Сообщения с тегами ‘Валерія Гонтарєва’

Шахрай Бахматюк винен державі майже 30 мільярдів, — заява Нацбанку

Колишній власник двох банків «Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі Банк» Олег Бахматюк винен державі 29,3 мільярди гривень.

Про це повідомляє пресслужба Нацбанку у Facebook.

«Заборгованість Бахматюка перед державою більша, ніж передбачені кошти на ліки для українців у Держбюджеті-2020», — підкреслили в НБУ.

Зазначається, що сума боргу складається з:

11 млрд грн – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який виплатив цю суму вкладникам двох банків – «Фінансова ініціатива» та «ВіЕйБі Банку», власником яких був Бахматюк;

10,6 млрд грн — Національному банку за кредитами рефінансування, виданим згаданим банкам;

7,7 млрд грн — трьом державним банкам.

«Щоб гарантувати повернення коштів за кредитами рефінансування, свого часу НБУ не лише домігся від Бахматюка офіційного визнання себе власником „Фінансової ініціативи“ та „ВіЕйБі Банку“, але й вперше уклав з ним договір особистої поруки.

Заборгованість Бахматюка перед НБУ забезпечена його особистими поруками про її погашення на загальну суму 8,6 млрд грн та майновими поруками його компаній», — йдеться у повідомленні.

У НБУ заявили, що подали проти Бахматюка та його компаній більше 50 позовів в суди, щоб «ці поруки перетворилися у реальне повернення коштів».

«Однак навіть 19 перемог у судах не дозволили поки забезпечити погашення боргів: реалізація майна Державною виконавчою службою йде напрочуд кволо», — зазначили у НБУ.

Вищий антикорупційний суд визначив для експершого заступника Нацбанку Олександра Писарука запобіжний захід у вигляді застави у 5 мільйонів гривень.

11 листопада НАБУ заявило про затримання 7 осіб за підозрою у заволодінні 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту, наданого Національним банком у 2014 році ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Йдеться про колишніх та чинних посадовців Національного банку, «ВіЕйБі Банк» та приватних компаній, пов’язаних із кінцевими бенефіціарами «ВіЕйБі Банку».

Як стало відомо, НАБУ затримало екс-заступника голови Національного банку Олександра Писарука, повідомляє БанкІск.

Причина — можливі зловживання у справі щодо збанкрутілого банку Олега Бахматюка.

Олександр Писарук в 2014—2015 роках працював першим заступником глави Національного банку і відповідав за банківський нагляд. Тоді НБУ очолювала Валерія Гонтарєва.

У жовтні 2014 року Нацбанк виділив ВіЕйБі Банку стабілізаційний кредит на суму 1,2 млрд грн.

В листопаді 2014 року Нацбанк визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор Юрій Луценко вирішив віддати справу в поліцію. Сто томів кримінальної справи щодо зловживань у «ВіЕйБі банку» зберігалися поліцією у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Сама Гонтарева каже, що затримання Писарука  є посиленням терору з боку влади.

Вищий антикорупційний відправив під цілодобовий домашній арешт колишнього виконувача обов’язків начальника управління НБУ по Києву та Київській області Миколу Каленського в справі про привласнення стабілізаційного кредиту для «VAB Банку».

Суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту із правом внесення 15 млн грн застави колишній директорці генерального департаменту банківського нагляду НБУ Аллі Шульзі.

Гонтарєва допомагала банку Медведєва гасити 160 млн євро боргу Клюєва. Подробиці

Gontareva-Valerya14-500x315

 

Глава НБУ Валерія Гонтарєва, можливо, сприяла виведенню 160 млн євро з «Промінвестбанку», що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у «Фейсбуці» написав журналіст Олександр Дубінський.

«Скандал, який легко може затьмарити історію співпраці Гонтаревої з ВТБ.

Цілком можливо, Гонтарєва сприяла виведенню 160 млн євро з Промінвестбанку, що належить російській держкорпорації ВЕБ на чолі з Дмитром Медведєвим», — пише журналіст.

За його словами, ці гроші пішли на виплату боргів Клюєвих.

«Я тримаю в руках листування, в якій фігурують прізвища людей, що збігаються з прізвищами топ-менеджерів Нацбанку.

У цьому листуванні вони обговорюють залишок гарантій Промінвестбанку на 160 млн євро, виданих компаніям Клюєвих „Солар“ під контракт на закупівлю обладнання у китайській корпорації CNBME.

Відправник з прізвищем Ольги Шаповал з управління кураторів банків НБУ призводить довідку, з якої випливає, що „сонячний“ бізнес Клюєвих був перереєстрований в Криму за російськими законами в липні 2015 року.

Не дивлячись на це, Промінвестбанк погашає від свого імені гарантії, видані Клюєвими корпорації CNBME. Що насправді є виведенням капіталу з українського банку перед його банкрутством (!). В НБУ підозрюють, що Клюєви закривають цей борг російському держбанку на території Росії, а гроші ВЕБовці платять з України — так як не мають наміру зберегти тут банк.

Що цікаво, в довідці сказано, що ПІБ маніпулює звітністю і не показує в ній заборгованість „Соларов“, а також приховує від НБУ клюєвський борг в розмірі 87 млн ​​євро (2.7 млрд грн).

Після уточнюючих питань відправника з прізвищем (екс-) першого заступника голови НБУ Писарука, відправник з прізвищем директор департаменту банківського нагляду Рожкової повідомляє, що компанії Клюєвих — виявляється- не може заплатити Промінвестбанку, так як знаходяться під санкціями.

Після чого слідує — як я це зрозумів — формальний дозвіл від імені відправника з прізвищем Гонтарєва випустити з України в оплату рахунків Клюєвих майже 160 млн євро (4.8 млрд грн), „тому що раз бізнес працює треба платити“», — додає журналіст.

Gontareva-Kluev1

«Китайці сказали, що бізнес працює, це не Кримський актив Солара і може виплачувати їм невеликі суми по реструктуризації. Думаю, що якщо бізнес працює, то він повинен платити за боргами і постачальникам і банкам не залежить від санкцій на акціонера».

«Нагадаю, після цих подій НБУ вже двічі рефінансував Промінвестбанк на 400 млн грн (загальний борг перед НБУ 2.7 млрд грн). А росіяни днями заявили, що мають намір від ПІБ позбутися, який відчуває гострі проблеми з ліквідністю», — підсумовує він.

Гонтарєва — кума Порошенка?

Gontareva-Valerya1Глава НБУ Валерія Гонтарєва є кумою Петра Порошенка. Про це БанкІску розповіло джерело, наближене до адміністрації президента.

«Для ближнього уточнення глави держави це не є таємницею. Водночас зі зрозумілих причин це не афішується», — зазначив співрозмовник.

Жити по-новому: за рік статки українців зменшилися удвічі! Шокуюче розслідування

spozivchiy-koshik1Днями британська організація Legatum Institute оприлюднила результати щорічного дослідження — так званий рейтинг процвітання.

У 2014 році Україні у списку із 142 країн, який ще називають рейтингом добробуту, вдалося піднятися на одну сходинку, посівши 63 місце.

Проте добробут значній частині населення, як і раніше, може лише снитися.

Крім тяжких випробувань у вигляді інфляції та девальвації, на долю громадян випала раптова бідність. Люди зі сходу України за мить втратили майже все.

Звичайно, у багатьох громадян з інших частин держави перспективи не кращі. На думку заступника постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Ініта Пауловіч, «існують нові виклики, які можуть відновити проблеми крайньої бідності».

З часу перемоги другого Майдану відбулося стрімке знищення більшої частини середнього класу. Найбільш масова його частина через девальвацію збідніла майже удвічі і наблизилася до межі бідності.

Попереду важка зима і непередбачена весна, але вже зараз курс долара становить 16 грн. Схоже, це не межа. За рік статки українців зменшилися удвічі. Доводиться констатувати сумний факт: нова влада не вміє керувати економікою. На відновлення добробуту людей тепер підуть роки.

Макропесимізм

Краще за всі слова про масштаби будь-якої проблеми говорять цифри. Недавно Держстат повідомив, що у вересні середня номінальна зарплата українців зросла на 3,3% до 3 481 грн порівняно з 3 370 грн у серпні.

Новина гарна, але насправді ситуація не така оптимістична. Реальна зарплата порівняно з серпнем хоч і зросла на 0,3%, але порівняно з вереснем 2013 року впала на 11,4%. Винні цінники на товарах, що стрімко рухаються угору.

«Зарплати законсервовані, значить, добробут громадян падає», — наголошує економіст Василь Юрчишин. Більше того, у вересні заборгованість з виплати зарплат в Україні сягнула 1,93 млрд грн, що на 35,3% більше порівняно з попереднім місяцем. З початку 2014 року борги зросли на 156%.

Це рідкісне явище, каже президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. «Спостерігається реальне збідніння населення», — підкреслює експерт.

За даними кадрового порталу HeadHunter, чверть компаній знизила зарплати співробітникам. «10% опитаних роботодавців кажуть про тотальне зниження зарплати, ще 13% — про зрізання додаткових виплат», — повідомила прес-служба.

Головним болем для українців, які тримали заощадження у гривні, стало падіння курсу національної валюти. За даними НБУ, упродовж січня-серпня 2014 року гривня подешевшала за операціями з продажу населенню на 65,5%.

Девальвація стала однією з причин інфляції. До листопада споживчі ціни в Україні з початку 2014 року збільшилися на 19%, тоді як за весь 2013 рік виросли на 0,5%.

Ця цифра вища за прогноз інфляції 14%, на якому побудований держбюджет-2014, і вже дотягнулася до очікувань Світового банку, який прогнозував прискорення інфляції в Україні до 19% за підсумками 2014 року.

Зменшення доходів населення викликане і недовірою до банківської системи. Українці забирають гроші з депозитів, а значить, втрачають потенційні прибутки у вигляді відсотків за вкладами.

У жовтні голова Нацбанку Валерія Гонтарєва констатувала, що відплив депозитів з банків сягнув 110 млрд грн. Оскільки інші зрозумілі інструменти інвестування, які приносять дохід, пересічному українцю не відомі, гроші населення залишаються «під матрацом», знецінюючись і зменшуючи статки громадян.

Затягнути паски

Протягом 2014 року у населення не лише зменшилася реальна зарплата, а і різко виросли обов’язкові витрати. Недавно міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка запевнив українців, що різкого підвищення цін на продукти боятися не треба. Тим не менш, цифри на цінниках підскочили суттєво.

З початку 2014 року найбільше подорожчала свинина внаслідок обмеження поставок з Польщі та девальвації національної валюти, каже аналітик консалтингової групи ААА Марія Колесник.

«Оптова відпускна ціна на яловичину у вересні становила 33 грн за кг, а січнева була 32 грн за кг. Мінімальна роздрібна ціна у вересні становила 45 грн, у січні — 42 грн за кг. На свинину вереснева оптова ціна була на рівні 34 грн за кг, роздрібна — 45 грн за кг, у січні оптова — 31 грн за кг, роздрібна — 40 грн за кг. Роздрібна ціна на м’ясо птиці зросла з 22 до 25 грн за кг, оптова — з 18,5 до 21 грн за кг», — каже вона.

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», вартість борщу у жовтні 2014 року зросла до 14,52 грн, що на 6,8% більше, ніж у вересні. Подорожчання було зумовлене зростанням цін на солодкий перець у півтора разу, сало-шпиг — на 12%, м’ясо — на 6,1%, часник — 5,3%, сметану — на 3,1%.

Хоча експерти і відзначають, що борщовий набір у жовтні 2013 року обходився дорожче, адже зараз овочі коштують значно менше.

Відчутно підвищилися у 2014 році тарифи на комунальні послуги. У травні майже на 60% зросли ціни на газ, потім виросла вартість центрального опалення. Не відставали тарифи на електроенергію: у жовтні порівняно з аналогічним періодом 2013 року вони підстрибнули більш ніж на 11%.

У липні піднялися тарифи і на водопостачання. У різних містах ціни піднімалися нерівномірно. В Івано-Франківську, наприклад, водопостачання подорожчало на 41,7%, у Чернівцях — на 14,6%, у Луцьку та Рівному — більш ніж у півтора разу.

До того ж українців переводять на нову систему оплати тепла: протягом шести місяців опалювального сезону. Відтак, у грудні люди побачать у квитанціях неприємні суми. За словами голови НКРЕКП Володимира Демчишина, тариф на тепло для двокімнатної «хрущовки» становитиме 500 грн на місяць.

Ще одна важлива стаття витрат — транспорт. Попри істотне зниження цін на нафту, бензин на українських заправках не поспішає дешевшати. У кінці жовтня Антимонопольний комітет назвав обґрунтованою ціну на бензин марки А-95 14,1 грн за літр, що істотно вище нинішньої середньої ціни на цей вид пального.

Дорожчає проїзд у громадському транспорті. На 0,5-1 грн зросла вартість квитків у маршрутках Києва, на 50 коп — у маршрутках Луцька та Одеси. З 2015 року киянам обіцяють подорожчання проїзду у метро з 2 грн до 3,5 грн. Місцева влада анонсувала зростання цін на проїзд у комунальному транспорті до 3 грн.

Багатьом доводиться скорочувати витрати і на походи у кафе чи ресторани. За оцінками компанії «Ресторанний консалтинг», якщо у недорогих закладах на початку 2014 року середній чек становив 150 грн, то зараз — 100-120 грн.

Зростання цін не оминуло ринок нерухомості, що пов’язано з девальвацією національної валюти. За даними порталу «Столична нерухомість» ціни на житло на вторинному ринку з початку 2014 року у Києві в гривнях виросли на 45,9%. Подорожчав і сектор новобудов.

«Через зростання курсу долара компанії змушені поступово піднімати ціни у гривневому еквіваленті. Це було непросто, особливо тим забудовникам, хто позиціонував себе як економ-сегмент, але при цьому брав кредити на будівництво у доларах», — пояснює керівник відділу продажів ЖК Park Stone Дмитро Шостя.

Водночас пощастило тим, хто тримав заощадження в доларах. Вартість нерухомості на вторинному ринку в американській валюті знизилася на 9,4%. Стільки ж можна було зекономити, купуючи квартиру у новобудові.

«За акцією придбала однокімнатну квартиру, що здається у першому кварталі 2015 року, всього за 21 тис дол. Раніше за ці гроші про житло годі було мріяти», — ділиться радісною новиною юрист Інга.

Мінус 20%

Внаслідок дії різних факторів погіршилося матеріальне становище багатьох українців. Наскільки ж зріс відсоток бідних людей? «Назвати точну цифру важко. У населення були заощадження, які дозволяють робити поточні витрати. Дехто відклав купівлю некритичних товарів», — підкреслює Юрчишин.

Хоча оцінку робити непросто, деякі прогнози озвучити варто. «Може справдитися сценарій, за яким купівельна спроможність населення знизиться на 20%», — каже експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

Звісно, громадяни не однаково відчувають вплив кризових явищ. Традиційно скрутні часи найдужче б’ють по незахищених верствах населення. «У найгіршому становищі бідні люди, яким нема куди різати бюджет. Вони не можуть перейти на дешевші товари, бо їх не існує», — відзначає Черенько.

За підсумками 2013 року, додає вона, бідні становили 24% населення, а за межею прожиткового мінімуму залежно від методики оцінювання перебувало 9-20% людей. У 2014 році рівень бідності може зрости до 30%.
У скрутне становище потрапили сім’ї, у яких хтось з годувальників втратив роботу. Найбільше ж постраждали ті, у кого без доходу залишилися обидва годувальники.

Невпевнене завтра

Підвищенню рівня добробуту українців не сприяє загальна економічна та політична напруженість, пов’язана з війною на сході країни.

«Війна — найважливіший фактор збідніння українців. Під час війни населення не може побагатшати. Ми весь час живемо в борг, і вже тому біднішаємо. Межею припинення цього стану буде пункт, де ми будемо зменшувати рівень боргів. Швидко це не станеться», — прогнозує Пасхавер.

Такі зміни, каже він, пов’язані з перетвореннями в економіці: наскільки економіка стане конкурентоспроможною, наскільки зросте активність інвесторів. «Не думаю, що це відбудеться у найближчі два-три роки», — зазначає економіст.

На переконання Юрчишина, тенденція зубожіння населення зламається тільки в умовах швидкого відновлення економіки, а для цього потрібні реформи. Рівень життя населення залежатиме від ефективності роботи депутатів, уряду та НБУ. Однак війна вимагає величезних ресурсів, тому про стабільність говорити зарано.

На макрорівні добробут населення залежить від їх рівня доходів. Роботодавці ж попри інфляцію і девальвацію не поспішають підвищувати зарплати.

«Більшість опитаних роботодавців не будуть скорочувати зарплати, але індексувати їх на стрибки курсу валют вони теж не планують. Таким чином, хоча у гривнях зарплата буде стабільною, але порівняно з доларом або євро вона знизиться», — зауважує експерт HeadHunter Ольга Кухарук.

Єва Гетьман

Нацбанк дозволив не повертати кредити рефінансування банкам Єфремова та Пшонки

Àêöèÿ ïðîòåñòà ïðîòèâ «áàíêîâñêîãî ïðîèçâîëà» âî Ëüâîâå 4 ìàðòà 2009 ã.Минулого тижня Нацбанк дозволив ряду банків до грудня 2014 не повертати кредити рефінансування і кредити на підтримку ліквідності.

Про це пише Forbes.

Як повідомляється, вперше в історії банківської системи кредитно-фінансовим установам дозволено не повертати навіть кредити овернайт.

Опитані Forbes банкіри стверджують, що рішення про реструктуризацію пов’язано з вимогами Міжнародного валютного фонду.

Зокрема, місія МВФ при підписанні меморандуму з урядом і НБУ зажадала від Нацбанку гарантій якнайшвидшого повернення рефінансування, виданого в 2008—2009 роках.

Відповідні платежі були зроблені Ощадбанком, Укрексімбанком та Дельта Банком.

Однак інші банки так і не приступили до масштабного повернення кредитів. Більш того, погіршення фінансової дисципліни клієнтів і девальвація зажадали нових стабілізаційних кредитів від НБУ.
«У результаті переговорів між банками і регулятором, а також між НБУ і МВФ, було досягнуто рішення про відстрочення повернення рефінансування», — пояснює глава Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Постанову НБУ під номером 551 було презентовано на правлінні як «урізаний» варіант масштабного проекту центробанку з реструктуризації заборгованості комерційних банків.

Правда, якщо раніше мова йшла про реструктуризацію рефінансування на три роки (5% протягом 2014 року, по 30% в 2015 і 2016 роках, і 35% протягом 2017-го по фіксованій ставці), то військові дії на південному сході істотно підкоригували плани НБУ.

Повернення рефінансування, як і управління валютним курсом, переведені в ручний режим.

Неформально регулятор ухвалив раз в три місяці переглядати терміни повернення рефінансування і приймати рішення про індивідуальні умови цього повернення.

Таким чином Валерія Гонтарєва істотно розширила неформальні повноваження глави генерального департаменту НБУ щодо грошово-кредитної політики Олени Щербакової і директора департаменту банківського нагляду Олени Шульги.

Згідно з 551-ю постановою, банки зможуть повернути кредити, термін погашення яких припадає на вересень-жовтень, 10 грудня 2014 року. При цьому не визначено перелік банків, які підпадають під дію рішення НБУ. А також неясно, чи будуть продовжені терміни повернення кредитів рефінансування для банків, які повинні розрахуватися з НБУ, наприклад, в листопаді.

Головне ж невдоволення банкірів викликано небажанням Нацбанку прописувати в постанові чіткі критерії повернення раніше виданих кредитів і вимог до використання нових позик, які НБУ виділяє, як вважають банкіри, вибірково.

«Запроваджуючи для низки банків парникові умови, регулятор не відстежує платіжну дисципліну фінансових установ — на ринку величезна кількість банків-зомбі, які не проводять платежі, затримують повернення вкладів, але при цьому департамент банківського нагляду закриває на них очі», — обурюється один з авторитетних банківських менеджерів.

Як повідомили джерела в Нацбанку, постанова №551 прийнята, в першу чергу, для стабілізації ситуації в ряді найбільших банків — зокрема, у ПриватБанку, Пумбі, «Фінансової ініціативи», «Надра», «Фінанси і Кредит», «Дельта».

«У деяких банків на коррахунку в вересні було менше ліквідності, ніж необхідно для повернення кредитів НБУ», — розповів чиновник центробанку.

За його даними, банку «Фінанси і Кредит» Костянтина Жеваго потрібно повертати близько 200 млн гривень щомісяця до лютого. На «Надра» на вересень припадає пік виплат за кредитами НБУ — близько 900 млн гривень.

Банку VAB Олега Бахматюка потрібно повертати НБУ 150 млн гривень в місяць. Величезні борги у ПриватБанку, Дельта Банку і банку «Надра». Останньому потрібно повернути НБУ значну суму в грудні, і зараз менеджмент веде з НБУ переговори про відстрочку повернення рефінансування на три місяці.

Також відстрочку по розрахунках з НБУ отримали банки «Київська Русь», «Південний», Фінбанк, «Експо», Укркомунбанк, «Перший», «Демарк», Полікомбанк, Інвестбанк і «Порто-Франко». Однак це сталося автоматично.

«Ці банки просто потрапили „в шоколад“ разом з великими, щоб не було збурення на ринку», — пояснює співробітник Нацбанку.

При цьому банкіри стверджують, що регулятор продовжує видавати кредити рефінансування ряду обраних банків, що викликає особливе обурення на ринку.

Як відомо, «Укркомунбанк» з групи одного з лідерів партії регіонів Олександра Єфремова; «Фінбанк» належить одеським бізнесменам Борису Кауфману і Олександру Грабовському, які входили в пул бізнесменів, наближених до Віктора Януковича; банк «Перший», підконтрольний сину генпрокурора Віктора Пшонки нардепу від партії регіонів Артему Пшонці.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: