Сообщения с тегами ‘корупційні схеми’

Транспортний картель: як «Слуга народу» Кісєль і міністр інфраструктури Криклій створили корупційне угруповання. Розслідування

У той час, як половина України навесні задихалася від лісових пожеж, Київ накривало піщаними бурями, а весь світ зупинився від не відомого досі вірусу, українських корупціонерів від влади проблеми з екологією і медициною не хвилювали взагалі. Замість того, щоб терміново ініціювати законопроєкти про поліпшення якості повітря, води, ґрунтів, або кинути всі сили на порятунок людей від коронавірусу, вони пішли прямо протилежним шляхом. Найбрудніше повітря у світі, яким у квітні кілька днів дихала столиця України, може виявитися всього лише квіточками у порівнянні з екологічною катастрофою, на порозі якої стоїть Україна. Журналісти видання «Багнет» в матеріалі «Транспортний картель» розповіли, хто саме готує українцям неприємний «екологічний сюрприз».

Як зазначає видання, одним з найнебезпечніших для майбутнього країни є законопроєкт №1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”. Одним з його ініціаторів став голова транспортного комітету Ради Юрій Кісєль («Слуга народу»). 24 квітня 2020 року на позачерговому засіданні парламенту законопроєкт вже був прийнятий в першому читанні.

Можливо, Кісєль наївно розраховує, що після закінчення депутатської кар’єри йому вдасться виїхати жити за кордон. Але що він залишить тут решті українців? Знищену екологію річок, розкрадені надра, контрабандні схеми і вбиту річкову логістику. Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроєкту Кісєля, став Герой України Олексій Вадатурський – засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу, — пишуть автори матеріалу.

У своєму пості Вадатурський попереджає: документ, по-перше, «знищить український прапор на українських річках» разом з вітчизняним суднобудуванням. А по-друге, містить цілу низку інших ризиків: 1. Знищення екології українських річок через наданої можливості скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. 2. Дозвіл самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб’єктами без будь-яких екологічних дозволів. 3. Узаконення розкрадання надр. Наприклад, надаючи можливість будь-якому суб’єкту господарювання вільно продавати вибраний з дна річок пісок. 4. Узаконення схем контрабанди пального іноземним флотом (без сплати податків і мит).

 

У відповідь Вадатурському, провідному українському інвестору, народні депутати Микола Тищенко та Ігор Негулевський записали глузливе відео. Зрештою Миколі Тищенку, власнику незаконно працюючого під час карантину ресторану, вже можна і не дивуватися.

Але, на думку журналістів «Багнета», залишається питання: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути у Раді небезпечний для країни законопроєкт? Як можна не прислухатися до думки найбільшого вітчизняного платника податків і навіть насміхатися над ним? Для цього треба ближче придивитися до ініціатора законопроєкту – депутата Юрію Кісєлю і людей, з якими він пов’язаний.

Звідки ноги ростуть?

Поки країна сидить на карантині, корупціонери і не збираються зменшувати апетити. Швидше навпаки — уми співгромадян зайняті виживанням в умовах пандемії, а для них настав найбільш хлібний час. Особливо проявляють активність учасники «транспортного картелю» у владі, в який входять фігуранти, що займають ключові для галузі пости.

Чому така гучна назву — «картель»,задаються питанням автори статті? Справа на їхню думку в тому, що могутність колумбійських і мексиканських наркобаронів ґрунтувалася на корумпованих чиновниках і силовиках не менше, ніж на озброєних до зубів приватних арміях. Сила ж українського «транспортного картелю» в тому, що він сам по собі і є влада. І кожен у цьому корупційному ансамблі грає свою важливу партію.

 

Комусь такі порівняння можуть видатись надмірними. Адже українські корупціонери не ліквідують неугодних за допомогою найманих убивць «сікаріос», не підривають торгові центри і літаки, і не перевозять кокаїн підводними човнами. Але важко навіть підрахувати сумарний збиток від них для воюючої країни, в умовах згубного для економіки локдауна. Поки Україна перебуває у точці «ідеального шторму», будь-яке корупційне навантаження для економіки вкрай болюче. Балансуючи над прірвою, можна впасти від найменшого дотику. Але цих людей такі матерії не цікавлять.

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший — Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Так, ця людина,швидше за все, має дуже віддалений стосунок до транспортної галузі.

«Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі. Два „дони“ транспортного картелю у міцній зв’язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму. До речі, обидва на початку роботи нинішнього скликання розглядалися на посаду голови транспортного комітету парламенту. Але, очевидно, вирішили розподілити сфери обов’язків. Криклій відправився на посаду глави Мінінфраструктури, Кісєль — у профільний комітет», — зазначає видання.

Глава Комітету кумівства і кришування

Публічної інформації, зазначає «Багнет», про Юрія Кісєля небагато. Раніше він очолював будівельну компанію «Біант» з Кривого Рогу. Працював начальником виробничих цехів у виробничому об’єднанні «Кривбасбудіндустрія», яке було переформатоване у ТОВ «Растро», де обіймав посаду директора. У 2018 році заснував і очолив ТОВ «Растро КР». Обидві компанії працювали з бюджетними грошима і виконували роботи для міських комунальних підприємств.

За даними публічної декларації, Юрій Кісєль далеко не бідна людина (земля, будинок і квартири, мільйони гривень, сотні тисяч доларів і євро на рахунках і готівкою, значний автопарк будівельної техніки, записаний на дружину), але все одно не гребував брати матеріальну допомогу в розмірі 100 і 3000 гривень від департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міськради. Від звички постійно годуватися з державних коштів Кісєль не відмовився і після обрання до парламенту. У грудні 2019 року криворізький сайт «0564.uа», помітив, що всі шість криворізьких депутатів-мільйонерів, в тому числі і Юрій Кісєль, отримали бюджетну компенсацію за проживання у столиці.

Як би там не було, Кісєль досить впливовий персонаж. Зокрема, його призначили неофіційними куратором, тобто «смотрящим» по місцевих виборах у Дніпропетровській області. Він буде займатися вирішенням усіх питань, пов’язаних з місцевими виборами, в тому числі підбирати кандидатів і відповідати за остаточний результат.

 

Про те, як Юрій Кісєль будує свої взаємини на місцевому рівні, країна дізналася вже давно. У вересні 2019 року, нагадують автори матеріалу, виплив назовні гучний скандал, які в медіа нарекли «Криворіжгейтом». Тоді Юрій Кісєль разом з однопартійцями з Дніпропетровщини Володимиром Захарченком, Владленом Неклюдовим, Оленою Криворучкіною, В’ячеславом Медяником і Юрієм Корявченковим зустрічалися з претендентом на посаду голови криворізької поліції в одному з місцевих ресторанів. Їх розмова з шефом дніпропетровської поліції Володимиром Огурченком і претендентом на посаду головного поліцейського Кривого Рогу (тоді ще не призначеним) Сергієм Лукашовим крутилась довкола зовсім не державних справ. А довкола цілком прагматичних шкурних питань, які цікавили новоспечених «слуг народу». Про що вся країна дізналася з опублікованої у соцмережах аудіорозмови. Контроль діяльності міської поліції, можливість викупу місцевого телеканалу, комерційна вигода від збору металобрухту і кришування азартних ігор — ось що цікавило народних обранців, серед яких був Юрій Кісєль. Особливо жваво обговорювалися можливості корупційних взаємин з металургійним гігантом «Криворіжсталлю».

«І все це прикриваючись ім’ям мегапопулярного президента Зеленського. Тобто вже тоді Юрій Кісєль явно не приховував, що в парламент пішов не за славою реформатора і державника. Сам Кісєль факт переговорів не заперечував, хоча від намірів підім’яти під себе місцеві грошові потоки всіляко заперечував», — зазанчається у статті.

Міністр-“схемщик”

«Важливою ланкою „транспортного картелю“ є людина, яка, власне кажучи, і відповідає за інфраструктуру всієї країни. Це глава профільного міністерства Владислав Криклій. За даними нардепа Дубінського, саме він є ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у Міністерстві інфраструктури. За короткий час він встиг підім’яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши до держструктури „справжніх професіоналів“ державної корупції, про яких трохи пізніше. До того, як Криклій став депутатом, а потім був призначений міністром інфраструктури, він керував Головним сервісним центром МВС України. Де, очевидно, отримав багато практичних знань, які почав втілювати в життя вже на новій посаді. На публіці — молодий державний менеджер і „нове обличчя“, в реальному житті — мільйонер у 33 роки, який заробив далеко не на стартапах, а на типовій державній корупції», — зазначають автори матеріала.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, яку він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку, кадровою чехардою в „Укрзалізниці“. Колишній глава правління УЗ Євген Кравцов був звільнений ще в кінці січня 2020 року. Його замінили тимчасовим керівником Желько Марчеком. Навіть для тимчасового Марчек протримався недовго — 15 квітня і він був звільнений з формулюванням „не виправдав довіри“. „Укрзалізниця“ отримала нового ставленика Криклія — Івана Юрика, який у ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду», -пишуть журналісти. — Щоб зрозуміти все лицемірство підходів Криклія до справ «Укрзалізниці», слід процитувати його ж слова. Наприклад, у контексті високих зарплат членів Наглядової ради УЗ. Згідно з фінансовим звітом Укрзалізниці, середньомісячна зарплата члена Наглядової ради в 2019 році становила 588 тисяч гривень на місяць. Криклій з цього приводу сказав: «Мені за це болить не менше, ніж тим, хто задає це питання. У мене як міністра, наприклад, набагато більше відповідальності, ризиків і навантаження на роботі, а заробітна плата в 10 разів менша. Члени Наглядової ради самі зараз приймають рішення і готові зменшити свої заробітні плати. Це правильний крок назустріч викликам, які маємо зараз».

У той же час, нагадує видання, саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці». Із зарплатою 160 тисяч в місяць.

«Невідомо, яку перспективу побачив в юній дівчині міністр, але головне, що ніякого конкурсу вона не проходила. Принаймні, офіційно. Може, це і є той самий „правильний крок назустріч викликам“, про який говорив сам Криклій?», — зазначає видання.

З конвертцентру — на відповідальну посаду

«Новим учасником „транспортного картелю“, а точніше підручним головних дійових осіб, став ще один криворізький „цінний кадр“ з непростою долею — Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, „хлібну“ посаду директора філії УЗ „Центр управління промисловістю“. Раніше Осман працював на керівних посадах у комунальних підприємствах „Кріворожспецтранс“, „Кривбассвітло“, „Кривбаспромводопостачання“. За часів президентства Януковича також обіймав посаду заступника голови Центрально-Міського району Кривого Рогу — до 2014 року. І навіть очолював районну організацію Партії Регіонів», — йдеться в статті.

 

При цьому, зазначає «Багнет», період Майдану в Кривому Розі місцевим активістам запам’ятається назавжди.

«Сімейство Вілкулів, старший з яких, Юрій Вілкул, був мером Кривого Рогу (і залишається ним до сих пір), а молодший, його син Олександр — керував Дніпропетровською ОДА, повністю показало, на що здатна агонізуюча кримінальна влада. Найжорстокіші розгони мирних акцій, придушення активістів, тутішки, які калічили людей — все це є в анамнезі Вілкулів, які відчували себе господарями у рідному місті і області. Осман, як зразковий „регіонал“ і чиновник брав активну участь у спільній справі придушення протесту, і, за деякими даними, курував кримінальні елементи, яких нацьковували потім на мирних демонстрантів. Можливо, саме тоді він і зблизився з Юрієм Кісєлем, і з часом знадобився вже у якості чиновника на відповідальній посаді в УЗ», — пишуть журналісти.

У біографії Османа,підкреслюється в статті, є одна цікава пляма, яку він, після приходу на держслужбу, явно намагається приховати. До недавнього часу він був співвласником ТОВ «Дніпротрубпласт», частка в цій компанії вказана в декларації Османа. Декларацію подавав напередодні конкурсу на посаду глави Держагентства водних ресурсів, який, втім, провалив. На даний момент Осман вже не числиться співвласником компанії, але слід свій залишив.

“Згідно з даними «Опендата», ТОВ «Дніпротрубпласт» прямо зараз фігурує у кримінальній справі, яку розглядає Мелітопольський райсуд Запорізької області. За матеріалами судових засідань, компанія Османа брала участь у відмиванні коштів злочинної групи в 2018—2019 роках, коли він ще був одним із співвласників компанії: “Використовувалася схема перерахування безготівкових коштів підприємствами реального сектора економіки на поточні рахунки підконтрольних транзитно-конвертаційних і фіктивних суб’єктів господарювання, серед яких і ТОВ «Дніпротрубпласт». Виходить, що нинішній глава філії «Укрзалізниці», Центру управління промисловістю, у сфері відповідальності якого сконцентровані значні державні кошти і майно (тільки одних кар’єрів в управлінні — 8), ще не так давно був звичайним співвласником конвертаційного центру. Виходить, саме такі цінні кадри подобаються Кісєлю і Криклію. І для них обов’язково знайдеться робота в рамках «картелю», — пишуть автори «Багнета».

12 друзів Криклія

Окремої згадки у структурі «транспортного картелю», зазначається у статті, вартує команда наближених до Криклія людей.

«Які, як правило, і реалізують всі схеми по відкатах і корупційних зв’язках, пов’язаних з інфраструктурними проєктами в країні. Останнім часом про це все частіше і частіше пишуть медіа, а значить непоміченими всі їхні діяння не залишаються», — пишуть автори статті.

Більш того, у ЗМІ з’явилася інформація про існування певного «тіньового штабу» Криклія, який і вирішує всі корупційні питання.

«Ось тільки деякі сюжети з багатого на події корупційного життя підручних міністра інфраструктури. Як писало видання „Comments.ЮА“, місце розташування тіньового офісу — елітний бізнес-центр „Софія“ поруч із Софійській площею. „Справжнім тіньовим міністром ось уже другу каденцію поспіль (як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля) є колишній співробітник Головного сервісного центру МВС України (разом працювали там з Криклієм), юрист Павло Шевченко. Про Шевченка мало відомо широкому загалу, однак у вузьких колах його знають як ключову фігуру в транспортній тематиці. Він набрався досвіду на темі забезпечення потреб сервісних центрів МВС необхідними товарами та послугами і з приходом Криклія у владу розширив свою компетенцію на всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки“, — зазначають журналісти.

Саме Шевченко курує корупційні схеми у скандальній „Укртрансбезпеці“, яка видає ліцензії на міжнародні перевезення, займається Адміністрацією морських портів України, яку на сьогоднішній день очолює „потрібний“ в.о., зберігаючи всі тіньові потоки. Павло Шевченко навіть засвітився у скандальних „плівках Єрмака“, які опублікував нардеп Гео Лерос. Він фігурує у розмовах, зокрема, в епізоді з покупкою за 1 млн. доларів посади глави Адміністрації морських портів України», — пише «Багнет».

Ще один напрямок, за даними автора матеріалу, — клінінгові компанії, які обслуговують територію і будівлі вокзалів, а також напрямок оренди магазинів, кіосків та інших торгових площ. Наприклад, клінінгові компанії формують ціну на неофіційному рівні і їх прибуток обчислюється сотнями мільйонів гривень на рік. Всі ці нечувані гроші стікаються в тіньовий офіс Криклія та його «транспортного картелю».

«Після публікації у ЗМІ інформації про бек-офіс Владислава Криклія за адресою Рильського, 6, з якого нібито ведеться ручне управління міністерством, він оперативно закрився і переїхав у повному складі за новою адресою. Тепер, секретний офіс міністра інфраструктури розташований у бізнес-центр „Панорама“, на вул. Велика Житомирська, 20», — підкреслюють автори статті.

Шевченко, за їхньою інформацією, — “також глибоко занурений у тему закупівель «Укрзалізниці». За деякими даними, саме звільнений у січні Кравцов заважав підручному Криклія розібратися, де і як можна заробити на схемах.

«З усього вищесказаного стає очевидним, що Шевченко користується великою довірою Криклія. Це й не дивно, адже обидва є бізнес-партнерами у двох компаніях — ТОВ „Світлофор“ та ТОВ „Автовінн“ (38675581). Обидві компанії добре заробляють, регулярно виграючи тендери численних сервісних центрів МВС. За даними сервісу YouControl, компанія „Світлофор“ заробила понад 191 млн грн. на постачаннях МВС різних типів автомобільних знаків. А „Автовінн“ заробила майже 100 млн грн. на постачаннях автомобілів державним і комунальним структурам», — пише «Багнет».

Але крім Павла Шевченка, у міністра інфраструктури є ще багато надійних людей.

«Нещодавно Криклій взяв собі в радники одіозного Андрія Батищева, колишнього главу „Укравтодору“, що набив руку на відкатах з підрядників з будівництва доріг ще у 2015—2016 роках. У той час працювала налагоджена система відкатів — 12,5% з кожного підряду. Андрій Батищев на тендерних процедурах „визначав“ переможцем заздалегідь обумовлені компанії, підконтрольні громадянину РФ, члену вірменської діаспори — Вагінаку Аветісяну (засновнику будівельної компанії „Дорлідер“), який фактично контролював виконання дорожніх робіт по всій Україні. При проведенні тендерів Батищев щомісяця отримував від нього „відкати“, як особисто, так і через банківські рахунки в „Укргазбанку“. Про це докладно у своїх блогах розповідав нині депутат від „Слуги народу“ Олександр Дубінський», — йдеться в статті.

Ще на початку листопада 2019 року Криклій звільнив чинного директора порту «Південний» Анатолія Яблуновського і призначив на його місце директора Маріупольського порту Олександра Олійника — ставленика Олександра Смирнова (директор ТОВ «Портінвест»), який є смотрящим від Ріната Ахметова за портовою галуззю.

«За короткий час Олійник організував роботу „Південного“ максимально вигідно для „Метінвесту“ Ахметова. У грудні, коли переукладали контракти на 2020 рік, Олійник відмовився від практики Take-or-Pay (так вигідно для порту), і перейшов до звичайних контрактів з оплатою за фактом, що на руку „Метінвесту“ Ахметова», — зазначається у матеріалі.

Ще один скандал, пов’язаний з недавно опублікованими наказом Криклія про призначення членів наглядової ради у велике інфраструктурне держпідприємство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

«Його частка у вантажному обороті „УЗ“ — близько 10%. Керує компанією екс-глава Солом’янської райдержадміністрації та фігурант кримінального провадження про службову недбалість ціною в 9 млн грн. Ігор Довбань. За часів градоначальника Києва Олександра Попова Довбань очолював Головне управління економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації, а після Революції гідності був радником глави „Укравтодору“ Андрія Батищева і нібито мав дуже великий вплив на підприємство. У підсумку в Наглядову раду „КДМППЗТ“ увійшов саме Батищев як „права рука“ Криклія», — пише «Багнет».

Команда «12 друзів Криклія», судячи з усього, буде і далі зростати. Ще є багато жирних посад, де потрібно розставити своїх. Таким чином, міністр інфраструктури цементує потрібні корупційні схеми нетільки на рівні керівництва, а й в наглядових радах. І, схоже, стає жертвою типової помилки всіх, кому довго вдавалося залишатися безкарним — перестає відчувати небезпеку і вважає себе всемогутнім. Історія вчить, що подібні помилки завжди закінчувалися кримінальними провадженнями. Питання тільки в тому, коли правоохоронні органи займуться діяльністю Криклія і його спільниками по «транспортному картелю»?.

 

 

«Тут можна добре прибарахлитися, онукам вистачить», — нардеп Юрчишин вимагає від НАБУ перевірити корупційне листування «слуги» Павлиша. Фото

нардеп Павліш та резидент Зеленський

нардеп Павліш та резидент Зеленський

Перший заступник голови антикорупційного Комітету ВР Ярослав Юрчишин (фракція «Голос») звернувся до НАБУ із заявою про вчинення правопорушення, про яке йдеться у ймовірному листування між депутатом Павлом Павлішем («Слуга народу») та заступником міністра охорони здоров’я Андрієм Семиволосом, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це політик повідомив на своїй сторінці у Facebook.


«У листуванні, зокрема, йде мова про ймовірне вчинення корупційних злочинів щодо розподілу коштів державного бюджету та згадується „Міша“, як натяк на керівника Комітету ВРУ з питань здоров’я нації. Вважаю, що орган досудового розслідування зобов’язаний провести перевірку опублікованої інформації на предмет достовірності, зокрема, запросивши оригінали у медіа, які її і опублікували», – зазначив Юрчишин.

За його словами, такі дії у разі підтвердження містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та статтею 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем).

«Згідно з частиною 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, саме детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 364, якщо вони вчинені народним депутатом України чи заступником міністра. Сподіваюсь, що НАБУ зможе оперативно встановити автентичність чи фальшивість даного листування та провести ефективне досудове розслідування, у разі його підтвердження», – уточнив парламентар.

При цьому Юрчишин підкреслив, що сфера охорони здоров’я – одна із найбільш критичних для функціонування суспільства і ми не маємо права допустити, щоб до неї повертались старі корупційні схеми.

23 січня 2020 року народного депутата України від президентської партії «Слуга народу» Павла Павлиша зловили за скандальному листуванні з заступником міністра охорони здоров’я України Андрієм Семиволосом.

Натисніть, щоб збільшити

Натисніть, щоб збільшити

Так, під час листування Семиволос зазначає, що якийсь Міша (можливо, йдеться про нардепа, голову Комітету Верховної ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування Михайла Радуцького) має намір «нахабно ділити бюджет».

У свою чергу, Павлиш радить Семиволосу не виконувати «маячні команди» і «включати дурня». На що Семиволос йому відповідає, що «якщо хоче всидіти в кріслі» – потрібно виконувати.

Ось повна стенограма листування:

Павлиш: Привіт, як справи?

Семиволос: Так собі

Павлиш: А що сталося?

Семиволос: Міша за*бав до гикавки, хоче нахабно бюджет ділити, дає маячні команди.

Павлиш: То ти не виконуй, включай дурня.

Семиволос: Якщо хочу всидіти в кріслі, то потрібно виконувати, тут можна добре прибарахлитися, онукам вистачить, але по парі його моментів поклав в ящик, сказав типу віддав в департамент)) він мені за них наярює, кажу роблю))

Павлиш: зрозуміло, тримайся. Може на вихідних підемо з М*** підемо, вони хороші.

 

 

Луценко призначив прокурором Херсонщини брата нардепа від БПП Сергія Тригубенка, який є фігурантом корупційного скандалу. Відео

Trygubenko-Vitalyi4

 

Керівником Херсонської обласної прокуратури Юрієм Луценко призначено Віталія Тригубенка.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написала прес-секретар ГПУ Лариса Сарган, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Тригубенко Віталій Миколайович є братом нардепа від БПП Сергія Тригубенка і в органах прокуратури працює з липня 2004 року. Обидва закінчили Національну юридичну академія ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

З 2004 року Віталій Тригубенко обіймав посади від помічника прокурора району до начальника управління з питань представництва інтересів громадянина або держави в суді, протидії злочинності та корупції на тимчасово окупованій території півострова Крим Генеральної прокуратури України.

Депутат з Блоку Петра Порошенка Сергій Тригубенко очолює корупційні схеми у вугільній галузі.

«Він зараз став смотрящим за вугільною промисловістю України. Над ним є ще вищий смотрящий – пан Кононенко», – заявив голова незалежної профспілки горняків України Михайло Волинець.

Персона Сергія Тригубенка сплила за потужним контрактом на поставку вугілля державному «Центренерго».

Ще минулого літа таке собі ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс» з Харкова не вело активної господарської діяльності. Але у вересні 2015-го фірма без тендеру отримала потужне замовлення від «Центренерго». Державні енергетики вирішили  придбати в приватного посередника вугілля марки «Г» на суму 520 млн грн. Відтоді на отримані гроші фірма переважно замовляє послуги, перераховуючи кошти і формуючи податковий кредит.

У цьому місці виявилось, що «ТД-Ресурс» тривалий час був записаний на харківського підприємця Ігоря Тупікова, що минулого року працював парламентським помічником нардепа з Харківщини Сергія Тригубенка.

Стало відомо хто «кришує» корупційні схеми «Укроборонпрому». Подробиці

Ukroboronoprom1

 

Посадовці держпідприємства «Спецтехноекспорт», що входить в держконцерн «Укроборонпром», при укладенні контракту з індійською компанією «Hindustan Aeronautics Limited» на постачання балкових тримачів до літака СУ — 30 МКІ безкарно вкрали з державного бюджету України $610 тисяч.

За інформацією з перевірених джерел, головні особи по відмиванню коштів в «Укроборонпромі» — гендиректор концерну Роман Романов і директор Спецтехноекспорта Павло Барбул, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема, саме Павло Барбул за встановленою схемою регулярно передає першого заступника секретаря РНБО Олегу Гладковскому половину всіх коштів, отриманих ним при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, ще 20 % — Роману Романову.

Крім того, директор Спецтехноекспорта щомісяця передає Олегу Гладковскому близько $100-150 тисяч за «оренду даху», який дозволяє йому представляти державу в банківських та міжнародних структурах.

Також особливу увагу ЗМІ звернули на скандал навколо контракту з «Hindustan Aeronautics Limited».

Організатором всієї схеми виявився Павло Барбул, виконавцями — його підлеглі в «Спецтехноекспорте» Петро Федорук і Денис Панасенко.

Як наголошують журналісти, «завдяки заступництву з боку голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, незважаючи на всі встановлені факти і викриті схеми, злочинці не тільки не несуть ніякої відповідальності, але й далі залишаються на своїх посадах». Як уточнюється, за «вирішення питання» Назар Холодницький отримав від Олега Гладковського $500 тисяч.

«Єдине логічне пояснення, чому президент України досі не звернув уваги на скандал, який досяг Індійського океану — так це те, що за прикриттям злочинних схем „Укроборонпрому“ стоять Ігор Кононенко (перший заступник голови фракції „Блок Петра Порошенко“ — ред.) і його партнер Олександр Грановський (нардеп від „БПП“)», — пишуть ЗМІ.

Донька Віталія Яреми за мільйони придбала магазин у день 18-річчя. Документ

Yarema-Ilona2

 

Донька колишнього генпрокурора Віталія Яреми купила приміщення на проспекті Перемоги, 21а в Києві 27 серпня 2010 року, коли їй виповнилося 18 років.

Про це свідчить витяг з реєстру майнових прав, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Yarema-Ilona3

Ці приміщення у 2008—2009 рр. з аукціону купило ТОВ «Бізнессофт Груп». Об’єкт було придбано за 2,92 млн грн., тобто по 7 тис грн./кв.м. «Бізнессофт Груп» володіли Микита та Євгеній Ільїни – син і племінник екс-депутата Київради Геннадія Ільїна. Вони є партнерами по бізнесу сім’ї колишнього замгенпрокурора Анатолія Даниленка.

У 2010 році приватизовані приміщення площею 535 кв.м. через договори купівлі-продажу були оформлені на нових власників. Одну третину отримав Микита Ільїн, який потім подарував її своєму батьку.

Також частку приміщень отримав син Анатолія Даниленка – В’ячеслав. Ще одну третину купила донька екс-генпрокурора Ілона Ярема.

Договори купівлі-продажу датуються 27 серпня 2010 року – у цей день Ілоні Яремі виповнилося 18 років.

Yarema-magazin1-500x280

 

Днями Віталій Ярема в інтерв’ю «Главкому» заявив, що не вбачає нічого корупційного у тому, що діти прокурорів мають бізнес.

«Це те саме, що писав Лещенко про мої «корупційні схеми», що моя донька – засновниця підприємства, яке на проспекті Перемоги має приміщення. А в чому корупція? Мої діти що, не мають права займатися бізнесом? Якщо донці 23 роки, а сину 28? За рахунок чого їм жити? В чому тут корупція?», – сказав Ярема.

Лещенко розповів нові факти про корупційні схеми Мартиненка

martinenko-mikola2-500x330

 

Народний депутат Сергій Лещенко стверджує, що отримав докази причетності соратника прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Миколи Мартиненка до схем в урановій і титановій галузях.

У блозі на Українській правді Лещенко пише, що австрійська компанія-прокладка Steuermann, яка займалася закупівлями для державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат, що знаходиться під контролем Мартиненка, а також його бізнес-партнера Давида Жванії.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Джерела в офісі компанії Steuermann повідомляють, що з середини 2000-х там постійно бачили тодішнього помічника Жванії та голову спостережної ради Діамант-Банку (належить Жванії та Мартиненку) Ігоря Керезя. Steuermann була партнерською компанією для фірми Брінкфорд Жванії, а також виступає міноритарним акціонером Запорізького абразивного комбінату, де контрольний пакет знаходиться в руках Жванії. Співробітники фірми Steuermann Вольфганг Айбергер і Марія Лапіньш знайомі зі Жванією з 1990-х років. Сам Жванія теж регулярно бував в офісі Steuermann у Відні», — пише депутат.

За його словами, Айбергер і Лапіньш є номінальними власником і директором іншої прокладки Bollwerk, яка вивозить продукцію з титанового держпідприємства Об’єднана гірничо-хімічна компанія, що управляє Іршанським і Вольногорським гірничо-збагачувальними комбінатами.

«За оцінкою джерел, за дев’ять місяців 2015 року Об’єднана гірничо-хімічна компанія експортувала 150 тисяч тонн титанового концентрату на загальну суму 1,17 мільярда гривень, при цьому 80% цього обсягу на суму 959 мільйонів ОГХК експортувала в 35 країн світу, але чомусь через австрійського посередника», — пише Лещенко.

Нагадаємо, 26 листопада 2015 року Сергій Лещенко оприлюднив документи, які свідчать про те, що Швейцарія надсилала запит на ім’я генерального прокурора України з приводу розслідування кримінальної справи проти нардепа від Народного фронту Миколи Мартиненка.

30 листопада Мартиненко заявив про складання депутатських повноважень у зв’язку з корупційним скандалом і інформаційною кампанією проти нього.

У федеральній прокуратурі Швейцарії з 2013 року розслідується кримінальна справа проти Миколи Мартиненка за підозрою у хабарництві й відмиванні грошей. За даними місцевих ЗМІ, мова йде про 30 мільйонів швейцарських франків.

Як писала швейцарська Sonntagszeitung, на рахунках Мартиненка в Швейцарії заморожені хабарі від чеської компанії Skoda SA, отримані за сприяння в отриманні контрактів на Хмельницькій АЕС.

Слідом за швейцарською досудове слідство у справі Мартиненко почала чеська прокуратура.

Тендерна мафія повертається?

За словами джерела в уряді, почерк Яценка простежується у геніальності роботи з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить глибоко заховані нюанси, на основі яких після затвердження закону буде побудована корупційна схема.

Фото УП

В четвер був винесений на друге читання законопроект про внесення змін до чинного закону про державні закупівлі №753.

Для багатьох прийнятий документ стане несподіванкою. Річ у тім, що на сайті парламенту опублікований старий варіант законопроекту – в січневій редакції.

У розпорядження “Економічної правди” потрапив остаточний варіант, який редагували в кінці березня. Серед чиновників економічних відомств і парламентарів це сьогодні, мабуть, один з найбільш популярних текстів.

“На руки” його отримали навіть не всі депутати економічного комітету Верховної ради, а всі інші побачать в останню мить.

Не знають, про що піде в тексті мова, і міжнародні спостерігачі із Світового банку, Міжнародного валютного фонду і Європейського союзу, які в минулому активно цікавилися цією темою.

Текст змін до закону про Державні закупівлі, який приховує Яценко, можна прочитати тут.

Цей документ почали писати ще при уряді Юлії Тимошенко. Після ліквідації скандальної Тендерної палати парламенту знадобилося чимало часу, щоб прийняти закон про державні закупівлі.

Певний час ця сфера регулювалася тимчасовою постановою Міністерства економіки, породжуючи корупцію вже в структурі урядового відомства.

Шляхом довгих дискусій і складних переговорів рамковий і недосконалий закон про держзакупівлі був прийнятий у лютому 2010 року. Підписуючи текст, президент Віктор Янукович розпорядився підготувати проект поправок до нього, аби в найближчому майбутньому внести його на розгляд парламенту.

Нинішній документ – результат цієї роботи. Вже з перших рядків тексту помітно, що його спіткала доля всіх попередніх – проект спотворили на підході до другого читання.

Відомий навіть автор спотворень – творець і колишній керівник пріснопам’ятної Тендерної палати Антон Яценко, голова підкомітету з питаннь регулювання ринку державних закупівель, державного замовлення, конкурсів та діяльності державних підприємств комітету Верховної ради з питань економічної політики.

Природно, всі правки належать не йому особисто, а іншим депутатам. Тим не менш, джерело “ЕП” в Кабміні стверджує, що всі ці зміни згенеровані саме Яценком. “Відчувається рука майстра”, – говорить чиновник.

Як відомо, недавно Яценко вийшов з фракції БЮТ і увійшов до фракції Партії регіонів у парламенті. Одночасно з цим, у депутата закінчилися серйозні особисті проблеми.

Відразу після виборів президента засновник Тендерної палати увійшов в систему влади і став негласно керувати держзакупівлями. Писали також, що від імені компартії його поставили наглядачем над новим міністром економіки Василем Цушком і головою Держфінпослуг Василем Волгою.

Навесні 2010 року в долі Яценка почався кризовий період. У травні нардеп отримав удар в обличчя від екс-міністра економіки Василя Цушка.

Почалося розслідування. Подейкували, що, незважаючи на недоторканність, нардепу довелося виїхати з України. Інакше його могло чекати що завгодно – аж до зняття особливого статусу і конфіскації майна.

Сам мордобій більшість сприйняла як спеціально розіграну комбінацію. Мовляв, Яценко і Цушко домовилися так зробити, бо про ділові зв’язки між ними у Верховній раді не говорив хіба що лінивий.

Більше того, подейкували про якісь родинні зв’язки двох депутатів. Навіть після травневого інциденту Василь Петрович на подив пізно приймав деякі рішення, які могли зашкодити Антону Володимировичу.

Втім, є й інші люди, які стверджують, що між Яценком і Цушком відносини зіпсовані ґрунтовно. Сам Цушко ображається на будь-які натяки на дружбу з Яценком і стверджує, що був і залишається великою загрозою для творця Тендерної палати.

“Економічну правду” він навіть переконував, що готовий дати колишньому бютівцю в обличчя ще раз, якщо той дасть привід.

Сьогодні Цушко очолює Антимонопольний комітет, і з його діями пов’язаний гучний скандал у сфері держзакупівель. Згідно з останнім законом, повноваження щодо оскарження тендерів передали АМКУ.

Ці повноваження були застосовані в недавньому конфлікті навколо закупівлі Міністерством оборони послуг із забезпечення солдатів їжею.

На основі скарги АМКУ заблокував проведений тендер, і Міноборони було змушене звертатися до Мінекономіки за узгодженням закупівлі у єдиного постачальника.

Підсумком операції стало те, що прем’єр-міністр звільнив з посади заступника міністра економіки Олександра Сухомлина, який займався узгодженнями тендерних процедур.

Разом з ним посади начальника департаменту з держзакупівель позбувся Віталій Абасов. Втім, за інформацією джерел “ЕП”, він скоро повернеться на цей пост як людина першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Невідомо, чим пожертвував Яценко, але його проблеми з новою владою закінчилися. Кажуть, що він періодично зустрічається з Клюєвим, хоча це може бути і простим збігом обставин.

Тим не менш, за словами джерела в Кабміні, саме Яценко в комітеті парламенту з економічної політики допрацьовував законопроект про держзакупівлі.

Фірмовий стиль колишнього хресного батька Тендерної палати – дописувати потрібні правки на етапі між першим і другим читанням. Ці правки завжди одні й ті ж по суті, хоча можуть відрізнятися за оформленням.

Зазвичай вони передбачають один з двох варіантів.

Перший – наділення якогось державного органа або недержавного підприємства особливими повноваженнями у сфері держзакупівель.

Наприклад, йому надається право скасувати тендер, який вже відбувся на основі нововиявлених обставин. Навіть якщо потім з’ясується, що обставини надумані, результати тендера скасовуються.

Другий – для проведення тендера або погодження держзакупівлі в одного учасника необхідно отримати особливий дозвіл або довідку.

Інакше, навіть якщо такий дозвіл не передбачено в законодавстві, держзакупівля не буде проведена. Для отримання “добра” підприємству треба йти в якесь місце. Це може бути державний орган або недержавне підприємство. Плати – або не зможеш закупити.

Нинішній законопроект не став винятком. Варто відзначити кілька ключових моментів, на основі яких в Україну може повернутися привид Тендерної палати.

Перший момент. Розширення переліку випадків, у яких можна не застосовувати закон про держзакупівлі.

Після першого читання цього закону виник скандал. Євросоюз взагалі розглядає будь-які винятки із загального правила як привід для корупції. Тому, побачивши величезний перелік винятків у новому законопроекті, він заблокував виділення чергового траншу цільової допомоги України в розмірі 126 мільйонів євро.

Взагалі ЄС на будь-які спроби вивести щось з-під дії закону дивиться як на пряме порушення принципів добросовісної конкуренції, відкритості і прозорості.

Після блокування траншу уряд схаменувся і пообіцяв все виправити. Проте у документі, який має “Економічна правда”, перелік винятків став ще ширшим. Швидше за все, Україну чекає черговий скандал, і ЄС вимагатиме від уряду або Адміністрації президента ветувати закон. Інша річ, чи прислухається Україна.

Другий момент. Новий закон передбачає страхування відповідальності за договором. Страховка укладається з переможцем тендера. Тут же записано, що порядок цього страхування буде визначатися спільним рішенням Мінекономіки і Держфінпослуг.

Навесні 2010 року Яценко давав зрозуміти, що він курує Держфінпослуг, а після отримання індульгенції від нової влади він напевно зрісся з Мінекономіки, яке фактично очолює перший заступник міністра Вадим Копилов.

Корупційна суть пропозиції така. Порядок страхування затверджується не законом і навіть не постановою Кабміну, а звичайним наказом. Максимум – це буде спільний наказ двох відомств.

Звичайно, його доведеться зареєструвати у Мін’юсті, але “протягнути” наказ через Мін’юст набагато легше, ніж закон або постанову уряду.

У цей наказ легко вписати схему, яка дозволить отримувати “відкати”. Наприклад, гроші будуть вимагати за надання якоїсь довідки, яку даватиме потрібна контора.

Необхідність цього документа буде пояснюватися тим, що потрібно захистити державу на той випадок, коли переможець тендера не зможе виконати свої зобов’язання.

Щось схоже в минулому впроваджувало керівництво ліквідованої Тендерної палати, створюючи додаткові обслуговуючі центри, які супроводжують процедури торгів, що автоматично здорожувало вартість проведення закупівель.

Крім того, законопроект запроваджує нову обов’язкову процедуру – забезпечення виконання договору про закупівлю.

Згідно з документом, вона застосовується до всіх процедур закупівель, передбачених цим законам і до закупівель за рамковими угодами. Вартість такого забезпечення становитиме 15% – сьогодні до 5% – від вартості договору про закупівлю товарів і послуг.

Це чималі гроші, якими можна вміло керувати. Наприклад, Костянтин Григоришин місяцями не міг забрати 400 мільйонів гривень забезпечення, яке він вніс за участь у конкурсі з приватизації Одеського припортового заводу.

У Мінекономіки з’являється функція аналізувати ефективність здійснення закупівель. Це означає, що воно буде мати право моніторити і припиняти процедуру закупівлі.

Як випливає з правок до документа, моніторинг закупівель – це збір та обробка інформації, яка стосується здійснення замовником державних закупівель, у тому числі аналіз ефективності здійснення цих закупівель.

Не виключено, що таким чином Клюєв “відбирає хліб” у Контрольно-ревізійного управління, де сьогодні зосереджена функція моніторингу в сфері держзакупівель.

Примітно, що в законі не вказано, як саме здійснюється моніторинг, відсутні і терміни розслідування. Це означає, що всі нюанси будуть затверджені наказом уповноваженого органа, тобто Мінекономіки, в якому можна написати що завгодно.

Якщо хтось попрацює над цим порядком, вийде цікава схема. Не виключено, що у Мінекономіки все буде прописано так, щоб отримати широкі повноваження.

Під приводом проведення моніторингу процес можна затягувати скільки завгодно, але як тільки учасник заплатить повз каси – торги можна буде відновити.

Привід для проведення моніторингу є завжди, особливо при закупівлях в одного учасника. Якщо раніше для неї потрібно було отримати погодження Мінекономіки, то в разі прийняття закону сам покупець повинен дивитися, чи підпадає він під критерії, за якими можна відмовитися від проведення тендера.

Якщо він порушить критерії, то повинен буде сам пояснити прокурору, чому. Це позитив.

З іншого боку, завжди є привід для додаткового дослідження подібної угоди. Одна річ, коли підприємство бере на себе відповідальність, і зовсім інша – коли перевіряє об’єктивний працівник Мінекономіки.

Четвертий момент. На рівні держзакупівель повториться те, за що постійно критикують Контрольно-ревізійне управління. Сьогодні КРУ оцінює збитки від дій чиновників на основі власних, досить спірних методичних рекомендацій.

У нинішньому законі передбачено, що Мінекономіки наказом затвердить свою методику визначення збитків при держзакупівлях. Також воно отримає право давати висновок щодо суми завданих державі збитків.

Взагалі-то, це нонсенс. Якщо адміністративний орган має право робити такі висновки, автоматично виникає мільйон питань. Наприклад, в чиїх інтересах робитимуться такі висновки.

Не виключено, що цією оцінкою буде займатися відроджена Держінспекція за цінами, яку очолив Клюєв.

П’ятий момент. Вводиться поняття банку-агента з обслуговування держзакупівель. Ним може бути банк, який частково або повністю належить державі. Це перший критерій відбору, в результаті якого перевагу отримують п’ять установ з 170-ти.

Також будуть внесені зміни в закон “Про банки і банківську діяльність”. Мінекономіки зможе визначати, який банк відповідає критеріям, а який ні. В результаті, може залишитися тільки одна обрана установа – через неї і спрямують всі потоки.

Уповноважений банк повинен буде гарантувати, що підприємство – учасник тендера платоспроможний. Це ще один критерій відбору, який може призвести до корупції.

Банк може робити висновки на власний розсуд. Наприклад, якщо у нього на рахунках не буде грошей даного підприємства, то воно виявиться потенційно неплатоспроможним. Слово “потенційно” ніхто не помітить.

Шостий момент. У кінцевих положення діючого закону прописані тимчасові винятки для певних видів закупівель. Пояснювалося це гучними гаслами, наприклад, необхідністю швидко підготуватися до “Євро-2012”. Природно, це привід для корупції.

Сьомий момент. У нинішньому законі про держзакупівлі є перелік актів, які потрібно прийняти для проведення особливих видів закупівель. Однак їх не розробили. Тимчасом навесні 2011 року закінчилися всі терміни, які відводилися для їх прийняття.

У новому проекті історія повторюється. Обіцянка прийняти закони залишається, але терміни відсуваються на 30 жовтня 2011 року і навіть на 2012 рік. До тих пір закупівлі у певних галузях повинні проводитися в порядку, передбаченому урядом.

За словами джерела “ЕП” в уряді, почерк Яценка простежується і в геніальній роботі з деталями. Зовні законопроект виглядає “чистим”. Депутат, який читає його по діагоналі, ніколи не побачить заховані нюанси, на основі яких буде побудована корупційна схема.

“Економічній правді” вдалося виділити сім основних нюансів. Причому майже всі вони стосуються розширення особливих повноважень Мінекономіки. Це означає, що саме в рамках цього міністерства виникне примара Тендерної палати.

За останньою інформацією, в парламенті нібито відбулися консультації, і деякі “блохи” будуть прибиратися. Однак що це означає?

Якщо є депутатські правки, їх потрібно виносити на голосування. Отже, поки що можна вважати, що всі потенційні корупційні схеми зберігаються.

Володимир Хамлетс, Економічна правда

Афера бютівців Кожемякіна-Яценка-Буряка у сфері податкової звітності. Журналістське розслідування

Державна податкова служба вжила всіх необхідних заходів, щоби підняти рівень захворюваності свинячим грипом серед населення. Так – саме підняти, автор не обмовився.

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: