У 2017 році показники бідності за відносними критеріями демонструють тенденції до зростання, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати про результати аналізу виконання заходів з реалізації Стратегії подолання бідності, який був розглянутий і затверджений на колегії.

«Відносні показники бідності, які стосуються витрат людей і які вимірюються за шкалою ЄС, мають, на жаль, не таку позитивну тенденцію», — визнав відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Василь Невідомий.

Він зауважив, класичний підхід – монетарний, коли межу бідності проводять в грошах. Якщо в людини немає таких поточних доходів, вона бідна. І у 2017 році, відповідно до показників оцінки бідності за абсолютним критерієм та показників, які характеризують доходи населення, загалом відбулися позитивні зрушення у ситуації з бідністю в Україні.  Але нові підходи, які Європа давно застосовує, не монетарні. Все вимірюється не грошима, а певним набором благ. Країни ЄС визначили дев’ять позицій благ. Якщо з них відсутні три – то це люди депривовані. Якщо чотири – це крайня депривація. Для порівняння рівень матеріальної депривації для 28 країн ЄС за підсумками 2016 року становив 16%, а глибокої матеріальної депривації – 8%. В Україні ці показники у 2017 році становили 42% та 27% відповідно.

Як у країнах ЄС, так і в Україні, населення найбільше потерпало від неможливості дозволити собі неочікувані необхідні витрати за рахунок власних ресурсів. Однак значення цього показника в Україні було в 1,6 рази вище (60% проти 36% у країнах ЄС). За іншими ознаками депривація населення в Україні була в 2-7 разів більша, ніж у країнах ЄС.

Найбільше потерпали від економічної напруги особи, які входять до складу багатодітних господарств, населення у віці 60 років і старше, сільське населення.

Аналіз Рахункової палати засвідчив, що у 2017 році 9% населення потерпало від усіх трьох форм бідності –  за відносним критерієм за витратами, за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму та ознаками депривації.

Частка депривованих осіб за 4-ма з 18-ти ознак позбавлень у 2017 році була найбільшою за останні 10 років майже в усіх групах домогосподарств.

Переважна більшість українців не могли дозволити собі здійснювати непередбачувані витрати, більше половини не мали можливості відпочивати разом з родиною принаймні упродовж одного тижня на рік. Третьою за поширеністю (але, можливо, головною за значенням) проблемою населення України визначає недоступність якісних послуг охорони здоров’я. Так, 31,7% населення не мали коштів для купівлі призначених ліків та медичного приладдя, а 30% — для оплати послуг лікаря та лікування в стаціонарі без проведення хірургічної операції.

Аудитори відзначають, що частка витрат на харчування в бюджеті середньостатистичної сім’ї є вкрай чутливим індикатором купівельної спроможності та рівня життя в цілому. Якщо у 2015 році частка витрат середньостатистичного господарства на харчування становила 53,1%, у 2016 – 49,8%, то у 2017 році знизилась до рівня 47,9%. Частка домогосподарств, які витрачають на харчування більше 60% сукупних витрат, помітно зменшилась – з 43,1% у 2015 році до 31,8 % у 2016 році та до 26,1% у 2017 році.

Аналіз виконання Плану заходів на 2016—2017 роки з реалізації Стратегії встановив, що фактично станом на 1 січня 2018 року із 159 заходів в повному обсязі виконано лише 59 (у 2,2 рази менше, ніж зазначено Мінсоцполітики в інформаціях Кабінету міністрів); 77 заходів виконані частково, не досягнуто індикатора виконання та/або відсутня повна інформація про виконання заходу, 17 заходів не виконано, по 6-х заходах інформація співвиконавцями не надана.