Сообщения с тегами ‘Укрзалізниця’

Транспортний картель: як «Слуга народу» Кісєль і міністр інфраструктури Криклій створили корупційне угруповання. Розслідування

У той час, як половина України навесні задихалася від лісових пожеж, Київ накривало піщаними бурями, а весь світ зупинився від не відомого досі вірусу, українських корупціонерів від влади проблеми з екологією і медициною не хвилювали взагалі. Замість того, щоб терміново ініціювати законопроєкти про поліпшення якості повітря, води, ґрунтів, або кинути всі сили на порятунок людей від коронавірусу, вони пішли прямо протилежним шляхом. Найбрудніше повітря у світі, яким у квітні кілька днів дихала столиця України, може виявитися всього лише квіточками у порівнянні з екологічною катастрофою, на порозі якої стоїть Україна. Журналісти видання «Багнет» в матеріалі «Транспортний картель» розповіли, хто саме готує українцям неприємний «екологічний сюрприз».

Як зазначає видання, одним з найнебезпечніших для майбутнього країни є законопроєкт №1182-1-д “Про внутрішній водний транспорт”. Одним з його ініціаторів став голова транспортного комітету Ради Юрій Кісєль («Слуга народу»). 24 квітня 2020 року на позачерговому засіданні парламенту законопроєкт вже був прийнятий в першому читанні.

Можливо, Кісєль наївно розраховує, що після закінчення депутатської кар’єри йому вдасться виїхати жити за кордон. Але що він залишить тут решті українців? Знищену екологію річок, розкрадені надра, контрабандні схеми і вбиту річкову логістику. Одним з небагатьох, хто відкрито говорить про небезпеку законопроєкту Кісєля, став Герой України Олексій Вадатурський – засновник найбільшого сільськогосподарського підприємства «Нібулон», один з найбільших платників податків і приклад побудови соціально відповідального бізнесу, — пишуть автори матеріалу.

У своєму пості Вадатурський попереджає: документ, по-перше, «знищить український прапор на українських річках» разом з вітчизняним суднобудуванням. А по-друге, містить цілу низку інших ризиків: 1. Знищення екології українських річок через наданої можливості скидати в річки суднові стічні води прямо на ходу. 2. Дозвіл самовільно проводити днопоглиблювальні роботи будь-якими суб’єктами без будь-яких екологічних дозволів. 3. Узаконення розкрадання надр. Наприклад, надаючи можливість будь-якому суб’єкту господарювання вільно продавати вибраний з дна річок пісок. 4. Узаконення схем контрабанди пального іноземним флотом (без сплати податків і мит).

 

У відповідь Вадатурському, провідному українському інвестору, народні депутати Микола Тищенко та Ігор Негулевський записали глузливе відео. Зрештою Миколі Тищенку, власнику незаконно працюючого під час карантину ресторану, вже можна і не дивуватися.

Але, на думку журналістів «Багнета», залишається питання: як можна настільки швидкими темпами проштовхнути у Раді небезпечний для країни законопроєкт? Як можна не прислухатися до думки найбільшого вітчизняного платника податків і навіть насміхатися над ним? Для цього треба ближче придивитися до ініціатора законопроєкту – депутата Юрію Кісєлю і людей, з якими він пов’язаний.

Звідки ноги ростуть?

Поки країна сидить на карантині, корупціонери і не збираються зменшувати апетити. Швидше навпаки — уми співгромадян зайняті виживанням в умовах пандемії, а для них настав найбільш хлібний час. Особливо проявляють активність учасники «транспортного картелю» у владі, в який входять фігуранти, що займають ключові для галузі пости.

Чому така гучна назву — «картель»,задаються питанням автори статті? Справа на їхню думку в тому, що могутність колумбійських і мексиканських наркобаронів ґрунтувалася на корумпованих чиновниках і силовиках не менше, ніж на озброєних до зубів приватних арміях. Сила ж українського «транспортного картелю» в тому, що він сам по собі і є влада. І кожен у цьому корупційному ансамблі грає свою важливу партію.

 

Комусь такі порівняння можуть видатись надмірними. Адже українські корупціонери не ліквідують неугодних за допомогою найманих убивць «сікаріос», не підривають торгові центри і літаки, і не перевозять кокаїн підводними човнами. Але важко навіть підрахувати сумарний збиток від них для воюючої країни, в умовах згубного для економіки локдауна. Поки Україна перебуває у точці «ідеального шторму», будь-яке корупційне навантаження для економіки вкрай болюче. Балансуючи над прірвою, можна впасти від найменшого дотику. Але цих людей такі матерії не цікавлять.

Головними стовпами згаданого «транспортного картелю», пишуть журналісти, можна назвати двох людей. Перший — Юрій Кісєль, депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури. Так, ця людина,швидше за все, має дуже віддалений стосунок до транспортної галузі.

«Другий концесіонер — міністр інфраструктури Владислав Криклій. Молодий, але вже досить досвідчений і прославився своїми талантами у схематозі. Два „дони“ транспортного картелю у міцній зв’язці успішно розкрадають транспортну галузь, розставивши на посади потрібних людей, які слухняно виконують роль гвинтиків корупційного механізму. До речі, обидва на початку роботи нинішнього скликання розглядалися на посаду голови транспортного комітету парламенту. Але, очевидно, вирішили розподілити сфери обов’язків. Криклій відправився на посаду глави Мінінфраструктури, Кісєль — у профільний комітет», — зазначає видання.

Глава Комітету кумівства і кришування

Публічної інформації, зазначає «Багнет», про Юрія Кісєля небагато. Раніше він очолював будівельну компанію «Біант» з Кривого Рогу. Працював начальником виробничих цехів у виробничому об’єднанні «Кривбасбудіндустрія», яке було переформатоване у ТОВ «Растро», де обіймав посаду директора. У 2018 році заснував і очолив ТОВ «Растро КР». Обидві компанії працювали з бюджетними грошима і виконували роботи для міських комунальних підприємств.

За даними публічної декларації, Юрій Кісєль далеко не бідна людина (земля, будинок і квартири, мільйони гривень, сотні тисяч доларів і євро на рахунках і готівкою, значний автопарк будівельної техніки, записаний на дружину), але все одно не гребував брати матеріальну допомогу в розмірі 100 і 3000 гривень від департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міськради. Від звички постійно годуватися з державних коштів Кісєль не відмовився і після обрання до парламенту. У грудні 2019 року криворізький сайт «0564.uа», помітив, що всі шість криворізьких депутатів-мільйонерів, в тому числі і Юрій Кісєль, отримали бюджетну компенсацію за проживання у столиці.

Як би там не було, Кісєль досить впливовий персонаж. Зокрема, його призначили неофіційними куратором, тобто «смотрящим» по місцевих виборах у Дніпропетровській області. Він буде займатися вирішенням усіх питань, пов’язаних з місцевими виборами, в тому числі підбирати кандидатів і відповідати за остаточний результат.

 

Про те, як Юрій Кісєль будує свої взаємини на місцевому рівні, країна дізналася вже давно. У вересні 2019 року, нагадують автори матеріалу, виплив назовні гучний скандал, які в медіа нарекли «Криворіжгейтом». Тоді Юрій Кісєль разом з однопартійцями з Дніпропетровщини Володимиром Захарченком, Владленом Неклюдовим, Оленою Криворучкіною, В’ячеславом Медяником і Юрієм Корявченковим зустрічалися з претендентом на посаду голови криворізької поліції в одному з місцевих ресторанів. Їх розмова з шефом дніпропетровської поліції Володимиром Огурченком і претендентом на посаду головного поліцейського Кривого Рогу (тоді ще не призначеним) Сергієм Лукашовим крутилась довкола зовсім не державних справ. А довкола цілком прагматичних шкурних питань, які цікавили новоспечених «слуг народу». Про що вся країна дізналася з опублікованої у соцмережах аудіорозмови. Контроль діяльності міської поліції, можливість викупу місцевого телеканалу, комерційна вигода від збору металобрухту і кришування азартних ігор — ось що цікавило народних обранців, серед яких був Юрій Кісєль. Особливо жваво обговорювалися можливості корупційних взаємин з металургійним гігантом «Криворіжсталлю».

«І все це прикриваючись ім’ям мегапопулярного президента Зеленського. Тобто вже тоді Юрій Кісєль явно не приховував, що в парламент пішов не за славою реформатора і державника. Сам Кісєль факт переговорів не заперечував, хоча від намірів підім’яти під себе місцеві грошові потоки всіляко заперечував», — зазанчається у статті.

Міністр-“схемщик”

«Важливою ланкою „транспортного картелю“ є людина, яка, власне кажучи, і відповідає за інфраструктуру всієї країни. Це глава профільного міністерства Владислав Криклій. За даними нардепа Дубінського, саме він є ініціатором та куратором побудови численних корупційних схем у Міністерстві інфраструктури. За короткий час він встиг підім’яти під себе всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки, привівши до держструктури „справжніх професіоналів“ державної корупції, про яких трохи пізніше. До того, як Криклій став депутатом, а потім був призначений міністром інфраструктури, він керував Головним сервісним центром МВС України. Де, очевидно, отримав багато практичних знань, які почав втілювати в життя вже на новій посаді. На публіці — молодий державний менеджер і „нове обличчя“, в реальному житті — мільйонер у 33 роки, який заробив далеко не на стартапах, а на типовій державній корупції», — зазначають автори матеріала.

«Чим відзначився Криклій на посаді міністра, яку він зберіг навіть після відставки Кабміну Гончарука? Для початку, кадровою чехардою в „Укрзалізниці“. Колишній глава правління УЗ Євген Кравцов був звільнений ще в кінці січня 2020 року. Його замінили тимчасовим керівником Желько Марчеком. Навіть для тимчасового Марчек протримався недовго — 15 квітня і він був звільнений з формулюванням „не виправдав довіри“. „Укрзалізниця“ отримала нового ставленика Криклія — Івана Юрика, який у ранзі в.о. повинен керувати держпідприємством як мінімум до кінця карантину і оголошення нового конкурсу на посаду», -пишуть журналісти. — Щоб зрозуміти все лицемірство підходів Криклія до справ «Укрзалізниці», слід процитувати його ж слова. Наприклад, у контексті високих зарплат членів Наглядової ради УЗ. Згідно з фінансовим звітом Укрзалізниці, середньомісячна зарплата члена Наглядової ради в 2019 році становила 588 тисяч гривень на місяць. Криклій з цього приводу сказав: «Мені за це болить не менше, ніж тим, хто задає це питання. У мене як міністра, наприклад, набагато більше відповідальності, ризиків і навантаження на роботі, а заробітна плата в 10 разів менша. Члени Наглядової ради самі зараз приймають рішення і готові зменшити свої заробітні плати. Це правильний крок назустріч викликам, які маємо зараз».

У той же час, нагадує видання, саме Криклій призначив 24-річну Валерію Шкаброву, яка тільки за два роки до призначення закінчила університет, членом Наглядової ради «Укрзалізниці». Із зарплатою 160 тисяч в місяць.

«Невідомо, яку перспективу побачив в юній дівчині міністр, але головне, що ніякого конкурсу вона не проходила. Принаймні, офіційно. Може, це і є той самий „правильний крок назустріч викликам“, про який говорив сам Криклій?», — зазначає видання.

З конвертцентру — на відповідальну посаду

«Новим учасником „транспортного картелю“, а точніше підручним головних дійових осіб, став ще один криворізький „цінний кадр“ з непростою долею — Олексій Осман, якого називають людиною Юрія Кісєля. Нещодавно він отримав важливу і, безумовно, „хлібну“ посаду директора філії УЗ „Центр управління промисловістю“. Раніше Осман працював на керівних посадах у комунальних підприємствах „Кріворожспецтранс“, „Кривбассвітло“, „Кривбаспромводопостачання“. За часів президентства Януковича також обіймав посаду заступника голови Центрально-Міського району Кривого Рогу — до 2014 року. І навіть очолював районну організацію Партії Регіонів», — йдеться в статті.

 

При цьому, зазначає «Багнет», період Майдану в Кривому Розі місцевим активістам запам’ятається назавжди.

«Сімейство Вілкулів, старший з яких, Юрій Вілкул, був мером Кривого Рогу (і залишається ним до сих пір), а молодший, його син Олександр — керував Дніпропетровською ОДА, повністю показало, на що здатна агонізуюча кримінальна влада. Найжорстокіші розгони мирних акцій, придушення активістів, тутішки, які калічили людей — все це є в анамнезі Вілкулів, які відчували себе господарями у рідному місті і області. Осман, як зразковий „регіонал“ і чиновник брав активну участь у спільній справі придушення протесту, і, за деякими даними, курував кримінальні елементи, яких нацьковували потім на мирних демонстрантів. Можливо, саме тоді він і зблизився з Юрієм Кісєлем, і з часом знадобився вже у якості чиновника на відповідальній посаді в УЗ», — пишуть журналісти.

У біографії Османа,підкреслюється в статті, є одна цікава пляма, яку він, після приходу на держслужбу, явно намагається приховати. До недавнього часу він був співвласником ТОВ «Дніпротрубпласт», частка в цій компанії вказана в декларації Османа. Декларацію подавав напередодні конкурсу на посаду глави Держагентства водних ресурсів, який, втім, провалив. На даний момент Осман вже не числиться співвласником компанії, але слід свій залишив.

“Згідно з даними «Опендата», ТОВ «Дніпротрубпласт» прямо зараз фігурує у кримінальній справі, яку розглядає Мелітопольський райсуд Запорізької області. За матеріалами судових засідань, компанія Османа брала участь у відмиванні коштів злочинної групи в 2018—2019 роках, коли він ще був одним із співвласників компанії: “Використовувалася схема перерахування безготівкових коштів підприємствами реального сектора економіки на поточні рахунки підконтрольних транзитно-конвертаційних і фіктивних суб’єктів господарювання, серед яких і ТОВ «Дніпротрубпласт». Виходить, що нинішній глава філії «Укрзалізниці», Центру управління промисловістю, у сфері відповідальності якого сконцентровані значні державні кошти і майно (тільки одних кар’єрів в управлінні — 8), ще не так давно був звичайним співвласником конвертаційного центру. Виходить, саме такі цінні кадри подобаються Кісєлю і Криклію. І для них обов’язково знайдеться робота в рамках «картелю», — пишуть автори «Багнета».

12 друзів Криклія

Окремої згадки у структурі «транспортного картелю», зазначається у статті, вартує команда наближених до Криклія людей.

«Які, як правило, і реалізують всі схеми по відкатах і корупційних зв’язках, пов’язаних з інфраструктурними проєктами в країні. Останнім часом про це все частіше і частіше пишуть медіа, а значить непоміченими всі їхні діяння не залишаються», — пишуть автори статті.

Більш того, у ЗМІ з’явилася інформація про існування певного «тіньового штабу» Криклія, який і вирішує всі корупційні питання.

«Ось тільки деякі сюжети з багатого на події корупційного життя підручних міністра інфраструктури. Як писало видання „Comments.ЮА“, місце розташування тіньового офісу — елітний бізнес-центр „Софія“ поруч із Софійській площею. „Справжнім тіньовим міністром ось уже другу каденцію поспіль (як в уряді Гончарука, так і в уряді Шмигаля) є колишній співробітник Головного сервісного центру МВС України (разом працювали там з Криклієм), юрист Павло Шевченко. Про Шевченка мало відомо широкому загалу, однак у вузьких колах його знають як ключову фігуру в транспортній тематиці. Він набрався досвіду на темі забезпечення потреб сервісних центрів МВС необхідними товарами та послугами і з приходом Криклія у владу розширив свою компетенцію на всі підконтрольні Мінінфраструктури напрямки“, — зазначають журналісти.

Саме Шевченко курує корупційні схеми у скандальній „Укртрансбезпеці“, яка видає ліцензії на міжнародні перевезення, займається Адміністрацією морських портів України, яку на сьогоднішній день очолює „потрібний“ в.о., зберігаючи всі тіньові потоки. Павло Шевченко навіть засвітився у скандальних „плівках Єрмака“, які опублікував нардеп Гео Лерос. Він фігурує у розмовах, зокрема, в епізоді з покупкою за 1 млн. доларів посади глави Адміністрації морських портів України», — пише «Багнет».

Ще один напрямок, за даними автора матеріалу, — клінінгові компанії, які обслуговують територію і будівлі вокзалів, а також напрямок оренди магазинів, кіосків та інших торгових площ. Наприклад, клінінгові компанії формують ціну на неофіційному рівні і їх прибуток обчислюється сотнями мільйонів гривень на рік. Всі ці нечувані гроші стікаються в тіньовий офіс Криклія та його «транспортного картелю».

«Після публікації у ЗМІ інформації про бек-офіс Владислава Криклія за адресою Рильського, 6, з якого нібито ведеться ручне управління міністерством, він оперативно закрився і переїхав у повному складі за новою адресою. Тепер, секретний офіс міністра інфраструктури розташований у бізнес-центр „Панорама“, на вул. Велика Житомирська, 20», — підкреслюють автори статті.

Шевченко, за їхньою інформацією, — “також глибоко занурений у тему закупівель «Укрзалізниці». За деякими даними, саме звільнений у січні Кравцов заважав підручному Криклія розібратися, де і як можна заробити на схемах.

«З усього вищесказаного стає очевидним, що Шевченко користується великою довірою Криклія. Це й не дивно, адже обидва є бізнес-партнерами у двох компаніях — ТОВ „Світлофор“ та ТОВ „Автовінн“ (38675581). Обидві компанії добре заробляють, регулярно виграючи тендери численних сервісних центрів МВС. За даними сервісу YouControl, компанія „Світлофор“ заробила понад 191 млн грн. на постачаннях МВС різних типів автомобільних знаків. А „Автовінн“ заробила майже 100 млн грн. на постачаннях автомобілів державним і комунальним структурам», — пише «Багнет».

Але крім Павла Шевченка, у міністра інфраструктури є ще багато надійних людей.

«Нещодавно Криклій взяв собі в радники одіозного Андрія Батищева, колишнього главу „Укравтодору“, що набив руку на відкатах з підрядників з будівництва доріг ще у 2015—2016 роках. У той час працювала налагоджена система відкатів — 12,5% з кожного підряду. Андрій Батищев на тендерних процедурах „визначав“ переможцем заздалегідь обумовлені компанії, підконтрольні громадянину РФ, члену вірменської діаспори — Вагінаку Аветісяну (засновнику будівельної компанії „Дорлідер“), який фактично контролював виконання дорожніх робіт по всій Україні. При проведенні тендерів Батищев щомісяця отримував від нього „відкати“, як особисто, так і через банківські рахунки в „Укргазбанку“. Про це докладно у своїх блогах розповідав нині депутат від „Слуги народу“ Олександр Дубінський», — йдеться в статті.

Ще на початку листопада 2019 року Криклій звільнив чинного директора порту «Південний» Анатолія Яблуновського і призначив на його місце директора Маріупольського порту Олександра Олійника — ставленика Олександра Смирнова (директор ТОВ «Портінвест»), який є смотрящим від Ріната Ахметова за портовою галуззю.

«За короткий час Олійник організував роботу „Південного“ максимально вигідно для „Метінвесту“ Ахметова. У грудні, коли переукладали контракти на 2020 рік, Олійник відмовився від практики Take-or-Pay (так вигідно для порту), і перейшов до звичайних контрактів з оплатою за фактом, що на руку „Метінвесту“ Ахметова», — зазначається у матеріалі.

Ще один скандал, пов’язаний з недавно опублікованими наказом Криклія про призначення членів наглядової ради у велике інфраструктурне держпідприємство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту».

«Його частка у вантажному обороті „УЗ“ — близько 10%. Керує компанією екс-глава Солом’янської райдержадміністрації та фігурант кримінального провадження про службову недбалість ціною в 9 млн грн. Ігор Довбань. За часів градоначальника Києва Олександра Попова Довбань очолював Головне управління економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації, а після Революції гідності був радником глави „Укравтодору“ Андрія Батищева і нібито мав дуже великий вплив на підприємство. У підсумку в Наглядову раду „КДМППЗТ“ увійшов саме Батищев як „права рука“ Криклія», — пише «Багнет».

Команда «12 друзів Криклія», судячи з усього, буде і далі зростати. Ще є багато жирних посад, де потрібно розставити своїх. Таким чином, міністр інфраструктури цементує потрібні корупційні схеми нетільки на рівні керівництва, а й в наглядових радах. І, схоже, стає жертвою типової помилки всіх, кому довго вдавалося залишатися безкарним — перестає відчувати небезпеку і вважає себе всемогутнім. Історія вчить, що подібні помилки завжди закінчувалися кримінальними провадженнями. Питання тільки в тому, коли правоохоронні органи займуться діяльністю Криклія і його спільниками по «транспортному картелю»?.

 

 

Комітет парламенту підтримав зняття недоторканності з мафіозі-нардепа Дубневича

Регламентний комітет Верховної Ради 30 жовтня 2019 року підтримав подання генпрокурора Руслана Рябошапки щодо зняття недоторканності, затримання та арешту народного депутата Ярослава Дубневича.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Тепер за зняття недоторканності з Ярослава Дубневича повинна проголосувати Верховна Рада.

Також на засіданні був присутній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.

Напередодні Генпрокуратура повідомила, що детективи НАБУ зібрали «достатньо доказів для повідомлення народному депутату про підозру». Руслан Рябошапка подав подання про зняття з недоторканності й арешт Ярослава Дубневича 17 жовтня.

Як стверджують детективи, будучі народним депутатом восьмого скликання і головою Комітету Верховної Ради з питань транспорту, Дубневич разом зі спільниками розробив схему завищення ціни на деталі для «Укрзалізниці». Його дії, ймовірно, спричинили збитки у розмірі понад 93 мільйонів гривень.

НАБУ та СБУ розслідує кілька кримінальних справ, у яких фігурують посадові особи «Укрзалізниці» і компанії братів Дубневичів. Зокрема, детективи розслідують ймовірне розкрадання газу на понад 1,4 мільярда гривень.

Також у січні 2019 року НАБУ повідомило сімом особам про підозру в заволодінні 93,3 мільйона гривень «Укрзалізниці». А 21 лютого детективи НАБУ в аеропорту «Бориспіль» затримали помічника Дубневича і екс-першого заступника керівника філії «Центр забезпечення виробництва» «Укрзалізниці» Едуарда Пушкаренка за підозрою у розкраданні коштів.

Печерський райсуд розморозив щонайменше 26 рахунків близьких до Януковичів фірм

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Печерський суд Києва протягом місяця скасував арешти зі щонайменше 26 рахунків, які правоохоронці пов’язували з оточенням екс-президента Віктора Януковича.

Про це йдеться у рішеннях, оприлюднених в Єдиному реєстрі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Рахунки були заарештовані у справі, яку веде Генпрокуратура. Слідство вважає, що до реєстраційних документів низки компаній внесли неправдиви дані. Також ймовірні злочинці нібито сприяли відмиванню «брудних» коштів – їхні дії передували легалізації грошей, отриманих незаконним шляхом.

У цій справі кільком підприємствам за листопад-грудень вдалось зняти арешти зі своїх рахунків та сум ПДВ в системі електронного адміністрування.

Це «Аскор-Інвест», «Гендальф», «Фігаро Еволюшн», «Екотрейд 2016», «Фартісіма», «Фаршмаг», «Ін-Том».

Більшість з них фігурують також в інших провадженнях, зокрема, щодо розкрадання коштів Укрзалізниці. Слідство у цій справі заявляло, що причетні фірми нібито належать сину екс-президент Олександру Януковичу.

Судді вирішили, що слідство не довело причетність компаній до злочинів та незаконність їхніх коштів.

Деякі з рахунків були відкриті, зокрема, у «Всеукраїнському банку розвитку», який належить Януковичу-молодшому.

Які суми зберігались на арештованих рахунках, не відомо. Однак наприкінці листопада джерела УП у Генпрокуратурі повідомляли, що оточення Януковича хотіло зняти арешт з 250 мільйонів доларів. В одній зі справ арешт тоді залишився дійсним, однак, судячи із судових рішень, ці з кошти фігурують також серед десятків рахунків, розморожених у листопаді.

Раніше УП повідомляла про скасування арештів рахунків у банку Олександра Януковича. Кошти пізніше арештовували у банку Порошенка.

У лютому 2018 року суд зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента: на них зберігались майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

Ці кошти були арештовані у справі про заволодіння державними коштами через регіональні відділення «Укрзалізниці».

Пізніше стало відомо, що майже 2 мільярди гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку сина екс-президента, були виведені через банк чинного президента Петра Порошенка.

Сазонов о необходимости закрытия ж/д сообщения с Россией: «вспомните заробитчанина, который вернулся из РФ, выпил и сорвал украинский флаг»

torgivl-rus1

 

Журналист Кирилл Сазонов рассказал, почему для Украины так важно прекратить ж/д сообщения с Российской Федерацией, сообщает 40ka.info.

По его словам, в первую очередь такие поездки очень опасны для наших граждан, а также все визиты украинцев на территорию агрессора, не что иное как гибридная война, которую успешно продвигает РФ.

“По соображениям гигиены и безопасности это надо перекрывать. Достаточно вспомнить случай на прошлой неделе, когда заробитчанин из Старобельска Луганской области вернулся из России, выпил и сорвал с административного здания украинский флаг”, — пояснил журналист.

Сазонов также прокомментировал тот факт, что если Украина прекратит железнодорожное сообщение с Российской Федерацией, то негативно повлияет на свою экономику. По словам журналиста, эти прогнозы неверны и экономике страны ничего не грозит. “Давайте не путать транспортное сообщение товарное и пассажирское. “Укрзалізниця” действительно зарабатывает на российских маршрутах, но в её масштабах это не очень много. Пассажирские перевозки по Украине вообще убыточны и “Укрзалізниця” живет за счет погрузочных-разгрузочных работ на товарных перевозках. То есть финансовые потери тут небольшие”, — уточнил журналист.

Что касается грузовых перевозок, то Украина действительно закупает ядерное топливо и уголь-антрацит в России, однако в данный период импорт уменьшился на 50% в сравнении с 2013 годом. Сазонов уверяет, что в скором времени Украина и вовсе откажется от российского топлива. “От антрацитового угля мы тоже отказываемся, переведем все блоки на уголь марки Г, который добываем мы, добывает Польша, будем развивать свою добычу”, — считает блогер.

#Зрада. #Укрзалізниця замовила в Росії партію значків по 800 гривень

zrada-peremoga1

 

Державна компанія «Укрзалізниця» замовила в РФ виготовлення партії нагородних знаків «Почесний залізничник» по 800 гривень за штуку.

Про це йдеться на сайті публічних закупівель Prozorro, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

З інформації випливає, що адміністративно-господарське управління ОАО «Российские железные дороги» та філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» уклали угоду на постачання 96 нагородних знаків «Почесний залізничник» на загальну суму 182 тисяч рублів (трохи більше 77 тисяч гривень).

Кожна медалька буде виготовлена з недорогоцінних металів, але обійдеться УЗ приблизно у 800 гривень.

Безпосередньо виготовленням нагород займатиметься російське ТОВ «Культторг». УЗ має отримати замовлення у строк до 31 грудня 2018 року.

Медалі виготовляються з мідно-нікелевого сплаву з латунними елементами. Кожний виріб пакується у футляр. До нього додається посвідчення зі шкіри з паперовою вклейкою.

Контракт на постачання 26 липня підписали в.о. директора філії «Укрзалізниці» із закупівель Євген Нікітін і його заступник Андрій Лапін, з російської сторони — директор АГУ «РЖД» Володимир Скубака.

НАБУ викрило 1,5-мільярдну корупційну схему компаній братів Дубневичів з БПП. Подробиці

Dubnevychi3-BPP

 

Національне антикорупційне бюро затримало у Львові чотирьох посадових осіб трьох компаній за підозрою в заволодінні понад 300 мільйонів кубів газу «Нафтогазу» на суму понад 1,4 мільярда гривень.

Про це сказано в повідомленні прес-служби НАБУ, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Йдеться про компанії «Енергія-Новий Розділ», «Енергія-Новояворівськ» та «Енергія».

Цим особам повідомлено про підозру у привласненні державного майна в особливо великих розмірах і інших злочинах, кваліфікованих за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.2 ст.366, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України.

Зараз вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжного заходу.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юросіб, кінцевими бенефіціарами всіх трьох компаній є народні депутати від БПП Ярослав і Богдан Дубневичі.

Слідство стверджує, що підприємства-власники Новояворівської і Новороздільської ТЕЦ (Львівська обл) протягом 2013—2015 років уклали ряд угод про закупівлю у Нафтогазу природного газу для виробництва теплової енергії населенню.

«З метою здешевлення тепла для цієї категорії споживачів, НАК постачав комерційним ТЕЦ газ за цінами, суттєво нижчими від ринкових», — заявили в НАБУ.

Більше 300 млн кубів «пільгового» газу Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ отримали незаконно, не плануючи використовувати його для потреб населення, відзначають слідчі.

Цей газ вони нібито використовували у своїй господарській діяльності для виробництва електрики, яке в подальшому реалізовували ДП «Енергоринок» за ринковою ціною.

“Внаслідок описаних дій, прибутковість виробництва електрики цими ТЕЦ перевищила 60% (проти 3-5% закладених в тариф Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг). Таким чином, на думку детективів Бюро, ТЕЦ отримали надприбутки, зіставні з розміром збитку, заподіяного НАК «Нафтогаз України» в результаті цієї «схеми», — наголошується в повідомленні.

Розслідування наведених фактів детективи Бюро почали в грудні 2016 року за матеріалами НКРЕКП і ЗМІ.

Раніше повідомлялося, що детективи Національного антикорупційного бюро отримали дозвіл суду на вилучення документів, що знаходяться у володінні НКРЕКП, у справі про маніпуляції з обсягами пільгового газу на Новояворівській ТЕЦ.

Згідно з матеріалами клопотання детектива НАБУ, протягом 2013—2015 років фірми Дубневичів завдали «Нафтогазу» збитків на суму 1,43 млрд грн.

Як відомо, низка пов’язаних із Дубневичами людей працює на керівних посадах в «Укрзалізниці», компанії, пов’язані з братами, виграють мільйонні тендери на УЗ.

Як повідомлялося, НАБУ та Служба безпеки України розслідує кілька кримінальних справ, у яких фігурують посадові особи «Укрзалізниці» і компанії братів Дубневичів.

На початку квітня 2017 року НАБУ провело обшук в офісах компаній, які належать братам Дубневичам, однак про результати обшуку нічого невідомо.

Восени 2016 року декларації Богдана та Ярослава Дубневичів викликали фурор у ЗМІ та серед експертів, оскільки в них були перераховані значні суми готівкових коштів і величезна кількість зареєстрованого них і членів їх сімей нерухомого майна.

Зокрема, брати Дубневичи виявилися лідерами серед українських політиків за кількістю задекларованих готівкових коштів. Богдан Дубневич задекларував 11,5 млн дол., його дружина Тетяна має 137,1 мільйонів гривень.

Ярослав Дубневич зберігає готівкою 8 мільйонів 230 тисяч доларів США, 2 млн 780 тисяч євро та 5 мільйонів гривень готівкових коштів.

Пророссийский вектор на «Укрзализныци»: кадры Лесникова решают все

krisi-rus1

Исполняющий обязанности главы ПАО Евгений Кравцов отдал IT-департамент «Укрзализныци» россиянам. Директором по информационным технологиям УЗ назначена Светлана Каткова – представительница российской IT-компании, которая обслуживает ФСБ и оборонные предприятия России.

Теперь вся информация об украинской железной дороге, ее партнерах и пассажирах, доступ к внутренней базе данных и вычислительным центрам сконцентрирована в руках бывшей руководительницы филиала российской компании «Астерос» – ведущего системного интегратора РФ.

Назначение новой директрисы IT-департамента прошло по-тихому. Ведь кадры с таким послужным списком не являются предметом гордости, особенно для бюджетообразующей компании. «Астерос» обслуживает крупнейшие российские оборонные предприятия, администрацию президента РФ, Министерство обороны, Совет Федерации, Таможенную службу, ФСБ России.

Биографию Светланы Катковой легко найти на сайте пресс-центра «Астерос».

Не удивительно, что после появления Светланы Каковой в IT-департаменте «Укрзализныци» из планов ведомства исчезло создание резервного Центра обработки данных. Новая руководительница предлагает вынести его в облачный сервис, который будет обслуживать все тот же российский «Астерос». После чего вся секретная информация национальной стратегической компании на блюдечке с голубой каемочкой попадет в страну, которая воюет против Украины.

Как сливать информацию и подтасовывать данные с помощью высоких технологий не понаслышке знает муж Катковой – Сергей. В разгар Оранжевой революции в 2004 году он возглавлял компьютерное управления Центризибркома, был пойман на подтасовке результатов президентских выборов. Избирательный штаб Януковича интегрировал Сергея Каткова в IT-управление ЦИК с задачей манипулировать результатами голосования. С его легкой руки данные из округов, которые показывали победу Януковича, поступали в ЦИК молниеносно, а протоколы из областей с высокой поддержкой Ющенко, шли десятки часов.

«Ключевую роль в играх с электронной системой сыграл человек по имени Сергей Катков. За месяц до выборов он сменил пришедшего с Киваловым руководителя компьютерного управления ЦИК. В течение этого времени он под предлогом тестирования и проверки системы получил от разработчиков — компании «Проком», входящей в корпорацию «Атлас», — все ключи и коды. Именно в этот период, по мнению одного из экспертов, к системе был подключен дополнительный канал связи. Этот канал позволил посторонним людям просматривать приходящие протоколы и определять, какие из них должны отправляться на центральный сервер», – пишет Цензор.

А здесь приведена стенограмма разговоров членов избирательного штаба Януковича с упоминанием Сергея Каткова, который использовал транзитный сервер ЦИК для фальсификации выборов.

Откровенно пугающее решение отдать стратегический департамент людям, которые работают на благо страны агрессора и старого режима, продиктовано Станиславом Лесниковым, российским бизнесменом и давним смотрящим за УЗ, а также членом правления ПАО Желько Марчеком, который утверждает кадровые назначения в «Укрзализныце» и собирает за это деньги.

Эти же люди вместе с министром инфраструктуры посадили в кресло руководителя Директората государственной политики в сфере цифровой инфраструктуры на транспорте и услугах почтовой связи МИУ Александра Озерана.

До недавнего времени он был советником Владимира Омеляна. Известен своей связью с Сергеем Шутом – еще одним смотрящим за УЗ из пророссийской вертикали Станислава Лесникова. Шут был заместителем одиозного Владислава Каськива, когда тот в 2010—2014 годах возглавлял Государственное агентство по инвестициям и управлению национальными проектами. Финалом их деятельности стал скандал, связанный с отмыванием через офшоры и земельную схему 2 млрд. китайских инвестиций, предназначенных для обустройства рекреационных зон в Закарпатье. И этот факт доказан правоохранителями.

А в прошлом году силовики провели обыски в офисах теневых кураторов УЗ – Станислава Лесникова и Сергея Шута, которые находятся в бизнес-центрах по улице Деловой (Димитрова) 5-б, сообщали СМИ.

Александр Озеран и Сергей Шут до сих пор являются бизнес партнерами и учредителями Института развития энергоэффективности, который фигурирует в уголовном производстве по факту присвоения госсредств.

Отец Александра Озерана – Сергей – ранее руководил службой безопасности «Укрзализныци», покрывал и участвовал в теневых схемах, которые проворачивал партнер его сына – Сергей Шут. Пока его не уволили из УЗ.

После назначения на высокую должность, Озерану младшему уже не нужно  покровительство отца. Под его контролем сосредоточена вся транспортная  цифровая инфраструктура страны.

В итоге мы имеем полную сдачу национальных интересов личностям, биографии которых глубоко уходят корнями в старый преступный режим и российскую вертикаль.

Абсурдные антинациональные назначения в «Укрзализныце» и МИУ не ограничиваются IT-сектором. С подачи молодого реформатора Кравцова, псевдопатриотичного министра Омеляна и их российских кураторов, ведомства под завязку напичканы бывшими ФСБ-шниками и представителями бизнеса РФ.

О других одиозных личностях, которые превращают УЗ и МИУ в российское посольство в Украине, мы расскажем в следующих публикациях.

Екатерина Иванова, ХайвейНаціональне бюро розслідувань України

НАБУ та Генпрокуратура не розслідують незаконне збагачення братів Дубневичів, покривають корупцію на Укрзалізниці. Відео

Dubnevychi2

 

Народні депутати брати Дубневичі продовжують заробляти мільйонні статки на Укрзалізниці за сприяння прем’єр-міністра Володимира Гройсмана і через корумпованість правоохоронних органів. Незважаючи на численні заяви в антикорупційні органи, підприємства, пов’язані з народними депутатами продовжують вигравати мільярдні контракти на Укрзалізниці.

Про це на телебаченні заявив народний депутат Віталій Купрій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Коментуючи останній конфлікт, який виник минулого тижня на засіданні Кабінету міністрів України між очільником «Укрзалізниці» Войцехом Бальчуном та міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, нардеп зазначив: «В природі конфлікту в «Укрзалізниці» боротьба за грошові потоки. В 2016 році до мене звернулись люди, які брали участь в тендері на Укрзалізниці і вони не змогли перемогти тому що там люди нардепів братів Дубневичів зараз повністю захопили Укрзалізницю. Я зайнявся цією ситуацією, і побачив, що лише на одній операції, яка відбувалась в березні 2016 року можна було б зекономити 57 млн грн. Тоді були набагато дешевші пропозиції. Тоді ця операція пройшла. Я звернувся тоді в НАБУ. Було відкрите кримінальне провадження, чотири чи п’ять людей було одразу арештовано, однак пізніше вони вийшли під заставу», – розповів депутат.

Народний обранець зауважив, що незважаючи на численні звернення до правоохоронних органів, на Укрзалізниці і далі продовжують заробляти гроші: «В кінці року, після заяви Гройсмана про те, що він тепер контролюватиме всі процеси в Укрзалізниці, всі підприємства, наближені до Дубневичів, які вигравали тендери, знову перезаключають умови контракту і ще мільйони вигрібають з Укрзалізниці. Омельян тоді висловився проти такої ситуації, він не захотів миритися з цим».

Нардеп заявив, що на його думку, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман за сприяння президента Порошенка покриває корупцію на Укрзалізниці: «У мене є документ про внутрішнє розслідування, яке провела Служба внутрішньої безпеки залізниці. Він датований червнем 2016 року. Там є висновки, що певні особи, які працювали в Центрі забезпечення підприємства, були наближеними до Дубневичів, один з яких очолює транспортний комітет. І це є конфліктом інтересів, і їх потрібно звільнити. Про це знав Бальчун, про це знали всі. Однак ніхто нічого не робив. Зараз, оскільки пан Гройсман покриває це все зараз, він не вживає жодних заходів, адже копію кожної заяви про злочин я давав ГРойсману. Я думаю, що НАБУ зупинило своє провадження, воно дає можливість розкрадати, тому що отримало дзвінки навіть не від Гройсмана а вище – від президента, оскільки Гройсман – ставленик президента, він очолив корупцію по всій Україні».

Віталій Купрій переконаний, що правоохоронні органи не звертають увагу на корупцію в Укрзалізниці через співучасть у корупційних схемах: «Награбовані гроші з Укрзалізниці будуть не тільки у Гройсмана чи Дубневича. Вони поділяться ними з правоохоронними органами. Адже таку багатомільярдну корупцію неможливо покривати без участі правоохоронних органів. Однозначно, це все робиться разом».

Окрім цього, нардеп заявив, що кошти, заявлені Дубневичами в електронних деклараціях уже вилучені представниками СБУ: «У мене є інформація, яку я зараз буду перевіряти, про те, що велика частина готівкових коштів, задекларованих Дубневичами, була вилучена при обшуку СБУ раніше, і це просто спроба їх легалізувати. З іншого боку, наявність цих грошей свідчить про несплату податків. ГПУ, якби вона нормально працювала, уже б давно відкрила розслідування з цього приводу. Однак поки є Порошенко, коаліція та Гройсман – корупцію на Укрзалізниці будуть прикривати».

Максим Бланк. Неприкасаемый коррупционер. Расследование

Blank-Maksim2-500x282

В нашей стране даже самый одиозный чиновник-коррупционер всегда может рассчитывать вместо суда и тюрьмы на возвращение в прежнее кресло…

Известие о назначении в начале июля 2015 года на должность и.о. генерального директора «Укрзалізниці» нового топ-менеджера — Александра Завгороднего, заставило многих, кто интересуется состоянием дел на железной дороге, облегченно вздохнуть. Это, как минимум, должно было означать, что состояние перманентного скандала, в котором госпредприятие пребывает с осени прошлого года, пока госпредприятием рулил и.о. гендиректора Максим Бланк, нормализуется хотя бы на некоторое время.

Открытый конкурс на должность главы ГП, объявленный в конце прошлого года, завершился грандиозным провалом, а новую попытку найти руководителя одного из ключевых госпредприятий страны министр инфраструктуры Андрей Пивоварский обещает не ранее конца августа.  За последний год финансовое состояние УЗ из проблемного стало по-настоящему катастрофическим, и накануне запланированной Министерством инфраструктуры на осень реорганизации ГП необходимость менять руководство давно назрела. Впрочем, как часто бывает у нас в стране, изменения произошли только наполовину. Одную из главных проблем «УЗ», а именно  наличие в ее руководстве такого «управленца», как Максим Бланк – в который раз снова предпочли не заметить. Одиозный чиновник вернулся на прежнюю должность первого заместителя гендиректора, на которой уже находился с апреля по сентябрь 2014 года. Но можно не сомневаться, что аппетиты Бланка, которые он исправно демонстрировал за время своей работы во главе «Укрзалізниці», никуда не делись, и это очень плохая новость как для самого предприятия, так и для бюджета государства. Видимо, кому-то Максим Бланк настолько нужен на верхушке железнодорожного монополиста, что сходить с рук ему будут скандалы любых масштабов.

«Богат, как Бланк»

После того, как 8 сентября 2014 года по подозрению в коррупции был отстранен (а в последствии и со скандалом уволен) глава «Укрзалізниці» Борис Остапюк, освободившееся место с приставкой и.о. занял его первый заместитель Максим Бланк. Пересев в новое кресло, Бланк сразу же попал в эпицентр нового скандала, в котором фигурировали не только крупные суммы наличными, но и наркотики.

16 октября 2014 года глава СБУ Валентин Наливайченко заявил, что в Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины («Укрзалiзниця») раскрыта «годами действовавший синдикат по отмыванию денег». Как сообщил Наливайченко, «во время обысков, проведенных только у одного из руководителей предприятия, в том числе в частных домах и гаражах, следователями задокументировано и изъято более 7 миллионов гривен и свыше 1 миллиона долларов наличными, а также оффшорная документация, которая свидетельствует о существовании действительно огромного преступного механизма».

«Руководителем», о котором рассказал глава СБУ, оказался Максим Бланк. Результаты обыска жилплощади Бланка действительно впечатлили. Слова одного из очевидцев и участников обыска тогда распостранил на своей странице в Фейсбук журналист телеканала «Интер» Роман Бочкала, после чего имя украинского чиновника Максима Бланка стало чуть ли не нарицательным. Античный афоризм  «богат, как Крез» в украинских реалиях легко трансформировался в «богат, как Бланк». «Столько денег налом дома я еще не видел. Еще я первый раз увидел в каждой комнате телики 84 дюйма. Воистину – «Укрзалізниця» богатая контора. Я до сих пор в шоке. Устали пересчитывать бабло даже на машинке. Две огромные дорожные сумки на колесиках забитые банковскими упаковками, в купюрах по 100, 200, 500 гривен. В ванной более полляма «зелени» вытащили. И, похоже, что я видел карманные деньги. Остальное наверняка процентится в оффшорах. Хозяин жилья вообще не расстроился» — так описывал результаты обыска его участник.

Но кроме залежей банкнот в квартире новоназначенного чиновника нашлось кое-что еще, как говорится, «на любителя». Как сообщалось в протоколе обыска, Максим Бланк отдал сотрудникам спецслужб «три пакета из фольги с веществом растительного происхождения и характерным запахом», которое оказалось коноплей. Согласно заверениям самого Бланка, марихуану он держал дома для личного пользования, и, очевидно, ничего предосудительного в этом не видел. Подумаешь, ну любит глава одного из самых крупных госпредприятий страны потянуть косячек-другой перед занятием важными государственными делами. В «Укрзалізниці» дела действительно настолько плохи, что без косяка не разберешься!

А если серьезно, как бы не относились в мире к идее «легалайза», в Украине каннабис все еще считается наркотическим средством, а, значит, Бланк должен был ответить согласно законодательству, как минимум, за хранение, что подразумевает или административную, или уголовную ответственность в зависимости от объемов обнаруженных веществ.

Невероятно, но история с пачками денег и травкой закончилась для Бланка…совершенно ничем. Он и дальше продолжил руководить госпредприятием. Правда, на этом претензии к нему, как к топ-менеджеру, не закончились, а только начались.

От Ахметова до Еремеева

О состоятельности Максима Бланка в роли главы одного из крупнейших госпредприятий страны лучше всяких слов скажут сухие цифры статистики. В 2014 году чистый убыток «УЗ» составил 284 млн грн. Хотя финансовым планом предусматривалось, что администрация получит прибыль в размере 634,6 млн. грн. Но почему такой «стиль руководства» «Укрзалізницею» в конце-концов привел к техническому дефолту в мае 2015 года, пожалуй, стоит объяснить на вполне конкретных примерах.

В период, когда Максим Бланк с приставкой и.о. управлял «Укразалізницею» состоялся целый ряд крайне сомнительных тендеров по закупке топлива и материально технических средств для нужд железной дороги. Прямыми выгодополучателями от махинаций на тендерах стали компании, принадлежащие олигархам Игорю Еремееву и Ринату Ахметову.

К примеру, 29 декабря 2014 года компании Еремеева «Вог Аэро Джет» «Укрзалізниця» перечислила 42 млн.грн., 30 декабря 2014 – еще 25 млн.грн., 12 и 13 января 2015 года — 25 и 100 млн. грн. соответственно. При фактической рыночной цене 13 тыс. грн. за тонну, «Укрзалізниця» закупала топливо у компании Игоря Еремеева по значительно завышенным ценам — 19 тыс.грн. за тонну.

В феврале 2015 года «Укрзалізниця» перечислила «Вог Аэро Джет» сумму 182 миллиона гривен за топливо, и снова по завышенным ценам. В марте — уже 286 миллионов из расчета 23 900 грн. за тонну. И это при рыночной цене в 17-18 тысяч гривен! Причем, все эти платежи терпящее финансовое бедствие госпредприятие перечисляло сразу же, хотя закон вполне позволяет проводить такие платежи в течение 70 дней. Элементарные расчеты позволяют установить, что подозрительное завышение цены позволило «наварить» на закупках почти 72 миллиона гривен!

Еще один пример «выгодного сотрудничества» «Укрзалізниці» времен Максима Бланка с поставщиками материально-технических средств является тендерная история с  ООО «Керченский стрелочный завод» (КСЗ), который принадлежит структурам Ахметова. В этом случае Бланк умудрился еще и подсобить деньгами украинского бюджета российской экономике, поскольку КСЗ с 11 декабря 2014 года получил новое место регистрации в российском Краснодаре. Хотя аналогичную продукцию производят и заводы в Украине, например, Днепропетровский стрелочный завод.

Интересно, что Керченский стрелочный завод передал право получать платежи от «Укрзалiзницi» еще одной компании Рината Ахметова – «Трансинвест Холдинг». Таким образом, с  2 по 11 февраля 2015 года на счета фирм «Метинвест Украина» и «Трансинвест Холдинг», принадлежащих Ахметову, «Укрзалізниця»  отправила по трем платежам в общей сложности 170, 6 миллионов гривен.  Далее, в рамках договора факторинга только в марте этого года «Трансинвест Холдинг»  получил от «Укрзалізниці» 31 481 289 гривен. Которые были прописаны, как заказ у Керченского стрелочного завода на изготовление различных запчастей для железной дороги. Здесь возникает интересный вопрос: как и когда оплаченные «УЗ» запчасти попали на территорию Украины из оккупированного Крыма, учитывая практически полное отсутствие транспортного сообщения с полуостровом? Да и были ли эти поставки вообще?  Есть большие опасения, что Максим Бланк на этот вопрос не найдет вразумительного ответа.

Зато все это время он продолжал жаловаться на тяжелое финансовое положение госпредприятия. «Весь январь мне просто не хватало денежных поступлений на зарплату и на закупку топлива и электроэнергии», — сообщил Бланк в своем интервью «Украинской Правде» 30 марта, проигнорировав при этом вопросы журналистов про особенности своего «сотрудничества» с компаниями Еремеева и Ахметова.

В истории работы Максима Бланка на руководящих должностях в «Укрзалізниці» хватает и других темных пятен: это и вскрытая программой журналистских расследований «Наші гроші» коррупционная схема со страхованием, и возникшие у журналистов вопросы по поводу деятельности фирмы-«прокладки» -«Украинского пассажирского логистического центра», которая занимается продажей железнодорожных билетов, и подозрительные кадровые  инициативы, которые грозят украинскому государству многомиллионными убытками. Но эти пятна почему-то совершенно незаметны на властной верхушке.  Там, судя по всему, Бланк числится «неприкасаемым».

 

В любой цивилизованной стране, после такого обилия коррупционных скандалов, любой чиновник уже был бы не только уволен, но и понес наказание по всей строгости закона. В Украине, с ее причудливым пониманием движения к европейским стандартам, у одиозного коррупционера всегда найдутся варианты не только избежать наказания, но даже остаться у кормушки. Неужели после всех обнародованных фактов касательно деяний Бланка, единственным наказанием для него может быть только «почетная ссылка» на прежнюю должность первого зама? И почему пафосные обещания найти на руководящие должности в госпредприятия новых стивов джобсов неизменно заканчиваются перетасовкой одних и тех же максимов бланков?

Виктория Полец, Национальное бюро расследований Украины

Нардеп Сольвар з партії Порошенка грабує державу на вантажних перевезеннях. Розслідування. Документи

Solvar-Ruslan1-500x333

 

Народний депутат від президентської партії та людина “регіонала” Колеснікова вже понад 10 років нагріває руки на вантажних залізничних перевезеннях в Україні.

Як показує практика, представники “серйозного” бізнесу в політиці прекрасно почуваються за будь-якої влади. В Україні ж серйозний бізнес доволі часто дивним чином пов’язаний зі “збитковими” державними підприємствами. Так, наприклад, народний депутат 7-го та 8-го скликань Руслан Сольвар у попередньому скликанні був першим заступником голови комітету Верховної Ради з питань транспорту і зв’язку, який очолював “регіонал” Борис Колесніков.  У 2012 році Сольвар також став головним радником гендиректора Асоціації траспортно-експедиторських організацій України «Укрзовніштранс». У нинішній же Раді він є членом Комітету з питань транспорту, крім того, –  представником впливової президентської партії “Блок Петра Порошенка”.

Водночас, як стало відомо, наразі Руслан Сольвар отримує прибутки від цілої низки фірм, що спеціалізуються на вантажних перевезеннях. Зокрема,

—   ПП «Фреш Лайн», м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 3239927, засноване у 2000 році зі статутним капіталом 1 тис. грн, засновник та директор — Мозговий О.М. Підприємство спеціалізується на транспортно-експедиційному обслуговуванні транзиту вантажів залізницями України.

У 2014 році обсяг експедиції становив понад 1,6 млн тонн (залізна руда, нафтопродукти, чорні метали, кам’яне вугілля тощо), відповідно дохід склав приблизно 30 млн грн, у 2015 році перевезено лише 6 тис. тонн (кам’яне вугілля), прибуток — 10 тис. грн.

Мозгового було призначено директором «Фреш лайну» у 2003 році, коли засновником фірми був Руслан Сольвар, який вийшов зі складу засновників «Фреш лайну» у 2004 році, однак не втратив контроль над підприємством. Як свідчить сайт Верховної Ради України, Мозговий наразі є помічником нардепа Сольвара на громадських засадах.

Solvar-Ruslan2 - копия

Як відомо, «Фреш лайн» уклав угоду з «Укрзалізницею» 17 грудня 2010 року, тобто через тиждень після призначення міністром інфраструктури Бориса Колеснікова з партії регіонів (першим заступником якого в комітеті Верховної Ради з питань транспорту і зв’язку згодом став Сольвар).

Попри постійне подорожчання залізничних квитків для українців через “збитковість” держпідприємства, основне джерело доходів — саме вантажні перевезення, які становлять 80% від усієї діяльності “Укрзалізниці”. І одним з “улюблених” зловживань “Укрзалізниці” є необґрунтоване заниження тарифів на перевезення вантажів для “своїх” компаній, що виливається в мільйонні збитки для підприємства, а отже і для держави. Одним із таких “своїх” підприємств тривалий час було ПП “Фреш лайн”, яке завдяки зниженим тарифам економило щомісяця сотні тисяч доларів.

Лише в 2014 році, коли у Сольвара стався особистий конфлікт із колишнім гендиректором “Укрзалізниці” Борисом Остапюком, «Укрзалізниця» ініціювала розрив угоди з ПП «Фреш лайн» на організацію перевезень транзитних вантажів залізницями України. Офіційною причиною стало те, що приватна фірма кілька разів зривала перерахування грошей залізниці за транзитні перевезення, у зв’язку з чим тричі призупинялась дія «десятизначного» коду «Фреш лайну», що і дає право на виконання транзиту. В результаті чого «УЗ» вирішила взагалі розірвати відносини.

Крім того, ще раніше Тарифною комісією Укрзалізниці з ПП «Фреш Лайн» стягнуто штрафні санкції на суму 3,5 млн грн через невиконання у 2013 році цим експедитором задекларованого річного обсягу транзиту нафти сирої зі станцій Республіки Казахстан у напрямку припортових станцій України.

Однак на цьому історія не завершилася. За заявою ПП «Фреш Лайн» УМВСУ на Південно-Західній залізниці зареєстроване кримінальне провадження №12014100130000053 від 29.09.2014 за фактом зловживання службовими особами Укрзалізниці своїми службовими повноваженнями, слідство триває.

А оскільки в  Укрзалізниці більше немає Остапюка, який став “незручним” для Сольвара, у “Фреш лайну” є хороші перспективи знову почати паразитувати на державному підприємстві та живитися державними коштами.

Ще одна фірма, що працює на кишеню пропрезидентського нардепа,

— ТОВ «МетРудТранс», м. Київ, вул. І.Кудрі, 2, оф. 8, код ЄДРПОУ 34980991, засноване у 2007 році, статутний капітал 40 тис. грн.   Товариство    спеціалізується    на   транспортно-експедиційному обслуговуванні експортно-імпортних та внутрішніх перевезень вантажів залізницями України.

У 2014 році обсяг експедиції 757 тис. тонн (різні вантажі), дохід близько 15 млн грн. У 2015 році — 69 тис. тонн (різні вантажі) дохід — 100 тис. грн.

З “Вісника державних закупівель” стало відомо, що вже 19 січня 2015 р. ДП «Рогатинське лісове господарство» (Івано-Франківська обл.)  уклало угоди з ТОВ «Метрудтранс» на послуги перевезення вантажів залізничним транспортом на суму 1,55 млн грн. Перевезення замовлено по території України і країн Європи (обсяги і характеристики послуги – див. табл.).

Засновником і директором «Метрудтрансу» у 2007—2013 рр. був Артем Мініч. Наразі власником фірми значиться Володимир Пашко. Директором з вересня 2014 р. є Андрій Федоровський. У 2005 р. Мініч працював директором ПП «Українська дезинфекційна компанія ДП», власником якого значиться Федоровський.

Артем Мініч щонайменше до початку 2013 р. був засновником ТОВ «Укрзернотранс-К». Віднедавна його частку переоформлено на Володимира Пашка. Відомо, що в «Укрзернотранс-К» у 1999—2012 рр. на посаді комерційного директора працював Руслан Сольвар, а до 2004 р. входив до складу її засновників.

Єдиним конкурентом, допущеним до оцінки, було ТОВ «Моноліттранскомпані», де засновником є Микола Бачала, а директором – Богдан Вікторович Катрук. Фірму засновано в квітні 2013 р.

Свого часу Богдан Катрук розміщував у мережі інтернет резюме для пошуку роботи, де вказав, що походить із смт Піщанка Вінницької області. Нагадаємо, що уродженцем саме цього селища є Руслан Сольвар.

За даними ВДЗ, «Метрудтранс» отримує підряди на послуги перевезень від лісгоспів з березня 2012 року. Сума підписаних з компанією договорів складає 9,90 млн грн.

Станція відправки Рогатин (код 361609) Укрзалізниця-22 Рогатин (код 361609) Укрзалізниця-22 Рогатин (код 361609) Укрзалізниця-22
Найменування вантажу лісові грузи (код 24), лісоматеріали круглі не поіменованів алфавіті (код ЕТСНВ 081135) лісові грузи (код 24), деревина паливна для технологічних потреб не поіменована в алфавіті (код ЕТСНВ 102026) лісові грузи (код 24), деревина паливна для технологічних потреб не поіменована в алфавіті (код ЕТСНВ 102026)
Країна призначення Україна Словаччина (код 703) Словаччина (код 703)
Станція призначення Одеса-Пересип експ. (код 400700) Лискова (код 130716) Нижний Грабовец (код 159905)
Місце прикордонних переходів ЧОП, 380309 Ужгород, 381104
Код вагонів 60 -піввагони . 90-лісовози 60 -піввагони . 90-лісовози 60 -піввагони . 90-лісовози
Кількість вагонів в місяць – штук 5 10 5
Кількість тонн в місяць 310 500 250

 

Ще одна компанія, пов’язана з Сольваром,

— ТОВ «Транссеть», м. Київ, вул. І.Кудрі, 2, оф. 7,код ЄДРПОУ 36387427, засноване у 2009 році, статутний капітал 60,5 тис. грн, засновник та директор Хомич Ю.В. Спеціалізація: транспортно-експедиційне обслуговування транзиту вантажів залізницями України. У 2014 році обсяг експедиції склав 12 тис. тонн (кам’яне вугілля, нафтопродукти, агрохімія тощо), прибуток близько 20 тис. грн. У 2015 році перевезення відсутні.

Протягом майже року, починаючи з квітня 2014 року, використовуючи сприятливу політичну ситуацію в Україні та статус народного депутата, Руслан Сольвар вдається до всіх можливих засобів, щоб переорієнтувати на користь підконтрольних йому структур основні високодохідні маршрути залізничного транзиту, отримати якомога більше привілеїв для своїх компаній і водночас “задушити” конкурентів.

Так, чинить тиск на менеджмент Укрзалізниці (насамперед, на Тарифну комісію Укрзалізниці та ДП «Український транспортно-логістичний центр»), щоб ставити палиці в колеса конкурентам, зокрема ТОВ «Лемтранс Транзит», ТОВ «ІТЕК ТРАНС», «РLASКЕ», ТОВ «Тенгизшевройл» – перешкоджає погодженню їхніх планів “Укрзалізницею” та отримання ними знижок до тарифів.

Як розповідають джерела, Сольвар використовує шахрайський метод заволодіння прибутковими маршрутами — попередньо домовляється з вантажовласниками про майбутні перевезення за демпінговою ціною, а далі тисне на Тарифну комісію Укрзалізниці, ставлячи перед фактом необхідності зниження тарифу на перевезення за конкретним маршрутом.

СольвараЗ іншого боку, підробляє та поширює розпорядчі документи, в т.ч. урядові, з метою дискредитації конкурентів та службових осіб Укрзалізниці; підбиває колег-нардепів на направлення звернень до органів державної влади та правоохоронних структур з надуманими звинуваченнями стосовно конкурентів.

Solvar-Ruslan3 - копия

Підроблений лист Яценюка щодо перервання “Укрзалізницею” відносин із конкурентами фірм Сольвара

Solvar-Ruslan4

Звернення до Яценюка щодо незаконного тиску “Фреш лайну” на конкурентів

 

Ініційовані Сольваром депутатські звернення компрометування конкурентів:

Solvar-Ruslan5

Solvar-Ruslan6

Варто зазначити, що наразі правоохоронні органи перевіряють інформацію про фіктивну підприємницьку діяльність ПП «Фреш Лайн» та ТОВ «Метрудтранс», які ухилялися від сплати податків та переводили у готівку власні прибутки (близько 45 млн грн) з використанням безтоварних господарських операцій.

Однак, враховуючи, що людина, яка стоїть за цими компаніями, має високий статус нардепа та членство в парламентському комітеті, що дає можливість впливати на всю транспортну політику держави, навряд чи справа зрушить з місця і ситуація кардинально зміниться. А одночасна підтримка олігархів та влади дає в Україні стовідсоткову гарантію недоторканності.


Валерій Трофілов, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: