Сообщения с тегами ‘Давид Жвания’

Коломойский, Бахматюк, Жеваго — СМИ назвали подозреваемых в организации поджога дома Гонтаревой

За время руководства регулятором экс-глава НБУ Валерия Гонтарева нажила немало недоброжелателей, которые могли быть причастны к поджогу ее дома под Киевом.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

При Гонтаревой НБУ отправил на ликвидацию десятки банков, которые принадлежали влиятельным украинским бизнесменам. Представляем семь самых громких историй с участием экс-главы НБУ.

Игорь Коломойский, экс-собственник ПриватБанка

В самом конце 2016 года на украинском финансовом рынке произошло самое громкое событие со времен банкротства банка «Украина». 19 декабря на совместной пресс-конференции глава НБУ Валерия Гонтарева и Министр финансов Александр Данилюк объявили о национализации ПриватБанка — крупнейшего финучреждения страны. Причиной стал провал плана докапитализации банка теперь уже бывшими акционерами Игорем Коломойским и Геннадием Боголюбовым.

Олег Бахматюк, экс-владелец банков «Финансовая инициатива» и «VAB Банк»

Еще один бизнесмен, который был недоволен работой НБУ времен Гонтаревой, — Олег Бахматюк, собственник агрохолдинга «UkrLandFarming». Конфликт Бахматюка с Гонтаревой длится уже несколько лет. Когда Гонтарева была главой НБУ, регулятор признал неплатежеспособными сразу два его банка.

Константин Жеваго, экс-владелец банка «Финансы и кредит»

Константин Жеваго — еще один бизнесмен, считающий себя жертвой экс-главы НБУ. Его банк «Финансы и кредит» мог выстоять, уверен бизнесмен. НБУ признал его неплатежеспособным в сентябре 2015 года.

Виктор Полищук, экс-совладелец банка «Михайловский»

Банк «Михайловский» — еще одно финучреждение, которое было признано неплатежеспособным во времена Гонтаревой. Его собственник — Виктор Полищук. Нацбанк объявил банк неплатежеспособным 23 мая 2016 года, а 12 июля 2017 года ФГВФЛ принял решение об отзыве банковской лицензии и его ликвидации.

Леонид Климов, экс-собственник «Имэксбанка»

На момент банкротства «Имэксбанк» по размеру активов занимал 21-е место среди 166 украинских банков. НБУ признал банк неплатежеспособным 27 января 2015 года, после того, как уличил его на операциях, которые привели к уменьшению капитала и существенному ухудшению ликвидности.

Давид Жвания и Николай Мартыненко, экс-совладельцы «Диамантбанка»

Финучреждение Давида Жвании и Николая Мартыненко также перестало работать при Гонтаревой. «Диамантбанк» признали неплатежеспособным в апреле 2017 года. Руководство банка не смогло выполнить заявленные обещания по докапитализации банка на 750 млн грн.

Николай Лагун, экс-собственник «Дельта Банка»

Николай Лагун — еще один экс-банкир, который потерял банк при Гонтаревой. Ему принадлежало 70% акций «Дельта Банка», еще 30% управляла корпорация «Cargill».

В 2014 году НБУ признал «Дельта Банк» проблемным, а в начале марта 2015-го ввел временную администрацию. 5 октября 2015 года регулятор объявил о ликвидации банка.

Напомним, в августе экс-главу Национального банка Украины Валерию Гонтареву на пешеходном переходе в Лондоне сбило авто.

Ночью 5 сентября в центре Киева дотла сгорел автомобиль Audi A7. Машина была зарегистрирована на ее невестку, которую тоже зовут Валерия Гонтарева. Сама экс-глава НБУ расценила это как атаку на ее семью.

Также Гонтарева заявила, что ее дом под Киевом сожгли в ночь на 17 сентября 2019 года.

Лещенко розповів як працювали схеми Мартиненка з ураном і титаном. Документи. 6 фото

martinenko-yacenuk2

 

Нардеп Сергій Лещенко виклав матеріали щодо скандалу з постачанням в Україну уранового концентрату й титану через австрійські фірми-прокладки, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Як відомо, сьогодні в Україні розслідуються два кримінальні провадження – перше щодо хабарів від чеської „Шкоди“ на швейцарський рахунок панамської компанії Мартиненка Bradcrest.

Але крім цієї гучно анонсованої справи, яку розслідують у трьох європейських країнах – Швейцарії, Чехії та Україні, є ще одна справа щодо Мартиненка. НАБУ розслідує діяльність австрійської прокладки Steuermann, яка постачала за завищеними цінами урановий концентрат з Казахстану на українське державне підприємство „Східний гірничо-збагачувальний комбінат“.

Згідно з контрактами, Steuermann („Штойєрманн“) купувала урановий концентрат у Казахстані по 95-100 доларів за кілограм. А на українське державне підприємство концентрат продавався австрійською прокладкою по 129 доларів.

При цьому в контакті було обумовлено, що казахський продавець „за свій рахунок та на власний ризик має організувати все необхідне транспортування та страхування поставки до станції Тополі, Україна“.

Таким чином, за те, що папери перекладалися з однії стопки в іншу, прокладка Steuermann „наварювала“ близько 30 доларів на кілограмі урану. У 2014 році було законтрактовано в Казахстані 400 тонн, в 2015 – 600 тонн.

Хто є кінцевим бенефіціаром Steuermann, досі встановити було неможливо. 100 відсотків акцій цієї компанії належить ще одній прокладці з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt. Ця країна в центрі Європи фактично є офшором та не розкриває інформацію про акціонерів.

Однак навіть найбільші секрети стають явними. Зі своїх джерел мені вдалося отримати документи щодо компанії Nemessis Anstalt. Як виявилося, кінцевим бенефіціаром є громадянин Грузії Олександр Іосселіані.

Він вказаний у трастовій угоді, яку підписав керівник ліхтенштенського Bonus Capital Trust Александр Абфальтерер.

Martinenko-Mikola-shema1Martinenko-Mikola-shema2Martinenko-Mikola-shema3Martinenko-Mikola-shema4

Олександр Іосселіані мешкає в Києві та є кузеном Давида Жванії – багаторічного партнера Мартиненка в політиці та бізнесі. Наявність Іосселіані як кінцевого бенефіціара підтверджує також викладену Жванією версію про те, що компанія Steuermann створювалася для торгівлі абразивами, але після Революції гідності Мартиненко вставив її як „прокладку“ в схему постачання урану. При чому розпоряджатися „наваром“, зі слів Жванії, міг тільки Мартиненко.

Таким чином підтверджується версія, що 30 доларів з кожної тонни урану осідають у кишенях клану Мартиненка, а робиться все це на очах в Яценюка, який своєю бездіяльністю щонайменше „кришував схему“, якщо не заробляв на ній – це має встановити слідство.

Але це ще не все. Окрім того, що пан Іосселіані зазначений в ліхтенштейнському реєстрі як секретний власник уранової прокладки, його сліди спливають у ще одному реєстрі.

Так, паралельно з прокладкою на урані Мартиненко „кришує“ схеми на державних підприємствах титанової галузі. Зокрема, для реалізації титанової продукції „Об’єднаної горно-хімічної компанії“ на підприємство було заведено ще одного посередника – австрійську компанію Bollwerk. Як випливає з бази даних Держслужби статистики, Іосселіані очолював… представництво Bollwerk в Україні.

Це – ще один доказ причетності Мартиненка до схем держпідприємств уранової та титанової галузей, додатковий до оприлюднених раніше.

Martinenko-Mikola-shema5

Таким чином, на державних підприємствах за часів Яценюку було розбудовано систему заробітку для фірм-прокладок, пов’язаних з оточенням самого Яценюка. Якщо не це, то які треба шукати ще аргументи для відставки такого прем’єр-міністра?», — риторично запитує Сергій Лещенко у власному блозі.

Лещенко розповів нові факти про корупційні схеми Мартиненка

martinenko-mikola2-500x330

 

Народний депутат Сергій Лещенко стверджує, що отримав докази причетності соратника прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Миколи Мартиненка до схем в урановій і титановій галузях.

У блозі на Українській правді Лещенко пише, що австрійська компанія-прокладка Steuermann, яка займалася закупівлями для державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат, що знаходиться під контролем Мартиненка, а також його бізнес-партнера Давида Жванії.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Джерела в офісі компанії Steuermann повідомляють, що з середини 2000-х там постійно бачили тодішнього помічника Жванії та голову спостережної ради Діамант-Банку (належить Жванії та Мартиненку) Ігоря Керезя. Steuermann була партнерською компанією для фірми Брінкфорд Жванії, а також виступає міноритарним акціонером Запорізького абразивного комбінату, де контрольний пакет знаходиться в руках Жванії. Співробітники фірми Steuermann Вольфганг Айбергер і Марія Лапіньш знайомі зі Жванією з 1990-х років. Сам Жванія теж регулярно бував в офісі Steuermann у Відні», — пише депутат.

За його словами, Айбергер і Лапіньш є номінальними власником і директором іншої прокладки Bollwerk, яка вивозить продукцію з титанового держпідприємства Об’єднана гірничо-хімічна компанія, що управляє Іршанським і Вольногорським гірничо-збагачувальними комбінатами.

«За оцінкою джерел, за дев’ять місяців 2015 року Об’єднана гірничо-хімічна компанія експортувала 150 тисяч тонн титанового концентрату на загальну суму 1,17 мільярда гривень, при цьому 80% цього обсягу на суму 959 мільйонів ОГХК експортувала в 35 країн світу, але чомусь через австрійського посередника», — пише Лещенко.

Нагадаємо, 26 листопада 2015 року Сергій Лещенко оприлюднив документи, які свідчать про те, що Швейцарія надсилала запит на ім’я генерального прокурора України з приводу розслідування кримінальної справи проти нардепа від Народного фронту Миколи Мартиненка.

30 листопада Мартиненко заявив про складання депутатських повноважень у зв’язку з корупційним скандалом і інформаційною кампанією проти нього.

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка за підозрою у хабарництві й відмиванні грошей. За даними місцевих ЗМІ, мова йде про 30 мільйонів швейцарських франків.

Як писала швейцарська Sonntagszeitung, на рахунках Мартиненка в Швейцарії заморожені хабарі від чеської компанії Skoda SA, отримані за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

Слідом за швейцарською досудове слідство у справі Мартиненко почала чеська прокуратура.

Непотізм по-новому. Хто кому брат, кум і сват в українській політиці. Розслідування

poroshenko-kumi1

 

СІМ’Ї

Сімейство Порошенків

1. Петро Порошенко, президент України
2. Олексій Порошенко, батько Петра Олексійовича, депутат Вінницької облради
3. Олексій Порошенко, син Петра Олексійовича, народний депутат України, член президії партії «Солідарність»

Сімейство Балоги

1. Віктор Балога, народний депутат України
2. Оксана Балога, дружина В. Балоги, депутат Закарпатської облради
3. Іван Балога, рідний брат В.Балоги, народний депутат України
4. Павло Балога, рідний брат В. Балоги, народний депутат України
5. Василь Петьовка, двоюрідний брат В. Балоги, народний депутат України
6. Андрій Балога, син В. Балоги, кандидат на мера Мукачевого

Сімейство Королевських

1. Наталія Королевська, народний депутат України
2. Юрій Солод, чоловік Н. Королевської, народний депутат України

Сімейство Луценків

1. Юрій Луценко, народний депутат України
2. Ірина Луценко, дружина Ю. Луценка, народний депутат України

Сімейство Матвієнків

1. Анатолій Матвієнко, народний депутат України
2. Сергій Березенко, племінник А. Матвієнка, народний депутат України, екс-голова ДУСі

Сімейство Добкіних
1. Михайло Добкін, народний депутат України
2. Дмитро Добкін, рідний брат М.Добкіна, народний депутат України

Сімейство Корчинських

1. Дмитро Корчинський, лідер «Братства»
2. Оксана Корчинська, дружина Д. Корчинського, народний депутат України

Сімейство Богословських
1. Інна Богословська, екс-народний депутат України
2. Володимир Мельниченко, чоловік І. Богословської, народний депутат України

Сімейство Клюєвих
1. Сергій Клюєв, народний депутат України
2. Андрій Клюєв, рідний брат С.Клюєва, екс-секретар РНБО

Сімейство Калетників
1. Оксана Калетник, екс-народний депутат України
2. Ігор Калетнік, двоюрідний брат О. Калетник, екс-віце-спікер парламенту
3. Григорій Калетнік, батько І. Калетніка, екс-народний депутат України

Сімейство Дубневичів
1. Ярослав Дубневич, народний депутат України
2. Богдан Дубневич, рідний брат Я. Дубневича, народний депутат України

Сімейство Ющенків
1. Віктор Ющенко, екс-президент України
2. Петро Ющенко, брат В.Ющенка, екс-народний депутат України
3. Ярослав Ющенко, син П. Ющенка, екс-заступник голови Харківської ОДА

Сімейство Довгих-Горіних
1. Станіслав Довгий, екс-народний депутат України
2. Олесь Довгий, син С. Довгого, народний депутат України
3. Ірина Горіна, теща О. Довгого, екс-народний депутат України

Сімейство Тягнибоків
1. Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»
2. Андрій Тягнибок, брат О. Тягнибока, екс-народний депутат України

Сімейство Герег
1. Олександр Герега, народний депутат України
2. Галина Герега, дружина О. Гереги, екс-секретар Київради, колишній народний депутат України

Сімейство Онопенка
1. Василь Онопенко, суддя цивільної палати Верховного Суду України
2. Євген Корнійчук, зять В. Онопенка, екс-заступник міністра юстиції

Сімейство Костусєвих
1. Олексій Костусєв, екс-мер Одеси
2. Олексій Гончаренко, син О. Костусєва, народний депутат України

Сімейство Білозорів
1. Оксана Білозір, екс-міністр культури, колишній народний депутат України
2. Андрій Білозір, син О.Білозір, депутат Київради

Сімейство Васюників
1. Іван Васюник, екс-віце-премєр-міністр України
2. Ігор Васюник, рідний брат І. Васюника, народний депутат України

Сімейство Васильєвих
1. Олександр Васильєв, екс-народний депутат України
2. Геннадій Васильєв, рідний брат О. Васильєва, колишній в.о. Генерального прокурора України

Сімейство Буряків
1. Сергій Буряк, екс-народний депутат України, колишній голова Державної податкової адміністрації України
2. Олександр Буряк, екс-народний депутат України, банкір

Сімейство Вілкулів
1. Юрій Вілкул, мер Кривого Рогу
2. Олександр Вілкул, син Ю. Вілкула, екс-віце-прем’єр-міністр України, народний депутат України

Сімейство Франчуків
1. Анатолій Франчук, колишній голова Ради АРК
3. Ігор Франчук, син А. Франчук і колишній чоловік Олени Франчук, доньки Леоніда Кучми

Сімейство Кучми
1. Леонід Кучма, екс-президент України
2. Олена Пінчук, донька Л. Кучми
3. Віктор Пінчук, зять Л. Кучми і чоловік О. Пінчук

Сімейство Збітнєвих
1. Рена Назарова, депутат Київради
2. Юрій Збітнєв, чоловік Р. Назарової, екс-народний депутат України

СВАТИ
1. Петро Симоненко (КПУ) і Катерина Ващук, екс-народний депутат України
2. Андрій Деркач, народний депутат України і Володимир Литвин, народний депутат України

КУМИ

Порошенко Петро, президент України

Куми
Віктор Ющенко, екс-президент України
Оксана Білозір, співачка
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Бойко Юрій, народний депутат України

Куми
Дмитро Фірташ, співвласник компанії RosUkrEnergo
Ганна Герман, екс-народний депутат України

Деркач Андрій, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України.

Кільчицька Ірена, екс-перший заступник київського мера Леоніда Черновецького

Куми
Аліна Айвазова, колишня дружина Леоніда Черновецького;
Степан Черновецький, син Леоніда Черновецького;
Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор.

Кличко Віталій, мер Києва

Куми
Палатний Артур, народний депутат України

Кучма Леонід, екс-президент України

Куми
Сергій Льовочкін, народний депутат України
Юрій Павленко, народний депутат України
Іво Бобул, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Льовочкін Сергій, народний депутат України

Куми
Едуард Прутнік, екс-народний депутат
Віктор Янукович

Луценко Юрій, народний депутат України

Куми
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Мартиненко Микола, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України

Медведчук Віктор, екс-глава адміністрації президента Леоніда Кучми

Куми
Володимир Путін, президент Росії
Світлана Медведєва, дружина прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва

Павленко Юрій, народний депутат України

Куми
Леонід Кучма, екс-президент України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Піскун Святослав, екс-Генеральний прокурор і колишній народний депутат України

Куми
Сергій Винокуров, суддя Конституційного суду України
Петро Мельник, екс-ректор Національного університету податкової служби України
Дмитро Понамарчук, журналіст

Поживанов Михайло, колишній заступник міністра економіки України

Куми
Олег Надоша, екс-народний депутат України
Андрій Клюєв, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони
Вадим Гуржос, колишній голова Державної служби автомобільних доріг України

Рибачук Олег, екс-глава Секретаріату президента України

Куми
Олександр Третьяков, народний депутат України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Рудьковський Микола, екс-народний депутат України

Куми
Віктор Уколов, колишній народний депутат України

Стець Юрій, міністр інформаційної політики

Куми
Юрій Луценко, народний депутат України
Ірина Луценко, дружина Юрія Луценка, народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Марина Порошенко, дружина Петра Порошенка.

Третьяков Олександр, народний депутат України

Куми
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка
Едуард Зейналов, колишній народний депутат України
Дмитро Табачник, екс-міністр освіти і науки України
Олег Рибачук, екс-глава Секретаріату президента
Ігор Палиця, екс-голова Одеської ОДА

Франчук Олена, донька Леоніда Кучми

Куми
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Шуфрич Нестор, народний депутат України

Куми
Ірина Білик, співачка

Ющенко Віктор, екс-президент України

Куми
Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Микола Катеринчук, екс-народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Олександр Черевко, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації
Оксана Білозір, співачка
Володимир Гришко, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»
Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат України
Сергій Буряк, екс-народний депутат України
Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр-міністр Криму
Давид Жванія, екс-народний депутат України
Михайло Саакашвілі, екс-президент Грузії
Ніно Ананіашвілі, грузинська балерина
Петро Міхеєв, екс-голова правління банку «Україна»

Ющенко Катерина, дружина Віктора Ющенка

Куми
Юрій Павленко, народний депутат України
Олександр Третьяков, народний депутат України

Янукович Людмила, дружина Віктора Януковича

Куми
Вадим Писарєв, художній керівник Донецького театру опери і балету.

Яценюк Арсеній, прем’єр-міністр України

Куми
Андрій Пишний, народний депутат України

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Юрий Луценко – смотрящий российской «лужниковской группы» в Украине. Фотофакт

hodynnyk_lutsenka_2

 

Глава фракции «Блок Петра Порошенко» в Верховной Раде и кум президента Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом написал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

«Общеизвестно, что так называемая «Лужниковская группа», которую возглавляют Бабаков и Воеводин (раньше третьим руководителем был Максим Курочкин, убитый во дворе Святошинского райсуда Киева по заказу своих компаньонов), имеет представителя в Украине. Это – Луценко, только не Игорь Викторович, а Юрий Витальевич, – пишет Бойко. – Бабаков прикупил Юрия Луценко, если память не изменяет, еще в 2003 году, когда под видом «словаков» приобрел акции украинских облэнерго».

Журналист также отметил, что в 2007 году он встречался с Юрием Луценко именно «в офисе «Лужниковской группы» в Киеве – рядом с Майданом, по адресу Михайловская, 8а — где Юрий Витальевич имел свой кабинет».

«Формальным представителем «Лужниковских» в Украине считался Кирилл Куликов – некогда народный депутат от так называемой «Народной Самообороны», предвыборного проекта, созданного Юрием Луценко на деньги Давида Жвании. Однако в реальности группу Бабакова–Воеводина обслуживал экс-министр внутренних дел. Кстати, кабинет Юрия Луценко в киевском офисе «Лужниковской группы» находился на втором этаже. А на первом был кабинет адвоката этого формирования Юрия Мартыненко. Нынче господин Мартыненко работает у Авакова первым заместителем начальника департамента внутренней безопасности МВД Украины», – напомнил Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

«Как оказалось (это выяснила и рассказала в эфире «Эхо Москвы» Юлия Латынина) Гангана захотел получить в подарок самарский губернатор Артюхов, близкий товарищ Бабакова, и последний дал распоряжение Луценко исполнить эту прихоть. Только скандал, который устроили покойный руководитель Винницкой правозащитной группы Дмитрий Гройсман (кстати, родственник нынешнего главы Верховной Рады Украины) и я, помешали депортации», – подчеркнул журналист.

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

hodynnyk_lutsenka_3

«Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

hodynnyk_lutsenka_4

Один экземпляр таких часов Бабаков, который тогда был заместителем главы Госдумы РФ, тайно подарил Юрию Луценко в знак особых заслуг нынешнего руководителя парламентской фракции «Блок Петра Порошенко» перед российским криминалитетом», – сообщил Владимир Бойко.

Юлия Турбаевская, Национальное бюро расследований Украины

Юрий Луценко – смотрящий российской «лужниковской группы» в Украине. Фотофакт

hodynnyk_lutsenka_2

 

Глава фракции «Блок Петра Порошенко» в Верховной Раде и кум президента Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом написал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

«Общеизвестно, что так называемая «Лужниковская группа», которую возглавляют Бабаков и Воеводин (раньше третьим руководителем был Максим Курочкин, убитый во дворе Святошинского райсуда Киева по заказу своих компаньонов), имеет представителя в Украине. Это – Луценко, только не Игорь Викторович, а Юрий Витальевич, – пишет Бойко. – Бабаков прикупил Юрия Луценко, если память не изменяет, еще в 2003 году, когда под видом «словаков» приобрел акции украинских облэнерго».

Журналист также отметил, что в 2007 году он встречался с Юрием Луценко именно «в офисе «Лужниковской группы» в Киеве – рядом с Майданом, по адресу Михайловская, 8а — где Юрий Витальевич имел свой кабинет».

«Формальным представителем «Лужниковских» в Украине считался Кирилл Куликов – некогда народный депутат от так называемой «Народной Самообороны», предвыборного проекта, созданного Юрием Луценко на деньги Давида Жвании. Однако в реальности группу Бабакова–Воеводина обслуживал экс-министр внутренних дел. Кстати, кабинет Юрия Луценко в киевском офисе «Лужниковской группы» находился на втором этаже. А на первом был кабинет адвоката этого формирования Юрия Мартыненко. Нынче господин Мартыненко работает у Авакова первым заместителем начальника департамента внутренней безопасности МВД Украины», – напомнил Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

«Как оказалось (это выяснила и рассказала в эфире «Эхо Москвы» Юлия Латынина) Гангана захотел получить в подарок самарский губернатор Артюхов, близкий товарищ Бабакова, и последний дал распоряжение Луценко исполнить эту прихоть. Только скандал, который устроили покойный руководитель Винницкой правозащитной группы Дмитрий Гройсман (кстати, родственник нынешнего главы Верховной Рады Украины) и я, помешали депортации», – подчеркнул журналист.

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

hodynnyk_lutsenka_3

«Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

hodynnyk_lutsenka_4

Один экземпляр таких часов Бабаков, который тогда был заместителем главы Госдумы РФ, тайно подарил Юрию Луценко в знак особых заслуг нынешнего руководителя парламентской фракции «Блок Петра Порошенко» перед российским криминалитетом», – сообщил Владимир Бойко.

Юлия Турбаевская, Национальное бюро расследований Украины

 

Роман Стаднийчук: фальсификатор из ниоткуда

Stadnyichuk-Roman2Нардеп Роман Стаднийчук, за последние два года «прославившийся» своим участием в громких коррупционных скандалах – это типичная «темная лошадка» украинской политики. С тех пор, как закон не обязывает кандидатов в нардепы публиковать подробную биографию и декларацию о доходах, Стаднийчук может скромно умалчивать обо всем, кроме того, что родился 27.07.1980 г. и до сих пор прописан в селе Слобода-Шаргородская Винницкой области. Вроде «новое лицо», молодой, но уже известен как изрядный прохвост.

Поговаривают, что Стаднийчук занимался обслуживанием структур Жвании, решал земельные вопросы. В политической агитации спекулировал общими местами: против коррупции, за мир. Украл символику Порошенко и всюду твердил, что Порошенко его поддерживает, хотя ничего подобного в Блоке Петра Порошенко не знают… Если верить декларации за 2011 год, месячный доход составляет менее 4 тыс грн. – и при этом гектары земли, бигборды, подкуп избирателей, роскошные машины, о которых не упомянуто в декларации (впрочем, и задекларированая Шкода Октавия Тур стоит три якобы годовых заработка).

Наш интерес к персоне Стаднийчука продиктован из ряд вон выходящей наглостью фальсификации результатов выборов в его пользу на 16 избирательном округе. Окружная комиссия, явно небескорыстно заглядывающая ему в рот, умудрилась признать недействительными протоколы с двух участков, на которых получил лучший результат его главный соперник Юрий Македон.

 

Но и до подсчета голосов Стаднийчук сокращал свой отрыв от лидера избирательной гонки поразительно грязными методами.

Во-первых, в центр избирательного округа, Ямполь, прикатил липовый «Автомайдан» из нескольких нанятых маргиналов. Эти клоуны ко всеобщему возмущению горожан пытались смешивать с грязью имя Македона. Позднее они же пытались завезти в Могилев-Подольский бредовые листовки против Македона без данных о заказчике. Их задержали сотрудники ГАИ.

Во-вторых, среди избирательных комиссий и в местной прессе распространялись фальшивые постановления Центризбиркома о, якобы, снятии кандидатуры Македона по его собственному желанию.

В-третьих, в день выборов купленные члены участковых избирательных комиссий массово вбрасывали бюллетени за Стаднийчука и портили бюллетени за Македона.

 

Чтобы случайно не поломать схемы Стаднийчука, окружная комиссия просто отказала в удовлетворении всех жалоб Македона. А для верности сами жалобы «потеряли». И бюллетени с двух спорных участков тоже «потеряли». Активисты потом находили эту документацию на полу под столами, где заседала окружная комиссия. Следы преступления, как говорится, были налицо. Правда, правоохранители пожимают плечами и говорят идти в суд, где у теневого «решалы» тоже все схвачено. Судя по публикациям в интернете, судьям занесли аж полмиллиона «зеленых», лишь бы Македон не добился справедливости.

Обо всех проделках Стаднийчука рассказали на пресс-конференции в Киеве Вадим Гладчук, редактор оппозиционного интернет-издания sprotiv.org, и Елена Грабик, доверенное лицо Македона. Демонстрировались видеозаписи, доказывающие факты фальсификаций. Остается отрытым вопрос в том, найдутся ли в запасе у Стаднийчука путаны в мантиях, которые и после этого не побоятся общественного мнения и подмахнут нужное «решале Жвании» решение…

 

Между прочим, кандидатом в нардепы Стаднийчук тоже был зарегистрирован исключительно благодаря удивительным симпатиям к нему отечественной Фемиды. Вначале Центризбирком отказал ему в регистрации, потому что Стаднийчук не подтвердил, что он не занимается совместительством. Получив отказ 30 сентября, 1 октября он обращается в суд и в тот же день суд обязывает Центризбирком его зарегистрировать.

Кстати, с совместительством у Стаднийчука сложилась интересная ситуация. На момент получения депутатского мандата, 19 марта 2013 года, он был зарегистрирован частным предпринимателем. По сути, это коррупционное правонарушение и основание для лишения его депутатских полномочий. Но так как Стаднийчук предал включившую его в список «Батькивщину» и переметнулся к регионалам, «властелины золотых батонов» и «прокурорские цезари» на его коррупцию закрыли глаза.

Особая ирония заключается в том, что совместитель Стаднийчук получил мандат в связи с лишением мандата Сергея Власенко, адвоката Юлии Тимошенко, как раз под предлогом совместительства депутатской должности с адвокатской деятельностью. Преследуя Власенко, Владимир Рыбак, карманный спикер Януковича, при обращении в Высший админсуд подделал решение регламентного комитета Рады. Беззаконие было очевидным. Вся фракция ВО «Батькивщина» отговаривала Стаднийчука от принятия присяги, потому что не признавала лишение мандата Власенко. Но Стаднийчук наплевал на мнение фракции и принял присягу, а 4 апреля 2013 года на нелегитимном выездном заседании Рады заявил о выходе из фракции «Батькивщины». Тогда-то стало очевидным, что он «тушка», продавшаяся Януковичу.

Кстати, по словам самого Власенко, Стаднийчук уволился со своего места работы в тот день, когда Рыбак подал против него иск в Высший административный суд. То есть, Стаднийчук был заодно с регионалами и уволился с работы, чтобы зайти на место Власенко. А о том, что Стаднийчук был включен в список «Батькивщины» по квоте Жвании, открыто заявил Олесь Доний. При этом он сознался: я, мол, 25 лет в политике и не знаю, кто такой Стаднийчук, за какие заслуги он попал в список?

Не знают, кто такой Стаднийчук, не только опытные политики. Он позиционируется как бывший адвокат, но его фамилии вы не найдете ни в судебной хронике через поисковики, ни в реестрах адвокатов – ни в свежих, ни в архивных. В едином реестре судебных решений нет ни одного решения по уголовному, гражданскому, административному делу, где защитником или представителем выступал бы «адвокат» Стаднийчук. Только в хозяйственных судах и только по одному делу, в земельном споре между ООО «Гранд-Чубинское» (структура Васадзе) и Великоалександровским сельсоветом, высвечивается фамилия и инициалы представителя сельсовета Стаднийчука Р. В.

Когда в 2013 году Центризбирком давал Стаднийчуку депутатский мандат, разразился скандал, потому что в его трудовой книжке не было отмечено заявленное место работы – руководящий партнер в адвокатском объединении «Немесида». Это объединение было зарегистрировано в 2012 году двумя адвокатами-основателями, Игорем Билоусом и Евгением Кондратчуком. Если там и был «руководящий партнер» Стаднийчук, то разве что в качестве мальчика на побегушках: занести документы для регистрации фирмы или, положим, занести в суды «убедительно шелестящие аргументы»… Ведь ничем иным не объяснишь, как так может быть, что «руководящий партнер» нигде не засветился, в то время как другие, не «руководящие» партнеры – известные, практикующие юристы с именем, о них множество упоминаний в поисковиках. Кроме того, «руководящий партнер» и мальчик на побегушках мог выполнять функции «левого кассира» и «смотрящего» от настоящего владельца фирмы, например, того же Жвании.

Удастся ли сомнительному дельцу от юриспруденции Стаднийчуку с помощью спонсора-олигарха и грязных приемов одержать победу над известным общественным деятелем Македоном? Избиратели уже выразили недоверие ставленнику Жвании и требуют от Центризбиркома положить конец его фальсификациям. Судебные процессы продолжаются. Посмотрим, изменилось ли что-то в избирательной системе после Революции Достоинства или олигархи со своими уголовными подельниками и дальше могут безнаказанно творить что хотят.

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

За перемогу в 16 окрузі один з кандидатів готовий заплатити півмільйона доларів США? Колаж. 2 відео

Stadnyichuk-Roman1Виборчий округ № 16 досі не має переможця. Тут боротьба за депутатський мандат точиться між самовисуванцями Юрієм Македоном та Романом Стаднійчуком. Етапи вкидання та викрадання бюлетенів, підробки протоколів, заміни членів ОВК та «тітушок»  пройдено.

 

Нині протистояння перенеслось в зали судових слухань.

Юрія Македона вінничани знають як депутата обласної ради, обраного від «Фронту змін». Після ліквідації однойменної фракції в обласній раді Македон не вступив в депутатську групу «Совість України», як це зробила більшість його колег по партії. Тож, нині він позафракційний. Має юридичну практику, а також переконливий послужний список в СБУ.

Роман Стаднійчук став народним депутатом VII скликання в березні 2013 року, він потрапив до парламенту по спискам ВО «Батьківщина» (№65) та менше ніж через місяць вийшов зі складу однойменної фракції у Верховній раді. Стаднійчук отримав депутатський мандат замість захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка, якого партія регіонів вигнала з парламенту за сумісництво адвокатської і депутатської діяльності. Кажуть, під час засідання фракції Стаднійчуку пропонували не складати присягу нардепа на знак солідарності з Власенком та новоспечений парламентар відмовився від такої пропозиції.

Цікаво, що реєстрація вінничанина Центральною виборчою комісією в 2013 році теж не обійшлась без скандалу. Голова ЦВК Володимир Шаповал відмовився реєструвати Стаднійчука, адже в його документах було зазначено, що він очолює адвокатське об’єднання «Немесіда», а в трудовій книзі відповідного запису не було.

— Виникають великі сумніви щодо його статусу. Потрібні додаткові зусилля щодо встановлення адекватності пана Стаднійчука у народні депутати, — сказав тоді В.Шаповал.

Більше того, Стаднійчук мав діюче адвокатське посвідчення і міг займатись юридичною практикою вже будучи нардепом, що є тим самим сумісництвом, за яке, власне, і було відібрано депутатські повноваження у Власенка.

Ще один цікавий факт про Стаднійчука – він був присутнім на горезвісних зборах парламентської більшості на Банковій в квітні 2013 року — так званому «виїзному» засіданні «регіоналів», яке мало на меті втихомирити опозицію, що заблокувала президію парламенту. З огляду на цей факт, а також ряд інших обставин, ЗМІ охрестили Стаднійчука «тушкою».

Переможця визначать суди

За результатами підрахунку голосів на 16 окрузі перемогу здобув Юрій Македон. Він обійшов свого суперника на 168 голосів. Проте ОВК, склад якої було неодноразово змінено, проводить засідання, за наслідками якого визнає недійсним голосування на двох дільницях 16 виборчого округу. На обох — більшість голосів у Македона.

 

Виходить, що змінивши результат по двом сільським дільницям можна кардинально змінити результати волевиявлення жителів п’яти районів. Хто з кандидатів був в тому зацікавлений? Зрозуміло, що не той, який вже переміг. Тож Македон пішов в суди. Він каже, що принципово оскаржує всі неправомірні рішення окружної виборчої комісії, навіть ті, що не забирають у нього голоси. Адже вважає, що за встановлення справедливості варто боротись. Йому, між іншим, це непогано вдається. Станом на вчора, 4 листопада 2014 року, Юрій Македон виграв суд, за результатом якого він набирає достатню кількість голосів для перемоги.

— Визнано протиправною та скасовано постанову окружної виборчої комісії про визнання недійсними виборів на виборчій дільниці 050548 на якій насправді не те, що не було порушень, а й навіть не мав місця перерахунок голосів. Кількості голосів, яку набрав Юрій Македон по цій дільниці достатньо, щоб встановити переможця, — каже довірена особа Юрія Македона Олена Грабік.

За її словами, про необ’єктивність суддів, на щастя, говорити не доводиться.

— Не всі наші позови задоволено і не в повному обсязі. Багато що нас не влаштовує і це буде нами оскаржено, але варто зауважити, що суди намагаються максимально об’єктивно оцінювати усі обставини справи, адже ця справа набуває резонансу і перебуває під контролем громадськості, — вважає Олена Грабік.

Ціна питання

Романа Стаднійчука називають людиною політика Давида Жванії – вірного соратника Петра Порошенко, якому президент довірив негласне кураторство депкорпусу Верховної ради. Проте, Юрій Македон також заявив, що в разі перемоги примкне до демократичної більшості, яка має всі шанси бути пропрезидентською.

— Я думаю, що вступлю в коаліцію демократичної більшості, яку, я сподіваюсь, сформують. Я не знаю чи це буде пропрезидентська більшість чи ні, та наразі можу сказати, що мої політичні симпатії тяжіють більше до Блоку Петра Порошенка та Народного фронту, — повідомив Юрій Македон.

Тож, немає нічого дивного в тому, що вінницький окружний адмінсуд слухає справи по 16 округу на стільки неупереджено, на скільки це можливо. Але є ще ряд вищих судових інстанцій, на які Стаднійчук, як співініціатор Закону про відновлення довіри до судової влади в Україні, зможе легко знайти важелі впливу.

— Є інформація, що вже сьогодні в апеляцію наш опонент заносив 500 тис. дол. США, щоб скасувати всі ці рішення, — написав Ю. Македон на особистій сторінці в соціальній мережі Facebook.

На жаль, поспілкуватись з Романом Стаднійчуком з цього приводу не вдалось, усі його контактні телефони мовчать. Звісно, «Інформаційна Вінниччина» готова опублікувати і його бачення подій. Тож, будемо далі намагатись зв’язатись з екс-нардепом і слідкувати за розвитком подій на 16 виборчому окрузі.

Дарина Уманська, i-vin.info

Регионал Давид Жвания из Блока Порошенко успешно срывает выборы в 140 округе

Zhvanya-David3Вмешательство столичного суда сделало невозможным подсчет голосов в проблемном округе в Одесской области?

Резонансные выборы на округе № 140 (Овидиопольский, Беляевский районы) получили новый поворот вследствие вмешательства столичного суда.

Так, Апелляционный административный суд Киева отменил решение ЦИК, которое прекратило полномочия сбежавшего председателя и членов окружкома. Однако из-за этого возник казус, так как полномочия новоназначенного председателя и членов комиссии не отзывались.

Таким образом, провести подсчет голосов там не представляется возможным и было решено объявить перерыв.

27 октября 2014 года часть членов окружной комиссии № 140 вместе с председателем скрылась в неизвестном направлении после того как их заподозрили в фальсификациях выборов в пользу выдвиженца от «Блока Порошенко» Давида Жвании. Позже были назначены другие члены комиссии, что возобновило избирательный процесс.

Новый поворот похоже связан с интригами Жвании, который не желает принять поражение: по промежуточным результатам его опережали глава пгт Молодежное Василий Гуляев и внук основателя «7 километра» Виктор Добрянский. Экс-регионал был только третьим.

Напомним, что 2012 году Жвания избирался по 140 округу как регионал, сообщаетНациональное бюро расследований Украины.

Zhvanya-David6

Регионал Давид Жвания оказался причастным к коррупционному скандалу НАЭК «Энергоатом»

Адвокат бывшего и.о. президента НАЭК «Энергоатом» Виссариона Кима заявил о том, что к скандалу причастен член Партии регионов Давид Жвания. По словам Геннадия Барабаша, после того, как Печерский суд Киева уволил Кима с поста, тот назначил на должность главы компании директора по безопасности «Энергоатома» Данко Билея.

Барабаш, который также занимает пост исполнительного директора по правовому обеспечению НАЭК «Энергоатом», сообщил, что согласно уставу компании, с 7 по 9 июня 2013 года обязанности главы правления исполнял первый вице-президент Александр Шавлаков.

Но уже после назначения Билея в офисе «Энергоатома» появился народный депутат Давид Жвания. «И господин Шавлаков отменяет приказы о назначении Билея и назначает себя» – сказал Барабаш.

Кандидатура Билея была согласована с Министерством энергетики и угольной промышленности. Кроме того, Ким подал апелляцию на решение об отстранении, но суд отклонил ее. При этом, по словам Брабаша, коллегию судей в составе трех человек заменили за несколько минут до рассмотрения дела.

«Я уверен, что эти события являются попыткой давления на Кима за его принципиальные позиции… Понятно, что Жвания на данный момент используется как инструмент», – добавил юрист, не уточнив, кто стоит за отстранением главы «Энергоатома».

По данным сайта «AtomNews», который ссылается на источник в одной из энергетических компаний, Кима арестовали за злоупотребления в период его руководства Южно-Украинской АЭС. Позже эти данные подтвердил представитель МВД Украины. Кима обвиняют в том, что он подписал договор о ремонте машинного зала на сумму, распоряжаться которой не имел права.

В настоящее время Ким является депутатом Николаевского областного совета от Партии регионов. Его назначили и.о. главы «Энергоатома» 20 августа 2012 года. После ареста Ким внес залог в размере 320 тыс. грн. Он планирует доказать свою правоту в судах, подавая судебные иски.

В конце мая месяца НАЭК «Энергоатом» приобрел трубы по цене, в десятки раз выше рыночной.

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: