фінансуванні терористів на Донбасі, а також у співпраці з російськими бінзесменами.

Як зазначають ЗМІ, Шевцов і Дегрик не гребують навіть махінаціями із державними реєстрами. Вони розсилали приватним нотаріусам листи з вірусною програмою – нібито від імені Мін’юсту. Це дозволило їм фактично управляти комп’ютерами нотаріусів: наприклад, отримати доступ до файлів, електронної пошти, облікових записів тощо. Спеціальна програма робила навіть скріншоти екранів. Саме в такий спосіб Шевцов та Дегрик змогли дістатися до файлів із сертифікатами ключів доступу до державних реєстрів, використовуючи паролі доступу цих нотаріусів. Це було їм потрібно для того, щоби зняти арешт з майна. Щоправда, у червні 2018 року Печерський райсуд за клопотанням Генпрокуратури знову арештував статки подружжя.

Про всі ці факти довідалися журналісти і оприлюднили їх. Це нормально – у будь-якій правовій державі чиновники, чиї статки значно перевищують їхні доходи, є об’єктом зацікавлення не лише журналістів, але й правоохоронних органів. Проте не у нас. Шевцов і Дегрик обрали інший шлях: боротися з журналістами, які насмілилися написати про них критичні статті.

Пан Шевцов якось забув, що, оскільки він брав участь у публічному конкурсі на одну з ключових посад, то заборонених тем щодо нього для журналістів майже не існує. А якщо якісь табуйовані питання є, то це точно не майно та джерела походження статків. Але високопоставлений поліцейський вирішив інакше. І судовим рішенням Печерського райсуду таки заткнув пельку деяким сайтам: серед інших, заблокував блогоплатформу сайту «Кореспондент». Щоб решта ЗМІ теж не сіпалися.

До речі, у цій історії є ще цікавий момент. Рішення суду виконали не всі інтернет-провайдери. Спробуйте відкрити сайт «Кореспондент». Якщо відкрився, то ваш провайдер точно не «Тріолан», бо з ним зайти на «Кореспондент» не зможете. Сайт не відкриється. Я не полінувався зателефонувати і поцікавитись, чому цей провайдер так поспішив виконати судове рішення. Мені заявили, що «Тріолан» як законослухняний провайдер виконав рішення суду — а чому так само не вчинили їхні колеги, їм невідомо. Щоправда, саму судову  ухвалу їм ніхто не передавав – мабуть, вони просто вирішили перестрахуватися.

Отже, ситуація виглядає дуже негарно. Українські ЗМІ пробують загнати у стійло. Бо схема ж яка зручна! Ти через суддю, не обтяженого моральними принципами (або просто свого знайомого), добиваєшся рішення про блокування ЗМІ за якусь дрібницю – критичну публікацію, невдале фото, згадку «через кому» в цілком лівому матеріал. Створюєш прецедент. А потім кажеш: ну, ти поки попрацюй, але ми подивимося на твою поведінку. І якщо більше подібних дурниць з’являтися не буде, то ми дозволимо тобі працювати. А як будеш погано поводитися – судове рішення на руках. І будь-якої миті медіа може припинити своє існування.

Тож іншим ЗМІ — приготуватися! Промовчимо сьогодні, і завтра нас заженуть у таке ж стійло. Бо чиновники і силовики й зараз почуваються безкарними. А якщо їм ніхто не протидіятиме, то знахабніють геть.

Цікаво, Аваков і керівництво Нацполіції взагалі в курсі ситуації? Знають про отаку «експериментальну форму роботи зі ЗМІ»?

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, Національне бюро розслідувань України

У Зеленского создадут «Роскомнадзор», который будет блокировать неугодные режиму зебень интернет-издания. Расследование

 

 

У нас хорошие новости для украинской журналистики. Ее исчезновение, анонсированное футурологом и мыслителем из офиса президента Андреем Богданом, пока отменяется. Журналистам, погрязшим в болоте хайпа и переставшим слышать людей, дают последний шанс исправиться. А наставлять эти заблудшие души на путь истинный будет обновленный Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. Команда президента одарит его полномочиями регуляторного органа для всех СМИ и переименует в Нацсовет по вопросам медиа. И войдут в этот орган только лучшие люди, выбранные на самом честном мире конкурсе.

А рассказал об этих спасительных для украинской журналистики мерах моральный авторитет группы «Приват» и личный технолог Коломойского Никита Потураев. Тот самый, который во время обучающей речи в Трускавце назвал новоизбранных депутатов партии «Слуга народа» ласковым словом «никто». Сам Никита как раз «кто» — предполагается, что он станет заместителем главы гуманитарного и информационного комитета будущей Верховной Рады. А возглавит этот комитет еще одно доверенное лицо Коломойского – гендиректор «1+1» Александр Ткаченко.

Наличие сразу двух стервятников на одной ветке говорит о том, какое важное значение у Игоря Валерьевича уделяют информационным технологиям. Благодаря которым, собственно, гордые птицы и залетели так высоко.
Однако, как следует из интервью Потураева, команда президента хочет не просто продолжать успешно использовать эти технологии, как говорил Богдан. Нет. У Зеленского собираются взять под контроль весь информационный рынок.

Фейк Богдана с подачей заявления об отставке и интервью Потураева тесно связаны и выглядят как многоходовочка с добрым и злым следователем. Богдан говорит: «Эй, журналисты! Вы думаете, вы фейк-ньюс? Нет, лузеры, фейк-ньюс – это мы! Причём лучшие в мире. Даже у Трампа начинает подгорать, когда мы такие зажигаем».

Потураев же демонстрирует как бы адекватность Зе-команды, заявляя, что сказанное Богданом – его личное мнение. При этом тут же уточняет, что не считает слив сознательной манипуляцией и включает украинского Познера, изрекая, что журналисты идут по ложному пути хайпа. Который дает больше просмотров и лайков в интернете, но не интересуют людей. Стесняемся спросить, Никита, откуда же тогда просмотры и лайки берутся, если вопросы такие неинтересные?

В общем, как следует из слов Потураева, журналистика тяжело больна, но только если Богдан – хирург, то они с Ткаченко терапевты и реабилитологи, которые поставят пациента на ноги. Для этого предлагается создать Нацсовет по вопросам медиа, дав ему полномочия, которые не снились аналогичным органам в мире. Кроме одного – Роскомнадзора.

Новый Нацсовет должен регулировать не только работу телерадиовещания, но и прочих СМИ. В первую очередь, конечно – интернет-изданий. Оказывается, все они будут подлежать регистрации Нацсоветом. Сегодня интернет-СМИ в Украине не регистрируются. То есть, можно зарегистрироваться как информационное агентство, но это не обязательно. Ну а раз вводится регистрация, значит будет и норма отмены регистрации при несоблюдении неких условий, которые обязательно будут сформулированы Нацсоветом. А в случае отмены регистрации деятельность СМИ станет незаконной, и оно будет подлежать закрытию, о чем тактично умалчивает Никита.

О рычагах влияния, которые должен иметь будущий регулятор, Потураев очень живописно рассказал в своем предыдущем интервью «Левому берегу». «Для эффективного противодействия необходимо иметь право перекрыть канал коммуникаций — теле- или радиопрограмму. Провайдер должен в течение 24 часов отключать запрещенный контент. Следующий шаг — в медиа должно быть право в тот же день обжаловать в суде решение Нацсовета», — предложил великодушный Потураев. Речь тогда шла об ограничении прокремлевской пропаганды. Однако понятно, что, обладая подобными полномочиями, новый Нацсовет станет дамокловым мечом для любого СМИ.

К слову, для создания нового органа предполагается немного переписать Конституцию. Поскольку создавать регулятор собираются путем объединения Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания (независимый регуляторный орган) и Государственного комитета телевидения и радиовещания (орган исполнительной власти). Оба эти органа предусмотрены действующим Основным законом.

Ну и ключевой кадровый вопрос. Наполнять Нацсовет исполнителями Потураев хочет не по квотному принципу, как это было до сих пор, и как это происходит в ряде западных стран. Квотный подход обеспечивает представительство разных общественных групп или хотя бы как в Украине – разных групп влияния. Но в будущем регуляторе медиа не должно быть разнобоя, нужна монолитность и управляемость. И поэтому Потураев предлагает выбирать состав Нацсовета – на конкурсе. Конечно, независимом и прозрачном. Как известно, последние лет двадцать независимый и прозрачный конкурс – лучший способ завести своих людей на должность и не допустить попадания чужаков.

Вообще лакмусовой бумажкой честности и чистоты представителей нашей новой власти является рассказ Потураева об истории попадания в Зе-команду. «Все просто. В мае прошлого года Андрей Богдан с Кириллом Тимошенко пригласили меня». Как интересно.

Самостоятельные фигуры: адвокат Коломойского и сын уполномоченного представителя фракции «Укроп» в днепропетровской облраде пригласили технолога Коломойского и его партии «Укроп». Приняли, так сказать, на работу. Сидел Никита в офисе Игоря Валерьевича в Днепре, скучал, грустил, а хедхантеры из соседнего кабинета взяли его – и переманили.

Этот эпизод мелкой и совсем необязательной лжи и цинизма наглядно иллюстрирует отношение руководства Зе-команды и к журналистам, и к избирателям вообще как к управляемому стаду. Которое, если надо, легко заглотит и липовое заявление об отставке, и якобы ничего не решающего Коломойского, и Нацсовет, который может закрыть любое СМИ волевым решением.

Забавно, что во всех своих интервью четко по Фрейду оговаривается, как бы нам не стать Роскомнадзором. Если перефразировать недавние высказывания главреда «Эха Москвы» Венедиктова, Роскомнадзор уже на подходе, только с другим названием. Как там у Гоголя: «тому не нужно далеко ходить, у кого черт за плечами».

1+1 Національна рада України з питань телебачення і радіомовленняДержавний комітет телебачення та радіомовлення Офіс Президента України Команда Зеленського Левый Берег — LB.UA Інститут Медіа Права Детектор медіа Комісія з журналістської етики

 

 

 

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

Хроніки окупації. Після нападу рашистів на інформагенцію Укрінформ в одного зі співробітників травма ока і численні забої тіла

 

Один зі співробітників Укрінформу, який постраждав 30 липня 2019 року внаслідок нападу на агентство рашистів у футболках з написом «Традиція і порядок», пройшов судово-медичну експертизу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як розповів кореспондент агентства, за словами потерпілого, лікарі встановили у нього контузію лівого ока І ступеня, травматичну ерозію рогівки і субкон’юнктивальний крововилив лівого ока, забій м’яких тканин шиї. Зафіксовано також численні забої на нозі, спині і передпліччі.

Результати проведеної експертизи медики потерпілому не видали, але пояснили, що за ними має звернутися слідчий Шевченківського райвідділу поліції, який направляв співробітника агентства на це обстеження.

Варто зазначити, що постраждалий є учасником Антитерористичної операції на Донбасі.

Двоє інших співробітників агентства, які також постраждали внаслідок нападу молодиків, не проходили судмедекспертизу.

У вівторок, 30 липня, до одного із залів пресцентру Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ”, де проходила пресконференція щодо виборів в окрузі №50 на Донбасі, орієнтовно о 16:00-16:30 увірвалися хулігани у футболках з написом «Традиція і порядок», побили техніку, знищили мікрофони, розбили двері, потрощили технічне обладнання.

Внаслідок нападу постраждало троє співробітників агентства.

Завдані збитки оцінюються в 100 тисяч гривень.

На місце події викликали поліцію. Двох активістів-учасників події поліція забрала до Шевченківського райуправління поліції Києва для встановлення особи. На них склали адмінпротоколи за дрібне хуліганство.

Однак кримінальне провадження Нацполіцією Авакова за фактом нападу рашистів у футболках «Традиція і порядок» на приміщення Укрінформу досі не відкрито.

Організоване злочинне угруповання «Традиція і порядок», за даними Національного бюро розслідувань України, займається наданням хуліганських послуг російським політикам.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: