Сообщения с тегами ‘вбивство журналіста’

Суд відпустив вбивць журналіста Василя Сергієнка під домашній арешт

07-06-2002-za-vilnu-presu

Суд відпустив під домашній арешт фігурантів справи про вбивство журналіста Василя Сергієнка Романа Недибалюка і Віктора Горбенка.

Про це у Facebook написала адвокат Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналіста та громадського активіста Василя Сергієнка було викрадено у м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області у дворі власного помешкання.

Наступного дня його тіло знайшли у лісі в Корсунь-Шевченківському районі закатованим, з пакетом на голові, з численними ножовими пораненнями, закутим у наручники.

В організації викрадення, катуванні та вбивстві Сергієнка підозрюють Вадима Мельника, Володимира Воронкова, Віктора Горбенка, Валентина Завражина, Максима Русіна та Романа Недибалюка, яких затримували впродовж 2015—2017 років.

У липні 2017 року прокуратура Черкаської області затвердила і направила до суду обвинувальний акт стосовно організатора та одного з виконавців викрадення і вбивства.

У США 2 рік чекають від української влади на розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета

Sheremet-Pavlo1-500x284

 

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що з нетерпінням очікує на правосуддя у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться у заяві посольства у Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні вранці українці відзначили другу річницю вбивства журналіста Павла Шеремета. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли буде здійснено правосуддя для сім’ї Павла, його друзів та українського народу», — цитуються в повідомленні слова Йованович.

20 липня 2018 року вранці на місці загибелі Шеремета зібралися його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам’ять. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович.

Представництво ЄС в Україні чекає на прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник «Української правди» Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.

Суд замість СІЗО надав державну охорону причетному до вбивства журналіста Веремія та його майну

Krisin-Yuryi1

 

Дарницький районний суд Києва надав державну охорону обвинувачуваному у переслідуванні активістів Майдану «тітушками» Юрію Крисіну.

Про це написала у Facebook адвокат активістів Євромайдану Євгенія Закревська, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Клопотання (Крисіна – ред.) підлягає частковому задоволенню. Особисту охорону, охорону майна — задовольнили. Закритий судовий розгляд і відеоконференцію – відмовити», — пише юрист.

Під час засідання Крисін заявив клопотання про надання йому охорони через нібито погрози з боку активістів.

При цьому державне обвинувачення у справі вимагало взяти Крисіна під варту.

Наступне засідання у справі призначене на 29 березня 2018 року.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив Юрія Крисіна до 4 років позбавлення волі умовно за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія. Крисіна вважають організатором молодиків, які за гроші переслідували й били «майданівців» на початку 2014 року.

Прокуратура та потерпілі оскаржили це рішення.

26 лютого активісти та добровольці прийшли у дитяче відділення Інституту серця у Києві, де, як з’ясувалось, перебував Крисін. Там співучасника убивства Веремія облили зеленкою.

Активісти вважають, що Крисін ліг у лікарню, щоб уникнути участі в апеляційному розгляді.

5 березня активісти влаштували Крисіну під Дарницьким судом «коридор ганьби».

Національна спілка журналістів вимагає від Порошенка відреагувати на рішення суду у справі про вбивство Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Національна спілка журналістів України вимагає від президента Петра Порошенка дати політичну оцінку рішенню Шевченківського райсуду у справі про вбивство журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

 “Національна спілка журналістів України вимагає від Президента, Генпрокурора і Міністра внутрішніх справ дати політичну та правову оцінку діям співробітників МВС та ГПУ, а також рішенню Шевченківського районного суду у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія”, — підкреслив голова НСЖУ.

Вирок суду щодо керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства В’ячеслава Веремія Томіленко назвав «ганебним».

«Потрібна чітка політична оцінка рішення суду і дій правоохоронних органів, які надали суду такі матеріали, котрі зробили можливим ганебний вирок. Оцінка, яка унеможливить залишення вироку без змін апеляційною інстанцією і підготовку такої якості матеріалів слідством у подальшому. Якщо такого політичного сигналу не буде — все було дарма», — заявив він.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Ми підозрюємо #СБУ у причетності до вбивства Шеремета, – журналіст Дмитро Гнап. Відео

Tkach-Sheremet1-500x375

 

Автори фільму-розслідування “Вбивство Павла” підозрюють можливу причетність співробітників СБУ до вбивства журналіста, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами автора розслідування Дмитра Гнапа після того, як з’явилися підозри щодо співробітників спецслужб, журналісти не називаючи прізвищ, відправили запит з проханням прокоментувати, чи хтось із працівників СБУ може бути причетний якимось чином до цього злочину. Однак за його словами на запит не відповіли.

“Запити з нашого боку надсилалися не стосовно пана Устименка персонально, а стосовно можливої участі співробітників СБУ у підготовці та реалізації цього злочину. Звісно, у запитах ми жодних прізвищ не називали задля того, аби не розкривати карти. У нас теж є певна таємниця, у журналістського розслідування”, – сказав він в інтерв’ю виданню Главком.

За словами Гнапа він отримав неофіційне запрошення для дачі роз’яснень з приводу фільму у Нацполіції.

10 травня 2017 року міжнародна група журналістів-розслідувачів OCCRP і «Слідство.інфо» презентували документальний фільм «Вбивство Павла».

У розслідуванні йшлося, що співробітник СБУ був біля дому Шеремета у ніч перед вбивством.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті вибуху авто, за кермом якого він перебував.

СБУ відмовилась повідомляти, чи стежила за вбитим журналістом Шереметом. Документ

 

СБУ відмовилась повідомити, чи проводила стеження за журналістом Української правди Павлом Шереметом та керівником УП Оленою Притулою.

 Про це йдеться у відповіді на запит «Української правди», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Відповідно до законів про оперативну розшукову діяльність і про контррозвідувальну діяльність забороняється оприлюднювати чи надавати інформацію щодо проведення стосовно певної особи оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності (о прийняття рішення за результатами такої діяльності) або її не проведення», — сказано у відповіді.

При цьому СБУ порадило звернутися за коментарями до Нацполіції і ГПУ.

SBU-Sheremet1-479x500

Раніше «Українська правда» звернулася до СБУ із проханням надати інформацію, чи проводили спецслужби будь-коли стеження за Шереметом чи Притулою, а також чи давалась санкція будь-коли на прослуховування телефонів Шеремета та Притули.

Як відомо, один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув вранці 20 липня в результаті вибуху авто керівника видання Олени Притули, в якому він перебував.

Вибуховий пристрій, який підірвав автомобіль з журналістом Павлом Шереметом, був закладений близько до місця водія.

Поліція кваліфікувала подію  за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.

22 липня 2016 року справа була передана до Головного слідчого управління МВС, Генпрокуратура здійснює процесуальне керівництво.

Тоді ж ЗМІ виклали відео з моментом начебто закладення вибухівки під автомобіль, у якому загинув журналіст Павло Шеремет.

4 серпня слідчі повідомили, що у справі опитані близько 500 свідків, вилучені близько 150 камер, у слідства понад 140 терабайт інформації.

Слідчі також попросили допомогти знайти свідка у справі про вбивство Шеремета.

Голова МВС Арсен Аваков заявив, що Нацполіція готова заплатити 200 тисяч гривень за будь-яку інформацію, яка стосується вбивства журналіста Павла Шеремета.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: