Архив рубрики: ‘Кириленко В’ячеслав’

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко нажив палац під Києвом у 900 квадратних метрів. Розслідування. Відео

Маєток віце-прем'єра В’ячеслава Кириленка не губиться на тлі сусідів. За розмірами і архітектурою він більше нагадує Палац культури

Маєток віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка не губиться на тлі сусідів. За розмірами і архітектурою він більше нагадує Палац культури

 

600 — 700 тисяч доларів — сама квартира, 200 — 300 тисяч доларів — ремонт та меблі. Разом виходить близько мільйона доларів. Активіст, депутат, міністр, віце-прем’єр і жодного дня в бізнесі — коли Кириленко встиг заробити такі гроші?

Центр «Києва». Готель «Інтерконтиненталь». Важкі люстри, рамки метало-детекторів. Тут відбувається форум «Україна — Ізраїль». Перед розкішно оздобленою залою — юрба міністрів і політиків обох країн. Уперше за 23 роки приїхав спікер Кнесету — ізраїльського парламенту. Але ми чекаємо на людину, що представляє на цьому форумі Україну. На одного із очільників уряду, на віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка. Нарешті він з’являється. Але зупиняється і починає роздивлятися гостей форуму та журналістів. «Якщо почне тікати — будемо гнатися за ним», ” попереджаємо колег.

Олександр Курбатов, журналіст «Слідство.Інфо», «Громадське» розслідував як живеться екс-міністру культури, а тепер віце-прем’єру В’ячеславу Кириленку та його дружині, яку неодноразово звинувачували у плагіаті дисертаційної роботи.

Kirilenko-Slava1

Півтора роки тому віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко відверто поскаржився в інтерв’ю на брак коштів для особистих потреб: «Я чотири місяці їздив на своїй власній Шкоді, дизельній, дволітровій, яка в мене задекларована і яка перебуває в кредиті. Але гроші скінчилися на солярку і я пересів на службову машину. На жаль, інших немає». Саме тому, мовляв, і довелося пересісти на важкий і ненажерливий міністерський «Мерседес» S-класу.

Дивишся запис цього інтерв’ю і здається, що Кириленко такий самий ідеаліст, як і в 1990-му році, коли починав свій політичний шлях під час «Революції на граніті». Тоді, попри холодну погоду, Кириленко оголошував про початок голодування. Студенти почали масову акцію протесту в центрі Києва із політичними вимогами і перемогли, наблизивши отримання незалежності для України.

А один з ватажків студентського протесту – В’ячеслав Кириленко, — обрав кар’єру політика. Спочатку — Голова студентського союзу, потім — Молодий Рух, згодом, — став нардепом від Народного руху. Він всюди опозиціонер. Та після перемоги Помаранчевої Революції, Кириленко йде працювати в уряд і його справи різко пішли вгору.

У 2006-му році він придбав собі чотирикімнатну квартиру на 156,42 кв.м. в елітній багатоповерхівці на вулиці Московській. Це Печерський район. Із вікон будинку відкривається чудовий вид на Київ і його головні символи: Дніпро, Лавра і пам’ятник Матері-Батьківщині. Ціна на такі квартири, як у В’ячеслава Кириленка стартує сьогодні тут від десяти мільйонів гривень.

Із вікон будинку — вид на Київ і його головні символи: Дніпро, Лавра і пам’ятник Матері-Батьківщині. Ціна на такі квартири, стартує сьогодні тут від десяти мільйонів гривень.

Експерт із нерухомості Денис Седаков пояснює, раніше вони коштували ще дорожче: «В 2006-м вообще были другие цены. Эта квартира покупалась, если это новый дом, она была без ремонта. Поэтому без ремонта она стоила 600-700 тысяч долларов, да».

І це винятково за голі стіни, запевняє Денис. А треба ще й зробити ремонт і вмеблювати помешкання: «За ремонт от 300 — 400 долларов за метр квадратный до нескольких тысяч долларов за метр. Соответственно, это может быть ну еще 200 — 300 тысяч для того, чтобы бы в подобного класса квартире ее отремонтировать и жить в ней».

Село Іванковичі Васильківського району — це всього 15 кілометрів від Києва. Дорога сюди в ідеальному стані, тож не дивно, що місцеві «селяни» їздять на люксових іномарках та живуть у міні-палацах. Звісно, будинки корінних мешканців Іванковичів ще зустрічаються де інде, але більшість — дорогі, оточені високими парканами маєтки новоприбулих. У центрі Іванковичів — спортивний майданчик, комерційний дитячий садок, церква, будинок культури.

Заміська резиденція колишнього міністра культури, а нині віце-прем’єра Кириленка всього в трьох-п’яти хвилинах пішки від центру села. З цього боку села живуть ті, в кого грошей вистачило не лише на будинок, але й на чималий шмат землі. Маєток віце-прем’єра не губиться на тлі сусідів. За розмірами і архітектурою він більше нагадує Палац культури.

Записана резиденція на дружину урядовця — Катерину Кириленко. Як зазначається у виписці з реєстру нерухомості у 2013-му році вона отримала в подарунок п’ять ділянок землі у Іванковичах.

Разом ділянки утворюють єдиний масив на майже 80 соток. На цій землі і почали будувати «палац Слави». Він затуляє майже всю ділянку і що там ховається за ним можна розгледіти лише зверху. Тим паче, що маєток охороняє сторож, який нервується через камеру і погрожує спустити собаку на знімальну групу. А подивитися є на що.

Маєток майже готовий, залишилося  закінчити частину робіт.  Площа будинку понад 900 квадратних метрів. За ним — штучна водойма. Далі — ділянка розширюється. Потім її перетинає струмок із двома містками. За ним земля піднімається кількома штучними ярусами зі сходами. І так до самого лісу, межа із яким прикрашена висадженими по периметру ялинками.

Площа будинку понад 900 квадратних метрів. За ним — штучна водойма, ділянка розширюється, її перетинає струмок із двома містками.

Навіть, якщо не рахувати послуги ландшафтного дизайнера — і будинок і земля коштують чимало, каже Денис Седаков, експерт із нерухомості: «Я бы оценил ну тысяч в пять долларов за сотку. В тринадцатом году такое могло стоить. Соответственно там порядка 400 тысяч долларов за участок. Такая ориентировочная цена на 2013-й год».

Земля на 400 тисяч доларів – щедрий подарунок для дружини В’ячеслава Кириленка. Адже згідно реєстру прав на нерухоме майно, всю цю землю вона отримала за договором дарування. Ім’я дарувальника невідоме. За поясненнями щодо походження грошей і подарунків йдемо до самого віце-прем’єра на засідання Уряду. Але почувши від прес-секретаря про наші питання Кириленко залишає будівлю з іншого виходу.

Почувши від прес-секретаря про наші питання, Кириленко залишає будівлю з іншого виходу

Доводиться «ловити» віце-прем’єр-міністра на публічному заході, на форумі «Україна-Ізраїль 2016».
— Добрий день! Пане Кириленко, дозвольте питання. Ми вчора намагалися його задати, про вашу власність в е-декларації…
— Я не коментую це питання, — відповідає урядовець
— Ну ви ж за відкритість…
— Так, я за відкритість. Але я не коментую це питання. Я заповнив декларацію в установленому порядку. Прошу, не заважайте мені працювати — відверто нервується віце-прем’єр.
— Але скажіть, звідки у вас з дружиною 80 соток землі, на 900 квадратів будинок?
— Я ж вам дав відповідь: я не коментую це питання. Будь ласка, не заважайте мені… — ці слова Кириленко каже вже у залі, де проходить форум.

Зазвичай посадовці пояснюють своє численне майно бізнесовими успіхом своїх дружин. От тільки власниця заміських угідь Катерина Кириленко — зовсім не бізнесвумен, а викладачка Київського національного університету культури і мистецтв. Ми тиждень намагалися з нею зв’язатися, залишали телефони, отримували підтвердження, що вона їх таки отримала, навіть чекали під стінами КНУКіМ — усе марно.

Можливо, вона воліє просто писати підручники і вчити студентів. Але саме як науковець дружина Кириленка нещодавно стала героїнею гучного скандалу. Її звинуватила в плагіаті завідувачка кафедри Культурології цього ж університету Тетяна Пархоменко:

«Обґрунтовано можна вести мову про те, що 95% тексту цієї книжки, підручника пані Кириленко, є плагіатом. Тобто він містить тексти без посилань на авторів, які є справжніми авторами цих текстів», – каже Пархоменко.

Тетяна Пархоменко — доктор філософських наук, професор. Каже, плагіат у підручнику дружини Кириленка знайшла випадково: «Все почалося із польського вченого, логіка і філософа Котарбинського, якого тут написали Котрабринський. І я вирішила перевірити. І далі виявилося, що дійсно, цей текст скопійовано із підручника двох авторів українських Подольська і Лихвар „Культурологія“, з цією самою помилкою», — пояснює завкафедрою.

Далі Тетяна Пархоменко почала уважно перечитувати підручник Кириленко і впізнавати цілі розділи, скопійовані з інших посібників, за якими вона сама вчить студентів вже 20 років. Вона показує, що лише перелік першоджерел скопійованих шматків у роботах Катерини Кириленко забрав п’ятдесят сторінок.

Коли Тетяна Пархоменко опублікувала свої висновки, то дисертацію і підручник дружини віце-прем’єра почали вивчати за допомогою спеціальних програм інші вчені. Один із них — Сергій Шарапов, доктор фізико-математичних наук і завідувач лабораторії у Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

«Досить багато частини плагіату у Катерини Кириленко не з української, а з російської мови.  З одного боку віце-прем’єр міністр бореться із російськими впливами, а з іншого боку його дружина абсолютно беззастережно списує російські джерела», — іронізує Сергій Шарапов. Він зацікавився роботами Катерини Кириленко після того, як знайшов у її дисертації згадування із царини фізики, де він — безперечний фахівець.

Результатом такої «популярності» наукових робот Катерини Кириленко став лист академіка відділення фізики та астрономії НАН України Вадима Локтєва до Міністерства освіти про «неприпустимий рівень тверджень, якими наповнена дисертація так званого науковця Кириленко”.

Колеги-вчені відповіді від Міністерства освіти і науки не дочекалися. Натомість отримали від дружини урядовця звинувачення у політичному переслідуванні: «Безумовно, ця стаття також є частиною брудної політичної кампанії, яка понад рік ведеться проти мого чоловіка – В’ячеслава Кириленка» – заявила Катерина Кириленко.

Віце-прем’єр Кириленко відповідає в уряді за гуманітарний блок, в тому числі, за освіту. Дивний збіг, але для Тетяни Пархоменко критика дружини віце-прем’єра закінчилася печально. Жінка стверджує, що після цього випадку в неї забрали викладацьку роботу: «Я не отримую зарплати, бо у мене немає навантаження. А якщо не має навантаження у викладача, то не має і зарплати. Ви розумієте? Якщо я навіть звернусь до суду, то що я можу відсудити?» – в розпачі каже Пархоменко.

Тетяна зізнається, що передбачала подібні наслідки. Але не шкодує. Каже, що не могла б інакше після того, що довелося пережити останні роки: «Серед Героїв Небесної сотні, ви це знаєте, є студенти, які вийшли, віддали своє життя, між іншим, щоб жити чесно і справедливо. Я вважаю, що те, що я жива, це, можливо, мій борг перед такими студентами. Вибачте»  (витирає сльози)

Права на дисертацію і підручник Катерини Кириленко записані у тій самій електронній декларації її чоловіка-урядовця. Цікаво, що про сьогоднішнього заможного віце-прем’єра Кириленка з численними статками сказав би вчорашній опозиціонер Кириленко? «Революція на граніті» для якого закінчилася палацом, оздобленим мармуром.

Олександр Курбатов, Слідство.Інфо, Громадське, Національне бюро розслідувань України

Плагіат від дружини шефа Мінкульту В’ячеслава Кириленка. Розслідування

Kirilenko-Katerina1

 

Кажуть, дружина Яценюка — сестра дружини Кириленка. Але ця обставина може не допомогти нинішньому міністру культури. Причиною може стати лист про ганебну історію з науковим плагіатом пані Кириленко, та ще й під крилом Поплавського, як обтяжуюча обставина.

“На початку квітня 2015 року в Київському національному університеті культури і мистецтв, скорочено КНУКіМ, почесним ректором якого є Михайло Поплавський, у приміщенні бібліотеки корпусу на Щорса, 36 відбулась презентація підручника «Культура і наука» (К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2015), підготовленого к.ф.н., зав. каф. філософії цього закладу Катериною Кириленко, дружиною віце-прем’єра з гуманітарних питань і за сумісництвом — міністра культури України В’ячеслава Кириленка. На презентацію було зігнано працівників бібліотеки, студентів, викладачів кафедри культурології і кафедри філософії. Вів засідання проректор з наукової роботи Безклубенко С.Д., він же професор кафедри філософії, що перебуває під орудою пані Катерини.

Кар’єра Катерини Кириленко у цьому уславленому університеті стрімко пішла вгору, як тільки у березні 2014 року стало зрозуміло, що Майдан переміг. Не очікуючи завершення навчального року і достроково розірвавши контракт з проф. Безклубенком С.Д., який на той момент очолював кафедру філософії (контракт з професорсько-викладацьким складом у цьому університеті укладається терміном на 1 рік – до 31 серпня кожного року), на його місце Поплавський через в.о. ректора І.Бондаря терміново призначив К.Кириленко. Правди нема де діти: дружба Поплавського з чоловіком К. Кириленко розпочалася задовго до того, як в Україні змінилася влада. Не зважаючи на показну опозиційність, пан В’ячеслав стояв на сторожі інтересів роботодавця своєї дружини і за часів Януковича, а Поплавський не ображав його дружину, яка з конспекту читала лекції дрімаючим студентам. А її чоловік регулярно відвідував приватний салон Поплавського Palace, розташований у побудованому на землі державного Університету приватному житловому будинку, де за 400 гр. його обслуговували (відвідував пан міністр цей заклад і при зарплаті у 6 тис. грн., на яку, як сказав відомий діяч, депутатам і держслужбовцям прожити неможливо). – пишуть співробітники університету.

Тож, чому б не призначити чиюсь дружину зав. кафедри та не провести з помпою презентацію її книжки? А бува підручник такий, що не відірватись? Недаремно ж презентували його під гаслом: «Культура і наука» – шлях до інноваційно-освіченої особистості.

Ми не фахівці, тому аби оцінити науковий доробок, звернулися до спеціалістів. Як виявилось, недаремно.

Попри те, що Катерина Кириленко є дружиною начебто помаранчевого міністра, текст її книжки справляє враження, що писав його якийсь фанат «руського міра» і радянського минулого. З усіх українських авторів на згадку міністерської дружини заслужили чотири-п`ять філософів, які загубились на тлі цитувань Енгельса, Маркса та цілої когорти маловідомих радянсько-російських авторів середини минулого століття.

Але набагато цікавіше виявилось те, що текст підручника пані Катерини місцями повністю співпадає з текстом, розміщеним на одному з сайтів студентських рефератів. В якості прикладу процитуємо текст підручника К.Кириленко зі с. 89:

«У процесі розвитку індустріальної культури все глибше виявляється її внутрішнє протиріччя. Критики капіталізму, особливо марксисти, вже в ХІХ столітті відкривають властиву для неї тенденцію перетворення працівника в мовчазний придаток машини. Відбувається відчуження робітника від процесу і наслідків своєї діяльності. Зростання культури праці обертається падінням зацікавленості у ній працюючої людини-працівника.

В епоху постіндустріального суспільства культуру праці на виробництві починають пов`язувати з автоматизацією, звільненням працівника від виконання як одноманітної фізичної, так і рутинної розумової праці. Це зумовлено як загальними тенденціями розвитку культури в епоху постіндустріального суспільства…». І так далі до кінця сторінки 89.

А ось вступ реферату, розміщеного на сайті http://referat-ok.com.ua/kulturologiya-ta-mistectvo/profesiina-kultura-zagalne-ponyattya-pro-kulturu-praci-kultura-virobnictva-profesiina-kultura-osnovni-aspekti-ponyat-kulturologiji-imidzheologiya-konfliktologiya

«В процесі розвитку індустріальної культури все більш глибше виявляється її внутрішнє протиріччя. Критики капіталізму, в особливості марксисти, вже в XIX столітті відкривають властиву для неї тенденцію перетворення працівника в мовчазний придаток машини. Відбувається відчуження робітника від процесу і наслідків своєї діяльності. Зростання культури праці обертається падінням зацікавленості у ній працюючої людини.

В епоху постіндустріального суспільства культуру праці на виробництві починають пов’язувати з автоматизацією, звільненням працівника від виконання як одноманітної фізичної, так і рутинної розумової праці. Одночасно напрямком вдосконалення культури праці стає вимога її гуманізації. Це зумовлено як загальними тенденціями розвитку культури в епоху постіндустріального суспільства, так і недостатньою ефективністю методів зовнішнього примушування і контролю в умовах автоматизації виробництва. Сучасна культура праці вимагає від працівників внутрішньої відповідальності за свою роботу і самоконтролю.

Продовження реферату співпадає з текстом на с.87-88 «підручника» К.Кириленко:

Описание: http://troech.do.am/_pu/6/s87752950.jpg

«На сьогодні зв’язок між проблемами організації праці і культурологією поки що недостатньо усвідомлюється і враховується як спеціалістами з організації праці, так і культурологами. (Тут пані Катерина випустила одне речення, яке є в рефераті: «Прикладної культурології як такої поки що не існує». Випущено невипадково, воно свідчить, що сплагіачений К.Кириленко текст був написаний давно, бо прикладна культурологія вже існує). Проте фактично форми і способи організації праці в будь-якій галузі є ніщо інше, як культурні сценарії трудової діяльності. Якщо організація праці відповідає кращим зразкам світової практики, то це означає її високу культуру, а якщо не відповідає – низьку».

І далі до кінця абзацу слово в слово текст на вказаних сторінках підручника повторює текст реферату. Ось він: «На сьогодні зв’язок між проблемами організації праці і культурологією поки що недостатньо усвідомлюється і враховується як спеціалістами з організації праці, так і культурологами. «Прикладної культурології» як такої поки що не існує. Проте фактично форми і способи організації праці в будь-якій галузі є не що інше, як культурні сценарії трудової діяльності. Якщо організація праці відповідає кращим зразкам світової практики, то це означає її високу культуру, а якщо не відповідає — низьку. Віднайти які-небудь загальні критерії культури праці, не враховуючи різних її особливостей, які залежать від історичних умов, від соціокультурних особливостей суспільства, від специфіки різних видів трудової діяльності тощо, напевно взагалі неможливо. Спроби створити універсальну теорію організації праці успіхом не увінчались».

Іще один абзац книжки К.Кириленко на с.88: «Одну з таких спроб започаткував польський вчений, логік і філософ Т.Котабринський. (!!!!! К.Кириленко не звернула увагу на те, що прізвище написано з помилкою, правильно: Котарбинський. З такою помилкою прізвище наведене у рефераті, який виявили в Інтернеті, що знов доводить: цей текст кандидат філософських наук Катерина Кириленко списала у якогось студента). У 40-50-х роках ХХ століття він розробив «загальну теорію ефективної організації діяльності». названу ним «праксеологією» (від грецького «праксис» – справа, дія, «логос» – вчення). У цій теорії подається аналіз загальної структури людської діяльності і понять, у яких вона розкривається, вказуючи окремі шляхи і способи вдосконалення діяльності (інструменталізація, інтеграція, програмізація, раціоналізація,координація, концентрація, стандартизація. централізація тощо). Проте теоретичний зміст праксеології в цілому не виходив за межі достатньо тривіальних умовиводів, і вона подальшого розвитку до цього часу не отримала і статусу загальноприйнятої теорії не набула».

А тепер цитуємо реферат: «Одну з таких спроб започаткував польський вчений, логік і філософ Т.Котабринський. В 40-50-х роках XX століття він розробив «загальну теорію ефективної організації діяльності», названу ним «праксеологією» (від грецької «праксіс» — справа, дія, «логос» — вчення). У цій теорії подається аналіз загальної структури людської діяльності і понять, у яких вона розкривається, вказуються окремі шляхи і способи вдосконалення діяльності (інструмен-талізація, інтеграція, програмізація, раціоналізація, координація, концентрація, стандартизація, централізація тощо). Проте, теоретичний зміст праксеології, в цілому не виходив за межі достатньо тривіальних умовиводів, і вона подальшого розвитку до сих пір не отримала і статусу загальноприйнятої наукової теорії не набула».

Усього ж перші п’ять сторінок реферату (в рефераті вони названі «Вступ» і «Загальне поняття про культуру праці») повністю (!) сплагіачено на с. 88-92 книжки К.Кириленко.

А бува, це автор реферату списав з книжки К.Кириленко? Ні, список літератури, доданий до нього, свідчить, що її книжки там і близько немає, бо вона вийшла щонайменше десятьма роками пізніше, за ті, які вказані.

Kirilenko-Slava4

Але ж рекомендувала до друку цей підручник Вчена рада КНУКіМ, протокол № 6 від 3. 10. 2014, рецензентів було аж чотири, усі з науковими ступенями. І тут на нас чекала приємна несподіванка: компанію рецензентам-співробітникам КНУКіМ склав   д.філос.н., доц.каф. української філософії і культури Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Руденко С.В. Це той самий Сергій Валерійович Руденко, який у 2012 році позивався до свого ж Університету з вимогою скасувати присудження наукового ступеню кандидату політичних наук Соні Кошкіной (Ксенії Василенко) і навіть виграв суд першої інстанції у відомому Шевченківському суді м. Києва. Причина позову: нібито виявлений особисто С.В.Руденко плагіат в її кандидатській дисертації. Як стверджувала сама Соня, 29-річний С.Руденко просто погодився виконати замовлення Д. Табачника, А.Портнова та його партнера В. Олійника, трансльоване через заст. міністра освіти Є.Сулиму. До речі А. Портнов, а також Олійник Володимир Володимирович, є власниками квартир у приватному будинку, отгроханому Поплавським (як кажуть, на пару зі старшим сином Януковича) на поцупленій у державного університету землі за адресою Щорса 36в.

То ж, не дивно, що високодостойний борець з плагіатом С.В.Руденко не помітив його в книзі К.Кириленко. Авторка ж підручнику не якась там проста журналістка, а дружина самого віце-прем’єра з гуманітарних питань, того, що так боровся з посіпаками Януковича, яким, зі слів Соні, прислужував С.В.Руденко, і до якого тепер по рецензію звернулась пані Катерина. Може тому він однаково затребуваний тими, хто владу має, що зарекомендував себе як безвідмовний у прислужуванні їй, якого б кольору – синьобілого чи помаранчевого – вона не була.

Через це в нас до С.В.Руденка питань немає, а ось до влади є.

До Міністерства освіти і науки (підручник видано під «шапкою» МОН): чи контролює Міністерство діяльність вчених рад Вищих навчальних закладів на предмет їх відповідальності за необґрунтовані рекомендації рукописів? Які заходи вживатиме Міністерство з приводу виявленого плагіату у підручнику, адресованому студентам, яким пропонується навчатися за вкраденими текстами? Які заходи будуть вжиті до Вченої ради КНУКіМ?

Особисто до пана міністра культури і, за сумісництвом, чоловіка своєї високонауково освіченої дружини: за чий рахунок видавався (між іншим, під «шапкою» Мінкульту) цей плагіат накладом 400 примірників ? Судячи з того, що, як нам сказали студенти, з вересня 2014 р. до навчальних планів КНУКіМ було введено нормативний предмет «Культура і наука», це було зроблено за рахунок державного Університету. І головне запитання: чи не буде пан Міністр зобов’язаний віддячити шефові своєї дружини М.Поплавському, приміром, виділенням його університетові великого державного замовлення із відповідним асигнуванням з бюджету ? Нагадаємо, що саме міністр культури В. Кириленко, у чиєму підпорядкуванні знаходиться КНУКіМ, в якому працює його дружина, вирішує питання розподілу бюджетних місць (державних коштів) між галузевими вищими навчальними закладами.

Kirilenko-Katerina2

Останнє запитання – це запитання до Президента України і Генерального прокурора: тільки ми вбачаємо у діях віце-прем’єра і міністра культури України В’ячеслав Кириленка ознаки корупції ?

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: