Сообщения с тегами ‘відмивання коштів’

Суд в Швейцарії засудив ексдепутата Мартиненка до 28 місяців ув’язнення за відмивання коштів

Федеральний кримінальний суд Швейцарії 26 червня 2020 року визнав винним колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка у відмиванні близько 2,8 мільйона євро через швейцарську фінансову систему «в складі злочинного угруповання».

Про це розповіли журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) із посиланням на три джерела, обізнані в процесі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Також суд визнав винним ще одного громадянина України Павла Скаленка, який разом із ексдепутатом фігурує і в українському кримінальному провадженні НАБУ та САП.

Миколі Мартиненку оголосили покарання у вигляді 28 місяців ув’язнення, 12 з яких – «безумовного відбування». Павлу Скаленку – 24 місяці ув’язнення.

Як стверджували раніше швейцарські правоохоронці, Микола Мартиненко та Павло Скаленко підозрювались у тому, що відкривали в швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухоме майно та активи у Швейцарії та інших країнах – таким чином відмиваючи кошти, отримані незаконним шляхом в Україні та Чехії.

За даними слідства, колишній депутат доручив спільнику – Павлу Скаленку – створити офшорну компанію в Республіці Панама. Її директорами виступали різні громадяни Панами, але всі вони призначили Мартиненка своїм уповноваженим представником.

Відтак, стверджують правоохоронці, за вказівкою Мартиненка його спільник відкривав банківські рахунки у Швейцарії від імені офшорної компанії, зазначаючи в документах бенефіціарним власником активів Миколу Мартиненка.

Сам Мартиненко своєї провини за цими звинуваченнями не визнавав.

Справа у Швейцарії пов’язана із українською справою щодо колишнього народного депутата та його спільників, яку вели НАБУ й САП і яка нині розглядається у Вищому антикорупційному суді.

В Україні Мартиненка обвинувачувають в організації схеми з розкрадання на двох держпідприємствах. Крім епізоду з «Енергоатомом» є ще другий,  що стосується закупівлі ДП «СхідГЗК» уранового концентрату. Підприємство мало самостійно забезпечити видобуток сировини, проте керівництво закупило її за кордоном через австрійську фірму-прокладку «Штоєрман», пов’язану з Мартиненком, спричинивши шкоду у розмірі 17,2 млн доларів США.

У грудні 2019 року прокуратура Швейцарії направила до суду справу Мартиненка, якого там підозрюють у відмиванні коштів на 2,8 млн євро.

Транспортний картель: як «Слуга народу» Кісєль і міністр інфраструктури Криклій створили корупційне угруповання. Розслідування

У той час, як половина України навесні задихалася від лісових пожеж, Київ накривало піщаними бурями, а весь світ зупинився від не відомого досі вірусу, українських корупціонерів від влади проблеми з екологією і медициною не хвилювали взагалі. Замість того, щоб терміново ініціювати законопроєкти про поліпшення якості повітря, води, ґрунтів, або кинути всі сили на порятунок людей від коронавірусу, вони пішли прямо протилежним шляхом. Найбрудніше повітря у світі, яким у квітні кілька днів дихала столиця України, може виявитися всього лише квіточками у порівнянні з екологічною катастрофою, на порозі якої стоїть Україна. Журналісти видання «Багнет» в матеріалі «Транспортний картель» розповіли, хто саме готує українцям неприємний «екологічний сюрприз».

Як зазначає видання, одним з найнебезпечніших для майбутнього країни є законопроєкт №1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”. Одним з його ініціаторів став голова транспортного комітету Ради Юрій Кісєль («Слуга народу»). 24 квітня 2020 року на позачерговому засіданні парламенту законопроєкт вже був прийнятий в першому читанні.

Можливо, Кісєль наївно розраховує, що після закінчення депутатської кар’єри йому вдасться виїхати жити за кордон. Але що він залишить тут решті українців? Знищену екологію річок, розкрадені надра, контрабандні схеми і вбиту річкову логістику. Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроєкту Кісєля, став Герой України Олексій Вадатурський – засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу, — пишуть автори матеріалу.

У своєму пості Вадатурський попереджає: документ, по-перше, «знищить український прапор на українських річках» разом з вітчизняним суднобудуванням. А по-друге, містить цілу низку інших ризиків: 1. Знищення екології українських річок через наданої можливості скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. 2. Дозвіл самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб’єктами без будь-яких екологічних дозволів. 3. Узаконення розкрадання надр. Наприклад, надаючи можливість будь-якому суб’єкту господарювання вільно продавати вибраний з дна річок пісок. 4. Узаконення схем контрабанди пального іноземним флотом (без сплати податків і мит).

 

У відповідь Вадатурському, провідному українському інвестору, народні депутати Микола Тищенко та Ігор Негулевський записали глузливе відео. Зрештою Миколі Тищенку, власнику незаконно працюючого під час карантину ресторану, вже можна і не дивуватися.

Але, на думку журналістів «Багнета», залишається питання: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути у Раді небезпечний для країни законопроєкт? Як можна не прислухатися до думки найбільшого вітчизняного платника податків і навіть насміхатися над ним? Для цього треба ближче придивитися до ініціатора законопроєкту – депутата Юрію Кісєлю і людей, з якими він пов’язаний.

Звідки ноги ростуть?

Поки країна сидить на карантині, корупціонери і не збираються зменшувати апетити. Швидше навпаки — уми співгромадян зайняті виживанням в умовах пандемії, а для них настав найбільш хлібний час. Особливо проявляють активність учасники «транспортного картелю» у владі, в який входять фігуранти, що займають ключові для галузі пости.

Чому така гучна назву — «картель»,задаються питанням автори статті? Справа на їхню думку в тому, що могутність колумбійських і мексиканських наркобаронів ґрунтувалася на корумпованих чиновниках і силовиках не менше, ніж на озброєних до зубів приватних арміях. Сила ж українського «транспортного картелю» в тому, що він сам по собі і є влада. І кожен у цьому корупційному ансамблі грає свою важливу партію.

 

Комусь такі порівняння можуть видатись надмірними. Адже українські корупціонери не ліквідують неугодних за допомогою найманих убивць «сікаріос», не підривають торгові центри і літаки, і не перевозять кокаїн підводними човнами. Але важко навіть підрахувати сумарний збиток від них для воюючої країни, в умовах згубного для економіки локдауна. Поки Україна перебуває у точці «ідеального шторму», будь-яке корупційне навантаження для економіки вкрай болюче. Балансуючи над прірвою, можна впасти від найменшого дотику. Але цих людей такі матерії не цікавлять.

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший — Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Так, ця людина,швидше за все, має дуже віддалений стосунок до транспортної галузі.

«Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі. Два „дони“ транспортного картелю у міцній зв’язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму. До речі, обидва на початку роботи нинішнього скликання розглядалися на посаду голови транспортного комітету парламенту. Але, очевидно, вирішили розподілити сфери обов’язків. Криклій відправився на посаду глави Мінінфраструктури, Кісєль — у профільний комітет», — зазначає видання.

Глава Комітету кумівства і кришування

Публічної інформації, зазначає «Багнет», про Юрія Кісєля небагато. Раніше він очолював будівельну компанію «Біант» з Кривого Рогу. Працював начальником виробничих цехів у виробничому об’єднанні «Кривбасбудіндустрія», яке було переформатоване у ТОВ «Растро», де обіймав посаду директора. У 2018 році заснував і очолив ТОВ «Растро КР». Обидві компанії працювали з бюджетними грошима і виконували роботи для міських комунальних підприємств.

За даними публічної декларації, Юрій Кісєль далеко не бідна людина (земля, будинок і квартири, мільйони гривень, сотні тисяч доларів і євро на рахунках і готівкою, значний автопарк будівельної техніки, записаний на дружину), але все одно не гребував брати матеріальну допомогу в розмірі 100 і 3000 гривень від департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міськради. Від звички постійно годуватися з державних коштів Кісєль не відмовився і після обрання до парламенту. У грудні 2019 року криворізький сайт «0564.uа», помітив, що всі шість криворізьких депутатів-мільйонерів, в тому числі і Юрій Кісєль, отримали бюджетну компенсацію за проживання у столиці.

Як би там не було, Кісєль досить впливовий персонаж. Зокрема, його призначили неофіційними куратором, тобто «смотрящим» по місцевих виборах у Дніпропетровській області. Він буде займатися вирішенням усіх питань, пов’язаних з місцевими виборами, в тому числі підбирати кандидатів і відповідати за остаточний результат.

 

Про те, як Юрій Кісєль будує свої взаємини на місцевому рівні, країна дізналася вже давно. У вересні 2019 року, нагадують автори матеріалу, виплив назовні гучний скандал, які в медіа нарекли «Криворіжгейтом». Тоді Юрій Кісєль разом з однопартійцями з Дніпропетровщини Володимиром Захарченком, Владленом Неклюдовим, Оленою Криворучкіною, В’ячеславом Медяником і Юрієм Корявченковим зустрічалися з претендентом на посаду голови криворізької поліції в одному з місцевих ресторанів. Їх розмова з шефом дніпропетровської поліції Володимиром Огурченком і претендентом на посаду головного поліцейського Кривого Рогу (тоді ще не призначеним) Сергієм Лукашовим крутилась довкола зовсім не державних справ. А довкола цілком прагматичних шкурних питань, які цікавили новоспечених «слуг народу». Про що вся країна дізналася з опублікованої у соцмережах аудіорозмови. Контроль діяльності міської поліції, можливість викупу місцевого телеканалу, комерційна вигода від збору металобрухту і кришування азартних ігор — ось що цікавило народних обранців, серед яких був Юрій Кісєль. Особливо жваво обговорювалися можливості корупційних взаємин з металургійним гігантом «Криворіжсталлю».

«І все це прикриваючись ім’ям мегапопулярного президента Зеленського. Тобто вже тоді Юрій Кісєль явно не приховував, що в парламент пішов не за славою реформатора і державника. Сам Кісєль факт переговорів не заперечував, хоча від намірів підім’яти під себе місцеві грошові потоки всіляко заперечував», — зазанчається у статті.

Міністр-“схемщик”

«Важливою ланкою „транспортного картелю“ є людина, яка, власне кажучи, і відповідає за інфраструктуру всієї країни. Це глава профільного міністерства Владислав Криклій. За даними нардепа Дубінського, саме він є ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у Міністерстві інфраструктури. За короткий час він встиг підім’яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши до держструктури „справжніх професіоналів“ державної корупції, про яких трохи пізніше. До того, як Криклій став депутатом, а потім був призначений міністром інфраструктури, він керував Головним сервісним центром МВС України. Де, очевидно, отримав багато практичних знань, які почав втілювати в життя вже на новій посаді. На публіці — молодий державний менеджер і „нове обличчя“, в реальному житті — мільйонер у 33 роки, який заробив далеко не на стартапах, а на типовій державній корупції», — зазначають автори матеріала.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, яку він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку, кадровою чехардою в „Укрзалізниці“. Колишній глава правління УЗ Євген Кравцов був звільнений ще в кінці січня 2020 року. Його замінили тимчасовим керівником Желько Марчеком. Навіть для тимчасового Марчек протримався недовго — 15 квітня і він був звільнений з формулюванням „не виправдав довіри“. „Укрзалізниця“ отримала нового ставленика Криклія — Івана Юрика, який у ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду», -пишуть журналісти. — Щоб зрозуміти все лицемірство підходів Криклія до справ «Укрзалізниці», слід процитувати його ж слова. Наприклад, у контексті високих зарплат членів Наглядової ради УЗ. Згідно з фінансовим звітом Укрзалізниці, середньомісячна зарплата члена Наглядової ради в 2019 році становила 588 тисяч гривень на місяць. Криклій з цього приводу сказав: «Мені за це болить не менше, ніж тим, хто задає це питання. У мене як міністра, наприклад, набагато більше відповідальності, ризиків і навантаження на роботі, а заробітна плата в 10 разів менша. Члени Наглядової ради самі зараз приймають рішення і готові зменшити свої заробітні плати. Це правильний крок назустріч викликам, які маємо зараз».

У той же час, нагадує видання, саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці». Із зарплатою 160 тисяч в місяць.

«Невідомо, яку перспективу побачив в юній дівчині міністр, але головне, що ніякого конкурсу вона не проходила. Принаймні, офіційно. Може, це і є той самий „правильний крок назустріч викликам“, про який говорив сам Криклій?», — зазначає видання.

З конвертцентру — на відповідальну посаду

«Новим учасником „транспортного картелю“, а точніше підручним головних дійових осіб, став ще один криворізький „цінний кадр“ з непростою долею — Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, „хлібну“ посаду директора філії УЗ „Центр управління промисловістю“. Раніше Осман працював на керівних посадах у комунальних підприємствах „Кріворожспецтранс“, „Кривбассвітло“, „Кривбаспромводопостачання“. За часів президентства Януковича також обіймав посаду заступника голови Центрально-Міського району Кривого Рогу — до 2014 року. І навіть очолював районну організацію Партії Регіонів», — йдеться в статті.

 

При цьому, зазначає «Багнет», період Майдану в Кривому Розі місцевим активістам запам’ятається назавжди.

«Сімейство Вілкулів, старший з яких, Юрій Вілкул, був мером Кривого Рогу (і залишається ним до сих пір), а молодший, його син Олександр — керував Дніпропетровською ОДА, повністю показало, на що здатна агонізуюча кримінальна влада. Найжорстокіші розгони мирних акцій, придушення активістів, тутішки, які калічили людей — все це є в анамнезі Вілкулів, які відчували себе господарями у рідному місті і області. Осман, як зразковий „регіонал“ і чиновник брав активну участь у спільній справі придушення протесту, і, за деякими даними, курував кримінальні елементи, яких нацьковували потім на мирних демонстрантів. Можливо, саме тоді він і зблизився з Юрієм Кісєлем, і з часом знадобився вже у якості чиновника на відповідальній посаді в УЗ», — пишуть журналісти.

У біографії Османа,підкреслюється в статті, є одна цікава пляма, яку він, після приходу на держслужбу, явно намагається приховати. До недавнього часу він був співвласником ТОВ «Дніпротрубпласт», частка в цій компанії вказана в декларації Османа. Декларацію подавав напередодні конкурсу на посаду глави Держагентства водних ресурсів, який, втім, провалив. На даний момент Осман вже не числиться співвласником компанії, але слід свій залишив.

“Згідно з даними «Опендата», ТОВ «Дніпротрубпласт» прямо зараз фігурує у кримінальній справі, яку розглядає Мелітопольський райсуд Запорізької області. За матеріалами судових засідань, компанія Османа брала участь у відмиванні коштів злочинної групи в 2018—2019 роках, коли він ще був одним із співвласників компанії: “Використовувалася схема перерахування безготівкових коштів підприємствами реального сектора економіки на поточні рахунки підконтрольних транзитно-конвертаційних і фіктивних суб’єктів господарювання, серед яких і ТОВ «Дніпротрубпласт». Виходить, що нинішній глава філії «Укрзалізниці», Центру управління промисловістю, у сфері відповідальності якого сконцентровані значні державні кошти і майно (тільки одних кар’єрів в управлінні — 8), ще не так давно був звичайним співвласником конвертаційного центру. Виходить, саме такі цінні кадри подобаються Кісєлю і Криклію. І для них обов’язково знайдеться робота в рамках «картелю», — пишуть автори «Багнета».

12 друзів Криклія

Окремої згадки у структурі «транспортного картелю», зазначається у статті, вартує команда наближених до Криклія людей.

«Які, як правило, і реалізують всі схеми по відкатах і корупційних зв’язках, пов’язаних з інфраструктурними проєктами в країні. Останнім часом про це все частіше і частіше пишуть медіа, а значить непоміченими всі їхні діяння не залишаються», — пишуть автори статті.

Більш того, у ЗМІ з’явилася інформація про існування певного «тіньового штабу» Криклія, який і вирішує всі корупційні питання.

«Ось тільки деякі сюжети з багатого на події корупційного життя підручних міністра інфраструктури. Як писало видання „Comments.ЮА“, місце розташування тіньового офісу — елітний бізнес-центр „Софія“ поруч із Софійській площею. „Справжнім тіньовим міністром ось уже другу каденцію поспіль (як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля) є колишній співробітник Головного сервісного центру МВС України (разом працювали там з Криклієм), юрист Павло Шевченко. Про Шевченка мало відомо широкому загалу, однак у вузьких колах його знають як ключову фігуру в транспортній тематиці. Він набрався досвіду на темі забезпечення потреб сервісних центрів МВС необхідними товарами та послугами і з приходом Криклія у владу розширив свою компетенцію на всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки“, — зазначають журналісти.

Саме Шевченко курує корупційні схеми у скандальній „Укртрансбезпеці“, яка видає ліцензії на міжнародні перевезення, займається Адміністрацією морських портів України, яку на сьогоднішній день очолює „потрібний“ в.о., зберігаючи всі тіньові потоки. Павло Шевченко навіть засвітився у скандальних „плівках Єрмака“, які опублікував нардеп Гео Лерос. Він фігурує у розмовах, зокрема, в епізоді з покупкою за 1 млн. доларів посади глави Адміністрації морських портів України», — пише «Багнет».

Ще один напрямок, за даними автора матеріалу, — клінінгові компанії, які обслуговують територію і будівлі вокзалів, а також напрямок оренди магазинів, кіосків та інших торгових площ. Наприклад, клінінгові компанії формують ціну на неофіційному рівні і їх прибуток обчислюється сотнями мільйонів гривень на рік. Всі ці нечувані гроші стікаються в тіньовий офіс Криклія та його «транспортного картелю».

«Після публікації у ЗМІ інформації про бек-офіс Владислава Криклія за адресою Рильського, 6, з якого нібито ведеться ручне управління міністерством, він оперативно закрився і переїхав у повному складі за новою адресою. Тепер, секретний офіс міністра інфраструктури розташований у бізнес-центр „Панорама“, на вул. Велика Житомирська, 20», — підкреслюють автори статті.

Шевченко, за їхньою інформацією, — “також глибоко занурений у тему закупівель «Укрзалізниці». За деякими даними, саме звільнений у січні Кравцов заважав підручному Криклія розібратися, де і як можна заробити на схемах.

«З усього вищесказаного стає очевидним, що Шевченко користується великою довірою Криклія. Це й не дивно, адже обидва є бізнес-партнерами у двох компаніях — ТОВ „Світлофор“ та ТОВ „Автовінн“ (38675581). Обидві компанії добре заробляють, регулярно виграючи тендери численних сервісних центрів МВС. За даними сервісу YouControl, компанія „Світлофор“ заробила понад 191 млн грн. на постачаннях МВС різних типів автомобільних знаків. А „Автовінн“ заробила майже 100 млн грн. на постачаннях автомобілів державним і комунальним структурам», — пише «Багнет».

Але крім Павла Шевченка, у міністра інфраструктури є ще багато надійних людей.

«Нещодавно Криклій взяв собі в радники одіозного Андрія Батищева, колишнього главу „Укравтодору“, що набив руку на відкатах з підрядників з будівництва доріг ще у 2015—2016 роках. У той час працювала налагоджена система відкатів — 12,5% з кожного підряду. Андрій Батищев на тендерних процедурах „визначав“ переможцем заздалегідь обумовлені компанії, підконтрольні громадянину РФ, члену вірменської діаспори — Вагінаку Аветісяну (засновнику будівельної компанії „Дорлідер“), який фактично контролював виконання дорожніх робіт по всій Україні. При проведенні тендерів Батищев щомісяця отримував від нього „відкати“, як особисто, так і через банківські рахунки в „Укргазбанку“. Про це докладно у своїх блогах розповідав нині депутат від „Слуги народу“ Олександр Дубінський», — йдеться в статті.

Ще на початку листопада 2019 року Криклій звільнив чинного директора порту «Південний» Анатолія Яблуновського і призначив на його місце директора Маріупольського порту Олександра Олійника — ставленика Олександра Смирнова (директор ТОВ «Портінвест»), який є смотрящим від Ріната Ахметова за портовою галуззю.

«За короткий час Олійник організував роботу „Південного“ максимально вигідно для „Метінвесту“ Ахметова. У грудні, коли переукладали контракти на 2020 рік, Олійник відмовився від практики Take-or-Pay (так вигідно для порту), і перейшов до звичайних контрактів з оплатою за фактом, що на руку „Метінвесту“ Ахметова», — зазначається у матеріалі.

Ще один скандал, пов’язаний з недавно опублікованими наказом Криклія про призначення членів наглядової ради у велике інфраструктурне держпідприємство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

«Його частка у вантажному обороті „УЗ“ — близько 10%. Керує компанією екс-глава Солом’янської райдержадміністрації та фігурант кримінального провадження про службову недбалість ціною в 9 млн грн. Ігор Довбань. За часів градоначальника Києва Олександра Попова Довбань очолював Головне управління економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації, а після Революції гідності був радником глави „Укравтодору“ Андрія Батищева і нібито мав дуже великий вплив на підприємство. У підсумку в Наглядову раду „КДМППЗТ“ увійшов саме Батищев як „права рука“ Криклія», — пише «Багнет».

Команда «12 друзів Криклія», судячи з усього, буде і далі зростати. Ще є багато жирних посад, де потрібно розставити своїх. Таким чином, міністр інфраструктури цементує потрібні корупційні схеми нетільки на рівні керівництва, а й в наглядових радах. І, схоже, стає жертвою типової помилки всіх, кому довго вдавалося залишатися безкарним — перестає відчувати небезпеку і вважає себе всемогутнім. Історія вчить, що подібні помилки завжди закінчувалися кримінальними провадженнями. Питання тільки в тому, коли правоохоронні органи займуться діяльністю Криклія і його спільниками по «транспортному картелю»?.

 

 

Мафіозі #Коломойський фігурує у розслідуванні ФБР США, — The Daily Beast

Kolomoyski11-500x363

Федеральне бюро розслідувань США веде розслідування проти олігарха Ігоря Коломойського через можливі фінансові злочини, написало видання The Daily Beast з посиланням на три джерела, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Слідчі розслідують можливі фінансові злочини, зокрема відмивання коштів, пише видання. За словами джерел Daily Beast, розслідування є широкомасштабним і триває доволі давно.

При цьому Коломойському не висували звинувачення, а адвокат, який його представляє, заявив, що той заперечує провину.

«Пан Коломойський категорично заперечує, що він відмивав якісь кошти у США, крапка. Він – бізнесмен. Його банк захопив уряд, який стверджував, що банк перебував на межі краху. Ця інформація виявилася хибною», – сказав адвокат, що представляє інтереси Коломойського, Майк Салліван.

Як йдеться в статті, олігарх зараз живе у Тель-Авіві (Ізраїль), і це може ускладнити процес його екстрадиції до США.

У ФБР офіційно не коментували інформацію про це розслідування.

Генпрокурору #Луценко не цікава зустріч Кононенка зі Злочевським. Справи щодо регіонала закриті

LucenkoKolesnikovAhmetov-500x323

 

Генеральну прокуратуру Юрія Луценка не зацікавила зустріч нардепа Ігоря  Кононенка із екс-міністром екології часів Януковича Миколою Злочевським, справи проти екс-міністра регіонала закриті.

Такий висновок можна зробити з відповіді Генпрокуратури на запит видання «Українська правда», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відомості, вказані  у запиті, щодо можливої зустрічі народного депутата Ігоря Кононенка в ресторані у Відні із колишнім міністром екології З. (Злочевським — УП) не стосувалися предмету розслідування кримінального правопорушення, вчиненого З., відповідно в рамках кримінальних проваджень не досліджувалися», — зазначили у відповіді на запит.

Жодної інформації про те, чи взагалі відома їм суть розмови , а відтак чи допитували співробітники ГПУ Кононенка після цієї зустрічі у відповіді не вказано.

Водночас у ГПУ  повідомили, що розслідування по епізодах, у яких проходять компанії Злочевського,  припинено.

Справу розслідував департамент з особливо важливих справ у сфері економіки, який називають департаментом Кононенка-Грановського.

Згідно з відповіддю, досудове розслідування від 6 серпня 2014 року здійснювалося за підозрою Злочевському у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст 368-2 КК (незаконне збагачення особи, що має відповідальне службове становище) за підозрою головного бухгалтера ТОВ «Еско-Північ» в ухилянні від сплати податків та подальшому відмиванні коштів.

«За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні за підозрою Злочевського не встановлено порушень податкового законодавства з питань повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб Злочевським за відповідний період, що підтверджується проведеними позаплановими документальними перевірка державної податкової інспекції в Шевченківському районі ГУ ДФС Києва», — сказано в повідомленні.

У відповіді зазначається, що ці висновки підтверджуються рішенням Центрального кримінального суду Великобританії від 21 січня 2015 року та висновками експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від  6 лютого 2015 року.

Тому 1 листопада 2016 року прокурор у провадженні виніс постанову про закриття кримінального провадження в частині про незаконне збагачення щодо Злочевського, та щодо ухиляння від податків та відмивання коштів.

У відповіді також зазначається, що головний бухгалтер «Еско-північ» В. занизила податок на прибуток на суму 33 099 840 гривень. «Під час досудового розслідування завдані збитки у кримінальному провадженні товариством відшкодовано у повному обсязі», — зазначено у відповіді. У документі зазначається, що ці кошти були перераховані в бюджет, а разом  з ними і 15 549 920 гривень штрафу. Після цього прокуратура через суд звільнила бухгалтера від кримінальної відповідальності.

Щодо групи компаній Burisma Holdings, де Злочевський є кінцевим бенефіціаром, то у відповіді на запит зазначається, що до суду скеровані клопотання про звільнення  від кримінальної відповідальності щодо службових осіб цих компаній. Причиною такого рішення стало «повне відшкодування завданих збитків».

«Загалом сума сплати до держбюджету склала 180 млн гривень», — зазначили у відповіді.

Водночас перед новим роком один з учасників ринку повідомив, що компанія Злочевського «Еско-Північ» перепродає газ за заниженими цінами.

Як відомо, Микола Злочевський є власником Burisma Holdings. Компанія була заснована 2002 року, до її складу входять чотири операційні компанії, що займаються розробкою родовищ і видобутком вуглеводнів — енергосервісна компанія «Еско-Північ», «Парі», «Перша українська газонафтова компанія» та «Алдеа».

Раніше повідомлялося, що народного депутата від БПП Ігоря Кононенка помітили в ресторані в Відні в компанії Злочевського.

Як відомо, 13 вересня 2016 року Печерський райсуд зобов’язав Генпрокуратуру прийняти рішення про припинення розшуку Злочевського.Зокрема, адвокат колишнього міністра просив суд зобов’язати слідчих протягом 48 годин прийняти рішення про припинення розшуку його підзахисного.

Захист екс-міністра стверджував, що Злочевський оголошений в розшук незаконно і всі процесуальні терміни розслідування проти нього закінчилися.

Суддя Світлана Шапутько частково задовольнила клопотання захисту і зобов’язала Генпрокуратуру встановити розумний строк для прийняття слідчим законного і неупередженого рішення про відновлення досудового розслідування, а також рішення про припинення розшуку Злочевського.

Пізніше з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв’язку з відповідним запитом від ГПУ.

Генпрокуратура оголосила у розшук Злочевського в січні 2015 року.

#Черновецький заявив, що його син Степан керує бізнесом з тюрми. Подробиці

Chernovetsky-sin1

 

Екс-мер Києва Леонід Черновецький, сина якого — Степана — арештували в Іспанії за відмивання щонайменше 10-ти мільйонів євро, заявляє, що Степан продовжує керувати бізнесом з в’язниці.

Про це він сказав в інтерв’ю ахметівській газеті «Сегодня», повідомляє sprotiv.org.

«Так, син перебуває у в’язниці Барселони. Умови у нього стерпні, він ні на що не скаржиться. По телефону я з ним спілкуюся щотижня. Стьопа пише мені листи, і я йому відповідаю», — сказав Черновецький.

Він додав, що син морально страждає, бо не розуміє, за що його ув’язнили, але тримається – читає Біблію і займається спортом, на умови і їжу не скаржиться, бо «не розбещений ні їжею, ні напоями».

«Дружина відвідує його щодня, сестра Христина, адвокат… Відчуває потребу в комп’ютері, тому що щодня треба віддавати сотні розпоряджень підлеглим – з ним працюють багато сотень людей. Але пристосувався і пише всім листи від руки… Бізнес, слава Богу, не зупинився», — відзначив Черновецький.

Екс-мер Києва додав, що затримали Степана вдома на очах у дітей.

«О 6 ранку в будинок, який Степан знімав на узбережжі Барселони для сім’ї, вдерлося 50 поліцейських: поламали паркан, ворота, меблі в будинку, при маленьких дітей наділи на Стьопу і дружину наручники і привезли до суду. Так само вчинили і з його персоналом: водієм, лікарем і помічником, а також зі співробітниками ресторану, який він відкрив у Барселоні!», — обурився Черновецький.

При цьому він додав, що ніхто в суді Степана ні в чому не звинувачував, а справа його засекречена. Водночас захист подав апеляцію «в багатьох томах».

«У них докладні пояснення всіх банківських операцій. А головне – стовідсоткове підтвердження того, що гроші у нього, все до останнього цента, — від продажу у 2008 році „Правекс-банку“ за $750 мільйонів, а також від інвестицій в стартапи в різних країнах. Нічого іншого у нього не було і немає. І відмивати щось йому було не треба. Він дуже багата і головне законослухняна людина», — наголосив Черновецький.

Він додав, що апеляцію повинні розглянути упродовж місяця, «але зараз всі судді і прокурори відпочивають на пляжах». Проте Черновецький  не виключає, що сина можуть відпустити під заставу у 720 тисяч євро.

Екс-мер Києва переконаний, що всі, «хто над Степаном і його сім’єю знущався», суворо відповідатимуть.

«І не тому, що я мстивий. Бог вчить прощати, і я намагаюся слідувати цій найважливішій заповіді в своєму житті! Тому це буде не помста, а тільки законні претензії», — підсумував Черновецький.

Як відомо, раніше іспанські ЗМІ повідомляли, що в Барселоні в результаті спецоперації місцевих правоохоронців за підозрою у відмиванні грошей затримано 11 осіб, серед них – син колишнього мера Києва Леоніда Черновецького Степан.

Сам Черновецький заявив, що іспанські правоохоронці не затримували його сина, він знаходиться у себе вдома і відповідає поліції на питання, пов’язані з іншою людиною. Також він зажадав від іспанських ЗМІ, які повідомили про затримання сина, спростування, пригрозивши їм мільйонним позовом.

14 липня 2016 року ЗМІ опублікували фотографії затримання Степана Черновецького, на яких поліція веде його в наручниках.

В середині липня суддя суду першої інстанції номер 21 міста Барселони обрав сину екс-мера Києва Леоніда Черновецького — Степану — запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

Австрійські журналісти знайшли докази відмивання коштів #Порошенко і Raiffeisen Zentralbank Австрія. Подробиці

Poroshenko-ofshori1

 

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В Австрії з’явився компромат на президента України Петра Порошенка і Raiffeisen Zentralbank.

Підприємства Президента України є клієнтами  австрійського банку, але їх співпраця зовсім не така, як у багатьох тисяч інших клієнтів Raiffeisen.

Австрійський тижневик Falter опублікував статтю, у якій досліджуються ділові взаємини між Порошенком і Raiffeisen Zentralbank Австрія.

Серед даних компанії Mossack Fonseca, журналісти австрійського тижневика звернули увагу на ряд транзакцій.

Від імені офшорної компанії на Британських Віргінських Островах група Raiffeisen видавала мільйонні кредити підприємствам, які знаходяться в сфері впливу Порошенка.

Керівник відділу економічної злочинності в Федеральному управлінні кримінальної поліції Австрії Рудольф Унтеркефлер прямо назвав кредитні угоди офшорних компаній на користь третіх сторін достовірним доказом відмивання коштів.

«З економічної точки зору, вони не мають сенсу, але сприяють відмиванню грошей», — цитує Falter слова посадовця.

Ділові відносини між Raiffeisen і фірмами з офшорними адресами починаються в 2002 році. Юристи Mossack Fonseca реєструють в той час підприємство під назвою Linquist Services Limited на Британських Віргінських островах.

Власники підприємства не розголошувалися, а офіційними директорами призначалися підставні особи. У Raiffeisen Zentralbank Австрія офшорна компанія Linquist відкрила ряд банківських рахунків.

За наявними документами юридичної компанії Mossack Fonseca австрійські журналісти простежили схему, за якою протягом більш ніж десяти років мільйони перетікали з Карибського басейну до Європи, а також України.

Зокрема, Raiffeisen, від імені компанії Linquist і ряду інших офшорних фірм, видавав кредити різним підприємствам, серед яких активно фігурували фірми, що належать Порошенку — Roshen і «Укрпромінвест».

Наприклад, відповідно до угоди від 23 грудня 2010 року між компанією Linquist і Райффайзен Інтернаціональ Банк (RBI) була досягнута домовленість про кредит на суму не менше $ 115 млн для кондитерської компанії Roshen в Києві. Рахунки компанії Linquist, на яких завжди знаходилося чимало коштів, служили забезпеченням подібних кредитів.

«Чому підприємства українського Президента не захотіли отримувати кредити безпосередньо, а тільки в обхід через Raiffeisen?», — дивуються австрійські журналісти, і тут же на нього відповідають: такого роду схеми переслідують, як правило, одну мету — приховати справжнє походження коштів.

Раніше депутат фракції БПП Сергій Лещенко заявив, що глава адміністрації президента Борис Ложкінін фігурує у кримінальному провадженні за статтею «відмивання грошей» у Австрії.

Мова йде про продаж Ложкіним Українського медіа-холдингу в 2013 році структурам Сергія Курченка, коли транзакції проводилися з офшорних фірм на офшорні фірми через рахунки в австрійських банках.

«Сумнівні переклади багатомільйонних сум помітив підрозділ Міністерства внутрішніх справ Австрії, який займається розслідуванням відмивання грошей і контактує з банківськими установами країни. Він написав заяву в спеціальну прокуратуру про те, що є підозра про відмивання грошей стосовно трьох українців», — заявив парламентар.

Сам Борис Ложкін заявив, що правоохоронні органи жодної з країн світу ніколи не зверталися до нього з претензіями.

Прокуратура Австрії звинувачує Олексія Азарова у відмиванні грошей

azarov1famile

Австрійська прокуратура проводить слідство стосовно сина колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова Олексія Азарова.

Про це повідомляє австрійська газета Die Presse.

«Як стало відомо Die Presse із юридичних кіл, прокурор Відня розпочав наприкінці лютого розслідування проти Олексія Азарова», — йдеться в статті «Україна: підозра у відмиванні грошей в Австрії».

«Азаров-молодший, його дружина Лілія, ще один громадянин України, а також податковий консультант Крістоф Г. з австрійського міста Кремса й бізнес-адвокат Фрідріх Б. із Бадена обвинувачуються у відмиванні грошей і порушенні закону ЄС за санкціями», — сказано в матеріалі.

Видання нагадує, що Азарова молодшого внесено до списку осіб, до яких ЄС застосував санкції.

Австрійська прокуратура розпочала слідство після повідомлення одного з австрійських банків про підозру у відмиванні грошей.

«(…) розслідування поширювалося, зокрема, на діяльність фірми Garda Handels — und Beteiligungs GmbH у центрі Відня, яким у минулому керувала дружина Азарова Лілія. Остання працювала галеристкою на вулиці Паркове кільце (Parkring) у Відні й володіла до травня 2014 року часткою у віденському журналі Vienna Deluxe Magazine», — йдеться у в статті.

«Підозрюваний бізнес-адвокат Фрідріх Б. є ключовою фігурою господарської діяльності оточення В.Януковича в Австрії».

«За запитом Die Presse він наголосив, що не порушував припису санкцій ЄС і що йому не відомі злочини, на підставі яких його діяльність могла б вважатися відмиванням грошей. „Незважаючи на європейські політичні цілі я переконаний в австрійському праві та справедливості“, сказав Б.», — зазначає видання.

Як повідомлялося, в лютому австрійські ЗМІ повідомили про розслідування кримінальної справи стосовно екс-голови адміністрації президента України Андрія Клюєва за двома статтями — «відмивання коштів» і «зловживання владою».

Згідно з Кримінальним кодексом Австрії стаття 165 «відмивання коштів» карається позбавленням волі на термін від 1 до 10 років. Стаття 302 «зловживання владою» карається тюремним ув’язненням від 6 місяців до 5 років.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: