Сообщения с тегами ‘Виталий Ярема’

Убийца Веремия знал о расстрелах на Майдане и охранял банк генпрокурора Яремы и губернатора Савченко

Krisin-Yuryi1

 

Через десять дней – четвертая годовщина расстрелов на Майдане. Сейчас я и мои ассистенты внимательно следим за расследованием одного из убийств той зимы, и нам стали известны шокирующие факты. Как оказалось, на Майдане были люди, знавшие о готовящихся расстрелах 20 февраля 2014 года. А непосредственный организатор одного из убийств был партнером бывшего Генпрокурора и другом действующего губернатора.

Речь идет о Юрие Крысине – непосредственном организаторе группы лиц, которая убила журналиста газеты «Вести» Вячеслава Веремия. В марте 2014 года Крысину предъявили подозрение в умышленном убийстве. 19 июня 2014 года Генеральным прокурором Украины назначен Виталий Ярема, и уже через пять дней, 24 июня 2014 года производство по статье об умышленном убийстве в отношении Красина было…закрыто. Еще через два дня – 26 июня 2014 года – действяи Крысина переквалифицировали в хулиганство.

Так, меньше чем за три месяца Юрий Крысин превратился из убийцы в хулигана. Сейчас он на свободе – суд отпустил организатора титушек под домашний арест. Для понимания, надо отметить, что ранее Крысин уже обвинялся в убийстве своего охранника, разбойном грабеже заправки и попытках влиять на показания следователей.

ТЕПЕРЬ САМОЕ ВАЖНОЕ

До Майдана Юрий Крысин работал директором фирмы «Пятый регион», сотрудники которого привлекались к охране «Авант-Банка» – банка, который напрямую аффилирован с бывшим Генеральным прокурором Украины Виталием ЯРЕМЫ. Тем самым, через пять дней после назначения которого Крысину поменяли подозрение с убийства на хулиганство. Во времена работы Яремы Генпрокурором ведомство активно переводило свои зарплатные проекты именно в «Авант-Банк» и даже рассматривался вопрос размещения в этом банке счетов Генпрокуратуры. До 2012 года сын Виталия Яремы работал помощником председателя правления банка.

Но и это не все. Председателем правления «Авант-Банка» на тот момент работал нынешний губернатор Николаевской области и бывший народный депутат фракции БПП Алексей САВЧЕНКО.

Помимо этого в свое время вице-президентом «Авант-Банка» работал нынешний глава УДО и бывший-министр обороны Украины Валерий ГЕЛЕТЕЙ.

1 МАРТА ЭТОГО ГОДА ПО ДЕЛУ ЮРИЯ КРЫСИНА СОСТОИТСЯ ЗАСЕАДНИЕ АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУДА, и чем больше людей увидит этот пост, тем больше шансов добиться справедливости в одном конкретном эпизоде.

ВЫДЕРЖКИ ИЗ МАТЕРИАЛОВ УГОЛОВНОГО ПРОИЗВОДСТВА

«Юрій Крисін повідомив суду, що у нього було своє охоронне агентство, і він мав багато знайомих. 17 лютого 2014 року йому зателефонував знайомий просив знайти 200-300 людей для охорони громадського порядку в урядовому кварталі, але він знайшов лише близько 15 осіб.

18 лютого 2014 року приблизно о 22 год. 00 хв. вони разом з Юрієм Крисіним зібралися біля пам’ятника Богдана Хмельницького на Софійській площі в м.Києві, де обвинувачений отримав від невстановленої особи дерев’яну біту для застосування її відносно мирних протестувальників, які будуть йти з боку Михайлівської площі в м.Києві в бік Львівської площі м.Києва.

Близько 23 год.57 хв. до перехрестя вулиць Володимирської та Великої Житомирської під’їхав та зупинився автомобіль „Шкода Октавія“ із якого здійснював відеозапис на телефон кореспондент газети „Вести“ В’ячеслав Веремій. Бажаючи не дати зафіксувати їх протиправні дії, невстановлені особи вирішили зупинити автомобіль та безпричинно заподіяти тілесні ушкодження особам, що перебували в автомобілі аби останні не могли зафіксувати їх дії.

При цьому, обвинувачений Юрій Крисін разом з іншими особами наніс множинні удари дерев’яним кийком (битою) В’ячеславу Веремію по тулубу та ногах. Від заподіяних Юрієм Крисіним ударів В’ячеслав Веремій впав на проїжджу частину. Коли він підвівся і спробував втекти від нападників. Побачивши це, один з членів групи Крисіна здійснила постріл у Веремія, від якого він втратив свідомість. Пізніше В’ячеслав Веремій був доставлений до лікарні швидкої медичної допомоги, де від отриманого вогнепального поранення помер.

Юрій Крисін свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю».

Мустафа Найем, народний депутат України, Національне бюро розслідувань України

Екс-керівник з генпрокуратури Олег Кучер купив після звільнення 5 квартир у центрі Києва

prokuratura1

 

Колишній очільник головного управління представництва в суді Генеральної прокуратури Олег Кучер невдовзі після звільнення придбав п’ять квартир у центрі Києва.

Про це йдеться у проекті «Декларації» на Bihus.info, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Також повідомляється, що за час перебування на посаді він приватизував дві службові квартири.

Так, одну з квартир площею 63 кв. м прокуратура надала Кучеру в 2003 році як службову, а в 2008-му її приватизувала дружина прокурора Інна. Зараз у ній живе 28-річний син Олега Кучера Вадим. Він також працює в прокуратурі – на посаді першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №10.

У вересні 2014 року Олег Кучер приватизував ще одну державну квартиру площею 141 кв. м, що знаходиться в будинку бізнес-класу на бульварі Дружби народів, 14-16.

2016 року Кучер купив 3 квартири загальною площею близько 110 кв. м у будинку по вулиці Гоголівській, 1-3, неподалік Центрального цирку. Його дружина теж володіє тут 30-метровою квартирою й нежитловими приміщеннями на 260 квадратів. Ціни на житлову нерухомість у цьому будинку стартують від 1,3 тисяч доларів за квадрат, тому самі лише квартири подружжя Кучерів мають коштувати близько 180 тис. доларів. А нежитлові приміщення, згідно декларації Вадима Кучера за 2015 рік, обійшлися його матері в 2011-му в понад 30 тис. доларів.

Окрім цього, Інна Кучер має майже півгектара землі на березі річки Десни у Вишгородському районі, а Олег Кучер у 2015 році придбав квартиру площею 89 кв. м у самісінькому центрі Києва – у Михайлівському провулку, всього в 5 хвилинах ходьби від Майдану Незалежності. Згідно єдиного знайденого оголошення про продаж нерухомості у цьому будинку, ціна квадратного метра тут – 3,5 тис. долаоів. Тобто квартира екс-прокурора має коштувати понад 310 тисяч одиниць американської валюти.

Син Вадим Кучер володіє гаражем площею 59 кв. м на Софіївській Борщагівці. На супутникових знімках видно, що він знаходиться на одному подвір’ї з будинком площею 547 кв. м, власницею якого також є Інна Кучер. Згідно витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно, він був їй подарований у 2011 році.

Із транспортних засобів Вадим Кучер володіє автомобілем Land Rover Discovery 2007 р. в., а його мати на початку 2016-го стала власницею чотирирічного Lexus LX 570. Також, згідно декларації Вадима Кучера за 2015 рік, вона володіла Mercedes-Benz ML-350, але чи зараз автівка продовжує знаходитися в її власності – невідомо.

Нагадаємо, що головне управління представництва в суді Генпрокуратури Олег Кучер очолював з 2005 по 2014 рік. Незважаючи на значний стаж роботи в старій системі, його було звільнено не одразу після зміни влади. Зайнявши посаду першого заступника у власному відділі, Кучер встиг навіть взяти участь у розслідуваннях злочинів попередньої влади.

Зокрема, у квітні 2014 року він заявив про завершення перевірки відносно законності передачі в оренду землі під Межигір’ям.

Прізвище Кучера також було в списку тих, кого відмовився люструвати генпрокурор Віталій Ярема. Врешті решт, Олег Кучер був звільнений 1 грудня 2014 року.

Гнап опубликовал кадры с экс-генпрокурором Яремой на отдыхе в элитном отеле в Дубаи. 4 фото

Yarema-Vitalyi-Dubai2

 

Журналист Дмитрий Гнап обнаружил бывшего генерального прокурора Виталия Ярему на пляже отеля Jumeirah Dar al Masyaf в Дубай.

Yarema-Vitalyi-Dubai1

При этом он опубликовал его фото на своей странице в Facebook, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По информации Гнапа, стоимость проживания за сутки в номере, в котором остановился Ярема, составляет около $2 тысяч.

Yarema-Vitalyi-Dubai3

«Еще пару дней и он потратит на проживание в этих роскошных апартаментах весь свой годовой задекларированный доход», — иронизирует журналист.

Yarema-Vitalyi-Dubai4

Юрий Луценко, глава фракции БПП, ведет дела со скандальным экс-регионалом Владимиром Зубиком. Расследование. Схема

Lucenko-rigi1

 

Юрий Луценко, глава фракции Блока Петра Порошенко и потенциальный кандидат в генпрокуроры, в Верховной раде говорит о необходимости тотального очищения власти, а во внепарламентской жизни ведет дела со скандальным экс-регионалом.

Украине не везет с генпрокурорами. После революции достоинства ни один из трех главных законников страны — Олег Махницкий, Виталий Ярема, Виктор Шокин — не смог удовлетворить запрос общества на справедливость.

После многомесячной осады, организованной западными политиками, президент сдался и принял прошение Шокина об отставке. Но и упускать Генпрокуратуру из своей орбиты влияния Петр Порошенко не спешит. Среди претендентов на вакансию главы ведомства все чаще звучит фамилия Юрия Луценко, лидера фракции Блока Петра Порошенко (БПП) в парламенте. Об этом открыто говорит нардеп Мустафа Найем и другие его коллеги. Сам Луценко заявляет, что должность генпрокурора ему не предлагали.

Но если президент сделает свой выбор в пользу этого кандидата, страна рискует получить на посту генерального прокурора человека с не самой безупречной репутацией. Ведь старожила украинской политики Луценко сложно считать человеком без темных пятен на политическом мундире.

Причем речь идет не только о старых грехах лидера президентской фракции, но и о нынешних бизнес-связях его семьи с Владимиром Зубиком, в недавнем прошлом — регионалом и автором гигантской по объемам коррупционной схемы беспошлинного ввоза в страну нефтепродуктов.

Ряд журналистских расследований показал, что депутат Владимир Зубик был связан со скандальной «прокладкой» — фирмой Ливела

Ряд журналистских расследований показал, что депутат Владимир Зубик был связан со скандальной «прокладкой» — фирмой Ливела

 

Проблемный активист

Первые не связанные с политикой проблемы с законом у Луценко возникли в 2006 году. Тогда правоохранители начали проверять, как после оранжевой революции он, став министром внутренних дел, раздарил 218 наградных пистолетов. Около сотни стволов получили гражданские лица, заслуги которых вызывали обоснованные сомнения: среди них оказались министр образования, глава Пенсионного фонда или совсем экзотические персонажи вроде супруги депутата Андрея Деркача.

Было возбуждено уголовное дело. Следствие выявило, что некоторые из награжденных получили оружие без подобающего документального оформления — в МВД не оказалось личных дел, которые обязательно заводятся при награждении именным оружием. Так, без необходимых формальностей тогдашний президент Виктор Ющенко получил от Луценко пистолет Форт-17.

Впрочем, это уголовное дело не довели до суда.

О делах, которые в отношении Луценко возбудили потом, во времена президентства Януковича, знала не только вся страна, но и ЕС с США — его, оппозиционного политика, тогдашняя власть обвинила в целом букете преступлений. В конце концов преследование бывшего министра в Евросоюзе и Штатах признали политически мотивированным, а за незаконное задержание Европейский суд по правам человека присудил ему денежную компенсацию.

Но все это — давние истории. В биографии лидера фракции БПП есть более актуальный эпизод — партнерство с Зубиком, представителем депутатской группы Возрождение.

Бизнес объединяет

Как и многие украинские политики, Луценко имеет свои интересы в бизнесе — речь идет о коммерческой недвижимости и телекоммуникациях.

Официальные депутатские доходы мало кого могут удовлетворить. А наличие телекоммуникационных активов в инвестиционном портфеле у людей с деньгами считается, по словам экспертов, правилом хорошего тона. Риски небольшие, рынок стабильный, маржинальность достигает 50%.

Компания Украинские новейшие телекоммуникации (УНТК) — давний актив семьи Луценко. Основанная в 2005‑м, сегодня эта структура обещает подключить клиентов к интернету, настроить телевидение, видеонаблюдение или предоставить “красивый” телефонный номер.

На визитках сотрудников УНТК написан корпоративный слоган компании: “Вы принимаете решения. Мы создаем возможности”.

О создании возможностей Луценко заботился. Еще в 2006‑м, в его бытность министром внутренних дел, МВД требовало от своих подразделений перейти на телефонные тарифные планы УНТК. В компании тогда официально работала жена Юрия Ирина Луценко, ныне — депутат БПП.

“УНТК — небольшая компания, это не Укртелеком”,— говорит Анатолий Фроленков, управляющий партнер консалтинговой компании Expert&Consulting. Из ее плюсов он называет хороший портфель услуг как в сегменте В2С (бизнес для потребителя), так и В2В (бизнес для бизнеса). К тому же, уточняет Фроленков, сейчас в УНТК “пошли вливания”.

Вначале владельцем УНТК числился Степан Нарембик, отец Ирины Луценко. Затем собственность над активом перешла к самой супруге лидера фракции БПП. Сейчас конечным бенефициаром компании является Валерий Кулаков — помощник на общественных началах народного депутата Зубика.

Кулаков и Зубик знакомы давно и имеют общий интерес — компанию по управлению активами Кристал Эссет Менеджмент. Эта же фирма числится и среди учредителей УНТК.

Кроме того, Кулаков работал с депутатом Зубиком в многочисленных строительных проектах и скандально известной компании Ливела. Эта фирма, имевшая эксклюзивное право на ввоз нефтепродуктов без налогов и сборов, действовала на рынке в 2004–2010 годах. Формально “прокладкой” управляли помощники нардепа, но многочисленные журналистские расследования, в том числе Украинской правды, доказали — Ливелу контролировал именно Зубик.

Особенную активность Ливела показала во второй половине 2010‑го — тогда на нее приходилось более половины всего импорта бензина и дизеля.

Такой успех был закономерен. Отечественные трейдеры закупали нефтепродукты, например, в Литве, затем продавали их перед пересечением украинской границы Ливеле. Та растаможивала топливо по “льготному тарифу” и продавала его обратно трейдерам, беря при этом комиссию на уровне 70% от сэкономленных налогов — до $250 на тонне бензина.

Когда эта история всплыла в СМИ в 2011 году, компания уже свернула деятельность.

Сам Зубик, на тот момент представлявший Партию регионов (ПР) в парламенте, отрицал свою связь с Ливелой.

Ловкий партнер

Экс-гражданин островов Кабо-Верде в Атлантическом океане, Зубик в свое время гордился членством в ПР. “Я бы считал за честь дружить с Ринатом Ахметовым,— рассказывал он в интервью Обозревателю.— Он пережил большие трудности, благодаря чему он сейчас — Ахметов, которого знает вся страна. Я с большим уважением отношусь к людям, которых называют олигархами”.

Пройдя в Верховную раду в 2006 году по списку Блока Юлии Тимошенко, он затем переметнулся в коалицию ПР с коммунистами и социалистами. “Тимошенко не считала необходимым смотреть, кого берет в список”,— заявил тогда Зубик.

В Раду следующего созыва он попал по спискам регионалов.

Все еще вместе

Луценко говорит, что его семья не имеет отношения к УНТК с 2012 года, когда его жена продала этот бизнес. “Покупатель компании не имел никакого отношения к Владимиру Зубику,— утверждает политик.— В последний раз общался с ним прошлой осенью в стенах парламента”. В самой УНТК говорят, что нынешний собственник появился в капитале компании в 2015‑м.

Тем удивительнее информация из госреестров, которая показывает: руководство компанией не изменилось. Это позволяет говорить, что семья Луценко продолжает контролировать актив вместе с Зубиком.

Lutsenko-Zubik-shema1

Так, в реестре юридических лиц указано, что директором УНТК до сих пор числится Евгений Терещенко, который руководит компанией с 2011‑го, когда ей владела семья главы президентской фракции.

Еще несколько недель назад, согласно сведениям того же реестра, право подписи в УНТК также имел близкий к семье Луценко Виталий Морозюк. Однако вскоре после того, как НВ заинтересовалось этой темой, его имя исчезло из реестра.

Морозюк руководит киевским бизнес-центром Лотос, принадлежащим Александру Луценко — сыну главы фракции БПП. Именно в Лотосе, окруженном неприглядными хрущевками столичного района Нивки, находится представительство УНТК. На одной из дверей в офисе компании есть вывеска: “Служебное помещение народного депутата Ирины Степановны Луценко”.

Повышенная гибкость

“Деловое сотрудничество между Юрием Луценко и Владимиром Зубиком не является чем‑то удивительным — власть и оппозиция в этом вопросе очень гибки”,— подчеркивает политолог Евгений Магда.

Возможно, именно этой гибкостью можно объяснить тот момент, что на последних выборах в Раду, прошедших осенью 2014 года, фракция БПП — безусловный лидер народной поддержки на тот момент — не стала выставлять своего кандидата на 195‑м округе в Черкасской области. В итоге баллотировавшийся там самовыдвиженец Зубик победил, получив депутатский мандат. Его успех был ожидаем — по этому округу он уже выигрывал выборы двумя годами ранее.

При этом Луценко не смог объяснить, почему БПП не выставил своего кандидата на 195‑м округе. “Кандидатов на мажоритарных округах по всей Украине выдвигала областная организация партии,— говорит он.— Я до и во время избирательной кампании не общался об этом ни с областной организацией, ни с самим Зубиком”.

Впрочем, подобные совпадения вряд ли беспокоят президента. Главе государства нужен максимально лояльный глава Генпрокуратуры, уверяет Виктор Таран, глава Центра политических студий и аналитики.

А с одиозными личностями, как уверяет эксперт, нынешний лидер БПП сотрудничает не впервые. Именно Луценко, по данным народного депутата Владимира Парасюка, которые подтверждает и Таран, лоббировал назначение в СБУ генерал-лейтенанта милиции Василия Писного, которого задерживали по подозрению в рэкете. “Писному приписывают взяточничество, контрабанду, исчезновение вещественных доказательств, сотрудничество с криминальными структурами,— говорит политолог.— Точно известен тот факт, что Писный получил статус участника боевых действий, проведя в зоне АТО три дня”.

Неразборчивость — типичная черта Луценко. “Он часто лавирует между разными лагерями”,— делится своими наблюдениями писатель Андрей Кокотюха, написавший про Луценко книгу Полевой командир. “Как политик Луценко — типичный человек переходного периода,— резюмирует писатель.— Он не идеален”.

Иван Верстюк, Национальное бюро расследований Украины

Донька Віталія Яреми за мільйони придбала магазин у день 18-річчя. Документ

Yarema-Ilona2

 

Донька колишнього генпрокурора Віталія Яреми купила приміщення на проспекті Перемоги, 21а в Києві 27 серпня 2010 року, коли їй виповнилося 18 років.

Про це свідчить витяг з реєстру майнових прав, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Yarema-Ilona3

Ці приміщення у 2008—2009 рр. з аукціону купило ТОВ «Бізнессофт Груп». Об’єкт було придбано за 2,92 млн грн., тобто по 7 тис грн./кв.м. «Бізнессофт Груп» володіли Микита та Євгеній Ільїни – син і племінник екс-депутата Київради Геннадія Ільїна. Вони є партнерами по бізнесу сім’ї колишнього замгенпрокурора Анатолія Даниленка.

У 2010 році приватизовані приміщення площею 535 кв.м. через договори купівлі-продажу були оформлені на нових власників. Одну третину отримав Микита Ільїн, який потім подарував її своєму батьку.

Також частку приміщень отримав син Анатолія Даниленка – В’ячеслав. Ще одну третину купила донька екс-генпрокурора Ілона Ярема.

Договори купівлі-продажу датуються 27 серпня 2010 року – у цей день Ілоні Яремі виповнилося 18 років.

Yarema-magazin1-500x280

 

Днями Віталій Ярема в інтерв’ю «Главкому» заявив, що не вбачає нічого корупційного у тому, що діти прокурорів мають бізнес.

«Це те саме, що писав Лещенко про мої «корупційні схеми», що моя донька – засновниця підприємства, яке на проспекті Перемоги має приміщення. А в чому корупція? Мої діти що, не мають права займатися бізнесом? Якщо донці 23 роки, а сину 28? За рахунок чого їм жити? В чому тут корупція?», – сказав Ярема.

Стали известны имена друзей коррупционера Яценюка, спасших его яйца от Барны. Расследование. 3 фото

yacenuk-yaica3

 

Премьер-министру Украины Арсению Яценюку во время скандала в парламенте пришли на выручку его давние соратники, которые имеют выгоду от дружбы с главой Кабмина.

Об этом говорится в статье «Радио Свобода», сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В статье-расследовании говорится, что драка в Верховной Раде во время выступления Яценюка 11 декабря стала не только лакомым блюдам для интернет-троллей, но и изюминкой, которая показала, что на помощь к премьеру рванулись ближайшие к нему люди — давние друзья и соратники в парламенте, бизнес которых расцвел при нынешнем правительстве.

yacenuk-druzi1

“Утром ничто не предвещало драку. Депутат от «Блока Петра Порошенко» Олег Барна подошел к премьеру с букетом цветов. Но тут случилось непредвиденное: он ударил премьера букетом, а затем попытался поднять Яценюка и вынести из-за трибуны. После этого в зале началась драка между депутатами фракций БПП и «Народный фронт».

Максим Бурбак

Первым, кто успел прибежать защищать Яценюка, был Максим Бурбак. Он сразу схватил нардепа Барну за шею.

«Такая преданность премьер-министру – дань давним отношениям. Бурбак – земляк Яценюка, родом из Черновцов, они вместе учились в Черновицком национальном университете имени Федьковича. Бурбак в близких отношениях и с другими земляками Яценюка – нардепом и экс-мэром Черновцов Николаем Федоруком и председателем правления „Сбербанка“ Андреем Великолепным», — говорится в статье.

С 1998 по 2005 Бурбак занимался коммерцией, с 2006 по 2008 годы был заместителем директора ООО «Финтраст», которое занималось предоставлением в аренду помещений. Затем работал в «Буковина Авто Аьянс» и был председателем общественной организации «Первый аграрный кластер». Бурбаку приписывают кураторство над черновицким рынком «Добробут».

Политический путь он начал в 2010 депутатом Черновицкого областного совета и председателем фракции партии «Фронта перемен». За два года стал народным депутатом VII созыва (ВО «Батьківщина», 43-й номер в списке).

С 27 февраля по 2 декабря 2014 он занимал должность министра инфраструктуры в правительстве Яценюка. За время его руководства было несколько скандалов, в частности относительно преференций от «Укрпочты», которые получала пропремьерская партия «Народный фронт».

Евгений Дейдей

Почти одновременно с Бурбаком спасать премьера бросился «фронтовик» Евгений Дейдей. Его имя на политической арене не так известно, как у коллег по фракции. 28-летний Евгений Сергеевич из Одессы, закончил Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко по специальности политология. Стал известным на Майдане – был сотником 7-й сотни Евромайдана, «Сотни Льва», затем – координатором батальона патрульной службы милиции специального назначения «Киев-1» (подчиняется МВД).

В парламенте Дейдей работает чуть больше года, впрочем, и этого времени молодому нардепу хватило, чтобы попасть в скандал. 6 февраля 2015 в сети появилось фото SMS-переписки Дейдея с однопартийцем Александром Кодолой. В сообщении предлагалось задать вопрос Виталию Яреме (в то время генеральному прокурору) в парламенте, за которое Кодоле пообещали «благодарность в твердом американском переплете».

Dedey-Evgen2-483x500

«Озвучь, пожалуйста, генеральному о Печерско-Одесском прокурике. То, что мы обсуждали. У меня 1,5 „спасибо“ для тебя в твердом американском переплете и личная благодарность», — говорится в SMS.

Андрей Иванчук

Также одним из первых на помощь Яценюку прибежал его друг и соратник – Андрей Иванчук, которого называют правой рукой и серым кардиналом премьер-министра. Яценюк вместе с Иванчуком работали в юрфирме «ЮРЭК» в конце 1990-х. В середине 2000-х, когда Яценюк был сначала министром экономики, а затем иностранных дел, он пролоббировал назначение Иванчука заместителем председателя правления государственной компании НАК «Энергетическая компания Украины». В 2008 году, когда Яценюк занимал должность председателя Верховной Рады, он добился назначения Иванчука директором государственного предприятия «Укринтерэнерго». «Укринтерэнерго» — это монопольный экспортер электроэнергии в стране.

Иванчука считают одним из «спонсоров» «Народного фронта». Сам же народный депутат финансирование партии объясняет туманно, списывая все на скромных и неизвестных «бизнесменов-благотворителей». Авторы публикации сообщили, что Иванчук признался в том, что “за ним закреплены Ивано-Франковска и частично Киевская области, где он «собирает деньги».

«Ко мне можно применить пословицу „Не имей сто рублей, а имей сто друзей“. Это просто я, имея хорошие отношения со многими людьми, которые приходят и не хотят быть известными, потому что… это вы помните, был режим, преследовались эти вещи. <…> Не знаю, скромность это или определенная дальновидность», — прокомментировал финансирование премьерской партии соратник Яценюка.

«Иванчук, как и оба других спасателя Яценюка, пришли в парламент по спискам его партии „Народный фронт“», — говорится в публикации.

Напомним, нардепа Барну исключили из фракции БПП якобы за нарушение депутатской этики,  а президент Порошенко поддержал такое решение своих кнопкодавов.

Роскошное имение генпрокурора Виталия Яремы. Видео

Yarema-Vitalyi3Автомайдан приехал в элитный городок «Золоче», где живет Генпрокурор Украины Виталий Ярема.

Об этом написал на своей странице в социальной сети Фейсбук активист Виталий Уманец.

«Ну как вам земельный участочек с домами чесного милиционеро-прокурора Виталия Яремы в элитном коттеджном городке „Золоче“ с собственным озером на территории? Если взглянуть на карту со спутника, то площадь этого „кусочка“ составляет почти 10000 м². Цена за сотку здесь достигает 15 тысяч долларов. Можете сами посчитать, сколько он отдал за эту землю. Только за землю», — отметил активист.

«Возможно, именно поэтому господин Ярема считает закон о люстрации неконституционным», — добавил он.

Чому добре бути мафіозі Ігорем Валерійовичем Коломойським

jacenjuk-kolomojskyj1Що не зрозуміло про «Укрнафту»?

Вона належить Ігорю Валерійовичу. Руки геть!

За словами джерела у Кабміні, можновладці склали усну «джентльменську угоду».

Влада дозволяє Ігорю Коломойському продати нафту, отриману з надр півдержавною установою, «своїм» структурам за зниженими цінами, а той у відповідь «погодиться» сплатити в бюджет ренту та дивіденди.

Всім зрозуміло, хто під кого лягає?

«Уряд камікадзе» не є винахідником цих танців, так робилося в усі попередні роки. Навіть Віктор Янукович з його величезним досвідом примушення не зміг нічого зробити з дніпропетровським олігархом. Один різкий крок — і «покладе» Приватбанк, як «поклав» свого часу «Аеросвіт».

Куди вже Петру Порошенку та Арсенію Яценюку. У них один шлях: благати Ігоря Валерійовича віддати щось на користь країни. Зараз це навіть складніше, бо на боці Коломойського — боєздатні батальйони і купа депутатів у парламенті.

Як би мало бути, якби в Україні існувала сильна влада? Держава контролює 50%+1 акцію «Укрнафти», і саме держава вирішує, хто нею керує. В «Укрнафту» заходять прем’єр, прокуратура, «Альфа», журналісти, міжнародні спостерігачі, і все — держава бере владу у свої руки. У Коломойського не було б жодного шансу.

Після цього «Укрнафта» платить дивіденди та ренту і починає продавати власну сировину за ринковими цінами. Також через компанію припиняють пропускати феросплави, які потім ідуть на експорт. Хтось питає у менеджерів Коломойського, чому родовища державної компанії переоформлені на деякі «приватні» структури.

Ось тоді Арсеній Яценюк буде справжнім «камікадзе». За таке можна і посаду втратити, і «кулю в лоб» отримати. Зате усі побачать, що в Україні є влада, а не наймити олігархів у приміщеннях уряду та адміністрації президента.

Інакше давайте оберемо прем’єром Ігоря Валерійовича. Тоді принаймні буде зрозуміло, що уряд та влада — це одна і та ж особа.

Також можна призначити туди Ріната Ахметова, Миколу Мартиненка, Сергія Льовочкіна, Андрія Іванчука, Ігоря Кононенка та Олега Свинарчука. Не треба буде вибудовувати схеми втілення ідей олігархів. Вони придумали — вони реалізували.

Шалена економія часу та грошей на утримання «камікадзе». Черговий Майдан знатиме, до кого приходити, коли станеться остаточний колапс.

KolomoyskyiAhmetov1-big

Існує думка, що олігархат зацікавлений у створенні сильної держави.

Мовляв, найбільш коштовні активи вони вже розібрали, і тепер настав час захистити і примножити своє майно. Найкращий спосіб це зробити — влаштувати в Україні державу, у якій панує закон. Тоді прийде якийсь феєричний західний інвестор, і активи почнуть коштувати набагато дорожче.

Ідея добра, але на практиці не працює. Україна вже лежить в руїнах, уже втратила Крим і Донбас, проте групи впливу продовжують «пиляти» напівмертве тіло.

Навесні 2015 року це може закінчитися чимось жахливим, але ці хлопці не думають про найгірше. Мабуть, вони вважають, що встигнуть втекти. Вони «пиляють», а «плебсом» нехай займаються призначені ними «камікадзе». Ситуація навколо ПАТ «Укрнафта» — яскрава ілюстрація такого розподілу ролей.

У червні 2014 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості визначило Українську універсальну біржу переможцем конкурсу з проведення аукціонів для реалізації нафтопродуктів. Продаж енергетичних ресурсів через аукціон є обов’язковим, якщо контрольний пакет компанії належить державі.

Однак в липні «Укрнафта» реалізувала майже 314 тис тонн сирої нафти через іншу структуру — Українську міжбанківську валютну біржу. Експерти зауважили, що УМВБ — давній партнер «Привату», а тому підіграє Коломойському на торгах.

На підтвердження цього Генпрокуратура звинуватила службових осіб біржі в незаконному зменшенню ціни на продукцію, через що «Укрнафта» недоотримала понад 640 млн грн. Нарешті були порушені кримінальні провадження за фактом завдання збитків державі. «Приват» тут же показав зуби.

Наступного дня після «наїзду» відомства Віталія Яреми правління «Укрнафти» «окремо попередило» посадових осіб Міненерговугілля про відповідальність.

«Іншою важливою причиною конфлікту стали подальші намагання Міністра (Юрія Продана) захистити результат корупційних дій особистою участю у судових засіданнях. Саме ці факти повинні стати належним об’єктом прокурорського реагування», — заявили у прес-службі «Укрнафти».

ukrnafta1

В серпні у підконтрольних «Привату» ЗМІ з’явилася чергова тирада від керівництва нафтового монополіста на адресу уряду. Міністра Продана та його радника Дроздова звинуватили в лобіюванні інтересів приватних бізнес-структур.

Паралельно конфлікт розгорнувся на судовому рівні. На початку вересня тиск «Привату» досягнув апогею. Доходило до комічних випадків. «Укрнафта» звернулася до ГПУ з вимогою притягнути до відповідальності посадових осіб Мінекономрозвитку, які порушили судову заборону у цій справі.

Позиція «Укрнафти» чітка: компанія захищається у рамках правового поля. Це улюблений маневр «Привату»: заплутати справу в судах і перетворити її на абсурд.

Хто правий, а хто ні — мусить з’ясувати Генпрокуратура. Проте вже зараз очевидно: державні органи надто слабкі, щоб повстати проти Коломойського.

Принаймні через те, що поки підконтрольна Петру Порошенку силова лінія атакує олігарха, урядова лінія контролюється кількома олігархами, серед яких найбільш виразними є інтереси Коломойського та Ахметова.

«Конфлікт між Міненерговугілля та ПАТ „Укрнафта“, контрольний пакет акцій якого належить державі, негативно вплине на інвестиційну привабливість України», — вважає керівник асоціації «Біржові та електронні майданчики» Олег Падалка.

Якщо «державні» підприємства нехтують директивами профільного міністерства, з цією владою усе зрозуміло. Уряд звинувачує посадових осіб державної компанії у порушені законів. Державна компанія звинувачує урядовців у тому самому. У цей же час уряд укладає«джентльменську угоду» з Коломойським. Welcome to Ukraine.

ukrnafta2

“Конфлікт шкодить капіталізації «Укрнафти» і створює ризики для інвестиційної привабливості інших активів «Нафтогазу», зокрема, «Укргазвидобування», — підкреслив експерт аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.

«Приват» таки «продавив» Кабмін. Втім, чи могло бути інакше? У пересічного українця складається враження, нібито Арсеній Яценюк боровся з олігархом за державні гроші. Однак це маячня.

16 жовтня набула чинності постанова уряду, яка визначила порядок продажу нафтопродуктів. Тепер біржу для проведення аукціону визначатиме продавець.

За повідомленням преси, 30 жовтня на УМВБ відбувся черговий аукціон з продажу сирої нафти і газового конденсату «Укрнафти» вартістю 4,07 млрд грн.

Кому і за якою ціною — поки що невідомо. Учасники ринку говорять, що нафта знову пішла на користь підставних структур «Привату» з непоганою знижкою. Отже, державі знову завдано збиток. Це при тому, що голова наглядової ради «Укрнафти» — начебто не людина Коломойського.

Справді, давайте оберемо Ігоря Валерійовича прем’єром. Це буде просто, зрозуміло і завжди з величезним почуттям гумору. Вся країна буде радо дивитися виступи голови уряду і, можливо, навіть пробачить прем’єру власне зубожіння.

Yacenuk-Arsenyi-corupt1

Гліб Канєвський, експерт Центру політичних студій та аналітики, Сергій Лямець, Економічна правда

Дмитрий Садовник. Как же он мог стрелять по протестующим на Майдане? 3 фото. Видео

Sadovnik-Dmitro1Некторые журналисты меня спрашивают – а как же может прокуратура подозревать Садовника в убийствах, если у него одной руки нет? Может там отдавал приказ и все такое, но как же он мог стрелять?

Объясняю.

Кто был в апелляционном суде 25-го сентября 2014 года на первом заседании по Садовнику, наверное, обратил внимание на его правую руку. На нее все время было что-то наброшено. Потому что у него нет правой кисти. Помните, да, это эксклюзивное интервью , которое взяли у Дмитрия Садовника после того как его выпустили.

Sadovnik-Dmitro2

А теперь обратите внимание на этот скриншот с Белсатовского видео, таймкод с 0-55 по 0-59.

 Government Snipers in the streets of Kyiv Kill Protesters 20 02 14

Стрелок за деревом в стойке на одном колене очень своеобразно держит автомат в левой руке, поддерживая его предплечьем правой руки, спусковой крючок тоже нажимает левой. Так, будто… будто у него нет правой кисти…

Вы часто видели подобную манеру стрельбы у человека с двумя целыми руками?

Кто держал автомат в руках, понимает, что если есть возможность держать его двумя руками, никто не будет этой возможностью пренебрегать… особенно во время стрельбы.

А вот тут, в хвалебной статье спецроте особого назначения и лично Дмитрию Садовнику еще одна его фотография с оружием, уже с открытым лицом.

Sadovnik-Dmitro3

Да, конечно же, это вполне может быть совпадение… мало ли беркутовцев без правой кисти в черной форме с желтыми повязками на рукавах, могло прогуливаться утром 20-го февраля 2014 года по Институтской с автоматом на перевес.

И каждый из них мог присесть за этим деревом на аллейке вдоль ул. Институтской со стороны Октябрьского дворца и сделать восемь одиночных выстрелов в сторону Октябрьского дворца с целью кого-то убить или ранить. И таки кого-то убить, а кого-то ранить…

А теперь ему нужно лечить эту руку… Эту правую руку, которая даже не нажимала спусковой крючок. Просто, вероятно, поддерживала ствол, когда левая делала минимум восемь одиночных выстрелов в безоружных людей. Возможно, необходимо делать пластику. Конечно же – это веский повод выпустить его из-под стражи (как и трое детей и прочные социальные связи). Думаю, ему уже сделали операцию и в апелляции мы получим справку о необходимости восстановительного лечения и т.д…

При этом прошу заметить, что решение об отказе в продлении меры пресечения Садовнику судья Светлана Волкова вынесла 19-го сентября. А предыдущее решение содержании его под стражей действовало еще до 28-го сентября. И, начав уголовное производство по заведомо неправосудному решению Светланы Волковой, Генеральный прокурор Виталий Ярема почему-то не удосужился выполнить решение действующее и правосудное – взять Дмитрия Садовника под стражу до 28-го сентября.

Всю эту нехитрую комбинацию (освобождение Садовника судьей Волковой / не задержание его генпрокуратурой / переносы заседаний в апелляционном суде, ну как же – это только по майдановским делам можно дожидаться адвокатов БПП и рассматривать санкции до глубокой ночи) удалось провернуть при том, что судья Печерского суда Светлана Волкова НЕ СОМНЕВАЛАСЬ в ОБОСНОВАННОСТИ ПОДОЗРЕНИЯ, т.е. в том, что на этом видео Садовник и что он стреляет в людей. Так она написала в обжалуемом определении. Не сомневался в этом и Генпрокурор, ведь именно ГП формулировала подозрение.

Интересно, завтра скажет апелляция?. Если вообще будет кому говорить… Очень сомневаюсь, что Садовник явится. Так же сомневаюсь, что суд вынесет определение о его принудительном приводе. Можете делать ставки… Буду рада проиграть.

Євгенія Закревська, адвокат, sprotiv.org

P.S. Раніше Печерський райсуд Києва звільнив з-під варти командира роти «Беркуту», який підозрюється в розстрілі 39 євромайданівців на вул.Інститутській в Києві.

Генпрокуратурою було закінчено досудове розслідування та розпочато ознайомлення потерпілих із матеріалами кримінального провадження стосовно командира роти полку міліції «Беркут» та двох його підлеглих.

Вони спільно з іншими правоохоронцями вранці 20 лютого 2014 року, виконуючи злочинний наказ колишніх керівників держави, неправомірно застосували вогнепальну зброю та вчинили вбивство 39 учасників акцій протесту на вул. Інститутській у місті Києві.

Родина заступника Яреми Анатолія Даниленка привласнила 140 гектарів державних водойм. Розслідування. Відео

Danilenko-Anatolyi1140 гектарів водойм поблизу сіл Мала та Велика Солтанівка Васильківського району на Київщині належать родині заступника Генерального прокурора Анатолію Даниленку.

Про це йдеться у сюжеті телепроекту «Наші гроші».

Як зазначається, ставки вивели із держвласності за схемою, популярною у 90-их.

Держпідприємство «Забір’я», якому вони належали, стало акціонерним товариством. Спершу у нього ввійшли приватні фірми, а потім вийшли, отримавши частину майна товариства — державні ставки. Згодом вони були перепродані іншим фірмам, хоча згідно із законом ставки могли бути лише в оренді.

Після позовів прокуратури 129 гектарів повернули державі. Решту 140 га прокурори приватникам «здали» через судову схему. У суд на їх повернення прокуратура подала лише в грудні 2013 року, коли сплив строк позовної давності. І хоча прокурори могли його подовжити, вони вирішили цього не робити.

Тепер ці 140 га належать  фірмі  «Солтанівка Каскад».  Її власниками майже весь час були троє людей. В’ячеслав Даниленко — син нинішнього заступника Генпрокурора Анатолія Даниленка. Микита Ільїн — син  Геннадія Ільїна, якого в пресі називають колишнім начальником охорони Петра Порошенка.

Зараз Геннадій Ільїн є депутатом Київради від УДАРУ, заступником голови Комісії з питань боротьби з корупцією. Третім співвласником значився народний депутат, який нещодавно вийшов із КПУ, Руслан Скарбовійчук. Він входить до Комітету Верховної ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Нині «Солтанівка» переписана на племінника Геннадія Ільїна Євгенія та сестру Руслана Скарбовійчука Лесю Швець. Телефон фірми зареєстрований на Мирославу Чубук. Жінка мала спільний бізнес із Олексієм Лисицею. А той значився співзасновником «родинної» фірми Даниленків та Ільїних «Київ-інвест».

За місцем фактичної реєстрації фірми журналістів «Наших грошей» відправили додому до власника у с. Хлепча Васильківського району Київської області. У цьому селі виявився маєток заступника генерального прокурора Анатолія Даниленка.

Від ставків він відділений високою сіткою, ровом із водою і цегляним муром. По всьому периметру — камери спостереження. За парканами сховався з десяток цегляних будинків, деякі тільки добудовуються.

Анатолій Даниленко останні 10 років працював лише на державній службі — в податковій та міліції.

Його називають людиною нинішнього Генерального прокурора Віталія Яреми. Це підтверджує і те, що коли Ярема став першим віце-прем’єр-міністром, Даниленко керував його службою. А коли Ярему призначили Генпрокурором, Даниленко перейшов за ним.

Пізніше, стало відомо, що журналістка програми «Наші гроші» Аліна Стрижак під час зйомок сюжету про Генпрокуратуру отримала погрози щодо неї та її родини.

Заступник генпрокурора забрав більше землі та озер, ніж Янукович (2014.09.23)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: