Сообщения с тегами ‘Гизо Углава’

Заступник директора НАБУ Гізо Углава до призначення літав до екс-регіонала Ставицького. Фото

uglava-stavytskyj1-375x500

 

Заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава на початку 2015 року міг зустрічатися з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти Слідства.Інфо отримали фотографію, яка про це свідчить.

За інформацією їхніх джерел, зустріч відбулася у січні-лютому 2015 року у Тель-Авіві.

Ще восени 2014 року була інформація, що Ставицький став громадянином Ізраїлю і змінив прізвище на Розенберг.

Журналісти-розслідувачі зазначають, що в оздобленні закладу харчування видно написи на івриті.

Один із чоловіків за столиком схожий на Ставицького – міністра часів екс-президента Віктора Януковича, а інший, який сидить боком, – на Углаву, що підтвердили дослідники «Белінгкет».

Від своїх джерел Слідство.Інфо отримало інформацію, що Углава нібито пропонував Ставицькому домогтися переведення справи екс-міністра з Генпрокуратури до НАБУ і посприяти її позитивному для втікача вирішенню.

Перевірити інформацю щодо суті зустрічі Слідству.Інфо не вдалося.

Півтора місяці Слідство.Інфо намагалися отримати коментар Гізо Углави.

«Спочатку перший заступник директора НАБУ перебував у відрядження і не міг зустрітися з журналістами. Після відрядження ситуація не змінилася, перемовини про інтерв’ю тривали тижнями. А коли журналіст Слідства.Інфо напряму спитав про зустріч зі Ставицьким, посадовець просто перестав відповідати на повідомлення», – йдеться в замітці.

Спроба журналістів потрапити до Углави на прийом громадян теж не вдалася. Перед прийомом кожен має написати запитання, які збирається поставити чиновнику. Журналіст так і зробив, але до кабінету заступника директора бюро його так і не покликали.

А Едуард Ставицький під час розмови скайпом не одразу пригадав ту зустріч, а коли журналісти показали йому фото, визнав: «Я себе тут впізнаю, безумовно».

Він підтвердив приблизний час зустрічі: «Це фото, судячи з моєї зачіски і вигляду, десь 2014 рік…  Чи це 2015-й, як ви кажете, січень… На жаль, у мене така тоді була ситуація… цей 2014 рік дуже важкий був для мене… того що міграція була і таке все інше».

Але свого співрозмовника Ставицький пригадати не зміг: мовляв, у той час було дуже багато різних зустрічей. І навіть ім’я Гізо Углави йому ні про що не сказало.

«Я особисто по імені і прізвищу, які ви мені зараз задаєте, не згадую цю персону», – заявив екс-міністр.

У прес-службі НАБУ на запитання про зустріч Углави й Ставицького відповіли: «НАБУ не розслідує і ніколи не розслідувало справ стосовно Ставицького. Відтак, повідомлення про нібито таємні переговори першого заступника директора зі Ставицьким щодо „закриття“ є неправдивими».

Директор НАБУ Артем Ситник проігнорував прохання журналістів прокоментувати ймовірну зустріч його заступника з колишнім міністром.

Повноваження заступника директора бюро Гізо Углава отримав лише у квітні 2015 року.

Закон, за яким було створено бюро, набув чинності у січні 2015 року. Гізо Углава входив до групи експертів, яка розробляла законодавство щодо створення НАБУ.

На початку 2015 року справи щодо корупційних дій екс-посадовців залишалися  у ГПУ.

У лютому 2015 року Ставицького підозрювали у привласненні, розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах і в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, також він фігурував у справі про відчуження території «Межигір’я».

З приводу останньої справи до Ставицького в Ізраїль восени 2016 року літали заступники генпрокурора Луценка.

У травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол припинив розшук Ставицького.

На початку 2018 року ГПУ завершила справу проти Ставицького – і викликала його для ознайомлення з матеріалами.

У травні 2018 року ГПУ направила до суду звинувачувальний акт стосовно Ставицького справу щодо незаконної передачі комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» компанії «Надра України», а потім у приватні руки.

НАБУ та САП оприлюднили докази винуватості Дейдея у незаконному збагаченні. 2 відео

Dedey-Evgen2

 

НАБУ та САП категорично не погоджуються з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у спільній заяві двох відомств.

 «Наголошуємо, уся доказова база, здобута детективами НАБУ у законний спосіб під процесуальним керівництвом прокурорів САП, є цілком достатньою для прийняття рішення про зняття з парламентаря депутатської недоторканості», — запевнили у відомствах, нагадавши, що у комітеті подання назвали «недостатньо обґрунтованим, невмотивованим» та таким, що «не містить конкретних фактів».

У заяві зазначається, що позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея — вже у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»).

На сайті НАБУ також опублікували фрагменти відеодопиту одного зі свідків, аудіозаписи телефонних розмов окремих осіб, а також детальна схема аналізу структури доходів та витрат Євгена Дейдея і його дружини.

З усією цією інформацією, згідно із заявою, під час засідання 3 липня були ознайомлені члени регламентного комітету.

За даними НАБУ та САП, оприлюднені дані підтверджують, що фінансове зобов’язання було зазначено Євгеном Дейдеєм у деклараціях ймовірно з метою легалізації джерел отримання (походження) коштів та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі.

Антикорупційні відомства розяснюють, що документально підтверджений сукупний дохід подружжя Дейдеїв за період з 14 вересня 2007 року по 31 грудня 2016 року склав 1 млн 440 тис. грн.

«Однак це не завадило народному депутатові та його дружині у період 2015—2016 рр набути у спільну сумісну власність лише офіційно підтверджених активів на суму 6 млн 133 тис. грн., що більш ніж у 4 рази перевищує сукупний дохід сім’ї за весь період отримання доходів», — зазначається у заяві.

Відповідно до електронних декларацій особи, поданих Дейдеєм за 2015-й та 2016-й роки, його дружина має фінансові зобов’язання перед підприємцем Ігорем Лінчевським в сумі 3 млн 500 тис. грн, що могло б частково пояснити спосіб життя та статки народного депутата.

«Натомість під час допиту в якості свідка пан Лінчевський не зміг дати чітких відповідей на запитання, де, коли, за яких обставин передавав позичені кошти дружині нардепа або йому самому. Попри значну суму позики бізнесмен сказав, що письмової угоди між ним та іншою стороною не було», — зазначили у САП та НАБУ.

При цьому, згідно з інформацією, результати негласних слідчих дій, що здійснювалися стосовно підприємця Ігоря Лінчевського, спростовують ці свідчення.

«У телефонних розмовах він радився з іншими особами, якими мають бути його відповіді детективам НАБУ. Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що вірогідно жоден договір позики між дружиною нардепа Дейдея та Ігорем Лінчевським не укладався, а вказана сума коштів не передавалася», — сказано у повідомленні.

«Варто також зазначити, що навіть за умови, що позика відбулася, її сума все одно повністю не покриває всі витрати подружжя Дейдеїв. Легальних доходів, які б дозволили придбати квартиру (2 млн 893 тис. грн) та два автомобілі (вартість кожного перевищує 1 млн 500 тис. грн), не мав ані народний депутат, ані члени його сім’ї», — підкреслюється у заяві.

Як відомо, Генеральна прокуратура просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення».

Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Сам нардеп звинувачення відкидає, називаючи їх «політичним піаром грузинської групи».

Нардеп несе маячню, що перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава, «за вказівкою Саакашвілі ініціював цю нісенітницю».

Сергій Андрушко показав хто вечорами ходить до адміністрації президента #Порошенко. Відео

poroshenko-chort1-500x346

 

До адміністрації президента напередодні та після ухвалення державного бюджету приходили бізнесмени, судді, прокурори та очільники незалежних комісій.

Про це йдеться у сюжеті Сергія Андрушка з Радіо Свободи у програмі «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема, 21 грудня 2016 року біля будівлі журналісти помітили авто, яке належить Леоніду Крючкову. Він є рідним братом та партнером бізнесмена Дмитра Крючкова, який з літа перебуває у розшуку за підозрою розкраданні 346 мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго».

Раніше депутат Сергій Лещенко писав, що так званим «дахом» для Дмитра Крючкова в оборудках на обленерго виступав близький соратник президента України – депутат Ігор Кононенко.

У телефонній розмові з журналістами Леонід Крючков не захотів повідомити, з якою метою ходив до АП, однак і не спростував факту такого візиту.

За кілька днів до того, як на Банковій з’явилося авто Леоніда Крючкова, до адміністрації президента приходив Гізо Углава — перший заступник директора Національного антикорупційного бюро, яке відкрило справу щодо Крючкова.

Углава запевнив, що в АП спілкувався з юридичним управлінням.

Окрім того, 16 грудня біля адміністрації президента до об’єктиву програми «Схеми» потрапив колишній виконувач обов’язків прокурора Києва Олег Валендюк. На момент зйомок він був першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим.

За п’ять днів Валендюк знову прийшов на Банкову, а через два тижні – 3 січня 2017 року – його призначили заступником начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури.

Раніше «Схеми» повідомляли, як у розпал протистояння на Майдані Валендюк отримав нагороду від тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки.

За день до розстрілу Небесної сотні йому призначили грошову премію «за активну участь у вирішенні нагальних питань прокурорської діяльності в умовах складної ситуації, яка виникла в Україні у зв’язку з масовими акціями протесту».

Валендюк відомий тим, що уникнув люстрації після Революції гідності завдяки судовому рішенню Окружного адміністративного суду.

Також до АП приходив голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суддя Борис Гулько.

Він та низка суддів суду, який він очолює, претендують на посади в оновленому Верховному суді, тестування до якого починаються вже цього місяця.

Знімальна група зафіксувала ще щонайменше два автомобілі біля адміністрації президента, що належать суддям. Одна з автівок – з автопарку Верховного суду України – заїхала на територію адміністрації президента через внутрішній дворик.

Друга автівка стояла біля центрального входу до адміністрації президента. Автомобіль з такими номерними знаками належить Опалинській Ользі Петрівні. Людина з таким же іменем нині працює суддею у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.

Визначатиме переможця майбутнього конкурсу суддів Верховного суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Цікаво, що її голова Сергій Козьяков теж частий гість Адміністрації президента України.

21 грудня 2016 року Банкову відвідав Костянтин Ващенко – головуючий на Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка обирає переможців на високі державні посади.

Голова Одеської ОДА Максим Степанов також прийшов до адміністрації президента – того ж дня, що й головуючий на комісії, яка його обрала.

Окрім вже перерахованих осіб, на Банкову приходили Микола Супрун, чоловік колишньої депутатки Людмили Супрун та колишній радник ще Віктора Януковича у часи його прем’єрства.

Також в АП були бізнесмен та колишній депутат від фракції «Батьківщина» Олександр Дубовой, нардеп «Народного фронту» Сергій Пашинський та Дмитро Дубінко — заступник генерального директора держпідприємства «Інформаційні судові системи».

Народний депутат Сергій Березенко взагалі має свій кабінет у будинку, де працює президент України.

До нього на прийом приходив депутат від Радикальної партії Андрій Артеменко.

На Банкову також приходили лідер Радикальної партії Олег Ляшко з одним із головних спонсорів партії депутатом Сергієм Рибалком.

Біля Адміністрації президента знімальна група програми зустріла й народного депутата Костянтина Жеваго, нардепа «Народного фронту» Андрія Іванчука та колишнього голову
Держкомпідприємництва за часів президента Януковича Михайла Бродського.

Журналісти звернулися до АП з проханням пояснити мету візиту вищезазначених осіб на Банкову, однак отримали відповідь, що ці дані захищені законом «Про доступ до публічної інформації».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: