Сообщения с тегами ‘Яценюк’

Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Опубликовано: Квітень 5th, 2018

Bubenchik-Ivan1

 

Слідчі з генпрокуратури Луценка підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат «майданівців», член «Адвокатської дорадчої групи» Віталій Титич у Facebook.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

«Слідчим ДСР йому пред’явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну „Сайга М3“ (7,62×39)» – зазначає адвокат.

За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу «Беркут» смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.

Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).

«З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту», – пише адвокат.

При цьому приблизно з 6 години вони «перебували у відповідних зведених щільно рядах, („монолітах“) шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської».

На думку слідства, Бубенчик, «встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв’язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир’я».

При цьому слідчі вказують на «відсутність обставин вчинення необхідної оборони» чи «крайньої необхідності».

Вони вважають, що Бубенчик розумів, що «такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків».

Також про свої дії львів’янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого «Бранці» (Captives, # Babylon’13).

У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: «Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився».

За півроку по тому Горбатюк говорив: «Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з’явився».

3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.

4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.

Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.

У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.

19 лютого 2018 року на сторінках «Bird in Flight» вийшло інтерв’ю під заголовком “Иван Бубенчик: «Я убил их в затылок, это правда». В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці «Беркуту», в яких вистрелив він.

Рубрики Бубенчик Іван Теги: , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Неуязвимый Бурбак или как своровать миллионы госсредств и тебе ничего за это не будет. Расследование

Опубликовано: Квітень 4th, 2018

Burbak-Maxim1-500x281

 

Глава фракции «Народный фронт» Максим Бурбак подал электронную декларацию о доходах за 2017 год и удивил своей щедростью. Практически все что было «заработано и нажито непосильным трудом» он переписал на свою супругу.

В целом, депутат задекларировал свою зарплату в размере 260 тыс. грн, 2 автомобиля, 2 квартиры, 1 земучасток и номер в гостинице «Киев», который арендует.

Жена политика оказалась куда богаче – ее доход составил 1 млн. грн, а денежные накопления: 28 тыс. долларов и 19 тыс. евро наличкой и 1,2 млн. и 369 тыс. гривен в Укргазбанке и Приватбанке соответственно.

Также супруга Бурбака владеет 5 объектами коммерческой недвижимости, 2 квартирами, домом, участком, 4 авто и 8 прицепами к ним.

Если суммировать денежные богатства четы Бурбаков, то за год они разжились более, чем на 5 млн. гривен.

Откуда деньги, — спросите вы? От государства, — отвечаем и поясняем как такое возможно на реальных примерах и фактах.

«Украерорух»

«Украерорух» прибыльное государственное предприятие, отвечающие за безопасность полетов в украинском небе. Эту контору на протяжении последних 4 лет курирует лично Максим Бурбак. Еще будучи министром инфраструктуры им на ГП были трудоустроены «правильные» люди, которые и по сей день «правильно» распоряжаются заработанными «Украэрорухом» средствами, а также поступлениями на счета ГП из государственного бюджета.

Последний, пожалуй, самый яркий пример распила средств, который просочился в СМИ, — это история с «Платинум банком». Напомним, что в канун падения банка на его счета были переброшены более 404 млн. грн «Украэроруха». Произошло это вопреки приказу Мининфраструктуры, которое своим письмом запретило руководству подотчетных предприятий переводить деньги на счета коммерческих финучреждений. Перевод средств осуществлялся непосредственно теми людьми, которые и сегодня продолжают трудиться на руководящих должностях в «Украэрорух». И это на фоне расследования, по меньшей мере, трех уголовных дел тремя правоохранительными органами станы по этим фактам.

Так, в Нацполиции зарегистрировано уголовное производство № 42017111100000022. В рамках его расследования, следователи недавно получили доступ к документам Министерства инфраструктуры. Правоохранители подозревают служебных лиц «Украэроруха» в злоупотреблении властью и превышении служебных полномочий. Суть уголовного дела сводиться к тому, чтобы выяснить, на каком основании и кем принималось решения о перечислении около полумиллиона гривен «Украэроруха» на счета «Платинум банка», который лопнул буквально сразу после этого, «перераспределив» таким образом госсредства в карманы нужных людей.

В Генеральной прокуратуре расследует аналогичное дело. Номер производства — №42017100000000118. Находиться оно в САПе ГПУ. Факты изучаются те же, и подозрения в адрес служебных лиц «Украэроруха» аналогичны тем, что имеются и у следователей полиции. Но, кроме этого, прокуроры еще намерены требовать возмещения нанесенных преступными действиями чиновников «Украэроруха» убытков государству.

Но на этом тоже не все!

Факты вывода средств «Украэроруха» на проблемный «Платинум банк» расследует еще и НАБУ — в рамках уголовного производства № 52017000000000756.

При этом, ни одно из трех силовых ведомств до сих пор не инициировало отстранения подозреваемых чиновников «Украэроруха» от занимаемых должностей на время следствия. Более того, никому их них по сей день так и не было вручено подозрение, хотя события «Платинум банка» — это 2016 год!

Вся причина в том, что в торможении этого следствия заинтересован лично Максим Бурбак, ведь все подозреваемые в выше перечисленных делах – его люди, которые и сегодня приносят ему в зубах ежемесячную мзду от работы ГП «Украэрорух».

Администрация морских портов Украины

ГП «Украэрорух» оказалось не единственным предприятием, где Максим Бурбак сохранил свое влияние после того, как покинул пост Министра инфраструктуры в конце 2014 года.

С АМПУ, по странному стечению обстоятельств, случилась та же беда что и с «Украэрорухом». «Порты» аналогично перечислили на счета «Платинум банка» в канун того, как тот лопнул, сумму почти в 415 млн. грн. Как и в ситуации с «воздушным» предприятием, на «морском» по сей день тоже трудятся верные подданные Бурбака, коих он покрывает перед силовиками.

Таким образом хищение бюджетных денег в размере более 800 млн грн на протяжении более полутора лет никто толком не расследует. За это никто не сел в тюрьму и никто не компенсировал государству потери. Зато Максим Бурбак по средствам приближенных людей и десятка оффшорных компаний успешно профинансировал и политичную силу Яценюка, и Банковую, ну и, конечно же, про себя не забыл.

Что дальше?

Пока Бурбак сохраняет достаточно стойкое свое положение в АМПУ, в «Украэрорух» всячески пытаются избавиться от его влияния. Коллектив ГП высказал недоверие людям Бурбака – директору Бабейчуку, замам Даценко, Шевчуку, Мельникову и Гомболевскому. Люди требуют от министра инфраструктуры их увольнения и просто отказываются работать в коррупционном логовище «Народного фронта». Но Омелян не в состоянии принять волевое решение и назначить новое руководство на ГП, так як тоже является ставленником Бурабака и, по сути, вступает с ним в уголовный сговор. Сам Бурбак, тем временем, обогащается на налогах украинцев, ни капли, не смущаясь при этом покупать все новые квартиры и машины.

Валентин Абрамов, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Бурбак Максим Теги: , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Неуязвимый Бурбак или как своровать миллионы госсредств и тебе ничего за это не будет. Расследование

Захід не зацікавлений залишити #Порошенко при владі, – #Гриценко. Відео

Опубликовано: Січень 28th, 2018

Poroshenko-angl1

 

Наші західні партнери хочуть, щоб українська влада робила те, що говорить. Коли вони бачать, що нічого не виконується у них зникає бажання допомагати. Зараз немає жодної західної країни, яка була б зацікавлена, щоб Порошенка залишити при владі.

Про це на телеканалі ZIK заявив лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, повідомляє 40ka.info.

«Я був членом уряду, брав участь у серйозних конференціях включаючи Мюнхенську. Не може приїхати глава держави і отак меншовартісно виступати. Тоді краще туди зовсім не їхати. Подивіться як Китай, Індія приїздить, вони говорять про світові проблеми. Петро Олексійович мабуть думає, що тільки він один спілкується з міжнародним оточенням, що тільки він має монополію. Немає зараз жодної західної країни, яка була б зацікавлена, щоб Порошенка залишити при владі. Дістав усіх», – переконаний Гриценко.

Зокрема, за словами пана Гриценка, наші західні партнери хочуть, щоб українська влада робила те, що говорить. Щоб виконувала угоди, які підписує з ЄС, МВФ. Коли вони бачать, що нічого не виконується у них зникає бажання допомагати Україні.

«От як колись носилися з Яценюком, казали, що кращий прем’єр всі часів і народів. А потім приїхав Байден і каже, що хоч Яценюк, хоч Гройсман, хто-завгодно, аби тільки нас залишили в спокої і Яценюка поміняли. На Порошенка вже махнули рукою давно, бо побачили що неможливо домовитися. Підписали Мінськ – значить виконайте. Коли західні партнери бачать електронні декларації наших урядовців і що це ще не вся інформація. І те, що в них є на рахунках набагато перевищує те, що ми просимо в МВФ. Коли вони бачать скільки на офшорах відмиває Порошенко і інші олігархи то в них підривається довіра», – зазначив екс-міністр оборони.

Рубрики Гриценко Анатолій, Порошенко Петро Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до Захід не зацікавлений залишити #Порошенко при владі, – #Гриценко. Відео

Мартиненко з банди Яценюка продовжує торгувати через фірми «прокладки». Розслідування

Опубликовано: Квітень 26th, 2017

martinenko-mikola2-500x330

 

Попри гучні арешти СхідГЗК і ОГХК продовжують торгувати своєю продукцією через нові «прокладки», які прийшли на заміну австрійським «Bollwerk» і «Steuermann».

Днями «DW» повідомило, що Антикорупційна прокуратура Австрії веде розслідування проти вказаних австрійських фірм за підозрою у розкраданні коштів. Ці компанії були «прокладками» при торгівлі титановою та урановою рудами, видобутими на державних українських підприємствах. Саме по діяльності цих компаній НАБУ порушило кримінальні провадження, в рамках яких оголошено підозри екс-нардепу Миколи Мартиненку, його бізнес-партнеру з правління «Нафтогазу» Сергію Переломі та менеджеру вказаних держкомпаній Руслану Журилу.

Про розслідування цього державно-приватного партнерства було відомо ще рік тому, коли тодішній міністр економки Айварас Абромавічус поскаржився у НАБУ.

Однак «Bollwerk» і «Steuermann» зберігали контроль над потоками держпідприємств. «Наші гроші» ще у грудні оприлюднили дані з митниці про те, що «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» продовжує гнати руду на експорт через австрійську фірму «Bollwerk».

Чергова перевірка показала, що у березні 2017 року посередник на ОГХК змінився. Для директора НАБУ Артема Ситника це не сюрприз, але ця контора залишається темною конячкою. Новим посередником стала фірма з Німеччини «TS Taunus Chemical GmbH», зареєстрована на таку собі фрау Наталю Стрейтенберг (Natalia Streitenberg).

Ми не знаємо, чим окрім статі та громадянства ця німкеня відрізняється від австрійця Вольфганга Ейбергера, на якого були записані згадані «прокладки» «Bollwerk» і «Steuermann». Але можемо констатувати, що для ОГХК заміна дискредитованого шила на німецьке мило не дала нічого – ціна для українського держпідприємства якою була такою і лишилась.

Наприклад, корейці «Daesung Logistics Co., Ltd.» як брали у січні-лютому у ОГХК рутиловий концентрат по $590 за тонну через «Bollwerk», так і продовжили з 29 березня отримувати цей самий концентрат по такій самій ціні через «TS Taunus Chemical GmbH».

Звісно, тут можна припустити, що вся ця операція з НАБУ була затіяна ради того аби передахувати потоки підприємства – завести свою «прокладку» і зберегти маржу. Але є кілька але.

Німецька фірма замінила австрійську тихо і мирно. Тобто за безпосередньої згоди керівництва ОГХК. А там, не зважаючи на електронний браслет на щиколотці Журила, продовжують панувати саме його менеджери. І продовжують роздавати багатомільйонні тендери журилівським фаворитам (ось, наприклад, свіжі 84 млн грн. на «Імекс мінералс»).

Також жодної схвильованості у стінах Міністерства економрозвитку, яке і має призначати/звільняти керівника ОГХК. Степан Кубів навіть пальцем не поворухнув, аби змінити менеджмент держпідприємства, яке стоїть у планах на приватизацію цього року. Тобто маємо повний консенсус, наслідком якого є продовження генерації збитків на експортних потоках ОГХК просто під час кримінального провадження.

Така сама історія з заміною австрійської «прокладки» на імпортних потоках сталась і на «Східному гірничо-збагачувальному комбінаті».

Держпідприємство регулярно купує сірку у російського виробника «Каспийгаз», а контрактоутримувачем по цій схемі завжди було та сама австрійська «Steuermann». І ось з березня посередницькі функції перелягли з дискредитованої та підслідної у самій Австрії фірми на новеньку «прокладку» – тепер каспійський потік йде через естонську фірму «AltairTRADE OU», зареєстрованої у листопаді 2016 року.

При цьому дві речі залишились незмінними. По-перша, ціна – як була так і залишилась 9 центів за кілограм. А по-друге, сама «прокладка» – як була пов’язана зі схематозниками, так і лишилась. Членом правління естонської фірми виявився Євген Буга, вже багато років відомий читачам «Наших грошей» як колишній засновник та керівник ТОВ «Енерджі трейд груп», що з давніх давен сидить на підрядах СхідГЗК і ОГХК. Також Буга є засновником латвійської фірми «Zodiak Plus», що після Майдану натендерило сотні мільйонів в системі «Енергоатому», СхідГЗК і держпідприємства «Смоли».

martinenko-shema1

Відтак важливо зрозуміти – що збираються робити діючі і незаарештовані урядовці з контрактами СхідГЗК і ОГХК, по яким від зміни «прокладок» не змінюється збиток для України. Станом на зараз – система працює, як і завжди. Згідно з правилами відмого анекдоту: «Краще кожен день платити штраф, ніж один раз руку збити».

Юрій Ніколов, «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України

Рубрики Мартиненко Микола Теги: , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Мартиненко з банди Яценюка продовжує торгувати через фірми «прокладки». Розслідування

Андрей Пышный в Ощадбанке лишний

Опубликовано: Березень 7th, 2016

Pishnyi-Andryi3-500x333

 

Очередная волна недовольства работой Андрея Пышного на посту главы Ощадбанка вряд ли стала неожиданностью для его кураторов. Яценюк, Иванчук и компания вполне готовы пожертвовать пешкой, дабы не терять слона или ладью. Тем не менее, не все в этом этюде так просто.

Андрей Пышный — не лоббист, не политик и уж точно не финансист. Это человек, который беспрекословно исполняет все, за что ему платят. Не суть важно, касается это выдачи фиктивного кредита Березкину или откровенно мелочных махинаций с оборотными средствами. Глава Ощадбанка усвоил один довольно актуальный для сегодняшней украинской реальности урок: хватай все, что плохо лежит, а если чужой куш лежит хорошо, подвинь на край стола, подними и присвой.

С дня на день Генеральная прокуратура откроет уголовное производство, в котором Пышный уже не будет проходить свидетелем, а станет подозреваемым. Согласно данным источника в ГПУ, речь не идет о скандальных чартерах, копать решили глубже… Фигурант получит обвинения по факту хищения госимущества в особо крупных размерах. Скорее всего, речь о темных делах дней давно минувших, возможно, уголовное дело связано напрямую с выдачей кредитов агрохолдингу «Креатив», а также ряду других компаний, с которыми Пышный сумел договориться.

На фоне увольнения Шокина, дело будет не так легко замять и вряд ли получится «затянуть». Новый генпрокурор сделает все, чтобы первое громкое дело не поставило крест на карьере, а вылилось в жирный плюсик. Ведь, как известно, генеральные у нас долго на месте не засиживаются.

Продолжение следует…

Анастасия Зеленская, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Пишний Андрій Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Андрей Пышный в Ощадбанке лишний

#Порошенко наказав своїм шісткам провалити голосування про відставку Яценюка. Подробиці

Опубликовано: Лютий 17th, 2016

morkva-u-shokoladi-500x277

 

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко звернув увагу на дивне голосування колеги з депутатської групи «Воля народу» Олеся Довгого, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У найкритичніший момент, коли стояло на кону голосування за відставку Яценюка, Довгий… виймає картку! Подивіться на підсумки голосування – навпроти Довгого стоїть „відсутній“. Але цинізм ситуації в тому, що вже після закінчення голосування, переконавшись, що рішення про відставку не прийнято, Довгий пише заяву в апарат парламенту про те, що просить зарахувати його голос як „за“ відставку», — написав Лещенко у блозі на «Українській правді».

Крім того, заяву з проханням додати голоси написали ще чотири депутати «Волі народу», які в момент голосування теж вийняли картки з терміналів.

Нардеп називає Довгого “смотрящим президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів «Воля народу».

“Довгий збирає голоси для Порошенка в критичній ситуації — і ніколи не виступає всупереч волі Порошенка. Це — солдат президента, відданий йому набагато більше багатьох членів фракції БПП. І який цими смішними хаотичними рухами — витягаючи картку, а потім проханням дописати його голос «за» — просто видав усю змову,
— розповів Лещенко.

Він також звернув увагу на те, що більше 20 депутатів БПП не дали голоси за відставку, тоді як за визнання роботи Кабміну незадовільною вони проголосували.

«Подивіться уважно, хто не голосував. Серед них бізнесмени, які бояться в житті одного — накликати на себе гнів Порошенка. Вчитайтеся у прізвища тих, хто не дав голоси: Демчак, Загорій, Козир, Павелко, Третьяков. Люди, які віддані особисто Порошенкові. Або генерал Король, якого пов’язують з Порошенком багато парламентських скликань дружби. Не голосував спікер Гройсман і відданий йому Ткачук. Або менеджер і бізнес-партнер Ложкіна на прізвище Шверк. У ситуації, коли кожен голос на вагу золота», — зазначив депутат.

Відтак прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк залишається на своєму пості. За резолюцію недовіри уряду проголосувало лише 194 депутати. Тож уряд Яценюка зможуть відправити у відставку аж у вересні або на Третьому Майдані.

Рубрики Порошенко Петро, Яценюк Арсеній Теги: , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до #Порошенко наказав своїм шісткам провалити голосування про відставку Яценюка. Подробиці

Украинский спирт снова разливает команда Януковича. Расследование

Опубликовано: Січень 30th, 2016

Chebotarev-Lishenko1-500x325

 

Украина борется с коррупцией. Премьер Яценюк бодро рапортует потребителям новостей из «ящика» об антикоррупционных реформах как залоге поступления западных кредитов. Ему вторят десятки чиновников-коррупционеров разных мастей и статусов, занимающихся дешевым пиаром на всевозможных ток-шоу и форумах. А тем временем коррупционные схемы, созданные командой Виктора Януковича, живут и продолжают обогащать их выгодополучателей. Заскорузлые коррупционные схемы надежно въелись в израненное тело Украины, доказательством чему служит криминальный передел госпредприятия «Укрспирт» под предлогом очередной конкурсной процедуры

Государственный монополист «Укрспирт», который объединяет 42 спиртзавода страны, долгое время служил одной из любимых кормушек прежнего режима. Уже не первый год госмонополию сотрясают коррупционные скандалы. До революции им два года руководил связанный с «семьей» Александр Харт, которого вскоре после Майдана объявили в розыск за нанесение ущерба бюджету на миллиарды гривен. Однако сменивший ставленника «злочинной влады» новый директор Михаил Лабутин сейчас разыскивается Интерполом за растрату средств предприятия на сумму 172,5 миллиона гривен и уклонение от уплаты налогов на 28,2 миллиона гривен.

Нового директора не могут назначить вот уже почти год. После скандальных отставок власти пообещали провести честный и открытый конкурс на эту должность. Объявляли его дважды, и оба раза безрезультатно. Итоги первого конкурса отменил лично премьер Арсений Яценюк, сославшись на якобы криминальное прошлое двух финалистов. Единственный участник второго конкурса, прошедший квалификационную комиссию – и.о. директора «Укрспирта» Роман Иванюк – в последний момент взял самоотвод.

Сейчас Министерство аграрной политики и продовольствия проводит уже третий конкурс на замещение вакантной должности директора «Укрспирта». В этот раз на нее претендуют четыре кандидата: Константин Бурковский, Григорий Трипульский, Анатолий Далибожик и нынешний и.о. директора «Укрспирта» Сергей Блескун. Однако есть все основания полагать, что «конкурс» с таким составом является фиктивным и только внешне походит на открытую и прозрачную процедуру. Назначение любого из этих претендентов лишь укрепит контроль над предприятием людей, которые долгие годы дерибанили Украину еще при Януковиче.

Дело в том, что Бурковский и Далибожик – подопечные Алексея Чеботарева, одного из организаторов нелегального оборота спирта в Украине, крестника генпрокурора Виктора Шокина. Именно благодаря родству с Шокиным Чеботарев избежал уголовного наказания за организацию Антимайдана совместно с экс-министром внутренних дел Виталием Захарченко. Пережив временное изгнание, он безболезненно вернулся в Украину и приступил к восстановлению схемы, апробированной им ранее, вместе с подельниками: тем же Захарченко и Атаманюком, экс-первым заместителем начальника налоговой милиции и теперешним вице-президентом Ассоциации налогоплательщиков Украины.

Как известно, Захарченко на данный момент прячется от правосудия в России. В отличие от него, одиозный коррупционер Юрий Атаманюк, прославившийся участием в схемах по производству и сбыту нелегального алкоголя, сигарет, а также вымогательством, взятками и координацией деятельности нелегальных центров по обналу, при новой власти нашел себе тепленькое место в Ассоциации налогоплательщиков Украины. Теперь у него надежно защищенный тыл и покровительство в лице Григола Катамадзе, президента Ассоциации и его близкого друга, соратника Микаэля Саакашвили, главы Одесской обладминистрации. По мнению журналистов, Атаманюк избрал Ассоциацию в качестве трамплина, с которого он планирует снова вернуться в родную для его продажного нутра налоговую милицию.

Кстати, Трипульский и Блескун являются ставленниками одесского предпринимателя Бориса Кауфмана, который до смены режима был близким бизнес-партнером Александра Януковича и курировал сразу три аэропорта – «Борисполь», одесский и симферопольский. На эти аэропорты припадало 75% всех пассажирских воздушных перевозок в Украине. Более того, по информации СМИ, Кауфман даже сейчас, при губернаторе Саакашвили, контролирует, по крайней мере, часть финансового потока, поступающего от контрабанды табачных изделий через порты, находящиеся близ Одессы. Является ли он монополистом, вопрос спорный. Однако местные газетчики именуют Кауфмана не иначе, как «табачным королем». Именно, благодаря интригам Кауфмана был назначен новый и.о. директора «Укрспирта» Блескун.

Кстати, поговаривают, что фамилия Кауфмана была в последнем списке желающих попасть на прием в Виктору Януковичу. Судя по книге аудиенций беглого екс-президента, Кауфман несколько раз пытался прорваться к готовящемуся в бега Януковичу. Кто знает, может и успел.

Впрочем, неважно, чей протеже победит. Кауфман и Чеботарев уже давно договорились о сотрудничестве. Судя по всему, в ближайшее время ситуация на госпредприятии стабилизируется и спиртовые реки с новой силой понесут финансовые потоки в карманы инициаторов C2H5OH-дерибана.

Напомним, каким образом работала схема обогащения криминальной группировки Чеботарева & Захарченко & Атаманюка.

Во времена Януковича группировка контролировала практически все заводы концерна, на которых руководство заставляли изготавливать «левый» спирт, идущий в дальнейшем на контрафактные напитки. За деятельностью заводов наблюдали смотрящие.

Заводы принудительно отдавали 0,5 грн. с каждой произведенной бутылки, а «левую» водку гнали из поставленного «левого» спирта. Дошло до того, что «смотрящие» заставляли заводы изготавливать продукцию только из своего «левого» спирта. К предприятиям, которые не хотели работать по схеме, приставляли круглосуточных «смотрящих». Если и этого было мало, на завод направляли силовые структуры.

По оценкам экспертов, в те времена обороты на черном рынке водки и табачных изделий составляли почти 120 млрд грн в год. Эта сумма соответствовала годовому бюджету здравоохранения, образования, армии и милиции Украины.

Для реализации незаконно изготовленной и ввозимой контрабандой продукции использовались и продолжают использоваться фальшивые марки, напечатанные в Турции, Чехии и Китае с задействованием следующих преступных схем:

1. Покупка спирта для парфюмерных производств (такой спирт облагался по сниженной ставке акцизного сбора) и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

2. Организация фиктивного экспорта спирта через подконтрольные предприятия и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

3. Кражи спирта на спиртзаводах по подложным документам через подконтрольные предприятия, уничтожение документов и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

Для контроля над кадрами банда работала методом кнута и пряника. В случае повиновения руководитель получал преференции и долю в деле. В противном случае ему блокировали сбыт продукции, на предприятии возникала задолженность по зарплатам. Снижение экономических показателей приводило к расторжению контракта с неугодными.

Благодаря хозяйственной деятельности дельцов некоторые предприятия “Укрспирта” были доведены практически до банкротства. Среди них Тростянецкий, Зирненский и Збручанский спиртзаводы.

Кроме того, из-за искусственной убыточности и инертности Укрспирта неоднократно поднимался вопрос о приватизации как монополиста в целом, так и отдельных его кластеров. Практически год назад экс-глава Минагропрода Игорь Швайка пытался столкнуть Укспирт в нужные руки. Тогда в операцию по приватизации предприятия вмешались конкуренты из “Народного фронта”, между политиками разгорелась борьба за поиск новых собственников для предприятия. По мнению экс-главы концерна Лабутина, на данный момент находящегося в розыске (поговаривают, из-за несговорчивости с властями), команда Яценюка планировала сбыть Укрспирт за символические деньги – 100-150 млн. грн. Хотя в случае проведения реконструкции основных фондов «Укрспирта» предприятие «потянуло» бы минимум на 5 млрд. долларов.

Такой ход событий абсолютно не устраивал команду Порошенко, очевидно, планирующую поживиться за счет “Укспирта” и усадить на “спиртовые реки” государства своих людей. В итоге фракция БПП инициировала возврат на доработку правительству законопроекта №1567 «О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации». Для приватизации Укрспирта необходимо было вынести госмонополию из перечня.

Этот факт сильно разозлил Яценюка. Премьер даже пригрозился объявить все имена коррупционеров, сорвавших «концерт», невзирая на их происхождение.

Последний раз тему о приватизации «Укрспирта» поднимали в декабре 2015 года, но реального шанса ее реализовать так и не представилось. Рада снова не рассмотрела законопроект. Кроме того, как говорит гендиректор компании Nemiroff Юрий Сорочинский: «Сейчас легче за деньги, за которые предлагают купить заводы, построить их с нуля».

Несмотря на то, что в Минэкономики ожидают рассмотрение законопроекта парламентом в течение первого квартала 2016 г., по данным источников Экономической правды, приватизация «Укрспирта» может быть еще долго заблокирована. Лабутин винит во всем группу чиновников высшего ранга и группу титушек Януковича. Правда, экс-глава Укрспирта не называет фамилии. Но они и без того очевидны. Речь идет о старых друзьях: Чеботареве, прикрывающемся влиятельным генпрокурором Шокиным и Атаманюке, спрятавшимся под крышей Ассоциации налогоплательщиков и заручившегося поддержкой товарища Саакашвили – Катамадзе. И не забудем их нового компаньона – одесского табачного и водочного короля Кауфмана, по всей видимости, заменившего в команде ловких дельцов беглого Захарченко.

Поговаривают, что Атаманюк уже приступил к обзвону крупных оптовиков и супермаркетов с целью оптового сбыта нелегального алкоголя. А предприимчивый Кауфман отрабатывает новый алгоритм работы с одесской таможней на предмет ввоза свежих акцизных марок.

Почему о скандальной ситуации на «Укрспирте» молчат громогласные борцы с коррупцией Саакашвили и Яценюк? Трудно объяснить это чем-либо иным, кроме предположения, что они тоже «в доле».

Все идет к тому, что тему приватизации Укрспирта в очередной раз отложат в долгий ящик. А коррупционные схемы продолжат приносить прибыль их авторам и новой коррумпированной власти, нанося значительный ущерб государственному бюджету Украины.

Олесь Бойкий, Национальное бюро расследований Украины

На фото: Алексей Чеботарев и Александр Лищенко («Лича») в пафосном ресторане «Вареничная», что располагался на улице Красноармейской в Киеве. Чеботарев – слева, Лищенко – справа.

Рубрики Чеботарьов Олексій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Украинский спирт снова разливает команда Януковича. Расследование

Как Татьяна #Бахтеева, украв миллиарды, договорилась с Яценюком. Расследование

Опубликовано: Січень 28th, 2016

Bahteeva3

 

Здоровье украинцев — одна из главных статей расходов бюджета нашей страны. Даже сейчас, когда война на востоке угрожает самому существованию Украины, мы тратим на здравоохранение 48 миллиардов гривен. Это сумма бюджетных расходов на здравоохранение в регионах (44 млрд грн) и на Минздрав с его госпрограммами закупки лекарств и медицинских изделий (4,1 млрд грн). Это больше, чем расходы на армию, которые составили 42,1 млрд гривен. Куда уходят эти деньги, если мы все и за всё платим при любом посещении врача, а даже простая операция стоит неподъёмные простым украинцам тысячи, а то и десятки тысяч долларов?

Деньги, которые выделяются сейчас, разворовываются по пути к обычному пациенту. Лепту в этот процесс вносит не столько казнокрадство на самом верху (Минздрав распоряжается всего десятой частью расходов на здравоохранение в Украине), сколько безудержное воровство и дикая коррупция в регионах Украины. В каждой области действуют чиновники-махинаторы, которые не прочь нагреть руки на здоровье своих земляков. Помогают в этом фирмы с разветвленной сетью коррупционных «щупалец», налаженными схемами сокрытия преступлений, подставных фирм, купленными чиновниками и правоохранителями, и самое главное — политической «крышей».

Самая лакомая часть коррупции в украинском здравоохранении — это закупки дорогого медицинского оборудования. Причина проста: на лекарствах нельзя получить запредельный «откат», потому что стоимость препаратов легко сравнить. В случае же с медоборудованием замена всего нескольких узлов прекращает агрегат в «уникальный», с уникальной стоимостью. Неудивительно, что завышение стоимости медоборудования достигает 200%, при этом сумма одной-единственной сделки может составить несколько миллионов долларов (столько, например, стоит ускоритель частиц для лучевой терапии рака).

Во времена Януковича политической «крышей» для большинства схем, связанных с продажей в Украине дорогостоящего медоборудования была яркая представительница «донецкого клана», глава комитета Верховной Рады по здравоохранению с 2007 года и во времена Януковича, Татьяна Бахтеева. Деятельность Татьяны Бахтеевой тесно связана с работой крупнейшей из групп, которая занимается поставками медоборудования на украинский рынок — группы братьев Фисталей. Герман и Владимир Фистали — сыновья известного донецкого врача Эмиля Фисталя, которые во время господства Януковича и «донецкого клана» взошли на «Олимп» украинского рынка медоборудования.

Татьяна Бахтеева, как не раз писали медицинские и антикоррупционные общественные организации, использовала весь свой административный ресурс (в частности, дружбу с Николаем Азаровым) для «помощи» братьям Фисталям и укрепления их бизнеса. Главным орудием в этой работе был контроль над главным государственным регулятором в области медицинской техники и лекарственных средств, руководство которого, как сообщала общественная организация «Медицинский контроль», курировало все вопросы с быстрой и сверхбыстрой регистрацией медоборудования в Украине, охраной монопольных позиций Фисталей (то есть, беспричинном отказе в регистрации изделиям конкурентов), а Татьяна Бахтеева обеспечивала политическое прикрытие процесса. В результате фирмы, связанные с братьями Фисталями, стали почти эксклюзивными поставщиками оборудования во все институты Национальной академии медицинских наук, в ряд крупнейших больниц Украины. Это приносило колоссальные прибыли, а госбюджету и рядовым украинцам, соответственно, колоссальные убытки.

Казалось бы, речь идет о реалиях эпохи Януковича, и после Майдана строители коррупционных схем должны были уйти. Но не тут-то было. «Крестная мать» схем с поставками медоборудования Татьяна Бахтеева — и сейчас народный депутат («Оппозиционный блок»), член комитета по здравоохранению Верховной Рады Украины. Влияние Бахтеевой на закупки медоборудования, как утверждают в кулуарах игроки этого рынка, не только не уменьшилось, но, напротив, выросло. И лучшее свидетельство тому — успехи братьев Фисталей и их совместных с Татьяной Бахтеевой «проектов».

В июле 2015 года появилась информация об обыске в офисе фирмы «Медикалгруп-Украина», являющейся украинским представительством немецкой компании B.Braun и находящейся под контролем Фисталей. Вплоть до последнего времени «Медикалгруп-Украина», как сообщали в СМИ, торговала поддельными египетскими и турецкими изделиями для гемодиализа под видом более качественных немецких. В схеме участвовала и «Медицинская торговая компания», также контролируемая Фисталями. Получить все нужные регистрационные документы не было проблемой, учитывая возможности Татьяны Бахтеевой.

Не было проблемой и организовать оффшорные предприятия для построения схем по завышению стоимости медизделий. Обыск в офисе привел к международному скандалу: немецкое издание JudischeZeitung обрушилось с критикой на B.Braun за работу в Украине с посредником, который изготавливал подделки. По мнению украинского СБУ, использование некачественного поддельного оборудования для гемодиализа стоило жизни 10 украинским пациентам. Информация о начатом расследовании попала в украинские СМИ. Однако, после всего — обыска, журналистского расследования, служебной переписки СБУ — следствие вдруг застопорилось. Это возможно только при наличии не просто сильной, а очень сильной политической «крыши», способной «замять дело».

Яркое доказательство того, что Бахтеева сохраняет свое влияние на госзакупки медоборудования — торги Минздрава 2015 года. Несмотря на попытки министра Александра Квиташвили очистить министерство от коррупции, пока это ему не удается. Анализ номенклатуры закупок Министерства здравоохранения Украины на 2015 год, проведенный организацией «Медконтроль», показывает: по программе борьбы с сердечно-сосудистыми заболеваниями МОЗ закупит большую часть медизделий у Фисталей.

Главная по значимости позиция в номенклатуре закупок МОЗ — механические клапаны (14,8 млн. грн.) — представляет собой сборный лот с конкретными наперед определенными количествами трех разных производителей, которые жестко конкурируют во всем мире и в Украине: St Jude (в Украине этого производителя представляет компания Фисталей «Флауер»), ONX (в Украине их представляет компания со словацкими учредителями «Медитрейд»), ATS Medical (находится в сфере влияния бизнесмена Николая Кузьмы). Само наличие такого лота указывает о монопольном сговоре: ни один отдельный дистрибьютор не может торговать конкурирующими позициями без теневой договоренности с их представителями в Украине. Именно Фисталей обвиняют в том, что они организовывают монопольный сговор по этой позиции, «собирают рынок», как говорят в этих кругах.

К чему приводят такие «договорняки»? Прогнозные цены МОЗ на расходные материалы по кардиологии и так в несколько раз выше, чем в соседних (парадокс — более богатых!) странах. Монопольный сговор означает, что цены на расходные материалы для операций на сердце будут не просто высокими, а сверхвысокими. С одной только этой программы Фистали, Бахтеева и компания получат несколько десятков миллионов гривен «дохода». А что получат пациенты? Смерть. Сердечно-сосудистые заболевания — первая по распространенности причина смерти украинцев. Государство обеспечивает необходимыми расходными материалами только 10% пациентов. Один комплект для стентирования в итоге будет стоить 60-70 тысяч гривен, за одну операцию устанавливают 2-4 стент-системы. То есть, только расходные материалы обойдутся пациенту в 5-10 тысяч долларов, а ведь еще нужно будет платить за операцию. Ожидаемая МОЗ цена на стенты, с учетом готовящегося монопольного сговора, составит 9 200 грн.

Без колоссального завышения средств, без коррупционных монопольных сговоров, без алчной политической «крыши» стент-системы могут стоить 3 900 грн: именно за столько их закупили на торгах в Черкассах в июле этого года. При том же бюджете Минздрав мог бы обеспечить расходными материалами для операций на сердце втрое больше украинцев! Так воровство бюджетных средств превращается в убийство пациентов, в геноцид украинцев.

И все-таки наиболее громкий успех Бахтеевой за последнее время — это государственная программа по закупке маммографов, которую она, по данным антикоррупционных организаций, лоббирует с 2012 года. В 2015 году эти усилия увенчались успехом: маммографы попали в план закупок Министерства здравоохранения Украины. Всем отраслевым специалистам известно, как тяжело сейчас добиться увеличения финансирования государственных программ по здравоохранению, в условиях полной экономии и урезания всех возможных бюджетов. И вот в такой ситуации появляется новая программа на 200 млн гривен (!), в рамках которой надо купить новые маммографы и аппараты УЗИ, причем у отечественного производителя. Этот производитель — харьковская фирма «Радмир», и он уникален. Больше в Украине маммографы никто не делает. Значит, 200 млн отдадут в одни, правильные руки. При этом маммографы будут стоить уже на 32% дороже, а аппараты УЗИ — на 68%, что и неудивительно. Неудивительно и то, что компания, связанная с братьями Фисталями, является эксклюзивным представителем «Радмира». Значит, и на этой сделке Татьяна Бахтеева получит свои миллионы.

Как Татьяна Бахтеева, украв миллиарды, договорилась с Порошенко

Все эти факты говорят об одном: теневое влияние Татьяны Бахтеевой на процессы в украинском здравоохранении в последнее время только растет. Даже при Януковиче представители Фисталей не осмеливались звонить конкурентам и рассказывать им, что «мы все решим и все будет по-нашему, договаривайтесь с нами или исчезайте с рынка вообще». Между тем в последнее время, по свидетельствам предпринимателей, такие разговоры — не редкость.

В то время, как прежний друг и покровитель Татьяны Бахтеевой Николай Азаров собирает марионеточное «правительство Украины в изгнании» и пытается пропагандировать идеи «русского мира» через социальные сети, сама Бахтеева тихо и эффективно делает свою работу с помощью братьев Фисталей. Для выживания «донецкому клану» в здравоохранении нужно, чтобы все оставалось, как при Азарове.

И это удается: несмотря на то, что в Верховной Раде успешно проходят голосование практически все реформаторские законопроекты,ё буксует. Главным барьером для реформаторских начинаний министра здравоохранения Квиташвили эксперты в один голос называют комитет по здравоохранению Верховной Рады, находящийся в жесткой оппозиции к любым реформам. Несмотря на то, что формально его возглавляет Ольга Богомолец (а может быть, и благодаря этому), влияние Татьяны Бахтеевой в комитете по здравоохранению колоссально. Неудивительно, что Татьяна Бахтеева голосует в комитете против реформы в унисон с Богомолец (приводя с собой голоса других бывших членов «партии регионов») и громит реформу с парламентской трибуны практически теми же словами, что и Ольга Богомолец.

Пока это положение вещей сохранится, реформы здравоохранения будут невозможны: ни Татьяна Бахтеева, ни ее партнеры по «бизнесу» не смогут получать привычные сверхприбыли в условиях прозрачности. И пока коррупционно-коммерческий «спрут» с политической головой не будет уничтожен — никакой бюджет не поменяет ситуации в нашем здравоохранении. Любые бюджеты будут просто разворовываться, тратиться на поставки ненужного оборудования по многократно завышенным ценам — как и сейчас.

Тем временем украинцы продолжают умирать из-за «недостатка государственных денег на лечение». А на «откатах» и краденых деньгах снова крепнет старая гвардия Януковича — пока еще бледная, скромная, напуганная Майданом; но неизвестно, какой она будет через несколько лет.

Екатерина Гук, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Бахтеєва Тетяна Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Как Татьяна #Бахтеева, украв миллиарды, договорилась с Яценюком. Расследование

Иванчук встал «на лыжи»: правая рука Яценюка готовится к эмиграции. Расследование. 10 фото

Опубликовано: Січень 20th, 2016

Ivanchuk-Andryi3

 

Серый кардинал Яценюка и один из самых одиозных депутатов “Народного фронта” Андрей Иванчук в спешке вывез семью “на чужбину”. Но не политические гонения пугают ближайшего соратника премьер-министра страны, а пристальное внимание украинского общества и правоохранительных структур ряда европейских государств к коррупции в окружении Арсения Петровича. По данным источников Национального бюро расследований Украины, депутат вывез свою семью именно в тот момент, когда сгустились тучи вокруг его однопартийца, еще одного премьерского кошелька Николая Мартыненко. Жена Иванчука Ирина с дочерью Виталиной накануне нового учебного года поселились в элитном Монте-Карло, девочка даже пошла в школу, заняв достойное место среди детей других миллиардеров и мультимиллионеров.

Иванчук готовит плацдарм для выезда заграницу. Причиной тому послужили громкие обвинения в адрес депутата о его причастности к коррупционным схемам на госпредприятиях. Чтобы проверить данную информацию, журналисты  решили посетить загородное имение четы Иванчуков. Заодно – посмотреть, как живет правая рука Яценюка.

Но вначале приведем немного биографических фактов об Андрее Иванчуке.

СЕРЫЙ КАРДИНАЛ ЯЦЕНЮКА И ДРУГ ОЛИГАРХОВ

Иванчук – фигура довольно противоречивая и одиозная. Все его карьерные взлеты прямо пропорционально связаны с карьерными успехами нынешнего премьер-министра Яценюка, с которым они подружились еще в далеком 1991 году, во время совместной учебы на юрфаке Черновицкого государственного университета им. Юрия Федьковича. После этого друзья организовали совместный юридический бизнес. На протяжении всей жизни пути и бизнес-интересы двух политиков тесно переплетались.

Сегодня Андрей Иванчук – народный депутат, глава парламентского Комитета по вопросам экономической политики. Его небезосновательно, наряду с Николаем Мартыненко, именуют “кассиром” партии. Он стоял у истоков создания “Фронта змин”, а потом и “Народного фронта”.

Ivanchuk-Andryi4

Именно совокупность всех вышеприведенных фактов сыграла с Андреем Иванчуком злую шутку – сегодня он рискует стать изгнанником.

ЗАГОРОДНОЕ ПОМЕСТЬЕ ИВАНЧУКА

Ivanchuk-Andryi-maetok1

Особняк правой руки Яценюка расположен в селе Иванковичи Васильковского района Киевской области. Вся дорога к поместью Иванчука пестрит билл-бордами, которые ненавязчиво намекают нардепу, что пора завязывать с коррупционными схемами и искать убежище где-то за рубежом: “Сеня, давай до свидания!”, “Беги, кролик, беги!”.

yacenuk-bizhi1

В селе Иванковичи, где находится имение Иванчука, вы не найдете ни одного более-менее простого дома. Сплошь и рядом – элитные особняки, стоимость которых, по информации риэлтеров, начинается от 2 миллионов американских долларов.

Ivanchuk-Andryi-maetok2

 

Территория семейного гнездышка Иванчуков впечатляет богатством убранства. Так сказать, “Межигорье” в миниатюре: особняк окружен двойным забором. Первый – в виде металлической решетки, второй – кирпичный, вымощенный камнями. Из материала, который был использован при постройке ограждения, вполне можно было бы построить многоквартирный пятиэтажный дом.

По периметру множество камер видеонаблюдения и систем освещения. За забором – фешенебельный коттедж, гостевой домик и вольеры для животных (надеемся, не страусов).

Если бы не зима и опавшие листья деревьев, то нам вряд ли бы удалось рассмотреть хоть что-нибудь, так как вдоль забора в несколько рядов обильно высажены деревья.

Ivanchuk-Andryi-maetok3

На территории имения на славу потрудились ландшафтные дизайнеры, что отчетливо видно со снимков спутника на сервисе Google maps.

Ivanchuk-Andryi-maetok4

Есть на фазенде Иванчука и небольшой пруд с мостиком, стриженые кустики, композиции из экзотических деревьев и мощеные дорожки. Все в лучших традициях украинского истеблишмента времен Януковича.

Андрей Иванчук любит разного рода символизм: Иванчук – Иванковичи и т.д. Случайно  ли – неизвестно, но прямо напротив его имения располагается нововозведенная церковь, которая по странному стечению обстоятельств носит аналогичное Иванчуку имя – Андрея Первозванного.

Когда мы снимали особняк Андрея Иванчука, к дверям церкви подъехал внедорожник, за рулем которого сидел батюшка. Странно, но завидев журналистов, он поспешил ретироваться. В довольно неприветливой форме святой отец настаивал, чтобы мы его не снимали. Мы лишь успели спросить у него, является ли Андрей Иванчук прихожанином церкви по соседству. Из ответа стало понятно, что батюшке знаком с Иванчуком. Он посоветовал нам обратиться с этим вопросом непосредственно к депутату.

Вообще же, стоит заметить, что это некий тренд политических элит Украины – иметь собственную церковь у себя на территории. Пример тому – собственная церковь на территории соседнего с Иванчуком имения.

Остро стоит вопрос о том, на какие средства содержится особняк. Согласно декларации Андрея Иванчука, он имеет весьма скромные доходы, вряд ли позволяющие содержать такое имение: дом – 503,6 кв. м., расположенный на 1,3  гектара. Также семья Иванчука владеет квартирой общей площадью 78,4 кв.м.

Как видно из публичной кадастровой карты Украины, имение записано на супругу – Ирину Иванчук, и состоит из нескольких участков.

Ivanchuk-Andryi-maetok5

Ivanchuk-Andryi-maetok6

Теперь неизвестно, когда близким Иванчука представиться возможность насладиться пребыванием в роскошном семейном гнездышке.

Ранее, по словам односельчан Иванчука, имение охраняла специализированная охрана. Сегодня же – всего лишь один скучающий сторож. Так как Андрей Иванчук вывез семью за границу, то за ненадобностью он распустил и весь обслуживающий персонал, который трудился в имении. Соседи  утверждают, что давно не видели влиятельного односельчанина.

“Раньше там была какая-то активность, постоянно много разных крутых иномарок приезжало, а сейчас ни слуху, ни духу. Ни жены его не видно, ни дочери, никого. Только сторож”, – утверждает один из соседей Андрея Иванчука, пожелавший остаться неизвестным.

Ivanchuk-Andryi-maetok7

Отсутствие семьи Иванчуков в загородном имении неудивительно, так как по нашей информации, вскоре господин Иванчук может подвергнуться уголовному преследованию.

 

Владимир Унжин, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Іванчук Андрій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Иванчук встал «на лыжи»: правая рука Яценюка готовится к эмиграции. Расследование. 10 фото

Плагіат від дружини шефа Мінкульту В’ячеслава Кириленка. Розслідування

Опубликовано: Січень 15th, 2016

Kirilenko-Katerina1

 

Кажуть, дружина Яценюка — сестра дружини Кириленка. Але ця обставина може не допомогти нинішньому міністру культури. Причиною може стати лист про ганебну історію з науковим плагіатом пані Кириленко, та ще й під крилом Поплавського, як обтяжуюча обставина.

“На початку квітня 2015 року в Київському національному університеті культури і мистецтв, скорочено КНУКіМ, почесним ректором якого є Михайло Поплавський, у приміщенні бібліотеки корпусу на Щорса, 36 відбулась презентація підручника «Культура і наука» (К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2015), підготовленого к.ф.н., зав. каф. філософії цього закладу Катериною Кириленко, дружиною віце-прем’єра з гуманітарних питань і за сумісництвом — міністра культури України В’ячеслава Кириленка. На презентацію було зігнано працівників бібліотеки, студентів, викладачів кафедри культурології і кафедри філософії. Вів засідання проректор з наукової роботи Безклубенко С.Д., він же професор кафедри філософії, що перебуває під орудою пані Катерини.

Кар’єра Катерини Кириленко у цьому уславленому університеті стрімко пішла вгору, як тільки у березні 2014 року стало зрозуміло, що Майдан переміг. Не очікуючи завершення навчального року і достроково розірвавши контракт з проф. Безклубенком С.Д., який на той момент очолював кафедру філософії (контракт з професорсько-викладацьким складом у цьому університеті укладається терміном на 1 рік – до 31 серпня кожного року), на його місце Поплавський через в.о. ректора І.Бондаря терміново призначив К.Кириленко. Правди нема де діти: дружба Поплавського з чоловіком К. Кириленко розпочалася задовго до того, як в Україні змінилася влада. Не зважаючи на показну опозиційність, пан В’ячеслав стояв на сторожі інтересів роботодавця своєї дружини і за часів Януковича, а Поплавський не ображав його дружину, яка з конспекту читала лекції дрімаючим студентам. А її чоловік регулярно відвідував приватний салон Поплавського Palace, розташований у побудованому на землі державного Університету приватному житловому будинку, де за 400 гр. його обслуговували (відвідував пан міністр цей заклад і при зарплаті у 6 тис. грн., на яку, як сказав відомий діяч, депутатам і держслужбовцям прожити неможливо). – пишуть співробітники університету.

Тож, чому б не призначити чиюсь дружину зав. кафедри та не провести з помпою презентацію її книжки? А бува підручник такий, що не відірватись? Недаремно ж презентували його під гаслом: «Культура і наука» – шлях до інноваційно-освіченої особистості.

Ми не фахівці, тому аби оцінити науковий доробок, звернулися до спеціалістів. Як виявилось, недаремно.

Попри те, що Катерина Кириленко є дружиною начебто помаранчевого міністра, текст її книжки справляє враження, що писав його якийсь фанат «руського міра» і радянського минулого. З усіх українських авторів на згадку міністерської дружини заслужили чотири-п`ять філософів, які загубились на тлі цитувань Енгельса, Маркса та цілої когорти маловідомих радянсько-російських авторів середини минулого століття.

Але набагато цікавіше виявилось те, що текст підручника пані Катерини місцями повністю співпадає з текстом, розміщеним на одному з сайтів студентських рефератів. В якості прикладу процитуємо текст підручника К.Кириленко зі с. 89:

«У процесі розвитку індустріальної культури все глибше виявляється її внутрішнє протиріччя. Критики капіталізму, особливо марксисти, вже в ХІХ столітті відкривають властиву для неї тенденцію перетворення працівника в мовчазний придаток машини. Відбувається відчуження робітника від процесу і наслідків своєї діяльності. Зростання культури праці обертається падінням зацікавленості у ній працюючої людини-працівника.

В епоху постіндустріального суспільства культуру праці на виробництві починають пов`язувати з автоматизацією, звільненням працівника від виконання як одноманітної фізичної, так і рутинної розумової праці. Це зумовлено як загальними тенденціями розвитку культури в епоху постіндустріального суспільства…». І так далі до кінця сторінки 89.

А ось вступ реферату, розміщеного на сайті http://referat-ok.com.ua/kulturologiya-ta-mistectvo/profesiina-kultura-zagalne-ponyattya-pro-kulturu-praci-kultura-virobnictva-profesiina-kultura-osnovni-aspekti-ponyat-kulturologiji-imidzheologiya-konfliktologiya

«В процесі розвитку індустріальної культури все більш глибше виявляється її внутрішнє протиріччя. Критики капіталізму, в особливості марксисти, вже в XIX столітті відкривають властиву для неї тенденцію перетворення працівника в мовчазний придаток машини. Відбувається відчуження робітника від процесу і наслідків своєї діяльності. Зростання культури праці обертається падінням зацікавленості у ній працюючої людини.

В епоху постіндустріального суспільства культуру праці на виробництві починають пов’язувати з автоматизацією, звільненням працівника від виконання як одноманітної фізичної, так і рутинної розумової праці. Одночасно напрямком вдосконалення культури праці стає вимога її гуманізації. Це зумовлено як загальними тенденціями розвитку культури в епоху постіндустріального суспільства, так і недостатньою ефективністю методів зовнішнього примушування і контролю в умовах автоматизації виробництва. Сучасна культура праці вимагає від працівників внутрішньої відповідальності за свою роботу і самоконтролю.

Продовження реферату співпадає з текстом на с.87-88 «підручника» К.Кириленко:

Описание: http://troech.do.am/_pu/6/s87752950.jpg

«На сьогодні зв’язок між проблемами організації праці і культурологією поки що недостатньо усвідомлюється і враховується як спеціалістами з організації праці, так і культурологами. (Тут пані Катерина випустила одне речення, яке є в рефераті: «Прикладної культурології як такої поки що не існує». Випущено невипадково, воно свідчить, що сплагіачений К.Кириленко текст був написаний давно, бо прикладна культурологія вже існує). Проте фактично форми і способи організації праці в будь-якій галузі є ніщо інше, як культурні сценарії трудової діяльності. Якщо організація праці відповідає кращим зразкам світової практики, то це означає її високу культуру, а якщо не відповідає – низьку».

І далі до кінця абзацу слово в слово текст на вказаних сторінках підручника повторює текст реферату. Ось він: «На сьогодні зв’язок між проблемами організації праці і культурологією поки що недостатньо усвідомлюється і враховується як спеціалістами з організації праці, так і культурологами. «Прикладної культурології» як такої поки що не існує. Проте фактично форми і способи організації праці в будь-якій галузі є не що інше, як культурні сценарії трудової діяльності. Якщо організація праці відповідає кращим зразкам світової практики, то це означає її високу культуру, а якщо не відповідає — низьку. Віднайти які-небудь загальні критерії культури праці, не враховуючи різних її особливостей, які залежать від історичних умов, від соціокультурних особливостей суспільства, від специфіки різних видів трудової діяльності тощо, напевно взагалі неможливо. Спроби створити універсальну теорію організації праці успіхом не увінчались».

Іще один абзац книжки К.Кириленко на с.88: «Одну з таких спроб започаткував польський вчений, логік і філософ Т.Котабринський. (!!!!! К.Кириленко не звернула увагу на те, що прізвище написано з помилкою, правильно: Котарбинський. З такою помилкою прізвище наведене у рефераті, який виявили в Інтернеті, що знов доводить: цей текст кандидат філософських наук Катерина Кириленко списала у якогось студента). У 40-50-х роках ХХ століття він розробив «загальну теорію ефективної організації діяльності». названу ним «праксеологією» (від грецького «праксис» – справа, дія, «логос» – вчення). У цій теорії подається аналіз загальної структури людської діяльності і понять, у яких вона розкривається, вказуючи окремі шляхи і способи вдосконалення діяльності (інструменталізація, інтеграція, програмізація, раціоналізація,координація, концентрація, стандартизація. централізація тощо). Проте теоретичний зміст праксеології в цілому не виходив за межі достатньо тривіальних умовиводів, і вона подальшого розвитку до цього часу не отримала і статусу загальноприйнятої теорії не набула».

А тепер цитуємо реферат: «Одну з таких спроб започаткував польський вчений, логік і філософ Т.Котабринський. В 40-50-х роках XX століття він розробив «загальну теорію ефективної організації діяльності», названу ним «праксеологією» (від грецької «праксіс» — справа, дія, «логос» — вчення). У цій теорії подається аналіз загальної структури людської діяльності і понять, у яких вона розкривається, вказуються окремі шляхи і способи вдосконалення діяльності (інструмен-талізація, інтеграція, програмізація, раціоналізація, координація, концентрація, стандартизація, централізація тощо). Проте, теоретичний зміст праксеології, в цілому не виходив за межі достатньо тривіальних умовиводів, і вона подальшого розвитку до сих пір не отримала і статусу загальноприйнятої наукової теорії не набула».

Усього ж перші п’ять сторінок реферату (в рефераті вони названі «Вступ» і «Загальне поняття про культуру праці») повністю (!) сплагіачено на с. 88-92 книжки К.Кириленко.

А бува, це автор реферату списав з книжки К.Кириленко? Ні, список літератури, доданий до нього, свідчить, що її книжки там і близько немає, бо вона вийшла щонайменше десятьма роками пізніше, за ті, які вказані.

Kirilenko-Slava4

Але ж рекомендувала до друку цей підручник Вчена рада КНУКіМ, протокол № 6 від 3. 10. 2014, рецензентів було аж чотири, усі з науковими ступенями. І тут на нас чекала приємна несподіванка: компанію рецензентам-співробітникам КНУКіМ склав   д.філос.н., доц.каф. української філософії і культури Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Руденко С.В. Це той самий Сергій Валерійович Руденко, який у 2012 році позивався до свого ж Університету з вимогою скасувати присудження наукового ступеню кандидату політичних наук Соні Кошкіной (Ксенії Василенко) і навіть виграв суд першої інстанції у відомому Шевченківському суді м. Києва. Причина позову: нібито виявлений особисто С.В.Руденко плагіат в її кандидатській дисертації. Як стверджувала сама Соня, 29-річний С.Руденко просто погодився виконати замовлення Д. Табачника, А.Портнова та його партнера В. Олійника, трансльоване через заст. міністра освіти Є.Сулиму. До речі А. Портнов, а також Олійник Володимир Володимирович, є власниками квартир у приватному будинку, отгроханому Поплавським (як кажуть, на пару зі старшим сином Януковича) на поцупленій у державного університету землі за адресою Щорса 36в.

То ж, не дивно, що високодостойний борець з плагіатом С.В.Руденко не помітив його в книзі К.Кириленко. Авторка ж підручнику не якась там проста журналістка, а дружина самого віце-прем’єра з гуманітарних питань, того, що так боровся з посіпаками Януковича, яким, зі слів Соні, прислужував С.В.Руденко, і до якого тепер по рецензію звернулась пані Катерина. Може тому він однаково затребуваний тими, хто владу має, що зарекомендував себе як безвідмовний у прислужуванні їй, якого б кольору – синьобілого чи помаранчевого – вона не була.

Через це в нас до С.В.Руденка питань немає, а ось до влади є.

До Міністерства освіти і науки (підручник видано під «шапкою» МОН): чи контролює Міністерство діяльність вчених рад Вищих навчальних закладів на предмет їх відповідальності за необґрунтовані рекомендації рукописів? Які заходи вживатиме Міністерство з приводу виявленого плагіату у підручнику, адресованому студентам, яким пропонується навчатися за вкраденими текстами? Які заходи будуть вжиті до Вченої ради КНУКіМ?

Особисто до пана міністра культури і, за сумісництвом, чоловіка своєї високонауково освіченої дружини: за чий рахунок видавався (між іншим, під «шапкою» Мінкульту) цей плагіат накладом 400 примірників ? Судячи з того, що, як нам сказали студенти, з вересня 2014 р. до навчальних планів КНУКіМ було введено нормативний предмет «Культура і наука», це було зроблено за рахунок державного Університету. І головне запитання: чи не буде пан Міністр зобов’язаний віддячити шефові своєї дружини М.Поплавському, приміром, виділенням його університетові великого державного замовлення із відповідним асигнуванням з бюджету ? Нагадаємо, що саме міністр культури В. Кириленко, у чиєму підпорядкуванні знаходиться КНУКіМ, в якому працює його дружина, вирішує питання розподілу бюджетних місць (державних коштів) між галузевими вищими навчальними закладами.

Kirilenko-Katerina2

Останнє запитання – це запитання до Президента України і Генерального прокурора: тільки ми вбачаємо у діях віце-прем’єра і міністра культури України В’ячеслав Кириленка ознаки корупції ?

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Національне бюро розслідувань України

Рубрики Кириленко В’ячеслав Теги: , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Плагіат від дружини шефа Мінкульту В’ячеслава Кириленка. Розслідування
« Предыдущие записи


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: