Сообщения с тегами ‘Рахункова палата’

За рік урядування Гройсмана рівень бідності в Україні зріс, — Рахункова палата

bida-Ukraini1-500x375

 

У 2017 році показники бідності за відносними критеріями демонструють тенденції до зростання, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати про результати аналізу виконання заходів з реалізації Стратегії подолання бідності, який був розглянутий і затверджений на колегії.

«Відносні показники бідності, які стосуються витрат людей і які вимірюються за шкалою ЄС, мають, на жаль, не таку позитивну тенденцію», — визнав відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Василь Невідомий.

Він зауважив, класичний підхід – монетарний, коли межу бідності проводять в грошах. Якщо в людини немає таких поточних доходів, вона бідна. І у 2017 році, відповідно до показників оцінки бідності за абсолютним критерієм та показників, які характеризують доходи населення, загалом відбулися позитивні зрушення у ситуації з бідністю в Україні.  Але нові підходи, які Європа давно застосовує, не монетарні. Все вимірюється не грошима, а певним набором благ. Країни ЄС визначили дев’ять позицій благ. Якщо з них відсутні три – то це люди депривовані. Якщо чотири – це крайня депривація. Для порівняння рівень матеріальної депривації для 28 країн ЄС за підсумками 2016 року становив 16%, а глибокої матеріальної депривації – 8%. В Україні ці показники у 2017 році становили 42% та 27% відповідно.

Як у країнах ЄС, так і в Україні, населення найбільше потерпало від неможливості дозволити собі неочікувані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Однак значення цього показника в Україні було в 1,6 рази вище (60% проти 36% у країнах ЄС). За іншими ознаками депривація населення в Україні була в 2-7 разів більша, ніж у країнах ЄС.

Найбільше потерпали від економічної напруги особи, які входять до складу багатодітних господарств, населення у віці 60 років і старше, сільське населення.

Аналіз Рахункової палати засвідчив, що у 2017 році 9% населення потерпало від усіх трьох форм бідності –  за відносним критерієм за витратами, за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму та ознаками депривації.

Частка депривованих осіб за 4-ма з 18-ти ознак позбавлень у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств.

Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачувані витрати, більше половини не мали можливості відпочивати разом з родиною принаймні упродовж одного тижня на рік. Третьою за поширеністю (але, можливо, головною за значенням) проблемою населення України визначає недоступність якісних послуг охорони здоров’я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30% — для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.

Аудитори відзначають, що частка витрат на харчування в бюджеті середньостатистичної сім’ї є вкрай чутливим індикатором купівельної спроможності та рівня життя в цілому. Якщо у 2015 році частка витрат середньостатистичного господарства на харчування становила 53,1%, у 2016 – 49,8%, то у 2017 році знизилась до рівня 47,9%. Частка домогосподарств, які витрачають на харчування більше 60% сукупних витрат, помітно зменшилась – з 43,1% у 2015 році до 31,8 % у 2016 році та до 26,1% у 2017 році.

Аналіз виконання Плану заходів на 2016—2017 роки з реалізації Стратегії встановив, що фактично станом на 1 січня 2018 року із 159 заходів в повному обсязі виконано лише 59 (у 2,2 рази менше, ніж зазначено Мінсоцполітики в інформаціях Кабінету міністрів); 77 заходів виконані частково, не досягнуто індикатора виконання та/або відсутня повна інформація про виконання заходу, 17 заходів не виконано, по 6-х заходах інформація співвиконавцями не надана.

Суд відпустив з-під арешту голову Рахункової палати Романа Магуту

sud-corupt1

 

Шевченківський районний суд Києва відпустив з-під домашнього арешту і скасував відсторонення від посади голови Рахункової палати Романа Магути, обвинуваченого у зловживанні владою.

Про це йдеться в ухвалі Апеляційного суду Києва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з ним, 9 червня 2017 року суд провів підготовче засідання по справі Магути і призначив його до розгляду по суті.

«Цим же визначенням змінено на час судового розгляду дію застосованої до обвинуваченого запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов’язання і скасовано відсторонення Магути з посади голови Рахункової палати України», — сказано в рішенні.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура висловила незадоволення цим рішенням суду і 19 червня подала 2 апеляційні скарги.

САП попросив продовжити домашній арешт Магути і відсторонення його від посади.

Проте Апеляційний суд відмовився розглядати скарги САП, зазначивши, що ці рішення судді, прийняті під час підготовчого засідання, не підлягають апеляційному оскарженню.

Як відомо, 16 листопада Генпрокурор Юрій Луценко підписав і вручив повідомлення про підозру голові Рахункової палати України Роману Магуті через ймовірні махінації з житлом.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала прес-секретар Луценка Лариса Сарган.

За її словами, підозра підписана за статтею 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем).

«Член Рахункової палати, маючи приватизоване житло в Києві, звернулася до глави Рахункової палати з проханням надати службове житло в центрі столиці. Закон передбачає надання такого житла, але не його приватизацію», – повідомила вона, додавши, що пізніше чиновник попросив Магуту дозволу приватизувати житло.

«Глава Рахункової палати погодився, після чого в квартирі був прописаний племінник члена Рахункової палати, після чого він квартиру приватизував і передарував члену Рахункової палати», – розповіла Сарган.

«Встановлено, що у грудні 2013 року Рахункова палата купила квартири, серед яких була двокімнатна вартістю 1,39 млн грн по вул. Полтавській,10», – додала вона.

Магута був призначений головою Рахункової палати в квітні 2012 року, до того він працював на посаді першого заступника голови «Ощадбанку».

Після призначення Магути стало відомо, що «Ощадбанку» він отримував зарплату в 240 тисяч гривень на місяць.

Підозрюваний у несплаті податків нардеп від «Народного фронту» Лук’янчук йде в Рахункову палату. Відео

Lukianchuk-Ruslan1

 

Пов’язані з Лук’янчуком та Турчиновим обмінники систематично не направляють автоматичну податкову звітність в ДФС, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Народний депутат від фракції «Народний фронт» Руслан Лук’янчук висунув свою кандидатуру на участь у конкурсі на посаду члена Рахункової палати, до повноважень якої входить контроль за використанням бюджетних коштів і проведення фінансових перевірок органів державної влади.

Про це йдеться на сайті Bihus.Info.

Нардеп Лук’янчук раніше фігурував в розслідуванні «Наші гроші», де журналісти з’ясували, що мережу з більш ніж тисячі обмінників, пов’язаних з народним обранцем, систематично не направляють автоматичну податкову звітність в ГФС.

Тобто Руслан Лук’янчук не відповідає, щонайменше, двом вимогам до члена Рахункової палати — про бездоганну ділову репутацію та відсутність членства в політичних партіях, оскільки числиться в списках «Народного фронту».

Раніше повідомлялося, що ГПУ просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності і арешт нардепа від «Народного фронту» Максима Полякова, підозрюваного в отриманні 7,5 тис. доларів хабара і зловживанні службовим становищем.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: