Сообщения с тегами ‘Фінансова ініціатива’

Шахрай Бахматюк винен державі майже 30 мільярдів, — заява Нацбанку

Колишній власник двох банків «Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі Банк» Олег Бахматюк винен державі 29,3 мільярди гривень.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку у Facebook.

«Заборгованість Бахматюка перед державою більша, ніж передбачені кошти на ліки для українців у Держбюджеті-2020», — підкреслили в НБУ.

Зазначається, що сума боргу складається з:

11 млрд грн – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який виплатив цю суму вкладникам двох банків – «Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі Банку», власником яких був Бахматюк;

10,6 млрд грн — Національному банку за кредитами рефінансування, виданим згаданим банкам;

7,7 млрд грн — трьом державним банкам.

«Щоб гарантувати повернення коштів за кредитами рефінансування, свого часу НБУ не лише домігся від Бахматюка офіційного визнання себе власником „Фінансової ініціативи“ та „ВіЕйБі Банку“, але й вперше уклав з ним договір особистої поруки.

Заборгованість Бахматюка перед НБУ забезпечена його особистими поруками про її погашення на загальну суму 8,6 млрд грн та майновими поруками його компаній», — йдеться у повідомленні.

У НБУ заявили, що подали проти Бахматюка та його компаній більше 50 позовів в суди, щоб «ці поруки перетворилися у реальне повернення коштів».

«Однак навіть 19 перемог у судах не дозволили поки забезпечити погашення боргів: реалізація майна Державною виконавчою службою йде напрочуд кволо», — зазначили у НБУ.

Вищий антикорупційний суд визначив для експершого заступника Нацбанку Олександра Писарука запобіжний захід у вигляді застави у 5 мільйонів гривень.

11 листопада НАБУ заявило про затримання 7 осіб за підозрою у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком у 2014 році ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Йдеться про колишніх та чинних посадовців Національного банку, «ВіЕйБі Банк» та приватних компаній, пов’язаних із кінцевими бенефіціарами «ВіЕйБі Банку».

Як стало відомо, НАБУ затримало екс-заступника голови Національного банку Олександра Писарука, повідомляє БанкІск.

Причина — можливі зловживання у справі щодо збанкрутілого банку Олега Бахматюка.

Олександр Писарук в 2014—2015 роках працював першим заступником глави Національного банку і відповідав за банківський нагляд. Тоді НБУ очолювала Валерія Гонтарєва.

У жовтні 2014 року Нацбанк виділив ВіЕйБі Банку стабілізаційний кредит на суму 1,2 млрд грн.

В листопаді 2014 року Нацбанк визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор Юрій Луценко вирішив віддати справу в поліцію. Сто томів кримінальної справи щодо зловживань у «ВіЕйБі банку» зберігалися поліцією у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Сама Гонтарева каже, що затримання Писарука  є посиленням терору з боку влади.

Вищий антикорупційний відправив під цілодобовий домашній арешт колишнього виконувача обов’язків начальника управління НБУ по Києву та Київській області Миколу Каленського в справі про привласнення стабілізаційного кредиту для «VAB Банку».

Суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту із правом внесення 15 млн грн застави колишній директорці генерального департаменту банківського нагляду НБУ Аллі Шульзі.

Як одним підписом Луценко зруйнував справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда. Розслідування

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

 Lucenko-Bahmatuk1-500x304

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з’ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру”, — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правдаНаціональне бюро розслідувань України

Нацбанк дозволив не повертати кредити рефінансування банкам Єфремова та Пшонки

Àêöèÿ ïðîòåñòà ïðîòèâ «áàíêîâñêîãî ïðîèçâîëà» âî Ëüâîâå 4 ìàðòà 2009 ã.Минулого тижня Нацбанк дозволив ряду банків до грудня 2014 не повертати кредити рефінансування і кредити на підтримку ліквідності.

Про це пише Forbes.

Як повідомляється, вперше в історії банківської системи кредитно-фінансовим установам дозволено не повертати навіть кредити овернайт.

Опитані Forbes банкіри стверджують, що рішення про реструктуризацію пов’язано з вимогами Міжнародного валютного фонду.

Зокрема, місія МВФ при підписанні меморандуму з урядом і НБУ зажадала від Нацбанку гарантій якнайшвидшого повернення рефінансування, виданого в 2008—2009 роках.

Відповідні платежі були зроблені Ощадбанком, Укрексімбанком та Дельта Банком.

Однак інші банки так і не приступили до масштабного повернення кредитів. Більш того, погіршення фінансової дисципліни клієнтів і девальвація зажадали нових стабілізаційних кредитів від НБУ.
«У результаті переговорів між банками і регулятором, а також між НБУ і МВФ, було досягнуто рішення про відстрочення повернення рефінансування», — пояснює глава Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Постанову НБУ під номером 551 було презентовано на правлінні як «урізаний» варіант масштабного проекту центробанку з реструктуризації заборгованості комерційних банків.

Правда, якщо раніше мова йшла про реструктуризацію рефінансування на три роки (5% протягом 2014 року, по 30% в 2015 і 2016 роках, і 35% протягом 2017-го по фіксованій ставці), то військові дії на південному сході істотно підкоригували плани НБУ.

Повернення рефінансування, як і управління валютним курсом, переведені в ручний режим.

Неформально регулятор ухвалив раз в три місяці переглядати терміни повернення рефінансування і приймати рішення про індивідуальні умови цього повернення.

Таким чином Валерія Гонтарєва істотно розширила неформальні повноваження глави генерального департаменту НБУ щодо грошово-кредитної політики Олени Щербакової і директора департаменту банківського нагляду Олени Шульги.

Згідно з 551-ю постановою, банки зможуть повернути кредити, термін погашення яких припадає на вересень-жовтень, 10 грудня 2014 року. При цьому не визначено перелік банків, які підпадають під дію рішення НБУ. А також неясно, чи будуть продовжені терміни повернення кредитів рефінансування для банків, які повинні розрахуватися з НБУ, наприклад, в листопаді.

Головне ж невдоволення банкірів викликано небажанням Нацбанку прописувати в постанові чіткі критерії повернення раніше виданих кредитів і вимог до використання нових позик, які НБУ виділяє, як вважають банкіри, вибірково.

«Запроваджуючи для низки банків парникові умови, регулятор не відстежує платіжну дисципліну фінансових установ — на ринку величезна кількість банків-зомбі, які не проводять платежі, затримують повернення вкладів, але при цьому департамент банківського нагляду закриває на них очі», — обурюється один з авторитетних банківських менеджерів.

Як повідомили джерела в Нацбанку, постанова №551 прийнята, в першу чергу, для стабілізації ситуації в ряді найбільших банків — зокрема, у ПриватБанку, Пумбі, «Фінансової ініціативи», «Надра», «Фінанси і Кредит», «Дельта».

«У деяких банків на коррахунку в вересні було менше ліквідності, ніж необхідно для повернення кредитів НБУ», — розповів чиновник центробанку.

За його даними, банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго потрібно повертати близько 200 млн гривень щомісяця до лютого. На «Надра» на вересень припадає пік виплат за кредитами НБУ — близько 900 млн гривень.

Банку VAB Олега Бахматюка потрібно повертати НБУ 150 млн гривень в місяць. Величезні борги у ПриватБанку, Дельта Банку і банку «Надра». Останньому потрібно повернути НБУ значну суму в грудні, і зараз менеджмент веде з НБУ переговори про відстрочку повернення рефінансування на три місяці.

Також відстрочку по розрахунках з НБУ отримали банки «Київська Русь», «Південний», Фінбанк, «Експо», Укркомунбанк, «Перший», «Демарк», Полікомбанк, Інвестбанк і «Порто-Франко». Однак це сталося автоматично.

«Ці банки просто потрапили „в шоколад“ разом з великими, щоб не було збурення на ринку», — пояснює співробітник Нацбанку.

При цьому банкіри стверджують, що регулятор продовжує видавати кредити рефінансування ряду обраних банків, що викликає особливе обурення на ринку.

Як відомо, «Укркомунбанк» з групи одного з лідерів партії регіонів Олександра Єфремова; «Фінбанк» належить одеським бізнесменам Борису Кауфману і Олександру Грабовському, які входили в пул бізнесменів, наближених до Віктора Януковича; банк «Перший», підконтрольний сину генпрокурора Віктора Пшонки нардепу від партії регіонів Артему Пшонці.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: