Сообщения с тегами ‘слідство’

Мафіозі Олександр Дубілет виявився громадянином Ізраїлю

Олександр Дубілет, ексголова правління «ПриватБанку», якого у березні оголосили у розшук, має громадянство Ізраїлю та проживає в цій країні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це заявив адвокат Дубілета під час судового засідання з обрання йому запобіжного заходу, передає hromadske.

Адвокат повідомив, що його підзахисний надіслав електронний лист до Вищого антикорупційного суду, у якому вказав своє місце перебування.

«Повідомив також про те, що протягом тривалого часу, а саме з 2017 року, проживає на території держави Ізраїлю. Це підтверджується документами, які ми вже надали. Повідомив про те, що є громадянином Ізраїлю, тобто на законних підставах проживає в цій країні», — зазначив адвокат.

За словами захисника, Дубілет не переховується від слідства та хоче брати участь у судових засіданнях. Водночас через обмеження в Ізраїлі він не може приїхати в Україну.

У березні підозри за фактом розтрати 8,2 млрд грн Приватбанку отримали ще три топпосадовці фінустанови. Серед тих, хто отримав підозри – ексголова правління Приватбанку Олександр Дубілет.

Вже наприкінці березня Національне антикорупційне бюро оголосило ексголову правління у розшук.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова раніше пояснювала обставини епізоду розтрати 8,2 млрд грн коштів банку.

За її словами, коли топпосадовці зрозуміли, що невдовзі втратять контроль над коштами банку напередодні націоналізації, вони «прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку». Відтак, замість цих товариств боржником визначили пов’язану з Приватбанком фірму Claresholm Marketing LTD.

Олександр Дубілет також раніше отримав підозру за іншим епізодом справи, а саме розтрати 136 млн грн коштів банку.

НАБУ обшукало імовірну «дружину» одеського мера-рашиста Труханова: знайшли його речі і картки

Truhanov-Gannadyi2

 

НАБУ перевіряє можливе декларування недостовірної інформації Одеським міським головою Геннадієм Трухановим.

Про це йдеться у рішеннях Солом’янського районного суду Києва від 25 квітня, повідомляє 40ka.info.

Цими рішеннями суд надав слідству доступ до інформації про ймовірні рахунки одеського мера, про номер його мобільного телефону та номери його матері та дочки.

В рішенні зазначено, що в рамках розслідування справи про підписання Трухановим “мирової угоди” щодо Одеського аеропорта НАБУ провело обшук.

В квартирі, де проводили обшук, знайшли особисті речі одеського мера, «а саме одяг, взуття, документи, електронні носії інформації та ін».

Зокрема, слідчі вилучили під час обшуку дві картки банку «Південний», видані «на ім’я Gennadiy Trukhanov строком дії до 05.18».

Також, згідно з рішенням, в квартирі обладнано особистий кабінет одеського голови.

Все це, на думку слідства, свідчить «про наявність ознак сім’ї» між Трухановим та власницею квартири протягом 2015—2017 років.

Водночас, у своїх деклараціях за 2015—2017 роках одеський мер не вказував ані дружину, ані особу, спільно з якою він проживає, що передбачено законом «Про запобігання корупції».

Сама ж ймовірна співмешканка Труханова, відповідно до рішення, володіє об’єктами нерухомості в Одесі, а вартість її майна становить 250 мінімальних заробітних плат.

ЗМІ пишуть, що власницею квартири, ймовірно, є колишня дружина Геннадія Труханова Тетяна Колтунова.

Місцеві видання називають її цивільною дружиною мера. Він раніше розповідав журналістам, що розлучився ще 1997 року.

Справу про ймовірне зловживання владою посадовцями Одеської мерії під час приватизації одеського аеропорту НАБУ розслідує з 2016 року.

Однак з початку 2018 року в судових рішення з’явились ймовірні злочини ще за двома статтями – декларування недостовірної інформації Трухановим та вчинення злочину групою осіб.

НАБУ підозрює Труханова, інших посадовці Одеської міськради та кількох підприємців у привласненні майна за схемою, яка завдала державі 185 млн грн збитків.

У 2016 році Одеса придбала будівлю для так званої «Європейської мерії», переплативши, на думку слідства, в два рази.

15 лютого суд відпустив Труханова на поруки нардепа від БПП Дмитра Голубова.

16 березня суд передав 185 мільйонів, заарештованих у справі, в управління Нацагенції з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Пізніше, 5 квітня з половини коштів суд зняв арешт. Адвокати компанії, яка продавла мерії будівлю, посилались на те, що заарештована може лише різниця між сумою, яку мерія заплатила, та встановленою слідством реальною вартістю будівлі.

Генпрокурор #Луценко руйнує слідство навіть там, де воно було близьким до цілі

Lucenko-genprokuror1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко дає змогу корупціонерам уникнути покарання.

Про це заявив глава парламентського комітету з протидії корупції Єгор Соболєв, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Через піар у Facebook, через намагання показати, „що я роблю“, генеральний прокурор руйнує слідство навіть там, де воно було близьке до цілі. Проблема в тому, що нинішнє керівництво держави сприяє, саботує, щоб ніхто – ані з організаторів, ані з виконавців – не відповів за Євромайдан. Це тому, що вони й надалі є партнерами в дуже великому бізнесі з обкрадання держави», — сказав Соболєв.

Соболєв нагадав, що досі на посаді залишається глава Центрвиборчкому Михайло Охендовський, прізвище якого знайшли в амбарній книзі Партії регіонів.

«Найстрашніше серед того, що не зробив Луценко, — він довго не підписував підозру на Онищенка, який за цей час встиг долетіти до Лондона, сказати там, що його політично переслідують, звернутися по притулок й отримати імунітет. Якби не було звернення щодо притулку, то було б можливим затримання через Інтерпол. Луценко фактично дав йому час, щоб той вирішив свої справи. Друга річ – справа Гречківського, коли генпрокурор відрапортував, що член ВРЮ взяв хабара. Минуло два місяці, а Гречківський спокійно працює членом ВРЮ, яка тепер ребрендується до Вищої ради правосуддя», — зазначив Соболєв.

Хто вбивав майданівця Юрія Вербицького. Розслідування. 2 фото

Verbicskyi-Yuryi1

 

22 січня 2013 року рано вранці на путівці неподалік від села Гнідин Київської області перехожі знайшли тіло чоловіка. Спочатку правоохоронці «не виявили у померлого слідів насильницької смерті». І озвучили версію, що невідомий 40-45 років помер від переохолодження. Але місцеві жителі обурилися і підняли шум, адже у загиблого руки були зв’язані скотчем. Завдяки цьому і стало відомо, що тіло належить зниклому напередодні вченому — 50-річному Юрію Вербицькому.

Львівський сейсмолог був на Майдані трохи більше тижня. У ніч на 21 січня отримав поранення ока. Активісти за наполяганням медиків зголосилися відвезти його в офтальмологічне відділення Олександрівської лікарні на вул. Шовковичній.

Близько четвертої години ранку Вербицький та Ігор Луценко під’їхали до будівлі медустанови. Вони зайшли до відділення, але їх звідти силоміць витягли з десяток міцних спортсменів. Погрожуючи вбивством, вони заштовхали активістів у мікроавтобус «Тойота Хай-Ейс» і відвезли в невідомому напрямку. Пізніше слідству стане відомо, що меж Києва бандити не покидали. Били і катували Вербицького в гаражі № 247 по вул. Зрошувальної, 2 (район Рембази).

Юрія жорстоко били тільки за те, що він говорив українською. При цьому обзивали «западенцем» і «бандерівцем». Після, покаліченого чоловіка вивезли в Бориспільський район і викинули в лісопосадці. Активіст на той момент був ще живий, але самостійно піднятися він не міг — ноги були перебиті. Другого потерпілого, Луценко, висадили неподалік від дачного кооперативу «Іскра». Це поруч із селом Проців.

Через три місяці, у квітні 2014-го, в МВС повідомили, що затримали трьох осіб, причетних до вбивства активіста. Але досі ніхто не сидить, тому що головний підозрюваний у цій справі зник. Щоправда, перед цим суд відпустив його під домашній арешт. Всього там проходить 13 підозрюваних, всіх вдалося вичислити завдяки мобільним телефонам. За версією слідства, майже всі вони зараз знаходяться в Росії чи на території окупованого Криму. Це теж вдалося дізнатися з «історії» їх телефонних переговорів. Відомий навіть номер одного з убивць — 79307256520.

Verbicskyi-Yuryi-vbivci1-500x374

Всіх «тітушек» привезли до Києва і зняли для них житло. За свої звірства, а епізод з Вербицьким, швидше за все, не поодинокий, вони отримували зарплату. У декількох постановах Печерського суду, який розглядає цю справу, фігурує адреса офісу їхнього ватажка Олексія Чеботарьова — вул. Почайнинська, 4, корпусу «А» і «Е». На карті цей старовинний двоповерховий будинок значиться як територія Іллінської церкви Московського Патріархату на Подолі.

У МВС кажуть, що до вбивства причетна банда кримінальників і спортсменів, яку очолював — 45-річний Олексій Чеботарьов. Про нього відомо, що має велике кримінальне минуле. А при Януковичі він став партнером виробників горілки, співвласником футбольного клубу і учасником благодійних проектів разом з міністром Захарченко, Клюєвим, Азаровим, Арбузовим та іншими людьми втікача гаранта. У розшук Чеботарьова оголосили тільки в липні 2014-го.

Другий підозрюваний, за версією слідства, 46-річний Віктор Зубрицький. Він — керівник медіахолдингу Контакт і екс-продюсер каналу «112». Правда, сам Зубрицький свою причетність до злочинів і зв’язку із збіглим міністром МВС Юрієм Захарченко заперечує. Тим не менш, його теж шукають — з квітня 2014-го.

Киянин 46-річний Володимир Неживов — начальник служби безпеки Чеботарьова. Безпосередньо він інструктував тітушек і керував викраденням. Його ім’я «засвітилося» на сайті ЦВК, як довіреної особи кандидата в депутати Олексія Дудника, по скандальному 223 округу. Тоді у «свободівця» Юрія Левченка буквально силою вирвав перемогу одіозний Віктор Пилипишин. Шукати Нежівова почали в квітні 2014-го.

42-річний Микола Якубович родом із Білої Церкви Київської області. У місті всі знали, що їхній земляк «працює» на стороні режиму Януковича.

«Якубович Микола — ГАНЬБА нелюдам, які заробляють на крові людей загиблих на Майдані від рук „тітушек“! Вони постачали „тітушек“ в Київ», — писали в соцмережах місцеві і викладали фото Миколи. Записи датовані ще 22 лютого 2014. У розшук Якубовича оголосили 17 квітня 2014-го.

33-річний Олександр Ляхович жив у селі Шкарівка Білоцерківського району. Він разом з Миколою Якубовичем під час виборів в 2013-му теж були довіреними особами «технічного кандидата» Олександра Бурлі по тому ж, багатостраждальному, 223-му округу.

23-річний Микола Богдан родом із села Хвилівка Чернігівської області. Відомо, що він серйозно займався боксом. Брав участь у міжнародних турнірах. І є майстром спорту України з боксу. Навчався у спортивному училищі в Броварах.

Дмитру Щукину — 28. Він жив у Дніпропетровську. У соцмережах у нього багато фотографій з київського Хрещатика. Також, він любив фотографуватися біля церков. Про себе пише, що працює в охороні. Любить бойовики і шансон.

37-річний Сергій Мисливий жив у селі Андрушівка Житомирської області. Останнє відоме місце роботи — директор Держпідприємства «Ковалівський спиртовий завод» в Чернігівській області.

24-річний Юрій Таран займався футболом і деякий час значився в дитячій юнацько-спортивній школі олімпійського резерву. Грав у ФК «Дарниця». У базі Інтрепола його шукають за «викрадення людей».

Олександру Тендіту — 34 роки. Він жив у Харкові, зараз там залишилися його батьки. Вони, до речі, великі шанувальники «русского мира». Батько «лайкає» в соцмережах фото з Наталією Поклонською та розміщує на своїй сторінці «фотожаби» з Арсенієм Яценюком.

27-річний Віктор Тиднюк — це та людина, яку затримали. Киянин охоче співпрацював зі слідством. Дав свідчення на всіх своїх подільників. А після того, як був випущений під домашній арешт, втік. В інтернеті є старі резюме Віктора, він шукав роботу водієм на 4 тис. грн. І скоріше за все він і був за кермом «бусика», на якому викрадали Вербицького і Луценка.

Катерина Гук, Національне бюро розслідувань України

Сергій Рудик дізнався з Facebook, що його викрадення стало одним із головних звинувачень, висунутих Корбану

Rudik-Sergii3-300x225

 

Народний депутат Сергій Рудик дізнався із соціальних мереж, що справа про його викрадення стала одним із головних звинувачень, висунутих Геннадію Корбану.

Про це він заявив в ефірі одного з телеканалів, повідомляє sprotiv.org.

«Справа мала місце 14 серпня минулого року. Пройшло більше, ніж 14 місяців, і мені самому дуже цікаво – чому це розслідується тільки зараз? Чому до затримання звинувачення не висувались? Це було настільки публічно і зухвало зроблено в серпні минулого року і про це не говорили тільки ледачі. А після цих подій, через місяць Геннадій Корбан став лауреатом ордену „За мужність“. Я навіть не розраховував, що цю справу доведуть до якогось фіналу», – зазначив Рудик.

Він наголосив: «Слідство йшло дуже неактивно, особливо на початку. Складалося враження, що розслідувати ніхто нічого не збирається до цих останніх подій. Для мене події суботи стали відомі наприкінці дня – по телефону мені розповідали друзі, а потім я дізнався із соціальних мереж. Те, що я фігурант у цій справі і моє викрадення інкримінують як одне з головних звинувачень, я дізнався завдяки посту на Фейсбуці пана Ляшка».

Нагадаємо, адвокат Корбана повідомив, що його підзахисному оголосили підозри за трьома статтями. Його підозрюють, зокрема, у розкраданні коштів з «Фонду оборони країни», викраденні голови Державного земельного агентства Сергія Рудика і секретаря Дніпропетровської міської ради Олександра Величка.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: