Сообщения с тегами ‘Нафтогаз України’

Подання на опоблоківця Бакуліна «зависло» у регламентному комітеті, — подробиці

Bakulin-Evgen1-500x323

 

Верховна Рада, скоріше за все, не розглядатиме цього тижня подання генпрокурора про притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт нардепа від «Опоблоку» Євгена Бакуліна.

Про це журналістам заявив перший заступник голови Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради Павло Пинзеник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Малоймовірно, тому що неготове подання до розгляду. Минулого тижня, який був призначений календарним планом для роботи з виборцями, апарат Верховної Ради не зміг передати Бакуліну або його помічникам копію цього подання для того, щоб він надав свої пояснення у визначений регламентом п’ятиденний строк. Натомість народний депутат Бакулін звернувся з листом до комітету, де він заявив про те, що бажає обгрунтувати свою позицію, надати свої пояснення. Відповідно, завтра на засіданні комітету ми розглянемо стан підготовки до розгляду і визначимо, коли зможемо розглядати», — сказав Пинзеник.

За його словами, ймовірно, що це питання буде розглянуто Верховною Радою вже на наступному пленарному тижні 13-16 березня.

«Якраз тоді спливе 20-денний строк, визначений регламентом для розгляду у комітеті. В нього ми фактично, впевнений, вкладемося», — уточнив Пинзеник.

Як відомо, 16 лютого генпрокурор Юрій Луценко підписав подання про затримання і притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата від «Опозиційного блоку» Євгена Бакуліна.

Луценко зазначав, що подання стосується підозр за статтями 255 (створення організованого злочинного угрупування), 191 (розкрадання державних коштів) та інших статей у справі про так звані «вишки Бойка».

За словами генпрокурора, Бакулін, попри те, що є нардепом, територію України давно не відвідував.

4 лютого помічник Бакуліна заявляв, що той перебуває у лікарні після операції.

Увечері 19 лютого голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив про те, що до парламенту надійшло подання генпрокурора на Євгена Бакуліна і зауважив, що невідкладно передав документи на розгляд профільного комітету.

Заступник голови регламентного комітету ВР народний депутат Володимир Арешонков прогнозував, що засідання комітету, швидше за все, відбудеться 28 лютого.

Бакулін очолював «Нафтогаз України» з березня 2010 року по березень 2014 року. У березні 2014 року його затримали за підозрою в розкраданні коштів в особливо великих розмірах. Згодом Печерський суд Києва відпустив Бакуліна під заставу в сумі 10 млн грн.

За схемою Онищенка «нагріли» державу 1,43 млрд гривень: НАБУ взялося за братів Дубневичів

Dubnevychi2

 

Антикорупційне бюро підбирається до впливових львівських політиків і бізнесменів Дубневичів. Чим це загрожує мафіозному клану в новому політичному сезоні?

Детективи НАБУ отримали дозвіл на вилучення оригіналів документів, що знаходяться у НКРЕКП, які можуть стати прямими доказами у справі щодо маніпуляцій з обсягами пільгового газу на Новояворівскій ТЕЦ нардепів Богдана та Ярослава Дубневичів. Про це свідчить рішення Солом’янського райсуду Києва від 21 серпня 2017 року. Це справа здатна в новому політичному сезоні закрутити серйозні процеси в парламенті та на вулицях. Якщо колишній «регіонал» Олександр Онищенко є особистістю вкрай одіозною, і в парламенті він входив до депутатської групи «Воля народу», яка складалася з депутатів, що мають схожу біографію, то Дубневичі – члени фракції БПП, і їхній вплив на політичні процеси вагоміший, аніж у втікача Онищенко-Кадирова.

Але для початку про суть претензій до львівських бізнесменів і депутатів, яких детективи НАБУ підозрюють у тому, що вони «нагріли» державу на сотні мільйонів гривень. За різними підрахунками, йдеться про суму від 0,77 до 1,43 млрд гривень. Яка ж схема дозволяє заробити чималі і при цьому легкі гроші? Вона бере початок ще в 2005 році і будувалася на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів – населення, теплокомуненерго і промисловості. Наприклад, на державну компанію «Укргазвидобування» було покладено соціальну функцію забезпечення населення України дешевим газом, тому компанія видобувала його і продавала за встановленими урядом цінами – близько 50 доларів за 1 тис. кубометрів. Передбачалося, що саме ця низька ціна на газ, що видобувається державою, стане запорукою того, що населення отримає в своїх газових плитах газ за низькою ціною. Однак, у той же час, коли населення спалювало газ «за 50», газ для промисловості коштував 500 доларів за 1 тис. кубометрів. Адже газ – це газ, і на ньому не поставиш штамп «дешевий – для населення», чи «дорогий – для промисловості». Головне – «підмухлювати» з документами, і можна зробити так, що за документами газ було продано населенню «за 50», хоча насправді він був проданий промисловості по 500 доларів.

Найвідомішим бенефіціаром цієї схеми був депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який, як стверджують правоохоронні органи, разом з наближеними йому компаніями завдали державі шкоди в розмірі близько 3 млрд гривень. Його варіант схеми був побудований на тому, що приватні компанії отримували від державної компанії «Укргазвидобування» у користування старі свердловини на умовах спільної діяльності. Видобутий газ вони могли продавати за ринковою ціною, але на біржах реалізовували його посередникам за 50-100 доларів, і саме з цієї суми сплачували частину прибутку «Укргазвидобуванню». На біржі ж газ продавався «своїм» компаніям, які потім перепродували його за ринковою ціною промисловим споживачам. Різниця між цінами на газ становила понад 5 тис. гривень на кожній тисячі кубометрів.

Доходи братів Дубневичів, через які на них насідає НАБУ, було отримано за тією ж схемою, але з варіантами (знову ж, якщо їх провину буде доведено). Річ у тім, що через ланцюжок компаній Дубневичі володіють Новояворівською і Новороздольською теплоелектроцентралями (ТЕЦ). А ТЕЦ при виробництві тепла для населення також може використовувати «дешевий» газ, щоб забезпечити тим самим якомога більш низькі тарифи на тепло. І різниця в ціні газу для виробництва тепла для постачання населенню, і ціною газу для промисловості – також істотна. Наприклад, в 2013-14 рр. за газ для виробництва тепла для населення ТЕЦ платили 1309 гривень за 1 тис. кубометрів, тоді промисловість його купувала в 3-6 разів дорожче. В 2015 році різниця в ціні газу також була суттєва – 3 тис. гривень та 7,4-11,3 тис. гривень за 1 тис. кубометрів.

НАБУ підозрює, що ТЕЦ Дубневичів використовували дешевий газ для виробництва електроенергії, яку потім продавали на оптовому ринку. З документів суду, куди слідчі зверталися за дозволом на виїмку документів, випливає, що збитки від такої діяльності ТЕЦ Дубневичів могли складати за одними оцінками 775 млн гривень, за іншими — 1,43 млрд гривень. Проте, в цілому по країні, збитки від запровадження схеми, побудованої на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів, можуть бути набагато більшими, аніж лише по Онищенко та братам Дубневичам. І якщо вірити голові правління «Нафтогаз України» Андрію Коболєву, який в одному з інтерв’ю зазначав, що цією схемою користувалося багато політиків і бізнесменів, справа проти Дубневичів має вигляд вибіркового правосуддя. Тому що під висунуті їм підозри потрапляють всі, хто має відношення до ТЕЦ. Наприклад, той же Рінат Ахметов.

Юрий Васильченко, Національне бюро розслідувань України

Луценко анонсував подання на депутата з Опоблоку Юрія Бойко, причетного до бурових установок

Boiko-Yurii13

 

Генпрокурор Юрій Луценко має намір восени внести подання на зняття недоторканності з депутата Верховної Ради в справі про закупівлю бурових установок за завищеними цінами.

Про це він заявив у інтерв’ю «5 каналу», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Генпрокурор зазначив, що колишній заступник голови Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», син депутата Ради від групи “Партія «Відродження» Володимира Кацуби Олександр дав свідчення проти членів організованої групи, що заволоділа держкоштами в особливо великих розмірах при закупівлі 2 плавучих бурових установок у 2011 році.

«Ми зараз провадимо слідство згідно із цими показаннями щодо діючого народного депутата. Коли ця справа буде завершена, я піду (з поданням про зняття недоторканності) у Верховну Раду. Я думаю, що це буде восени», — сказав Луценко.

Прізвище депутата Ради генпрокурор назвати відмовився.

Раніше Генпрокуратура заявила, що слідство не встановило причетності співголови фракції «Опозиційний блок» у Верховній Раді Юрія Бойка до закупівлі в 2011 році за завищеними цінами плавучих бурових установок для державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Нова #зрада. Соратники Януковича та Курченка — Сергій та Олександр Кацуби вийшли сухими з води. Розслідування

Kacubi-rozhuk1

 

Генпрокуратура продовжує закривати резонансні кримінальні провадження проти колишнього оточення Віктора Януковича.

Янукович крав не сам. Ним була збудована тотальна вертикаль, де спільники отримували «комісію» – залишки з барського столу, здаючи основну частину коштів ватажку мафіозного клану.

У лютому 2014 року Янукович втік, а через півтора місяці, у квітні 2014 генпрокуратура відкрила провадження щодо афер Курченка в «Нафтогазі України». По цим справам проходили брати Кацуби – Сергій та Олександр, які по черзі працювали на високих посадах у «Нафтогазі».

Брати Кацуби – можливо, не дуже відомі широкому загалу, але важливі елементи піраміди Януковича. Вони – сини нинішнього депутата Верховної Ради, члена групи «Відродження» Володимира Кацуби. За часів Януковича старший з його синів Сергій Кацуба працював спочатку заступником голови правління «Нафтогазу», відповідальним за державні закупівлі, а потім став народним депутатом від Партії регіонів. Молодший син Олександр Кацуба спочатку працював заступником керівника «Чорноморнафтогазу», а коли старший брат обрався депутатом – отримав у спадок його місце заступника в «Нафтогазі». І саме в роки, коли брати Кацуби були відповідальними за закупівлі в цих державних компаніях, відбулася афера з придбання «вишок Бойка».

Kacuba-brati1

Революцію гідності старший з братів – Сергій Кацуба – зустрів у статусі депутата-регіонала, а молодший – заступника голови правління «Нафтогазу». Коли влада в Україні помінялася, Олександр Кацуба півроку після цього ховався від відставки, оформивши фейковий «лікарняний».

Щоправда, поки, за документами, Кацуба «хворів» у одній з лікарень на території виборчого округу свого батька в Дергачах Харківської області, його сторінка в Instagram поповнювалася фотографіями з відпочинку на морі, в горах та святкування власного весілля в одному з шато під Парижем.

Kacuba-vidpoch1

 

Також після Революції гідності було порушене кримінальне провадження щодо афери за участі компанії Сергія Курченка «ГазУкраїни-2020», з якою «Нафтогаз» уклав угоду про фіктивне постачання бензину.

Розмір збитків, згідно з підозрами, складеними проти братів Кацуб, сягав 450 мільйонів гривень.

«Протягом 2012 року у колишнього заступника голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацуби С.В., та в інших виник злочинний умисел, спрямований на вчинення заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах. Було розроблено детальний план вчинення злочину, згідно з яким передбачалося здійснити заволодіння коштами НАК „Нафтогаз України“, шляхом укладення договору про постачання нафтопродуктів з фіктивним підприємством, який би передбачав механізм 100% передплати, а після отримання 100% передплати – непостачання бензину.

22.08.2012 заступником голови правління НАК „Нафтогаз України“ Кацубою С.В., та невстановленою особою від імені ТОВ „ГАЗУКРАЇНИ-2020“, а саме від імені директора Кашкіна А.П. (підписи якого в договорі згідно проведеної почеркознавчої експертизи є підробленими) був підписаний договір поставки нафтопродуктів N14/4260/12».

За договором, «Нафтогаз» мав робити… передоплату Курченку на всі 100 відсотків. Угоди між державною компанією та аферистом, на думку слідства, «укладалися Кацубою С.В. не з метою постачання до НАК „Нафтогаз України“ бензину та подальшого отримання прибутку Компанією, а з метою виведення грошей в розмірі 449 963 820 гривень з рахунків Компанії».

Як сказано в підозрі, складеній Генпрокуратурою, Курченко та його фірма ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» повинні були створити «видимість легального здійснення торгівлі світлими нафтопродуктами на території України». Для цього вони повинні були подати в «Нафтогаз» документи про позитивну кредитну історію фірми, відсутність заборгованостей, потужності для збереження нафтопродуктів.

Отже, ця справа розслідувалася з 11 квітня 2014, і за півтора роки слідчі вийшли на підозру братам Кацубам – її було повідомлено 25 вересня 2015 року за статтями «привласнення, розтрата майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем».

«Кацуба С.В. та інші невстановлені службові особи НАК „Нафтогаз України“, діючи умисно, в формі співучасті, всупереч інтересам державного підприємства, вчинили всі дії необхідні для виведення грошей з НАК „Нафтогаз України“, переведення їх на рахунок фіктивного підприємства ТОВ „ГАЗУКРАЇНА-2020“ та прикриття фіктивності угоди. В результаті злочинних дій Кацуби С.В., НАК „Нафтогаз України“ спричинено збиток в розмірі 449 963 820 гривень».

На цей момент вони були вже у статусі звичайних смертних – не змогли обратися до парламенту та втратили посади в «Нафтогазі». Але депутатом залишався їхній батько. Вони зберегли зв’язки – і в день висунення підозри Кацуба-старший терміново… чартерним літаком з Жулян вилетів до Ніцци. Через два дні Кацуба-молодший також чартером вилетів з Жулян до Бодрума.

За декілька днів, 1 жовтня 2015 року братів Кацуб було оголошено в міжнародний розшук.

Але далі події стали розгортатися за дивовижним сценарієм. Через три місяці після того, як за наслідками тривалого розслідування братам висунули підозру та оголосили у розшук, справу… закривають.

Це рішення стало черговим прикладом того, як Генеральна прокуратура «зливає» резонансні справи. Воно було ухвалено в проміжку між Новим роком та Різдвом, 5 січня 2016 року. Після цього припиняється і розшук Сергія та Олександра Кацуб. Зараз вони вже повернулися до України, де у них під Києвом є розкішний палац поруч із колишнім главою «Нафтогазу» Бакуліним.

Kacuba-maetok1

Як випливає з відповіді Міністерства внутрішніх справ, рішення про закриття провадження ухвалено Генеральною прокуратурою. І найцікавіше – нагляд за цим кримінальним розслідуванням, а, відповідно, і рішення про його закриття винесло управління Генпрокуратури, куратором якого є перший заступник Шокіна Юрій Севрук – той самий чоловік, який виконує обов’язки генерального прокурора України і якого називають серед тих, хто може очолити Генпрокуратуру.

zapit-Leshenko-Kacuba1zapit-Leshenko-Kacuba2

Цікаво також, що родина Кацуб має спільний бізнес з оточенням міністра Авакова. Так, у власності Кацуб є фірма «Техпроект», яка веде спільну діяльність з державною компанією «УкрГазВидобування».

Останні зміни в складі засновників Кацубіного «Техпроекту» відбулися через тиждень після втечі Януковича, 28 лютого 2014 року, коли було змінено директора, а в склад засновників увійшли фірми… з Панами. Одна з них, Marco Development S.A., стала власником 20% акцій фірми Кацуби. Найцікавіше, що адреса реєстрації цієї панамської фірми, а також її панамські директори – ті ж самі, що у фірми Kingston Group S.A., на рахунок якої депутат-соратник Авакова Ігор Котвіцький переказав минулого року скандальні 40 мільйонів доларів.

Крім того, батько Кацуб став депутатом нинішнього скликання завдяки тому, що його головний конкурент Іван Варченко зняв свою кандидатуру після відвідин Авакова, де буквально зіштовхнувся з самим Кацубою-старшим. За декілька місяців після цього Варченко був призначений радником Авакова у МВС.

Таким чином, Аваков напряму та через Котвіцького мав більше ніж достатньо аргументів не переобтяжуватися слідством.

Насправді, для суспільства не має значення, хто дозволив братам Кацубам вийти сухими з води – Національна поліція, яка вела слідство, чи Генеральна прокуратура, що здійснювала нагляд. Зрештою, все це лягатиме тягарем на одну особу в державі – президента Петра Порошенка, за часів якого жоден з високопосадовців старої влади не поніс покарання.

Сергій Лещенко, народний депутат, Національне бюро розслідувань України

Депутатський запит Юрія Сиротюка щодо «Газ Україна 2009». Повний текст

Генеральному прокурору України
Пшонці В.П.

Голові Служби безпеки України
Якименку О.Г.

ДЕПУТАТСЬКИЙ ЗАПИТ

щодо перевірки фактів грубого порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009», що завдає непоправних збитків Державному бюджету

Шановні Вікторе Павловичу та Олександре Григоровичу!

До мене як до народного депутата України останнім часом надходить інформація від представників громадськості та журналістів провідних українських ЗМІ щодо діяльності групи компаній «Газ Україна 2009», яка призвела до прямих втрат Державного бюджету України на суму більше 3 млрд. грн. лише за 9 місяців 2012 року. Тому вважаю за необхідне звернутися до Вас, враховуючи наступне:

1) Контрабанда бензинів та їх фіктивний експорт

З весни 2012 року група «Газ Україна 2009»,через низку своїх ТОВ (у т.ч. ТОВ «Газ Україна 2020») розпочала діяльність із контрабандного ввезення на територію України автомобільного бензину.

Цю схему легко відстежити, порівнявши дані митниці та залізниці щодо проходження бензинів – вони суттєво відрізняються. За 9 міс. 2012 р. Держмитслужба розмитнила на 397,2 тис. тонн бензинів менше, ніж було поставлено на український ринок через «Укрзалізницю».

На те, що майже весь зазначений обсяг ввезено групою «Газ Україна 2009», вказує той факт, що 323,3 тис. тонн контрабандного бензину надійшло на ринок через три залізничні станції – «Світловодськ», «Миронівка» та «Чорноморська». Ці три станції віддано «на відкуп» групі «Газ Україна 2009», на території цих станцій розташовані митні склади цієї групи. Крім того, на потреби цієї структури працює державна Феодосійська нафтобаза (Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами).

Не важко розрахувати втрати держави від несплати акцизу та ПДВ: при ввезенні групою «Газ Україна 2009» бензинів лише залізничним транспортом за 9 міс. це орієнтовно – 1,4 млрд. грн.

Спочатку схема працювала за принципом «обірваного транзиту» – ресурс ввозився до України та, за документами, йшов далі за кордон, а насправді – реалізовувався покупцям усередині країни.

У жовтні цю схему «вдосконалили» – додали фіктивний експорт. Віднині на експорт нібито працюють три компанії з групи «Газ Україна 2009» – ПП «Армада-Плюс», ТзОВ «Зовнітрансгаз» та дочірнє підприємство «Петрол» (Петрол-Форвардінг, МПП). Усі вони, за документами, транспортують бензин (який невідомо звідки береться) автоцистернами до танкерів, які везуть пальне компанії Zevidon Trading Ltd в Беліз.

За жовтень таким способом було «експортовано» 117 тис. тонн бензину. Навіть з технічної точки зору це неможливо: наприклад, Кременчуцький НПЗ в найкращі свої часи відвантажував через автоналив близько 120 тис. т. пального, але не в місяць, а в рік.

На думку гравців ринку, метою цієї схеми може бути відшкодування ПДВ з фіктивного експорту. Лише за жовтень група «Газ Україна 2009» отримає близько 200–300 млн. грн. відшкодування ПДВ з експорту, якого не було.

2) Монополізація ринку бензинів та дизпалива

Наприкінці жовтня 2012 року Держмитслужба почала затримувати оформлення імпортного бензину. Офіційна мотивація – «необхідність лабораторного визначення октанового числа бензину». Разом з тим, такі дії не мають жодного сенсу – всі бензини (незалежно від октанового числа) обкладаються однаковим акцизом.

За наявною інформацією, Держмитслужба затримувала товар за вказівкою голови відомства Ігоря Калетника та його заступника Степана Дериволкова з метою перешкоджання ввезенню пального будь-якими гравцями, окрім групи «Газ Україна 2009».

Із затримками зіткнулися всі основні імпортери – «ОККО», WOG, «Паралель», «Асі-ойл», «КЛО» та інші.

На початку листопада розпочалася і триває донині друга хвиля затримок – втрат зазнають румунська Rompetrol, азербайджанська Socar Energy Ukraine. Конфлікт уже вийшов на міжнародний рівень, оскільки відповідні компанії звернулися за захистом до своїх посольств.

Rompetrol розглядає питання виходу з українського ринку та відмови від запланованого інвестування 1 млрд. грн. в СП з НАК «Нафтогаз України» через проблеми з митницею.

На початку грудня органи Держмитслужби почали затримувати оформлення не лише бензинів, але й дизельного пального (ДП).

Логічно припустити, що все це робиться для того, щоби група «Газ Україна 2009» стала ексклюзивним імпортером бензину та ДП.

З метою оформлення домінантного становища на ринку «Газ Україна 2009» намагалася також придбати другий за величиною НПЗ в Україні – Лисичанський. Однак спроба зірвалася через зміну акціонерів чинного власника заводу – ТНК-ВР.

3) Махінації на ринку скрапленого газу

Згідно із законодавством України, частина скрапленого газу, виробленого підконтрольними державі ДК «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», реалізується через спеціальні аукціони для потреб населення. Цей механізм покликаний забезпечити громадян дешевим балонним газом.

До середини 2010 року учасниками спецаукціонів були виключно облгази, на які, відповідно до законодавства, покладено функції забезпечення населення балонним газом. При цьому обсяг пального, яке продавали через спецаукціони, був незначним – близько 60 тис. т. в рік. Решту пального «Укргазвидобування» та «Укрнафти» продавали за ринковими цінами та в подальшому використовували для заправки автомобілів.

Однак із незрозумілих причин влітку 2010 року Кабінет Міністрів розширив перелік учасників спецаукціонів ТОВ «Запоріжгаз-2000», «Чекаси-газпостач», «Харків-СПБТ», «Модус-Вівенді», «Луганськпропангаз», «Луганськпостачгаз», «Кримбутангаз», «Укрхарьківгазпостачання-2009» та іншими компаніями.

Крім того, уряд зобов’язав «Укргазвидобування» та «Укрнафту» виставляти на спецаукціони стільки скрапленого газу, скільки забажають покупці.

За наявною інформацією, всі нові учасники спецаукціонів входять до групи компаній «Газ Україна 2009». На їхній сумнівний характер указує й те, що географічні прив’язки в назвах ТОВ не відповідають місцю реєстрації (усі зареєстровані в Харківській обл.), компанії зареєстровано на їхніх директорів, а кількість співробітників обмежується 1–2 особами.

На сьогодні група «Газ Україна 2009» викупляє через спецаукціони за пільговою ціною (2,13 тис. грн./т) більше 80% газу, що виробляється «Укргазвидобуванням» та «Укрнафтою». При цьому весь цей об’єм група продає для заправки автомобілів за ринковою ціною – близько 10,86 тис. грн./т. Продаж здійснюється у тому числі «під чорним прапором» – за готівку та без сплати податків.

За 9 місяців 2012 року «Газ Україна 2009» через підконтрольні їй ТОВ викупила зі спецаукціонів 185,637 тис. т. скрапленого газу, а облгази – лише 30,628 тис. т., що недостатньо для забезпечення населення балонним газом.

Різниця між пільговою та ринковою ціною ресурсу, викупленого «Газ Україна 2009» за 9 міс. 2012 р., – близько 1,6 млрд. грн. Тобто, саме стільки недоотримав бюджет.

4) Монополізація ринку скрапленого газу

На початку 2011 року Державна митна служба України почала затримувати оформлення імпортованого скрапленого газу на 30–60 днів. Відомство мотивувало свої дії тим, що «не всі види скрапленого газу обкладаються акцизом, тому необхідно провести лабораторну перевірку, який саме вид пального ввозиться».

Затримки з імпортом призвели до подорожання скрапленого газу та його тимчасового дефіциту на українському ринку.

Практика затримок була поновлена Держмитслужбою в липні 2011 року і триває донині, хоча відбір проб скрапленого газу уже втратив будь-який сенс (набув чинності Податковий кодекс, який обклав акцизом усі види скрапленого газу).

За наявною інформацією, Держмитслужба затримує товар з метою перешкоджання ввезенню скрапленого газу будь-якими гравцями, окрім групи «Газ Україна 2009». Як результат, на сьогодні «Газ Україна 2009» володіє ексклюзивним правом на безпроблемний імпорт пального в Україну та контролює близько 75% імпорту скрапленого газу в Україну.

Група також домовилась зі структурами Ігоря Коломойського про викуп усього скрапленого газу, що виробляється Кременчуцьким НПЗ. Таким чином, «Газ Україна 2009» закріпила своє монопольне становище на ринку (за 9 міс. група реалізувала близько 450 тисяч тонн скрапленого газу, ринкова частка – 80%).

5) Державні закупівлі

За 2011–2012 рр. компанії, що входять до групи «Газ Україна 2009», стали переможцями тендерів на суму більше 4,5 млрд. грн. Значна частина товарів та послуг постачалися НАК «Нафтогаз України», ДК «Укртрансгаз», ДК «Чорноморнафтогаз» та решті покупців за завищеними цінами.

Для прикладу, за результатами одного з тендерів ТОВ «Лідергаз» (що входить до групи «Газ Україна 2009») поставить «Укртрансгазу» природний газ на суму 2 млрд. 407,577 млн. грн. за ціною $527 за 1 тыс. куб.м., що значно перевищує ринкову ціну.

У свою чергу, ТОВ «Райагрострой-Перспектива» (з тієї ж групи компаній) уже поставила «Чорноморнафтогазу» сталеві труби на суму 150,03 млн. грн. за ціною, що більш ніж удвічі перевищувала ринкову.

Група продавала держпідприємствам товари також через ТОВ «Універсалоптторг-Х», «Українську нафто-газову компанію», «Кіровоградгаз-2000», «Нео-Синтезгаз», «Фіскус-21», «Кванта коста», «Запоріжський коксохімремонт», “Будівельну компанію «Перша Черноморська».

За наявною інформацією, підтримували бізнес «Газ Україна 2009» з боку державних енергетичних компаній заступники голови правлінь «Чорноморнафтогазу» та «Нафтогазу України» Олександр та Сергій Кацуби.

6) Легализація та розвиток «Газ Україна 2009»

За наявною інформацією, зараз група «Газ Україна 2009» працює над легалізацією коштів, отриманих незаконним шляхом та формуванням власної фінансово-промислової групи.

У рамках цього процесу «Газ Україна 2009» придбала харківський банк «Реал», страхову компанію «Перлина страхування».

Крім того, група зайнялася поставками природного газу за нерегульованим тарифом. Підконтрольні їй ТОВ «Українська нафто-газова компанія», «Укренергоринок», «Верена-Трейд» та «Аріона-Торг» лише за останній місяць розширили ліцензії на постачання газу до 1,22 млрд. куб. м. в рік. Дохід «Укренергоринку», який був першопрохідцем групи на цьому напрямку, за перше півріччя 2012 склав 1 млрд. 91,9 млн. грн.

Митні дані свідчать, що група імпортує значні обсяги одягу, інших товарів легкої промисловості – очевидно, надалі буде розвивати пов’язані з цим напрямки бізнесу.

8) Організатори схеми та прикриття її діяльності

Згідно з отриманими даними, засновником групи «Газ Україна 2009» та її менеджером є громадянин Сергій Курченко, 1985 року народження, що проживає в місті Чугуїв Харківської області. Допомагають йому у веденні операційної діяльності громадяни Анатолій Мигаль, Андрій Кошель та інші.

Куратором групи від реальних власників є син Генерального прокурора України Віктора Пшонки – Артем Пшонка. За наявною інформацією, він разом з нинішніми та колишніми співробітниками Генеральної прокуратури України (такими як Степан Моліцький) здійснює «кришування» діяльності групи «Газ Україна 2009» та захищає її від переслідувань з боку державних органів контролю.

В українських ЗМІ практично відсутня інформація щодо діяльності «Газ Україна 2009», оскільки всю її блокують. Роботу з підкупу ЗМІ очолює громадянин України Ілля Савін. Для переговорів зі ЗМІ, їх залякування та підкупу група також залучає громадянина Росії Алєксандра Сегала.

Відповідно до Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки є державним правоохоронним органом спеціального призначення, що забезпечує державну безпеку України. На СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

Служба безпеки України зобов’язана відповідати на запити комітетів і тимчасових комісій Верховної Ради України та народних депутатів України (стаття 31 Закону України «Про Службу безпеки України»).

На підставі наведеного та керуючись статтею 15 Закону України «Про статус народного депутата України», — ПРОШУ :

Генерального прокурора України:

1. Організувати перевірку фактів грубого порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009», що завдає непоправних збитків Державному бюджету.

2. За наслідками перевірки ухвалити відповідні рішення та внести на розгляд уповноважених органів відповідні акти.

3. За наявності підстав вжити заходів у порядку статті 214 КПК України та притягнути винних осіб до відповідальності.

Голову Служби безпеки України:

1. Організувати перевірку фактів грубого порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009», що завдає непоправних збитків Державному бюджету. 2. 2. За наслідками перевірки за наявності підстав вжити заходів у порядку статті 214 КПК України та притягнути винних осіб до відповідальності.

 

 

 

З повагою,
Народний депутат
Юрій Сиротюк

 

 

 

Національне бюро розслідувань України

 

Расследование: Газовый король всея Украины

Как скромная харьковская компания за два года стала влиятельным игроком нефтегазового рынка: история успеха…

Осенним утром корреспонденты Forbes.ua стучались в дверь одной из квартир хрущевки на окраине Харькова. По адресу ул. Танкопия, 16, мы искали генерального директора компании «ГазУкраїна-2009» Станислава Левченко. Житель села Нова Буда Черкасской области прописался в этой квартире три года назад. Мы звонили в дверь почти десять минут. Наконец ее открыл седовласый пенсионер. На вопрос, можно ли поговорить со Станиславом Левченко, мужчина озлобленно ответил: «Вы уже меня достали. Здесь никогда такой не жил. Перестаньте ходить сюда».

В октябре 2012 года Forbes.ua со ссылкой на высокопоставленные источники в нефтегазовой отрасли сообщил, что у Лисичанского НПЗ в ближайшие дни появится новый собственник. Покупателем крупнейшего в стране нефтеперерабатывающего завода должен был стать вовсе не Дмитрий Фирташ, как все ожидали, а малоизвестная симферопольская компания с харьковскими корнями – «ГазУкраїна-2009». Через несколько дней Фирташ подтвердил, что среди претендентов на НПЗ есть компания с таким названием.

Подробной информации о компании «ГазУкраїна-2009» в открытых источниках нет. Ееофициальный сайт сообщает лишь, что компания занимается реализацией нефтепродуктов на внутреннем рынке Украины. Из контактных данных указан только адрес электронной почты. Информация о руководстве и ключевых департаментах компании отсутствует. Стратегия развития группы компаний изложена в одной фразе: «Наша цель – стать лидером на рынке продажи сжиженного газа, природного газа и нефтепродуктов в Украине».

Судя по тому, что удалось узнать Forbes.ua, «ГазУкраїна-2009» не бросает слов на ветер. По информации, полученной из источника в правительстве, с мая по октябрь 2012 года «ГазУкраїна-2009» ввезла на территорию Украины около 400 000 т нефтепродуктов. «Компания постоянно наращивает объемы импорта. В октябре они ввезли на территорию Украины около 80 000 т нефтепродуктов, – отмечает собеседник. – Хотя год назад их вообще не было на этом рынке».

На отечественный рынок сжиженного газа «ГазУкраїна-2009» пришла чуть раньше. Упоминания о ней появлялись в прессе в 2010 году. Как сообщало издание «Деловая столица», тогда она стала фаворитом аукционов по продаже сжиженного газа у государственных «Укргаздобычи» и «Укрнафты» и скупила на аукционе весь объем топлива Кременчугского НПЗ – около 8 000 т. К спецаукциону допускались только компании-покупатели, получившие соответствующее разрешение от аукционного комитета, большинство голосов в котором (6 из 10) принадлежало возглавляемому Юрием Бойко Минэнергоугля.

«С начала 2012 года, кроме бензина, компания реализовывала около 40 000 т сжиженного газа ежемесячно без уплаты акциза, – утверждает правительственный источник Forbes.ua. – Весь объем топлива при этом был оформлен как газ, проданный населению в баллонах. Заработок на одной тонне составлял от 6 000 до 8 000 грн.». В «ГазУкраїна-2009» эту информацию отрицают; представители компании, которые раньше не общались со СМИ, пошли на контакт с Forbes.ua и дали ряд ответов на наши вопросы – правда, ответы эти развернутыми не назовешь.

«Вторая «Ливела» – сравнение, которое приходилось слышать чаще всего. Правда, собственник одной из сетей АЗС счел его неуместным: «Ливела» – это были цветочки, а вот сейчас уже ягодки». Стоит отметить, что никто из чиновников Минэнерго и отечественных нефтетрейдеров не дал согласия на прямое цитирование в тексте. Некоторые отказывались общаться о компании даже на условиях анонимности.

Что же представляет собой «ГазУкраїна-2009» и кому она обязана такими ошеломляющими результатами деятельности?

История становления

ООО «ГазУкраїна-2009» было зарегистрировано в конце 2008 года в селе Селекционное Харьковской области. Уставный капитал компании – чуть больше 60 000 грн. Выручка в 2011 году составила 838 млн грн. По информации, полученной от представителей группы, она была основана задолго до регистрации одноименной компании – в 2003 году. Учредителем и генеральным директором числится Станислав Левченко. Именно его пытались разыскать корреспонденты в харьковской хрущевке. Именем Левченко подписана претензия, которую мы получили от «ГазУкраїна-2009» в ответ вот на этот материал.

Фамилия генерального директора компании «ГазУкраїна-2009» из выписки Государственного реестра ни о чем не говорит ни участникам рынка, ни харьковским бизнесменам, ни чиновникам, с которыми Forbes.ua общался во время работы над материалом. Все они как один утверждают, что фактическим руководителем компании действительно является человек по имени Сергей Курченко. Сведений о нем в открытых источниках еще меньше, чем о компании «ГазУкраїна-2009».

Представитель «ГазУкраїна-2009» Андрей Кошель, который согласился пообщаться с Forbes.ua, но не назвал своей должности в группе (на его визитке нет ничего, кроме ФИО и телефона), признал, что Сергей Курченко – акционер группы компаний «ГазУкраїна-2009». О том, что он фактически руководит группой, свидетельствует и способ, которым  Forbes.ua удалось выйти на контакт с ее представителями (мы опишем его ниже).

Однако в письменном ответе, переданном компанией в редакцию, говорится, что «Курченко не занимает в ней какой-либо административной либо распорядительной должности». То же утверждается и в претензии за подписью Левченко.

Курченко молод – в сентябре ему исполнилось 27 лет. Бизнесмены, которые общались с ним, характеризуют его как толкового и работоспособного юриста, умеющего договариваться. А Кошель назвал «самородком».

По словам харьковского знакомого Курченко, попросившего не называть его имени, будущий акционер «ГазУкраїна-2009» начинал свою трудовую деятельность с работы юристом в местной компании. «Курченко вместе с сестрой участвовал в судебных процессах и отсуживал имущество, которое было заложено по кредитам», – рассказывает он. Подтверждение его словам мы нашли на сайте системы реализации конфискованного и арестованного имущества.

В 2006 году Курченко стал единственным учредителем компании «Каскад КСВ». Фирма специализировалась на операциях в сфере недвижимости и была зарегистрирована в Харькове по адресу: проспект Гагарина, 43/1. В коридоре первого этажа этого здания Forbes.ua обнаружил старую запыленную вывеску инвестиционно-торговой компании «Каскад КСВ».

В этом и нескольких соседних домах, возведенных акционерным обществом «Житлобуд-2», получили первую прописку многие компании, близкие к «ГазУкраїна-2009».

Кроме фирмы «Каскад КСВ», Сергей Курченко значится соучредителем «КМК Ойл». По данным реестра судебных решений, она активно судилась с банками, пытавшимися взыскать с нее ипотечные кредиты. Деньги, выданные Астра Банком, Райффайзен Банком Аваль, банком «Финансы и кредит», Укргазбанком, Морским транспортным банком, «КМК Ойл» потратила на покупку коммерческой недвижимости в Харькове и частных домов в селах Харьковской области. В делах в качестве соответчика часто фигурирует компания «Медиана-2008», прописанная по уже знакомому адресу на проспекте Гагарина.

Но бизнес на недвижимости оказался для Курченко недостаточно масштабным.

Группа

На своем сайте «ГазУкраїна-2009» называет себя «группой компаний». Что подразумевается под этой формулировкой, стало понятно после того, как один из собеседников Forbes.ua передал изданию список, возможно, близких к «ГазУкраїна-2009» предприятий (см. внизу материала).

Редакция  Forbes.ua, в свою очередь, передала список этих юридических лиц представителям «ГазУкраїна-2009». В течение двух дней они медлили с ответом на вопрос, их ли это компании, и наконец редакция получила официальный ответ: эти фирмы к группе отношения не имеют.

Однако источник, передавший нам список, заслуживает доверия, потому что близко знаком с деятельностью группы.

В списке – 55 юридических лиц с ничего не говорящими участникам рынка названиями. Большая часть из них зарегистрированы в период 2009 по 2011 годы в Харьковской области и Крыму. Их учредители – жители Харькова и области, которые ранее не занимались предпринимательской деятельностью. Все они одновременно являются и генеральными директорами основанных ими компаний. Некоторые за несколько месяцев до регистрации собственных фирм искали работу на сайтах по подбору персонала.

Многие из компаний списка весной 2011 года сменили харьковскую прописку на крымскую. Уставы примерно двадцати из них были заверены двумя харьковскими нотариусами – Тарасом и Юлианой Гончаренко. Нотариальная контора «Гончаренко» расположена по соседству со зданием, где в 2006 году Курченко зарегистрировал фирму по торговле недвижимостью. Тарас Гончаренко говорит, что о таких компаниях не слышал. «Но даже если бы слышал, то по закону о нотариальной деятельности не могу раскрывать тайны субъектов хозяйствования», – добавил он.

В письменных ответах «ГазУкраїна-2009» на наши вопросы указано, что группа состоит из 30 компаний, занимающихся импортом и экспортом, розничной и оптовой продажей сжиженного газа и светлых нефтепродуктов в Украине, Росcии и Европе. Кроме того, группа компаний контролирует 150 АЗС. Где и какие именно, ее представители сообщить отказались. Но заявили, что в ближайшие полтора года группа планирует нарастить их число до 700.

Суд и следствие

Довольно много информации о компаниях, вошедших в список, можно получить из реестра судебных решений. Как и прежняя компания Курченко, «КМК Ойл», многие из них вели или ведут различные споры.

Львиная доля судебных решений по делам, в которые вовлечены эти фирмы, приходится на дела о минимизации налоговых обязательств. Большинство исков подано разными компаниями против налоговых Житомирской, Харьковской, Киевской областей Украины, Автономной Республики Крым.

Судебные решения, в которых фигурируют компании из списка, пестрят формулировками «фиктивное предпринимательство», «не осуществляла деятельности», «отсутствие юрлица по месту хозяйствования», «создали видимость проведения предприятием финансово-хозяйственных операций», «завладение государственными средствами в особо крупных размерах».

Из реестра мы узнали, например, что весной 2010 года некий харьковский следователь из Управления по борьбе с экономической преступностью,  фамилия следователя всудебном решении не называется, возбудил уголовное дело по факту подделки протокола общего собрания участников компании  «Кировоградгаз-2000» (она – фаворит тендеров государственной «Укргаздобычи»). В рамках дела был проведен обыск все по тому же адресу – Харьков, проспект Гагарина, 43/1. А заместитель прокурора области Сергей Хачатрян, в свою очередь, распорядился возбудить уголовное дело о превышении служебных полномочий следователем. Жалобу, на основании которой действовал Хачатрян, подал генеральный директор компании «Фискус-21». Она также входит в группу компаний, якобы связанных с «ГазУкраїна-2009».

Знающие Сергея Курченко люди утверждают, что он хорошо знаком с руководителями харьковской прокуратуры. «Он невероятно коммуникабелен и умеет выстраивать отношения с правильными людьми», – рассказал Forbes.ua харьковский бизнесмен, просивший его не называть.

Вот еще два примера судебных решений, в которых фигурируют компании из списка. В январе нынешнего года хозяйственный суд АРК признал банкротом компанию «Олквин». «Банкротила» ее фирма «Східенергопостач-2», заявившая о задолженности в размере 30,9 млн грн. За несколько месяцев до банкротства винницкие налоговики заподозрили «Олквин» в создании видимости товарных поставок компании «Ісіда Лайф» на сумму около 30 млн грн. Налоговая требовала от компании заплатить 10,6 млн грн. Все названные компании присутствуют в списке.

«Такие дела о банкротстве совершенно типичны, – говорит Максим Копейчиков, партнер юридической фирмы «Ильяшев и Партнеры». – Если предположить, что юридические лица в этом деле связаны, то, скорее всего, такое банкротство можно назвать техническим или искусственно созданным».

Еще одна фирма из списка, который был передан Forbes.ua, «Бастет Компани», фигурирует в уголовном деле об уклонении от уплаты налогов в особо крупных размерах. Компания «Вилмакс» якобы приобрела у «Бастет Компани» 119 км геофизического кабеля. После чего кабель был продан госкомпании «Укргазвидобування», принадлежащей НАК «Нафтогаз України», а государство недосчиталось 3 млн грн. налогов.

Всего Forbes.ua нашел в государственном реестре судебных решений около 50 дел с участием компаний из списка.

Короли тендеров

В регистрационных данных сайта группы компаний «ГазУкраїна-2009» значится адрес в Симферополе, идентичный юридическому. А вот номер телефона указан харьковский. Он же фигурирует и в протоколах раскрытия предложений предприятий, которые активно участвуют в государственных тендерах НАК «Нафтогаз України» и его дочерних компаний «Чорноморнафтогаз», «Укргаздобыча» и «Укртрансгаз».

Например, один из фаворитов «Укргаздобычи» – уже знакомое предприятие «Кировоградгаз-2000» вписало этот телефон в тендерную документацию как свой контактный номер. В 2011 году компания получила госзаказы на сумму 194 млн гривен.

Этот же номер телефона указывает и симферопольская фирма «Нео-Синтезгаз», участвовавшая в конкурсе ОАО «Криворожгаз» на продажу сжиженного газа. Конкуренцию ей составили «Фискус-21» и «Кванта коста» (обе из Симферополя), не считая отбракованных по разным причинам конкурентов из Харьковской и Полтавской областей. Все названные участники присутствуют в списке.

Названия этих и других фирм из списка неоднократно упоминались в прессе и фигурировали в скандалах. К примеру, собственников компании «Универсалоптторг-Х», которая в период 2011—2012 гг. выиграла тендеры на общую сумму 440 млн грн., в марте этого года пытались разыскать коллеги из Центра журналистских расследований. Но вместо офиса нашли корпус общежития Министерства обороны со сдающимися в аренду помещениями. Проект «Наші гроші» уличал эту же компанию в продаже труб «Чорноморнафтогазу» по вдвое завышенной цене. Интернет-издание «Левый берег» – в продаже карандашей для ремонта полиэтиленового покрытия стальных труб по цене в четыре раза выше рыночной.

Но это далеко не единственная фирма, возможно, близкая к «ГазУкраїна-2009», постоянно выигрывающая тендеры государственных компаний ТЭК. Например, «Райагрострой Перспектива» с пропиской в Симферополе – неоднократный победитель тендеров «Чорноморнафтогаза» на поставку воздушных насосов и компрессоров, труб и даже оргтехники на общую сумму 419 млн грн.

По подсчетам Forbes.ua, за 2011—2012 гг. компании из списка стали победителями тендеров на общую сумму 2,1 млрд грн.

Успех компаний из группы «ГазУкраїна-2009» в гостендерах СМИ связывают с покровительством братьев Сергея и Александра Кацуб. В 2010 году заместителем директора по экономическим вопросам «Чорноморнафтогаза» был назначен 24-летний Александр Кацуба. А его старший брат работает заместителем председателя совета директоров НАК «Нафтогаз України».

У братьев – харьковские корни. Александр Кацуба – депутат Харьковского городского совета от Партии регионов. Их отец Владимир Кацуба долгое время работал главой Дергачевской райгосадминистрации Харьковской области. На нынешних парламентских выборах Владимир Кацуба, баллотируясь от Партии регионов, прошел в Верховную раду по мажоритарному округу №175 в Харьковской области, а его старший сын Сергей – выиграл выборы в Верховную раду по округу №92.

Сергей Кацуба категорически отрицает свою связь с «ГазУкраїна-2009». «У нас столько облгазов, столько ТЭЦ, столько предприятий… Как за ними можно уследить? – сказал он Forbes.ua. – Я не знаю, кто стоит за этими компаниями.  Они точно так же выигрывают тендеры в «Энергоатоме», «Укрэнерго», «Укргидроенерго». Так что, по-вашему, я связан с «Укрэнерго», «Укргидроенерго», «Энергоатомом»?»

Однако Курченко Сергей Кацуба знает и характеризует его как исключительно работоспособного человека, который «всегда берет трубку». Корреспонденты Forbes.ua попросили  Кацубу в таком случае связаться с Курченко и узнать, не согласится ли он дать интервью для этой статьи. Курченко разрешил Кацубе передать нам его номер, но сам встречаться с нами не стал, перепоручив дальнейшее общение Андрею Кошелю, человеку без должности на визитке.

Дорожка наверх

Достаточно ли того, что Курченко всегда готов к общению с потенциальными заказчиками, чтобы группа столь часто побеждала в тендерах? Источники Forbes.ua утверждают, что есть и другие факторы.  «Как же они могут не побеждать, если перед конкурсом раздается звонок из Генпрокуратуры с требованием пропустить ту или иную компанию?» – рассказал на условиях анонимности источник в НАК “Нафтогаз України”.

Несколько собеседников Forbes.ua сообщили, что у «ГазУкраїна-2009» установились рабочие отношения с сыном генпрокурора Украины Артемом Пшонкой. Ответ «ГазУкраїна-2009» на прямой вопрос, покровительствует ли группе Пшонка-младший: «Нет».

По стечению обстоятельств, компания из списка якобы близких к «ГазУкраїна-2009» – «Запорожский коксохимремонт» – в 2011—2012 гг. выиграла конкурсы на ремонт дорог в Токмацком районе Запорожской области. Именно там Артем Пшонка только что выиграл выборы в Верховную раду. Проект «Наші гроші» писал, что единственным конкурентом «Запорожского коксохимремонта» была «Будівельна компанія «Перша Черноморська» (также есть в списке возможно связанных компаний). Об этом свидетельствует не только Вестник государственных закупок, но и сайт народного депутата.

С Пшонкой для уточнения этого материала связаться не удалось.

«ГазУкраїна-2009», тем временем, продолжает разрастаться и охватывать все новые виды бизнеса. В последнем квартале 2011 года среди активов группы появилась страховая компания «Перлина страхування», в учредители которой вошли три юридических лица: «Торггазстрим ЛТД», «Фіскус-21» и «Цулассунг компані», присутствующие в списке. Об этом свидетельствуют данные Агентства по развитию инфраструктуры фондового рынка.

Также в конце прошлого года, по информации источника Forbes.ua, под контроль группы перешел Реал банк. В «ГазУкраїна-2009» утверждают, что страховая компания и банк «непосредственно не входят в группу». При этом на официальном бланке компании «ГазУкраїна-2009» указано, что счет размещен именно в Реал банке.

Кроме того, компания не теряет надежды все-таки  приобрести Лисичанский НПЗ. В ее официальном ответе говорится: «Завод нужен компании для дальнейшего развития бизнеса, и мы в состоянии восстановить работоспособность предприятия».

Каковы дальнейшие планы у «ГазУкраїна-2009»?  В письменном ответе утверждается, что в группе компаний началась масштабная реструктуризация, и этот процесс займет около 4 месяцев. «Ни одна компания не согласится показывать процесс своей реструктуризации, – отмечается в ответе. – Но с ее результатом и новой структурой мы готовы ознакомить вас одними из первых». Весьма вероятно, название группы к тому времени изменится на более звучное, сказал корреспондентам Forbes.ua Кошель.

Компании, возможно, близкие к группе «ГазУкраїна-2009»

 

Компании, возможно, близкие к группе «ГазУкраїна-2009»

Название предприятия Юридический адрес Руководитель Зарегистрировано/ приобретено Дата
«Автоцентркрим» Харьковская обл., Харьковский район, г.Южный, ул. Ватутина, 15 Христенко Алексей Александрович приобретено
«Амон-Сул» АРК, г.Симферополь, ул. Ж.Дерюгиной, 4 Христич Семен Сергеевич зарегистрировано 23.09.2010
«Атлантіс Мім» 07400, Киевская обл., г. Бровары, ул. Гагарина, д. 10, кв. 46 Солод Дмитрий Сергеевич приобретено
«Бастет Компані» АРК, г. Симферополь, ул. Кечкеметская, 77 Шелковин Валерий Викторович зарегистрировано 29.07.2010
«Бізнес-консульт» АРК, г.Симферополь, ул. Чехова, д. 19, оф. 3 Голубко Евгений Владимирович приобретено 31.03.2011
Будівельна компанія «Перша Черноморська» АРК ,г.Симферополь, ул. Трубаченка, 23 А Першин Максим Анатольевич приобретено 24.02.2011
Будівельно-монтажне управління 2005 АРК, г. Симферополь, ул. Кирова, д. 1 А Лейченко Игорь Олегович приобретено 18.10.2010
«Велунд Крим» АРК, г. Симферополь, ул. Карла Либкнехта, д. 32, кв. 2 Боровик Андрей Иванович приобретено 15.04.2011
«Вестмедика» АРК, г.Симферополь, ул. Лизы Чайкиной, буд. 1, оф. 330 Кожемяка Ярослав Николаевич приобретено
Видавництво «Формула» АРК ,г.Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Дмитриев Дмитрий Игоревич приобретено 02.11.2010
«Віртус-ХХІ» АРК, г.Симферополь, ул. Крымская, 4 а Балык Олег Александрович зарегистрировано 30.07.2010
«ГазУкраїна-2009» АРК, г.Симферополь, Центральный р-н, ул. Одесская/ул. Большевицкая д. 10/7,16/7 Левченко Станислав Николаевич зарегистрировано 10.12.2008
«ГазУкраїна-2020» АРК, г.Симферополь, Центральный р-н ул. Чехова 19 Кашкин Аркадий Павлович зарегистрировано 06.01.2011
«Глобал Технолоджес» Донецкая обл., г. Донецк, пл. Победы, д. 31, кв. 32 Серый Максим Федорович приобретено 11.05.2011
Діагностичний центр «Галєн» Днепропетровская обл., г. Днепропетровск, ул. Академика Лазаряна, д. 9, кв. 47 Кравченко Игорь Игоревич приобретено 16.03.2011
«Домобуд» АРК, г.Симферополь, ул. Монтажная, 5 Черкас Иван Григорьевич приобретено 10.09.2010
«Ексапрофіт» АРК, г. Симферополь, ул. Некрасова, д. 9 Головатый Сергей Владимирович зарегистрировано 20.06.2008
«Електро-Пром-Мед» г.Днепропетровск, ул. Паникахи, 2, корпус 11, офис 322 Крикля Роман Олегович приобретено 17.12.2010
«Євро-Щебєнь» АРК, г.Симферополь, ул. Крылова, 160 Вареник Максим Григорьевич приобретено 22.02.2011
«Євротехімпорт ЛТД» г. Донецк, ул. Валентины Терешковой, 18 кв.5 Мищук Виталий Сергеевич приобретено 10.05.2011
«Запорожский коксохимремонт» г.Киев, ул. Почайнинская, 44, кв. 5 Дуды Игорь Игоревич приобретено 21.06.2011
«Ісіда Лайф» АРК, г. Симферополь, ул. Пушкина, д. 16, кв. 30 Костюнин Дмитрий Александрович зарегистрировано 29.07.2010
«Кіровоградгаз-2000» г.Харьков, пр-т Гагарина, 41/2 Сулаев Александр Алексеевич зарегистрировано 23.04.2009
«Комбіагроіндастрі» АРК, г.Симферополь, просп. Кирова, д. 43 А, оф. 8 Дорожко Алексей Анатольевич приобретено 15.04.2011
«Конект-Плюс» г.Киев, ул. Бастионная, 15, офис 6 Кадыгроб Роман Михайлович приобретено 26.05.2011
«Линар» АРК, г.Симферополь ,ул. Залеская, 65 Олейников Сергей Владимирович приобретено 17.12.2010
«Мета Ріелннз» г.Киев, ул. Ярославов Вал, 36-38. Игнатов Вячеслав Михайлович приобретено 01.04.2011
«Минас-Тирит» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. 1-го мая, 22 Лобенко Николай Валентинович зарегистрировано 27.09.2010
Науково-виробниче підприємство «Укренергомаш» г. Харьков, ул. Ахсарова, д. 20, кв. 58 Протченко Денис Анатольевич приобретено 29.04.2011
«Нафтатрейд» г.Киев Прохорова Ольга Владимировна приобретено
«Облпостач-Сервіс» г.Кировоград, ул. Волкова, 10, корпус 3 Сюльдюмов Сергей Александрович зарегистрировано 23.05.2011
«Олквін» АРК, г.Симферополь, Карла Маркса, 36 Шуть Юрий Сергеевич приобретено 14.01.2011
«Радеус» АРК, г.Симферополь, ул. Чехова, 51 Гетьман Иван Александрович зарегистрировано 18.01.2011
«Райагрострой-Перспектива» АРК, г. Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Дмитриев Дмитрий Игоревич приобретено 16.11.2010
«Світ Гардин» г. Киев,
ул. Рижская 73-Б
Кирсанова Людмила Петровна приобретено 25.05.2011
Ст г.Киев, ул. Владимирская, 7, офис 1 Левченко Александр Андреевич приобретено 15.06.2011
«Статус-Софт Кконсалтінг» АРК, г.Симферополь, ул. Шахтеров, 68 Кусков Сергей Борисович приобретено 23.03.2011
Студія корпоративного іміджу «Графін» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, пер. Симферопольский, 17 Колбасов Александр Юрьевич приобретено 21.08.2010
«Східенергопостач-2» АРК, г. Симферополь, проспект Победы, 54 Фролов Кирилл Андреевич зарегистрировано 30.07.2010
«Таг-Харків» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. Спортивная, 26 Лямичев Юрий Сергеевич зарегистрировано 16.10.2009
«Таннарі» АРК, г.Симферополь, ул. Некрасова, 9 Коптева Татьяна Алексеевна зарегистрировано 23.09.2010
ТД «Експрес-Авто» Мирский Олег Иванович приобретено
ТК «Аксіома» АРК, г.Симферополь, ул. Чайкиной, д. 1, комн. 414 Смоляков Сергей Викторович приобретено 16.06.2011
«Торггазстрим ЛТД» АРК, г. Симферополь, ул. Ушинского, д. 2/46, оф. 4 Буряк Александр Николаевич зарегистрировано
Торговельна компанія «Металспецтех» 69035, Запорожская обл., г. Запорожье, ул. Сорок лет Сов. Украины, д. 51, кв. 33 Орленко Евгений Дмитриевич приобретено 16.12.2010
Торговий дім «Еенерджи» АРК, г.Симферополь, ул. Рубцова, 44 Смирнов Олег Викторович зарегистрировано 05.01.2011
«Універсалоптторг-Х» АРК, г.Симферополь, ул. Субхы, д. 1 Б Цебро Юрий Анатольевич зарегистрировано 29.12.2010
УСК «Рафо» ул. М.Залка, 8-В, кв. 65 Никулин Андрей Викторович приобретено 28.04.2011
«Фешин Мобайл» АРК, г. Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Просянников Юрий Александрович приобретено
Фірма «Ломар» АРК, г.Симферополь, ул. Глинки, 57 Плахотников Дмитрий Георгиевич приобретено 16.02.2011
«Фіскус-21» АРК, г. Симферополь, ул. Глинки, 80 Непран Сергей Юрьевич зарегистрировано 26.01.2009
«Херсонпобутгаз» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. Ленина, 24 Танков Дмитрий Викторович зарегистрировано 27.05.2010
«Цулассунг компані» г.Харьков, пр-т Гагарина, 43/2 Кравченко Олег Михайлович зарегистрировано 31.07.2009
«Чед-Насад» АРК, г.Симферополь, ул. Некрасова, 9 Гвоздев Олег Николаевич зарегистрировано 27.09.2010

 

 

 

Севгиль Мусаева, Александр Акименко,  Forbes.ua

Сергей Курченко. Бензиновая петля Украины

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: