Сообщения с тегами ‘Бакулин’

Нова #зрада. Соратники Януковича та Курченка — Сергій та Олександр Кацуби вийшли сухими з води. Розслідування

Kacubi-rozhuk1

 

Генпрокуратура продовжує закривати резонансні кримінальні провадження проти колишнього оточення Віктора Януковича.

Янукович крав не сам. Ним була збудована тотальна вертикаль, де спільники отримували «комісію» – залишки з барського столу, здаючи основну частину коштів ватажку мафіозного клану.

У лютому 2014 року Янукович втік, а через півтора місяці, у квітні 2014 генпрокуратура відкрила провадження щодо афер Курченка в «Нафтогазі України». По цим справам проходили брати Кацуби – Сергій та Олександр, які по черзі працювали на високих посадах у «Нафтогазі».

Брати Кацуби – можливо, не дуже відомі широкому загалу, але важливі елементи піраміди Януковича. Вони – сини нинішнього депутата Верховної Ради, члена групи «Відродження» Володимира Кацуби. За часів Януковича старший з його синів Сергій Кацуба працював спочатку заступником голови правління «Нафтогазу», відповідальним за державні закупівлі, а потім став народним депутатом від Партії регіонів. Молодший син Олександр Кацуба спочатку працював заступником керівника «Чорноморнафтогазу», а коли старший брат обрався депутатом – отримав у спадок його місце заступника в «Нафтогазі». І саме в роки, коли брати Кацуби були відповідальними за закупівлі в цих державних компаніях, відбулася афера з придбання «вишок Бойка».

Kacuba-brati1

Революцію гідності старший з братів – Сергій Кацуба – зустрів у статусі депутата-регіонала, а молодший – заступника голови правління «Нафтогазу». Коли влада в Україні помінялася, Олександр Кацуба півроку після цього ховався від відставки, оформивши фейковий «лікарняний».

Щоправда, поки, за документами, Кацуба «хворів» у одній з лікарень на території виборчого округу свого батька в Дергачах Харківської області, його сторінка в Instagram поповнювалася фотографіями з відпочинку на морі, в горах та святкування власного весілля в одному з шато під Парижем.

Kacuba-vidpoch1

 

Також після Революції гідності було порушене кримінальне провадження щодо афери за участі компанії Сергія Курченка «ГазУкраїни-2020», з якою «Нафтогаз» уклав угоду про фіктивне постачання бензину.

Розмір збитків, згідно з підозрами, складеними проти братів Кацуб, сягав 450 мільйонів гривень.

«Протягом 2012 року у колишнього заступника голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацуби С.В., та в інших виник злочинний умисел, спрямований на вчинення заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Було розроблено детальний план вчинення злочину, згідно з яким передбачалося здійснити заволодіння коштами НАК „Нафтогаз України“, шляхом укладення договору про постачання нафтопродуктів з фіктивним підприємством, який би передбачав механізм 100% передплати, а після отримання 100% передплати – непостачання бензину.

22.08.2012 заступником голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацубою С.В., та невстановленою особою від імені ТОВ „ГАЗУКРАЇНИ-2020“, а саме від імені директора Кашкіна А.П. (підписи якого в договорі згідно проведеної почеркознавчої експертизи є підробленими) був підписаний договір поставки нафтопродуктів N14/4260/12».

За договором, «Нафтогаз» мав робити… передоплату Курченку на всі 100 відсотків. Угоди між державною компанією та аферистом, на думку слідства, «укладалися Кацубою С.В. не з метою постачання до НАК „Нафтогаз України“ бензину та подальшого отримання прибутку Компанією, а з метою виведення грошей в розмірі 449 963 820 гривень з рахунків Компанії».

Як сказано в підозрі, складеній Генпрокуратурою, Курченко та його фірма ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» повинні були створити «видимість легального здійснення торгівлі світлими нафтопродуктами на території України». Для цього вони повинні були подати в «Нафтогаз» документи про позитивну кредитну історію фірми, відсутність заборгованостей, потужності для збереження нафтопродуктів.

Отже, ця справа розслідувалася з 11 квітня 2014, і за півтора роки слідчі вийшли на підозру братам Кацубам – її було повідомлено 25 вересня 2015 року за статтями «привласнення, розтрата майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем».

«Кацуба С.В. та інші невстановлені службові особи НАК „Нафтогаз України“, діючи умисно, в формі співучасті, всупереч інтересам державного підприємства, вчинили всі дії необхідні для виведення грошей з НАК „Нафтогаз України“, переведення їх на рахунок фіктивного підприємства ТОВ „ГАЗУКРАЇНА-2020“ та прикриття фіктивності угоди. В результаті злочинних дій Кацуби С.В., НАК „Нафтогаз України“ спричинено збиток в розмірі 449 963 820 гривень».

На цей момент вони були вже у статусі звичайних смертних – не змогли обратися до парламенту та втратили посади в «Нафтогазі». Але депутатом залишався їхній батько. Вони зберегли зв’язки – і в день висунення підозри Кацуба-старший терміново… чартерним літаком з Жулян вилетів до Ніцци. Через два дні Кацуба-молодший також чартером вилетів з Жулян до Бодрума.

За декілька днів, 1 жовтня 2015 року братів Кацуб було оголошено в міжнародний розшук.

Але далі події стали розгортатися за дивовижним сценарієм. Через три місяці після того, як за наслідками тривалого розслідування братам висунули підозру та оголосили у розшук, справу… закривають.

Це рішення стало черговим прикладом того, як Генеральна прокуратура «зливає» резонансні справи. Воно було ухвалено в проміжку між Новим роком та Різдвом, 5 січня 2016 року. Після цього припиняється і розшук Сергія та Олександра Кацуб. Зараз вони вже повернулися до України, де у них під Києвом є розкішний палац поруч із колишнім главою «Нафтогазу» Бакуліним.

Kacuba-maetok1

Як випливає з відповіді Міністерства внутрішніх справ, рішення про закриття провадження ухвалено Генеральною прокуратурою. І найцікавіше – нагляд за цим кримінальним розслідуванням, а, відповідно, і рішення про його закриття винесло управління Генпрокуратури, куратором якого є перший заступник Шокіна Юрій Севрук – той самий чоловік, який виконує обов’язки генерального прокурора України і якого називають серед тих, хто може очолити Генпрокуратуру.

zapit-Leshenko-Kacuba1zapit-Leshenko-Kacuba2

Цікаво також, що родина Кацуб має спільний бізнес з оточенням міністра Авакова. Так, у власності Кацуб є фірма «Техпроект», яка веде спільну діяльність з державною компанією «УкрГазВидобування».

Останні зміни в складі засновників Кацубіного «Техпроекту» відбулися через тиждень після втечі Януковича, 28 лютого 2014 року, коли було змінено директора, а в склад засновників увійшли фірми… з Панами. Одна з них, Marco Development S.A., стала власником 20% акцій фірми Кацуби. Найцікавіше, що адреса реєстрації цієї панамської фірми, а також її панамські директори – ті ж самі, що у фірми Kingston Group S.A., на рахунок якої депутат-соратник Авакова Ігор Котвіцький переказав минулого року скандальні 40 мільйонів доларів.

Крім того, батько Кацуб став депутатом нинішнього скликання завдяки тому, що його головний конкурент Іван Варченко зняв свою кандидатуру після відвідин Авакова, де буквально зіштовхнувся з самим Кацубою-старшим. За декілька місяців після цього Варченко був призначений радником Авакова у МВС.

Таким чином, Аваков напряму та через Котвіцького мав більше ніж достатньо аргументів не переобтяжуватися слідством.

Насправді, для суспільства не має значення, хто дозволив братам Кацубам вийти сухими з води – Національна поліція, яка вела слідство, чи Генеральна прокуратура, що здійснювала нагляд. Зрештою, все це лягатиме тягарем на одну особу в державі – президента Петра Порошенка, за часів якого жоден з високопосадовців старої влади не поніс покарання.

Сергій Лещенко, народний депутат, Національне бюро розслідувань України

Партія регіонів імені Петра Порошенка. Розслідування

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Голосування за зміни до Конституції 31 серпня 2014 року засвідчило: «Опозиційний блок» у принципових моментах діє як надійний партнер Банкової. Вирішальними стали голоси Нестора Шуфрича, Юрія Бойка, Сергія Льовочкіна, Олександра Вілкула, Сергія Ківалова та решти стовпів режиму Януковича. А тепер – партнерів Петра Порошенка.

Перше спільне голосування президентської фракції та «Опозиційного блоку» відбулося ще 10 січня 2015 року – при призначенні генеральним прокурором Віктора Шокіна. Тоді за нього проголосували не лише фракції коаліції, а й фігуранти гучних корупційних скандалів – Бакулін, Бойко, Вілкул, Папієв…

Усі вони, до речі, прекрасно почувають себе у парламенті і поза ним, а про притягнення їх за масштабне розкрадання країни та співучасть у масових убивствах на Майдані у 2014 році мова уже не йде. Що не дивно: 40 голосів «Опозиційного блоку» вкрай потрібні Петрові Порошенку, який не може покладатися на норовливих союзників по парламентській коаліції.

Один з акціонерів «Опозиційного блоку» Сергій Льовочкін – частий гість у кабінеті президента та керівників його адміністрації. Спільно з ним Банкова запустила на місцеві вибори новий проект – партію «Наш край». За її списками та під її брендом балотувалися колишні регіонали, які уже перебігли у табір Порошенка, однак яких небажано брати у «Солідарність» – через репутаційні ризики для партії президента. Звісно, поки що немає сенсу брати у БПП таких персонажів, як недавній керівник Партії регіонів у Запорізькій області Сергій Кальцев чи нардеп з Одещини Антон Кіссе, якого небезпідставно звинувачували у спробах роздмухувати сепаратистські настрої у Бессарабії. А от у форматі «Нашого краю» вони можуть спокійно брати владу на місцях – з благословення президента і за гроші соратників Януковича. У Одеській області спонсорами проекту виступали «авторитети» Іван Аврамов, який у часи Януковича наглядав за регіоном у статусі «смотрящего» (в українській мові немає адекватного відповідника цьому кримінальному поняттю – авт.), та Юрій Іванющенко, більше відомий як Юра Єнакієвський – один зі найближчих соратників кривавого екс-президента. Він же, до речі, патронує «Наш край» на Донбасі.

У фронтових областях тісний союз Порошенка з «регіоналами» шокував всіх, хто наївно сподівався, що Революція Гідності таки витягне регіон з-під іга «регіоналів». Але «жити по-новому» в уяві Петра Порошенка – це всього лиш новий очільник корупційної вертикалі.

«На багатьох зустрічах в регіоні мені часто «підказують» мовляв, той регіонал, і цей регіонал. Ну, і що мені тепер робити? Вивести їх всіх на вулицю і розстріляти? Так, у бюджетників, мерів, керівників підприємств Донеччини, щоб мати роботу і втриматися біля керма, не було тоді ніякого іншого вибору, окрім як членства в ПР. Тепер вони і можуть скласти кістяк «Нашого краю». Це щось між БПП і ПР – такий собі, грубо кажучи, відстійник, перехідний пункт», – щиросердно зізнався, чим є «Наш край» керівник військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Жебрівський. Він, як і решта керівників областей, уже отримали з Банкової електоральний план – скільки голосів має отримати БПП та «Наш край». По Донеччині точних цифр немає, а от Лев Парцхаладзе, який очолював штаб БПП у Київській області, за інформацією Національного бюро розслідувань України мав забезпечити 35% голосів для партії президента і ще 20% – для «Нашого краю»…

Ще один провладний електоральний «відстійник» для колишніх регіоналів – партія «Відродження». У парламенті її представляють один з лідерів ПР Віталій Хомутиннік, радник Януковича, одеський мільйонер Леонід Клімов, менеджер Ахметова та колишній голова бюджетного комітету Євгеній Гєллєр, партнер Андрія Портнова (головний юрист Януковича) Валерій Писаренко, улюблений «коняр» Януковича Валентин Нечипоренко, відомий харківський українофоб Дмитро Святаш, герої численних корупційних скандалів Володимир Кацуба та Антон Яценко… А за списками партії балотувалися такі «достойні люди», як Геннадій Кернес.

Заради справедливості потрібно сказати, що «Відродження» не є цілковито проектом Банкової. Як і партією Ігоря Коломойського, як прийнято вважати, зважаючи на партнерські стосунки олігарха з неформальним лідером проекту Віталієм Хомутинніком. Радше, це «франшиза», яку в одних випадках використовуватиме Порошенко, у інших – Коломойський, а найчастіше – впливові регіональні лідери на кшталт Кернеса з Добкіним, які з тих чи інших причин не бажають асоціювати себе з «Опозиційним блоком».

Співрозмовники Національного бюро розслідувань України, близькі до адміністрації Порошенка, стверджують, що і «Наш край», і «Відродження» – запобіжники проти можливого реваншу «Опозиційного блоку». Мовляв, краще уже свої, пригодовані «регіонали», аніж п’ята колона Кремля. Однак, це звичайне лукавство. І в опозиційного блоку, і в президентських проектів – одні й ті ж акціонери та спонсори. Зрештою, і «Опозиційний блок», як бачимо із голосувань у парламенті є доволі умовною опозицією до Порошенка. У ряді регіонів БПП і «Опозиційний блок» разом ведуть боротьбу проти спільних ворогів. Наприклад, у Дніпропетровську – проти команди Ігоря Коломойського.

***
Союз Петра Порошенка із регіоналами лише на перший погляд виглядає дивним та неприродним. Петро Олексійович – один із батьків-засновників Партії регіонів, а з її першо- та другорядними акціонерами його пов’язують тривалі ділові та приятельські стосунки, одинакові світоглядні установки. Зрештою, це люди, з якими президент України розмовляє однією мовою – мовою олігархічної політики, для якої соціальні приоритети та національні інтереси ніщо у порівнянні з можливістю конвертувати владу у грошові знаки.

Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України

Юрій Бойко – геть з Кабміну!

Boiko-Yurii11Сьогодні в Кабміні побачила засновника «Кедру» (яке було номінальним власником мисливського маєтку Януковича) – Юрія Бойко.

Він звісно більше відомий, як куратор паливо-енергетичного комплексу під час усіх пришесть Януковича до влади. Відомий, як партнер Фірташа. Вони разом плели мега-корупційні схеми, викачували мільярди з «Нафтогазу» в усі періоди пришестя Януковича до влади.

Бойку місце у в’язниці разом зі своїми подільниками Фірташем, Бакуліним та іншими, а не в Кабміні після Майдану! Невже, хтось з посадовців Кабміну цього не розуміє?

Бойко спускався з сьомого поверху на шостий. В кого він був? Я особисто зітхнула з полегшенням, коли з’ясувала, що прем’єра Арсенія Яценюка в цей час не було в Кабміні.

Однак проблема не тільки в тому, що хтось з можновладців приймав таку одіозну особистість, мега- грабіжника України. Страшно, що той, хто приймав не переживав за свою репутацію.

А ще страшніше для держави – можливі кулуарні домовленості «ходоков» таких масштабів. Адже Бойко ходив Кабміном не просто так, а намагався вирішити якісь питання.

А я знаю деякі питання, які нині турбують Бойка. Він, наприклад, хоче вкрасти з «Нафтогазу» газ вартістю 2 мільярди доларів. Він з Фірташом, Вороніним та Бакуліним «ліпили» цю схему обкрадання держави, ще в часи Януковича, але по якимось причинам не довели її до кінця.

Зокрема, Бойко організував букет рішень Господарського суду м. Києва, які визнали договір поставки газу між «Нафтогазом» та «Укргазенерго» за 2007-рік таким, що «не був виконаний» і зобов’язали НАК повернути фірмі Фірташа-Бойка газ, який вже давно спалили споживачі і за який «Нафтогаз» повністю розрахувався. У мене є податкові накладні, які підтверджують факт сплати за газ. Однак суд прийняв рішення на користь фірми Фірташа, тому що «Нафтогаз» не показав акти-прийому передачі газу. Цього вистачило, щоб суд прийняв рішення на користь фірми -посередника від Фірташа.

Аналогічно, за тією ж схемою, суду міг встановити всі договори поставки газу між «Укргазенерго» на «Нафтогазом» такими, що не відбулися, і примусити НАК повернути десятки мільярдів кубометрів газу приватній фірмі. Адже «Нафтогаз», керувався тим самим кланом Фірташа-Бойка, і тому не важко було організувати, щоб всі акти-прийому передачі легенько зникли. Як зникли вони у вище наведеній справі «двох мільярдів». Адже в 2008 році речник «Укргазенерго» показував ті акти на прес-конференції, а в 2012 представники «Нафтогазу» вже розповідали суду, що їх у них не має. Отже суцільна афера!!! При чому вона не мала жодного стосунку до рішення Стокгольмського арбітражу по «РосУкрЕнерго». Це був додатковий мега- розбій серед білого дня).

І це фантастично хороша новина, що Фірташ-Бойко не довели той розбій до кінця за часів Януковича, не вкрали той газ, бо 2 млрд. доларів це три Камази стодоларових банкнот, це два річних бюджети міністерства охорони здоров’я.

Чому Фірташу-Бойку не вдалося забрати газ? Це питання, адже всі карти були в їх руках. Бойко курував паливно-ергетичний сектор в уряді, його люди Бакулін та Винокуров керували «Нафтогазом» і «Укртрансгазом» отже мали доступ до «вентиля на трубі». «Укргазенерго» очолював, ще один злий геній з команди Фірташа-Бойка – Ігор Воронін, який «переконав» суддів, що «Нафтогаз» має програти суд очолюваній ним фірмі. А «Нафтогаз» в свою чергу був готовий програвати без питань, бо керувався з того самого центру. Тому для нас це чудо, о той об’єм газу збережений для держави.

Однак,те що Бойку не вдалося зробити при Януковичі він намагається завершити зараз.

Нині «Укргазенерго» вимагає від «Укртрансгаз» та «Нафтогазу» виконати рішення судів 2012—2013 років, і віддати йому газ вартість 2 млрд. доларів.

Який сором, що погромники держави продовжують нахабніти після кривавого Майдану!? Після загибелі Небесної Сотні вони сміють доводити свій злочин до кінця!?

Сумно, але злочинці повірили в свої сили після того, коли суд нещодавно випустив на свободу екс-керівника «Нафтогазу» Євгена Бакуліна, арештованого в кримінальні справі порушеній МВС. Це стало сигналом, що великі гроші оформлені в хабарі продовжують бути джерелом влади в Україні.

Звісно свобода Бакуліна коштувала клану Фірташа-Бойка чималих коштів. Проте, там вважають, якщо піти далі і роздіти «Нафтогаз» на 2 млрд. доларів, це покриє витрати на «потрібне» рішення судді у справі Бакуліна і дасть можливість для вирішення проблем Фірташа за кордоном і потужного старту в українській політиці. Адже 2 млрд. доларів це можливість підкупу (по 500 грн.) ВСІХ виборців України на парламентських виборах.

Тому клан Фірташа-Бойка бореться за виконання злочинного рішення суду, що було прийняте в часи злочинної влади. Проте це не держава винна Бойку, Бакуліну та Вороніну 2 млрд. доларів. Це вони винні державі. Вони настільки вині, що їх місце у в’язниці, а не в коридорах Кабміну -100%…

Одже сьогодні я була просто приголомшена побаченим, навіть не знала, як реагувати. Я лише сфотографувала Бойка і все.

Проте, якщо ніхто не буде реагувати на появу таких одіозних осіб в Кабміні, то завтра я ризикую побачити тут…Юрія Іванющенка (фінансиста сепаратистів), а післязавтра – Сергія Курченка…

Тому, хоч я і промовчала при зустрічі, але хоч блог закінчу гаслом, яке нині є актуальним завданням для генпрокуратури: «Бойко — під арешт!».

Тетяна Чорновіл



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: