Сообщения с тегами ‘Майдан’

Это Левочкин организовал «кровавое побоище» на Майдане 30 ноября 2013 года, — Захарченко

Euromaidan-teror2-500x500

 

Бывший глава МВД Украины Виталий Захарченко обвинил бывшего главу администрации президента Сергея Левочкина в разгоне Майдана 30 ноября 2013 года, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По его словам, Левочкин стал «третьей силой», которая превратила мирную демонстрацию студентов в кровавые столкновения.

«Среди ближайшего окружения президента [Виктора Януковича] были предатели, которые действовали против интересов государственной власти. Это была так называемая третья сила», — заявил Захарченко в интервью российскому РИА Новости.

«В ночь с 29 на 30 ноября, когда студенты начали расходиться, их оставалось на Майдане около 500 человек, эта „третья сила“ спровоцировала кровавый конфликт. Так, бывший руководитель администрации президента Украины Сергей Левочкин организовал установку на майдане Незалежности новогодней елки… И это за месяц до Нового года, когда никакой необходимости в этом не было! Тем не менее, он через главу городской администрации Попова отдал распоряжение установить елку. Попов обратился к начальнику городской милиции Валерию Коряку с просьбой разогнать студентов, чтобы освободить место для елки. Я запретил Коряку делать это. Левочкин звонил мне, я отказывал и ему. Понятно было, что разгон студентов приведет к эскалации напряжения», — рассказал он.

«И вот поздно ночью, когда я впервые за 10 дней поехал домой отоспаться и привести себя в порядок, не согласовывая со мной своих действий, начальник городского отдела внутренних дел Коряк под нажимом со стороны Попова и прежде всего Левочкина предпринял попытку силового разгона студентов. Хотя, честно говоря, в основном там были уже не студенты, а радикалы, националисты, съехавшиеся в Киев для участия не в мирных демонстрациях, а в том, чему их обучили в лагерях — в государственном перевороте. Коряк попытался их разогнать, и тогда мирный митинг превратился в кровавое побоище. Продолжением его стал лагерь на Майдане, где уже в основном находились обученные радикалы», — сообщил Захарченко.

30 ноября 2013 года около 4 часов утра сотрудники подразделения милиции «Беркут» без решения суда и под надуманным поводом установки праздничной елки разогнали мирных граждан, которые находились на Майдане Независимости. Были избиты 84 человека, в том числе 16 студентов. Подозреваемыми по этому делу проходят бывший президент Виктор Янукович, бывший глава СНБО Андрей Клюев, его зам Владимир Сивкович, Виталий Захарченко, бывший глава КГГА Александр Попов, бывший начальник ГУМВД в Киеве Валерий Коряк, начальник подразделения столичной милиции общественной безопасности Петр Федчук, его зам Олег Мариненко, комполка «Беркут» Сергей Кусюк и его шесть подчиненных.

Громадськість збиратиме підписи за відставку Порошенка. Відео

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

З мітингу біля Верховної Ради України 2 червня 2015 року почнеться збір підписів за відставку президента України Петра Порошенка на знак протесту проти його корупційних зв’язків з олігархом Дмитром Фірташем, який хоче купити всю Україну кривавим золотом з гаманця Путіна. Про це оголосили громадянські активісти на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс”.

Редактор інтернет-видання sprotiv.org Вадим Гладчук вважає, що Фірташ купив Порошенку президентське крісло: “Після Революції Гідності був великий запит суспільства на зміни, на реформи. Як могло статися, що лідером цих змін раптом став вважатися корупційний стовп режиму Януковича, той самий Порошенко, який ходив за Януковичем міністром економіки серед інших сатрапів диктатури? Нас нагодували локшиною, засліпили нам очі. Це коштувало дуже дорого, тут не обійшлося без ін’єкцій бабла від потужного олігарха. І зараз Фірташ завдяки розслідуванню американських слідчих змушений був зізнатися у суді, що саме він влаштував кастинг на пост президента. Від нього залежало, хто очолить Україну: або Кличко, або Порошенко. Фірташ допоміг їм домовитись, що президентом стане Порошенко, а Кличко отримає Київ і його люди сформують половину списку Порошенка. Чи міг Фірташ таке казати, якщо б не він купляв президентське крісло, якщо б це крісло не лежало практично в його кишені?”.

За словами редактора газети “Правдошукач” Юрія Шеляженка, всі факти свідчать на користь такої версії, що олігарх Фірташ вже давно визначає політику Української держави за допомогою технології одночасного корумпування і влади, і опозиції. Зараз він підтримує режим Порошенка і опозицію Льовочкіна. Так само раніше він контролював адміністрацію Януковича через того ж Льовочкіна та контролював опозицію, фінансуючи Кличка. До того ж Фірташ формує громадську думку через кишенькові мас-медіа та корпоративну лояльність трудових колективів багатьох структур великого і середнього бізнесу, які йому належать частково чи повністю. І що характерно, багатство та вплив Фірташа повністю залежить від торгівлі російським газом, стратегічним ресурсом, до якого Кремль дає доступ тільки своїм людям.

Юрій Шеляженко розповідає: “Олігарх Фірташ є партнером олігарха Ротенберга, а Ротенберг є гаманцем Путіна. Тому я переконаний, що владний і опозиційний мейнстрім в Україні фінансується з гаманця Путіна. Ви спитаєте, навіщо Путіну фінансувати українську владу, яка нібито воює з Путіним? Справа в тому, що Росія програла технологічне і економічне змагання з США. Саме лідерство у цих сферах визначає світового лідера, яким Росія з її імперськими амбіціями завжди хотіла бути. Путін намагається компенсувати поразку в економічному змаганні з США, звертаючись до воєнної справи, в якій Росія вважається досить сильною. Він думає: якщо у мирний час США є світовим лідером, єдиний спосіб зробити світовим лідером Росію — почати велику війну. А для цього йому потрібен ворог, який би грав з ним у піддавки, бо США Путіну не по зубах. І роль карикатурного ворога, на жаль, дісталася Україні”.

«Майдан зрадили, замість просування патріотів до влади їх послали помирати в котлах у спровокованій війні, а при владі опинився службістсько-воровський режим за зразком путінського, зрозумілий і підконтрольний Путіну», — вважає Вадим Гладчук.

“Є багато навіть зовнішніх схожостей у тому, що робить Путін і що робить Порошенко на гроші Фірташа. Порошенківське гасло Єдина Країна схоже на путінську Єдину Росію. Обіцянка Порошенка подвоїти ВВП до 2020 року повторює таку саму обіцянку, що її давав росіянам Путін. АТО на Донбасі копіює путінську контртерористичну операцію в Чечні. Банда Порошенка багато обіцяє власному народові і всьому світу, імітує демократію на західні та путінські гроші, в тому числі легалізовані на заході протягом всього XX століття — це, за моєю версією, легендарне золото компартії, яке не зачепили жодні санкції. І куплені на золото компартії СССР карикатурні антикомуністи своєю тупістю, брехливістю та продажністю дискредитують лібералізм і наче рекламують СССР та Путіна, провокуючи всіх робити дурниці, а в критичний момент усіх зраджуючи у інтересах чергової піррової перемоги Путіна. Кремлівський тиран вже потирає рученята, бо на тлі цієї війни світ все більше його боїться. Страх — джерело його влади. Путін хоче бути всесвітнім паханом і діє за принципом: бий своїх, щоб чужі боялися та поважали. Бо корені справжньої, ще не спорченої ігом кочевників Росії тут, у Києві, в Київській Русі. Колись ми були братніми народами. Але Путін і рідного брата продасть заради шапки Мономаха, це загальний гріх всіх наших лідерів, у випадку Путіна посилений хворобливою манією величі, бо він марить, що після великої війни всі західні лідери навшпиньки перед ним ходитимуть”, — стверджує редактор «Правдошукача» Шеляженко.

Збір підписів за імпічмент Порошенка необхідний для порятунку Революції Гідності від контрреволюції путінських зрадників, куплених Фірташем, тому підписи почнуть збирати на Майдані — заявила Вікторія Полець, активістка Правого сектору.

Семен Семенченко: від звичайного шахрая Грішіна до живої легенди. Частина 2

2-й резервний батальйон Нацгвардії був використаний Грішіним і Геращенком для реклами в соцмережах і ЗМІ відкритих аферистами рахунків для фінансової підтримки неіснуючого в державі батальйону «Донбас».

Вже на початку травня 2014 року стало відомо, що людина, яка підписується в соціальних мережах як Семен Семенченко (псевдонім, придуманий Богданом Кутєповим, виявився напрочуд живучим), — це доведений до відчаю від хронічного безгрошів’я дрібний донецький шахрай Костя Грішін, дружину якого розшукує оператор зв’язку МТС, щоби стягнути заборгованість за користування мобільним телефоном на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20 березня 2014 року в справі №905/599/14.

У пошуках, чим нагодувати трьох дітей, Грішін тинявся по штабах сепаратистів, брав участь у штурмі 3 березня 2014 року відділення Держказначейства в Донецьку, вештався по захопленій «губаревцями» обласній державній адміністрації. Наприклад, на цьому відео з Донецької ОДА, оприлюдненому 3 березня 2014 року, майбутній народний депутат бовваніє з 11-ї по 22-гу секунди.

Втім, точно так безробітний Грішін їздив на київський Майдан і вештався серед учасників проукраїнських мітингів у Донецьку, час від часу потрапляючи в об’єктиви фотоапаратів.

Grishin-Konstantyn3-500x375

 

 

Годі шукати в цьому якесь ідеологічне підґрунтя, хоча, проживаючи в Севастополі, Грішін позиціонував себе  російським націоналістом і саме під проросійськими та прокомуністичними гаслами балотувався до Севастопольської міськради в 2000 році. Все було простіше: «джентльмен у пошуках червінця» виглядав, де можна було заробити бодай якусь копійчину.

Напевно, два роки навчання в Москві на режисерських курсах пішли на користь талановитому шахраю. Намацавши завдяки Геращенку «золоту жилу», Грішін разом з тодішніми соратниками — передусім, нинішнім народним депутатом України Наталією Веселовою — створив сторінку у Facebook із розповідями про неіснуючий «батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс». Ясна річ, з зазначенням номерів рахунків, на які слід переказувати пожертви.

Звісно, ніякого батальйону «Донбас» не існувало. Батальйони територіальної оборони — це підрозділи Збройних сил України, підпорядковані Міністерству оборони. Як згодом запевняла та ж Веселова, яка на прохання пройдисвіта створювала фейкову сторінку фейкового батальйону, вона гадки не мала, що Семен Семенченко — це раніше судимий шахрай, що збирає гроші, рекламуючи себе постановочними сценами подвигів псевдо-батальйону.

Фальшиві посвідчення і справжня зброя

Яким би талановитим актором не був майбутній легендарний комбат, вивели на широкі обрії проект «Семен Семенченко» інші люди — Антон Геращенко та Арсен Аваков.

30 травня 2014 року в складі військової частини 3027 Національної гвардії України (так нині називаються Внутрішні війська МВС України), що базується в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, був утворений 2-й батальйон спеціального призначення. Це спеціальне призначення полягало в тому, що до батальйону зараховували резервістів — тобто громадян, які хотіли б відновити чи набути навичок з військово-облікових спеціальностей.

По суті «резервні батальйони» — це щось на кшталт радянського ДТСААФ, а саме поняття резервіста було запроваджено законом від 17 березня 2014 року, який вніс новації в Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». А саме, з’явилась вставна стаття 26-1, яка визначила, що «Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю… Резервісти не належать до зайнятого населення в Україні і мають право відповідно до законодавства про зайнятість населення бути визнаними безробітними та зареєстрованими у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи».

Оцей 2-й резервний батальйон і був використаний Грішіним і Геращенком для того, щоби рекламувати в соціальних мережах і ЗМІ відкриті аферистами рахунки для фінансової підтримки неіснуючого в державі «батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас».

Грішіна, який не мав жодного відношення до Нацгвардії, за розпорядженням Авакова допустили на територію в/ч 3027, де він зустрічав людей, що хотіли вступити на службу в розрекламований батальйон. При цьому Грішін представлявся командиром військової частини №3027 підполковником Семенченком. Якщо аферист не бачив, як використати певну людину в своїх потребах, він відправляв її оформлюватись до реального командира в/ч — Володимира Мусієнка. Але в більшості випадків Грішін особисто «приймав на службу», підписував «наказ» і видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою.

Semenchenko-Semen-falsif1-500x312

Цих людей Грішін використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів.

Ось так виглядає типове фальшиве посвідчення бійця неіснуючого батальйону «Донбас». Посвідчення, підписане «командиром військової частини 3027 підполковником С. Семенченком», видане стрільцю, начебто зарахованому на військову службу «наказом командира в/ч 3027 від 19.06.2014 р. №24». Нижче — «дозвіл на носіння табельної зброї» із зазначенням номеру автомата АКС, засвідчений фальшивою печаткою.

Людям, які отримували ці «посвідчення», навіть на думку не спадало, що батальйони не є юридичними особами й не можуть мати печаток, що на печатках обов’язково зазначається код ЄДРПОУ, а символіка державних установ затверджується постановами Кабінету міністрів України. Та й кому міг спасти на думку масштаб афери, якщо все це відбувалось на території військової частини Національної гвардії, куди аж ніяк не могла потрапити стороння особа?

Щоправда, якщо печатка була фальшивою, то зброя — справжньою. У зв’язку з чим виникає цілком закономірне запитання до Авакова та Геращенка: де Грішін брав АКСи, які роздавав на території в/ч 3027 обманутим ним громадянам, що думали, буцімто їх прийняли до лав Нацгвардії? І чи не зі складів Нацгвардії ця «ліва» зброя? У такому разі також непогано було б з’ясувати, скільки саме «стволів» було роздано, скільки — продано й кому саме. Це зробити тим простіше, що на фальшивих посвідченнях проставлені реальні заводські номери автоматів.

Друге коло запитань стосується правового статусу людей, які були певні, що воюють у складі військової частини 3027 Національної гвардії України під орудою «підполковника Семенченка». Зрозуміло, що вони стали жертвою шахрайства, вчиненого на території військової частини. Але це не робить їх військовослужбовцями. Тепер виникає запитання: а як цивільні особи, нехай навіть і обмануті Грішіним, могли опинитись у зоні бойових дій? Хто тепер виплачуватиме грошову допомогу родичам тих, хто загинув з фальшивим посвідченням бійця Нацгвардії?

До речі, взагалі б непогано було розібратись, у який спосіб резервісти Нацгвардії опинились в зоні проведення антитерористичної операції, яку проводить, згідно із законом, виключно Антитерористичний центр СБУ. Бо відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», ані МВС України, ані підпорядкована йому Нацгвардія, ані Збройні сили України жодного відношення до АТО не мають й лише відкомандировують своїх співробітників та військовослужбовців разом з технікою в підпорядкування першого заступника голови СБУ. Тож хотілося б, щоби Служба безпеки України пояснила, як резервісти Нацгвардії опинились у її розпорядженні й що серед них робили особи з фальшивими посвідченнями, виданими «підполковником Семенченком».

На особливий наголос заслуговує та обставина, що самого «підполковника Семенченка» прийняти в Нацгвардію було неможливо — давалась взнаки колишня судимість. Хоча вона давно погашена, той факт, що Грішін був колись засуджений, унеможливлював його службу в органах міліції чи Національній гвардії України. Та й на яку посаду міг бути прийнятий громадянин з середньою освітою, який раніше не служив у армії ані дня? Хіба лише рядового солдата.

Саме тому Грішіну й доводилось приховувати своє справжнє прізвище, оскільки будь-який дільничний міліціонер міг миттєво «пробити» по картотеці Інформаційного центру МВС України його біографію. З тієї ж причини — й маска-балаклава. Бо характерна зовнішність «підполковника Семенченка» була дуже добре відома як ошуканим мешканцям Севастополя, так і його кредиторам у Донецьку.

Як розповідали згодом волонтери, які були впевнені, що допомагають батальйону «Донбас», поведінка «підполковника Семенченка» спочатку не викликала в них жодних підозр саме тому, що роздача посвідчень і зброї відбувалась за парканом військової частини, де Семенченко почувався як вдома. Наталка Веселова навіть заснувала благодійний фонд для збору коштів і відкрила на своє ім’я рахунки в «Приватбанку». От тільки в якості одного з контактних телефонів при відкритті рахунків вона мала необережність зазначити телефон Грішіна. Це урешті-решт призвело до того, що в січні 2015 року шахрай змінив ПІН-код (СМС-ка з новим кодом прийшла на його телефон) і через банкомати зняв готівкою всі гроші, зібрані волонтерами.

Але попервах довірливий народ вірив, що Семен Семенченко — народний герой. Перші підозри з’явились у липні 2014 року, коли стало відомо, що так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою — зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути, яку привласнив.

Потім поповзли чутки, що Грішін взяв 300 тис. дол. у громадянина США Марка Паславського, начебто на придбання безпілотників для потреб Нацгвардії, а після того, як Марк став вимагати звітності за витрачені кошти, його зі спини настигла куля.

Грішін, який ще в березні 2014 року не міг заплатити за телефон і разом з дружиною ховався від кредиторів, через місяць після початку збору коштів вже катався на престижних іномарках, обідав у ресторанах і висипав готівку перед солдатами, демонструючи, що таке мільйон гривень. Але найбільше скандалів було саме навколо незрозумілого правового статусу бійців. Власне, було два батальйони — офіційний, у складі військової частини 3027 під командуванням законного командира, і люди, яких прийняв на службу «підполковник Семенченко» і які також вважали себе військовослужбовцями, мали зброю й мріяли побачити свого керівника не по телевізору, а в зоні АТО.

Грошового забезпечення не одержували ні ті, ні інші. Натоміть регулярно спливали історії про те, що якась незрозуміла охорона «командира батальйону» пограбувала підприємство, порізала й продала на металобрухт невеличкий завод, витрясла гроші з бізнесмена чи відібрала в мешканця прифронтової зони дороге авто.

Пожертви на армію: закордонні поїздки, безтурботне життя та персональна охорона

Коли в серпні 2014 року Аваков вирішив розкласти яйця по різних кошиках і зробити Грішіна народним депутатом, постало питання — як зліпити «комбату» красиву біографію з урахуванням того, що 8 місяців, проведені в Лук’янівському СІЗО №13, обвинувальний вирок та неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України.

Тоді зробили так. 11 серпня 2014 року було наказано зарахувати Грішіна в Нацгвардію без пред’явлення жодного документа, навіть без паспорта — «зі слів». Костянтин прийшов у кадрове управління та назвався Семенченком Семеном Ігоровичем, капітан-лейтенантом Військово-морських сил України у відставці. Ці дані без будь-якого документального підтвердження були занесені в особову справу та направлені на спецперевірку щодо минулих судимостей.

Відповідь з Інформаційного центру МВС України надійшла миттєво: у картотеці осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності, Семенченко Семен Ігорович, 1974 року народження, не значиться. І це — свята правда. Бо тюремну баланду сьорбав Грішін Костянтин Ігорович, 1974 року народження. Зрозуміло, що запит у Міністерство оборони на предмет існування «капітан-лейтенанта Семенченка» ніхто не направляв. Годі й казати про те, що ніхто навіть не перевірив: а чи не значиться часом новопризначений військовослужбовець приватним підприємцем? Між тим свідоцтво фізичної особи-підприємця Грішін здав лише 24 листопада 2014 року у зв’язку з обранням його народним депутатом України за партійним списком скандально відомої «Самопомочі».

Semenchenko-Semen3-500x132

 

Після цього за розпорядженням Авакова морський капітан-лейтенант був негайно переатестований на сухопутного капітана та призначений командиром 2-го спеціального батальйону в/ч 3027 з видачею відповідного службового посвідчення. Це було саме в той момент, коли десятки людей, яких нібито прийняв на службу «підполковник Семенченко», заходили в Іловайськ. Тільки легендарного комбата з ними не було. Бо він лише оформлювався на службу в Нацгвардію, де одержав фальшивий документ про наявність у нього офіцерського звання.

Semenchenko-Semen4-500x70

 

Отримавши 11 серпня 2014 року посвідчення капітана Нацгвардії, Грішін наступного дня, 12 серпня, приїхав у Вишгородський райвідділ Державної міграційної служби і на підставі цього посвідчення одержав новий паспорт серії СТ за номером 432098 на ім’я Семенченка Семена Ігоровича. Чому у Вишгороді? Тому що паспортна база Донецької області, де зареєстрований Грішін, була втрачена після захоплення бойовиками адміністративних будівель в обласному центрі, як і паспортна база Севастополя, де Грішіну свого часу видавали паспорт.

Тому отримати новий паспорт у разі втрати старого або зміни прізвища Грішін міг лише за місцем офіційного проживання або роботи з пред’явленням додаткових документів, що посвідчують особу. Тому шахрай міг отримати новий паспорт лише після того, як його за новим прізвищем, але без паспорта, прийняли в Нацгвардію — на підставі фальшивого службового посвідчення та за місцем розташування в/ч 3027.

Вже 20 серпня 2014 року Аваков вніс подання президенту України про нагородження раніше судимого афериста, який прослужив лише 8 днів, Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Після чого присвоїв шахраю з середньою освітою, який взагалі не служив у армії, звання майора.

Тепер можна було й балотуватись. Тим більше що грошей Грішіну вистачало не тільки на виборчу кампанію, безтурботне життя та закордонні вояжі, але навіть для найму персональної охорони.

До речі, як повідомило на запит Головне управління Національної гвардії України, грошові кошти чи автомобілі від громадян для потреб 2-го батальйону спеціального призначення у військову частину 3027 ніколи не надходили. А сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін-Семенченко тупо привласнював. Втім, повірити, що левова частка пожертв не йшла Авакову й Геращенку, я не можу — дружба з міністром внутрішніх справ та його вірним радником зазвичай коштує дорого.

Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, Грішін-Семенченко моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діапорян у Сполучених Штатах.

Цілком закономірне запитання: а як військовослужбовець отримав американську візу, на які кошти літав за океан і хто його відпустив у подорож з місця проходження служби? Ось відповідь Головного управління Нацгвардії: «майорові резерву Семенченку Семену Ігоровичу за весь період проходження ним служби у військовому резерві відпустка не надавалась, інформацією про кошти, за які здійснювалась поїздка до Сполучених Штатів Америки, Головне управління Національної гвардії України не володіє. Посадові особи Головного управління Національної гвардії України не надавали допомоги громадянинові Семенченку Семену Ігоровичу в оформленні в’їзної візи до Сполучених Штатів Америки».

Semenchenko-Semen5-500x280

Цікаво в такому разі: а як посольство США видало візу без довідки з місця проходження служби, без довідки про доходи та без підтвердження того, що громадянин Семенченко перебуватиме в США під час своєї законної відпустки, впродовж якої йому зберігатиметься в Україні місце роботи?

До речі, а які документи Грішін-Семенченко надав у посольство США на підтвердження свої платоспроможності — невже виписки з рахунку, на який збиралася благодійна допомога? І чи розповів у анкеті про 8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок та неповернуті кредити?

Маю підстави стверджувати, що Грішін, звісно ж, приховав від посольства США подробиці своєї бурхливої біографії.

Втім, військова кар’єра майора Семенчека виявилась короткою — 24 листопада 2014 року він був звільнений з посади командира 2-го батальйону військової частини Національної гвардії України за власним бажанням. Але залишились запитання. Передусім — до генерального прокурора України.

Власне, запитання три.

Перше: коли саме по викладених вище фактах буде відкрито кримінальне провадження, а службові особи Національної гвардії України, які допустили раніше судимого афериста на територію військової частини, видали йому посвідчення офіцера та сприяли розкраданню коштів довірливих громадян, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності?

Друге запитання: коли саме у Верховну Раду України буде внесено подання про зняття депутатської недоторканності з Семена Семенченка та Антона Геращенка?

І, нарешті, третє запитання: що саме робить прокуратура для посмертного надання статусу учасника бойових дій тим громадянам, які, будучи обманутими «підполковником Семенченком», помилково вважали себе бійцями Нацгвардії й загинули в ході антитерористичної операції?

 

Володимир Бойко, Національне бюро розслідувань України

Я все-таки скажу! 18+

Institutska20-02-2014-1-500x333

 

Я все-таки скажу. Я в ахуе. Реально блядь в ебаном блядь нахуй пиздоахуе.

Только год прошел, как люди выходили миллионами за свои права, десятками тысяч промерзали ночами, блядь, я блядь сам до сих пор кашляю, хотя из всех этих миллионов сделал меньше остальных, блядь, боюсь даже подумать, что там остальные пережили блядь, тысячами нахуй люди шли на осознанные псевдоуголовные преступления против вполне реального, не псевдо Режима, год как набираются и пополняются все новые и новые добровольческие батальоны, добровольческие блядь, вдумайтесь, блядь, добровольческие, нахуй, и при этом не меньше и даже больше людей идут самостоятельно в призывные пункты, зная, что у нас нет нахуй армии и никогда не было, но они идут и призываются блядь и готовы служить и служат и сотнями погибают, добровольно, а еще больше по призыву, блядь, и в это же время волонтерское движение достигло таких масштабов, что каждый ебаный день, каждый, друзья, ебаный, друзья, день, блядь, можно начинать с молитвы за украинский народ, ставить этому народу свечи, бить головой в коврик во славу этого народа, кричать с балкона, как же дохуя крутых людей вокруг, вместо работы можно просто выбегать на улицу и беспорядочно обнимать людей и каждый второй из них если не служил, то помогал армии, чего в большинстве других стран нет и никогда не было, и никогда нахуй не будет, но все равно, блядь, все блядь равно находится какой-то долбоеб то с депутатским значком в зомбоящике, который начинает сомневаться блядь в качестве блядь нашего нахуй народа. «С нашим-то народом», «Мы заслуживаем того что».

Да вы блядь там охуели нахуй. Что вам еще блядь народ должен доказать? За родину должен погибнуть каждый десятый чтобы вы завалили свои гнилые ебальники? Что должно произойти? Каждый из народа должен вам отсосать, чтобы вы перестали в нем сомневаться? Что блядь, что? Ну что, что должен еще вам народ? Что вы блядь доебались блядь до народа, пидоры блядь рафинированные? Хуя вам еще народ должен? Народ уже полтора года охуевший за вас все делает, уебаны конченые, что блядь за мразотство доебывать его постоянно своими тупыми мыслями из 17-ого блядь века, детерминисты хуевы? Заебали вы блядь. Как же вы заебали. У вас блядь министерства, власть, блядь, издания, блядь, связи, блядь, казна, блядь, аудитория, блядь, политики, блядь, журналисты, блядь, все у вас, блядь, но, блядь, нет, блядь, с вами, блядь, конечно, блядь, все блядь, в порядке, блядь, с народом только блядь что-то не так.

Хуеглоты ебучие. Сука, провалитесь блядь. Пошли нахуй от моего народа, блядь. Подумайте своими блядь пустыми головами блядь, перед тем как что-то говорить про народ блядь. Вы же блядь его блядь представители блядь и если мы, ебаный быдлонарод такие тупые что заслуживаем всю хуйню мира, а вы блядь такие умные блядь не заслуживаете, то будьте готовы получить ссаную тряпку в еблет и освободить кресло от полномочий, идите нахуй.

Иван Оберемко, 40ka.info

Тоталитарный закон Антона Геращенко: за митинг против власти дадут 3-5 лет тюрьмы. Законопроект

total-zakon1-500x374

 

Нардеп Антон Геращенко, который ранее работал пиар асом у главмента Арсена Авакова, придумал как посадить всех тех, кто выходит на улицы с протестами против, например, повышения цен на хлеб, тарифов на проезд на транспорте, девальвации гривни, предательства и госизмены чиновников правительства Яценюка, сообщает sprotiv.org.

Организаторам митингов теперь менты будут шить «подкуп участников массовых собраний».

Несомненно, «свидетелей» подкупа власть найдет среди мусорских топтунов или партийных активистов провластных партий.

Останется дело за малым — посадить всех учасников Евромайдана, которые пытаются требовать с новой антинародной власти выполнения обещаний данных на Майдане в 2014 году.

ПРОЕКТ
закону України
вноситься народним депутатом України
Геращенко А.Ю.

ЗАКОН УКРАЇНИ
«Про внесення доповнення до Кримінального кодексу України
щодо підкупу учасника масового заходу»

Верховна Рада України постановляє:

I. Доповнити Розділ XII Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001 р., №25-26, ст. 131 із наступними змінами) статтею 2951 «Підкуп учасника масового заходу» такого змісту:
«Стаття 2951. Підкуп учасника масового заходу
1. Пропозиція, обіцянка або надання особі неправомірної вигоди за її участь у масовому заході громадсько-політичного характеру (мітингу, поході, демонстрації, пікетуванні, зборах тощо), —
караються штрафом до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Дії, передбачені частиною першою статті, вчинені повторно, або службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, —
караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років
3. Дії, передбачені частиною першою статті, що призвели до порушення чи зупинення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, або вчинені організованою групою, —
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
4. Особа, крім організатора злочину, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона сприяла його припиненню або розкриттю.
Примітка. У цій статті під неправомірною вигодою слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.»

II. Прикінцеві положення.
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Голова Верховної Ради України В. Б. ГРОЙСМАН

Олег Ляшко с колорадской ленточкой. Фото

Lyashko-kolorad1-500x335

 

Бывшая активиста Радикальной партии Олега Ляшка Виктория Шилова написала, что не является той самой «сестрой Ляшко, воюющей на Донбассе за террористов».

«Я не сестра Ляшко и никогда ею не была», — так озаглавила свой пост в Facebook рашистка.

Шилова объясняет, что в 2013 году, в течение восьми месяцев до Майдана, Виктория помогала Ляшко по социальным вопросам. По ее словам, тогда Ляшко «позиционировал себя социально ориентированным политиком, сторонником славянского братства».

«Ездил на программы к Соловьеву, носил георгиевскую ленточку и даже пел Гимн Победы», — пишет Шилова, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Ранее Ляшко признал, что его сестра воюет на стороне рашистов банд ЛНР.

По данным Национального бюро расследований Украины рецидивиста Олега Ляшко завербовало ФСБ России в 2005 году, щедро оплачивая его нападки на третьего Президента Украины Виктора Ющенка.

Кому вигідно, щоб Хорта випустили, а кому – навпаки?

Hort-Yuryi1-300x200

 

Акції як у підтримку Юрія Хорта, так і навпаки – вже стали звичним явищем на Вінниччині і не тільки. На цьому тижні її проводили навіть у Житомирі. Але давайте відкинемо всі емоції і поглянемо на цю ситуацію нейтрально, так би мовити, зі сторони.

Кому насправді вигідно, щоб Хорт сидів?

Юрій Хорт – активіст, який відверто кажучи, своїми діями нашкодив багатьом і ворогів у нього багато. І ми не будемо вже тут згадувати балотування на окрузі сина президента чи марш проти іноземців, обливання брудом місцевої влади і колишнього міського голову Володимира Гройсмана; ходіння по навчальних закладах, лікарнях, по домівках чиновників і простих освітян, залякування і відверті дебоші тощо.

Ні, мова тут про інше. Зрозуміло, що всім цим перерахованим ворогам, яким насолив Хорт ні холодно, ні жарко від того, що він сидить у в’язниці. Вони, чесно кажучи, просто видихнули з полегшенням, що деякий час не буде провокацій. А от кому насправді вигідно, щоб Хорт сидів, то це тим людям, які на ньому роблять піар. Таким Вінницьким активістам як Банах, Маліновська, Гайда та інші, які будь-яким чином намагаються до себе привернути хоч якусь увагу. Зрозуміло, що наближаються вибори до місцевих рад, а їхні амбіції щодо посад, після Майдану, не були задоволені. Тому вони всіляко будуть нарощувати собі рейтинг, проводячи різноманітні акції. І Хорт для них, як Юля для Яценюка. Прикриваючись ніби вони хочуть звільнити політв’язня, цим самим вони просто займаються черговим політичним проектом і думають, у першу чергу, про свою шкуру.

Кому ж насправді вигідно, щоб Хорта як найшвидше відпустили?

А це питання, насправді, хвилює багатьох людей – ми не говоримо про матір Хорта, а про тих, під ким може добре захитатись крісло, якщо Хорт чим довше буде сидіти.

Пояснимо чому. Зверніть увагу – скільки є політичних в’язнів, а на їхні засідання ніхто не приїздить, та і йти проти волі провладних партій теж ніхто не хоче ризикувати.

Яка ж ситуація з Хортом? Його згодились захищати аж кілька нардепів – Юрій Дерев’янко, Ірина Суслова, Ігор Луценко і Юрій Лещенко. Більше того – деякі з цих депутатів ще й регулярно приїздять то у обласну прокуратуру, то на засідання суду, пропонуючи навіть величезну суму коштів, щоб випустити Хорта під заставу і дати їм на поруки.

Так, частим гостем до Вінниці є Ірина Суслова. Звідки у молодої депутатки такі ресурси, якщо офіційно зареєструвала нуль у декларації і живе на одну зарплату нардепа – питання. Але ми про інше.

Звідки депутат від Ірпіня знає проблеми Вінниці?!

І чому, не маючи власного авто, на всі засідання по Хорту вона приїздить із кортежем дорогущих авто. Подейкують, що це охорона ще одного одіозного народного депутата Руслана Демчака. Що пов’язує ці особи між собою?

Суслова – в партії «Воля» чи «Самопоміч», Демчак – БПП. У ЗМІ неодноразово писали, що Демчак хоче стати губернатором області і заради цього вдався до співпраці з головою обласної ради Сергієм Свитком і місцевими активістами з Майдану. Демчак був помічений у захопленні будівлі Вінницької ОДА 6 грудня 2014 року, а після того, як ця подія набула розголосу і учасникам цих пікетів почали пришивати сепаратизм, то почав швидко відлинювати від дружби і домовленостей зі Свитком та представниками Майдану.

Схоже, що і Свитко зайняв аналогічну позицію по Хорту. Хорт йому був потрібен лише для того, щоб він втримався в кріслі голови облради, а коли відстояв свою посаду і ніби загрози звільненню поки нема, то і Хорт не потрібен. Тому саме Свитко і Демчак найбільше зацікавлені у тому, щоб Хорта випустили, бо знає він реально багато того, що не потрібно знати офіційним особам вищих рангів і як тільки передадуть цю інформацію у Київ, до верхів, то буде непереливки ні Свитку, ні Демчаку. Тому і проплачують та підсилають таких, як Суслова, які за гроші виконають будь-яку забаганку.

Ярік Оніщак, Національне бюро розслідуваь України

Почему Петр Порошенко — предатель идеалов Революции достоинства. 24 пункта обвинений. Расследование

Poroshenko-5-faktiv1

Я был категорически против того, чтобы Порошенко — с его нелицеприятной биографией — стал новым президентом Украины после свержения Майданом бандита Януковича. Соответственно, призывал не голосовать за него и сам этого не делал.

Во-первых, для меня было совершенно очевидно, что Порошенко является типичным олигархом — со всеми вытекающими из этого перспективами.

Во-вторых, он был одним из учредителей преступной организации под названием партия регионов.

В-третьих, Порошенко клялся на известных пленках майора Мельниченко в верности Кучме.

В-четвертых, он был «любым друзем» №1 у президента Ющенко.

В-пятых, в правительстве Януковича-Азарова в 2012 году Порошенко трудился министром экономики, и поэтому на нем также лежит вина за искусственное удержание тогда стабильного курса гривны, для чего травились золотовалютные резервы и набирались новые внешние кредиты. Соответственно, он в определенной мере виновен и в обвале в 2014 году гривны.

В-шестых, именно Порошенко стал одной из главных причин поражения «оранжевой» революции. Александр Зинченко на пресс-конференции в 2005 году обвинил его в коррупции, а затем данное обвинение поддержала Тимошенко. После чего Ющенко отправил в отставку Тимошенко с поста премьер-министра, Порошенко с поста секретаря СНБО, а Зинченко сам подал в отставку с должности руководителя секретариата президента. Позднее благодаря всему этому, как известно, во власть вернулись «регионалы», а в 2010 году президентом стал Янукович.

Тем не менее, Петр Алексеевич был избран президентом. При этом сторонники Порошенко либо считали негативные моменты из его биографии недостаточно убедительными, либо заявляли, что он своим активным участием в Майдане себя полностью морально реабилитировал, а впредь — став президентом — ни за что не предаст идеалы Революции достоинства.

Однако вот уже закончился 2014 год и подходит, наконец, к завершению затяжной украинский новогодний «рамадан», поэтому сейчас как нельзя кстати будет подвести некоторые итоги деятельности Порошенко после свержения режима Януковича — то есть, начиная с весны 2014 года.

Я предлагаю ныне список действий Порошенко за этот период, каждое из которых его компрометируют, так как является в лучшем случае ошибочным, а в худшем — фактом именно предательства идеалов Революции достоинства. Дабы этот текст не получился слишком уж большим, подаю пункты в кратком виде (но, по-возможности и при необходимости, со ссылками).

1. Журналист «Украинской правды» Сергей Лещенко 2 апреля 2014 г. обнародовал сведения о поездке Порошенко с Кличко в Вену и их тайной встрече там с одним из главных спонсоров Януковича, олигархом Фирташем. Порошенко, предположительно, либо просил у Фирташа финансирования своей избирательной кампании, либо добивался лояльности для себя во время избирательной кампании контролируемым Фирташем телеканалом «Интер» (либо и то, и другое вместе).

2. Примерно в середине апреля штаб Порошенко запустил массовую рекламу в СМИ — с призывом к украинцам голосовать на грядущих президентских выборах за ЕДИНОГО кандидата от ДЕМОКРАТИЧЕСКИХ сил Петра Порошенко. Ясно, что данная реклама являлась дезинформацией, так как никто Порошенко не выбирал единым кандидатом от демсил. Но она, несомненно, помогла ему победить еще в первом туре.

3. Игнорируя пожелания общественности и приглашения телеканалов, Порошенко не явился перед выборами на теледебаты с Тимошенко. При этом Петр Алексеевич прибегнул ко лжи, оправдывая такое свое поведение.

***
Эти первые три пункта относятся к периоду, когда Порошенко еще не стал президентом. Следующие относятся уже ко времени его президентства.

***

4. Кадровые промахи. Возмутительное назначение на пост министра обороны феноменально бездарного, да еще и просто тупого Гелетея. Также вызывают много вопросов фигуры главы Нацбанка Гонтаревой, Генпрокурора Яремы, главы президентской администрации Ложкина, первого замглавы администрации Косюка и многих других. Еще Порошенко назначил губернатором Кировоградщины экс-регионала Кузьменко, что, как говорится, вообще «на голову не налазит»…

5. Сомнительные личности присутствовали также в партийном списке Блока Порошенко на парламентских выборах. Например, в них оказался некий Артур Герасимов. «Мы говорим об Артуре Герасимове, который идет в списке Порошенко. Его человек — «Бес» — сейчас контролирует Горловку», — рассказала о нем Татьяна Чорновол.

6. Выгораживание президентом руководства Минобороны и «Укроборонпрома», продававших оружие внутри Украины. Плюс наезд за расследование на журналистов «Зеркала недели» и многочисленная ложь по этому вопросу.

7. Огромные потери украинских военных в Иловайском котле и ненаказание за это ни одного генерала — в том числе брата экс-спикера Литвина, которого комбаты открыто обвинили в бегстве с поля боя. Что неудивительно, ведь известно, что Порошенко пребывает в дружеских отношением с Владимиром Литвиным (хотя Литвин — это негодяй высшей пробы). Также отвратительное снабжение войск теплой одеждой, вооружением и прочее.

8. Порошенко приказал Нацбанку за месяц до парламентских выборов искусственно держать курс на уровне 12,95 грн за долл (точно так же, как Янукович ради выборов держал искусственно курс 8 во вред экономике). Из-за чего возникло несколько курсов, значительно сократились золотовалютные резервы и пострадал бизнес, а избранные банки нажились на спекуляциях (покупали у Нацбанка по 12,95 грн за долл и почти сразу после этого продавали по 14.

После выборов НБУ сразу перестал держать курс, вследствие чего гривна снова начала стремительно падать — до 20 грн за долл и выше в конце прошлого года.

9. Порошенко нагло провел в Раду своего 29-летнего сына по «прикормленному» им лично ранее округу в Виннице. Тем самым повторил «достижение» Януковича, который тоже провел в Раду своего сына-лоботряса.

10. Президент нарушил избирательное законодательство в День тишины перед парламентскими выборами оглашением обращения к народу (в котором хвалил себя). Кроме того, в тот же день принадлежащий ему «5 канал» крутил рекламный ролик его сына.

11. Порошенко никак не отреагировал на бездействие Генпрокурора Яремы и «крышевание» им одного из своих коррумпированных замов. Речь идет о Даниленко, присвоившим мошенническим путем через сына 150 гектаров земель и водоемов.

12. Принадлежащий президенту Порошенко «Международный инвестиционный банк (МИБ)», несмотря на кризис и войну, продемонстрировал в прошлом году чудеса роста. Активы этого банка с начала года выросли почти на 50% (до 2,5 млрд грн), говорится в отчете банка за III квартал 2014 года. Тогда как активы всей банковской системы Украины увеличились всего на 5%.

13. Партийцы Порошенко и Яценюка больше других применяли подкуп и админресурс на парламентских выборах. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420960408./555261647940130/?type=3&theater

14. В ноябре прошлого года в СМИ появилось сообщение о том, что рабочие усердно ремонтируют дорогу в Конча-Заспе около дома президента Порошенко. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

15. Также в ноябре была обнародована скандальная информация, что глава НБУ Гонтарева и руководитель Фонда гарантирования вкладов Ворушилин – бывший председатель набсовета «Международного инвестиционного банка», который принадлежит президенту Петру Порошенко — помогают экс-главе «Минсдоха» по-дешевке скупать украинские банки.

https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./566875823445379/?type=3&theater

16. После парламентских выборов стало известно, что в администрации президента проходят постоянные консультации с группой депутатов из числа мажоритарщиков-самовыдвиженцев, которые не вошли в список Блока Петра Порошенко ввиду неоднозначного политического прошлого. Речь шла о создании фракции, куда вошли бы более 20 мажоритарщиков. Среди них — Олесь Довгий, Ефим Звягильский, Эдуард Матвийчук, Владимир Бандуров, Игорь Шкиря, Андрей Деркач, Сергей Клюев, Александр Супруненко и ряд харьковских бывших регионалов. Они должны были бы обеспечивать необходимое количество голосов в парламенте для прохождения нужных администрации президента законопроектов и кадровых решений. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959521./567706393362322/?type=3&theater

17. Ставший по инициативе Порошенко спикером парламента Гройсман ради выполнения воли «шефа» несколько раз совершил позорные противозаконные действия. В частности, первым позором Гройсмана было голосование в парламенте за состав нового правительства 2 декабря. Тогда он ради «нужного» решения нарушал регламент и даже прибегал к фальсификациям. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1419513277./576186909180937/?type=3&theater

Вторым позором Гройсмана стало принятие 25 декабря также с нарушением норм регламента скандального закона об усилении полномочий СНБО. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959502./586956754770619/?type=3&theater

18. Во время внеочередной сессии Винницкого облсовета 6 декабря активисты устроили акцию протеста и прорвались в здание ОГА и облсовета, вступив в столкновения с милицией. Председатель Винницкого облсовета Сергей Свитко и общественные активисты Винницы возложили вину за это на губернатора Олийныка и президента Порошенко. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=577879149011713&id=238703292929302

При этом, как сообщили позднее в партии «Воля», был арестован член этой партии Юрий «Хорт» Павленко, который порвал портрет президента Порошенко во время протестной акции в Винницкой ОГА. Таким образом, режим Порошенко в прошлом месяце де-факто начал политические репрессии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965146./579344605531834/?type=3&theater

19. В «Украинской правде» 26 декабря вышла сенсационная статья-разоблачение. В которой подробно рассказывалось, как в последнее время в Украине разыгралась жесткая схватка среди олигархов за энергетический рынок. Причем, как указывается в материале, глава президента Ложкин лоббирует поставки угля в Украину через компанию бывшего бизнес-партнера Порошенко. Также Ложкин подозревается в лоббировании определенных интересов и в вопросах поставок электроэнергии. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

При этом 29 декабря Порошенко проинформировал, что, по сути, Украина покупает уголь у террористов на Донбассе (!). https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420965137./587983444667950/?type=3&theater

***
Кроме того, в данный список можно и нужно включить также невыполненные президентские обещания Порошенко.

***

20. Полное отсутствие за весь период президентства Порошенко обещанной реальной борьбы с коррупцией и прочих реформ. До сих пор не произведено ни одного громкого ареста. Кроме того, по мнению экспертов, ныне продолжают функционировать практически все прежние коррупционные схемы разграбления государства.

21. Порошенко до сих пор не продал ничего из своего бизнеса, хотя обещал это незамедлительно сделать после президентских выборов. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420959504./580506782082283/?type=3&theater

22. Порошенко также обещал перед президентскими выборами наступления в скором времени мира на Донбассе и возвращение под контроль Украины захваченных террористами территорий. Он называл тогда три возможных срока успешного завершения АТО на востоке Украины — несколько часов, неделя и три месяца. Однако после проведения 2 ноября на Донбассе фейковых выборов руководства и парламентов так называемых ДНР и ЛНР, а также де-факто их признания Россией, на востоке Украины окончательно образовалось свое «Приднестровье». А это означает невыполнение данного (главного!) обещания Порошенко.

23. Еще одно невыполненное предвыборное обещание Порошенко — это проведение досрочных парламентских выборов исключительно на пропорциональной основе и по открытым спискам. Но он потом не приложил усилий для проведения изменений в избирательное законодательство, как приложил для принятия, например, закона «об особом статусе Донбасса». Причем, понятно, почему — сейчас во фракции Блока Порошенко за счет «мажоритарщиков» в два с половиной раза больше депутатов, чем число прошедших в Раду по партийным спискам. Но также в парламент по мажоритарным участкам из-за данного невыполнения обещания Петра Алексеевича сейчас прорвались до сотни бывших регионалов и других представителей бандитского режима Януковича.

***
Как видим, «список Порошенко» огромен! Хотя я наверняка что-то забыл, а в будущем этот список будет, без сомнения, пополняться новыми пунктами.

Ну и что, украинцам и дальше нужно ждать, что Порошенко изменится и начнет, наконец, «жить по-новому»?..

Кстати, сразу хочу отмести возможные реплики-возражения, что сейчас не время менять президента, поскольку, мол, следующий Майдан непременно будет очень кровавым. А это только на руку Путину. И так далее.

Нет! Как я уже ранее аргументировал, третий Майдан, если он состоится в ближайшее время, наоборот, будет быстрым и бескровным. https://www.facebook.com/238703292929302/photos/pb.238703292929302. -2207520000.1420968228./590748777724750/?type=3&theater

Поскольку тот же Порошенко наверняка еще не забыл, что произошло менее года назад с Януковичем. Также не забыли недавний Майдан и украинские правоохранительные органы — они, вне всякого сомнения, больше не пойдут против народа, защищая преступную власть…

P. S. Я действительно забыл, но мне напомнили читатели в комментариях, про еще один пункт — он будет 24-м. Порошенко незаконно строится в буферной зоне Киево-Печерской Лавры. В частности, его декларацию о начале строительных работ в буферной зоне Киево-Печерской Лавры и Софии Киевской зарегистрировали без необходимого разрешения Минкультуры, сообщило в конце декабря в своем расследовании «Радио Свобода».

Экономика от ПророкаНациональное бюро расследований Украины

Борис Ложкин из администрации Порошенка не заплатил сотни миллионов гривен подоходного налога. Расследование

LozhkinYanukovich1-500x353

 

Всем известно, что подбор министров-иностранцев в правительство Яценюка проводило кадровое агентство с мировым именем… Поиском достойных претендентов на министерские кресла занималась непосредственно руководитель агентства Татьяна Фурцева (чьи услуги, кстати, были оценены в более чем миллион гривен). Так вот, в одном из комментариев для СМИ Фурцева заявила: основное требование к кандидатам – отсутствие коррупционных связей… В связи с этим у нас возникли веские причины полагать, что если бы за подобным критерием отбирали кадры и в администрацию президента, то ее глава – Борис Ложкин – никогда бы не заполучил свою должность. Потому что глава администрации президента – не только подозревается в масштабных коррупционных связях, но и, судя по всему, сам является идейным вдохновителем коррупционных схем на сотни миллионов долларов…

Летом прошлого года информационное пространство облетела сенсация: двадцатишестилетний Сергей Курченко, «вундеркинд», как он сам себя называл, а попросту один из смотрящих от «семьи» Януковича, покупает у своего земляка, харьковчанина Бориса Ложкина, одного из самых больших медиа-холдингов на украинском рынке — UMH group. Группа компаний ВЕТЭК, подконтрольная Курченко, получила контроль над рядом изданий – «Forbes», «Vogue», «Корреспондент»,  «Теленеделя», «Аргументы и факты в Украине», «Команда», «Футбол», «Комсомольская правда в Украине», порталы i.ua, bigmir.net, радио «Ретро FM», «Наше радио», «Europa Plus», «Авторадио» и.т.д.

Сумма сделки не разглашалась. Однако в интервью «Коммерсанту» в апреле того же года Ложкин заявил: «Могу только сказать, что мое представление об оценке компании UMH — $450-500 миллионов». Итак, будем полагать, что озвученная тогда Ложкиным цифра оказалась  достаточно близкой к тому, какой была сумма сделки…

Интересно, что за два месяца до сделки Петр Порошенко продал UMH group свою долю в журнале «Корреспондент», сайте korrespondent.net и радиостанции «Наше радио».

Интересно также, что уже бывший владелец UMH  Борис Ложкин всячески восхвалял Сергея Курченко и заявлял, что «ВЕТЭК сможет дать серьезный толчок для развития UMH».

По словам самого Ложкина, половину суммы сделки акционеры получили в конце июня 2013 года, вторая половина должна была поступить не позднее чем в первом квартале 2014 года. Однако, 5 ноября 2013 было объявлено о досрочном завершении сделки по продаже и выполнении всех финансовых обязательств. Это означало, что финансовые обязательства перед предыдущими акционерами на сумму со многими нулями в долларах выполнено полностью и в срок. Но вот в декларации главы fдминистрации президента за 2013 год (которую журналисты получили официальным путем, на основе соответствующего журналистского запроса) эта сделка не была указана…

Повторим: речь идет об огромной сумме, которая может составлять около полумиллиарда долларов. На просьбу журналистов прокомментировать такое несоответствие, господин Ложкин не ответил…

Это позволяет предположить, что нынешний глава администрации президента, используя определенную схему, сумел избежать уплаты в Украине сотен миллионов гривен подоходного налога. Либо Ложкин и не получал никаких доходов от продажи, провернув операцию по легализации доходов Курченко…

Собственно, эту историю можно было бы «подверстать» под Криминальный кодекс Украины и дать сказать последнее слово Службе безопасности Украины. Но вот незадача, Борис Ложкин ныне – обитатель политического Олимпа, а, значит, по правилам, существующим в Украине — персона неприкасаемая. Хотя очень надеемся, что правила эти в скором времени изменятся…

И КУРЧЕНКО, И ЛОЖКИН СОСТАВЛЯЛИ «ПРЕСТУПНУЮ ОРГАНИЗАЦИЮ», — СБУ

Ведь еще в апреле 2014 года года Курченко был объявлен в международный розыск. Правда, наши источники в СБУ утверждали, что этот «вундеркинд» продолжал спокойно разгуливать Киевом, особо ни от кого не прячась. Тем не менее, уже 19 мая СБУ официально заявляет, что «разоблачены факты непосредственной причастности Курченко в реализации преступных механизмов приобретения в пользу финансово-промышленной группы ВЕТЭК компании UMH group . То есть,  СБУ  утверждает, что разоблачила «преступные механизмы» в соглашении Курченко — Ложкина, применимые «преступной организацией».

Иными словами, если в схеме покупки-продажи UMH group, как утверждали следователи СБУ, были применены «преступные механизмы», да еще не одним из действующих лиц, а «преступной организацией», то это означает, что и продавец, и покупатель об этих механизмах прекрасно знали, а, еще более вероятно, совместно их разработали и внедрили. То есть, в Службе безопасности пришли к выводу, что и Курченко, и Ложкин и составляли эту самую «преступную организацию».

Но уже в начале июня «дело UMH group» ложится в длинный ящик в одном из многих кабинетов Службы безопасности, поскольку господин Ложкин занимает должность главы администрации Петра Порошенко.

В ДЕКЛАРАЦИИ ГЛАВЫ АДМИНИСТРАЦИИ ПРЕЗИДЕНТА ПОРОШЕНКА ЗА 2013 ГОД СДЕЛКА ПО ПРОДАЖЕ UMH НЕ УКАЗАНА

Однако, после того как всплыла несколько странная декларация Ложкина за 2013 год, в которой не зафиксировано ни копейки доходов от продажи UMH, дело набирает новых оборотов.

lozhkin-deklaratsiya2013-1

lozhkin-deklaratsiya2013-2

После побега Януковича и всей его гоп-компании с Украины,  «канцелярская» сотня, получила доступ до закрытых ранее документов, оставленных впопыхах в резиденциях диктатора (или выброшенных в спешке, как в Межгорье, в реку, но вовремя оттуда выловленных).

Итак, журналистам удается узнать, что задолго до продажи своего медиахолдинга Борис Ложкин стает совладельцем компании на Британских Виргинских островах Integrity International Holding Ltd, она, в свою очередь, устанавливает контроль над кипрским UMH Group, кипрское предприятие учредило голландскую компанию United Media Holding. А уже это предприятие контролировало предприятия в Украине…  Как утверждают юристы, создание подобной схемы позволяет либо свести налоги на прибыть к минимуму, либо вообще не платить их…

Однако и вторая версия — о том, что Ложкин всего лишь помог легализировать доходы Курченко – тоже имеет право на существование.

Дело в том что, в результате покупки холдинга в пользу финансово-промышленной группы ВЕТЭК, в персональном составе владельцев холдинга не происходит абсолютно никаких изменений. Кампании, которые осуществляют управление холдингом в Украине, продолжает на 99% контролировать голландская компания United Media Holding.

Как бы там ни было, и какой из озвученных нами вариантов не был применен, факт остается фактом — Борис Ложкин создал схему, которая помогла ему уклониться от уплаты сотни миллионов долларов налогов со сделки с Курченко.

На этом фоне еще более комично воспринимаются пассажи, печатаемые летом прошлого года изданиями, еще вчера принадлежавшими нынешнему главе Администрации президента: «…Одна из крупнейших и масштабных сделок на украинском рынке!»… «соглашение с UMH является образцом европейских и даже мировых стандартов!»….  «публичность сделки говорит о ее прозрачности и честности!»

Можно понять желание властьпридержащих, которые стояли у руля полтора года назад, при Януковиче, выставить нас всех лохами. Собственно, именно постоянное вранье тогдашней власти и ее просто маниакальное желание красть у государства, вывело людей на Майдан. Но проблема в том, что власть нынешняя тоже держит общество за лохов, продолжая врать и заниматься коррупционными махинациями…

Несложно себе представить, что произошло бы, например, с вице-президентом США, если бы был доказан факт уклонения от уплаты налогов в особо крупных размерах. Его бы уволили с должности, арестовали бы всю его недвижимость и банковские счета и упекли бы за решетку. Но можем поспорить, что Борис Ложкин и дальше будет чувствовать себя прекрасно в кресле главы президентской Администрации, сколько бы фактов его причастности к коррупционным схемам не было бы доказано.

«У меня есть мечта стать миллиардером, и я им стану», — в одном из своих интервью заявил как-то Ложкин. Мы не сомневаемся, что его мечта в скором времени осуществиться. Жаль только, что за наш с вами счет…

Виктор Ландаренко, Национальное бюро расследований Украины

Петр Порошенко движется по пути Виктора Януковича. Расследование

pokra-ponovomu1

 

Семимильными шагами Петр Порошенко движется по пути Виктора Януковича. Фактически в той или иной оболочке приняты те самые “январские” законы, а наредпы-регионалы, которые за них голосовали, снова под брэндом «кремлевского блока» в ВР. Сынуля протащен в парламент под погонялом «гениального». Милиция приезжает в считанные минуты на вызовы только если громят объекты, которые крышует власть (намедни в Киеве Беркут прибыл защищать от толпы подпольное казино, которое крышевала большая шишка, после чего испуганный Аваков написал в ФБ, что с казино теперь он точно будет бороться).

Петя, как и его предшественник, свято уверен, что именно президент символ нации. И даже ссылается на Конституцию при этом. Поэтому при Януковиче сажали за портрет президента с точкой на лбу, а при “дерьмократе” Парашенко – за уничтожение портрета “гениалисимуса”.

Но если бы Петя читал Конституцию, то знал бы – президент не является “символом” государства. А вот флаги, по которым продолжают топтаться ублюдки Авакова, – являются. Но пидаров в погонах не сажают, а людей, которые рвут портреты президента-коррупционера – сажают.

Но главное – народ уже понял, что Порошенко не только кровью умоет любой новый Майдан, но и банально запретит даже палатку воткнуть. Ибо суд и прокуратура как подчинялись президенту и беспредельничали, так и продолжают эту гнусную практику.

Любимая болонка шоколадного короля, бывшая пресс-секретарша, а ныне нардепша Ирина Фриз даже соответствующий законопроект зарегистрировала.

zaklik-do-nepokori1

Теперь любой украинец, который косо смотрит на партию Петра Порошенко, – потенциальный враг государства. И если он призывает голосовать за, например, Партию зеленых – это “злостное неповиновение”, которое подлежит уголовному преследованию.

Да, пока такой нормы нет. Но она может появиться даже после голосования – мы прекрасно видим, как Гройсман, ссылаясь на свое незнание регламента, творит ручками чудеса.

Пока же парламент рассматривает закон Порошенко-Фриз “об уголовной ответственности за призыв к неповиновению”.

Всё-таки Янукович был мудак – не додумался законодательно запретить Майдан. Уговаривал, панимаиш… А принял бы такой закон – и делов!

Теперь за призыв “Милиция с народом!” (а не с Аваковым или Порошенко) – статья и срок. Ибо это – призыв к неповиновению.
И т.д. – примеров множество. После арестов за разорванный портрет Порошенко всё стало на свои места – Петя будет только закручивать гайки…

Помнится, в бытность свою министром внутренних дел в 2006-м Юра Луценко тоже подобный закон пытался пробить, но неудачно.

Дерьмократы, мля…

Не сомнваюсь, что чучело Фриз “объяснит” необходимость принятия этого закона (объяснять красиво они умеют). Но, имхо, лучше бы она секретаршей осталась…

Кстати – вот еще одна параллель :) Секретаршу – в парламент… Не насосала? :)

 

Екатерина Носик, для Национального бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: