Сообщения с тегами ‘домашнiй арешт’

Беркутівця Сергія Тамтуру, який вбивав майданівців відпустили додому. Відео

Святошинський райсуд Києва відпустив під домашній арешт одного з екс-беркутівців, підозрюваних у розстрілі активістів Євромайдану, Сергія Тамтуру під домашній арешт.

Таке рішення винесла колегія на чолі з суддею Сергієм Дячуком 16 липня 2019 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Суд вважає за необхідне замінити раніше обраний щодо обвинуваченого Тамтури запобіжний захід у вигляді взяття під варту на більш м’який – цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю», — оголосив суддя.

Тамтура перебуватиме під домашнім арештом до 16 вересня. Екс-беркутівця звільнили у залі суду.

Таке рішення Дячука присутні у залі суду зустріли вигуками «Ви їх будете по черзі випускати?» і «Беркути – ганьба держави!».

Екс-співробітників «Беркута» звинувачують у розстрілі учасників масових протестів на київському Майдані Незалежності та вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

У лютому 2014 року бійців спецроти «Беркуту» Сергія Тамтуру та Олександра Маринченка затримали за підозрою у розстрілі активістів Євромайдану.

У березні-квітні 2014 року за підозрою у розстрілі майданівців затримали екс-беркутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна і їхнього командира Дмитра Садовніка.

У липні 2014 року затримали ще одного підозрюваного у цьому злочині – екс-беркутівця Олега Янишевського.

Суд їх усіх арештував.

У вересні 2014 року Садовніка відпустили під домашній арешт, а у жовтні 2014 року екс-командир роти «Беркута» втік.

Згодом стало відомо, що РФ дала громадянство екс-командиру «Беркута» Дмитру Садовнику та 9 екс-бійцям спецроти, обвинуваченим у розстрілі 48 активістів Євромайдану у лютому 2014 року.

Суд відпустив вбивць журналіста Василя Сергієнка під домашній арешт

07-06-2002-za-vilnu-presu

Суд відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка Романа Недибалюка і Віктора Горбенка.

Про це у Facebook написала адвокат Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіста та громадського активіста Василя Сергієнка було викрадено у м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області у дворі власного помешкання.

Наступного дня його тіло знайшли у лісі в Корсунь-Шевченківському районі закатованим, з пакетом на голові, з численними ножовими пораненнями, закутим у наручники.

В організації викрадення, катуванні та вбивстві Сергієнка підозрюють Вадима Мельника, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Максима Русіна та Романа Недибалюка, яких затримували впродовж 2015—2017 років.

У липні 2017 року прокуратура Черкаської області затвердила і направила до суду обвинувальний акт стосовно організатора та одного з виконавців викрадення і вбивства.

Суд відпустив з-під арешту голову Рахункової палати Романа Магуту

sud-corupt1

 

Шевченківський районний суд Києва відпустив з-під домашнього арешту і скасував відсторонення від посади голови Рахункової палати Романа Магути, обвинуваченого у зловживанні владою.

Про це йдеться в ухвалі Апеляційного суду Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з ним, 9 червня 2017 року суд провів підготовче засідання по справі Магути і призначив його до розгляду по суті.

«Цим же визначенням змінено на час судового розгляду дію застосованої до обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов’язання і скасовано відсторонення Магути з посади голови Рахункової палати України», — сказано в рішенні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура висловила незадоволення цим рішенням суду і 19 червня подала 2 апеляційні скарги.

САП попросив продовжити домашній арешт Магути і відсторонення його від посади.

Проте Апеляційний суд відмовився розглядати скарги САП, зазначивши, що ці рішення судді, прийняті під час підготовчого засідання, не підлягають апеляційному оскарженню.

Як відомо, 16 листопада Генпрокурор Юрій Луценко підписав і вручив повідомлення про підозру голові Рахункової палати України Роману Магуті через ймовірні махінації з житлом.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала прес-секретар Луценка Лариса Сарган.

За її словами, підозра підписана за статтею 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

«Член Рахункової палати, маючи приватизоване житло в Києві, звернулася до глави Рахункової палати з проханням надати службове житло в центрі столиці. Закон передбачає надання такого житла, але не його приватизацію», – повідомила вона, додавши, що пізніше чиновник попросив Магуту дозволу приватизувати житло.

«Глава Рахункової палати погодився, після чого в квартирі був прописаний племінник члена Рахункової палати, після чого він квартиру приватизував і передарував члену Рахункової палати», – розповіла Сарган.

«Встановлено, що у грудні 2013 року Рахункова палата купила квартири, серед яких була двокімнатна вартістю 1,39 млн грн по вул. Полтавській,10», – додала вона.

Магута був призначений головою Рахункової палати в квітні 2012 року, до того він працював на посаді першого заступника голови «Ощадбанку».

Після призначення Магути стало відомо, що «Ощадбанку» він отримував зарплату в 240 тисяч гривень на місяць.

Генпрокуратура допомогла мафіозі Корбану уникнути покарання за тяжкий злочин. Подробиці

Korban-Gennadyi6

 

Колишній заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан отримав у суді умовний півторарічний термін після підписання угоди примирення.

Про це на своїй сторінці в Facebook заявив нардеп Мустафа Найєм, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«В понеділок 21 березня у Кіровському суді міста Дніпропетровська Геннадій Корбан уклав договір про примирення з потерпілим нардепом Сергієм Рудиком. Договір був підписаний з ініціативи Геннадія Корбана за тиждень до засідання суду. Згідно з документом, колишній заступник губернатора Дніпропетровської області щиросердно визнав свою провину і розкаявся у скоєному», — написав Найєм.

Нардеп розповів, що договір затверджений слідчим з особливо важливих справ Генпрокуратури Макеєвим. Обвинувачений з потерпілим погодили міру покарання у вигляді трьох років умовного ув’язнення. Суддя затвердив угоду винесенням вироку.

«Без прямого сприяння Генеральної прокуратури ця угода була б неможливою. Справа в тому, що спочатку Геннадій Корбан проходив у справі як організатор злочину, вчиненого стійким ієрархічним об’єднанням, за попередньою змовою з метою вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Сам злочин кваліфікувалося як викрадення представника влади (це — важлива деталь) з метою примусу вчинити будь-яку дію як умову звільнення заручника. Це правопорушення карається позбавленням волі від восьми до п’ятнадцяти років. При такій кваліфікації закон не дозволяє укладати будь-які договори зі слідством або потерпілим», — пояснив він.

Найєм зауважив, що прокуратура в ході досудового розслідування перекваліфікувала справу. З Геннадія Корбана зняли всі звинувачення в організації злочинної групи. «Викрадення представника влади» перекваліфікували в «незаконне позбавлення волі або викрадення людини». За цією статтею мірою покарання може бути обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років.

«Таким чином, Генпрокуратура відкрила шлях до можливості підписання договору про примирення. Фактично реалізувала домовленості з Геннадієм Корбаном», — додав він.

Нагадаємо, дніпропетровського мафіозі й колишнього лідера партії «Укроп» Геннадія Корбана відпустили із зали суду під цілодобовий домашній арешт до 15 квітня 2016 року. Зобов’язали не виїжджати за межі Дніпропет­ровська.

Хто вбивав майданівця Юрія Вербицького. Розслідування. 2 фото

Verbicskyi-Yuryi1

 

22 січня 2013 року рано вранці на путівці неподалік від села Гнідин Київської області перехожі знайшли тіло чоловіка. Спочатку правоохоронці «не виявили у померлого слідів насильницької смерті». І озвучили версію, що невідомий 40-45 років помер від переохолодження. Але місцеві жителі обурилися і підняли шум, адже у загиблого руки були зв’язані скотчем. Завдяки цьому і стало відомо, що тіло належить зниклому напередодні вченому — 50-річному Юрію Вербицькому.

Львівський сейсмолог був на Майдані трохи більше тижня. У ніч на 21 січня отримав поранення ока. Активісти за наполяганням медиків зголосилися відвезти його в офтальмологічне відділення Олександрівської лікарні на вул. Шовковичній.

Близько четвертої години ранку Вербицький та Ігор Луценко під’їхали до будівлі медустанови. Вони зайшли до відділення, але їх звідти силоміць витягли з десяток міцних спортсменів. Погрожуючи вбивством, вони заштовхали активістів у мікроавтобус «Тойота Хай-Ейс» і відвезли в невідомому напрямку. Пізніше слідству стане відомо, що меж Києва бандити не покидали. Били і катували Вербицького в гаражі № 247 по вул. Зрошувальної, 2 (район Рембази).

Юрія жорстоко били тільки за те, що він говорив українською. При цьому обзивали «западенцем» і «бандерівцем». Після, покаліченого чоловіка вивезли в Бориспільський район і викинули в лісопосадці. Активіст на той момент був ще живий, але самостійно піднятися він не міг — ноги були перебиті. Другого потерпілого, Луценко, висадили неподалік від дачного кооперативу «Іскра». Це поруч із селом Проців.

Через три місяці, у квітні 2014-го, в МВС повідомили, що затримали трьох осіб, причетних до вбивства активіста. Але досі ніхто не сидить, тому що головний підозрюваний у цій справі зник. Щоправда, перед цим суд відпустив його під домашній арешт. Всього там проходить 13 підозрюваних, всіх вдалося вичислити завдяки мобільним телефонам. За версією слідства, майже всі вони зараз знаходяться в Росії чи на території окупованого Криму. Це теж вдалося дізнатися з «історії» їх телефонних переговорів. Відомий навіть номер одного з убивць — 79307256520.

Verbicskyi-Yuryi-vbivci1-500x374

Всіх «тітушек» привезли до Києва і зняли для них житло. За свої звірства, а епізод з Вербицьким, швидше за все, не поодинокий, вони отримували зарплату. У декількох постановах Печерського суду, який розглядає цю справу, фігурує адреса офісу їхнього ватажка Олексія Чеботарьова — вул. Почайнинська, 4, корпусу «А» і «Е». На карті цей старовинний двоповерховий будинок значиться як територія Іллінської церкви Московського Патріархату на Подолі.

У МВС кажуть, що до вбивства причетна банда кримінальників і спортсменів, яку очолював — 45-річний Олексій Чеботарьов. Про нього відомо, що має велике кримінальне минуле. А при Януковичі він став партнером виробників горілки, співвласником футбольного клубу і учасником благодійних проектів разом з міністром Захарченко, Клюєвим, Азаровим, Арбузовим та іншими людьми втікача гаранта. У розшук Чеботарьова оголосили тільки в липні 2014-го.

Другий підозрюваний, за версією слідства, 46-річний Віктор Зубрицький. Він — керівник медіахолдингу Контакт і екс-продюсер каналу «112». Правда, сам Зубрицький свою причетність до злочинів і зв’язку із збіглим міністром МВС Юрієм Захарченко заперечує. Тим не менш, його теж шукають — з квітня 2014-го.

Киянин 46-річний Володимир Неживов — начальник служби безпеки Чеботарьова. Безпосередньо він інструктував тітушек і керував викраденням. Його ім’я «засвітилося» на сайті ЦВК, як довіреної особи кандидата в депутати Олексія Дудника, по скандальному 223 округу. Тоді у «свободівця» Юрія Левченка буквально силою вирвав перемогу одіозний Віктор Пилипишин. Шукати Нежівова почали в квітні 2014-го.

42-річний Микола Якубович родом із Білої Церкви Київської області. У місті всі знали, що їхній земляк «працює» на стороні режиму Януковича.

«Якубович Микола — ГАНЬБА нелюдам, які заробляють на крові людей загиблих на Майдані від рук „тітушек“! Вони постачали „тітушек“ в Київ», — писали в соцмережах місцеві і викладали фото Миколи. Записи датовані ще 22 лютого 2014. У розшук Якубовича оголосили 17 квітня 2014-го.

33-річний Олександр Ляхович жив у селі Шкарівка Білоцерківського району. Він разом з Миколою Якубовичем під час виборів в 2013-му теж були довіреними особами «технічного кандидата» Олександра Бурлі по тому ж, багатостраждальному, 223-му округу.

23-річний Микола Богдан родом із села Хвилівка Чернігівської області. Відомо, що він серйозно займався боксом. Брав участь у міжнародних турнірах. І є майстром спорту України з боксу. Навчався у спортивному училищі в Броварах.

Дмитру Щукину — 28. Він жив у Дніпропетровську. У соцмережах у нього багато фотографій з київського Хрещатика. Також, він любив фотографуватися біля церков. Про себе пише, що працює в охороні. Любить бойовики і шансон.

37-річний Сергій Мисливий жив у селі Андрушівка Житомирської області. Останнє відоме місце роботи — директор Держпідприємства «Ковалівський спиртовий завод» в Чернігівській області.

24-річний Юрій Таран займався футболом і деякий час значився в дитячій юнацько-спортивній школі олімпійського резерву. Грав у ФК «Дарниця». У базі Інтрепола його шукають за «викрадення людей».

Олександру Тендіту — 34 роки. Він жив у Харкові, зараз там залишилися його батьки. Вони, до речі, великі шанувальники «русского мира». Батько «лайкає» в соцмережах фото з Наталією Поклонською та розміщує на своїй сторінці «фотожаби» з Арсенієм Яценюком.

27-річний Віктор Тиднюк — це та людина, яку затримали. Киянин охоче співпрацював зі слідством. Дав свідчення на всіх своїх подільників. А після того, як був випущений під домашній арешт, втік. В інтернеті є старі резюме Віктора, він шукав роботу водієм на 4 тис. грн. І скоріше за все він і був за кермом «бусика», на якому викрадали Вербицького і Луценка.

Катерина Гук, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: