Сообщения с тегами ‘Лисичанский НПЗ’

Сімейні цінності Едуарда Ставицького. Частина 1

На підтримку вимог Евромайдану щодо відправки кабміну Азарова у відставку, «Слідство.Інфо» у рамках проекту «ЧЕСНО» проводить аудит уряду та пропонує перше розслідування: Едуард Ставицький, ключовий речник на тему підписаних Януковичем угод 17 грудня в Москві.

Ставицький обіймає одну з найбільш важливих і «смачних» посад в українському уряді. Він є міністром енергетики та вугільної промисловості в країні, де великі капітали зароблялися саме на постачанні газу та вугілля. Ця посада красномовно свідчить, наскільки важливий статус має Ставицький у так званій Сім’ї президента. Такі потужні фінансові потоки Віктор Янукович не довірив би абикому.

Історія сходження Едуарда Ставицького в крісло енергетичного міністра – це історія суцільних скандалів та оборудок, частина з яких особисто пов’язана з Віктором Януковичем.

Вузьке сімейне коло

«В чьом проблєма? Я вам говорю, в чьом проблєма?» – чоловік похилого віку в темному плащі та картузі роздратовано нас запитує про мету зйомки. Мешканці сусідніх будинків, стверджують, що цей літній чоловік є Анатолієм Борисовичем Ставицьким – батьком міністра Едуарда Ставицького.

Батько Едуарда Ставицького не хоче називати своє ім'я? Фото – Слідство.Інфо

 

 

\”Бізнесове\” гніздо Ставицьких знімати заборонено

Відео Громадське ТБ. Бізнес Ставицьких знімати заборонено

Втім, на наполегливі прохання, невідомий називати своє ім’я не захотів. Йому не сподобалося, що журналісти знімають будинок «31-Г» по вулиці Шота Руставелі в Києві. Ця відремонтована кілька років тому будівля є справжнім родовим гніздом клану Ставицьких.

Родове гніздо сімейства Ставицьких у Києві. Фото – Слідство.Інфо

Будинок став місцем реєстрації низки фірм, засновниками яких є чи були члени родини Едуарда Ставицького. Зокрема – батько, Анатолій Ставицький, та його дружина, Олена Ставицька. Упродовж останніх 15 років вони стали засновниками численних бізнесів у різних галузях: торгівлі пальним, будівництві та навіть у туризмі.

Чимало водіїв бачили жовті заправки з дивною назвою: «БРСМ-Нафта». В останні кілька років ця мережа стала активно розвиватися. Успіх компанії став настільки помітним, що в 2011 вона навіть увійшла до переліку 200 найбільших компаній за версією Forbes під номером 95. За 2011-й рік виручка «БРСМ-Нафти» досягла 3 мільярдів гривень, хоча раніше компанія була маловідомою й локальною.

БРСМ-Нафта не чужа енергетичному міністру. Фото з сайту БРСМ

«БРСМ-Нафту» – скорочення від російського «БытРемСтройМатериалы» – створили два київських підприємці Андрій Біба та Олександр Поліщук на початку 2000-х років. Впродовж перших років існування нічого не вказувало на її зв’язок із високопоставленими посадовцями. До 2010-го компанія не могла похвалитися значними досягненнями. В її активах було близько 20-ти заправок, які в основному були зосереджені в Київській області.

Після перемоги Віктора Януковича на виборах президента, Едуарда Ставицького було поновлено на посаді голови правління НАК «Надра України».

А невдовзі в «БРСМ-Нафти» з’являється й новий співвласник – Валентина Ушакова. Ця жінка зовсім не випадкова людина для Ставицьких. Вона, спільно з батьком та дружиною Ставицького, була засновником чи директором компаній: «Моноліт 2», «Інвест менеджмент», «Актив капітал груп». Сама Ушакова є співвласницею ще близько десятка інших фірм, значна частина яких пов’язана із продажем нафтопродуктів.

Витяг з ЄДР: БРСМ-Нафта

Численні джерела та сусіди Ставицьких стверджують, що Ушакова є тещею міністра енергетики. Втім, коли автор спитала про це самого Едуарда Ставицького, той замість відповіді про тещу, почав швидко залишати приміщення.

Stavitsky about Ushakova

 

Примітний збіг: після входження Ушакової до складу співвласників «БРСМ-Нафти» в 2011-му році та посилення позицій Едуарда Ставицького у владі, з 2011 року в цієї мережі почалося бурхливе зростання. На сьогодні вона володіє 130-ма заправками в більшості регіонів України й продовжує стрімко нарощувати кількість АЗС. Крім того, у власності БРСМ – три нафтобази та митно-ліцензійний склад.

За даними Forbes-Україна, основний прибуток «БРСМ-Нафта» отримує від оптового продажу нафтопродуктів через свого трейдера «Біотехнології-2000».

Про методи роботи пов’язаних з «БРСМ-Нафтою» компаній можна судити з «Реєстру судових рішень». У 2011 на Гайсинський спиртзавод прийшов інвестор, який встановив власне обладнання для виготовлення компонентів альтернативного пального. За договором, завод не мав права виготовляти продукцію для інших підприємств без згоди власника установки. Та вже за кілька місяців держпідприємство отримало листи від «Укрспирту», згідно з якими воно мало співпрацювати не з інвестором, а з «Біотехнологіями-2000».

Втім, сам Едуард Ставицький переконує, що, незважаючи на високу посаду, бізнесу родини він не допомагає: «Батько працює, займається бізнесом. У нашому сімейному маленькому бізнесі, де ми справно платимо податки й усе офіційно показуємо. Я ні на копійку не зробив лобістських моментів на користь того, чим займається мій батько», – запевняв він у 2011-му році журналіста Forbes-Україна Севгіль Мусаєву.

Перші скандали

У бізнес із великими оборотами Ставицькі прийшли на початку 2000-х років. Тоді батько та дружина енергетичного міністра були співзасновниками компаній: «Васильків нафта», «Тетерів-Нафта» та «Київ нафта», які займались торгівлею нафтопродуктами.

Особливу увагу гравців ринку та чиновників тоді привернула саме «Тетерів-Нафта», зареєстрована в селі Станишівка, Житомирської області. Компанія займалась виробництвом сумішевих бензинів, що надавало їй можливість сплачувати нижчий акцизний збір. У 2002-му «Тетерів-Нафта» налагодила особливо плідну співпрацю із передовим виробником бензинів – Лисичанським НПЗ. Високооктанові домішки фірма отримувала з Лужанського і Дублянського спиртзаводів.

«Був такий смішний момент на ринку, коли практично все пальне з Лисичанського і Кременчуцького заводів стало спрямовуватися на цю станцію, і з неї вже розподілятися кінцевим покупцям. Але це все було в рамках закону», — розповідає експерт паливного ринку Сергій Куюн.

Це підтверджується навіть даними Кабінету Міністрів: згідно з його пояснювальною запискою, в другій половині 2002-гого року завод ЛІНОС відправляв до 95% бензину «Тетерів-Нафті». Український уряд тоді бив на сполох: фірма Ставицьких не сплатила акцизів на 97 мільйонів гривень, виробляючи альтернативне пальне.

«Закінчилося все тем, що Кучма зібрав в лютому 2003-го року нараду й сказав: „Так, хлопці, припиняйте це все!“ І після цього ця схема згорнулась», – додає Сергій Куюн.

Але в листопаді 2002-го фірма Ставицьких «Тетерів-Нафта» все ж таки потрапила в поле зору правоохоронців. Як повідомляли «Подробиці», тієї осені СБУ Одеської області попередила спробу «Тетерів-Нафти» незаконно отримати відшкодування ПДВ у розмірі 19 мільйонів гривень. Тоді ж правоохоронці попередили відправлення «Тетерів-Нафтою» на адресу однієї з іноземних фірм вимірювальних приладів на 95-ти мільйонів гривень. Управління СБУ в Одеській області підтвердило «Слідству. Інфо», що в листопаді 2002 року проти посадових осіб компанії Ставицьких порушили кримінальну справу, однак зауважили, що подальший перебіг справи не відноситься до сфери їхньої компетенції.

Такий скандал був не одиничним для «Тетерів-Нафти». За кілька місяців до того фірма Ставицьких та ЗАТ «Орлан-Беверіджиз» через Одеський аеропорт відправили аналогічний товар на суму понад 133 мільйони гривень. Ціна, за розрахунками СБУ, виявилась завищеною, а підприємці отримали право на повернення більше 22 мільйонів гривень із бюджету в якості ПДВ.

Невдовзі після описаних подій, фірма Ставицьких змінює назву на «Еко-2003». Щоправда, перейменування не позначилося на законослухняності компанії. У неї знову почалися проблеми із законом.

За даними Реєстру судових рішень, на початку 2004-го року родинна фірма міністра енергетики знову засвітилася у спробі фіктивного відшкодування ПДВ.

Тільки тепер оборудка стосувалася продажу «неіснуючих банкоматів» на суму 111 мільйонів гривень. Як з’ясувало слідство, злочинна мережа з майже десятка компаній намагалася таким чином «розвести» держбюджет на 19 мільйонів гривень неіснуючого ПДВ. У підсумку, директор однієї з компаній із цього ланцюжка отримав п’ять років умовно. Родина Ставицьких відбулася переляком.

Зрештою, у грудні 2004-го року Госпсуд Житомирської області визнав «Еко-2003» банкрутом і на початку 2005-го року фірма ліквідувалась.

Партнерство з «зеленими»

Навіть після закриття «Тетерів-Нафти», нафтотрейдерство лишалось основним бізнесом Ставицьких. Для бізнесу родина міністра знайшла надійних партнерів – членів впливової тоді Партії зелених. Партійні квитки не заважали новим друзям Ставицьких займатись зовсім неекологічною діяльністю – продажем нафтопродуктів та розбудовою мереж заправок.

Тоді, на початку 2000-х, кілька нафтотрейдерських мереж об’єднались під єдиним брендом «Екоіл». Серед них були й компанії Анатолія та Олени Ставицьких, зокрема, «Київ Нафта», «Васильків-Нафта» та «Нафта-Продукт» давнього друга Ставицького – Олега Проскурякова. Їхніми партнерами, за даними ЗМІ, виступили впливові топ-кандидати «зелених» – у тому числі, співвласник «Трансбанку» Володимир Костерін. Останній, на жаль, не знайшов часу відповісти на питання для цієї статті.

У 2003 році «Екоіл» укладає вигідну угоду з НАК «Нафтогаз України». Дві компанії спільно створювали нову мережу АЗС під брендом: «Нафтогаз-Екоіл». Для неї держава надавала дешеве пальне із Шебелинського газопереробного заводу, а «Екоіл» повинен був продавати його на брендованих заправках. З боку держави дана угода була погоджена тодішнім головою «Нафтогазу» Юрієм Бойком, а одним із керівників приватної компанії-партнера виявився ніхто інший, як Едуард Ставицький.

Завдяки дешевим державним нафтопродуктам «Нафтогаз-Екоілу» вдавалось тримати низькі ціни в порівнянні з іншими автозаправними мережами.

Та успіх тривав недовго. У 2005 році «Екоіл» не знайшов спільних інтересів із новим керівництвом «Нафтогазу» та перестав отримувати шебелинські продукти за спеціальним тарифом. «Екоіл» поступово підвищував ціни на бензин та врешті-решт змушений був припинити існування, а заправки продав мережі WOG бізнесмена Ігоря Єремеєва.

Бізнес-зв’язки Ставицьких у певний момент переходять у політичну площину: приміром, Олена Ставицька йшла десятим номером у списку «зелених» на виборах до ВР-2006. Спроба отримати мандат виявилась неуспішною: ні вона, ні її чоловік, який того року був у четвертій сотні Партії регіонів, до парламенту так і не пройшли.

Цікаво, що незважаючи на бізнесове одноголосся, у родині міністра присутній політичний плюралізм. Так, мати міністра, Вікторія – член КПУ, та в 2010—2012-х роках навіть була секретарем Олександрійської міськради. Щоправда, у 2012 році Вікторії Ставицькій не допомогла навіть посада сина-міністра: її звільнили з посади рішенням міськради.

Втім, масштаб інтересів Едуарда Ставицького настільки значний, що він спирається не тільки на родичів, а й на численних друзів.

*   *   *

 

 

Катерина Каплюк, «Слідство.Інфо», спеціально для Української правди

 

Губернатор Черкащини Сергій Тулуб та його дружина володіють двома дачами в Іспанії. Розслідування

Невдовзі відбудуться вибори до Верховної Ради на п’яти округах, де влада знищила перемогу мажоритарників від опозиції у 2012 році. Ця стаття присвячена одному з основних «героїв» тих подій — черкаському губернатору Сергію Тулубу. Адже на двох з п’яти округів ламали через коліно за його наказом. Будь-якою ціною, але губернатор Черкащини не пропустив у Раду жодного опозиціонера в опозиційно налаштованому регіоні. Навіть на окрузі 194, де кандидат від «Батьківщини» Микола Булатецький відірвався від всіх інших аж на 15% , голові комісії під страхом смерті було заборонено підписувати протокол.

Також можна згадати, що адмінресурс губернатора забезпечив перемогу найбільш одіозним кандидатам від влади. Тендерний мафіозі Антон Яценко та Володимир Зубик (це його «Лівела» у 2010 році пограбувала держбюджет на 8 млрд грн) пройшли у Верховну Раду якраз по Черкащині.

Такого ворога демократичних виборів варто знати в обличчя. Отож автор вирішив поцікавитися особистістю Сергія Тулуба.

Як кам’яне вугілля перетворюється на діаманти

09.09.09 журналіст інкогніто побувала на весіллі донецької мафії. Дон Іванющенко (нинішній народний депутат, колишній авторитет з Єнакієвого) віддавав заміж дочку Яну. Позаяк там були всі свої, політична еліта не вдавалася до фальшивої скромності, отож весілля було пишне, дами мерехтіли діамантами. А так, як в основу багатства Юрія Іванющенка та його оточення в основному покладені оборудки у вугільній галузі, виходить, що автор стала свідком, як вуглеводні (до яких належить і кам’яне вугілля) можуть перетворюватися на алмази без будь-яких геопроцесів в земній корі.

Особливо привертала увагу дама в кольє, такому розкішному, що неможливо було повірити в його коштовність. Проте також важко було повірити, що солідна пані сяяла, як новорічна ялинка, скляною біжутерією.

Тим паче, що жінку ту звали Галина Тулуб. Її чоловік Сергій Тулуб — нинішній губернатор Черкащини, в минулому міністр вуглепрому, носій прізвиська «вугільний маршал» є якраз одним з тих, хто знає секрети перетворення чорного масного вугілля хоч на долари, хоч на предмети розкоші.

Фото подружжя Тулубів на весіллі мафії

 

 

 

Спеціалізація у вуглепромі дала можливість особисто Сергію Тулубу накопичити чималі «тіньові» статки, про це свідчить стиль його життя. Зокрема численна нерухомість в Україні та за кордоном.

У подружжя Тулубів дві дачі в Іспанії

Автор знайшла у подружжя Тулубів аж дві дачі в Іспанії. Цю закордонну нерухомість не знайти у декларації про доходи, яку Тулуб подав на посаді губернатора Черкащини. Однак в іспанських реєстрах вона присутня. Апартаменти родини Тулубів знаходяться на популярному курорті для багатіїв Марбелья.

Фото апартаментів. Фото документів

 

 

 

 

 

 

Одні апартаменти оформлені особисто на Сергія Тулуба, інші — на сина Бориса та дружину Галину.

Особисто на нинішнього губернатора Черкащини оформлені апартаменти Rincon Andaluz ( 278 м2) на першій лінії елітних готелів. Ціна цього житла починається від 600 000 євро.

На сина та дружину оформлений скромніший о б ‘ є кт Embrujo Playa (164 м2) и об ‘ є кт Garaje (12 м2), які йдуть в комплекті, як апартамент и та гараж. Ця нерухомість дещо дешевша — 400 000 тисяч євро

На дачу на чартері

Далі ще цікавіше. Це занадто навіть для колишнього міністра, а для губернатора взагалі неймовірно — на свою дачу в Іспанії Тулуб літає на чартері. У автора є документи про чартерні перельоти Сергія Тулуба у Відень, Салоніки, Ніцу, а також в Малагу ( це аеропорт, найближчий до його іспанської дачі).

Щоб зрозуміти, які це гроші, можна згадати, що скандальний чартерний рейс міністра Миколи Рудьковського в 2007 році з Києва до Парижа коштував майже 400 тисяч грн.

Таблиця з даними про чартерні перельоти

 

№ п.п. Загальні дані Перетин кордону Прим.
1. Напрям: Виїзд За даними «Украероруху»перельоти п.п. 1,2 заказувала компанія ICS-Aero (м. Київ, тел.: 2726015).По інших рейсах інформація в компанії «Украерорух» відсутня
Дата перетину: 13.06.2012 17:17:08
Чартер: YLKSD КИЇВ-МАЛАГА
Авіакомпанія: KS Avia (Латвия)
2. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 17.06.2012 16:53:57
Чартер: LTC301 МАЛАГА-КИЇВ
Авіакомпанія: SmartLynxAirlines
Эстония (см. Приложение)
3. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 07.10.2012 13:15:24
Чартер: AOJ59DB КИЇВ-САЛОНIКИ
4. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 08.10.2012 22:59:26
Чартер: AOJ59DB САЛОНIКИ-КИЇВ
5. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 11.12.2012 21:49:53
Чартер: YLKSG ВIДЕНЬ-КИЇВ
6. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 30.12.2012 6:07:26
Чартер: LTC301 КИЇВ-ФРАНКФУРТ
7. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 02.08.2013 10:10:39
Чартер: AIA3421 КИЇВ-НIЦЦА
8. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 04.08.2013 20:26:22
Чартер: AIA3420 НIЦА-КИЇВ
9. Напрям: Виїзд
Дата перетину: 08.08.2013 12:46:39
Чартер: URPRM КИЇВ-САЛОНIКИ
Авіакомпанія: Центр деловой авиации
ОКПО 24086236
Директор — Гребенкин
Юрий Александрович
10. Напрям: В’їзд
Дата перетину: 09.08.2013 19:00:21
Чартер: URPRM САЛОНIКI-КИЇВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погодьтесь, п’ять мільйонів гривень на рахунках банків, які губернатор Черкащини показав в останній декларації з таким способом життя надовго не вистачить. Однак автор не для того показав елементи розкоші в житті Тулуба, що продемонструвати, що він бреше в декларації.

Адже в українській політиці не один Тулуб все життя працює на державній посаді, а живе, як бог. Проте Тулуб від інших відрізняється тим, що його багатство має оригінальне походження, це «відкат» за вірну службу. Він лише слуга, хоча з найвисокооплачуваних в Україні, бо працює на Віктора Януковича. І цей факт робить його «губернаторство» особливо небезпечним для Черкащини в період непростих виборів 2015 року.

Такі висновки автор зробив після журналістської екскурсії у минуле Тулуба, передовсім у його діяльність у вугільній сфері. Чому саме туди? Адже Тулуб також керував «Єнергоатомом». Певно тому, що автору просто стало цікаво, як вугілля перетворюється в діаманти після побаченого на весіллі доньки Юрія Єнакіївського.

Між Юрою Єнакіївським та Януковичем

До речі, на тому весіллі у Іванющенка були зіркові гості: Янукович, Ахметов, Колесніков, Єфремов. І Тулуб зі своєю сяючою дружиною потрапив у коло запрошених невипадково.

Автор знайшла слід спільної участі Іванющенка та Тулуба в одному бізнесі, ще в середині 90-тих. Тоді було створено спільне російсько-донецьке підприємство «Росукрнафтопропродукт». Після вбивства Євгена Щербаня та воцаріння на губернаторському кріслі Віктора Януковича «Росукрнафтопродукт» вистрілив в найкрупнішого нафтотрейдера Донбасу, СП стало головним постачальником російської нафти на Лисичанський НПЗ, забезпечувало нафтопродуктами підприємства металургії.

Єнакіївською дочкою цієї корпорації -ТОВ «Єнакієвонафтопродукт» володів Юрій Іванющенко (в Єнакієвому у нього була нафтобаза та мережа заправок), а Харцизькою — «Росукрнафтопродукт-Харцизьк» — Ігор Тулуб — рідний брат нинішнього губернатора Черкащини. Сам Сергій Тулуб в ті часи був заступником губернатора Донеччини Віктора Януковича. Отже Тулуб-Іванющенко та Янукович були пов’язані спільними бізнес-справами, ще в 90-тих.

При чому цілком можливо, що брат Тулуба тоді лише прикривав своїм тулубом долю Віктора Януковича в тому процвітаючому паливному бізнесі.

Адже подальше дослідження автора показало, що на всіх державних посадах, а також в бізнес-схемах сімейство Тулубів працювала виключно в інтересах Віктора Федоровича.

Фабрики для Януковича

Наприклад, в кінці 1999-того Сергій Тулуб на посаді міністра вуглепрому сприяв передачі майнового комплексу збагачувальної фабрики «Узлівська» в оренду одноіменному підприємству оформленому на його сина.

Однак, як показує база податкової, невдовзі сина Тулуба в засновниках збагачувальної фабрики підмінив Андрій Федорук (менеджер бізнесу Януковичів, сьогоднішній голова Донецької обласної ради), а потім ТОВ «ДРФЦ» ( головна структура у вугільному бізнесі Януковича). Отож Тулуб відчуджував збагачувальну фабрику в інтересах Сім ‘ ї, але не своєї, а Януковича.

Тулуб лише солдат на службі. Він працював «куди пошлють». Нині Януковичу потрібен вірний та жорсткий губернатор Черкащини — Тулуб готовий. В 2006—2007 треба було повернути в «лоно Сім’ї» вугільних генералів, які відбилися від рук після помаранчевої революції, і Тулуб був вдруге призначений на міністра вуглепрому в «антикризовому» уряді Віктора Януковича.

Вугілля для Януковича

Тоді він почав тотальну зачистку гендиректорів шахтних об’єднань. Деякі вугільні генерали щоправда посміли відмовитися добровільно звільняти своє місце для ставлеників Тулуба. Для таких у міністра був свій підхід і його в повній мірі відчув на собі Іван Пожитько керівник ДП «Селідоввугілля». Мінвугіллля влаштувало справжнє цькування непокірного генерала. Бюджетне фінансування ДП «Селідоввугілля» зменшувалось, заборгованість за добуте вугілля збільшувалось, міністерство ініціювало перевірки, судові позови. Пожитька довели до інфаркту і продовжували добивати — до ліжка хворого прибували гінці, що погрожували кримінальними справами. Зрештою Сергій Тулуб свого добився — Пожитько пішов. Проте вугільний генерал був гонорової вдачі і пішов з високо піднятою головою. Якраз напередодні приїзду Тулуба в своє господарство він демонстративно покінчив життя самогубством. Тулуб екстрено скасував візит, цинічно прокоментував, що Пожитька він навіть не знав.

Чому кадрові зміни в ДП «Селідоввугілля» були так принципово потрібні Сергію Тулубу аж до фізичного знищення людини?

Пожитько хоч і був призначений керувати шахтним об’єднанням після помаранчевої революції, був аполітичний, тому виходить, що не влаштовував він міністра уряду Януковича виключно своїми життєвими принципами. Зокрема він не був корупціонером, про що свідчить хоча б той факт, що після двох років керівництва великим шахтним господарством він пішов у інший світ з вікна своєї єдиної малогабаритної квартири отриманої ще за Союзу.

Після його загибелі влітку 2007-го почалося…

Автор зі своїх джерел автор дізналася, що тільки на ВП «Шахта Україна», що входить до ДП «Селідоввугілля», майже третина добутого вугілля пішла поза обліком. З 388 тисяч тон добутого вугілля тільки 275 тисяч тон пройшло по документам. Не оформлене вугілля далі передавалося на збагачення на ЦЗФ «Україна» і звідти вже не поверталося. Іншими словами було вкрадене. Державне підприємство втратило 22 млн грн. доходів тільки на одній оборудці. І що цікаво, в ті часи орендарем ЦЗФ було приватне підприємство «Донвуглепереробка» з асоціаціації «ДРФЦ». Ця структура це кит вугільного бізнесу Януковича.

Отже виходить Тулуб «зачищав» керівників шахт в бізнес-інтересах Януковича.

Отож виходить, що кров непокірного вугільного генерала стала прийнятною ціною за прибутки Януковича, які давав контроль на «Селідоввугіллям».

До речі, нині вугільні та грошові потоки ДП «Селідоввугілля» повністю під контролем «ДРФЦ» Януковича.

Відкати з тендерів для Януковича

Не можна не згадати, ще один приклад, який свідчить про системне служіння Тулуба Януковичу. Коли Тулуб перебував на посаді міністра мінвугілля, він грішив тим, що тендери у галузі вигравали фірми напряму оформлені на членів його родини — сина, брата, дружину.

Нині Тулуб губернатор Черкаської області, і не має стосунку до вуглепрому, однак нещодавно сайт «Наші гроші» виявив, що ТОВ «Донбас оіл», яка виграла вугільний тендер на 295, 7 млн. грн. бюджетних коштів офіційно зареєстрована в Донецьку по вул. Постишева 60 кв. 601. Ця квартира відома, як «гніздо» фірм Тулуба, там було прописано також ТОВ «Монохім», яке належало дружині Тулуба, ЗАТ «Карбо і крепь» його брата. Ці фірми в минулому вигравали тендери у вугільній галузі.

Проте основна інтрига в іншому: хоча квартира «щасливого переможця» «Донбас оіл» це «гніздо» Тулубів, його телефон в базі мінстату «062 34516 62» спільний з наступними структурами:

1.«СПС-груп». Ця фірма відома тим, що завозила у славнозвісний маєток «Міжгір’я» різьблені колони та барельєфи з червоного дерева з «Німеччини», кришталеві люстри з позолотою з Росії.

2. «Київуніверсалсервіс». В цій структурі працевлаштовані люди, які обслуговують «Міжгір’я» горничні, кухарі, садівники.

3. Благодійний фонд Олександра Януковича. Тут без коментарів.

Що все це означає? Є два варіанта. Або Тулуб навіть перебуваючи на посаді губернатора Черкащини обслуговує схеми збагачення Сім’ї за рахунок бюджетних коштів у вугільній галузі, або всі ті «Монохіми», «Зевси» та інші фірми створені сімейством Тулубів, які паразитували у вугільній сфері в минулому робили це в інтересах не тільки прародителя Тулуба, а також Януковича. Тобто в будь якому разі очевидний факт вірного служіння Тулубів Януковичам.

До речі, тендер, який виграла «Донбас оіл» надзвичайно ганебний. Справа в тому, що мова йде про купівлю державою за бюджетні гроші вугілля для потреб родин загиблих гірників¸ інвалідів вугільної галузі. Тому у вищій мірі цинічно «Донбас оіл» продало те вугілля втричі дорожче ніж його ринкова ціна. (Завдяки сайту «Наші гроші» стало відомо що «Донбас оіл» продало своє вугілля за 1400 за тонну, в той час, коли об’єднання «Селідоввугілля» продає за ціною 517 грн. за тонну, інші учасники тендеру пропонували двічі дешевшу ціну).

Всі описані приклади служіння Сергія Тулуба свідчать, що він не губернатор Черкащини, не вугільний маршал, не політик, не держслужбовець, а слуга, а також зважаючи на грубу жорсткість методів роботи — солдат Януковича. Від першої своєї посади у владних структурах. І та посада, до речі, називалася заступник губернатора Донецької області Віктора Януковича.

Тулуб, який обслуговує жагу крові Януковича

Нині Тулуб, як солдат Януковича, відправлений на центральний фронт. І тривожно за Черкащину, яка йде в 2015 рік з таким губернатором. Особливо, якщо зважити ще на одну роль Сергія Борисовича в житті Януковича.

Справа в тому, що Тулуб з тих, хто допомагає Януковичу плекати жагу крові. В прямому сенсі слова. Зокрема він є формальним власником Товариства мисливців та рибалок «Кедр», на яке оформлено 30 тисяч га лісів під Сухолуччям. Саме в тих лісах знаходиться мисливський маєток Януковича. Тулуб сам не проти кривавих розваг. Офіційно на нього оформлено 18 одиниць різноманітної зброї — пістолети, рушниці, карабіни.

А позаяк Тулуб продемонстрував, що технологія «ламати вибори через коліно» ефективна, Янукович ближче до виборів почне заміняти губернаторів на солдат і в інших областях. Перший вже пішов — Віктор Янукович призначив на посаду губернатора Львівської області одіозного силовика кучмівських часів Олега Сала!

 

Перелік зброї, оформленої на Сергія Тулуба:

ТУЛУБ СЕРГЕЙ БОРИСОВИЧ 13.08.1953г.р.

Уроженец(ка): УКРАИНА, ДОНЕЦКАЯ ОБЛАСТЬ, ДОНЕЦК
Гражданство: УКРАИНА

Служебные данные Досье

Адрес (2)

· МЕСТО ПРОЖИВАНИЯ: УКРАИНА, ЧЕРКАССКАЯ ОБЛАСТЬ, Г. ЧЕРКАССЫ, УЛ. ШЕВЧЕНКО ДОМ 185

· МЕСТО ПРОЖИВАНИЯ: УКРАИНА, ДНЕПРОВСКИЙ РАЙОН, Г. КИЕВ, УЛ. ТУМАНЯНА ОВАНЕСА ДОМ 8 КВ. 155

Документ (1)

· ПАСПОРТ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ Серия BA Номер 569833

Разрешение на Оружие(18 / 0)

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 3265 от 02.12.2010 Сроком до 02.12.2013 оружие: ПИСТОЛЕТ (СПЕЦСРЕДСТВО) ФОРТ12Р Серия MБB Номер 1951

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 3265 от 02.12.2010 Сроком до 02.12.2013 оружие: ПИСТОЛЕТ (СПЕЦСРЕДСТВО) ФОРТ12Р Серия BI Номер 026634

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН BLASERR93 Номер 9204845

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН TP9 Серия SA Номер 101888

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН MANLICHER Номер 1006926

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН MANLICHER Серия SC Номер 1039615

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: КАРАБИН ТИГР Номер 23576

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 2783 от 12.11.2010 Сроком до 12.11.2013 оружие: РУЖЬЕ КОМБИНИРОВАННОЕ HAENEL Серия H Номер 00726

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BENELLI Серия C Номер 748218

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ CAESARGUERINITEMPIOLIGHT Номер 122262

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ REMINGTON Серия AM Номер 623013

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ WINCHESTER Серия L Номер 3413839

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ FABARM Серия CA Номер 05229

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BROWNING Серия KSNP Номер 113211

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ МЦ2001 Номер 940081

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ GERMANICA Номер 555890

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 6090 от 13.08.2010 Сроком до 13.08.2013 оружие: РУЖЬЕ ГЛАДКОСТВОЛЬНОЕ BENELLI Серия CX Номер 1129948

· Орган: ГУВД ЧЕРКАССКОЙ ОБЛ. № 739 от 06.12.2004 оружие: ПИСТОЛЕТ (НАРЕЗНОЕ) WALTHERP38 Номер 8223

 

Тетяна Чорновол, Національне бюро розслідувань України

 

Расследование: Газовый король всея Украины

Как скромная харьковская компания за два года стала влиятельным игроком нефтегазового рынка: история успеха…

Осенним утром корреспонденты Forbes.ua стучались в дверь одной из квартир хрущевки на окраине Харькова. По адресу ул. Танкопия, 16, мы искали генерального директора компании «ГазУкраїна-2009» Станислава Левченко. Житель села Нова Буда Черкасской области прописался в этой квартире три года назад. Мы звонили в дверь почти десять минут. Наконец ее открыл седовласый пенсионер. На вопрос, можно ли поговорить со Станиславом Левченко, мужчина озлобленно ответил: «Вы уже меня достали. Здесь никогда такой не жил. Перестаньте ходить сюда».

В октябре 2012 года Forbes.ua со ссылкой на высокопоставленные источники в нефтегазовой отрасли сообщил, что у Лисичанского НПЗ в ближайшие дни появится новый собственник. Покупателем крупнейшего в стране нефтеперерабатывающего завода должен был стать вовсе не Дмитрий Фирташ, как все ожидали, а малоизвестная симферопольская компания с харьковскими корнями – «ГазУкраїна-2009». Через несколько дней Фирташ подтвердил, что среди претендентов на НПЗ есть компания с таким названием.

Подробной информации о компании «ГазУкраїна-2009» в открытых источниках нет. Ееофициальный сайт сообщает лишь, что компания занимается реализацией нефтепродуктов на внутреннем рынке Украины. Из контактных данных указан только адрес электронной почты. Информация о руководстве и ключевых департаментах компании отсутствует. Стратегия развития группы компаний изложена в одной фразе: «Наша цель – стать лидером на рынке продажи сжиженного газа, природного газа и нефтепродуктов в Украине».

Судя по тому, что удалось узнать Forbes.ua, «ГазУкраїна-2009» не бросает слов на ветер. По информации, полученной из источника в правительстве, с мая по октябрь 2012 года «ГазУкраїна-2009» ввезла на территорию Украины около 400 000 т нефтепродуктов. «Компания постоянно наращивает объемы импорта. В октябре они ввезли на территорию Украины около 80 000 т нефтепродуктов, – отмечает собеседник. – Хотя год назад их вообще не было на этом рынке».

На отечественный рынок сжиженного газа «ГазУкраїна-2009» пришла чуть раньше. Упоминания о ней появлялись в прессе в 2010 году. Как сообщало издание «Деловая столица», тогда она стала фаворитом аукционов по продаже сжиженного газа у государственных «Укргаздобычи» и «Укрнафты» и скупила на аукционе весь объем топлива Кременчугского НПЗ – около 8 000 т. К спецаукциону допускались только компании-покупатели, получившие соответствующее разрешение от аукционного комитета, большинство голосов в котором (6 из 10) принадлежало возглавляемому Юрием Бойко Минэнергоугля.

«С начала 2012 года, кроме бензина, компания реализовывала около 40 000 т сжиженного газа ежемесячно без уплаты акциза, – утверждает правительственный источник Forbes.ua. – Весь объем топлива при этом был оформлен как газ, проданный населению в баллонах. Заработок на одной тонне составлял от 6 000 до 8 000 грн.». В «ГазУкраїна-2009» эту информацию отрицают; представители компании, которые раньше не общались со СМИ, пошли на контакт с Forbes.ua и дали ряд ответов на наши вопросы – правда, ответы эти развернутыми не назовешь.

«Вторая «Ливела» – сравнение, которое приходилось слышать чаще всего. Правда, собственник одной из сетей АЗС счел его неуместным: «Ливела» – это были цветочки, а вот сейчас уже ягодки». Стоит отметить, что никто из чиновников Минэнерго и отечественных нефтетрейдеров не дал согласия на прямое цитирование в тексте. Некоторые отказывались общаться о компании даже на условиях анонимности.

Что же представляет собой «ГазУкраїна-2009» и кому она обязана такими ошеломляющими результатами деятельности?

История становления

ООО «ГазУкраїна-2009» было зарегистрировано в конце 2008 года в селе Селекционное Харьковской области. Уставный капитал компании – чуть больше 60 000 грн. Выручка в 2011 году составила 838 млн грн. По информации, полученной от представителей группы, она была основана задолго до регистрации одноименной компании – в 2003 году. Учредителем и генеральным директором числится Станислав Левченко. Именно его пытались разыскать корреспонденты в харьковской хрущевке. Именем Левченко подписана претензия, которую мы получили от «ГазУкраїна-2009» в ответ вот на этот материал.

Фамилия генерального директора компании «ГазУкраїна-2009» из выписки Государственного реестра ни о чем не говорит ни участникам рынка, ни харьковским бизнесменам, ни чиновникам, с которыми Forbes.ua общался во время работы над материалом. Все они как один утверждают, что фактическим руководителем компании действительно является человек по имени Сергей Курченко. Сведений о нем в открытых источниках еще меньше, чем о компании «ГазУкраїна-2009».

Представитель «ГазУкраїна-2009» Андрей Кошель, который согласился пообщаться с Forbes.ua, но не назвал своей должности в группе (на его визитке нет ничего, кроме ФИО и телефона), признал, что Сергей Курченко – акционер группы компаний «ГазУкраїна-2009». О том, что он фактически руководит группой, свидетельствует и способ, которым  Forbes.ua удалось выйти на контакт с ее представителями (мы опишем его ниже).

Однако в письменном ответе, переданном компанией в редакцию, говорится, что «Курченко не занимает в ней какой-либо административной либо распорядительной должности». То же утверждается и в претензии за подписью Левченко.

Курченко молод – в сентябре ему исполнилось 27 лет. Бизнесмены, которые общались с ним, характеризуют его как толкового и работоспособного юриста, умеющего договариваться. А Кошель назвал «самородком».

По словам харьковского знакомого Курченко, попросившего не называть его имени, будущий акционер «ГазУкраїна-2009» начинал свою трудовую деятельность с работы юристом в местной компании. «Курченко вместе с сестрой участвовал в судебных процессах и отсуживал имущество, которое было заложено по кредитам», – рассказывает он. Подтверждение его словам мы нашли на сайте системы реализации конфискованного и арестованного имущества.

В 2006 году Курченко стал единственным учредителем компании «Каскад КСВ». Фирма специализировалась на операциях в сфере недвижимости и была зарегистрирована в Харькове по адресу: проспект Гагарина, 43/1. В коридоре первого этажа этого здания Forbes.ua обнаружил старую запыленную вывеску инвестиционно-торговой компании «Каскад КСВ».

В этом и нескольких соседних домах, возведенных акционерным обществом «Житлобуд-2», получили первую прописку многие компании, близкие к «ГазУкраїна-2009».

Кроме фирмы «Каскад КСВ», Сергей Курченко значится соучредителем «КМК Ойл». По данным реестра судебных решений, она активно судилась с банками, пытавшимися взыскать с нее ипотечные кредиты. Деньги, выданные Астра Банком, Райффайзен Банком Аваль, банком «Финансы и кредит», Укргазбанком, Морским транспортным банком, «КМК Ойл» потратила на покупку коммерческой недвижимости в Харькове и частных домов в селах Харьковской области. В делах в качестве соответчика часто фигурирует компания «Медиана-2008», прописанная по уже знакомому адресу на проспекте Гагарина.

Но бизнес на недвижимости оказался для Курченко недостаточно масштабным.

Группа

На своем сайте «ГазУкраїна-2009» называет себя «группой компаний». Что подразумевается под этой формулировкой, стало понятно после того, как один из собеседников Forbes.ua передал изданию список, возможно, близких к «ГазУкраїна-2009» предприятий (см. внизу материала).

Редакция  Forbes.ua, в свою очередь, передала список этих юридических лиц представителям «ГазУкраїна-2009». В течение двух дней они медлили с ответом на вопрос, их ли это компании, и наконец редакция получила официальный ответ: эти фирмы к группе отношения не имеют.

Однако источник, передавший нам список, заслуживает доверия, потому что близко знаком с деятельностью группы.

В списке – 55 юридических лиц с ничего не говорящими участникам рынка названиями. Большая часть из них зарегистрированы в период 2009 по 2011 годы в Харьковской области и Крыму. Их учредители – жители Харькова и области, которые ранее не занимались предпринимательской деятельностью. Все они одновременно являются и генеральными директорами основанных ими компаний. Некоторые за несколько месяцев до регистрации собственных фирм искали работу на сайтах по подбору персонала.

Многие из компаний списка весной 2011 года сменили харьковскую прописку на крымскую. Уставы примерно двадцати из них были заверены двумя харьковскими нотариусами – Тарасом и Юлианой Гончаренко. Нотариальная контора «Гончаренко» расположена по соседству со зданием, где в 2006 году Курченко зарегистрировал фирму по торговле недвижимостью. Тарас Гончаренко говорит, что о таких компаниях не слышал. «Но даже если бы слышал, то по закону о нотариальной деятельности не могу раскрывать тайны субъектов хозяйствования», – добавил он.

В письменных ответах «ГазУкраїна-2009» на наши вопросы указано, что группа состоит из 30 компаний, занимающихся импортом и экспортом, розничной и оптовой продажей сжиженного газа и светлых нефтепродуктов в Украине, Росcии и Европе. Кроме того, группа компаний контролирует 150 АЗС. Где и какие именно, ее представители сообщить отказались. Но заявили, что в ближайшие полтора года группа планирует нарастить их число до 700.

Суд и следствие

Довольно много информации о компаниях, вошедших в список, можно получить из реестра судебных решений. Как и прежняя компания Курченко, «КМК Ойл», многие из них вели или ведут различные споры.

Львиная доля судебных решений по делам, в которые вовлечены эти фирмы, приходится на дела о минимизации налоговых обязательств. Большинство исков подано разными компаниями против налоговых Житомирской, Харьковской, Киевской областей Украины, Автономной Республики Крым.

Судебные решения, в которых фигурируют компании из списка, пестрят формулировками «фиктивное предпринимательство», «не осуществляла деятельности», «отсутствие юрлица по месту хозяйствования», «создали видимость проведения предприятием финансово-хозяйственных операций», «завладение государственными средствами в особо крупных размерах».

Из реестра мы узнали, например, что весной 2010 года некий харьковский следователь из Управления по борьбе с экономической преступностью,  фамилия следователя всудебном решении не называется, возбудил уголовное дело по факту подделки протокола общего собрания участников компании  «Кировоградгаз-2000» (она – фаворит тендеров государственной «Укргаздобычи»). В рамках дела был проведен обыск все по тому же адресу – Харьков, проспект Гагарина, 43/1. А заместитель прокурора области Сергей Хачатрян, в свою очередь, распорядился возбудить уголовное дело о превышении служебных полномочий следователем. Жалобу, на основании которой действовал Хачатрян, подал генеральный директор компании «Фискус-21». Она также входит в группу компаний, якобы связанных с «ГазУкраїна-2009».

Знающие Сергея Курченко люди утверждают, что он хорошо знаком с руководителями харьковской прокуратуры. «Он невероятно коммуникабелен и умеет выстраивать отношения с правильными людьми», – рассказал Forbes.ua харьковский бизнесмен, просивший его не называть.

Вот еще два примера судебных решений, в которых фигурируют компании из списка. В январе нынешнего года хозяйственный суд АРК признал банкротом компанию «Олквин». «Банкротила» ее фирма «Східенергопостач-2», заявившая о задолженности в размере 30,9 млн грн. За несколько месяцев до банкротства винницкие налоговики заподозрили «Олквин» в создании видимости товарных поставок компании «Ісіда Лайф» на сумму около 30 млн грн. Налоговая требовала от компании заплатить 10,6 млн грн. Все названные компании присутствуют в списке.

«Такие дела о банкротстве совершенно типичны, – говорит Максим Копейчиков, партнер юридической фирмы «Ильяшев и Партнеры». – Если предположить, что юридические лица в этом деле связаны, то, скорее всего, такое банкротство можно назвать техническим или искусственно созданным».

Еще одна фирма из списка, который был передан Forbes.ua, «Бастет Компани», фигурирует в уголовном деле об уклонении от уплаты налогов в особо крупных размерах. Компания «Вилмакс» якобы приобрела у «Бастет Компани» 119 км геофизического кабеля. После чего кабель был продан госкомпании «Укргазвидобування», принадлежащей НАК «Нафтогаз України», а государство недосчиталось 3 млн грн. налогов.

Всего Forbes.ua нашел в государственном реестре судебных решений около 50 дел с участием компаний из списка.

Короли тендеров

В регистрационных данных сайта группы компаний «ГазУкраїна-2009» значится адрес в Симферополе, идентичный юридическому. А вот номер телефона указан харьковский. Он же фигурирует и в протоколах раскрытия предложений предприятий, которые активно участвуют в государственных тендерах НАК «Нафтогаз України» и его дочерних компаний «Чорноморнафтогаз», «Укргаздобыча» и «Укртрансгаз».

Например, один из фаворитов «Укргаздобычи» – уже знакомое предприятие «Кировоградгаз-2000» вписало этот телефон в тендерную документацию как свой контактный номер. В 2011 году компания получила госзаказы на сумму 194 млн гривен.

Этот же номер телефона указывает и симферопольская фирма «Нео-Синтезгаз», участвовавшая в конкурсе ОАО «Криворожгаз» на продажу сжиженного газа. Конкуренцию ей составили «Фискус-21» и «Кванта коста» (обе из Симферополя), не считая отбракованных по разным причинам конкурентов из Харьковской и Полтавской областей. Все названные участники присутствуют в списке.

Названия этих и других фирм из списка неоднократно упоминались в прессе и фигурировали в скандалах. К примеру, собственников компании «Универсалоптторг-Х», которая в период 2011—2012 гг. выиграла тендеры на общую сумму 440 млн грн., в марте этого года пытались разыскать коллеги из Центра журналистских расследований. Но вместо офиса нашли корпус общежития Министерства обороны со сдающимися в аренду помещениями. Проект «Наші гроші» уличал эту же компанию в продаже труб «Чорноморнафтогазу» по вдвое завышенной цене. Интернет-издание «Левый берег» – в продаже карандашей для ремонта полиэтиленового покрытия стальных труб по цене в четыре раза выше рыночной.

Но это далеко не единственная фирма, возможно, близкая к «ГазУкраїна-2009», постоянно выигрывающая тендеры государственных компаний ТЭК. Например, «Райагрострой Перспектива» с пропиской в Симферополе – неоднократный победитель тендеров «Чорноморнафтогаза» на поставку воздушных насосов и компрессоров, труб и даже оргтехники на общую сумму 419 млн грн.

По подсчетам Forbes.ua, за 2011—2012 гг. компании из списка стали победителями тендеров на общую сумму 2,1 млрд грн.

Успех компаний из группы «ГазУкраїна-2009» в гостендерах СМИ связывают с покровительством братьев Сергея и Александра Кацуб. В 2010 году заместителем директора по экономическим вопросам «Чорноморнафтогаза» был назначен 24-летний Александр Кацуба. А его старший брат работает заместителем председателя совета директоров НАК «Нафтогаз України».

У братьев – харьковские корни. Александр Кацуба – депутат Харьковского городского совета от Партии регионов. Их отец Владимир Кацуба долгое время работал главой Дергачевской райгосадминистрации Харьковской области. На нынешних парламентских выборах Владимир Кацуба, баллотируясь от Партии регионов, прошел в Верховную раду по мажоритарному округу №175 в Харьковской области, а его старший сын Сергей – выиграл выборы в Верховную раду по округу №92.

Сергей Кацуба категорически отрицает свою связь с «ГазУкраїна-2009». «У нас столько облгазов, столько ТЭЦ, столько предприятий… Как за ними можно уследить? – сказал он Forbes.ua. – Я не знаю, кто стоит за этими компаниями.  Они точно так же выигрывают тендеры в «Энергоатоме», «Укрэнерго», «Укргидроенерго». Так что, по-вашему, я связан с «Укрэнерго», «Укргидроенерго», «Энергоатомом»?»

Однако Курченко Сергей Кацуба знает и характеризует его как исключительно работоспособного человека, который «всегда берет трубку». Корреспонденты Forbes.ua попросили  Кацубу в таком случае связаться с Курченко и узнать, не согласится ли он дать интервью для этой статьи. Курченко разрешил Кацубе передать нам его номер, но сам встречаться с нами не стал, перепоручив дальнейшее общение Андрею Кошелю, человеку без должности на визитке.

Дорожка наверх

Достаточно ли того, что Курченко всегда готов к общению с потенциальными заказчиками, чтобы группа столь часто побеждала в тендерах? Источники Forbes.ua утверждают, что есть и другие факторы.  «Как же они могут не побеждать, если перед конкурсом раздается звонок из Генпрокуратуры с требованием пропустить ту или иную компанию?» – рассказал на условиях анонимности источник в НАК “Нафтогаз України”.

Несколько собеседников Forbes.ua сообщили, что у «ГазУкраїна-2009» установились рабочие отношения с сыном генпрокурора Украины Артемом Пшонкой. Ответ «ГазУкраїна-2009» на прямой вопрос, покровительствует ли группе Пшонка-младший: «Нет».

По стечению обстоятельств, компания из списка якобы близких к «ГазУкраїна-2009» – «Запорожский коксохимремонт» – в 2011—2012 гг. выиграла конкурсы на ремонт дорог в Токмацком районе Запорожской области. Именно там Артем Пшонка только что выиграл выборы в Верховную раду. Проект «Наші гроші» писал, что единственным конкурентом «Запорожского коксохимремонта» была «Будівельна компанія «Перша Черноморська» (также есть в списке возможно связанных компаний). Об этом свидетельствует не только Вестник государственных закупок, но и сайт народного депутата.

С Пшонкой для уточнения этого материала связаться не удалось.

«ГазУкраїна-2009», тем временем, продолжает разрастаться и охватывать все новые виды бизнеса. В последнем квартале 2011 года среди активов группы появилась страховая компания «Перлина страхування», в учредители которой вошли три юридических лица: «Торггазстрим ЛТД», «Фіскус-21» и «Цулассунг компані», присутствующие в списке. Об этом свидетельствуют данные Агентства по развитию инфраструктуры фондового рынка.

Также в конце прошлого года, по информации источника Forbes.ua, под контроль группы перешел Реал банк. В «ГазУкраїна-2009» утверждают, что страховая компания и банк «непосредственно не входят в группу». При этом на официальном бланке компании «ГазУкраїна-2009» указано, что счет размещен именно в Реал банке.

Кроме того, компания не теряет надежды все-таки  приобрести Лисичанский НПЗ. В ее официальном ответе говорится: «Завод нужен компании для дальнейшего развития бизнеса, и мы в состоянии восстановить работоспособность предприятия».

Каковы дальнейшие планы у «ГазУкраїна-2009»?  В письменном ответе утверждается, что в группе компаний началась масштабная реструктуризация, и этот процесс займет около 4 месяцев. «Ни одна компания не согласится показывать процесс своей реструктуризации, – отмечается в ответе. – Но с ее результатом и новой структурой мы готовы ознакомить вас одними из первых». Весьма вероятно, название группы к тому времени изменится на более звучное, сказал корреспондентам Forbes.ua Кошель.

Компании, возможно, близкие к группе «ГазУкраїна-2009»

 

Компании, возможно, близкие к группе «ГазУкраїна-2009»

Название предприятия Юридический адрес Руководитель Зарегистрировано/ приобретено Дата
«Автоцентркрим» Харьковская обл., Харьковский район, г.Южный, ул. Ватутина, 15 Христенко Алексей Александрович приобретено
«Амон-Сул» АРК, г.Симферополь, ул. Ж.Дерюгиной, 4 Христич Семен Сергеевич зарегистрировано 23.09.2010
«Атлантіс Мім» 07400, Киевская обл., г. Бровары, ул. Гагарина, д. 10, кв. 46 Солод Дмитрий Сергеевич приобретено
«Бастет Компані» АРК, г. Симферополь, ул. Кечкеметская, 77 Шелковин Валерий Викторович зарегистрировано 29.07.2010
«Бізнес-консульт» АРК, г.Симферополь, ул. Чехова, д. 19, оф. 3 Голубко Евгений Владимирович приобретено 31.03.2011
Будівельна компанія «Перша Черноморська» АРК ,г.Симферополь, ул. Трубаченка, 23 А Першин Максим Анатольевич приобретено 24.02.2011
Будівельно-монтажне управління 2005 АРК, г. Симферополь, ул. Кирова, д. 1 А Лейченко Игорь Олегович приобретено 18.10.2010
«Велунд Крим» АРК, г. Симферополь, ул. Карла Либкнехта, д. 32, кв. 2 Боровик Андрей Иванович приобретено 15.04.2011
«Вестмедика» АРК, г.Симферополь, ул. Лизы Чайкиной, буд. 1, оф. 330 Кожемяка Ярослав Николаевич приобретено
Видавництво «Формула» АРК ,г.Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Дмитриев Дмитрий Игоревич приобретено 02.11.2010
«Віртус-ХХІ» АРК, г.Симферополь, ул. Крымская, 4 а Балык Олег Александрович зарегистрировано 30.07.2010
«ГазУкраїна-2009» АРК, г.Симферополь, Центральный р-н, ул. Одесская/ул. Большевицкая д. 10/7,16/7 Левченко Станислав Николаевич зарегистрировано 10.12.2008
«ГазУкраїна-2020» АРК, г.Симферополь, Центральный р-н ул. Чехова 19 Кашкин Аркадий Павлович зарегистрировано 06.01.2011
«Глобал Технолоджес» Донецкая обл., г. Донецк, пл. Победы, д. 31, кв. 32 Серый Максим Федорович приобретено 11.05.2011
Діагностичний центр «Галєн» Днепропетровская обл., г. Днепропетровск, ул. Академика Лазаряна, д. 9, кв. 47 Кравченко Игорь Игоревич приобретено 16.03.2011
«Домобуд» АРК, г.Симферополь, ул. Монтажная, 5 Черкас Иван Григорьевич приобретено 10.09.2010
«Ексапрофіт» АРК, г. Симферополь, ул. Некрасова, д. 9 Головатый Сергей Владимирович зарегистрировано 20.06.2008
«Електро-Пром-Мед» г.Днепропетровск, ул. Паникахи, 2, корпус 11, офис 322 Крикля Роман Олегович приобретено 17.12.2010
«Євро-Щебєнь» АРК, г.Симферополь, ул. Крылова, 160 Вареник Максим Григорьевич приобретено 22.02.2011
«Євротехімпорт ЛТД» г. Донецк, ул. Валентины Терешковой, 18 кв.5 Мищук Виталий Сергеевич приобретено 10.05.2011
«Запорожский коксохимремонт» г.Киев, ул. Почайнинская, 44, кв. 5 Дуды Игорь Игоревич приобретено 21.06.2011
«Ісіда Лайф» АРК, г. Симферополь, ул. Пушкина, д. 16, кв. 30 Костюнин Дмитрий Александрович зарегистрировано 29.07.2010
«Кіровоградгаз-2000» г.Харьков, пр-т Гагарина, 41/2 Сулаев Александр Алексеевич зарегистрировано 23.04.2009
«Комбіагроіндастрі» АРК, г.Симферополь, просп. Кирова, д. 43 А, оф. 8 Дорожко Алексей Анатольевич приобретено 15.04.2011
«Конект-Плюс» г.Киев, ул. Бастионная, 15, офис 6 Кадыгроб Роман Михайлович приобретено 26.05.2011
«Линар» АРК, г.Симферополь ,ул. Залеская, 65 Олейников Сергей Владимирович приобретено 17.12.2010
«Мета Ріелннз» г.Киев, ул. Ярославов Вал, 36-38. Игнатов Вячеслав Михайлович приобретено 01.04.2011
«Минас-Тирит» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. 1-го мая, 22 Лобенко Николай Валентинович зарегистрировано 27.09.2010
Науково-виробниче підприємство «Укренергомаш» г. Харьков, ул. Ахсарова, д. 20, кв. 58 Протченко Денис Анатольевич приобретено 29.04.2011
«Нафтатрейд» г.Киев Прохорова Ольга Владимировна приобретено
«Облпостач-Сервіс» г.Кировоград, ул. Волкова, 10, корпус 3 Сюльдюмов Сергей Александрович зарегистрировано 23.05.2011
«Олквін» АРК, г.Симферополь, Карла Маркса, 36 Шуть Юрий Сергеевич приобретено 14.01.2011
«Радеус» АРК, г.Симферополь, ул. Чехова, 51 Гетьман Иван Александрович зарегистрировано 18.01.2011
«Райагрострой-Перспектива» АРК, г. Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Дмитриев Дмитрий Игоревич приобретено 16.11.2010
«Світ Гардин» г. Киев,
ул. Рижская 73-Б
Кирсанова Людмила Петровна приобретено 25.05.2011
Ст г.Киев, ул. Владимирская, 7, офис 1 Левченко Александр Андреевич приобретено 15.06.2011
«Статус-Софт Кконсалтінг» АРК, г.Симферополь, ул. Шахтеров, 68 Кусков Сергей Борисович приобретено 23.03.2011
Студія корпоративного іміджу «Графін» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, пер. Симферопольский, 17 Колбасов Александр Юрьевич приобретено 21.08.2010
«Східенергопостач-2» АРК, г. Симферополь, проспект Победы, 54 Фролов Кирилл Андреевич зарегистрировано 30.07.2010
«Таг-Харків» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. Спортивная, 26 Лямичев Юрий Сергеевич зарегистрировано 16.10.2009
«Таннарі» АРК, г.Симферополь, ул. Некрасова, 9 Коптева Татьяна Алексеевна зарегистрировано 23.09.2010
ТД «Експрес-Авто» Мирский Олег Иванович приобретено
ТК «Аксіома» АРК, г.Симферополь, ул. Чайкиной, д. 1, комн. 414 Смоляков Сергей Викторович приобретено 16.06.2011
«Торггазстрим ЛТД» АРК, г. Симферополь, ул. Ушинского, д. 2/46, оф. 4 Буряк Александр Николаевич зарегистрировано
Торговельна компанія «Металспецтех» 69035, Запорожская обл., г. Запорожье, ул. Сорок лет Сов. Украины, д. 51, кв. 33 Орленко Евгений Дмитриевич приобретено 16.12.2010
Торговий дім «Еенерджи» АРК, г.Симферополь, ул. Рубцова, 44 Смирнов Олег Викторович зарегистрировано 05.01.2011
«Універсалоптторг-Х» АРК, г.Симферополь, ул. Субхы, д. 1 Б Цебро Юрий Анатольевич зарегистрировано 29.12.2010
УСК «Рафо» ул. М.Залка, 8-В, кв. 65 Никулин Андрей Викторович приобретено 28.04.2011
«Фешин Мобайл» АРК, г. Симферополь, ул. Севастопольская, 42 Просянников Юрий Александрович приобретено
Фірма «Ломар» АРК, г.Симферополь, ул. Глинки, 57 Плахотников Дмитрий Георгиевич приобретено 16.02.2011
«Фіскус-21» АРК, г. Симферополь, ул. Глинки, 80 Непран Сергей Юрьевич зарегистрировано 26.01.2009
«Херсонпобутгаз» Харьковская обл., Харьковский район, пгт Высокий, ул. Ленина, 24 Танков Дмитрий Викторович зарегистрировано 27.05.2010
«Цулассунг компані» г.Харьков, пр-т Гагарина, 43/2 Кравченко Олег Михайлович зарегистрировано 31.07.2009
«Чед-Насад» АРК, г.Симферополь, ул. Некрасова, 9 Гвоздев Олег Николаевич зарегистрировано 27.09.2010

 

 

 

Севгиль Мусаева, Александр Акименко,  Forbes.ua

Сергей Курченко. Бензиновая петля Украины

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: