Сообщения с тегами ‘Укрэксимбанк’

Суд признал законными требования Укрэксимбанка к компании мошенника Бахматюка на 2,5 млрд гривен

Опубликовано: Грудень 17th, 2020

Хозяйственный суд Киев в рамках дела о банкротстве ЧАО «Райз-Максимко» удовлетворил иск Укрэксимбанка к указанной компании и ООО «СП «Нива» и решил взыскать с ответчиков в пользу истца 2,5 млрд гривен задолженности по кредитному договору.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Добавим, что 12 декабря 2020 года суд в рамках этого же судебного разбирательства о банкротстве ЧАО «Райз-Максимко» признал требования многочисленных кредиторов на несколько десятков миллиардов гривен.В частности, суд признал требования кредиторов:«Дойче Трасти Кампани Лимитед» — на 18,77 млрд грн (4 очередь); Укрэксимбанка — на 3,1 млрд грн (обеспеченные залогом); Сбербанка — на 1,75 млрд грн (из которых 1,5 млрд грн — обеспеченные залогом);«СП Кэпитал Менеджмент, ЛЛС» (США) – 2,06 млрд грн (4 очередь); Экспортно-импортного банка США – 1,67 млрд грн (4 очередь); Альфа-Банка – 156,7 млн грн (4 очередь); Avonex Limated — 299 млн грн (4 очередь); ООО «Финансовая компания «фингарантий» — 334 млн грн (из них 318,5 млн грн — 4 очередь); ООО «Финансовая компания «Монополиум финансы» — 276,1 млн гривен (4 очередь); ООО «Сельскохозяйственное предприятие «Нива» — 611,3 млн грн (4 очередь).

Отметим, ЧАО «Райз-Максимко», как и ЧАО «Компания «Райз», связаны с «Укрлендфарминг» которые принадлежат Олегу Бахматюку. Вместе с тем в Госреестре конечным бенефициарным собственником компании указан гражданин США Николас Пиацца.

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Суд признал законными требования Укрэксимбанка к компании мошенника Бахматюка на 2,5 млрд гривен

Голову «Укрексімбанку» Олександра Гриценка звинувачують у сприянні Курченкові та Арбузову

Опубликовано: Листопад 19th, 2019

Генеральна прокуратура звинувачує голову правління «Укрексімбанку» Олександра Гриценка в сприянні зняття арештів з депозитів і застав «злочинного оточення екс-президента Віктора Януковича» за виданим банком кредиту на покупку «Українського медіа холдингу».

Про це заявляє Генеральна прокуратура, повідомляє «БанкІск».

«Намагаючись забезпечити інтереси [екс-глави адміністрації президента і екс-власника УМХ Бориса] Ложкіна, [президента в 2014-2019 роках Петра] Порошенка, [екс-заступника голови АП Олексія] Філатова і [екс-1-го віце-президента УМХ Григорія] Шверка Гриценко у вересні 2014 року вирішив використовувати свої службові повноваження всупереч інтересам державного банку щодо звернення на його користь активів групи компаній УМХ і заставного майна на суму 506 млн доларів, тим самим приєднався до злочинної організації», — повідомив прокурор в суді.

За словами прокурора, йдеться про один з епізодів справи по нібито легалізацію 406 млн доларів екс-першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим, екс-главою Міндоходів Олександром Клименком і бізнесменом Сергієм Курченком шляхом придбання холдингу УМХ.

«Реалізуючи злочинні наміри, в другій половині 2012 року Арбузов і Курченко, діючи за попередньою змовою з Януковичем, Клименком та іншими учасниками злочинної організації, запропонували Ложкіну та іншим бенефіціарним власникам групи компаній УМХ сприяти злочинній організації Януковича і взяти участь в легалізації коштів на понад 406 млн доларів шляхом складання ряду угод з купівлі групи компаній УМХ», — стверджує прокурор.

За даними Генпрокуратури, Ложкін та інші бенефіціари УМХ достовірно знали з різних джерел про участь Арбузова, Клименка, Курченка та інших осіб у складі злочинної організації та здійсненні ними злочинів проти держвласності.

За даними слідства, в рамках угоди ТОВ «СЄПЕК Медіа Інвест» отримало в державному Укрексімбанку за договором від жовтня 2013 року кредит 160 млн доларів, в якості забезпечення за яким були ряд депозитів на 50 млн доларів і казначейські зобов’язання на 50 млн доларів, нерухомість і обладнання, а без твердого забезпечення залишалася сума 45,27 млн ​​доларів.

Сторона звинувачення вказала, що в 2014 році з ініціативи Генпрокуратури заарештовані зазначені депозити і казначейські зобов’язання, а в середині серпня того року Гриценко став головою правління.

“Намагаючись продовжити реалізацію плану щодо легалізації коштів злочинної організації, а також для недопущення обігу належних їй активів в сумі 506 млн доларів на користь Укрексімбанку, в серпні 2014 року Курченко запропонував … Шверку продовжити реалізацію попередньо узгодженого злочинного плану спільно з Ложкіним, Філатовим з відома і за погодженням з президентом Порошенко “, — стверджує прокурор.

За версією слідства, за це Курченко запропонував передати право власності на «Наше Радіо».

У суботу деякі ЗМІ, зокрема телеканали «Прямий» та «5 канал», повідомили про викрадення глави «Укрексімбанку» Олександра Гриценка.

В СБУ заявили, що Гриценка затримала СБУ за дорученням Генпрокуратури в межах кримінального провадження за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209 КК.

Гриценко очолив державний «Укрексім» у 2014 році. За даними ЕП, банкір є наближеною до колишнього президента Петра Порошенка особою.

Гриценко з червня 2007 року до лютого 2013 року працював вiце-президентом департаменту ринку капiталiв у країнах Схiдної Європи, Близького Сходу й Африки Standard Bank PLC, а з лютого 2013 року до липня 2014 року — на посадi асоцiйованого директора, члена Комiтету з управлiння активами Banque Havilland S.A.

В 2004—2005 роках Гриценко працював на посадi начальника управлiння комерцiйних боргових зобов’язань департаменту фiнансової полiтики Мiнiстерства фiнансiв.

Укрексiмбанк засновано 1992 року. Усi його акцiї належать державi.

Рубрики Арбузов Сергій, Курченко Сергій Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Голову «Укрексімбанку» Олександра Гриценка звинувачують у сприянні Курченкові та Арбузову

Незаконне збагачення Максима Полякова: НАБУ вивчить рух коштів чоловіка сестри нардепа

Опубликовано: Жовтень 8th, 2018

Polyakov-Ribalka1

 

У межах розслідування кримінального провадження про можливі незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації народного депутата Максима Полякова детективи НАБУ вирішили перевірити рух коштів на рахунку чоловіка сестри політика.

Про це йдеться у рішенні Солом’янського районного суду міста Києва, повідомляє 40ka.info.

28 квітня 2017 року сестра Полякова купила квартиру вартістю майже 11 мільйонів гривень. За даними слідства, сестра політика та її чоловік не мали відповідних доходів для купівлі житла. До того ж, як встановили детективи, гроші для купівлі квартири на банківський рахунок сестри нардепа внесла помічниця Полякова в розмірі 7,06 млн грн. Вона ж на основі довіреності, виданої сестрою Полякова нардепу, придбала цю квартиру. Походження внесених грошей на рахунок родички політика невідоме. У зазначеній квартирі проживає Поляков зі своєю сім’єю.

Також детективи встановили, що дохід сестри політика з 1999 року по 1-й квартал 2017 склав 3,42 млн грн, а її чоловіка, з яким вони в шлюбі з 14 червня 2014 року, в сумі – 3,06 млн грн. У зв’язку з цим, детективи НАБУ просили суд надати доступ до документів Укрексімбанку, а саме до інформації з банківського рахунку чоловіка сестри нардепа, в тому числі до виписок про рух коштів. Суддя клопотання задовольнив.

НАБУ перевіряло доходи чоловіка сестри нардепа Полякова. Також детективи перевіряли рух коштів на банківському рахунку, з якого оплачувалися закордонні поїздки політика. Раніше в НАБУ дізналися про нові закордонні поїздки нардепа.

Рубрики Поляков Максим Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Незаконне збагачення Максима Полякова: НАБУ вивчить рух коштів чоловіка сестри нардепа

Жене Арбузова не дали забрать из банков 140 миллионов, полученных преступных путем. Подробности

Опубликовано: Серпень 8th, 2017

arbuzov-grati1-500x305

 

Печерский суд Киева отказал Ирине Арбузовой (супруге экс-главы НБУ Сергея Арбузова) в разблокировке ее счетов, где хранятся 140 миллионов гривен, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Об этом стало известно из определения столичного суда от 16 июня 2017 года, размещенного в Едином реестре судебных решений.

Как следует из судебных материалов, речь идет о счетах Ирины Арбузовой в «Укрэксимбанке», «Укрбизнесбанке», «Всеукраинском банке развития», «Ощадбанке».

Деньги, хранившиеся в этих финучреждениях, были арестованы три года назад в рамках уголовного расследования против ее мужа Сергея Арбузова.

Как известно, дело против Арбузова открыли в мае 2014 года. Тогда его обвинили в присвоении 220 млн гривен (сейчас эту сумму следователи уменьшили до 118 млн гривен), во время руководства Национальным банком Украины. Согласно фабуле дела, «действуя из корыстных побуждений улучшения своего имиджа за счет государственных средств и обогащения связанных с ним других лиц», в июне 2011 года он незаконно создал за государственные деньги телерадиокомпанию «Банковское телевидение», потратив на ее запуск многомиллионную сумму.

В мае 2017 года адвокат Ирины Арбузовой подал ходатайство о снятии ареста со счетов клиента, ссылаясь на «необоснованность» ареста. Мол, судьи не приняли во внимание договор о разделе имущества супругов от 5 марта 2010 года, В соответствии с ним, сумма в размере 140 млн гривен является личной собственностью жены – Ирины Арбузовой. Именно эти деньги она размещала деньги на банковских счетах, открытых на свое имя.

Защита настаивала: арестованные деньги не имеют какого-либо отношения к уголовному производству против ее мужа. Прокурор на суде возражал – по его мнению, аресты применили законно.

Судья согласился с прокурором: арест наложен для сохранения улик, поскольку деньги на счетах жены «являются общей совместной собственностью супругов, полученных преступным путем и накапливались для сокрытия полученного неправомерной прибыли, легализации доходов, полученных преступных путем».

При этом суд обнаружил, что в поданном договоре о разделе имущества, предметом разделения, кроме денежных средств, было и недвижимое имущество – жилой дом, а также земельный участок.

Согласно ст. 69 Семейного кодекса Украины такой договор должен быть нотариально удостоверен. Поданный же от лица защиты Ирины Арбузовой документ не имел нотариальной печати и подписи, что согласно ст. 220 ГК Украины делает его ничтожным.

Судья отклонил доводы представителя Ирины Арбузовой о том, что арестованные деньги являются ее личной частной собственностью и отказал в снятии ареста.

Cуммарно на счетах четы Арбузовой находится свыше 220 млн гривен.

Рубрики Арбузов Сергій Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Жене Арбузова не дали забрать из банков 140 миллионов, полученных преступных путем. Подробности

#Пашинський через свою людину в «Укрексімбанку» «пиляє» держкошти, – нардеп Каплін

Опубликовано: Травень 26th, 2017

Pashinskyi-Sergyi13

 

Людина Пашинського у керівництві держбанку «допомогла» фінустанові «не помітити» розкрадання заставного майна на захопленій одіозним «нарфронтівцем» фабриці.

Народний депутат Сергій Каплін звинувачує заступника голови правління державного «Укрексімбанку» Володимира Котова, який є ставлеником нардепа від «Народного фронту» Сергія Пашинського, в необґрунтованому звільненні технічного персоналу, аби заробляти на «відкатах» шляхом укладання договорів підряду зі сторонніми фірмами.

Про це нардеп написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«В державному банку викидають на вулицю техпрацівників. Загальний план – звільнити 10% персоналу. Формальна причина – вони недозавантажені. Реальна – через підряди для сторонніх фірм можна заробити на відкатах більше, ніж утримуючи штат своїх мулярів, малярів і столярів», – заявляє Каплін.

За його словами, саме Котов керує цією зачисткою. Народний депутат наголошує, що раніше Володимир Котов допоміг уникнути конфлікту щодо розкрадання та знищення заставного майна рейдерами Житомирської кондитерської фабрики «ЖЛ». Попри відверте нищення устаткування і продукції фабрики, а фактично – державних грошей, керівництво «Укрексімбанку» не втручалось в ситуацію. Причиною замовчування була безпосередня причетність народного депутата Сергія Пашинського до рейдерського захоплення підприємства.

Каплін наголошує, що ситуацією із просуванням незаконних інтересів Пашинського в державному «Укрексімбанку» має зацікавитися НАБУ.

Рубрики Пашинський Сергій Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до #Пашинський через свою людину в «Укрексімбанку» «пиляє» держкошти, – нардеп Каплін

Бизнесмен Бахматюк призывает Нацбанк к добросовестному ведению спора

Опубликовано: Жовтень 19th, 2016

Bahmatuk-Oleg21-500x333

 

Персональные обвинения Национального банка Украины в адрес бизнесмена Олега Бахматюка, размещенные на официальном твиттер-аккаунте центробанка, содержат недостоверные данные, являются грубым нарушением деловой этики и могут нанести ущерб акционерам и кредиторам агрохолдинга «Укрлэндфарминга» и «Авангард», мажоритарием которых является Бахматюк, заявил интервью журналистам сам бизнесмен. Об этом сообщает sprotiv.org.

«Я удивлен, что глава НБУ использует ресурс центробанка для личной войны с Бахматюком. Полностью нарушена презумпция невиновности, сознательно делается все, чтобы сформировать негативную проблематику для компаний. Фактически, они репутационно уничтожаются», – сказал бизнесмен.

В частности, комментируя информацию НБУ о долге его компаний перед госбанками на сумму 5,3 млрд грн, О.Бахматюк отметил, что эти кредиты Укрэксимбанка и Ощадбанка полностью обслуживаются, по ним платятся все проценты. «У нас хорошие отношения с госбанками», – констатировал бизнесмен.

Он добавил, что кредиты суммарно примерно на такую же сумму его компании привлекли и у около десятка негосударственных украинских банков, в частности, Укрсоцбанка, Райффайзен Банка Аваль и УкрСиббанка.

Бахматюк напомнил, что «Укрлэндфармингу» удалось в результате непростых переговоров убедить кредиторов в перспективах компании и достичь соглашений о реструктуризации $1,3 млрд долга, однако такие действия Нацбанка ставят под угрозу эти договоренности.

«Глава Нацбанка уверена, что может распоряжаться государственным ресурсом по собственному усмотрению и останется безнаказанной. Хотя опыт ее предшественников должен был бы чему-то научить», – подчеркнул О.Бахматюк.

Он отметил, что намерен добиваться, чтобы руководство НБУ несло ответственность за такие свои действия.

Владелец «Укрлэндфарминга» добавил, что на принадлежащих ему предприятиях занято 37 тыс. работников, зарплата которых с начислениями ежегодно составляет 2,5 млрд грн, а еще 2,7 млрд грн в год холдинг выплачивает 320 тыс. гражданам страны, у которых арендует земельные паи.

НБУ на своем твиттер-аккаунте 13 сентября 2016 года под хэштегом (меткой) «судебная реформа» разместил инфографику с портретом Бахматюка, в которой напомнил, что подал на него, как собственника признанных неплатежеспособными банков «ВиЭйБи» и «Финансовая инициатива», в суд 5 исков о взыскании задолженности по персональному договору поруки по обязательствам этих кредитных учреждений, суммарно задолжавших Нацбанку по рефинансированию 10,9 млрд грн.

На следующий рабочий день, 17 сентября, центробанк под хэштегом «больше чем транш МВФ», опубликовал очередную инфографику с портретом бизнесмена, в которой утверждается, что «О.Бахматюк должен государству гражданам и бизнесу 37,9 млрд грн». В эту сумму НБУ включил уже указанную ранее задолженность по рефинансированию, а также 5,3 млрд грн долга компаний О.Бахматюка перед госбанками и 21,7 млрд грн задолженности двух его банков перед кредиторами на дату признания их неплатежеспособными.

Киевский апелляционный суд 27 сентября отклонил апелляцию Нацбанка и оставил в силе решение Печерского районного суда Киева от 26 мая об отмене наложенного 12 мая ареста имущества Бахматюка, наложенного по иску центробанка о взыскании задолженности по предоставленному банку «Финансовая инициатива» стабилизационному кредиту на 4 млрд грн.

«Укрлэндфарминг» является крупнейшим агрохолдингом в Евразии. Занимается выращиванием зерновых, производством яиц и яичных продуктов, выращиванием крупного рогатого скота, дистрибуцией техники, удобрений и семян. Земельный банк холдинга составляет 654 тыс. га.

В структуру холдинга входят 16 современных элеваторов, 216 горизонтальных зернохранилищ, пять семенных заводов, 19 птицефабрик, 10 ферм по выращиванию кур-несушек, три репродуктора, три селекционных хозяйства, шесть комбикормовых заводов, завод по производству яичных продуктов «Имперово Фудз», три склада длительного хранения яиц, шесть сахарных заводов, 19 мясокомбинатов и два завода по производству кожи.

Акции и еврооблигации входящего в него агрохолдинга «Авангард» обращаются на Лондонской фондовой бирже.

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Бизнесмен Бахматюк призывает Нацбанк к добросовестному ведению спора

#Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Опубликовано: Березень 9th, 2016

Kluevi2-500x314

 

Поки правоохоронці шукають Андрія і Сергія Клюєвих, найближчих соратників екс-президента Віктора Януковича, державний Укрексімбанк допомагає братам-регіоналам врятувати їхні гроші
Лічені люди в Україні — переважно слідчі Генпрокуратури (ГПУ) — знають, що екс-президент Віктор Янукович втікав із України двічі.

Уперше він залишив територію країни 22 лютого 2014 року в районі Урзуфа на Азовському морі. Потрапивши в Росію, утікач провів там менше доби в компанії російських кураторів і повернувся до Криму на літаку, приземлився на військовому аеродромі Гвардійське під Сімферополем, який орендує Чорноморський флот РФ. Оцінивши ситуацію на місці, Янукович на військовому кораблі відбув до РФ. Причини короткого повернення екс-президента в Крим невідомі, можливо, його хотіли використати для звернення до російської армії по допомогу.

В «останній шлях» з України в Росію Янукович взяв одного з найвірніших соратників — екс-голову президентської адміністрації Андрія Клюєва. З ним, а також його молодшим братом Сергієм президент-утікач почав співпрацювати ще в 1990‑х в Донецькій області. Партнерство стало настільки близьким, що навіть найбільшу цінність — резиденцію Межигір’я — Янукович у результаті оформив на Клюєвих.

Після Майдану брати потрапили під міжнародні санкції. На відміну від багатьох фігурантів санкційного списку, які не мали активів за кордоном, для Клюєвих це стало проблемою: у них знайшли рахунки в швейцарському банку Notenstein Privatbank AG у місті Санкт-Галлен — кожен зберігав там по 13 млн франків (аналог $13 млн). У Клюєвих заблокували і австрійські вклади: $ 2,3 млн і €800 тис. у старшого і €0,461 млн у молодшого.

Вітчизняне правосуддя виявилося куди більш милосердним до втікачів. 2014 року з Андрія Клюєва зняли звинувачення за 115‑ю статтею («Вбивство»), висунуті по гарячих слідах після падіння режиму Януковича і кровопролиття на Майдані. Тепер його звинувачують за 340‑ю статтею («Перешкоджання проведенню зборів, мітингів, демонстрацій»). Брати проходять у справі про привласнення чужої власності — лише завдяки цьому європейці зберігають введені щодо них санкції.

Найближчі партнери Януковича не тільки уникають покарання — їм допомагає виводити з України гроші державний Укрексімбанк.

Дешеві напівпровідники

2007‑го Клюєви викупили у Фонду держмайна (ФДМ) Завод напівпровідників у Запоріжжі — збиралися виробляти кремнієві сонячні батареї.

Брати участь у приватизаційному аукціоні могли компанії, які мають відповідні технології та патенти. Клюєви знайшли таку фірму — Силікон — і вмовили її власника Геннадія Когана купити завод спільно. Придбання коштувало партнерам 220,9 млн грн. Потім брати попросили Когана передати контроль над заводом клюєвській компанії Activ Solar під обіцянку поділитися з ним часткою в цій фірмі зі штаб-квартирою в австрійському Відні. Ніякої частки Коган не отримав.

Пізніше брати наростили Силікону борги і, отримавши право їх вимагати, забрали у свого партнера і цей актив.

Налагодити роботу запорізького заводу вони не зуміли, і сьогодні підприємство має величезні борги та перебуває в стадії ліквідації.

Схожа доля спіткала і Activ Solar. У лютому 2016‑го компанія звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Суд задовольнив прохання: борги компанії становлять € 503,4 млн, а активи оцінені лише в €18,7 млн. Кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Це банкрутство стало в Австрії найбільшим цього року.

Бізнес по‑держбанківськи

Усі вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їхнім спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009‑го клюєвський завод напівпровідників отримав у цій установі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на €230 млн. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не тривожачись про те, що двома роками раніше ФДМ продав його лише за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу — адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився на першого віце-прем’єра.

В результаті сьогодні Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрати фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував провести в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015‑му 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участі в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб зникли його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк поводиться [в суді] дуже пасивно»,— каже Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка, представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбитражником.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, вважає, що в цій справі Укрексім діє спільно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів. «Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави»,— каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015‑го працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і відтоді ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014‑го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів у наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital, і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових зрушень держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

У наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної Ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Схеми — це до грошей

Андрій Клюєв завжди вмів «причарувати» держбанки.

Поручителем за укрексимівськими кредитами заводу напівпровідників була Activ Solar. Як заставу компанія віддала банку державні єврооблігації номіналом 1,6 млрд грн. Щоб повернути частину кредиту, Укрексім у квітні 2009 року продав їх Нацбанку, причому за номіналом, хоча їхня ринкова ціна на той момент була 939 млн грн. У результаті втрати держави на цій операції склали 617 млн грн.

З приходом Януковича на посаду президента Клюєв-старший, ставши першим віце-прем’єром, розійшовся ще більше. Очолювана ним рада з інвестицій виділила 200 млн грн заводу напівпровідників як фіндопомогу — щоб сплатити відсотки за кредитами. Гроші перерозподілили із захищених статей держбюджету, призначених на допомогу малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Саме через цю аферу Клюєвих оголосили після Майдану в розшук.

За часів Януковича сонячно-енергетичний бізнес братів успішно розвивався, наростивши виробничі потужності до 700 МВт, що становить 88% від усіх українських сонячних електростанцій з урахуванням Криму. Рентабельність сягала 90% через украй низькі операційні витрати, а також украй високі «зелені» тарифи, за якими держава зобов’язалася викуповувати сонячну енергію у компанії Клюєвих.

Через Раду брати ще і протягли закон, який зобов’язував виробників сонячної електроенергії, які претендують на отримання «зеленого» тарифу в повному розмірі, закуповувати панелі для станцій в українського виробника. А Клюєви зі своїм заводом на цьому ринку були монополістами.

Однак і це не зробило підприємство успішним — його обладнання застаріло. Брати вирішили купити нове — в Китаї, щоб випускати кремнієвий напівфабрикат, з якого в тому-таки Китаї робити панелі. Завдяки українському походженню напівфабрикату завод виконував закон про національну складову виробництва. Заразом Клюєви націлилися придбати техніку й для сонячних станцій.

Для цієї схеми під гарантії Ощадбанку в китайської державної CNBM International Corporation вони отримали товарний кредит на €160 млн, який прийшов до України у вигляді готової техніки.

Загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на €500 млн, з них €340 млн припадали на кримські активи. Відтоді банк повернув лише €20 млн, а графік виплати боргу пролонгував. Увесь пакет послуг Клюєвим становить понад 21% кредитного портфеля державної фінустанови.

Коли і це не допомогло, Клюєви почали банкрутувати завод.

Розібратися в цих схемах тепер непросто: у листопаді 2015‑го викинувся з вікна своєї квартири їхній ключовий фігурант — Ігор Сотуленко, екс-голова наглядової ради Укрексімбанку та член аналогічного органу Ощадбанку.

Нові китайці

Сьогодні завод напівпровідників разом із іншими клюєвськими активами може відійти китайцям з CNBM — компанія претендує на все майно Activ Solar в Україні в рахунок несплачених боргів. Її президент Джейсон Джанг раніше заявляв, що CNBM отримала контроль над активами в середині 2014‑го саме в рахунок погашення товарного кредиту перед нею.

Джанг підтвердив, що компанії належать усі активи Activ Solar в Україні. Будь‑яких планів щодо заводу напівпровідників у CNBM немає, як і зв’язків з Клюєвими, стверджує він.

Джерело в Ощадбанку, яке опікується кредитом банку для сонячних електростанцій, запевнило: в документах більшості юросіб, які фігурують у цій справі, кінцевим власником значиться CNBM. Вона ж і обслуговує кредит.

В Антимонопольному комітеті розповіли, що в листопаді 2015‑го дозволили китайцям купити клюєвські сонячні електростанції.

У реєстрі юросіб у чотирьох з десяти станцій у списку засновників дійсно вказана CNBM, але не материнська фірма, а її сінгапурський підрозділ.

Олексій Оржель, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, каже: цей підрозділ може представляти кого завгодно, зокрема братів Клюєвих. “Ми просили китайців показати документи, за якими до них перейшли активи. Вони відмовили”,— говорить експерт.

CNBM цілком може представляти інтереси Клюєвих, з якими вони досягли домовленостей, додає Ігор Тинний, власник сонячної та декількох невеликих гідроелектростанцій.

Також можливо, що Клюєви встигли продати китайцям свою компанію Activ Solar. Якщо станції генерують більше €80 млн чистого прибутку, то передача їх у рахунок погашення товарного кредиту на €160 млн — це явне заниження вартості активу, а отже, спроба заховати реально отриману за них від CNBM суму.

У будь-якому разі тепер долю клюєвських станцій визначать переговори української влади з китайською держкомпанією. Остання вже готова звертатися в міжнародні судові інстанції.

Іван Верстюк, Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України

Рубрики Клюєв Андрій, Клюєв Сергій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до #Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Опубликовано: Березень 4th, 2016

Kluevi2-500x314

 

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем’єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Рубрики Клюєв Андрій, Клюєв Сергій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Генпрокуратура підозрює Нацбанк та компанію заступниці #Яресько у махінаціях в інтересах Клюєвих. Розслідування. Відео

Опубликовано: Січень 25th, 2016

Kluevi-Yaresko1

 

За висновками Генеральної прокуратури, компанії братів Клюєвих за сприяння НБУ в 2009 році заробили понад 600 млн грн на фінансових маніпуляціях із кредитними коштами, залученими в Укрексімбанку. Це випливає з ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.15 та матеріалів Управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368.

Водночас згідно з ухвалою цього ж суду від 14.01.16, слідчі Генпрокуратури допускають, що ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент», яке пов’язане з заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, допомагало Клюєвим легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом.

Нагадаємо, що ще в квітні 2014 року Генпрокуратура повідомляла про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Андрієм Клюєвим – екс-першим віце-прем’єром та екс-главою адміністрації Віктора Януковича.

Як зазначалося, в березні 2009 року Клюєв (тоді нардеп) сприяв отриманню підконтрольним його родині «Заводом напівпровідників» кредиту на 150 млн євро в Укрексімбанку на проекти з виробництва сонячних батарей. Кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке, за висновками слідчих, було неліквідним, що створювало «високі ризики неповернення кредиту державному банку».

Крім того, як повідомлялося, у вересні-жовтні 2010 року за сприяння Клюєва (тоді – першого віце-прем`єра) Держагентство з інвестицій ухвалило висновок про можливість надання фінансування «Заводу напівпровідників» на виробництво фотогальванічної продукції. За даними слідства, відповідні кошти (200 млн грн.) були використані не за призначенням, а для сплати Укрексімбанку процентів за раніше одержаним кредитом.

У жовтні 2015 році Генпрокуратура інформувала, що в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва встановлено новий епізод. «Злочинна оборудка полягала в проведенні вдаваної угоди між двома підконтрольними А. Клюєву підприємствами, із залученням 1,5 млрд грн кредиту держбанку, частина з яких була витрачена на придбання заставного майна, а 610 млн грн привласнені на користь підконтрольного йому підприємства», — констатували в ГПУ.

Процентні маніпуляції

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 14.01.2016, Управління спецрозслідувань Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08.05.2014 за фактом заволодіння держмайном у сумі 230 млн. євро і 170 млн. грн. за попередньою змовою групою осіб з числа посадовців Кабміну, Держінвестицій та Укрексімбанку за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (можливе покарання – позбавлення волі на 7-12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).

Як зазначається в ухвалі суду, фігуранти справи (далі — цитата) «отримували від ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки».

Крім того, як констатується, «операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ «Альта Брок», ТОВ «Мультіброк», а контрагентами виступали ТОВ «КОМБІ-ПРОФ», ТОВ «Український центральний контрагент», ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест».

Згідно з даними держреєстру, засновником ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» є ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест», а одним з кінцевих бенефіціарів — Данило Волинець – чоловік заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової; у 2006—2009 рр. він був главою правління «Ощадбанку». Ще серед бенефіціарів ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» – З. Кузимків, С. Міщенко, О. Папроцький.

ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» з 2003 до березня 2015 року очолювала Оксана Маркарова.

Програма «Слідство.Інфо» з посиланням на інформацію Генпрокуратури повідомляла, що група «ІТТ» була причетною до приватизації Клюєвими «Заводу напівпровідників». О. Маркарова це заперечувала.

Вона зазначала, що в ПраТ ІТТ-Інвест, яке є торгівцем цінними паперами, зберігачем та андеррайтером, за 20 років діяльності «дійсно було декілька угод з корпорацією «Укрпідшипник» [контролери – «Клюєві»], однак вони не стосувалися ані «Запорізького заводу напівпровідників», ані «АктивСолара». «Андрій Клюєв як фізсоба дійсно інвестував в декілька фондів ІТТ протягом 2011—2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій», — додала О. Маркарова в листі до ГПУ, на який посилалося “Слідство.Інфо”.

Водночас О. Маркарова підтверджувала, що в 2013 році брати Клюєві продали «Актив-банк» групі «ІТТ». О. Маркарова була членом спостережної ради Актив-банку ще з 20.04.12, а з 17.12.12 по 10.04.13 вона — в.о. голови. Крім того, 10.04.13 членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а О. Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі.  Навесні 2014 року Актив-банк знову міняє власників. Замість групи «ІТТ», туди заходить група росіян.

Як писали «Наші гроші», після виходу групи «ІТТ» зі складу акціонерів «Актив-банку», в банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.

«Але за день до віднесення «Актив-банку» до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень,.

Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між «Актив-банком» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня «Арбімаркету» були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.

А 12 вересня 2014 року «Арбімаркет» переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами «ІТТ-менеджмент», — йшлося в розслідуванні видання.

У свою чергу О. Маркарова в коментарі наголошувала, що угоди, про які написали «Наші гроші», відбулися вже після того, відбувся продаж групі покупців, яких представляв Олександр Антонов в березні 2014 року. «Ні я, ні мій чоловік, до банку не мали відношення вже з 16 березня 2014 року, коли я продала всі 100% ТОВ Актив фінанс груп, яке володіло банком. А 17 квітня 2014 року, тобто через місяць після продажу, було проведено загальні збори, на яких всю Спостережну раду і мене, в присутності представника НБУ, було переобрано. Під час володіння мною Актив банком його не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним», — підкреслювала О. Маркарова.

Євробондні махінації

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.2015, «Завод напівпровідників» та Activ Solar GmbH (був власником 74,99% статутного капіталу «Заводу напівпровідників») 23.01.2009 уклали контракти на поставку товарів на 199,99 млн дол, або на 1,54 млрд грн. Під ці контракти «Завод напівпровідників» отримав позику від Укрексімбанку на 150 млн євро.

Activ Solar GmbH, будучи поручителем «Заводу напівпровідників», відповідно до договорів застави цінних паперів від 31.03.2009 та від 07.04.2009 передало Укрексімбанку в заставу держоблігації зовнішньої позики за період з 2003 по 2015 рік на 163,5 млн дол. та 28,85 млн євро.

За період з 03.03.2009 по 09.04.2009 «Укрексімбанк» надав «Заводу напівпровідників» кошти на 1,55 млрд грн. З них на 1,448 млрд грн. «Завод напівпровідників» придбав валюту на 182,2 млн дол. та перерахував її для Activ Solar GmbH як передоплату за контрактами на поставку обладнання. Із залишку коштів у сумі 97 млн грн. повернуто Укрексімбанку тіло кредиту у сумі 13,9 млн грн., а 83,1 млн грн. «Заводом напівпровідників» витратив на інші потреби: закупівлю матеріалів, оплату послуг, тощо.

Відповідно до листа АТ «Укрексімбанк» від 16.04.2009, фактичний борг «Заводу напівпровідників» на цю дату склав 1,53 млрд грн. (за офіційним курсом НБУ – 150,9 млн євро).

У матеріалах кримінального провадження міститься протокол зборів акціонерів Activ Solar GmbH від 06.04.2009, відповідно до якого останнім прийнято рішення:
1) продати вищевказані державні облігації зовнішнього займу;
2) залучити «Укрексімбанк» як посередника щодо продажу облігацій;
3) суму доходу, одержаного Activ Solar GmbH від продажу облігацій спрямувати на погашення заборгованості «Заводу напівпровідників» перед «Укрексімбанком»;
4) з огляду на виконання Activ Solar GmbH грошових зобов`язань «Заводу напівпровідників», розірвати контракти, укладені з «Заводом напівпровідників» 23.01.2009 та здійснити зарахування зустрічних вимог.

10.04.09 «Укрексімбанк» уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з НБУ в особі першого заступника голови НБУ, який діяв на підставі постанови правління НБУ від 09.04.2009 №207 (на сайті НБУ цієї постанови, до речі, немає; тоді главою НБУ був Володимир Стельмах, а його першим заступником – Анатолій Шаповалов).

Відповідно до умов договору, НБУ придбав державні облігації зовнішнього займу загальною номінальною вартістю 1,554 млрд грн. (за курсами валют на день укладання угоди) без ПДВ. При цьому договірна вартість дорівнювала номінальній.

Як констатується в судовій ухвалі, слідство встановило, що «дійсна вартість вказаних державних цінних паперів на фондових ринках була значно меншою, ніж номінальна»:

— XS0170177306, загальна номінальна вартість 40 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 308 000 000), вартість на фондовому ринку складала 70,875% від номіналу;
— XS0276053112, загальна номінальна вартість 57 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 438 900 000 грн.), вартість на фондовому ринку 59,194% від номіналу;
— XS0305394941, загальна номінальна вартість 13,5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 103 950 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,77% від номіналу;
— XS0330776617, загальна номінальна вартість 48 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 369 600 000 грн.), вартість на фондовому ринку 58,871% від номіналу;
— XS0232329879, загальна номінальна вартість 28,850 млн. Євро (за актуальним курсом валют 294 847 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,573% від номіналу;
— XS0198247305, загальна номінальна вартість 5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 38 500 000 грн.), вартість на фондовому ринку 90,302% від номіналу.

За оцінками слідства, загальна сума завищення вартості держоблігацій зовнішньої позики, які були куплені Нацбанком, складає не менше ніж 617,4 млн грн. Нижче – цитата з судової ухвали:

«Реалізація ряду вищевказаних угод між Activ Solar GmbH, ВАТ «Завод напівпровідників», АТ «Укрексімбанк» та Національним банком України призвела до того, що одержані ВАТ «Завод напівпровідників» від ВАТ «Укрексімбанк» у якості кредиту кошти в сумі 1 522,4 млн. грн. в період з 25.03.2009 по 02.04.2009 були витрачені на придбання валюти в розмірі 182,2 млн. доларів США, яку та в цей же період перераховано на рахунки Activ Solar GmbH під приводом здійснення авансових платежів за поставку обладнання за контрактами №№ 71-75 від 23.01.2009.

Зазначені кошти контролерами Activ Solar GmbH витрачено не на придбання обладнання, а частково на купівлю вищевказаних облігацій державної зовнішньої позики. Іншою частиною коштів в сумі понад 600 млн. грн., які залишились після купівлі облігацій державної зовнішньої позики на рахунках Activ Solar GmbH, контролерами зазначеного підприємства витрачено за власним розсудом для збільшення активів власних підприємств, тобто у своїх власних інтересах.

Одразу після отримання від ВАТ «Завод напівпровідників» всієї суми під приводом авансу за поставку обладнання, 06.04.2009 Activ Solar GmbH прийнято рішення про розірвання договорів на поставку обладнання та погашення заборгованості ВАТ «Завод напівпровідників» перед ВАТ «Укрексімбанком» за рахунок вищевказаних державних облігацій зовнішнього займу шляхом продажу цих облігацій Національному банку України. Після чого Національний банк України 10.04.2009 придбав вищевказані державні цінні папери за завищеною на суму понад 600 000 000 грн. вартістю, чим спричинено збитки Національному банку України у вказаному розмірі.

Вищевказані дії осіб, які контролювали Activ Solar GmbH та ВАТ «Завод напівпровідників», а також групи невстановлених на цей час осіб з числа посадових осіб ВАТ «Укрексімбанк», Національного банку України та вищого керівництва держави, мали послідовний та узгоджений характер, у сукупності складали схему, яка має ознаки розкрадання державних коштів та їх наступного «відмивання» шляхом перерахування купленої за ці кошти валюти на рахунки Activ Solar GmbH на підставі фіктивних контрактів щодо постачання обладнання, та подальшого перерахування цих коштів з рахунків Activ Solar GmbH іншим юридичним та фізичним особам на формально законних підставах».

 

 

Інна Нефьодова, Національне бюро розслідувань України

Рубрики Клюєв Андрій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Генпрокуратура підозрює Нацбанк та компанію заступниці #Яресько у махінаціях в інтересах Клюєвих. Розслідування. Відео

Суд списал подельнику Пашинского 1,8 миллиарда долгов, половина из которых — деньги государственного банка

Опубликовано: Грудень 3rd, 2015

Pashinskyi-Sergyi7

 

Суд ликвидировал ООО «Фактор Эксим» в связи с банкротством и списал 1,76 млрд грн. долгов.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Компания «Фактор Эксим» в свое время была одной из крупнейших по импорту дизельного топлива в стране. В ноябре 2015 года Хозяйственный суд Киева завершил процедуру ликвидации «Фактор Эксим» по заявлению самой компании. 23 ноября данные о ликвидации внесены в госреестр компаний.

Предприятие фактически банкрот еще с середины 2012 года, но процесс тормозили банки-кредиторы.

Так, больше всего требований к банкроту имели государственный Укрэксимбанк — 832 240 000 грн., ОАО «Коммерческий банк «Надра» Дмитрия Фирташа — 403260000 грн., «УкрСиббанк» (французская финансовая группа «BNP Paribas») — 240,86 млн грн., ОАО «Первый украинский международный банк» Рината Ахметова — 180230000 грн.

Суд постановил, что поскольку в «Фактор Эксим» не хватает имущественных активов для удовлетворения кредиторов, то их требования признаются погашенными.

В 2007 году государственный Укрэксимбанк фактически стал основным кредитором группы «Фактор капитал» Сергея Тищенко. Еще в 2012 году Укрэксимбанк добился решения о взыскании денег с «Фактор Эксим».

«Однако уже тогда шансы финучреждения увидеть свои деньги выглядели призрачно. А после того, как в стране изменилась власть, их стало еще меньше, по слухам, из-за того, что в разы выросло влияние нардепа от «Народного фронта», председателя комитета ВР по вопросам безопасности Сергея Пашинского. Именно он, по заявлениям ряда СМИ, является давним знакомым и лоббистом интересов Тищенко … И судя по всему, похожая судьба ждет и уже упомянутый «Фактор капитал», требования кредиторов к которому во главе с Укрэксимбанком еще большие и превышают 2 млрд грн. При том, что ликвидные активы этой компании оцениваются всего лишь в 150 млн грн. », — пишет Национальное бюро расследований Украины.

Рубрики Пашинський Сергій, Тищенко Сергій Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Суд списал подельнику Пашинского 1,8 миллиарда долгов, половина из которых — деньги государственного банка
« Предыдущие записи


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: