Сообщения с тегами ‘журналист’

Бородянський розповів, як влада позбавлятиме статусу журналіста

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський розповів НВ, що більша частина концепції законопроекту про захист інформаційного простору «спрямована на саморегулювання», повідомляє 40ka.info.

«З’являється організація — об’єднання журналістів — яка, наприклад, буде видавати журналістські картки, що засвідчують статус журналіста. Або позбавляти цього статусу. … Вона буде виносити рішення про маніпулятивність, про ступінь маніпулятивності», — пояснив Бородянський.

За словами міністра, ці рішення і будуть впливати на медіаринок.

«Ступінь цього впливу буде визначатися в тому числі тим законодавством, яке ми разом будемо розробляти. У нас є якесь бачення, але його доповнить професійне співтовариство», — зазначив він.

Раніше повідомлялося, що міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський пропонує ввести кримінальну відповідальність для журналістів за «маніпуляцію інформацією».

Проросійський диктатор Володимир Зеленський своїм указом доручив Кабінету міністрів до кінця року розробити законопроект щодо врегулювання діяльності медіа в Україні. 

Хроніки окупації. Зелені чоловічки будуть визначати хто журналіст в Україні, а хто ні

При офісі президента Володимира Зеленського створили Раду з питань свободи слова, до якої призначили представників деяких лояльних до режиму Зеленского медіа, громадських організацій, Національної спілки журналістів, Незалежної медіапрофспілки та самого офісу преЗЕдента. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Для обрання складу Ради були проведені установчі збори. На них зареєстрували 33 представників медіа та 11 представників медійних ГО. Водночас, не всі вони прийшли на збори.

Зокрема, не були присутніми Михайло Ткач і Данило Яневський, яких при цьому обрали до складу Ради, кореспондент «Української правди» Роман Кравець, журналістка «Нового времени» Христина Бердинських.

Бердинських пояснила, що вона «проти будь-яких рад журналістів з владою». Вона додала: «Навіщо Рада, якщо інтерв’ю в результаті отримує машина Тесла? А прес-конференції президента все одно немає».

Ткач також написав, що свідомо не взяв участь у заході і нагадав про непокарані злочини проти журналістів. Кравець зазначив, що дійсно був у списках запрошених, але не «пішов, бо „Українська правда“ не бере у цьому участі».

Офіс президента виступає за введення національної прес-карти для журналістів і стандартизацію їхньої діяльності.

Це випливає з повідомлення офісу глави держави.

Зокрема на установчих зборах з обрання членів Ради з питань свободи слова при президентові Максим Кречетов, який представлятиме ОПУ, зазначив, що новостворена рада має займатися питанням саморегуляції журналістів і напрацювати принципи роботи журналіста.

«Це питання національної прес-карти, про яку говорять уже не перший рік. Бо сьогодні кожен може надрукувати собі посвідчення працівника ЗМІ. Мають бути прописані єдині стандарти журналістики. Має бути формалізація редакційної політики кожної редакції, щоб факт порушення цих стандартів з боку власника, влади, самого журналіста можна було зафіксувати», – сказав Кречетов.

Керівник офісу президента Андрій Богдан вважає журналістів корумпованими й бажає, щоб засоби масової інформації здійснили самостійне «очищення».

Раніше Богдан заявляв, що новій владі не потрібні журналісти, бо вони спілкуються з суспільством без посередників.

У коментарях представники ЗМІ виступили з критикою національної прес-карти для журналістів та утворення Роскомнадзору.

Редактор Спротиву Гладчук балотується у народні депутати по 223 виборчому округу (Київ, Шевченківський район). Фото

Кандидат-самовисуванець Вадим Гладчук, журналіст, громадський діяч і редактор інтернет-видання «Спротив» sprotiv.org балотується у народні депутати по 223 виборчому округу (Київ, Шевченківський район).

Кандидат учасник акції Україна без Кучми, Помаранчевого Майдану, Податкового Майдану і Революції гідності. Оскаржував у 2014 році до Верховного суду диктаторські закони Януковича від 14 січня:
https://sprotiv.org/45277

Гладчук останнім часом прославився тим, що тричі подавав заяви і позови з приводу порушення законів Володимиром Зеленським. У тому числі коли той на президентських виборах порушив таємницю голосування, показавши свій бюлетень, і про неконституційність його указу про достроковий розпуск парламенту:
https://sprotiv.org/69746

Один з небагатьох кандидатів, який не побоявся вказати в своїй передвиборчій програмі номер мобільного, а в якості головної тези вказує знамениту фразу харківських ультрас про президента РФ “путін-хуйло”.
https://gladchuk.info/1326

Вадим Гладчук кілька разів балотувався на посаду мера Києва, неодноразово пробував потрапити і в ВР, навіть оголошував голодування проти фальсифікації виборів на користь Пилипишина в приміщенні 223 окружкому, проте всі спроби виявилися безуспішними.

Кандидат обіцяє, що першим його законопроектом у разі обрання народним депутатом будуть зміни і доповнення до Кримінального кодексу України в частині введення кримінальної відповідальності за «кнопкодавство»:
https://sprotiv.org/70030

Карати «піаністів» він пропонує позбавленням волі на строк до п’ятнадцяти років.

Джерело: gladchuk.info

Суд відпустив вбивць журналіста Василя Сергієнка під домашній арешт

07-06-2002-za-vilnu-presu

Суд відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка Романа Недибалюка і Віктора Горбенка.

Про це у Facebook написала адвокат Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіста та громадського активіста Василя Сергієнка було викрадено у м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області у дворі власного помешкання.

Наступного дня його тіло знайшли у лісі в Корсунь-Шевченківському районі закатованим, з пакетом на голові, з численними ножовими пораненнями, закутим у наручники.

В організації викрадення, катуванні та вбивстві Сергієнка підозрюють Вадима Мельника, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Максима Русіна та Романа Недибалюка, яких затримували впродовж 2015—2017 років.

У липні 2017 року прокуратура Черкаської області затвердила і направила до суду обвинувальний акт стосовно організатора та одного з виконавців викрадення і вбивства.

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org

БППшник Барна просить позбавити акредитації журналіста, якого він обматюкав. Відео

rada-udalit1-1

 

Народний депутат від БПП Олег Барна хоче позбавлення акредитації при Верховній Раді України журналіста програми «Гроші» каналу «1+1» Ігоря Колтунова, якого він обматюкав у кулуарах парламенту 2 жовтня.

Про це йдеться у зверненні нардепа до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, повідомляє 40ka.info.

Зокрема Барна просить голову Комітету рекомендувати прес-службі апарату ВР припинити акредитацію при парламенті журналіста Ігоря Колтунова “задля унеможливлення в майбутньому відвідування Верховної Ради України даним журналістом”.

Нардеп вважає, що журналіст непрофесійно виконує свої обов’язки.

Перша заступниця голови Комітету свободи слова Ольга Червакова у коментарі «Детектору медіа» повідомила, що вона так само отримала звернення Барни щодо позбавлення журналіста «1+1» акредитації. За її словами, Комітет розгляне звернення найближчим часом.

«Я вбачаю особисто в цьому конфлікт інтересів, тому що не може депутат звертатися за покарання журналіста, якого він обматерив. Але Комітет розглядає всі звернення, які надходять, тому ми це розглянемо на одному з найближчих засідань. Сьогодні, на жаль, не встигли, тому що це звернення до мене надійшло в понеділок, а в п’ятницю вже був підписаний порядок денний Комітету», – сказала вона.

Червакова додала, що в законодавстві не прописані механізми позбавлення журналіста акредитації.

У своєму зверненні Барна також зазначає, що чотири рази звертався до генерального директора телеканалу «1+1» Олександра Ткаченка з проханням надати йому прямий ефір “для законного права захистити свою честь, гідність та ділову репутацію шляхом спростування неправдивої інформації щодо мене”.

За словами Барни, він не отримав жодної відповіді.

Нагадаємо, 2 жовтня 2018 року Барна обматюкав журналіста Колтунова після запитання, чому він тричі кнопкодавив під час голосування у парламенті.

«На хуй пішов бігом», — нардеп з #БПП #Барна обматюкав журналіста після питання про кнопкодавство. Відео

knopkodavam-ni1-500x312

Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Олег Барна обматюкав журналіста Ігоря Колтунова після запитання, чому він тричі кнопкодавив під час голосування у парламенті, повідомляє 40ka.info.

Відповідне відео журналіст опублікував у Facebook,

«Пане Олеже, вам не соромно кнопкодавити? Я бачив як ви кнопкодавили. Чому ви так вчинили?», — запитав у нього журналіст в кулуарах Верховної Ради.

У відповідь Барна сказав: «Якого хрена ти до мене підійшов? На хуй пішов бігом, підарас!»


На запитання журналіста, чому він так зневажливо спілкується, нардеп запитав: «Ти що нетрадиційної орієнтації?», після чого зайшов до зали парламенту.

Раніше Олег Барна неодноразово фігурував у різноманітних скандалах.

Зокрема, у грудні 2015 року він намагався підняти на руки екс-прем’єра Арсенія Яценюка та відтягнути його від трибуни. Після чого в Раді почалася бійка.

У жовтні минулого року йому влаштували «коридор ганьби», коли він намагався зайти до Верховної Ради.

Крім того, влітку 2017 року він в’їхав у трамвай. В результаті ДТП, трамвай зійшов з рейок.

ЄСПЛ зобов’язав владу України утриматися від доступу до даних з телефону редактора Радіо Свобода Седлецької

napad-na-presu11

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати «Правило 39» щодо справи головного редактора програми «Схеми» Наталії Седлецької та вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.

Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на офіційний лист з Європейського суду з прав людини, отриманий зі Страсбурга редакцією видання ввечері 18 вересня 2018 року.

У документі зазначається, що заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року.

Цей час дається захисту Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку».

Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини.

Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.

«Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.

10 вересня захист Наталії Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.

У зверненні журналістка просила зупинити збір Генеральною прокуратурою інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї інформації.

«Тепер генпрокурор Юрій Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана — заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є», – пояснює адвокат.

За його словами, невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати.

«Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство», – зауважив адвокат.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

Я ж тебе знаю. Ти вийдеш – я тобі розкажу, – #Порошенко погрожував журналісту Казору, який спробував задати йому питання. Відео

ne-zavazhai-poroshenko

У Миколаєві на держпідприємстві «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» — «Машпроект» Петро Порошенко відштовхнув журналіста Івана Казору, який спробував запитати його про обіцянки.

Відповідне відео виклав у мережу журналіст Андрій Лохматов, повідомляє 40ka.info.


«Я думаю, що Петро Порошенко, як глава європейської держави, тепер може з гордістю показувати це відео своїм колегам Макрону чи Меркель, як він по-державному вирішує питання з нав’язливими журналістами і забезпечує свободу слова в Україні. А Олексію Савченко (губернатор Миколаївщини, — ред.) обов’язково необхідно дати нагороду за успішну охорону президента від журналістів — тілоохоронців на приїзд в Миколаїв можна з собою не брати, Олексій Юрійович сам впорається», — зазначив журналіст.

Журналіста «Громадського» Ігоря Бурдигу вдарив лідер С14 Євген Карась

napad-na-presu11

 

Біля Голосіївського районного суду стався конфлікт між журналістом Громадського Ігорем Бурдигою та представниками праворадикальної групи С14.

Про це пише Громадське.

У суді у справі розгону ромського табору на Лисій горі в Києві обирали запобіжний захід одному з координаторів С14 Сергієві Мазуру.

Журналіст Громадського висвітлював цю тему кілька місяців і знаходився у суді за редакційним завданням. Після суду журналіста оточили представники С14, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса. Сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції.

Як повідомляється, цьому інциденту передував конфлікт з C14 у соціальних мережах — журналіст використав в одному зі своїх постів нецензурну лайку, за що отримав догану. Його тимчасово усунуто від роботи.


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: