Сообщения с тегами ‘Юрій Стець’

Політична цензура. Кум #Порошенко складає списки сайтів на закриття

Stec-Yuryi5 (1)

 

Міністр інформаційної політики Юрій Стець заявляє, що очікує від свого заступника Дмитра Золотухіна подачі йому протягом 2 тижнів списку антиукраїнських сайтів для ініціювання процедури їх закриття.

Про це кум президента сказав на прес-конференції в Києві 2 березня 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У найближчі два тижні … я хочу, щоб він (заступник міністра Дмитро Золотухін) приніс на експертну раду при Міністерстві інформаційної політики, куди входять медіаексперти, громадські діячі, перелік сайтів, які повинні бути закриті», — сказав Стець.

«Наприклад,» Російська весна «або інша» пурга «, яка підриває суверенітет України», — додав він.

Міністр зазначив, що такий список повинен бути попередньо погоджений із Службою безпеки України.

«Цей перелік сайтів — ми знайдемо механізм, яким чином вони будуть закриті найближчим часом», — сказав Стець.

За його словами, зібрані матеріали планується передати до суду для прийняття рішення.

25 лютого 2017 року президент Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони «Про доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив доктрину.

Згідно з документом, Служба безпеки має здійснювати моніторинг спеціальними методами і способами вітчизняних та іноземних засобів масової інформації та мережі Інтернет з метою виявлення загроз національній безпеці України в інформаційній сфері.

Непотізм по-новому. Хто кому брат, кум і сват в українській політиці. Розслідування

poroshenko-kumi1

 

СІМ’Ї

Сімейство Порошенків

1. Петро Порошенко, президент України
2. Олексій Порошенко, батько Петра Олексійовича, депутат Вінницької облради
3. Олексій Порошенко, син Петра Олексійовича, народний депутат України, член президії партії «Солідарність»

Сімейство Балоги

1. Віктор Балога, народний депутат України
2. Оксана Балога, дружина В. Балоги, депутат Закарпатської облради
3. Іван Балога, рідний брат В.Балоги, народний депутат України
4. Павло Балога, рідний брат В. Балоги, народний депутат України
5. Василь Петьовка, двоюрідний брат В. Балоги, народний депутат України
6. Андрій Балога, син В. Балоги, кандидат на мера Мукачевого

Сімейство Королевських

1. Наталія Королевська, народний депутат України
2. Юрій Солод, чоловік Н. Королевської, народний депутат України

Сімейство Луценків

1. Юрій Луценко, народний депутат України
2. Ірина Луценко, дружина Ю. Луценка, народний депутат України

Сімейство Матвієнків

1. Анатолій Матвієнко, народний депутат України
2. Сергій Березенко, племінник А. Матвієнка, народний депутат України, екс-голова ДУСі

Сімейство Добкіних
1. Михайло Добкін, народний депутат України
2. Дмитро Добкін, рідний брат М.Добкіна, народний депутат України

Сімейство Корчинських

1. Дмитро Корчинський, лідер «Братства»
2. Оксана Корчинська, дружина Д. Корчинського, народний депутат України

Сімейство Богословських
1. Інна Богословська, екс-народний депутат України
2. Володимир Мельниченко, чоловік І. Богословської, народний депутат України

Сімейство Клюєвих
1. Сергій Клюєв, народний депутат України
2. Андрій Клюєв, рідний брат С.Клюєва, екс-секретар РНБО

Сімейство Калетників
1. Оксана Калетник, екс-народний депутат України
2. Ігор Калетнік, двоюрідний брат О. Калетник, екс-віце-спікер парламенту
3. Григорій Калетнік, батько І. Калетніка, екс-народний депутат України

Сімейство Дубневичів
1. Ярослав Дубневич, народний депутат України
2. Богдан Дубневич, рідний брат Я. Дубневича, народний депутат України

Сімейство Ющенків
1. Віктор Ющенко, екс-президент України
2. Петро Ющенко, брат В.Ющенка, екс-народний депутат України
3. Ярослав Ющенко, син П. Ющенка, екс-заступник голови Харківської ОДА

Сімейство Довгих-Горіних
1. Станіслав Довгий, екс-народний депутат України
2. Олесь Довгий, син С. Довгого, народний депутат України
3. Ірина Горіна, теща О. Довгого, екс-народний депутат України

Сімейство Тягнибоків
1. Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»
2. Андрій Тягнибок, брат О. Тягнибока, екс-народний депутат України

Сімейство Герег
1. Олександр Герега, народний депутат України
2. Галина Герега, дружина О. Гереги, екс-секретар Київради, колишній народний депутат України

Сімейство Онопенка
1. Василь Онопенко, суддя цивільної палати Верховного Суду України
2. Євген Корнійчук, зять В. Онопенка, екс-заступник міністра юстиції

Сімейство Костусєвих
1. Олексій Костусєв, екс-мер Одеси
2. Олексій Гончаренко, син О. Костусєва, народний депутат України

Сімейство Білозорів
1. Оксана Білозір, екс-міністр культури, колишній народний депутат України
2. Андрій Білозір, син О.Білозір, депутат Київради

Сімейство Васюників
1. Іван Васюник, екс-віце-премєр-міністр України
2. Ігор Васюник, рідний брат І. Васюника, народний депутат України

Сімейство Васильєвих
1. Олександр Васильєв, екс-народний депутат України
2. Геннадій Васильєв, рідний брат О. Васильєва, колишній в.о. Генерального прокурора України

Сімейство Буряків
1. Сергій Буряк, екс-народний депутат України, колишній голова Державної податкової адміністрації України
2. Олександр Буряк, екс-народний депутат України, банкір

Сімейство Вілкулів
1. Юрій Вілкул, мер Кривого Рогу
2. Олександр Вілкул, син Ю. Вілкула, екс-віце-прем’єр-міністр України, народний депутат України

Сімейство Франчуків
1. Анатолій Франчук, колишній голова Ради АРК
3. Ігор Франчук, син А. Франчук і колишній чоловік Олени Франчук, доньки Леоніда Кучми

Сімейство Кучми
1. Леонід Кучма, екс-президент України
2. Олена Пінчук, донька Л. Кучми
3. Віктор Пінчук, зять Л. Кучми і чоловік О. Пінчук

Сімейство Збітнєвих
1. Рена Назарова, депутат Київради
2. Юрій Збітнєв, чоловік Р. Назарової, екс-народний депутат України

СВАТИ
1. Петро Симоненко (КПУ) і Катерина Ващук, екс-народний депутат України
2. Андрій Деркач, народний депутат України і Володимир Литвин, народний депутат України

КУМИ

Порошенко Петро, президент України

Куми
Віктор Ющенко, екс-президент України
Оксана Білозір, співачка
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Бойко Юрій, народний депутат України

Куми
Дмитро Фірташ, співвласник компанії RosUkrEnergo
Ганна Герман, екс-народний депутат України

Деркач Андрій, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України.

Кільчицька Ірена, екс-перший заступник київського мера Леоніда Черновецького

Куми
Аліна Айвазова, колишня дружина Леоніда Черновецького;
Степан Черновецький, син Леоніда Черновецького;
Ольга Богомолець, доктор медичних наук, професор.

Кличко Віталій, мер Києва

Куми
Палатний Артур, народний депутат України

Кучма Леонід, екс-президент України

Куми
Сергій Льовочкін, народний депутат України
Юрій Павленко, народний депутат України
Іво Бобул, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Льовочкін Сергій, народний депутат України

Куми
Едуард Прутнік, екс-народний депутат
Віктор Янукович

Луценко Юрій, народний депутат України

Куми
Юрій Стець, міністр інформаційної політики

Мартиненко Микола, народний депутат України

Куми
Давид Жванія, екс-народний депутат України

Медведчук Віктор, екс-глава адміністрації президента Леоніда Кучми

Куми
Володимир Путін, президент Росії
Світлана Медведєва, дружина прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва

Павленко Юрій, народний депутат України

Куми
Леонід Кучма, екс-президент України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Піскун Святослав, екс-Генеральний прокурор і колишній народний депутат України

Куми
Сергій Винокуров, суддя Конституційного суду України
Петро Мельник, екс-ректор Національного університету податкової служби України
Дмитро Понамарчук, журналіст

Поживанов Михайло, колишній заступник міністра економіки України

Куми
Олег Надоша, екс-народний депутат України
Андрій Клюєв, екс-секретар Ради національної безпеки і оборони
Вадим Гуржос, колишній голова Державної служби автомобільних доріг України

Рибачук Олег, екс-глава Секретаріату президента України

Куми
Олександр Третьяков, народний депутат України
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка

Рудьковський Микола, екс-народний депутат України

Куми
Віктор Уколов, колишній народний депутат України

Стець Юрій, міністр інформаційної політики

Куми
Юрій Луценко, народний депутат України
Ірина Луценко, дружина Юрія Луценка, народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Марина Порошенко, дружина Петра Порошенка.

Третьяков Олександр, народний депутат України

Куми
Катерина Ющенко, дружина Віктора Ющенка
Едуард Зейналов, колишній народний депутат України
Дмитро Табачник, екс-міністр освіти і науки України
Олег Рибачук, екс-глава Секретаріату президента
Ігор Палиця, екс-голова Одеської ОДА

Франчук Олена, донька Леоніда Кучми

Куми
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»

Шуфрич Нестор, народний депутат України

Куми
Ірина Білик, співачка

Ющенко Віктор, екс-президент України

Куми
Микола Палійчук, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Микола Катеринчук, екс-народний депутат України
Петро Порошенко, президент України
Олександр Черевко, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації
Оксана Білозір, співачка
Володимир Гришко, співак
Оксана Хант (Мороз), власниця магазину «Санахант»
Станіслав Аржевітін, колишній народний депутат України
Сергій Буряк, екс-народний депутат України
Анатолій Бурдюгов, екс-прем’єр-міністр Криму
Давид Жванія, екс-народний депутат України
Михайло Саакашвілі, екс-президент Грузії
Ніно Ананіашвілі, грузинська балерина
Петро Міхеєв, екс-голова правління банку «Україна»

Ющенко Катерина, дружина Віктора Ющенка

Куми
Юрій Павленко, народний депутат України
Олександр Третьяков, народний депутат України

Янукович Людмила, дружина Віктора Януковича

Куми
Вадим Писарєв, художній керівник Донецького театру опери і балету.

Яценюк Арсеній, прем’єр-міністр України

Куми
Андрій Пишний, народний депутат України

Сергій Руденко, Національне бюро розслідувань України

Юрій #Стець. Нова посада президентського кума

Stec-Yuryi1Я розумію, що триває війна з тероризмом, але це не привід для відвертого нехтування законами.

Депутат та кум президента Юрій Стець днями очолив управління інформаційної безпеки Нацгвардії. Це призначення виглядає дивно з кількох міркувань:

Перше. Нацгвардія – це не якесь абстрактне утворення, це структурний підрозділ МВС, який називався до березня 2014 року внутрішніми військами України, в них є структура і штатний розпис, а посада начальника управління належить до центрального апарату Нацгвардії. Цивільні особи, які працюють у центральному апараті Нацгвардії, мають стаж державної служби.

Конституція визначає, що депутат «здійснює повноваження на постійній основі». Тобто максимум, що він може – це бути позаштатним радником, але не обіймати одночасно штатну посаду начальника управління Нацгвардії.

Якщо Стець призначений начальником управління Нацгвардії як цивільна особи, то він ще порушує норму Конституції про те, що депутат не може обіймати інших посад на державній службі.

Друге. Закон про Нацгвардію визначає, що «діяльність Національної гвардії України ґрунтується на принципах верховенства права (…) та позапартійності». Юрій Стець є головою президентської партії «Солідарність» та депутатом фракції політичної партії «Батьківщина», що явно суперечить принципу «позапартійності».

І чи взагалі це коректно, коли лідер партії «Солідарність» пан Стець одночасно очолює головне пропагандистське управління Нацгвардії та публікує свої фотографії на перших шпальтах безкоштовної газети АТО?

Ось фотографія останнього номера газети в руках Вахтанга Кіпіані:

Stec-PR1

Чи не є це використанням адміністративного ресурсу, адже газета поширюється серед військовослужбовців?

Таким чином, Стець став вже тричі сумісником – суміщає депутатський мандат з діяльністю як генпродюсер 5 каналу, а ще начальник управління Нацгвардії та лідер партії «Солідарність».

Звичайно, ніхто не заперечує – якщо пан Стець є гарним пропагандистом, він може присвятити себе роботі на чолі управління Нацгвардії. Але тоді йому варто відмовитися від депутатського мандату, а також скласти повноваження лідера політичної партії. А поки діє принцип «війна усе спише».

Сергій Лещенко, журналіст «Української правди»

Обыкновенный фашизм или что строит Партия регионов

Последние события в стране все более заставляют вспомнить старый советский документальный фильм под названием «Обыкновенный фашизм». Властно-капиталистическая фашизоидная клика разворачивается в полную силу, и чем это окончится – одному Богу ведомо. Перед выборами страну захлестывает волна тотального бандитско-полицейского террора по отношению не только к оппозиции, но и к обыкновенным гражданам. На оппозиционных активистов пачками заводятся уголовные дела, по наущению власти на них нападают бандиты. В припадке паранойи власть Януковича объявила войну призывающим к свержению власти, а для борьбы с инакомыслящими срочно принимает закон о борьбе с «подлыми клеветниками».
События прошлой недели следует рассмотреть в их исторической последовательности.
Кабмин поручил СБУ, МВД, Минобороны, МЧС и Гостелерадио выявить и прекратить распространения материалов с призывами к изменению государственного строя и к терроризму. Это распоряжение было размещено на официальном сайте правительства в понедельник, 17 сентября 2012 года.
Согласно документу, указанным структурам поручено обеспечить своевременное выявление и прекращение распространения материалов с призывами к насильственному свержению конституционного строя, захвата государственной власти. Борьба с инакомыслием в документе приравнивается борьбе с терроризмом в лучших традициях режима Путина.
Чтобы сохранить хорошую мину при плохой игре, Кабмин предписывает также прекращать посягательства на территориальную целостность и неприкосновенность Украины, к разжиганию национальной, расовой или религиозной вражды, ненависти, к совершению террористических актов, действий, которые угрожают общественному порядку. Хотя именно продавленный провластными депутатами языковый закон недавно привел к эскалации напряженности в обществе.
Кроме того, Кабмин распорядился информировать общественность о раскрытых террористических преступлениях, их опасном характере и предусмотренную законом ответственность за совершение таких преступлений. Очевидно, в скором времени нас ожидают новоявленные «дела врачей» и «дела вредителей и диверсантов, работающих на разведку Гондураса»…
Это было бы смешно, если бы не было крайне опасно. Похоже, отечественный регионализм уверовал в безнаказанность, окончательно «сорвался с катушек» и демонстрирует свой «звериный оскал». Украина превращается в этакий африканский бантустан в центре Европы с людоедами во главе!
Не успела общественность переварить «борьбу с терроризмом и призывами к свержению власти», как буквально на следующий день, во вторник 18 сентября, «зРада» неожиданно вернулась к «закону о клевете», от которого якобы отказались летом, а новоиспеченная омбудсман Валерия Лутковская на пресс-конференции, посвященной своим «100 дням», клялась и божилась, что до принятия этого документа дело никогда не дойдет.
Автором законопроекта является народный депутат-регионал Виталий Журавский, имеющий, мягко говоря, неоднозначную репутацию. Первая версия документа была зарегистрирована еще в июле. Журавский предложил дополнить Уголовный кодекс новой статьей, предусматривающей наказание за клевету в виде штрафа в размере от 500 до 5000 не облагаемых налогом минимумов (от 8500 грн до 85 тыс. грн); исправительных работ; ареста на срок от 3 до 8 месяцев, а также тюремного заключения на срок от 3 до 5 лет, в случае если распространенная информация привела к серьезному ухудшению здоровья. Также Журавский предложил ввести наказание за «оскорбление» в виде штрафа в размере от 500 до 1000 не облагаемых налогом минимумов (от 8500 до 17 тыс. грн) или исправительных работ сроком до одного года.
Принятый в первом чтении документ несколько отличается от первоначального варианта. По рекомендации Главного научно-экспертного управления Верховной рады из него исключено понятие «оскорбление». Клевету предложено наказывать штрафом в размере от 200 до 500 не облагаемых налогом минимумов (3400—8500 грн), исправительными работами или ограничением свободы на срок до двух лет. Если клевету допустят представители СМИ, следователи, прокуроры или судьи, размер штрафа возрастает до 8500-25500 грн. Кроме того, клеветнику грозит ограничение свободы на срок от 2 до 5 лет, с запретом занимать определенные должности на срок до трех лет. А если указанные лица безосновательно обвинят кого-либо в совершении тяжкого или особо тяжкого преступления, их предлагается наказывать ограничением свободы на срок от 2 до 5 лет, либо тюремным заключением на срок до трех лет с лишением права занимать должности сроком до трех лет.
Вся эта «цензурно-фашизоидная бздура» мотивируется необходимостью «защиты чести и достоинства» граждан, в частности от распространения недостоверной информации СМИ.
Протаскивается этот, с позволения сказать, «закон» в присущем регионалам лохотронном стиле. По словам председателя парламентского комитета по вопросам свободы слова и информации, депутата от НУНС Юрия Стеця, законопроект не рассматривался на заседании комитета. Стець подчеркивает: «Власти понимали, что наш комитет его не поддержит. Теперь я не жду ничего хорошего. Например, после появления информации о подкупе избирателей каждый депутат сможет подавать на журналистов в суд. Начнется дальнейшее удушение свободы слова в стране. Для журналистов наступило время бороться за свои права, нужно выходить на улицы, объявлять голодовку, давить на власть». Нужно, блин, не голодовку объявлять, а нужно было не допускать к власти нынешних уродов! Напомним, что Стець – это 5-й канал…
Проснулся еще один «революционер» — глава Национального союза журналистов (НСЖУ) Олег Наливайко, который заявил: «Если этот закон будет принят во втором чтении, то в стране возникнет атмосфера страха и запугивания в журналистской среде. Мы призовем журналистское сообщество, общественные организации выступить единым фронтом, чтобы не дать возможности провести этот документ». Уж не тот ли это НСЖУ, который устраивает гулянки на теплоходах с прогулками по Днепру на бешеные суммы и пользуется, по слухам, подкормкой Фирташа? Единый фронт он организует!.. Ну-ну…
Так называемые коммунисты заняли, как и водится, проститутскую позицию, точнее позу. Зампредседателя комитета по вопросам свободы слова и информации, депутат от компартии Александр Голуб полагает, что опасения журналистов преувеличены, поскольку закон еще может быть доработан. Также этот ренегат от коммунизма поведал в СМИ о своих «гамлетовских терзаниях» при принятии норматива: «Мы колебались, нужно ли голосовать за этот законопроект или нет, но все же, решили его поддержать, поскольку политическая борьба у нас ведется за гранью моральных принципов. Нужно понимать, что этот законопроект направлен против распространения сознательной лжи, а не против журналистских расследований. Вероятно, в будущем его необходимо будет доработать и уточнить формулировки».
За «гранью принципов», видите ли… А жировать на деньги олигархов – это не за гранью коммунистических принципов. А под шумок ночью протаскивать закон о дерибане земли – это за гранью каких принципов, и как это соотносится с вывеской «компартия»?
Но недаром режим в Украине имеет все признаки бандитско-полицейского.
19 сентября на пресс-конференции, состоявшейся в штабе Объединенной оппозиции «Батькіщина», руководитель штаба Александр Турчинов и кандидат в депутаты от оппозиции по избирательному округу № 222 Дмитрий Андриевский рассказали о зверском нападении на доверенное лицо кандидата Максима Шкуро. Перед брифингом журналистам были показаны шокирующие кадры, на которых был изображен избитый и окровавленный активист и его жилище, забрызганное кровью. Зрелище, скажем прямо, не для слабонервных! Эти картины ярко иллюстрируют тот факт, что Украина превращается в «уркаину», где правят бандиты, слившиеся в экстазе с криминализированной полицейщиной.
Инцидент произошел в Киевской области возле дома, где живет Шкуро. На активиста напали четверо человек крепкого телосложения. Они остановили машину, в которой находился оппозиционер и водитель, разбили стекло и вытащили мужчин из автомобиля. После этого их жестоко избили, нанеся несколько ножевых ранений. По словам Андриевского, у Максима Шкуро имеются ушибы головы, переломы ребер и ножевое ранение бедра, сейчас он находится в тяжелом состоянии и часто теряет сознание.
Также бандиты порезали шины в автомобиле пострадавших. При себе они имели зажигательную смесь для поджога машины, но воспользоваться ею не успели. Водитель и активист оказали сопротивление, после чего бандиты скрылись на машине, ожидавшей их неподалеку.
Милиция на вызов не приезжала целый час, а когда приехала, то долгое время отказывалась предпринимать действия по поиску машины злоумышленников, номер и другие отличительные признаки которой были указаны пострадавшими. В то время, как речь идет о нанесение тяжких увечий и даже о покушении на убийство, милиция с присущим ей цинизмом долгое время пыталась представить инцидент как мелкое хулиганство! Скорая помощь на место происшествия тоже не торопилась и прибыла только через час…
Турчинов и Андриевский заявили об однозначно политическом характере бандитского нападения. По словам кандидата в депутаты, Шкуро не занимается бизнесом и уже многие годы ведет политическую и общественную деятельность.
Отличия между «обыкновенным фашизмом» и нынешним режимом, конечно, имеются. У «обыкновенного фашизма» была хотя бы какая-то идеология, пусть даже людоедская. У этих же имеется только патологическое шкурничество, истеричная жажда денег и власти, переходящие во все то же людоедство.
А еще бесит телячье спокойствие толпы: дескать, подумаешь, позакрывают последние независимые газеты и телеканалы, оставив только газету «Сегодня» и канал Арфуша-Бенкендорфа! Подумаешь, побили агитаторов и доверенное лицо, мягко говоря, не слишком симпатичного кандидата в депутаты – так ведь они за свою агитацию деньги получают! А нас это не касается, мы в политику не лезем…
Здесь напомним старую притчу все из тех же, фашистских времен.
Когда убивали евреев, я молчал. Ведь я – не еврей. Когда убивали коммунистов, я молчал. Ведь я – не коммунист. А когда пришли убивать меня, кричать было некому, потому что всех убили…

Александр Карпец

Законопроект саджати за наклеп не пройшов парламентський комітет

Парламентський комітет із питань свободи слова та інформації не розглядав законопроект, який передбачає посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини.

Про це заявив «Українській правді» голова цього комітету Юрій Стець.

«Цей законопроект зовсім не проходив розгляду в комітеті, ніякого висновку комітет не давав щодо цього законопроекту», — сказав він.

За словами Стеця, законопроект «регіонала» Віталія Журавського спікер розписав на різні комітети, але тільки не на комітет із питань свободи слова та інформації.

«Наш комітет цей законопроект не пройшов би», — заявив він, додавши, що, «як мінімум, це був би великий політичний і публічний скандал», якби комітет визнав, що такий законопроект може бути ухвалений.

У свою чергу, член комітету з питань свободи слова та інформації від Партії регіонів Олена Бондаренко заявила, що законопроект щодо притягнення до відповідальності за наклеп, проголосований у першому читанні, ще можуть змінити до другого читання.

«Зміни можуть бути різні. В тому числі й взагалі скасування цієї норми як такої. Може бути зміни щодо строків утримання під вартою. Також треба чіткіше розмежувати порушення, ступінь образи і наклепу. Хоча наклеп за ступенями розділити не можна – або ти сказав правду, або ні», — сказала вона Gazeta.ua.

«Я намагалася переконати фракцію, що все таки цього робити не потрібно, але оскільки у нас спрацьовує принцип фракційної дисципліни, то мені довелося за рішенням більшості голосувати за цей законопроект», — пояснила Бондаренко.

На запитання, чи не можуть в Україні після ухвалення закону зловживати цим і тиснути на ЗМІ, Бондаренко відповіла: «Будь-яким законом, будь-якою нормою в будь-якій країні можуть зловживати. Все залежить від того, хто нею зловживає».

Депутат вважає, що ухвалення такого законопроекту перед виборами свідчить про чесність партії влади.

«Тут не повинно бути лицемірства. Якщо вже є позиція фракції, то що, виходить, до виборів не приймати, щоб здатися добренькими, а після виборів ми вам покажемо? Ми хотіли б, щоб за нас голосували за таких, які ми є…», — сказала Бондаренко.

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: