Сообщения с тегами ‘шахрайство’

Мафіозі Олегу Бахматюку загрожує у США кримінальна справа про шахрайство на 1 мільярд доларів

Інвестиційна компанія Gramercy Funds Management LLC звинувачує українського мільярдера Олега Бахматюка у використанні ним шахрайських схем для виведення майже 1 млрд доларів активів з UkrLandFarming Plc, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, що Gramercy Funds Management LLC і пов’язані з ним фонди та рахунки стверджують, що Олег Бахматюк та інші вчинили шахрайство, яке вплинуло на Gramercy як на найбільшого власника облігацій UkrLandFarming і Avangardco, — про це повідомляє Bloomberg.

Gramercy, інвестиційна компанія, що займається ринками, що розвиваються, очолювана Мохамедом Ель-Еріаном, стверджує, що Бахматюк і його спільники використовували складні схеми для виведення майже 1 млрд доларів активів з UkrLandFarming Plc на Кіпр і Вайомінг (США), тримаючи їх поза досяжністю власників облігацій.

Бахматюк, 48-річний власник UkrLandFarming — одного з найбільших виробників яєць у Європі — подав клопотання про закриття справи, що стало його першим публічним визнанням процесу.

Наразі Бахматюк знаходиться у Відні, оскільки в Україні його звинуватили в розкраданні 1,2 млрд гривень (32,8 млн доларів) стабілізаційних кредитів, наданих VAB банку, яким він володів.

Клопотання було відхилено цього місяця, і Gramercy також вдалося 19 вересня 2022 року добитися, щоб кіпрський суд видав наказ про всесвітнє замороження активів. Це також потенційно може стати причиною судової битви в Шайєнні, штат Вайомінг, між одним із найбільш суперечливих олігархів України та фінансовим менеджером із Грінвіча, штат Коннектикут.

Минулого тижня Бахматюк подав апеляцію до Апеляційного суду десятого округу США, стверджуючи, що справа необґрунтована, намагаючись припинити судовий процес.

Проблеми Бахматюка з Gramercy, тим часом кореняться в анексії Криму Росією у 2014 році. Скарга Gramercy полягає в тому, що в роки після 2014 року активи були передані з UkrLandFarming підставним компаніям у Вайомінгу та на Кіпрі. За словами керуючого активами, близько 66% активів компанії було переміщено з організацій, які випустили облігації, у трасти Вайомінгу.

Gramercy стверджує, що двоє чоловіків змовилися з метою вилучення активів з UkrLandFarming і Avangardco, розміщення дочірніх компаній у кіпрській групі під назвою Maltofex і Piazza’s TNA Corporate Solutions LLC у Вайомінгу.

Як Володимир Карплюк разом з головою КО ДАБІ Коломійцем збагачується на забудовниках Ірпеня. Розслідування

Голова ДАБІ Олексій Кудрявцев і мер Ірпеня Володимир Карплюк

Голова ДАБІ Олексій Кудрявцев і мер Ірпеня Володимир Карплюк

Володимир Карплюк розробив «інноваційну» схему для співпраці забудовників із «міською» інспекцією

Кандидат в народні депутати Карплюк заробив не менше $1 млн. на дозволах на незаконне будівництво?

За останні роки в Ірпені, що під Києвом, було зведено щонайменше 1 млн квадратних метрів нового житла. Абсолютна більшість – із порушенням закону. Адже як відомо, в цьому місті формально майже немає будівельних фірм: як правило, усі багатоповерхівки – це «приватна житлова забудова із присадибною ділянкою», яку зводять фізособи. На схемі чудово наживаються контролери, а також ті, хто відкриває їм «доступ» до корупційної годівниці.

Схема на один долар

Ірпінь завжди славився впровадженням передових технологій та інновацій у питаннях державного управління. Приміром, в 2016 році, коли Державна архітектурно-будівельна інспекція передавала свої повноваження на місця, Ірпінь був першим містом в Київській області, яке взяло на себе такі повноваження, відкривши низку посад інспекторів, підпорядкованих міській раді.

Одночасно сталась і інша «передова» подія, невидима сторонньому оку. В Ірпінській міській раді, очолюваній на той час нинішнім кандидатом в народні депутати від 95-го округу Володимиром Карплюком, з’явилась «інноваційна» схема для співпраці забудовників із «міською» інспекцією.

Суть її полягала в тому, що кожен забудовник повинен був сплачувати за отримання дозвільних документів від 4 до 5 доларів в обмін на лояльність і відсутність немотивованих перевірок. Схему вигадали і запровадили сам Володимир Карплюк і його добрий товариш – директор департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) у Київській області Олександр Миколайович Коломієць. «За ідею» і доступ контролерів до «жирного» міста, де багатоповерхівки зводять сотнями, Карплюк отримував «роялті» в сумі 1 долар хабаря за кожен квадратний метр. За що серед забудовників отримав кличку «Вова-долар».

Втіленням мрій і побажань Карплюка і Коломійця на місці займається «ручний» начальник міської інспекції держархбудконтролю Ярослав Комишан.

Маючи покровителів серед правоохоронних органів, прямі домовленості про «кришу» із народним депутатом, головою фракції «Воля народу» Ярославом Москаленком, численні корупційні зв’язки у Київській обласній раді і обласній державній адміністрації, Карплюк отримав зі схеми одразу кілька вигод.

По-перше, фінансова. Схема працює з 2016 року, відтоді в Ірпені зведено щонайменше 1 млн кв. м житла, відтак Карплюк тільки на видачі незаконних дозволів мав би заробити не менше $1 млн. тільки відкатів від архбудконтролю.

По-друге, він отримав прямий важіль впливу на забудовників, які не хотіли миритися із порядками і розкладами в українському Чикаго, як його колись охрестив Генеральний прокурор Юрій Луценко.

По-третє, сам Карплюк і підконтрольні йому забудовники отримали фактичний імунітет від перевірок, які на них постійно намагаються «натравити» громадські активісти.

«Благодатна» афера

Одним із яскравих прикладів того, до чого призводило тотальне «обілечування» забудовників і повна відсутність контролю за їхньою діяльністю з боку інспекторів – підлеглих Олександра Коломійця – стала афера із відомим в Ірпені кварталом «Благодатний». Його починав будувати ще колишній секретар Ірпінської міської ради Ігор Вишняков, який згодом втік із родиною до Іспанії, полишивши інвесторів перед «розбитим коритом» — недобудованими каркасами житлових комплексів без жодних перспектив на завершення.

Олександр Коломієць фігурує в кримінальному провадженні №12018110040001851, як особа, яка своїми діями фактично сприяла власникам ТОВ «Благодатний» (ЄДРПОУ 39923304) в продажі «віртуальних» квартир в десятку житлових будинків на вулицях Суворова і Лермонтова в Ірпені. Провадження розслідується за ознаками вчинення особливо тяжкого майнового кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 України (шахрайство в особливо великих розмірах, покарання – до 12 років в’язниці із конфіскацією майна).

В межах цього провадження слідчі Нацполіції встановили, що Коломієць та його підлеглі, попри нявні порушення вимог містобудівного законодавства (будівництво багатоквартирного будинку планувалося за межами м.Ірпеня через відсутність затверджених на той момент меж міста) і вимог ДБН (свідомого заниження замовниками будівництва категорії складності об’єкта), видали посадовим особам ТОВ «Благодатний» дозволи на будівництво в м.Ірпені об’єктів ІІІ категорії складності (№КС 083153361148 від 02.12.2015, №КС083160140523 від 14.01.2016, №КС 083160570559 від 26.02.2016), хоча з самого початку достовірно знали про те, що на сайті продажу квартир в ЖК «Суворова» повідомлялося про будівництво 15-ти поверхового житлового багатоквартирного будинку. Це ж стосувалось і інших будинків комплексу.

Коломієць як голова ДАБІ мав негайно скасувати реєстрацію декларацій на «Благодатний», а в подальшому і взагалі повинен був зупинити незаконне (самочинне) будівництво. Натомість цього не було зроблено.

За оперативною інформацією джерел в правоохоронних органах, Олександр Коломієць протягом 2015—2017 рр. на систематичній основі, щоквартально отримував від посадових осіб ТОВ «Благодатне» грошові кошти (їх розмір коливається від $5 до $20 за кв. метр збудованого житла) за невтручання його діяльність, а також за позитивне вирішення питань про видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів із неправильним визначенням класу складності.

На сьогоднішній день Коломієць, з невідомих причин, зміг уникнути кримінальної відповідальності за вчинений корупційний злочин та продовжує працювати на обійманій посаді голови департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) у Київській області.

Разом із Володимиром Карплюком він через вибудовану мережу посередників тісно співпрацює із великими забудовниками Ірпеня, отримуючи від них хабарі за погодження містобудівної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Сліди красивого життя

Участь у корупційних схемах Карплюка, звісно ж, знаходить відображення і в деклараціях Коломійця. Але частину набутого за незаконно отримані кошти майна він також ховає у нетрях сімейних зв’язків. Зарплата у службовця відносно скромна – відповідно до декларації, в 2018 році він заробив трохи більше як 400 тис. грн. або еквівалент $1,2 тис. на місяць. Утім за цей рік Коломійцеві вдалось обзавестись квартирою у с. Чубинське (частково записана на сина від колишньої коханки, а тепер цивільної дружини Віти Клименко, яка також колись працювала в департаменті ДАБІ) площею 75,6 кв м. Доходи чиновника в 2017 році були ще скромнішими. Однак це не завадило йому купити і записати на батька, екс-співробітника ДО Північне Київське територіальне управління національної гвардії (військова частина: ВЧ 3001), будинок площею 165 кв. м, в якому нині насправді проживає сам Коломієць із новою родиною.

Загалом за період з 2014 по 2019 рр. Олександр Коломієць набув у власність і записав на різноманітних родичів понад десяток об’єктів нерухомості. Зокрема, зокрема, 8 земельних ділянок, 4 житлових будинки і 1 квартиру. Найімовірніше, що з огляду на низькі офіційні доходи, всі ці активи було набуто у корупційний спосіб – у тому числі, через схему Володимира Карплюка.

Наприклад, крім будинка в Хотові, на батька Коломійця записано ще й земельну ділянку у цьому ж селі, а також ділянку в с. Старе разом із житловим будинком (придбані в 2016 році). Мати Коломійця також за документами володіє землею в Старому (з 2016 року). Колишня дружина Оксана отримала в спадок після розлучення квартиру на понад 100 кв. м. на вул. Срібнокільській в Києві (придбано в 2016 році, уже після розлучення, але для Коломійця це нічого не значить: спільну доньку вона також народила вже після розлучення).

На батька цивільної дружини (колишньої коханки) Коломійця Віти Клименко оформлено півбудинку в с. Безуглівка (куплено наприкінці 2018 року) разом із земельною ділянкою. А її мати оформила на себе будинок на 197 кв м в селі Велика Олександрівка у 2015 році. Також Коломієць оформлював будинки і землю на старшого брата і на його колишню дружину.

Крім того, Коломієць також не вказав в жодній декларації, що окрім стареньких Мітсубісі Паджеро Спорт 2000-го і Тойоти Камрі 2007 років – він також разом зі старшим братом Валерієм Коломійцем користується автомобілем марки Land Rover Defender 2007 року випуску, який обслуговує в Київському центрі «Сервіс Ленд Ровер Клуб». Цей автомобіль зареєстровано на Бугая Володимира Івановича, ймовірно, ще одного родича Коломійця із с. Старе Бориспільського району, звідки той родом.

Варто також зазначити, що Олександр Коломієць не вказав у своїх деклараціях факт арешту 17.05.2010 всього його майна з боку ВДВС Бориспільського МР УЮ на користь ЗАТ «ОТП Банк» в рамках забезпечення позову банку щодо повернення кредитних коштів в сумі 167 417,11 грн. Вказана інформація міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна Міністерства юстиції України.

Однак в Національному агентстві із запобігання корупції про це дізналися із подивом і, за нашою інформацією, готують відповідні протоколи.

Нагадаємо, що подання недостовірної інформації в декларації – це до двох років тюрми. Соратників Володимира Карплюка, схоже, це не сильно турбує, як і причетність до інших кримінальних схем. Втім, якщо сам Карплюк ще має мінімальний шанс сховатися від кримінального переслідування у Верховній Раді, то на його оточення і «підкришних» недоторканність не розповсюджується.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

#Поплавський на презентації видав масажиста за професора Кембриджу

Poplavskyi-Mihailo1

Навколо презентації книги Михайла Поплавського «Ректор» розгорівся скандал, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На своїй сторінці в Instagram ректор університету культури і мистецтв опублікував фото і відео з нібито офіційної презентації своєї книги, в якій брали участь офіційні представники Кембриджського університету.

Поплавський зазначив, що його книгу можна буде прочитати в бібліотеці університету.

У той же час, викладач Стенфордського університету Іван Козаченко провів своє власне розслідування і з’ясував, що від Кембриджського університету ніхто офіційно не брав участі.

Презентація проходила в Даунінг Коледжі, який є частиною університету, але Козаченко зазначає, що залу там можна просто орендувати.

У презентації Поплавського брав участь професор Пітер Мілбарк. Його особистість також спробували перевірити, однак такого імені та прізвища в списку співробітників Кембриджа не знайшли.


— Серед жителів Кембриджа знайшовся Пітер Мілбарк — хіропрактик або, іншим словами, масажист, — підкреслив Козаченко.

Туроператора Join Up запідозрили у шахрайстві

lohotron3

 

Поліція відкрила кримінальне провадження щодо туроператора Join Up за підозрою у шахрайстві.

Про це Українській правді розповіла представниця прес-служби поліції Києва Яна Неруш, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Справа щодо Join Up розслідується слідчим управлінням головного управління у Києві», — сказала Неруш.

На уточнююче запитання, представниця поліції зазначила, що проти туроператора ведеться розслідування за статтею 190 ККУ (шахрайство).

 У Join UP стверджують, що діють в межах правового поля і до них досі не надходило жодних заяв з приводу провадження.

Також в Join UP не розуміють, що стало приводом для розслідування.

Адвокат Віталій Сердюк 24 липня заявив, що справу відкрили ще 9 липня.

Раніше компанія скоротила польотну програму до Туреччини.

#Коломойський і #Боголюбов нашахраювали у Приватбанку на 5,5 мільярда доларів, — результати аудиту

Privat-kolomoysky-bogoliubov-500x315

 

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ.

Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.

Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.

Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників «Приватбанку».

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування).

Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.

«Приватбанк» неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами.

Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.

Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов’язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, «проведення економічного розслідування операцій ПАТ „Приватбанк“ для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації».

Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Раніше Солом’янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом’янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

4 січня було прийнято рішення про заборону юристам Приватбанку судитися з Ігорем Коломойским в українських та закордонних судах.

15 січня стало відомо, що цю забезпечувальну міру скасували.

Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.

Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов’язання банку щодо рефінансування.

Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.

Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.

Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.

Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов’язаними з Приватбанком особами.

Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в «Приваті», а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.

Шахрайство по-новому? Екс-дружина Боголюбова відсудила у державного Приватбанку півмільярда

Kolomoiskyi-Bogolubov1

 

Колишня дружина екс-співвласника Приватбанку Геннадія Боголюбова через суд стягнула з Приватбанку на свою користь 500 мільйонів гривень.

Про це йдеться у судових матеріалах, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Жовтневий райсуд м. Дніпра своїм рішенням частково задовольнив позов Олени Боголюбової до Приватбанку – розірвав кілька депозитних договорів, укладених позивачем і відповідачем у 2014—2016 роках, та стягнув з Приватбанку на користь Олени Боголюбової 15,7 млн дол, 1,8 млн євро і 30,4 млн грн.

НБУ (разом з Фондом гарантування фігурує в справі як третя особа) та Приватбанк подали апеляційні скарги на це рішення.

Видання дізналося про рішення суду першої інстанції з ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області, тоді як текст безпосередньо рішення Жовтневого райсуду м. Дніпра засекречений.

Відповідно до судових матеріалів, за даними Боголюбової, 22 грудня 2016 року її кошти на рахунках у Приватбанку були списані (про що їй стало відомо з системи Приват24), хоча вона не надавала відповідних вказівок.

Екс-співвласник Приватбанку Геннадій Боголюбов публічно розповідав, що в ході націоналізації Приватбанку були списані (примусово конвертовані в акції банку) в т.ч. вклади його колишньої дружини, з якою він розлучився 11 років тому.

Під вказану операцію bail-in у Приватбанку потрапили кошти пов’язаних осіб та вклади інших інвесторів загальним обсягом 29,4 млрд грн.

Після цього Фонд гарантування продав Приватбанк для Міністерства фінансів за 1 грн.

Раніше було оприлюднено копію повідомлення про претензії (notice of claim) Боголюбова, переданої згодом Кабінету міністрів.

Підписант зазначає, що, окрім громадянств України, Ізраїлю та Кіпру він має також громадянство Великобританії і висуває свої вимоги в рамках двосторонньої міжурядової угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій 1993 року, зберігаючи за собою право ініціювати арбітражне провадження у цій справі без подальшого повідомлення українського уряду.

Екс-власник Приватбанку вимагає від влади України відновити шляхом реституції його права на націоналізовану фінансову установу. Окрім прав на Приватбанк, заявник вимагає поновити його активи в банку, які були обмінені на акції додаткової емісії банку в рамках процедури bail-in.

Як альтернативну реституцію варіанту, Боголюбов готовий прийняти фінансову компенсацію його частки в Приватбанку до націоналізації, а також особистих коштів, що зберігаються у фінустанові.

Свої вимоги він аргументує тим, що він був позбавлений прав власності на банк у незаконний спосіб.

Аваковщина. «Євроінтеграційне» шахрайство Криклія з посвідченнями водія. Розслідування

Avakov-vidstavka2-500x375

 

«З 1 січня 2018 року міжнародні українські водійські права припинять діяти на території країн Євросоюзу» — подібні повідомлення рясно розійшлися цими днями українським медіа простором.

З них випливає, що апокаліпсис має статися через виконання Україною своїх зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію. ЗМІ при цьому посилаються на керівника Головного сервісного центру МВС України Владислава Криклія.

Спрощено медіа картина виглядає так: Україна повинна до кінця року перейти на «європейські» посвідчення водія з вимогами до них, закладеними у відповідних законах ЄС — і лише з такими «правами» можна буде їздити до Євросоюзу.

Більше того, за словами Криклія, українські водії уже зараз не можуть в’їздити до ЄС зі старими ламінованими «правами», які не містять терміну дії.

“Вони були безстроковими. Відповідно, такі посвідчення не приймають на стороні ЄС, — стверджував він.

Ну а головний месидж від цієї «кампанії» виглядав так: десь восени має розпочатися видача саме тих нових посвідчень водія, з якими після Нового року і можна буде їздити в ЄС. Треба розуміти, українці вже тепер мали би почати формувати черги на отримання цих «прав». Було названо навіть ціну — 201 грн. за штуку.

Що передбачає асоціація?

Угода про асоціацію справді містить положення щодо приведення Україною водійського посвідчення у відповідність до стандартів Євросоюзу. А саме — впровадження відповідного закону ЄС — Директиви Ради № 91/439/ЄЕС від 1991 року, модернізованої 2006-го іншою директивою, 2006/126/EC.

Вона постановляє, наприклад, що водійські посвідчення для категорії В можуть бути чинними максимум 15 років, для професійних категорій — 5 років. Правда і те, що передбачено електронний чіп як запобіжник від підробки. Йдеться і про необхідність регулярного медогляду, про який також згадують в МВС. І так далі.

На цей документ і посилався Владислав Криклій — що, в результаті, й породило масу недостовірної інформації. Втім, під час спілкування з ЄвроПравдою чиновник зауважив, що ЗМІ його слова перекрутили.

Згодом ми отримали від керівника Головного сервісного центру  МВС письмовий коментар. Він справді дуже відрізняється від масово поширеної медійної версії.

Перше — Україна не зобов’язана запроваджувати норми щодо посвідчення водія, прописані у згаданій директиві.

“Як і усі директиви, вона несе рекомендаційний характер. Тож ми, зі своєї сторони, розглядаємо рекомендовані норми, їх імплементацію та форму введення в Україні, — підкреслив Владислав Криклій.

«Головний сервісний центр МВС працює над пропозиціями щодо відповідних законодавчих змін та запропонує їх на розгляд парламенту вже восени. Як тільки такі пропозиції нами будуть сформовані, ми поіформуємо суспільство, що саме пропонуємо для впровадження в Україні та у якій формі», — обіцяє посадовець.

Друге — навіть якщо «європейського» типу посвідчення водія будуть схвалені для видачі в Україні, це не означатиме неможливості поїздок до ЄС із нинішніми «правами».

“Реалізація положень директиви або можливих нововведень буде стосуватися лише тих, хто у майбутньому буде отримувати посвідчення водія вперше або вже замінювати їх після прийняття таких норм, — каже Криклій.

«В Україні вже видаються національні посвідчення водія, які відповідають частково нормам ЄС. А оскільки закон зворотної дії не має, то у разі прийняття нами нових норм громадяни не повинні будуть міняти посвідчення водія у терміновому порядку», — додає він.

Власне, переконатися в цьому можна й проглянувши згадану директиву, яка в ЄС набула чинності у січні 2013 року. В ній жодним словом не сказано про те, що стають недійсними для руху в Євросоюзі всі попередні водійські посвідчення.

Більше того, у документі записано: «Будь-яке право на керування, надане до 19 січня 2013 року, не може бути скасоване або жодним чином не закріплене положеннями цієї директиви».

Природним є і рекомендаційний характер директиви для України. Адже її призначено насамперед для внутрішнього вжитку країнами ЄС.

«Правила, що стосуються посвідчень водія, є суттєвим елементом спільної транспортної політики, внеском у покращення безпеки на дорогах, полегшення вільного руху осіб, які обирають проживання в іншій державі-члені, аніж та, що видала посвідчення», — так обгрунтовано нововведення.

Тобто, на практиці нововведення стосуються насамперед тих водіїв, які є громадянами країн-членів ЄС і постійно проживають в іншій країні. Угодою про асоціацію між ЄС та Україною не передбачено таких можливостей для українських громадян — а для короткострокових поїздок, знову ж, цілком достатньо нинішніх водійських посвідчень.

«Права» без терміну дії — як бути з ними?

Окреме питання, яке було актуалізоване цією історією — чи можуть їздити до ЄС власники старих ламінованих прав без терміну дії?

На запитання ЄвроПравди щодо цього Владислав Криклій уже не дав прямої відповіді — на відміну від згаданих вище попередніх коментарів для ЗМІ.

«Сьогодні в Україні видають національні посвідчення водія, приведені до міжнародних стандартів та якими можна користуватися в Україні та за кордоном, а також міжнародні посвідчення водія, відповідно до дії Женевської та Віденської конвенцій про дорожній рух», — відповів він.

«Національні посвідчення водія останнього зразка – пластикові, вони містять повну інформацію про власника, дату видачі та термін дії і саме ними можна користуватися на території ЄС», —  лише натякає він на неможливість користуватися за кордоном безстроковими посвідченнями.

Згідно з Міжнародною конвенцією про дорожній рух, посвідчення водія справді повинно мати термін дії. Але обов’язковою ця вимога стала 29 березня 2011 року — і стосується посвідчень, виданих державами-учасницями саме після цієї дати.

Водночас згідно зі статею 43 конвенції видані раніше документи і надалі мають визнаватися. До слова, контроль на кордоні ЄС не передбачає перевірку посвідчень водія — прикордонники та митники дивляться лише техпаспорт на авто.

Про що свідчить ця історія?

По-перше, чиновники в спілкуванні з медіа повинні максимально точно роз’яснювати подібні чутливі питання. Так, щоби гарантовано уникнути невірного трактування і не давати приводів для спекуляцій та підозр щодо певних корисливих мотивів держави — звісно, якщо таких справді немає. Зрештою, щоб не дискредитувати ідею європейської інтеграції загалом та належного виконання Угоди про асоціацію зокрема.

Тим більше, що раніше з боку МВС уже були спроби «стимулювати» водіїв масово міняти «права» та державні номери — і це так само обумовлювалося потребою виконувати міжнародні зобов’язання.

Найгучніша історія мала місце 2011 року — з подачі тодішнього очільника МВС Анатолія Могильова.

Він заявив, що згідно з вимогами згаданої вище Міжнародної конвенції з дорожнього руху водіїв зі старими «правами» без терміну дії з 29 березня 2011-го за кордон не пускатимуть. Відповідно, такі посвідчення треба терміново поміняти.

Однак заява Могильова швидко виявилася примітивною брехнею.

Як уже було сказано вище, найпізніше з 29 березня 2011 року всі держави-учасниці конвенції повинні були почати видавати посвідчення водія з зазначеним у них адмінтерміном — а не міняти чинні.

Зрештою, тоді МВС визнало власну дезінформацію. До речі, попутно офіційно підтвердивши: з ламінованими правами без терміну дії можна продовжувати їздити за кордон. У нинішньому МВС це заперечують, хоча у конвенції відтоді нічого не змінилося.

Наступна спроба «розведення» трапилася 2015 року.

Тоді в Міністерстві внутрішніх справ вигадали нову казку — мовляв, виконання євроінтеграційних зобов’язань передбачає перехід на нові реєстраційні автономери. “Європейська правда ” писала про це у статті «ДержАвтоІмітація: урядове прочитання європейських стандартів».

Батьком скандалу став тодішній заступник міністра внутрішніх прав Сергій Чеботар.

«Нові номерні знаки країн Європи, які використовуються на етапі набуття членства в Європейському Союзі, в Україні будуть введені вже з 31 березня цього року», — заявив він, пішовши у своїх фантазіях навіть далі за асоціацію з ЄС — прямісінько до членства.

«В Угоді про асоціацію немає жодних норм щодо зовнішнього вигляду реєстраційних номерів автомобілів. Навіть в ЄС немає гармонізації з цього приводу», — заявили у тоді у представництві ЄС в Україні.

Хочеться сподіватися, що подібне «євроінтеграційне» шахрайство з боку держорганів в минулому. Хоча, звісно, суспільство повинно лишатися пильним.

Анатолій Марциновський, Національне бюро розслідувань України

Редактор sprotiv.org Вадим Гладчук поскаржився до Страсбургу на свавілля судді Анатолія Нагорного

Gladchuk-pravosudya3-1

Опозиційний журналіст, редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук звернувся до Європейського Суду з прав людини зі скаргою на незаконне засудження за адміністративне правопорушення, якого він не вчиняв.

Влітку 2015 року сільський голова Бобриці Олександр Король, якого Гладчук неодноразово критикував у публікаціях та у розмовах з селянами, та його знайома Вікторія Жданюк звинуватили Гладчука в тому, ніби його собаки покусали Жданюк.

Дільничний інспектор Мельник сфабрикував несуразний протокол і, залякуючи матір Гладчука цим протоколом, Жданюк видурила 22 тис гривень. З цього приводу Гладчук одразу подав до поліції заяву про шахрайство, відкрите кримінальне провадження, яке знаходиться зараз в підвішеному стані, бо ніяких слідчих дій не проводиться.

Києво-Святошинський районний суд двічі повертав на доопрацювання протокол Мельника через бездоказовість.

Зрештою справу було закрито за відсутністю складу правопорушення. Однак Жданюк подала апеляцію, яку мав розглядати суддя апеляційного суду Київської області Анатолій Нагорний. З’явившись до суду у вказаний в повістці час, на 11 годину ранку, Гладчук дізнався від помічника судді, що Нагорний розглянув справу о 9 годині, поспішаючи піти у відпустку.

Пізніше з постанови судді Нагорного виявилося, що він без будь-яких доказів та ігноруючи клопотання Гладчука визнав його винним у порушенні правил тримання собак, яких в Бобриці взагалі не існує, бо сільська рада всупереч закону їх не затвердила, та закрив справу за закінченням терміну притягнення до адміністративної відповідальності.

Скарга на суддю Нагорного до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України досі не розглянута. Водночас, з Апеляційного суду Київської області Гладчуку надіслали звіт про підсумки внутрішньої перевірки, яким всю вину за фальшування повістки було покладено на секретаря судді Нагорного, пані Яцюк.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 липня 2015 року, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року, визнано протиправними дії дільничного Мельника із складання протоколу про адміністративне правопорушення на Гладчука від 20 квітня 2015 року.

Новий вид шахрайства від Приватбанку, — обманюють банкомати

bankomat1

 

«Це такий новий вид шахрайства, я так розумію», — пише у фейсбуці Ольга Кошеленко, повідомляє Банкіск.

«Будьте обережні.

Знімала я в приватбанківському банкоматі достатньо велику сумму. Машина відрахувала стос купюр по 50 і 100 грн, обидва номінали — окремо. Звичайно, я б їх не перераховувала, але ці гроші повертала як борг, тому мій пильний позичальник перерахував — бракувало 50 грн. Виявилося, що між купюрами номіналом 100 „заховалася“ одна 50.

Звернення в банк нічого не дали — у них інкасація показала, що все правильно.

Звичайно, 50 грн не та сума, яка щось кардинально для мене вирішує, але це нечесно.

В помилки інкасаторів я не вірю.

І пообіцяла приватбанку піар», — зазначила Ольга Кошеленко.

У Львові вкладники заблокували вхід до CityCommerce Bank. Відео

deneg-netБіля головного відділення CityCommerce Bank у Львові на пікет зібралося кілька десятків людей. Вкладники вимагають повернути їхні депозити, які вони не можуть отримати уже понад півроку.

Люди вклали тисячі гривень на депозитні рахунки. Коли ж термін договору завершився, у банку сказали, що немає готівки.

«Мені сказали: прийдіть завтра. Я приходжу щодня. І так уже півроку. Ходжу сюди як на роботу, а грошей мені ніхто не повертає», – розповіла вкладниця банку Марина.

За словами вкладників, працівники банку, аби не віддавати їм гроші, підробляють документи. Так, нібито уклали з ними нові договори на депозити, однак жоден із вкладників не підписував цих документів.

«Після того, як я розірвав договір, виявилось, що існує новий договір на моє ім’я і прізвище. І нібито туди вони перенаправили ті гроші. Але це «відмазка» – я нічого не підписував. Це звичайне шахрайство», – розповів вкладник Володимир.

Люди запевняють: пікетуватимуть банк, допоки їм не повернуть гроші. Щодня приходитимуть до головного відділення о 9:00, повідомляє Національне бюро розслідувань України.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: