Днями британська організація Legatum Institute оприлюднила результати щорічного дослідження — так званий рейтинг процвітання.

У 2014 році Україні у списку із 142 країн, який ще називають рейтингом добробуту, вдалося піднятися на одну сходинку, посівши 63 місце.

Проте добробут значній частині населення, як і раніше, може лише снитися.

Крім тяжких випробувань у вигляді інфляції та девальвації, на долю громадян випала раптова бідність. Люди зі сходу України за мить втратили майже все.

Звичайно, у багатьох громадян з інших частин держави перспективи не кращі. На думку заступника постійного представника Програми розвитку ООН в Україні Ініта Пауловіч, «існують нові виклики, які можуть відновити проблеми крайньої бідності».

З часу перемоги другого Майдану відбулося стрімке знищення більшої частини середнього класу. Найбільш масова його частина через девальвацію збідніла майже удвічі і наблизилася до межі бідності.

Попереду важка зима і непередбачена весна, але вже зараз курс долара становить 16 грн. Схоже, це не межа. За рік статки українців зменшилися удвічі. Доводиться констатувати сумний факт: нова влада не вміє керувати економікою. На відновлення добробуту людей тепер підуть роки.

Макропесимізм

Краще за всі слова про масштаби будь-якої проблеми говорять цифри. Недавно Держстат повідомив, що у вересні середня номінальна зарплата українців зросла на 3,3% до 3 481 грн порівняно з 3 370 грн у серпні.

Новина гарна, але насправді ситуація не така оптимістична. Реальна зарплата порівняно з серпнем хоч і зросла на 0,3%, але порівняно з вереснем 2013 року впала на 11,4%. Винні цінники на товарах, що стрімко рухаються угору.

«Зарплати законсервовані, значить, добробут громадян падає», — наголошує економіст Василь Юрчишин. Більше того, у вересні заборгованість з виплати зарплат в Україні сягнула 1,93 млрд грн, що на 35,3% більше порівняно з попереднім місяцем. З початку 2014 року борги зросли на 156%.

Це рідкісне явище, каже президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. «Спостерігається реальне збідніння населення», — підкреслює експерт.

За даними кадрового порталу HeadHunter, чверть компаній знизила зарплати співробітникам. «10% опитаних роботодавців кажуть про тотальне зниження зарплати, ще 13% — про зрізання додаткових виплат», — повідомила прес-служба.

Головним болем для українців, які тримали заощадження у гривні, стало падіння курсу національної валюти. За даними НБУ, упродовж січня-серпня 2014 року гривня подешевшала за операціями з продажу населенню на 65,5%.

Девальвація стала однією з причин інфляції. До листопада споживчі ціни в Україні з початку 2014 року збільшилися на 19%, тоді як за весь 2013 рік виросли на 0,5%.

Ця цифра вища за прогноз інфляції 14%, на якому побудований держбюджет-2014, і вже дотягнулася до очікувань Світового банку, який прогнозував прискорення інфляції в Україні до 19% за підсумками 2014 року.

Зменшення доходів населення викликане і недовірою до банківської системи. Українці забирають гроші з депозитів, а значить, втрачають потенційні прибутки у вигляді відсотків за вкладами.

У жовтні голова Нацбанку Валерія Гонтарєва констатувала, що відплив депозитів з банків сягнув 110 млрд грн. Оскільки інші зрозумілі інструменти інвестування, які приносять дохід, пересічному українцю не відомі, гроші населення залишаються «під матрацом», знецінюючись і зменшуючи статки громадян.

Затягнути паски

Протягом 2014 року у населення не лише зменшилася реальна зарплата, а і різко виросли обов’язкові витрати. Недавно міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка запевнив українців, що різкого підвищення цін на продукти боятися не треба. Тим не менш, цифри на цінниках підскочили суттєво.

З початку 2014 року найбільше подорожчала свинина внаслідок обмеження поставок з Польщі та девальвації національної валюти, каже аналітик консалтингової групи ААА Марія Колесник.

«Оптова відпускна ціна на яловичину у вересні становила 33 грн за кг, а січнева була 32 грн за кг. Мінімальна роздрібна ціна у вересні становила 45 грн, у січні — 42 грн за кг. На свинину вереснева оптова ціна була на рівні 34 грн за кг, роздрібна — 45 грн за кг, у січні оптова — 31 грн за кг, роздрібна — 40 грн за кг. Роздрібна ціна на м’ясо птиці зросла з 22 до 25 грн за кг, оптова — з 18,5 до 21 грн за кг», — каже вона.

За даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», вартість борщу у жовтні 2014 року зросла до 14,52 грн, що на 6,8% більше, ніж у вересні. Подорожчання було зумовлене зростанням цін на солодкий перець у півтора разу, сало-шпиг — на 12%, м’ясо — на 6,1%, часник — 5,3%, сметану — на 3,1%.

Хоча експерти і відзначають, що борщовий набір у жовтні 2013 року обходився дорожче, адже зараз овочі коштують значно менше.

Відчутно підвищилися у 2014 році тарифи на комунальні послуги. У травні майже на 60% зросли ціни на газ, потім виросла вартість центрального опалення. Не відставали тарифи на електроенергію: у жовтні порівняно з аналогічним періодом 2013 року вони підстрибнули більш ніж на 11%.

У липні піднялися тарифи і на водопостачання. У різних містах ціни піднімалися нерівномірно. В Івано-Франківську, наприклад, водопостачання подорожчало на 41,7%, у Чернівцях — на 14,6%, у Луцьку та Рівному — більш ніж у півтора разу.

До того ж українців переводять на нову систему оплати тепла: протягом шести місяців опалювального сезону. Відтак, у грудні люди побачать у квитанціях неприємні суми. За словами голови НКРЕКП Володимира Демчишина, тариф на тепло для двокімнатної «хрущовки» становитиме 500 грн на місяць.

Ще одна важлива стаття витрат — транспорт. Попри істотне зниження цін на нафту, бензин на українських заправках не поспішає дешевшати. У кінці жовтня Антимонопольний комітет назвав обґрунтованою ціну на бензин марки А-95 14,1 грн за літр, що істотно вище нинішньої середньої ціни на цей вид пального.

Дорожчає проїзд у громадському транспорті. На 0,5-1 грн зросла вартість квитків у маршрутках Києва, на 50 коп — у маршрутках Луцька та Одеси. З 2015 року киянам обіцяють подорожчання проїзду у метро з 2 грн до 3,5 грн. Місцева влада анонсувала зростання цін на проїзд у комунальному транспорті до 3 грн.

Багатьом доводиться скорочувати витрати і на походи у кафе чи ресторани. За оцінками компанії «Ресторанний консалтинг», якщо у недорогих закладах на початку 2014 року середній чек становив 150 грн, то зараз — 100-120 грн.

Зростання цін не оминуло ринок нерухомості, що пов’язано з девальвацією національної валюти. За даними порталу «Столична нерухомість» ціни на житло на вторинному ринку з початку 2014 року у Києві в гривнях виросли на 45,9%. Подорожчав і сектор новобудов.

«Через зростання курсу долара компанії змушені поступово піднімати ціни у гривневому еквіваленті. Це було непросто, особливо тим забудовникам, хто позиціонував себе як економ-сегмент, але при цьому брав кредити на будівництво у доларах», — пояснює керівник відділу продажів ЖК Park Stone Дмитро Шостя.

Водночас пощастило тим, хто тримав заощадження в доларах. Вартість нерухомості на вторинному ринку в американській валюті знизилася на 9,4%. Стільки ж можна було зекономити, купуючи квартиру у новобудові.

«За акцією придбала однокімнатну квартиру, що здається у першому кварталі 2015 року, всього за 21 тис дол. Раніше за ці гроші про житло годі було мріяти», — ділиться радісною новиною юрист Інга.

Мінус 20%

Внаслідок дії різних факторів погіршилося матеріальне становище багатьох українців. Наскільки ж зріс відсоток бідних людей? «Назвати точну цифру важко. У населення були заощадження, які дозволяють робити поточні витрати. Дехто відклав купівлю некритичних товарів», — підкреслює Юрчишин.

Хоча оцінку робити непросто, деякі прогнози озвучити варто. «Може справдитися сценарій, за яким купівельна спроможність населення знизиться на 20%», — каже експерт Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Людмила Черенько.

Звісно, громадяни не однаково відчувають вплив кризових явищ. Традиційно скрутні часи найдужче б’ють по незахищених верствах населення. «У найгіршому становищі бідні люди, яким нема куди різати бюджет. Вони не можуть перейти на дешевші товари, бо їх не існує», — відзначає Черенько.

За підсумками 2013 року, додає вона, бідні становили 24% населення, а за межею прожиткового мінімуму залежно від методики оцінювання перебувало 9-20% людей. У 2014 році рівень бідності може зрости до 30%.
У скрутне становище потрапили сім’ї, у яких хтось з годувальників втратив роботу. Найбільше ж постраждали ті, у кого без доходу залишилися обидва годувальники.

Невпевнене завтра

Підвищенню рівня добробуту українців не сприяє загальна економічна та політична напруженість, пов’язана з війною на сході країни.

«Війна — найважливіший фактор збідніння українців. Під час війни населення не може побагатшати. Ми весь час живемо в борг, і вже тому біднішаємо. Межею припинення цього стану буде пункт, де ми будемо зменшувати рівень боргів. Швидко це не станеться», — прогнозує Пасхавер.

Такі зміни, каже він, пов’язані з перетвореннями в економіці: наскільки економіка стане конкурентоспроможною, наскільки зросте активність інвесторів. «Не думаю, що це відбудеться у найближчі два-три роки», — зазначає економіст.

На переконання Юрчишина, тенденція зубожіння населення зламається тільки в умовах швидкого відновлення економіки, а для цього потрібні реформи. Рівень життя населення залежатиме від ефективності роботи депутатів, уряду та НБУ. Однак війна вимагає величезних ресурсів, тому про стабільність говорити зарано.

На макрорівні добробут населення залежить від їх рівня доходів. Роботодавці ж попри інфляцію і девальвацію не поспішають підвищувати зарплати.

«Більшість опитаних роботодавців не будуть скорочувати зарплати, але індексувати їх на стрибки курсу валют вони теж не планують. Таким чином, хоча у гривнях зарплата буде стабільною, але порівняно з доларом або євро вона знизиться», — зауважує експерт HeadHunter Ольга Кухарук.

Єва Гетьман