Сообщения с тегами ‘Олесь Довгий’

#Порошенко наказав своїм шісткам провалити голосування про відставку Яценюка. Подробиці

morkva-u-shokoladi-500x277

 

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко звернув увагу на дивне голосування колеги з депутатської групи «Воля народу» Олеся Довгого, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У найкритичніший момент, коли стояло на кону голосування за відставку Яценюка, Довгий… виймає картку! Подивіться на підсумки голосування – навпроти Довгого стоїть „відсутній“. Але цинізм ситуації в тому, що вже після закінчення голосування, переконавшись, що рішення про відставку не прийнято, Довгий пише заяву в апарат парламенту про те, що просить зарахувати його голос як „за“ відставку», — написав Лещенко у блозі на «Українській правді».

Крім того, заяву з проханням додати голоси написали ще чотири депутати «Волі народу», які в момент голосування теж вийняли картки з терміналів.

Нардеп називає Довгого “смотрящим президента Порошенка в групі депутатів-бізнесменів «Воля народу».

“Довгий збирає голоси для Порошенка в критичній ситуації — і ніколи не виступає всупереч волі Порошенка. Це — солдат президента, відданий йому набагато більше багатьох членів фракції БПП. І який цими смішними хаотичними рухами — витягаючи картку, а потім проханням дописати його голос «за» — просто видав усю змову,
— розповів Лещенко.

Він також звернув увагу на те, що більше 20 депутатів БПП не дали голоси за відставку, тоді як за визнання роботи Кабміну незадовільною вони проголосували.

«Подивіться уважно, хто не голосував. Серед них бізнесмени, які бояться в житті одного — накликати на себе гнів Порошенка. Вчитайтеся у прізвища тих, хто не дав голоси: Демчак, Загорій, Козир, Павелко, Третьяков. Люди, які віддані особисто Порошенкові. Або генерал Король, якого пов’язують з Порошенком багато парламентських скликань дружби. Не голосував спікер Гройсман і відданий йому Ткачук. Або менеджер і бізнес-партнер Ложкіна на прізвище Шверк. У ситуації, коли кожен голос на вагу золота», — зазначив депутат.

Відтак прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк залишається на своєму пості. За резолюцію недовіри уряду проголосувало лише 194 депутати. Тож уряд Яценюка зможуть відправити у відставку аж у вересні або на Третьому Майдані.

Непотізм по-новому. Хто кому брат, кум і сват в українській політиці. Розслідування

poroshenko-kumi1

 

СІМ’Ї

Сімейство Порошенків

1. Петро Порошенко, президент України
2. Олексій Порошенко, батько Петра Олексійовича, депутат Вінницької облради
3. Олексій Порошенко, син Петра Олексійовича, народний депутат України, член президії партії «Солідарність»

Сімейство Балоги

1. Віктор Балога, народний депутат України
2. Оксана Балога, дружина В. Балоги, депутат Закарпатської облради
3. Іван Балога, рідний брат В.Балоги, народний депутат України
4. Павло Балога, рідний брат В. Балоги, народний депутат України
5. Василь Петьовка, двоюрідний брат В. Балоги, народний депутат України
6. Андрій Балога, син В. Балоги, кандидат на мера Мукачевого

Сімейство Королевських

1. Наталія Королевська, народний депутат України
2. Юрій Солод, чоловік Н. Королевської, народний депутат України

Сімейство Луценків

1. Юрій Луценко, народний депутат України
2. Ірина Луценко, дружина Ю. Луценка, народний депутат України

Сімейство Матвієнків

1. Анатолій Матвієнко, народний депутат України
2. Сергій Березенко, племінник А. Матвієнка, народний депутат України, екс-голова ДУСі

Сімейство Добкіних
1. Михайло Добкін, народний депутат України
2. Дмитро Добкін, рідний брат М.Добкіна, народний депутат України

Сімейство Корчинських

1. Дмитро Корчинський, лідер «Братства»
2. Оксана Корчинська, дружина Д. Корчинського, народний депутат України

Сімейство Богословських
1. Інна Богословська, екс-народний депутат України
2. Володимир Мельниченко, чоловік І. Богословської, народний депутат України

Сімейство Клюєвих
1. Сергій Клюєв, народний депутат України
2. Андрій Клюєв, рідний брат С.Клюєва, екс-секретар РНБО

Сімейство Калетників
1. Оксана Калетник, екс-народний депутат України
2. Ігор Калетнік, двоюрідний брат О. Калетник, екс-віце-спікер парламенту
3. Григорій Калетнік, батько І. Калетніка, екс-народний депутат України

Сімейство Дубневичів
1. Ярослав Дубневич, народний депутат України
2. Богдан Дубневич, рідний брат Я. Дубневича, народний депутат України

Сімейство Ющенків
1. Віктор Ющенко, екс-президент України
2. Петро Ющенко, брат В.Ющенка, екс-народний депутат України
3. Ярослав Ющенко, син П. Ющенка, екс-заступник голови Харківської ОДА

Сімейство Довгих-Горіних
1. Станіслав Довгий, екс-народний депутат України
2. Олесь Довгий, син С. Довгого, народний депутат України
3. Ірина Горіна, теща О. Довгого, екс-народний депутат України

Сімейство Тягнибоків
1. Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»
2. Андрій Тягнибок, брат О. Тягнибока, екс-народний депутат України

Сімейство Герег
1. Олександр Герега, народний депутат України
2. Галина Герега, дружина О. Гереги, екс-секретар Київради, колишній народний депутат України

Сімейство Онопенка
1. Василь Онопенко, суддя цивільної палати Верховного Суду України
2. Євген Корнійчук, зять В. Онопенка, екс-заступник міністра юстиції

Сімейство Костусєвих
1. Олексій Костусєв, екс-мер Одеси
2. Олексій Гончаренко, син О. Костусєва, народний депутат України

Сімейство Білозорів
1. Оксана Білозір, екс-міністр культури, колишній народний депутат України
2. Андрій Білозір, син О.Білозір, депутат Київради

Сімейство Васюників
1. Іван Васюник, екс-віце-премєр-міністр України
2. Ігор Васюник, рідний брат І. Васюника, народний депутат України

Сімейство Васильєвих
1. Олександр Васильєв, екс-народний депутат України
2. Геннадій Васильєв, рідний брат О. Васильєва, колишній в.о. Генерального прокурора України

Сімейство Буряків
1. Сергій Буряк, екс-народний депутат України, колишній голова Державної податкової адміністрації України
2. Олександр Буряк, екс-народний депутат України, банкір

Сімейство Вілкулів
1. Юрій Вілкул, мер Кривого Рогу
2. Олександр Вілкул, син Ю. Вілкула, екс-віце-прем’єр-міністр України, народний депутат України

Сімейство Франчуків
1. Анатолій Франчук, колишній голова Ради АРК
3. Ігор Франчук, син А. Франчук і колишній чоловік Олени Франчук, доньки Леоніда Кучми

Сімейство Кучми
1. Леонід Кучма, екс-президент України
2. Олена Пінчук, донька Л. Кучми
3. Віктор Пінчук, зять Л. Кучми і чоловік О. Пінчук

Сімейство Збітнєвих
1. Рена Назарова, депутат Київради
2. Юрій Збітнєв, чоловік Р. Назарової, екс-народний депутат України

СВАТИ
1. Петро Симоненко (КПУ) і Катерина Ващук, екс-народний депутат України
2. Андрій Деркач, народний депутат України і Володимир Литвин, народний депутат України

КУМИ

Порошенко Петро, президент України

Куми
Віктор Ющенко, екс-президент України
Оксана Білозір, співачка
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Бойко Юрій, народний депутат України

Куми
Дмитро Фірташ, співвласник компанії RosUkrEnergo
Ганна Герман, екс-народний депутат України

Деркач Андрій, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України.

Кільчицька Ірена, екс-перший заступник київського мера Леоніда Черновецького

Куми
Аліна Айвазова, колишня дружина Леоніда Черновецького;
Степан Черновецький, син Леоніда Черновецького;
Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор.

Кличко Віталій, мер Києва

Куми
Палатний Артур, народний депутат України

Кучма Леонід, екс-президент України

Куми
Сергій Льовочкін, народний депутат України
Юрій Павленко, народний депутат України
Іво Бобул, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Льовочкін Сергій, народний депутат України

Куми
Едуард Прутнік, екс-народний депутат
Віктор Янукович

Луценко Юрій, народний депутат України

Куми
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Мартиненко Микола, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України

Медведчук Віктор, екс-глава адміністрації президента Леоніда Кучми

Куми
Володимир Путін, президент Росії
Світлана Медведєва, дружина прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва

Павленко Юрій, народний депутат України

Куми
Леонід Кучма, екс-президент України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Піскун Святослав, екс-Генеральний прокурор і колишній народний депутат України

Куми
Сергій Винокуров, суддя Конституційного суду України
Петро Мельник, екс-ректор Національного університету податкової служби України
Дмитро Понамарчук, журналіст

Поживанов Михайло, колишній заступник міністра економіки України

Куми
Олег Надоша, екс-народний депутат України
Андрій Клюєв, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони
Вадим Гуржос, колишній голова Державної служби автомобільних доріг України

Рибачук Олег, екс-глава Секретаріату президента України

Куми
Олександр Третьяков, народний депутат України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Рудьковський Микола, екс-народний депутат України

Куми
Віктор Уколов, колишній народний депутат України

Стець Юрій, міністр інформаційної політики

Куми
Юрій Луценко, народний депутат України
Ірина Луценко, дружина Юрія Луценка, народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Марина Порошенко, дружина Петра Порошенка.

Третьяков Олександр, народний депутат України

Куми
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка
Едуард Зейналов, колишній народний депутат України
Дмитро Табачник, екс-міністр освіти і науки України
Олег Рибачук, екс-глава Секретаріату президента
Ігор Палиця, екс-голова Одеської ОДА

Франчук Олена, донька Леоніда Кучми

Куми
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Шуфрич Нестор, народний депутат України

Куми
Ірина Білик, співачка

Ющенко Віктор, екс-президент України

Куми
Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Микола Катеринчук, екс-народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Олександр Черевко, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації
Оксана Білозір, співачка
Володимир Гришко, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»
Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат України
Сергій Буряк, екс-народний депутат України
Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр-міністр Криму
Давид Жванія, екс-народний депутат України
Михайло Саакашвілі, екс-президент Грузії
Ніно Ананіашвілі, грузинська балерина
Петро Міхеєв, екс-голова правління банку «Україна»

Ющенко Катерина, дружина Віктора Ющенка

Куми
Юрій Павленко, народний депутат України
Олександр Третьяков, народний депутат України

Янукович Людмила, дружина Віктора Януковича

Куми
Вадим Писарєв, художній керівник Донецького театру опери і балету.

Яценюк Арсеній, прем’єр-міністр України

Куми
Андрій Пишний, народний депутат України

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Почему Олесь Довгий должен сидеть в тюрьме, но пока не сидит. Расследование

Dovgii-Oles-pidkup1-300x194

 

Только 5 дел о нарушениях на выборах получили судебное завершение, но сроки — условные, а одно дело обошлось мировым соглашением. Правоохранители саботируют следствие, а фигуранты уголовных производств продолжают депутатствовать. Администрация президента саботирует ужесточение наказания преступникам.

В январе 2015 года в чешском городе Хомутове по решению суда проводили повторные местные выборы, поскольку подкуп избирателей исказил результаты голосования. Суд принял решение о проведении повторных местных выборов после рассмотрения 79 заполненных абсолютно идентичным способом бюллетеней, которые были отданы за нескольких кандидатов от Чешской социал-демократической партии (ЧСДП) в 11 из 40 избирательных участках.

Подкуп осуществлялся во время праздника цыганской общины, избирателям раздавали конверты с заранее заполненными бюллетенями и 200 крон.

Активисты инициативы «Мы не хотим жить в Палермо» обжаловали в суде результаты выборов на некоторых участках по подозрению в подкупе голосов социально уязвимых граждан, а также обратились в правоохранительные органы с сообщением о преступлении. Расследование уголовного дела по факту подкупа избирателей продолжается.

События, произошедшие в чешском Хомутове, напоминают нам украинские реалии по многим причинам. Для выборов в Украине характерен подкуп большого количества социально незащищенных избирателей за довольно небольшую сумму вознаграждения. Выявлением и фиксацией подкупа довольно часто занимаются активисты общественных организаций. Несмотря на удручающее впечатление от описанных фактов, история активистов «Мы не хотим жить в Палермо» является историей успеха благодаря деятельности судебных и правоохранительных органов.

Судом принято решение о проведении повторных выборов, а 45 человек будут привлечены к уголовной ответственности в виде лишения свободы на срок от 6 месяцев до 3 лет.

В то же время в Украине во время прошлых внеочередных выборов народных депутатов по «избирательным» статьям, связанным с подкупом избирателей, начато 181 производство по статье 157 (из них значительная часть — за препятствование осуществлению избирательного права путем подкупа — в редакции до 23.10.2014г.) и 37 производств по статье 160 УК Украины (в редакции Уголовного кодекса от 23.10.2014г.).

Однако досудебное расследование завершено лишь двумя обвинительными заключениями по статье 157 УК Украины и двумя по статье 160 УК Украины, а также одной сделкой о признании виновности по статье 157 УК Украины.

Всего 5 переданных в суд дел в масштабах Украины — это, без преувеличения, является каплей в море. Ни одно из них, к сожалению, не будет резонансным. Ответственность снова понесли мелкие исполнители, которым «не повезло» быть зафиксированными журналистами или активистами, тогда как десятки других граждан, которые совершали аналогичные действия, никакого наказания за это не понесли.

Пользуясь материалами Единого государственного реестра судебных решений и доступными публикациями в средствах массовой информации, проследим «судьбу» криминальных производств, имевших наибольший общественный резонанс. И присмотримся повнимательнее к фигурантам уголовных производств по делам, совершенным во время внеочередных выборов народных депутатов 26 октября 2014 года.

Вариант 1. В октябре 2014 года, по договоренности с работником штаба кандидата, 56-летняя жительница Черкасс подыскивала жителей города Смела и накануне выборов передала им средства в сумме 2000 грн с целью подкупа за голосование в пользу одного из кандидатов в народные депутаты Украины. Ее действия квалифицированы по признакам уголовного преступления, предусмотренного ч. 4 ст. 160 УК Украины (подкуп избирателей). Решение по результатам рассмотрения уголовного производства № 703 / 540/15-к до сих пор не опубликовано в Едином государственном реестре судебных решений.

Реестр содержит ссылки только на рассмотрение дела в закрытом судебном заседании и переход к заключению соглашения о признании виновности. По данным Опоры, подсудимая признана виновной на основании заключенного соглашения о признании виновности в инкриминируемом ей преступлении. Приговором суда указанное соглашение утверждено и назначено подсудимому наказание в виде 5 лет лишения свободы с испытательным сроком на 2 года. Подсудимый также лишен права быть официальным наблюдателем на выборах народных депутатов Украины и заниматься предвыборной агитацией сроком на 2 года.

По информации в СМИ, средства были получены подсудимой от Владимира Гречаного, против которого также возбуждено уголовное дело, он был взят под стражу с правом внесения залога. После внесения 90 тыс. грн залога Гречаный скрылся и сейчас находится в розыске.

Можно утверждать, что против инициаторов и организаторов пирамиды подкупа не возбуждено никаких уголовных дел, их действия не расследовали, зато из двух фактических исполнителей преступления привлечен к ответственности только один, и то он освобожден от отбывания наказания с назначением испытательного срока.

Случай № 2. На выезде из города Черкассы правоохранители остановили автобусы с пассажирами, которые направлялись в Одессу для участия в незаконном голосовании. В период с 22-го по 25 октября 2014 года четверо граждан с целью подкупа избирателей подыскивали жителей Черкасской области для голосования на избирательных участках Одесской области, пообещав им денежное вознаграждение (от 200 до 2000 грн). Открыто уголовное производство № 12014250000000457.

Сегодня судебное разбирательство в уголовном производстве по делу №№ 711/51/15-к продолжается, поэтому в Едином государственном реестре судебных решений есть только постановление Приднепровского районного суда г. Черкассы. Стоит отметить, что судебное разбирательство этого уголовного производства неоправданно затягивается.

Так, 6 января 2015 года обвинительный акт поступил в Приднепровский районный суд города Черкассы. Однако суд первой инстанции обвинительный акт возвратил для устранения указанных недостатков в течение месяца. 10 марта Апелляционный суд Черкасской области удовлетворил апелляционную жалобу прокурора, не выявив недостатков обвинительного акта, таким образом дело снова было назначено к рассмотрению 6 апреля 2015 года.

По информации официального портала «Судебная власть», следующее слушание дела по обвинению Цупрун А.Ю., Толуб Р.В., Бондаренко В.В., Перкин С.А. состоится в Приднепровском районном суде. Черкассы 21 сентября 2015 года.

Случай № 3. Едва ли не наибольший резонанс получил подкуп избирателей в 102-м избирательном округе, в котором избран депутатом Олесь Довгий. В милицию, в том числе и наблюдателями ОПОРЫ, было написано 39 сообщений о возможных нарушениях избирательного законодательства в пользу кандидата в народные депутаты Украины А. Довгого, большинство из них было связано с подкупом. Факты подкупа избирателей неоднократно фиксировали и журналисты.

Журналистские расследования, как уже отмечалось, проводили нынешние народные депутаты Мустафа Найем, Сергей Лещенко и Светлана Залищук. Они требовали от ЦИК признать выборы в 102-м одномандатном избирательном округе недействительными.

Расследование уголовных дел следователями отделами Знаменского и Онуфриевского райотделов УМВД Украины в Кировоградской области по фактам совершения подкупов избирателей на территории 102-го избирательного округа по ч. 1 ст. 157 Уголовного кодекса Украины (в редакции УК по состоянию на 23.10.2014г.) отдельно отмечалось в промежуточном отчете МВД о расследовании нарушений избирательного законодательства.

Однако на сегодняшний день расследование ни одного уголовного дела по 102-му избирательному округу так и не доказано даже до стадии хотя бы предъявления обвинения, семь уголовных производств закрыто, на данный момент расследование продолжается только в одном уголовном производстве.

В то же время Олесь Довгий помогал в организации работы избирательного штаба Сергея Березенко, который баллотировался в известном «гонкой в объемах подкупа избирателей» Черниговском 205-м избирательном округе на внеочередных выборах народных депутатов 2015 года.

Основанием для закрытия семи уголовных производств стало отсутствие, по мнению правоохранителей, в действиях состава уголовного преступления. Однако еще больше возмущает факт закрытия двух уголовных производств по п. 4 части 1 статьи 284 Уголовного кодекса Украины (вступление в силу закона, которым отменена уголовная ответственность за деяние, совершенное лицом).

Напомним, 19 октября 2014 года президент подписал принятый 14 октября закон «О внесении изменений в Уголовный кодекс Украины относительно усиления ответственности за нарушение избирательных прав граждан». Законом исключено слово «подкупом» из статьи 157, зато изложена в новой редакции статья 160 «Подкуп избирателя, участника референдума». Таким образом подкуп из способа препятствования избирательному праву стал самостоятельным преступлением. Такое изменение не означает декриминализации подкупа, наоборот, с 23 октября — с момента вступления закона в силу — усиливалась ответственность за подкуп. Поскольку уголовный закон, ужесточающий ответственность, не имеет обратного действия во времени, а подкуп не будет декриминализирован, следствие должно быть завершенным по ч. 1 статьи 157 УК Украины.

Таким образом, принятие закона об усилении ответственности — при неправильном применении норм уголовного закона — на Кировоградщине привело к закрытию уголовного дела в связи с отменой уголовной ответственности, что является «юридическим нонсенсом».

В Едином государственном реестре судебных решений находим еще два уголовных производства подкупа избирателей, по которым решения судов опубликованы, однако в менее резонансных делах, а именно: приговор Новомосковского горрайонного суда Днепропетровской области от 10 февраля 2015 года по делу 183/721/15-к (Случай 4) и приговор Белогорского районного суда Хмельницкой области от 12 декабря 2014 года по делу 669/1419/14-к (Случай 5 ).

Случай 4. В с. Спасское Новомосковского района Днепропетровской области агитатор раздавала макаронные изделия, халву и печенье со скидкой 30% за поддержку одного из кандидатов. Таким образом, обвиняемая предоставила избирателям неправомерную выгоду за совершение действий, связанных с непосредственной реализацией ими своего избирательного права, голосование за отдельного кандидата на выборах, осуществив непрямой подкуп избирателей. Между прокурором и обвиняемым заключено соглашение.

Судом назначено согласованное сторонами наказание в виде штрафа в размере 300 необлагаемых минимумов доходов граждан, что составляет 5100 грн. Поскольку уголовное дело возбуждено до вступления в силу изменений от 14 октября 2015 года, лиц, виновных в получении подкупа, к ответственности не привлекали.

Положительным выводом из рассмотрения этого судебного дела является то, что судебная практика свидетельствует: уголовно наказуемым деянием является не только прямой, но и косвенный подкуп (предоставление определенных льгот и преимуществ, а не непосредственно денежных средств).

Случай 5. В с. Водички Белогорского района Хмельницкой области обвиняемый передал жителям села по 100 грн каждому. По свидетельству обвиняемого, 2000 грн и договоры ему вручило незнакомое лицо. Обвиняемый раздал жителям с. Водички все предоставленные ему деньги в сумме 2000 гривен и заполнил 24 договора, а тем четырем жителям, которые предоставили паспортные данные и расписались в договорах, но им не хватило средств, он пообещал отдать деньги после следующей встречи с незнакомцем. Утром 22 октября 2014 года он снова встретился с незнакомым, который предоставил ему еще 400 гривен и пояснил, что в случае победы на избирательном участке кандидата, обязательно с обвиняемым рассчитается за выполненную работу.

По результатам судебного рассмотрения подсудимому назначено наказание в виде ограничения свободы на срок один год, от отбывания которого он освобожден с испытанием с установлением испытательного срока. Вместе с тем лишен права занимать должности в избирательных комиссиях, комиссии по референдуму, быть официальным наблюдателем, а также заниматься деятельностью, связанной с избирательным процессом и референдумом на один год. Поскольку уголовное дело возбуждено до вступления в силу изменений от 14 октября 2015 года, лиц, виновных в получении подкупа, к ответственности не привлекали.

Следствием не установлено лицо, передавшее обвиняемому деньги и договоры, также не ясно, какое участие в преступной “пирамиде «принимал сам кандидат, в пользу которого осуществлен подкуп. Фактически ответственность понес только непосредственный мелкий исполнитель преступления.

Анализируя все пять случаев — от наиболее до наименее резонансных, стоит отметить, что ни в одном из них не были наказаны организаторы схем подкупа или кандидаты, в пользу и, можно предполагать, с разрешения которых организовывали преступные «пирамиды подкупа» или планировали запускать «карусели». Привлечение к ответственности имело фрагментарный характер по сравнению с масштабом подкупа.

К сожалению, только активной деятельности журналистов и общественных активистов сегодня мало, чтобы преодолеть систему и перестать сравнивать избирательные округа в Украине с сицилийским Палермо, где раньше царило не право, а безнаказанность. Опыт внеочередных выборов народных депутатов в 205-м избирательном округе на Черниговщине показал глубину возможных последствий бездействия правоохранительных органов по предотвращению и противодействию подкупа избирателей. После их проведения президент выступил с инициативой обсуждения конкретных шагов, в частности законодательных, чтобы избежать нарушений на следующих местных выборах 25 октября 2015 года.

Рабочая группа, в частности представители Международного фонда избирательных систем (IFES), ОПОРЫ и Комитета избирателей Украины, наработали прогрессивный законопроект, который криминализирует любое получение и предоставление незаконного вознаграждения избирателям, что позволит привлечь к ответственности за предоставление товаров физическим лицам, то есть непосредственно избирателям (за исключением мелкой агитационной продукции, например, ручек, календарей, пакетов с логотипами партий или фамилиями кандидатов стоимостью до 36,54 грн).

Но сегодня этот важный законопроект «потерялся» в кулуарах администрации президента Порошенка. Последствия задержки его внесения в Верховную Раду и вероятное принятие лишь в конце избирательной кампании станет наступлением на те же грабли, повторением ошибки 2014 года, когда изменения в Уголовный кодекс вступили в силу лишь за два дня до дня голосования, поэтому их применение на практике не сработало.

Кроме того, действующее законодательство, даже без внесения в него изменений, в случае его эффективного применения позволяет правоохранительным органам активно бороться с подкупом избирателей. К сожалению, результаты, которые мы наблюдаем, совсем другие.

Безнаказанность лиц, которые совершали, в частности, организацию массового подкупа избирателей, с одной стороны, углубляет недоверие общества к способности органов публичной власти провести эффективные реформы в ближайшее время, с другой — поддерживает уверенность организаторов и исполнителей преступлений в безнаказанности их преступных действий, возможности избежать наказания, применив коррупционные механизмы.

Ольга Коцюруба, Национальное бюро расследований Украины

Почему Петр Порошенко — предатель идеалов Революции достоинства. 24 пункта обвинений. Расследование

Poroshenko-5-faktiv1

Я был категорически против того, чтобы Порошенко — с его нелицеприятной биографией — стал новым президентом Украины после свержения Майданом бандита Януковича. Соответственно, призывал не голосовать за него и сам этого не делал.

Во-первых, для меня было совершенно очевидно, что Порошенко является типичным олигархом — со всеми вытекающими из этого перспективами.

Во-вторых, он был одним из учредителей преступной организации под названием партия регионов.

В-третьих, Порошенко клялся на известных пленках майора Мельниченко в верности Кучме.

В-четвертых, он был «любым друзем» №1 у президента Ющенко.

В-пятых, в правительстве Януковича-Азарова в 2012 году Порошенко трудился министром экономики, и поэтому на нем также лежит вина за искусственное удержание тогда стабильного курса гривны, для чего травились золотовалютные резервы и набирались новые внешние кредиты. Соответственно, он в определенной мере виновен и в обвале в 2014 году гривны.

В-шестых, именно Порошенко стал одной из главных причин поражения «оранжевой» революции. Александр Зинченко на пресс-конференции в 2005 году обвинил его в коррупции, а затем данное обвинение поддержала Тимошенко. После чего Ющенко отправил в отставку Тимошенко с поста премьер-министра, Порошенко с поста секретаря СНБО, а Зинченко сам подал в отставку с должности руководителя секретариата президента. Позднее благодаря всему этому, как известно, во власть вернулись «регионалы», а в 2010 году президентом стал Янукович.

Тем не менее, Петр Алексеевич был избран президентом. При этом сторонники Порошенко либо считали негативные моменты из его биографии недостаточно убедительными, либо заявляли, что он своим активным участием в Майдане себя полностью морально реабилитировал, а впредь — став президентом — ни за что не предаст идеалы Революции достоинства.

Однако вот уже закончился 2014 год и подходит, наконец, к завершению затяжной украинский новогодний «рамадан», поэтому сейчас как нельзя кстати будет подвести некоторые итоги деятельности Порошенко после свержения режима Януковича — то есть, начиная с весны 2014 года.

Я предлагаю ныне список действий Порошенко за этот период, каждое из которых его компрометируют, так как является в лучшем случае ошибочным, а в худшем — фактом именно предательства идеалов Революции достоинства. Дабы этот текст не получился слишком уж большим, подаю пункты в кратком виде (но, по-возможности и при необходимости, со ссылками).

1. Журналист «Украинской правды» Сергей Лещенко 2 апреля 2014 г. обнародовал сведения о поездке Порошенко с Кличко в Вену и их тайной встрече там с одним из главных спонсоров Януковича, олигархом Фирташем. Порошенко, предположительно, либо просил у Фирташа финансирования своей избирательной кампании, либо добивался лояльности для себя во время избирательной кампании контролируемым Фирташем телеканалом «Интер» (либо и то, и другое вместе).

2. Примерно в середине апреля штаб Порошенко запустил массовую рекламу в СМИ — с призывом к украинцам голосовать на грядущих президентских выборах за ЕДИНОГО кандидата от ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ сил Петра Порошенко. Ясно, что данная реклама являлась дезинформацией, так как никто Порошенко не выбирал единым кандидатом от демсил. Но она, несомненно, помогла ему победить еще в первом туре.

3. Игнорируя пожелания общественности и приглашения телеканалов, Порошенко не явился перед выборами на теледебаты с Тимошенко. При этом Петр Алексеевич прибегнул ко лжи, оправдывая такое свое поведение.

***
Эти первые три пункта относятся к периоду, когда Порошенко еще не стал президентом. Следующие относятся уже ко времени его президентства.

***

4. Кадровые промахи. Возмутительное назначение на пост министра обороны феноменально бездарного, да еще и просто тупого Гелетея. Также вызывают много вопросов фигуры главы Нацбанка Гонтаревой, Генпрокурора Яремы, главы президентской администрации Ложкина, первого замглавы администрации Косюка и многих других. Еще Порошенко назначил губернатором Кировоградщины экс-регионала Кузьменко, что, как говорится, вообще «на голову не налазит»…

5. Сомнительные личности присутствовали также в партийном списке Блока Порошенко на парламентских выборах. Например, в них оказался некий Артур Герасимов. «Мы говорим об Артуре Герасимове, который идет в списке Порошенко. Его человек — «Бес» — сейчас контролирует Горловку», — рассказала о нем Татьяна Чорновол.

6. Выгораживание президентом руководства Минобороны и «Укроборонпрома», продававших оружие внутри Украины. Плюс наезд за расследование на журналистов «Зеркала недели» и многочисленная ложь по этому вопросу.

7. Огромные потери украинских военных в Иловайском котле и ненаказание за это ни одного генерала — в том числе брата экс-спикера Литвина, которого комбаты открыто обвинили в бегстве с поля боя. Что неудивительно, ведь известно, что Порошенко пребывает в дружеских отношением с Владимиром Литвиным (хотя Литвин — это негодяй высшей пробы). Также отвратительное снабжение войск теплой одеждой, вооружением и прочее.

8. Порошенко приказал Нацбанку за месяц до парламентских выборов искусственно держать курс на уровне 12,95 грн за долл (точно так же, как Янукович ради выборов держал искусственно курс 8 во вред экономике). Из-за чего возникло несколько курсов, значительно сократились золотовалютные резервы и пострадал бизнес, а избранные банки нажились на спекуляциях (покупали у Нацбанка по 12,95 грн за долл и почти сразу после этого продавали по 14.

После выборов НБУ сразу перестал держать курс, вследствие чего гривна снова начала стремительно падать — до 20 грн за долл и выше в конце прошлого года.

9. Порошенко нагло провел в Раду своего 29-летнего сына по «прикормленному» им лично ранее округу в Виннице. Тем самым повторил «достижение» Януковича, который тоже провел в Раду своего сына-лоботряса.

10. Президент нарушил избирательное законодательство в День тишины перед парламентскими выборами оглашением обращения к народу (в котором хвалил себя). Кроме того, в тот же день принадлежащий ему «5 канал» крутил рекламный ролик его сына.

11. Порошенко никак не отреагировал на бездействие Генпрокурора Яремы и «крышевание» им одного из своих коррумпированных замов. Речь идет о Даниленко, присвоившим мошенническим путем через сына 150 гектаров земель и водоемов.

12. Принадлежащий президенту Порошенко «Международный инвестиционный банк (МИБ)», несмотря на кризис и войну, продемонстрировал в прошлом году чудеса роста. Активы этого банка с начала года выросли почти на 50% (до 2,5 млрд грн), говорится в отчете банка за III квартал 2014 года. Тогда как активы всей банковской системы Украины увеличились всего на 5%.

13. Партийцы Порошенко и Яценюка больше других применяли подкуп и админресурс на парламентских выборах. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420960408./555261647940130/?type=3&theater

14. В ноябре прошлого года в СМИ появилось сообщение о том, что рабочие усердно ремонтируют дорогу в Конча-Заспе около дома президента Порошенко. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

15. Также в ноябре была обнародована скандальная информация, что глава НБУ Гонтарева и руководитель Фонда гарантирования вкладов Ворушилин – бывший председатель набсовета «Международного инвестиционного банка», который принадлежит президенту Петру Порошенко — помогают экс-главе «Минсдоха» по-дешевке скупать украинские банки.

https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

16. После парламентских выборов стало известно, что в администрации президента проходят постоянные консультации с группой депутатов из числа мажоритарщиков-самовыдвиженцев, которые не вошли в список Блока Петра Порошенко ввиду неоднозначного политического прошлого. Речь шла о создании фракции, куда вошли бы более 20 мажоритарщиков. Среди них — Олесь Довгий, Ефим Звягильский, Эдуард Матвийчук, Владимир Бандуров, Игорь Шкиря, Андрей Деркач, Сергей Клюев, Александр Супруненко и ряд харьковских бывших регионалов. Они должны были бы обеспечивать необходимое количество голосов в парламенте для прохождения нужных администрации президента законопроектов и кадровых решений. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./567706393362322/?type=3&theater

17. Ставший по инициативе Порошенко спикером парламента Гройсман ради выполнения воли «шефа» несколько раз совершил позорные противозаконные действия. В частности, первым позором Гройсмана было голосование в парламенте за состав нового правительства 2 декабря. Тогда он ради «нужного» решения нарушал регламент и даже прибегал к фальсификациям. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1419513277./576186909180937/?type=3&theater

Вторым позором Гройсмана стало принятие 25 декабря также с нарушением норм регламента скандального закона об усилении полномочий СНБО. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959502./586956754770619/?type=3&theater

18. Во время внеочередной сессии Винницкого облсовета 6 декабря активисты устроили акцию протеста и прорвались в здание ОГА и облсовета, вступив в столкновения с милицией. Председатель Винницкого облсовета Сергей Свитко и общественные активисты Винницы возложили вину за это на губернатора Олийныка и президента Порошенко. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=577879149011713&id=238703292929302

При этом, как сообщили позднее в партии «Воля», был арестован член этой партии Юрий «Хорт» Павленко, который порвал портрет президента Порошенко во время протестной акции в Винницкой ОГА. Таким образом, режим Порошенко в прошлом месяце де-факто начал политические репрессии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965146./579344605531834/?type=3&theater

19. В «Украинской правде» 26 декабря вышла сенсационная статья-разоблачение. В которой подробно рассказывалось, как в последнее время в Украине разыгралась жесткая схватка среди олигархов за энергетический рынок. Причем, как указывается в материале, глава президента Ложкин лоббирует поставки угля в Украину через компанию бывшего бизнес-партнера Порошенко. Также Ложкин подозревается в лоббировании определенных интересов и в вопросах поставок электроэнергии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

При этом 29 декабря Порошенко проинформировал, что, по сути, Украина покупает уголь у террористов на Донбассе (!). https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

***
Кроме того, в данный список можно и нужно включить также невыполненные президентские обещания Порошенко.

***

20. Полное отсутствие за весь период президентства Порошенко обещанной реальной борьбы с коррупцией и прочих реформ. До сих пор не произведено ни одного громкого ареста. Кроме того, по мнению экспертов, ныне продолжают функционировать практически все прежние коррупционные схемы разграбления государства.

21. Порошенко до сих пор не продал ничего из своего бизнеса, хотя обещал это незамедлительно сделать после президентских выборов. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959504./580506782082283/?type=3&theater

22. Порошенко также обещал перед президентскими выборами наступления в скором времени мира на Донбассе и возвращение под контроль Украины захваченных террористами территорий. Он называл тогда три возможных срока успешного завершения АТО на востоке Украины — несколько часов, неделя и три месяца. Однако после проведения 2 ноября на Донбассе фейковых выборов руководства и парламентов так называемых ДНР и ЛНР, а также де-факто их признания Россией, на востоке Украины окончательно образовалось свое «Приднестровье». А это означает невыполнение данного (главного!) обещания Порошенко.

23. Еще одно невыполненное предвыборное обещание Порошенко — это проведение досрочных парламентских выборов исключительно на пропорциональной основе и по открытым спискам. Но он потом не приложил усилий для проведения изменений в избирательное законодательство, как приложил для принятия, например, закона «об особом статусе Донбасса». Причем, понятно, почему — сейчас во фракции Блока Порошенко за счет «мажоритарщиков» в два с половиной раза больше депутатов, чем число прошедших в Раду по партийным спискам. Но также в парламент по мажоритарным участкам из-за данного невыполнения обещания Петра Алексеевича сейчас прорвались до сотни бывших регионалов и других представителей бандитского режима Януковича.

***
Как видим, «список Порошенко» огромен! Хотя я наверняка что-то забыл, а в будущем этот список будет, без сомнения, пополняться новыми пунктами.

Ну и что, украинцам и дальше нужно ждать, что Порошенко изменится и начнет, наконец, «жить по-новому»?..

Кстати, сразу хочу отмести возможные реплики-возражения, что сейчас не время менять президента, поскольку, мол, следующий Майдан непременно будет очень кровавым. А это только на руку Путину. И так далее.

Нет! Как я уже ранее аргументировал, третий Майдан, если он состоится в ближайшее время, наоборот, будет быстрым и бескровным. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420968228./590748777724750/?type=3&theater

Поскольку тот же Порошенко наверняка еще не забыл, что произошло менее года назад с Януковичем. Также не забыли недавний Майдан и украинские правоохранительные органы — они, вне всякого сомнения, больше не пойдут против народа, защищая преступную власть…

P. S. Я действительно забыл, но мне напомнили читатели в комментариях, про еще один пункт — он будет 24-м. Порошенко незаконно строится в буферной зоне Киево-Печерской Лавры. В частности, его декларацию о начале строительных работ в буферной зоне Киево-Печерской Лавры и Софии Киевской зарегистрировали без необходимого разрешения Минкультуры, сообщило в конце декабря в своем расследовании «Радио Свобода».

Экономика от ПророкаНациональное бюро расследований Украины

Представники самовисуванця Дмитра Гордона пропонують 300 гривень за підтримку кандидата, — комітет виборців

ne-prodavay-golos2Комітет виборців України стурбований відвертими спробами деяких кандидатів задіяти місцевий адмінресурс та технологію прямого підкупу виборців.

Про це йдеться у повідомленні КВУ, оприлюдненому 16 жовтня 2014 року.

Громадянам все частіше пропонують грошову винагороду в обмін на згоду проголосувати за певного кандидата.

Набирає обертів підкуп виборців у місті Києві.

Іронія ситуації полягає в тому, що інформація про намагання організувати грошовий підкуп надходить також з округу, де розташований центральний офіс КВУ.

Повідомлення про такі спроби фіксуються як спостерігачами, так і юристами «гарячої лінії» КВУ.

Зокрема, громадяни повідомили про спробу організувати підкуп виборців у виборчому окрузі № 220.

Згідно отриманої інформації, представники кандидата-самовисуванця Дмитра Гордона людям похилого віку, що мешкають в районі «Виноградар», 300 гривень за підтримку кандидата.

Нещодавно схожі випадки вже були зафіксовані в Черкаській та Кіровоградській областях. В ОВО № 195 (Черкаська область) екс-регіонал Володимир Зубик пропонував виборцям продати свій голос за 150-200 грн.

А в ОВО № 102 (Кіровоградська область) виборцям пропонували 200 гривень за Олеся Довгого.

Натомість, на Волині (ОВО № 21) партія «Заступ» підкуповує виборців під виглядом оплати за послуги «агітаторів». Громадяни отримують по 500 гривень нібито за поширення партійної газети.

КВУ нагадує політичним партіям та кандидатам про кримінальну відповідальність за прямий підкуп виборців. Окрім того, згідно поправок до Кримінального кодексу України від 14 жовтня, відповідальність нестимуть і виборці, які продали свій голос. Їх будуть штрафувати на суму від 3100 до 5400 грн.

КВУ закликає громадян, які стали свідками спроб підкупу, повідомляти про це в органи внутрішніх справ, а також на «гарячу лінію» КВУ за тел. (044) 425-21-66, 425-23-01, 425-37-20, +38 067-100-48-12.

Перші призначення Порошенка: бізнес-партнери і любі друзі Медведчука та Черновецького. 2 фото

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

Керувати адміністрацією президента Петро Порошенко призначив свого друга і бізнес-партнера медіамагната Бориса Ложкіна.

Своє багатство теперішній голова АП мультимільйонер Борис Ложкін заробив на медіа. Маючи 18 років, у 1989 році Ложкін створив першу в Харкові мережу з продажу газет і журналів. А вже через рік вклав зароблені кошти в комерційну газету АТВ. Потім були інші медіа-проекти і зрештою — створення одного з найуспішніших медіахолдингів України — UMH Group.

UMH Group об’єднує медіапроекти в сегментах преси, радіо та інтернету в Україні та Росії. Серед найбільш відомих видань — «Кореспондент», Forbes, «Теленеделя», «Комсомольська правда в Україні», «Аргументи і факти в Україні», «Команда», «Футбол». Володіє також «Нашим радіо», «Авторадіо», «Європа Плюс», «Ретро FM», «Радіо Алла» та рядом локальних станцій. Партнерами UMH в медіабізнесі з неконтрольними частками є Ігор Суркіс (радіо «Динамо»), Геннадій Боголюбов (газета «Комсомольська правда»), група СКМ (холдинг United Online Ventures, контролюючий інтернет-портали bigmir.net, tochka.net і i.ua ).

У 2013 році журнал «Фокус» оцінив стан Бориса Ложкіна в $126,4 млн (101 місце рейтингу «200 найбагатших людей України»).

UMH Group був проданий у 2013 році корпорації ВЕТЕК, якою володіє молодий олігарх «Сім’ї» Януковича Сергій Курченко.

Із Порошенком Ложкіна поєднують бізнес-зв’язки. 13 квітня 2011 Порошенко та Ложкін спільно придбали акції медіа-компанії KP media (власник Інтернет-порталів BigMir.net, Korrespondent.net, Ricardo.com.ua, Novynar.com.ua, Політорг.net.). Минулого року Порошенко продав свою долю у цій компанії Ложкіну. Крім того, Порошенко і Ложкін спільно володіли станціями «Наше радіо», «Ретро FM», «Next».

Указом № 521/2014 Олега Рафальського призначено заступником глави адміністрації президента України.

Про Рафальського відомо те, що він вже працював в АП за часів Леоніда Кучми на посаді керівника Головного управління з питань внутрішньої політики. У той час адміністрацією керував Віктор Медведчук. Після помаранчевої революції був звільнений з АП. Після року роботи провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України у жовтні 2006 року Рафальський повернувся у владу.

Його призначили заступником керівника апарату прем’єр-міністра України секретаріату Кабінету міністрів. Уряд у той час очолював Віктор Янукович. Рафальський пішов з цієї посади разом із відставкою Януковича у 2007.

У партії регіонів про Рафальського не забули. У 2008 році його призначили першим заступником завідувача секретаріату депутатської фракції партії регіонів апарату Верховної Ради України.

Із 2010 року він повертається в АП на посаду заступника голови — керівника Головного управління документального забезпечення.

26 лютого 2014 року в.о. президента України Олександр Турчинов призначив Рафальського тимчасовим виконувачем обов’язки голови АП.

Рафальського вважають близьким до колишнього глави АП часів Віктора Януковича Сергія Льовочкіна.

Державне управління справами Порошенко віддав 30 річному вінничанину Сергію Березенкові. У 2006 році він закінчив факультет економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Березенка привів у команду Порошенка давній друг нового президента Анатолій Матвієнко, колишній голова Вінницької ОДА та лідер партії «Собор». Березенко є його племінником.

Ще у студентські роки Березенко вступив до партії «Український Молодіжний Собор», а потім навіть став заступником її голови, а потім деякий час навіть очолював партію.

Ця партія активно підтримувала тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького.

Сергій Березенко

Сергій Березенко

У лютому 2006 року Березенко очолив молодіжне крило Блоку Леоніда Черновецького.

З червня 2006 Сергій Березенко працював радником Київського міського голови з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму. У той час він зав’язав дружбу із тодішнім секретарем Київради Олесем Довгим.

З вересня 2006 року очолював Головне управління у справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації.

Сергій Березенко навіть був депутатом Київської міської ради п’ятого скликання (2006 — 2011 років) від фракції «Блок Леоніда Черновецького».

«Українська правда» у матеріалі 28 березня писала, що Березенко розвивав мережу виборчих штабів Петра Порошенка.

Петро Порошенко також призначив Геннадія Зубка першим заступником голови АП. До того Зубко керував обласним штабом кандидата в президенти Петра Порошенка в Житомирській області, де отримав підтримку 58,64% виборців.

Останні два тижні Зубко встиг пропрацювати керівником Державного управління справами.

2012 року Геннадій Зубко був обраний до Верховної Ради по мажоритарному окрузі №62 (м. Житомир) від ВО «Батьківщина».

Зубко «засвітився» в скандалі із призначенням нового директора Житомирського лікеро-горілчаного заводу.

17 травня новий директор заводу, якого призначив керівник Державного управління справами намагався потрапити на місце роботи. Але працівники підприємства завадили йому це зробити. Пізніше Зубко пояснив новому директорові від імені колективу, що люди хочуть аби нового керівника погодили з ними, бо бояться, що невідома людина доведе підприємство до банкрутства.

У мережі YouTube є відео, де Зубко, якого запросили на збори трудового колективу заводу, говорить із головою адміністрації президента Сергієм Пашинським. Останній звинувачує Зубка у використанні ситуації на заводі для агітації за Порошенка. Натомість Зубко пропонував відправити для зустрічі з колективом, якому, за словами Пашинського «промили мізки», в.о. керівника ДУС Чернецького.

Пізніше Пашинський сказав журналістам: «Мені дуже сумно, що мій колега депутат Зубко, прикриваючись трудовим колективом просто організував злочинну групу. Дуже просто взяти пару людей, дати їм гроші, вкрадені в держави, дуже просто корумпувати засоби масової інформації — така інформація теж у нас є».

Подейкують, що призначення на посаду голови ДУС Геннадія Зубка пов’язане із Житомирським лікеро-горілчаним заводом, який належить ДУСі. Зубко хотів залишити лояльний до нього менеджмент і тому Порошенко попросив Турчинова призначити Зубка.

Посаду першого помічника президента обійняв 42-річний кадровий дипломат Юрій Оніщенко. Два останні роки Оніщенко працював Надзвичайним і повноважним послом України в Королівстві Норвегія. До того був директором департаменту секретаріату міністра МЗС України. Із 2005 до 2009 працював у представництві України в ООН. Спершу радником, а потім заступником представника.

Прес-службу Петра Порошенка буде очолювати професійний тележурналіст, обличчя 5 каналу Святослав Цеголко. У 1996 році він почав працювати у Львові журналістом газети «Разом». Потім був «Поступ», «За вільну Україну», радіо «Люкс ФМ», а з 2004 року Цеголко працює у Києві на 5 каналі.

Юлія Турбаєвська, Національне бюро розслідувань України

Анатолій Матвієнко підкуповує виборців мобілками

Нардеп-“нунсівець”  Матвієнко роздавав мобільні телефони на Вінниччині. Відвідав селища Теплик, Чечельник, Тростянець та міста Гайсин, Бершадь і Ладижин. У будинках культури збирав місцевих та школярів із ближніх сіл і проводив конкурс на найкращу писанку. Скрізь визначав шістьох переможців і дарував мобілки «Самсунґ».

— Я це робив не для того, щоби підкупити виборця, а щоб відроджувати культурну самобутність, — говорить Матвієнко. — Я ж не вручаю подарунків просто так. Не хочу цим принижувати людей, платити їм данину. Це заохочувальні призи для підтримки культурної акції. Я свою першу писанку намалював у 50 років з онуком. Раніше мене ніхто цього не вчив. Тому я вирішив навчити дітей. Дарую телефони, бо знаю, як сільські діти про такі мріють. Мобільники недорогі. Один мені обійшовся десь у 250 гривень, бо брав оптом 40 штук. Школам та садкам вручав цифрові фотоапарати. У мене зарплата 17 тисяч гривень, а 14 тисяч мені виділяє держава для роботи з виборцями.

Нардеп почав презентувати мобільні торік у грудні.

— Організував свято до дня Святого Миколая для вихованців Джулинської школи-інернату. Діти писали листи. За найкращі дарував телефони, цифрові плеєри і радіогодинники, — розповідає 44-річна Світлана Шульц із Бершадської райдержадміністрації. — Анатолій Сергійович прискорив будівництво газової магістралі до Бершаді. На два роки спорудження спинили. За сприяння Матвієнка району нарешті виділили з бюджету 10 мільйонів гривень.

Нагадаємо, що народний депутат-“регіонал” Ірина Бережна у Харкові роздає продуктові набори — гречку, олію, згущене молоко, цукор, чай, печиво і цукерки. Її колега Ірина Горіна вручала у цьому місті харчі та подарункові сертифікати на 500 грн на покупки в одній із парфумерних мереж. Зять Горіної — Олесь Довгий, що балотуватиметься в Дніпровському районі столиці, теж задобрював виборців продуктами. Позафракційний Володимир Пилипенко на Полтавщині роздає гречку, рис, макарони, олію, кільку в томаті. Екс-нардеп Олександр Волков на Сумщині — горілку зі своїм зображенням. Також у Києві шампанським із власним портретом вітав людей із Новим роком «регіонал» Максим Луцький.

 

 

«Регіонали» проводять роздачу пайків. Фото

Незважаючи на те, що агітаційна кампанія до парламентських виборів-2012 ще не розпочалася, депутати і чиновники уже активно агітують гречкою і парфумами. Хоч ЦВК і називає це підкупом й погрожує таким «агітаторам» відповідальністю, схоже, це не надто їх стримує.

13 квітня 2012 року у харківських дитсадках почали агітувати за «регіонала» Володимира Мойсика.У дитсадках Орджонікідзевського району Харкова батькам роздавали паски з його фотографією. За словами вихователів, наказ роздати батькам паски надійшов від директора. Водночас батьки обурювалися, що інформація про термін виготовлення та придатності продукції на упаковці була відсутня.

18 квітня відбувся з’їзд партії «Україна – вперед!», лідером якої є Наталія Королевська. У перерві партійного зібрання організатори організували для його учасників роздачу безплатних обідів. Внаслідок цього виникла тиснява.

На початку травня у школі №49 Фрунзенського району міста Харкова зафіксували роздачу безкоштовних продуктових наборів виборцям. Роздача наборів здійснювалася особисто народним депутатом від Партії регіонів Іриною Горіною, яка планує балотуватись до Верховної Ради по виборчому округу в даному районі. До набору депутата окрім традиційних продуктових наборів з гречки і згущеного молока увійшли більш коштовні подарунки. Це подарункові сертифікати на 500 грн. однієї з парфумерних мереж.

Не тільки Горіна проявляє активність у Харкові. Її колега по фракції Ірина Бережна та позафракційний депутат Валерій Писаренко також роздають мешканцям міста продуктові набори. Цікаво, що разом з пайками вони роздавали агітаційні матеріали з гаслом «Вмєстє побєдім!». Слід нагадати, що саме з таким гаслом на останніх парламентських виборах у Росії брала участь партія «Єдіная Росія».

У той же час в одеській загальноосвітній школі № 12, що в Суворовському районі міста, при вході висить рекламний стенд депутата Одеської облради від Партії регіонів Олександра Пресмана.

На стенді зокрема, розміщено оголошення для батьків учнів, що свідчить про те, що певний благодійний фонд організовує зустрічі з депутатом облради Пресманом О.С. Передвиборчий салоган політика – «Творю добро!».

Схоже, Харків залишається лідером за кількістю вийвлених фактів сумнівної щодо законності агітації. Так, напередодні Дня перемоги учнів шкіл Ленінського та Жовтневого районів міста примушують розносити пенсіонерам продуктові набори та вітальні листівки від народного депутата від Партії регіонів Олександра Фельдмана і харківського міського голови Геннадія Кернеса.

Народний депутат з НУНС Анатолій Матвієнко не відстає від свої колег з Партії регіонів. Напередодні Великодня він роздавав мобільні телефони на Вінниччині. Депутат відвідав селища Теплик, Чечельник, Тростянець та міста Гайсин, Бершадь і Ладижин. У будинках культури збирав місцевих та школярів із ближніх сіл і проводив конкурс на найкращу писанку. Скрізь визначав шістьох переможців і дарував мобілки Samsung.

Між тим, з огляду на оприлюднення числених фактів сумнівної з точки зору закону агітації у ЦВК роз’яснили, що безкоштовна роздача товарів виборцям є підкупом.

Як повідомлялось, наприкінці січня народний депутат та голова депутатської групи «Реформи заради майбутнього» Ігор Рибаков розпочав власну агітаційну кампанію, використовуючи адмінресурс, а також підкуповуючи виборців. В Семенівському, Варвинському та Сосницькому районах Чернігівської області Рибакова та його помічників систематично запрошували керівники місцевих адміністрацій на урочисті заходи з нагоди відкриття об’єктів соціальної інфраструктури. І це, незважаючи на те, що гроші на реконструкцію виділяються з державного, або й місцевого бюджетів.

В цих же районах, зазначають в громадянському русі, виборцям від імені депутата безкоштовно роздавали продуктові та кондитерські набори.

Відкрили політичний агітаційний сезон в Україні у Дніпропетровську. З початком квітня на дитячих майданчиках міста з’явилася символіка Партії регіонів.

На табличках ПР, прикріплених на відремонтованих майданчиках, значаться імена голови обласної адміністрації Олександра Вілкула та його заступника Івана Ступака, які мають намір балотуватись по виборчим округам Дніпропетровська на майбутніх виборах.

Раніше активісти повідомляли про те, що Іван Ступак роздає виборцям безкоштовні набори медикаментів, брендовані своїм прізвищем.

Нагадаємо, у 2011-му і на початку цього року громадськими активістами були зафіксовані числені факти підкупу виборців переважно з боку провладних кандидатів. Так, у грудні в інтернеті з’явилося відео, на якому колишній секретар Київради Олесь Довгий агітує київських бабусь, роздаючи їм продуктові пайки. Згодом стало відомо, що Довгий взявся агітувати виборців і з допомогою цукеркових наборів для дошкільнят у дитсадках.

Водночас від імені депутата від Партії регіонів Максима Луцького безкоштовно поширювали ліки з його портретом на упаковці. Згодом Луцький пояснив, що своїм портретом захищає безкоштовні ліки від недобросовісних медиків, які нібито продають ці медпрепарати. Крім того, своїм портретом він «захищав» пляшки шампанського, які роздавали мешканцям Солом’янського району столиці

Минулого року 500 мешканців 5 районів Харківщини отримали безкоштовні квитки у цирк та кондитерські вироби від заступника голови Партії регіонів, народного депутата Дмитра Шенцева.

В той же час народний депутат від ПР Тетяна Бахтєєва безкоштовну роздачу донецьким студентам запрошень до нічних клубів та дельфінарію, що також мало місце, вважає благодійністю.

Михайло Глуховський

Сімейні клани в українській політиці

Якби у Британії була своя Ганна Герман, яка працювала би в офісі Гордона Брауна, і одного весняного дня вона би надумала зробити свого сина заступником міністра, ця подія спричинила би скандал, а то й урядову кризу.

Таблоїди не давали би проходу новопризначеному чиновнику, а слідча комісія зайнялася би перевіркою, чи відповідає така поведінка цінностям, які повинні сповідувати піддані Її Величності.

Зате в Україні відрядження сина Ганни Герман заступником до Нестора Шуфрича не спровокувало навіть реакції з боку опозиції. Можливо тому, що зробити зауваження сьогоднішній владі просто нема кому. Адже їхні попередники мало чим відрізнялися від тих, хто тепер перебрався до службових кабінетів.

Характерна риса Партії регіонів

На сайті Міністерства надзвичайних ситуацій з’явилася біографія сина Герман Миколи Коровіцина.

Тепер платники податків знатимуть, що утримуватимуть заступника міністра, чий трудовий шлях до цієї посади пролягав аж з однієї кар’єрної сходинки – помічника народного депутата.

При чому цим депутатом була власна мама. Формально Коровіцин був оформлений до депутата Чорновола, але, за словами самого Тараса, частину квоти своїх помічників кожен нардеп віддає на потреби фракції. І Коровіцин працював саме з Герман як її водій та асистент. Загальний стаж роботи нового урядовця до призначення в Кабмін – три роки і сім місяців.

Поява сина Герман у Міністерстві надзвичайних ситуацій не викликала жодної резонансу в середовищі Партії регіонів. Демократичні традиції не надто розвинуті у команді нового президента. Цим регіонали і відрізняються від «Нашої України», де схоже за суттю призначення чоловіка Віри Ульянченко тут же викликало публічне засудження.

Прилаштування власних близьких на теплі посади цілком відповідає політичній культурі Партії регіонів.

Для цього достатньо переглянути склад Донецької обласної ради. Там можна знайти багато людей, чиї родичі освоюють уже київські владні коридори.

Так, депутатом Донецької обласної ради від Партії регіонів є:

– Віталій Пригодський – син Антона Пригодського, впливового депутата Верховної Ради;

– Володимир Дейч – син Бориса Дейча, іншого нардепа з Партії регіонів;

– Василь Бубка – брат екс-регіонала Сергія Бубки, глави Національного олімпійського комітету;

– Андрій Бондаренко – чоловік депутата Олени Бондаренко і, до речі, ще один новопризначений заступник міністра надзвичайних ситуацій;

– Віктор Бондик – брат нардепа-регіонала Валерія Бондика;

– Алла Борулько – родичка генпрокурора Медведька;

– Сергій Близнюк – син нового губернатора Донецької області регіонала Анатолія Близнюка, який до цього був головою Донецької облради.

Схожа ситуація і в міській раді Донецька. Тут мандатом володіють також діти нардепів:

– Андрій Ландик – син Валентина Ландика;

– Сергій Дейч – син Бориса Дейча.

Прецедент з призначенням сина Герман став нагодою проаналізувати інші родинні та кадрові зв’язки в українській політиці. Їх виявилося достатньо у всіх п’яти політичних силах, представлених у парламенті.

«Українська правда» не претендує на вичерпність цього списку, оскільки просто не всі сімейні стосунки нам відомі.

Партія регіонів

Тут моду задає сам Віктор Янукович, який власним вольовим рішенням у 2006 році дарував депутатство своєму сину Віктору Януковичу.

За цей час Янукович-молодший жодного разу не виступив з парламентської трибуни як доповідач або співдоповідач, жодного разу не взяв слова з місця. В парламенті цього скликання син Януковича поставив своє прізвище під трьома законопроектами. Оскільки тексти нормативних актів готував не він, то, швидше за все, автографи сина Януковича мали на меті іміджеве навантаження.

Загалом перші вибори за чисто партійними списками, які відбулися у 2006-му, відкрили зелений коридор до парламенту для другої хвилі регіоналів, чиї родичі на той момент уже побували в депутатах.

Так, у 2006 за списком Партії регіонів у депутати потрапляє бізнесмен Сергій Клюєв – брат Андрія Клюєва, який до того часу встиг попрацювати віце-прем’єром.

 

Також у 2006 році регіонали включають до свого списку Володимира Вечерка – зятя одного з найавторитетніших персонажів у донецькій ієрархії Юхима Зв’ягильського.

Загалом на виборах у 2006-му регіонали проводять до парламенту:

– Юлію Ковальову – сестру Василя Салигіна, який був обраний головою Харківської обласної ради;

– Олександра Вілкула – сина Юрія Вілкула, голови Дніпропетровської обласної ради;

– Володимира Ландік – брата іншого нардепа Валентина Ландика;

– Артема Щербаня – сина екс-губернатора Донеччини Володимира Щербаня.

Тоді ж нардепом стає Артем Пшонка – син заступника генерального прокурора Віктора Пшонки.

Трохи раніше, у березні 2004 року на довиборах до парламенту потрапляє Олександр Васильєв – брат на той час генерального прокурора Геннадія Васильєва.

У 2007 році на дострокових виборах у списку з’являється прізвище Юлії Новикової. Лише згодом з’ясувалося, що це – рідна сестра Сергія Льовочкіна.

 

Тоді ж 2007-му мандат отримує Олександр Супруненко – родич Леоніда Черновецького по лінії його доньки Христини.

У 2007-му нардепом став Дмитро Рева, чий батько Олексій Рева багато каденцій поспіль обіймає посаду мера Артемівська, де Ахметов (чи все-таки Янукович?) володіє заводом шампанських вин.

Родинні призначення не обмежуються Верховною Радою. Так, членом Центральної виборчої комісії в 2007 році стала Тетяна Лукаш – сестра юристки-регіоналки Олени Лукаш.

Інша юрист Тетяна Ківалова, донька нардепа Сергія Ківалова, є депутатом Одеської міської ради від Партії регіонів. Аналогічну позицію обіймає син іншого регіонала Олексія Костусєва Олексій Гончаренко, що засідає у тій же Одеській міській раді.

До Київської міської ради в минулому скликанні потрапили сини Раїси Богатирьової та Володимира Рибака.

А у Херсонській обласній раді два Демьохіна – окрім Володимира, який є головою ради, депутатом також є його брат Ігор Демьохін.

Родинні зв’язки регіоналів простежуються не лише на рівні депутатства. Так, донька нардепа Миколи Круглова Олена Мамонтова є суддею Вищого господарського суду.

У січні 2010-го року вона в складі колегії суддів ухвалила рішення про приналежність резиденції «Межигір’я» нинішнім власникам. А уже в середині березня її батько став новим губернатором Миколаївщини.

БЮТ

Хоча Юлія Тимошенко під час виборів намагалася довести, що не здійснювала призначень за родинною ознакою, але це не так.

Наприклад, у тому ж 2007 році членом Центральної виборчої комісії стає Юлія Швець– донька нардепа Віктора Швеця. До цієї посади дехто іде все життя, а 27-річна юристка на момент призначення встигла попрацювати лише в секретаріаті Кабміну та помічником депутата.

На дострокових виборах 2007-го до парламенту за списком БЮТ потрапляє Еліна Шишкіна – донька судді Конституційного суду Віктора Шишкіна.

 

Трудова діяльність молодої депутатки до цього обмежувалася посадою помічника нардепа Григорія Омельченка, який товаришував з Шишкіним. Це обрання доньки виглядало як подяка судді за його позицію під час розпуску парламенту в 2007 році.

Так само в депутати потрапляє Юрій Трегубов – син Ольги Трегубової, яка обіймала посаду першого помічника прем’єр-міністра Тимошенко. Пізніше в інтерв’ю Трегубовазізналася, що особисто рекомендувала сина в список.

Після призначення Тимошенко прем’єром в 2007-му посаду заступника міністра Кабінету міністрів отримує Володимир Федорчук – син одного із керівників партії «Батьківщина» Ярослава Федорчука.

Інший заступник міністра Кабміну Сергій Чеботар допомагає брату Леоніду Чеботарюстати заступником Державної податкової адміністрації в місті Києві.

Володимир Крупко, син міністра Кабміну Петра Крупка, після призначення батьказдобуває посаду начальника департаменту в «Нафтогазі».

А Олена Денисова, донька міністра праці та соціальної політики, завдяки матеріочолює Державну інспекцію по контролю за цінами в Криму.

Дітям Крупка і Денисової на той час було близько 25 років.

У 2006-му депутатом від БЮТ став Андрій Шевченко – тоді як його батько Віталій Шевченко очолював Нацраду з телебачення і радіомовлення. Заради справедливості тут можна додати, що Шевченко потрапив до Тимошенко саме як журналіст з уже сформованим іміджем і в подальшому працював її vip-агітатором.

Родичі БЮТівських депутатів активно представлені у місцевих радах.

Володимир Семинога, брат нардепа Анатолія Семиноги – депутат БЮТ в Київраді.Олег Куровський, син іншого нардепа Івана Куровського – так само депутат Київради від БЮТ. Віктор Таран, син Віктора Таран-Терена – депутат Дарницької райради від БЮТ.

Також до Київради за списком БЮТ пройшла  Інна Новак, дружина колишнього заступника глави секретаріату президента Олександра Чалого. Це – відлуння співпраці Тимошенко з «Індустріальним союзом Донбасу».

Народний депутат від БЮТ одесит Юрій Крук має двох синів – і обох доля не образила посадами. В’ячеслав Крук – депутат Одеської міської ради від БЮТ, а Юрій Крук-молодший за часів уряду Тимошенко в 29 років став начальником порту «Южний».

У БЮТівського олігарха Миколи Ковзеля є брат Петро Ковзель, який став суддею Окружного адміністративного суду Києва. А Петро Онопенко, брат глави Верховного суду Василя Онопенка, від Тимошенко отримав посаду заступника голови Державної митної служби. Так само як зять Онопенка Євген Корнійчук став першим заступником міністра юстиції.

Брати Сергій та Олександр Буряки також непогано реалізували себе при Тимошенко. Старший два роки пропрацював главою Державної податкової адміністрації, молодший стабільно обирається депутатом Верховної Ради.

 

Ще один братський тандем – Черпіцькі. Нардеп від БЮТ Олег Черпіцький має раніше судимого брата Олександра Черпіцького, який за часів Тимошенко встиг побувати і заступником глави Держкомзему, і навіть декілька днів – першим заступником міністра транспорту.

Зовсім невипадково останню посаду він отримав синхронно з подачею Тимошенко позову до Вищого адмінсуду про оскарження результатів президентських виборів.

Розгадка ж у тому, що суддею в цьому суді працює… дружина Олега ЧерпіцькогоЛюдмила Черпіцька.

Але розрахунок не виправдав себе. Після того, як суддя Черпіцька взагалі не прийшла на судовий розгляд і нічим не допомогла, Тимошенко скасувала розпорядження про призначення Олександра Черпіцького до Мінтрансу. На знак помсти його брат Олег Черпіцький став однією з «тушек» у коаліції Януковича.

НУНС

Хрестоматійний приклад, після якого призначення родичів у владу перестало сприйматися як щось непристойне, є прихід на посади родичів Ющенка. Так, у 2002 за списком «Нашої України» народним депутатом стає Петро Ющенко – до того часу нікому не відомий старший брат Віктора Андрійовича.

А в 2005-му заступником губернатора Харківської області призначають 24-річногоЯрослава Ющенка – племінника нового президента, який до цього мав один запис утрудовій біографії – він працював економістом на фірмі батька.

 

Цілком в дусі працевлаштування родичів стало призначення вже при новій владі чоловіка Віри Ульянченко Віктора Івченка на посаду заступника міністра освіти. У часи президентства Ющенка його також не ображали теплим місцем – за виключенням останнього півроку, Івченко пропрацював на чолі Нацагентства з питань інвестицій та інновацій.

Чотири з п’яти років президентства Ющенка посаду міністра молоді та спорту обіймавЮрій Павленко. Його тесть – Віктор Євсєєв, заступник керівника Державного управління справами в часи Ющенка і його персональний «банщик», якому президентдовіряв найделікатніші питання облаштування свого побуту.

Нардеп від НУНС Руслан Князевич – племінник Василя Князевича, міністра охорони здоров’я в останньому помаранчевому уряді. Щоправда, до списку депутатів Князевич-молодший потрапив завдяки особистим заслугам – як член Центрвиборчкому, який в часи Майдану відмовився визнавати сфальсифіковану перемогу Януковича.

У 2005-06 роках міністром охорони здоров’я був Юрій Поляченко – син Володимира Поляченка, який тоді ж обрався за списком «Нашої України».

Дружина нашоукраїнця Юрія Ключковського Наталія Богашева в другому уряді Тимошенко отримала посаду заступника міністра юстиції.

Син депутата від НУНС Станіслава Довгого Олесь Довгий у 2006-му був протягнутий Черновецьким на посаду секретаря Київради. Менш карколомно склалася кар’єра сина Бориса Тарасюка – Олег Тарасюк став заступником Державної податкової інспекції в Святошинському районі Києва.

Син іншого нашоукраїнця Зиновія Шкутяка Петро Шкутяк в 2009-му обійняв посаду голови Долинської райадміністрації Івано-Франківської області.

Мер Мукачевого Василь Петьовка став нардепом, коли його двоюрідний брат Віктор Балога очолював секретаріат президента. Так само завдяки Балозі депутатом обралася 25-річна Леся Оробець. Це – уже приклад передачі мандату в спадок: Леся потрапила до парламенту замість загиблого в автокатастрофі батька, якому Балога був винен за активний захист у 2004 році.

 

Ну а племінник нашоукраїнця Миколи Оніщука Максим Оніщук є суддею в Печерському райсуді Києва. Правда, став ним не тоді, коли дядько очолював міністерство юстиції, а коли той був першим заступником глави парламентського комітету з питань правосуддя.

КПУ

Попри заяви про ідеологічну цноту, не гребують родинними зв’язками і комуністи.

Так, заступник міністра охорони здоров’я Валерій Бідний є зятем екс-спікера комуніста Олександра Ткаченка.

Заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов – син депутата від КПУ Євгена Мармазова.

Заступник глави Державної податкової адміністрації Олег Матвєєв – син депутата-комуніста Валентина Матвєєва.

Новий керівник Державної митної служби нардеп Ігор Калетнік – син екс-губернатора Вінниччини в часи Кучми Григорія Калетніка. Калетнік-старший, до речі, зараз готується зайти до парламенту… по списку Партії регіонів. Замість депутатів, що перешли на роботу до виконавчої влади.

 

 

Ну а син полум’яної комуністки Катерини Самойлик Сергій Самойлик отримав призначення на посаду прокурора Ялти.

Блок Литвин

Рідня голови фракції Литвина у Верховній Раді Ігоря Шарова працює в рідному Кіровограді. Старший брат Олександр Шаров є депутатом Кіровоградської облради, а молодший брат Юрій Шаров – депутат Кіровоградської міської ради

Інший литвинівець Вадим Гривковський має брата Едуарда Гривковського, який обіймає крісло віце-прем’єра уряду Криму.

Нардеп Микола Шершун свого сина Миколу Шершуна делегував на посаду члена Антимонопольного комітету.

Але живим втіленням родинних призначень у блоці Литвина є сам Володимир Литвин.

Обидва брата спікера парламенту при посадах. Микола Литвин – уже скоро десять років як керівник Державної прикордонної служби, а Петро Литвин – командувач військами Південного оперативного командування.

Призначення найближчих до себе осіб на хлібні місця – явище, характерне не лише для політиків. Так, наприклад, суддями Окружного адміністративного суду Києва працюють Наталія Блажівська та Костянтин Винокуров. Їхні батьки – заступники генерального прокурора…

…Чи можливо таке побачити у Британії? Можливо, якщо це телерепортаж про Україну.

 

Сергій Лещенко, Українська правда

 

 

Воровские традиции Киевсовета-1

blok Chernovetskogo1Вопиющие примеры бюджетных растрат в Киеве заложены в документах, попавших в наше распоряжение.

«proUA» удалось получить документы из мэрии, которые проливают свет на загадочную историю с бюджетом Киева-2010.

Напомним, 14 мая 2010 года Киевсовет проголосовал за проект бюджета, не видя окончательных цифр доходов-расходов. По сути, голосовали за кота в мешке, ведь в то же утро заседала бюджетная комиссия горсовета, что-то там добавившая-урезавшая в бюджете, но не предоставившая депутатам своих поправок. В итоге депутаты, в том числе и от оппозиции, поверили на слово Олесю Довгому, что все будет хорошо.

Мы направили запрос Довгому с просьбой сказать, какие же окончательные цифры были в бюджете, и когда вообще бюджет будет подписан и опубликован, как того требует закон. Но за неделю из мэрии мы не услышали ни звука по этому поводу.

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: