Генпрокуратура отримала доступ до усіх трафіків та локації під час дзвінків трьох обвинувачених у справі про «побиття яйцями» нардепа Олега Барни під час мітингу біля Верховної Ради, який відбувся у липні 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своїй колонці на УП написав адвокат, член Громадської ради доброчесності та член ГО ВО «Автомайдан» Роман Маселко.

Він нагадав, що прокуратура та поліція завершили розслідування у цій справі і 10 вересня вручили обвинувальний акт трьом автомайданівцям — Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику — за ч.2. ст. 346 КК, що передбачає покарання від 4 до 7 років ув’язнення.

Разом з тим прокуратура також отримала доступ до усіх трафіків обвинувачених та їх локації під час дзвінків за місяць.

Окрім того заступник генпрокурора Юрій Столярчук поставив слідчим завдання відпрацювати усі контакти, зв’язки активістів та провести негласні слідчо розшукові дії (НСРД).

«Це може бути будь-що, починаючи від візуального спостереження, до встановлення жучків та проникнення у житло, і  все це в рамках розслідування факту кидка трьох яєць», — зазначив адвокат.

Маселко додав, що адвокати ознайомились з матеріалами справи після завершення досудового розслідування, і у справі проти трьох «автомайданівців» не було ані ухвал суду про вилучені трафіки, ані трафіків, ані результатів проведення НСРД.

«Дії проводились, а їх результати у справу не поклали. Це логічно – для справи вони не потрібні. То для чого їх збирали, що зібрали і як використали чи збираються використати?», — зазначає адвокат.

За його словами, справа «яєць Барни» є “помстою Юрія Луценка за поїздку «автомайданівців» до його маєтку у грудні 2017 року.

«Тоді стає зрозумілим, що кримінальне провадження використано для нейтралізації найбільш активних та збору інформації про усе оточення Автомайдану. … Пояснення Луценка стосовно дій прокуратури у справі журналістів є лише спробою знайти логічне пояснення для дій, які мають зовсім іншу мету. А мета простежується одна – переслідування та покарання активних громадян, які вимагають від влади виконання обіцянок чи викривають корупцію і у зв’язку з цим стають небезпечними для влади», — заявляє Маселко.

Він додав, що з цією метою прокуратура «за ініціативою Луценка відновила використання методів Януковича, Пшонки, Захарченка, і справа проти трьох автомайданівців – яскраве тому підтвердження».

Нагадаємо, 13 липня 2017 року активісти перед Радою закидали нардепа від БПП Олега Барну яйцями.

Фракція «БПП» виступила з вимогою до СБУ та Нацполіції розслідувати інцидент.

За даними слідства, в той час, коли Барна йшов до будівлі ВР, на його адресу лунали погрози заподіяння шкоди здоров’ю, після чого вказані автомайданівці  «вирішили спричинити йому побої шляхом нанесення ударів, у тому числі, використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

У документі вказано, що Хаджинов вдарив Барну яйцем по плечу, а Мельник і Пушак — яйцями по голові, що було умисним нанесенням шкоди державному діячу за попередньою змовою.

У свою чергу активіст Автомайдану, а нині — член Ради громадського контролю при НАБУ Сергій Хаджинов заявляв, що Барна кілька разів проходив через їхній «блокпост», а яйця в нього полетіли тоді, коли нардеп почав ображати людей.

На початку вересня прокуратура вручила обвинувальні акти трьом активістам “ВО «Автомайдан», які закидали яйцями нардепа від БПП Олега Барну.

Раніше Печерський суд дозволив ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцеперебування телефонів журналістів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

На «Радіо Свобода» висловили обурення ухвалою суду. В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.

Ці заходи діють до 18 жовтня – доки «Радіо Свобода», де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефона.

Згодом журналісти з понад 15 медіа відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.

У ГПУ на це відповіли, що не вбачають підстав для надання будь-яких відомостей у відповідь на інформаційні запити.

Також у ГПУ повідомили, що на вимогу Європейського суду з прав людини призупинили збір даних про геолокації мобільного телефону журналіста Наталії Седлецької.