Сообщения с тегами ‘Володимир Клименко’

У США не розуміють, чому Зеленський призначає колишніх корупціонерів

Нова влада в Україні призначає колишніх корупціонерів. Звернути увагу на це просять президента України Володимира Зеленського. Лист йому направив Аскольд Лозинський, який двічі обирався головою Українського Конгресового Комітету США, двічі президентом Світового Конгресу Українців, належить до керівних та наглядових органів американських професійних товариств та організацій. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«В Україні, на мою думку, дві найбільші небезпеки – це Москва і корупція. Невідомо, котра гірша. Тому бажаю звернути увагу на деякі кадрові призначення вашої адміністрації, котрі вказують на хронічну проблему. Не може бути так, як було. На жаль, тим, хто формує кадрову політику у вашій команді, не вдалося уникнути кадрових помилок», – пише Лозинський.

Він зазначив, що свого часу Конгрес США за його участі звернув увагу на деяких українських корупціонерів-високопосадовців. На них повинні бути накладені санкції за їхню діяльність, згідно з американським законодавством за порушення прав людини та використання влади для власного збагачення, зокрема відповідно до Акту Магницького. До кримінального угруповання входили колишній Генпрокурор В. Пшонка (який наразі втік), С. Нечипоренко (під слідством), М. Герасименко (призначений радником голови Служби безпеки України) та інші.

Так, у 2009 році Микола Герасименко на посаді заступника голови СБУ, у складі злочинного угруповання незаконно заволодів «Укрінбанком» та безпосередньо організовував незаконне переслідування голови правління Сергія Мещеряка, який очолював правління «Укрінбанку» 2002—2010 рр., а також інших співробітників банку, які відмовилися брати участь у фінансових оборудках.

«Після вашого обрання президентом до України повернувся Мещеряк – український дипломат, колишній керівник управління економічної безпеки РНБО, член Українсько-Американської міждержавної комісії, президент Українського відділення Асоціації Міжнародного права, добре відомий в Україні і на заході завдяки послідовній державній позиції та професійному захисту інтересів України на міжнародній арені. Тривалий час він перебував під захистом уряду США у зв’язку з замовним незаконним переслідуванням, організованим під час правління Януковича за участю Герасименка», – зазначається Лозинський в листі до Зеленського.

За словами самого Мещеряка, банк захопили за допомогою рейдерства українські високопосадовці, а після того, як він відмовився проводити через фінустанову сумнівні схеми виведення коштів на офшори, проти нього порушили кілька кримінальних справ і змусили залишити Україну.

«Усі ці роки, після 2011 року, коли я вимушений був покинути країну, прокурори і замовники мого незаконного переслідування, які стоять за їхніми спинами, робили все можливе, щоб справ не припиняли. Під час фабрикування кримінальних справ вигадували обставини, яких не існувало. Але в 2018-му Генпрокуратура ухвалила постанову про закриття всіх кримінальних проваджень проти мене», – сказав Мещеряк.

Коли він у 2002 році прийшов в «Укрінбанк», акціонери домовилися розвивати банк згідно із законодавством України і відповідно до західних стандартів (із білими зарплатами та податками). У 2006—2008 роках банком активно цікавилися західні інвестори і фінансові установи щодо купівлі. До того часу капіталізація «Укрінбанку» зросла в 10 разів і становила приблизно $200 млн, розширилася мережа установ, відчутно збільшився кредитний портфель. Було кілька пропозицій від західних інвестиційних фондів. З’явився покупець – найбільший ізраїльський банк Bank Hapoalim, контрольний пакет акцій якого належав громадянам США. Після аудиту «Укрінбанку» ізраїльські спеціалісти визнали роботу фінустанови бездоганною і уклали контракт про купівлю. Як зазначив Мещеряк, Нацбанк України завжди заробляв на видаванні дозволів (стандартний документ за формальною процедурою).

«Із цього моменту у 2009 році і почалося рейдерське захоплення з боку українських посадовців», – сказав він.

За словами Мещеряка, Нацбанк морочив голову протягом року, відправляв, мовляв, на сторінці 475-й у назві вулиці замість літери «е» зазначена «і», переробіть усе заново… Документи надсилалися в Ізраїль, там виправляли технічну одруківку, подавали заново в НБУ, але все починалося спочатку. За словами Мещеряка, коли він прийшов до одного з керівників підрозділу НБУ, той прямо сказав: «Ви дозволу не отримаєте, поки не вирішите питання зі Стельмахом».

За кілька днів після того, як акціонери здійснили візит до Стельмаха, дозвіл було отримано.

«Хабар представникам НБУ ніхто не давав. Як правило, платежі на ринку здійснювали вже після того, як акціонери продали акції банку. Ізраїльтяни вже були в банку, відбулася перша наглядова рада Bank Hapoalim. Але в угоді про продаж банку була умова: закриттям угоди про купівлю-продаж вважається момент обміну акцій на гроші», – зазначив Мещеряк.

У той час розпочалася світова банківська криза, яка зачепила й Україну. Гривня впала вдвічі, і голова Банку Ізраїлю, екс-перший заступник глави МВФ Стенлі Фішер відкликав своє рішення про купівлю «Укрінбанку». Банк Ізраїлю вирішив, що українська криза досить серйозна, і в останній момент відкликав дозвіл ізраїльському банку купувати український банк. У підсумку угоду на $200 млн було зірвано. А все тому, що НБУ майже рік чекав на хабар і відкладав купівлю-продаж. Незважаючи на зрив угоди, керівництво Нацбанку вважало, що йому мають заплатити. Криза в Україні продовжувалася, люди масово забирали депозити. У всіх українських банках виникла термінова потреба у рефінансуванні. Співробітники Національного банку використали цю ситуацію на свою користь.

«Просто так отримати рефінансування НБУ без грошей або погодження на політичному рівні було неможливо. У підсумку, незважаючи на те, що ми відповідали всім формальним вимогам, НБУ почав тягнути з рефінансуванням», – каже Мещеряк.

Керівництво «Укрінбанку» просило президента Віктора Ющенка, щоб він припинив знущання над банком, і Ющенко тоді поговорив з головою НБУ. Але до влади вже йшов Віктор Янукович і керівництво НБУ почало орієнтуватися на «Партію регіонів» і допомогу банку затягували.

«Укрінбанк» взявся терміново шукати інвесторів. У підсумку контрольний пакет акцій переоформили на осіб, які мали інвестувати в банк певні кошти. Несподівано НБУ ухвалив рішення виділити банку рефінансування в розмірі 450 млн грн. Як з’ясувалося згодом, новими власниками акцій були підставні особи, а реальними – стали голова НБУ Володимир Стельмах, заступник голови СБУ Микола Герасименко та тіньовий скарбник і «смотрящий» від Стельмаха Володимир Клименко, які перебували в той час на держпосадах. Підставні особи працювали в їхніх фірмах. Відновлення платоспроможності банку відбулося не завдяки інвестиціям, а завдяки видаванню рефінансування, який банк мав одержати за законом.

«Люди, які зайшли в банк на умовах інвестування, обдурили і жодних грошей у банк не вклали. Це типова схема виведення грошей за допомогою рефінансування: банк отримує кошти від НБУ, видає їх підконтрольним структурам, ті виводять кошти за кордон», – підкреслив Мещеряк.

Після рефінансування команді Мещеряка вдалося вивести «Укрінбанк» у режим штатної роботи. Щойно це було зроблено, у банку з’явилися Клименко та Герасименко і заявили, що вони реальні акціонери банку й самі визначатимуть, як розпоряджатися коштами. А Клименко прямо сказав, що представляє інтереси Стельмаха. Мещеряка примусили відати кредити їхнім підконтрольним структурам, замінити все правління банку і написати заяву про звільнення. Коли під тиском було звільнено понад 30 осіб із керівного складу «Укрінбанку», НБУ зменшив ставку рефінансування і продовжив кредит.

«За цими діями було видно використання наглядових функцій НБУ як механізму державного рекету», – сказав Мещеряк.

За президентства Віктора Януковича СБУ, прокуратура, інші силові органи були заодно з НБУ і представляли єдину репресивну машину з метою тримати всі банки на гачку.

«В Україні Нацбанк завжди був структурою, яка генерувала системну корупцію на державному рівні. Багато банків не відповідало формальним вимогам НБУ, але щоб залишатися на плаву заносили суми в потрібні кабінети», – акцентував екс-очільник «Укрінбанку».

Після звільнення Сергія Мещеряка Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призначив «Укрінбанк» уповноваженим видавати гроші вкладникам іншого банку – збанкрутілого «Автокразбанку», власником якого також був Клименко. За офіційними даними, ФГВ відшкодував вкладникам банку приблизно 1,8 млрд грн. Це той мінімум, який Стельмах, Герасименко і Клименко вивели з банку. Вони довели банк до банкрутства, 2015-го його визнали неплатоспроможним, а в березні 2016-го НБУ ліквідували. За словами Мещеряка, з банку за схемами виводили гроші, проводили незаконні операції, регулярно підробляли і спотворювали фінансову звітність, зокрема для отримання нового рефінансування НБУ. Зокрема, коли держава вже компенсувала вкладникам 1,8 млрд грн, усі активи банку без зобов’язань знову повернули власникам на підставі сумнівних, на думку Фонду гарантування вкладів, судових рішень. Фактично держава розрахувалася з клієнтами коштом держбюджету, але не компенсувала коштів завдяки продажу майна банку, навпаки: за рішенням суду всі будівлі знову передали кримінальній групі, яка і далі грабувала банк. Незважаючи на кримінальні справи, відкриті на підставі заяв НБУ та Фонду гарантування вкладів, Стельмах, Герасименко, Клименко почуваються дуже комфортно.

2011 року проти Сергія Мещеряка працювала вся силова машина, аби прибрати його з банку. Були сфабриковані кримінальні справи, організовано збройний напад на його квартиру, арештували і затримали на 3 доби, 10 днів, а потім – на 3 місяці. Справа була на особистому контролі генпрокурора Пшонки.

«Було зрозуміло, що замовники зроблять усе, аби кинути мене за ґрати, нескінченно б порушували кримінальні справи, щоб я не міг вийти за жодним рішенням суду. Загалом, шансів не було, я виїхав із країни», – зазначив Мещеряк.

За словами Сергія, він передав до Конгресу США пакет документів, що стосувалися його незаконного переслідування в Україні. Документи розглянули в контексті накладення санкцій на осіб, причетних до фабрикації справи.

Коментуючи призначення таких людей, як Герасименко, у своєму листі-зверненні до президента Аскольд Лозинський наголошує: «Такі призначення свідчать про необхідність створення системи дієвих фільтрів для запобігання проникнення до влади тих, хто дискредитуватиме нову команду. Колишні очільники вищого керівного складу СБУ, під час роботи яких проти Герасименка відкривались кримінальні справи, шоковані його призначенням».

За його словами, американці не розуміють і не зрозуміють, якщо нові посади при владі посідатимуть люди, які займалися корупцією.

«При ваших поїздках до США та урядових зустрічах, кадрові призначення викликатимуть значну увагу. Було б добре, якби не було залишків давніх корупціонерів. Громадянське суспільство, як і прихильники України за кордоном, очікують створення якісно нової команди, члени якої можуть зробити внесок в оздоровлення країни», – зазначив Лозинський.

Побитий у Черкасах журналіст Вадим Комаров помер, не виходячи з коми. За що його могли вбити? Розслідування

Komarov-Vadym1-500x333

Черкаський журналіст Вадим Комаров, який перебував у комі після побиття 4 травня 2019 року, помер.

Про це написав голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко в Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні уночі помер черкаський журналіст Вадим Комаров, жорстоко побитий у центрі Черкас 4 травня. Від часу нападу Вадим був без свідомості, перебував у стані коми», — написав він.

Томіленко зазначив, що єдина версія замаху, а тепер уже і убивства, яку поділяють черкаські журналісти, — саме професійна діяльність Вадима Комарова.

Він додав, що НСЖУ продовжує наполягати на проведенні спеціальних парламентських слухань з питань фізичної безпеки журналістів та свободи слова.

«Продовжуємо вимагати реального, а не декларативного, захисту прав українських журналістів! Чергове вбивство журналіста в Україні. Після демонстративно убитого в центрі Києва Павла Шеремета, сумний список поповнюється новим прізвищем», — заявив голова Національної спілки журналістів.

4 травня голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко повідомив про жорстоке побиття відомого місцевого журналіста Вадима Комарова. Після нападу Комаров перебував у реанімації «у надзвичайно важкому стані». Його прооперували, після чого Комаров впав у кому.

За фактом нападу на Комарова поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.121 КК (Умисне тяжке тілесне ушкодження), однак згодом перекваліфікувала його на ст.115 КК (Замах на умисне вбивство).

Після нападу на журналіста до Черкас одразу приїхали представники ОБСЄ. П’ятого травня вони зустрілися з лікарями. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір засудив напад на Вадима Комарова.

«Це спроба вбивства місцевого журналіста, який розслідував корупцію. Цей напад не може залишитися безкарним. Я закликаю владу докласти максимум зусиль для повного розслідування злочину», – сказав Гарлем Дезір.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці у Фейсбуці написав, що «Вадим Комаров часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші».

Вадим Комаров розслідував і розповідав про резонансні події Черкас та області.

Із останніх подій журналіст розповідав про проблеми в Черкаській колонії №62.

«Бондаренко, Суботенко, Ющенко, Бабічев – ось далеко не повний перелік персоналій, що перетворили Черкаську виправну колонію №62 на такий собі бізнес-центр. На блатному жаргоні називаємий – «малина», – писав у Фейсбуці Комаров.

Журналіст називав причетними до збуту алкоголю і наркотиків начальника колонії Валерія Суботенка, його заступника Олександра Ющенка, засудженого Миколу Бабічева. Про якого саме Бондаренка мова, Комаров не уточнював. На сайті НАЗК, куди працівники зобов’язані щороку подавати декларацію про свої доходи, із таким прізвищем значиться лише начальник відомчої пожежної охорони черкаської виправної колонії Бондаренко Сергій Віталійович.

Паралельно Вадим Комаров розказував про те, як голова Чигиринської РДА Володимир Клименко звільнив начальницю відділу освіти Чигиринської районної адміністрації Катерину Невгоденко за чужу провину – ДТП, яку скоїв водій шкільного автобуса. Третього травня Вадим Комаров написав у Фейсбуці, що після поновлення на посаді Катерини Негоденко зник голова Чигиринської РДА.

Вадим Комаров критикував діяльність представників ВО «Свобода» у Черкасах – заступників міського голови Юрія Ботнара та Ігоря Коломойця, директора Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Сергія Воронова.

У переддень побиття Вадим обіцяв оприлюднити інформацію про конфлікт між заступником міського голови Юрієм Ботнаром і директоркою ДЮСШ «Спартак» Тетяною Бордовською.

«Вадим розповів мені про найближчі плани: виставити сюжет телепроекту «72 години» з матеріалами журналістського розслідування. З нього випливає, що місцеві чиновники зухвало шантажували керівництво «Спартака», погрожуючи «масштабною спортивною реформою» із закриттям спортивних шкіл у місті Черкаси, посилаючись на те, що досвід із закриття департаментів у них вже є», – написав про цю історію у Фейсбуці Валерій Макеєв.

Іще одна подія, через яку могли побити Комарова, – скандал навколо реконструкції двоповерхової будівлі по вулиці Кобзарській, 1. Там мають розмістити кризовий центр для жінок, які постраждали від насильства.

«Заступник директора департаменту освіти та гуманітарної політики Богдан Бєлов підписав позитивний висновок приватній комерційній структурі «Сокол-5000», використавши який ця фірма спромоглася виграти тендер на 4,6 мільйонів гривень. Проте, як виявилося, до позитивного висновку було внесено неправдиві відомості. Тому результат цього тендеру має бути скасований», – писав Вадим Комаров у Фейсбуці.

У вересні 2016 на Вадима Комарова вже нападали. У нього стріляли. Вадим пов’язував напад зі своєю журналістською діяльністю. Тоді він працював над двома журналістськими розслідуваннями, які стосувалися суддів і правоохоронців.

«Я півроку розкручував тему інтернет-фірми ТОВ «Фрістайл», яка має двох співзасновників, і один з них «кинув» іншого і за підрахунками привласнив десь 2 мільйони гривень. Там ще замішаний полковник, який під час виборів приховав факт виявлення вибухівки на виборчій дільниці. І друге, з чим я пов’язую напад – це питання відносно двох суддів – суддя районного суду Троян і суддя Апеляційного суду Бондаренко. Один постановив, другий затвердив рішення іменем України на підставі очевидно підроблених документів. І також півроку я займаюся питанням мінування машини голови Апеляційного суду. З того, що я знаю, на 80% переконаний, що Бондаренко має до цього відношення», – розказував Комаров у коментарі виданню «Детектор медіа».

Вадим Едуардович Комаров народився 8 жовтня 1961 року. Навчався у Люботинській школі-інтернаті №2 Харківської області.

Одружений. Має доньку Ірину, яка живе в Німеччині.

Кілька років працював в газеті «Антена», видавав власну газету «Фактор». У квітні 2018 року, згідно з даними Державного реєстру друкованих ЗМІ, заснував газету «Черкаські відгуки». Активно дописував на сторінці ГО «Агенція антикорупційних реформ» у Фейсбуці. Був радником міського голови Черкас на громадських засадах. Був представником Громадської ради при Черкаській ОДА.

Вадим Гладчук, sprotiv.org



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: