Сообщения с тегами ‘США’

Онищенко передав компромат на #Порошенко спецслужбам США. Нардеп записував розмови на ручний годинник із диктофоном. Документ

Опубликовано: Грудень 1st, 2016

Onishenko-Poroshenko1

 

Депутат ВР Олександр Онищенко заявляє, що передав компромат на президента Петра Порошенка Сполученим Штатам Америки, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це він розповів «Українській правді», коментуючи заяви СБУ, в тому числі про те, що Онищенко готує «масовану інформаційну атаку на Україну у рамках стратегії, узгодженої з Кремлем».

Він зазначив, що звинувачення СБУ проти нього є відповіддю на статтю видання «Страна», де він звинувачує адміністрацію президента Порошенка в скуповуванні голосів в парламенті через нього та декількох інших депутатів.

«Це відповідь на вчорашню статтю. В мене багато компромату на Порошенка. Тож зараз почнеться, що це рука Кремля», — зазначив він.

Кілька днів тому Онищенко повідомляв «Українській правді», що збирається провести прес-конференцію з викривальною інформацією проти нинішньої влади.

За інформацією УП з декількох джерел, протягом року Онищенко записував свої розмови з президентом України на ручний годинник із диктофоном.

«Ви почуєте голос гаранта, щоб всі ілюзії зникли про любов до держави і України, до народу. Я два роки щільно йшов з ним і добре його знаю», — зазначив Онищенко.

«Я розвію міфи про газову справу», — говорив він.

Онищенко зазначав, що він планував цю конференцію, але зазначив, що йому завадив приїзд генпрокурора Юрія Луценка.

«Планував 5 (напевно 5 грудня — УП), але приїхав Луценко, щоб заблокувати – привезти ордер на мене. Порошенко переживає», — говорив Онищенко.

Тепер на питання «Української правди», чи передавав він цей компромат комусь, Онищенко відповів:

«Передав. Американським спецслужбам 29 листопада. Вони прилітали до мене в Європу», — сказав він і надав «Українській правді» копію листа  від кримінальної прокуратури США.

«Хай вони тепер самі з Порошенком розбираються. Тому є американські спецслужби, на жаль для Порошенка, а не російські», — додав Онищенко. Нардеп і новообраний президент США Дональд Трамп мають дружні стосунки.

Онищенко також зазначив, що не має російського паспорта. На уточнююче питання, чи має паспорти якихось інших країн, крім України, він відповів: «Ні, звичайно».

На питання, чи намагається хтось торгуватися з Онищенком, він зазначив: «Я не торгуюсь».

На питання про те, що ще 24 жовтня СБУ затримувала адвоката у справі Онищенка – Андрія Циганкова у справі фінансування тероризму, яка за інформацією УП, також стосувалася Онищенка, той відповів:

«Циганкова дав мені Грановський (якого називають „смотрящим“ за  судовою і прокурорською системою від БПП — УП). Це було у вересні», — зазначив Онищенко.

Як відомо, Онищенко підозрюється в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування», в результаті якої державі було завдано збитків на суму близько 3 млрд грн.

Верховна Рада надала згоду на притягнення його до відповідальності, затримання і арешт, та напередодні голосування, скориставшись статусом народного депутата, Онищенко залишив Україну.

8 серпня 2016 року Онищенка оголосили у національний розшук.

Рубрики Порошенко Петро Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Онищенко передав компромат на #Порошенко спецслужбам США. Нардеп записував розмови на ручний годинник із диктофоном. Документ

Зря они деньги дают в Украину, Порошенко, Авакову, потому что развод полный, — политэмигрант Виталий Косенко. Видео

Опубликовано: Жовтень 9th, 2016

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Украинский журналист Виталий Косенко, получивший политическое убежище в США, намерен рассказать правительству Соединенных Штатов Америки, что «зря они деньги дают в Украину, Порошенко, Авакову, потому что развод полный…». Об этом сообщает sprotiv.org.

«Аваков редкостный бизнесмен, который отсиделся в Италии, когда Янукович правил. А теперь Порошенко — и он расправил крылья и стал супер министром!», — также говорит Косенко.

Украинский журналист портала «Дорожный контроль» Виталий Косенко, спасаясь от политических преследований в Украине, нелегально пересек мексикано-американскую границу и получил убежище в Штатах. Журналиста в Украине обвиняют в получении взятки от сотрудника ГАИ (который прошел переаттестацию и стал полицейским). По данным журналистов, данное уголовное дело было сфабриковано, так как Косенко не получал никаких взяток.

Рубрики Аваков Арсен, Порошенко Петро Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Зря они деньги дают в Украину, Порошенко, Авакову, потому что развод полный, — политэмигрант Виталий Косенко. Видео

Скрывающийся от американского правосудия Дмитрий Фирташ попал под новые санкции США

Опубликовано: Вересень 6th, 2016

Firtash-kolazh1-500x325

 

Под очередную волну американских санкций, о которых стало известно на минувшей неделе, попало австрийское торговое холдинговое предприятие «Газпромбанка» Centrex Europe Energy&Gas AG, связанное с именем олигарха Дмитрия Фирташа.

Об этом пишет Национальное бюро расследований Украины.

Специализацией этого холдинга и его дочерних подразделений в Швейцарии, таких как ZMB GmbH и Gaspom Germania GmbH является покупка у компании «Газпромэкпорт» российского газа в Словакии на выходе из газотранспортной системы Украины. В начале 2000-х попавший ныне в листинг санкций США холдинг Centrex вместе с компанией Centragas Дмитрия Фирташа и его партнеров выступил соучредителем печально известной в Украине компании RosUkrEnergo (RUE).

Появление холдинга Centrex в списке американских санкций можно считать предфинальным подарком, который американский президент Барака Обама накануне завершения своих полномочий в Белом Доме преподносит украинским политикам.

Вполне возможно, что если Centrex каким-то образом нарушит американские санкции, у Минюста США появятся новые основания для расширения обвинений ФБР в отношении Фирташа по эпизодам деятельности RUE.

Пока что американское следствие против Фирташа не касается его газовых операций, партнерства с «Газпромбанком» и его холдинга Centrex, а базируется на сторонних от газового рынка обвинениях — речь идет о подозрениях в коррупционных действиях в отношении бывших госслужащих Индии, проживающих в США. Для расследования этих подозрений ФБР требует экстрадиции украинского олигарха.

Украина, которая была непосредственным объектом монопольных усилий со стороны компаний «Газпромбанка», Centrex и Centragas, в 2003—2016 гг. не проводила в их отношении никаких официальных расследований. Более того, за бортом внимания украинских правоохранителей остался и ныне беспокоящий ФБР индийский эпизод деятельности Фирташа, хотя он напрямую касался перспективы снабжения рудой государственных предприятий украинской титановой промышленности.

До расследования махинаций олигарха на газовом рынке у украинских правоохранителей руки также не дошли. Возможно, как-то изменить подобную малопонятную ситуацию поможет появление в списке санкций США ключевой для Фирташа австрийской компании-партнера из группы «Газпромбанка», хотя и этот банк в Украине не отмечен как объект каких-либо расследований или, тем более, торговых санкций.

Кроме этого, американцы ввели санкции и против входящей в группу ОМЗ российско-чешской компании Scoda JS, которая с 2015 г. фигурирует в украинском расследовании против бывшего народного депутата Николая Мартыненко. Scoda JS производит в Чехии и обслуживает атомные реакторы российской разработки, и потому является крупным поставщиком оборудования для украинских АЭС. До начала расследования в Украине эта компания фигурировала как вероятный кандидат на участие в проектном консорциуме по строительству новых энергоблоков на Ривненской АЭС.

Рубрики Фірташ Дмитро Теги: , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Скрывающийся от американского правосудия Дмитрий Фирташ попал под новые санкции США

Юлия Тимошенко: крестная мать оффшорной коррупции. Новые факты

Опубликовано: Червень 30th, 2016

Timoshenko-Turchinov-Lazarenko1-500x371

Как лидер «Батьківщини» использовала зарубежные счета для коррупционных дел в Украине?

Народный депутат, изучивший документы американского суда, впервые рассказал, как Тимошенко использовала зарубежные счета для коррупционных дел в Украине.

— «7 миллионов долларов (перечислены Евгению) Марчуку за право включить Тимошенко в газовую торговлю. Деньги были переведены со счета „Bainfield“».

— ФБР имеет доказательства того, что через оффшорную фирму «Somolli Enterprises» Тимошенко передала Лазаренко 100 миллионов долларов.

… Он пообещал газете «Экспресс» новые подробности оффшорных дел украинских политиков, как только разразился скандал с зарубежными сделками Петра Порошенко. Произошло это в известной степени случайно — во время одного из телевизионных шоу.

Он — это народный депутат Сергей Лещенко, которого попросили выйти из студии за несколько минут до прихода туда лидера «Батьківщини Юлии Тимошенко. «Тимошенко уже годами ставит авторам требование, чтобы во время ее зажигательных выступлений меня не было, — возмутился в ответ Сергей Лещенко, — потому что я начну рассказывать о том, кем является Юлия Тимошенко на самом деле: о ее оффшорах, о ее откатах на счета Лазаренко, о ее попытки разделить власть с Януковичем на 20 лет».

Мы предложили народному депутату выполнить свое публичное обещание. Было понятно, что Лещенко таки обладает интересной и эксклюзивной информацией о тайных делах Тимошенко, ведь именно он в свое время получил прямой доступ к материалам судебного дела Лазаренко, хранящегося в архиве американского суда Северного округа Калифорнии, где Павла Лазаренко судили.

К чести народного депутат следует признать, что на разговор он согласился почти сразу. А также подтвердил, что все сказанное нам основано на реальных документах, которые он в ближайшее время передаст следственной комиссии, если таковая будет создана.

Разговор получился очень познавательным. Он добавляет понимания, что происходит в кулуарах украинской политики, зачем политикам оффшоры и какие счета они оплачивают с их помощью.

— Вы исследовали, как это началось? Как именно начали работать в политике оффшорные деньги Тимошенко?

— Свой первый оффшор Юлия Тимошенко создала еще в 1992 году — на Кипре. Назывался он «Somolli Enterprises».

— Есть прямые доказательства, что именно она это сделала?

— Конечно. В материалах американского суда я нашел прямые документальные доказательства, что эту компанию создали она и ее муж.

— И как они использовали зарубежные счета этой компании?

— В середине 1990-х со счетов этой и других оффшорных компаний ею было переведено, в частности, более 100 миллионов первому вице-премьеру, а потом премьеру Павлу Лазаренко.

Часть таких денег использовали впоследствии в политической борьбе. В частности, партия «Громада» была финансируема такими деньгами. За эти деньги покупали масс-медиа — например, газету «Киевские ведомости», телеканал ЮТАР, газету «Правда Украины» … Эти медиа играли важную роль в пропаганде «Громады» на выборах 1998 года.

Ну а еще из этих же денег Лазаренко покупал, например, недвижимость в Калифорнии — виллу в городке Новато возле Сан-Франциско за 6 миллионов 745 тысяч долларов. Это имение, в котором только спален — десять, среди местных жителей имеет неформальное название «вилла Эдди Мерфи». Но на самом деле знаменитый кинокомик раньше ею не владел, а лишь останавливался там, когда снимался в каком-то фильме. Эту виллу американское правительство впоследствии конфисковало у Лазаренко для погашения его финансовых обязательств по решению суда.

— Как на счетах компаний Юлии Тимошенко за рубежом появлялись деньги? И почему вы утверждаете, что это был результат коррупционных сделок в Украине?

— Кроме названной компании «Somolli Enterprises Limited», была, скажем, еще такая компания, как «Bassington Limited». Симптоматично, что исполнителем юридических процедур по созданию этой компании была и та самая компания «Mossack Fonseca», утечка документов из которой наделала такой шум в мировой прессе весной этого года.

«Bassington Limited» в свою очередь была основателем британской компании «United Energy International» и — основателем возглавляемой Тимошенко компании «Единые энергетические системы Украины», которая действовала на газовом рынке Украины. То есть оффшорная компания «Somolli» была звеном бизнес-деятельности Юлии Тимошенко здесь.

Итак, как действовала схема? Переводя со своих зарубежных счетов часть средств на зарубежные счета премьера Лазаренко, Тимошенко получала преференции. Привилегии, которые она имела на газовом рынке страны, а также в проведении других, не только газовых сделок, давали ей возможность получать сверхприбыли и выводить их из Украины в другие юрисдикции — в те же кипрскую «Somolli» и британскую «United Energy International».

— Неужели Тимошенко не понимала, что, передавая взятки Лазаренко, ставит себя под удар?

— Конечно, понимала. Поэтому схема была немного хитрее. Со счетов компаний Тимошенко платежи шли сначала на транзитные счета, которые контролировал Петр Кириченко, соратник Павла Лазаренко (оба в США проходили по одному уголовному делу). А только потом оттуда — на частные счета Павла Лазаренко.

Вот именно с этих частных, а также транзитных счетов верхушка преступной организации и покупала роскошные имения, масс-медиа, финансировала избирательные кампании в Украине.

Кстати, власть Виргинских островов в 1998 году даже выдала ордер на обыск в помещениях компании «Mossack Fonseca» именно для изъятия документов, связанных с этой группой украинцев. В этом ордере ясно выписаны его причины: «в помещениях компании «Mossack Fonseca» могут храниться записи, файлы, чеки и другие документы и корреспонденция со информацией о связанных с «Bassington Ltd.» транзакциях, которые осуществляли Юлия Тимошенко, Александр Тимошенко, Петр Кириченко, Александр Гравец, Павел Лазаренко и другие лица».

— Вы подробно описываете схемы, суммы, названия счетов, компаний, которые использовали Тимошенко, Лазаренко и их друзья. Откуда у вас такая подробная информация обо всем этом?

— Мои утверждения основываются на материалах, которые выявило американское следствие по делу Павла Лазаренко в 1990-х — 2000-х годах.

Напомню, в США суд признал его виновным по 9 пунктам и дал 8 лет лишения свободы. Многие подробности я выяснил, когда провел три недели в суде Северного округа Калифорнии за изучением американского процесса против Павла Лазаренко.

Также имел возможность разговаривать об этом деле с одним из спецагентов ФБР, который, собственно, и расследовали действия Лазаренко. Брайан Эрл говорит, что Тимошенко в 90-х действительно платила «откаты» Лазаренко за право вести и развивать свой газовый бизнес. В частности, ФБР имеет доказательства того, что через оффшорную фирму «Somolli Enterprises» Тимошенко передала Лазаренко 100 миллионов долларов. Эрл рассказал, что документы о трансфере лично подписывал муж Юлии Владимировны — Александр.

Есть в материалах дела также интересный эпизод относительно Евгения Марчука. Петр Кириченко (партнер Лазаренко, свидетельствующий против него в обмен на соглашение об ослаблении ответственности за свои деяния) 17 мая 2000 года заявил Федеральному бюро расследований: «Лазаренко переправил 7 миллионов долларов Марчуку за право включить Тимошенко в газовую торговлю. Деньги были переведены со счета «Bainfield» на счет Марчука в «Union Bank» в Швейцарии». Напомню, пока Лазаренко работал первым вице-премьером, возглавлял правительство именно Марчук.

— Почему американское правосудие не требует выдачи Тимошенко?

— Лазаренко имел неосторожность использовать для некоторых сделок территорию США, еще и просить там убежище. Как следствие, американские прокуроры получили прямые юридические основания для расследования этого дела. Цитирую слова прокурора на процессе: «Павел Лазаренко с 1992 по 1999 год коррупционным способом взял сотни миллионов долларов в своей родной стране путем мошенничества и вымогательства, а затем незаконно перевел более 114 миллионов в банки, которые снаходятся здесь в районе залива Сан-Франциско».

В то же время деятельность Тимошенко не была предметом рассмотрения американского суда, поэтому всю доказательную базу о ее роли собрали, но рассматривали только действия Лазаренко. Я изучил документы об этих сделках и в Украине, и в США. У меня они на руках. Готов был предоставить их, в частности, следственной комиссии Верховной Рады по вопросам оффшоров и коррупции, но, к сожалению, ее в Верховной Раде так и не создали.

— Среди обвинений, выдвинутых Лазаренко, была и статья «вымогательство». Тимошенко может сегодня выдавать из себя жертву чиновничьего вымогательства?

— Может, кто-то и был жертвой вымогательства, но роль Тимошенко в этом деле так оценить трудно. Благодаря Лазаренко она и ее компания — «Единые энергетические системы Украины» — в 1990-х стремительно стали крупнейшим импортером газа в Украину.

Далее они в союзе с Лазаренко создали партию «Громада», Тимошенко была там его заместителем, партия преодолела избирательный порог и создала фракцию в парламенте в 1998 году.

И, наконец, Юлия Владимировна вовсе не демонстрировала энтузиазм в том, чтобы помогать американскому расследованию. Напротив, долго избегали допроса и она, и ее муж Александр, а когда полномочная группа американских юристов в 2003-м наконец приехала для этого в Киев, супруги прямо отказалось давать показания. Зато Тимошенко привезла американским прокурорам и адвокатам письменное заявление, в котором Лазаренко назвала жертвой политических преследований Кучмы и выразила уверенность в его оправдании в Америке.

Вы видите в этих фактах хоть какой-то намек на то, что она была жертвой, а не соучастником?

— Сейчас Юлия Владимировна все горячее критикует значительное влияние оффшоров в нашей экономике и политике. Может, зная, как это негативно влияет на политику, Тимошенко решила, что пора положить этому конец?

— Юлия Тимошенко, думаю, и сегодня имеет отношение к оффшорным компаниям. Да, судебных документов, таких, как об оффшорах, сотрудничавших с Лазаренко, сейчас мы не имеем, поэтому, с формальной точки зрения, это мое субъективное мнение. Но оно опирается на некоторые факты, которые в настоящее время публично известны. Например, факты оплат лоббистов, которые организовывали ее поездки в США.

Прошлой осенью я обратил внимание вот на что. В июне Юлия Тимошенко побывала в США с неафишируемым визитом. О ее поездке в Соединенные Штаты я узнал из отчета, который в июле подала в минюст США лоббистская компания «Wiley Rein LLP», которая уже не один год обслуживает Тимошенко в Вашингтоне. Когда я стажировался в Америке, то побывал на встрече с экс-конгрессменом-демократом Джимми Слаттером, который в этой компании ведет вопросы Тимошенко. Он тогда рассказал, что его нанял муж Юлии Тимошенко после ее заключения для лоббирования интересов бывшего премьера. Как следует из официального июльского (за 2015 год) отчета лоббистской компании, она действовала в интересах Юлии Тимошенко.

Причем, начиная с декабря прошлого года, муж Тимошенко перестал заказывать услуги для жены, зато счета взялась оплачивать малопонятнаяй британская компания «Trident Foundation». За первое полугодие прошлого года лоббизм в интересах Тимошенко был оценен в 215 тысяч 940 долларов.

Всю эту сумму за Тимошенко внесла фирма «Trident Foundation», за исключением 5000 долларов, которые заплатил ее муж.

Базовый контракт между «Wiley Rein LLP» и «Trident Foundation» был заключен 1 марта 2014 года. При этом саму компанию «Trident Foundation» официально создали на две недели позже, 13 марта 2014 года. То есть легализация отношений состоялась задним числом. Директором компании «Trident Foundation» является Михаил Соколов. Именно такие данные — имя, фамилию и день рождения — имеет бывший депутат от партии «Батькивщина». Фирма же зарегистрирована в Лондоне, на знаменитой Бейкер-стрит.

— То есть, вы утверждаете, что Тимошенко продолжает использует счета зарубежных компаний для финансирования своей партии?

— Да, и утверждаю, что это противоречит не только политической морали, но и закону. Законы Украины запрещают финансировать политические партии из-за рубежа, тогда как визит Тимошенко в Вашингтон был осуществлен именно как визит лидера партии и фракции, а также для обсуждения политических вопросов (это официально указано в отчете лоббистов). Кроме того, Юлия Тимошенко с ноября 2014 года имеет статус народного депутата. И оплата счет «Trident Foundation» в интересах Юлии Тимошенко может подпадать под статью 23 закона «О предупреждении коррупции», которой введены ограничения относительно получения подарков.

Наконец, последний факт. Когда упомянутая лоббистская структура попала в поле зрения, то я проанализировал отчеты «Wiley Rein LLP», поданные Минюсту США. В целом, начиная с 2012 года, за лоббизм интересов Юлии Тимошенко в адрес компании «Wiley Rein LLP» от разных лиц и фирм, в том числе оффшорных, было переведено 1 миллион 150 тысяч долларов. И ни копейки этих средств не перечислены с официального счета партии «Батькивщина».

— То есть вы считаете, что то и дело требуя расследовать деятельность оффшорных украинских политиков и сетуя на коррумпированность власти, Тимошенко кривит душой?

— Расследовать надо, конечно, потенциально коррупционные сделки всех политиков, а президента и подавно. Вот только когда делать себе на этой теме рейтинги пытается Юлия Владимировна … Юлия Тимошенко была не только одной из первых, кто стал создавать оффшорные компании в Украине. По моему, мнению, ее роль значительно хуже — она была именно той первой, кто запустил оффшорный вирус в украинскую политику. Она — крестная мать оффшорной коррупции: именно благодаря ей в украинской политике впервые появился некий замкнутый круг: коррупция — оффшоры — политика — коррупция.

На фото: начинающие украинские политики бизнесвумен Юлия Тимошенко, вчерашний комсомольский работник Александр Турчинов и первый вице-пресьер-министр Павел Лазаренко, осужденный в США.

Анастасия Марцинюк, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Тимошенко Юлія Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Юлия Тимошенко: крестная мать оффшорной коррупции. Новые факты

Ukrlandfarming домовився із експортно-імпортним агентством США про реструктуризацію кредиту, – Бахматюк

Опубликовано: Травень 12th, 2016

Bahmatuk-4

 

Найбільший в Євразії агрохолдинг Ukrlandfarming домовився із  експортно-імпортним агентством США про реструктуризацію заборгованості за кредитом на суму майже $60 млн. терміном на 8 років.

Про це заявив голова Ради директорів Ukrlandfarming та основний акціонер холдингу (95% акцій) Олег Бахматюк, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ukrlandfarming продовжує політику відкритості та прозорості у відносинах із кредиторами та інвесторами.  Наші плани фінансового оздоровлення та відновлення стійкого зростання є зазвичай консервативними і враховують не лише поточні, але й потенційні ризики для подальшого розвитку бізнесу. Це дозволяє нам успішно завершувати переговори про реструктуризацію боргових зобов’язань, а відтак зберігати виробничі потужності, робочі місця і потенціал для відновлення», — відзначив Олег Бахматюк.

«На черзі підписання угоди про реструктуризацію кредиту на суму 90 млн. доларів із експортно-імпортним агентством Канади, всі процедурні моменти вже узгоджено. На завершальній стадії  перемовини із європейськими експортно-імпортними агентствами   До кінця червня загальна сума реструктуризованого боргу сягне 1 млрд. 300 млн. доларів», — додав бізнесмен.

Раніше компанія вже досягла домовленостей про реструктуризацію залишку заборгованості за синдикованим кредитом Deutsche Bank та Sberbank на суму понад $200 млн., а також отримала згоду майже 100 % інвесторів єврооблігації компанії на суму $500 млн. під відсоткову ставку 2,5% річних зі строком погашення у березні 2018 року відстрочку платежів за купоном.

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Ukrlandfarming домовився із експортно-імпортним агентством США про реструктуризацію кредиту, – Бахматюк

Игорь Мазепа — друг Ложкина и мафиози из Concorde Capital. Расследование

Опубликовано: Листопад 27th, 2015

Mazepa-Igor1-300x174

 

Ключевым для отечественного бизнеса остается вопрос привлечения иностранных инвестиций. Украинские предприятия ждут иностранных инвесторов, подобно тому, как земля ждет бурных дождевых потоков после продолжительной засухи. Именно эти инвестиционные потоки способны оживить нашу экономику и поднять уровень жизни населения. Пока этих потоков нет. И, конечно, можно это списывать на войну и сложную политическую обстановку, но все же на нашем рынке есть специализированные субъекты, призвание которых в привлечении капиталов в бизнес. Это инвестиционные банкиры и их инвестиционные компании.

Будни инвестбанкира

Давайте посмотрим на их текущую деятельность на примере некогда ведущего инвестбанкира страны Игоря Мазепы и его Concorde Capital. Вынуждены констатировать, что лучи славы инвестиционного банкира давно не греют Мазепу, а вывеска Concorde Capital несколько лет назад снята с крыши престижного бизнес-центра «Парус». Сегодня его все чаще вспоминают в связи с околополитическими скандалами и бизнес-аферами, о которых поговорим дальше.

В 2013 Украинский медиа холдинг был продан Борисом Ложкиным младоолигарху Януковича Сергею Курченко. Сопровождал сделку приближенный к «семье» инвестбанкир Мазепа и его Конкорд. О «чистоте» операции говорит уже сумма продажи, озвученная недавно журналистом Сергеем Лещенко: 460 миллионов долларов. Лидер американской прессы, газета The Washington Post продана приблизительно в тот же период всего за 250 миллионов. Деньги на УМХ были взяты в кредит в государственном Укрексимбанке. И лишь только благодаря недостаточно квалифицированным действиям подчиненных Мазепы по отмыванию этих, некогда государственных, средств через счета в австрийских банках, европейские правоохранители вскрыли эту аферу. Теперь нынешнему главе администрации президента Порошенка задают неудобные вопросы австрийские прокуроры, а Мазепа «заметает следы» в Укрэксимбанке, в которые его недавно назначили на должность члена наблюдательного совета с непонятным объемом полномочий. Достойный пример профессиональной деятельности инвестбанкира.

И это далеко не единственный случай, когда к Игорю Мазепе возникли вопросы у зарубежных правоохранителей. В 2015 году очередной «привет» его Concorde Capital передали из-за океана. Американские власти обвиняют украинцев в том, что они в течение пяти лет воровали корпоративную информацию и использовали ее для торгов на биржах. Сумма «заработка» злоумышленников может достигать 100 миллионов долларов. В деле украинских хакеров фигурирует название компании Concorde Bermuda, офис которой находится в Киеве, в одном здании с Concorde Capital Мазепы. Федеральная комиссия по ценным бумагам США инициировала судебное разбирательство по фактам использования незаконно полученной информации для игры на бирже, в настоящее время иск рассматривается Окружным судом Нью-Джерси. Concorde заявил, что проводит внутреннее расследование. Интересным является тот факт, что в числе взломанных хакерами фигурируют три сервиса дистрибуции пресс-релизов PRNewswire, Marketwired и Business Wire,  принадлежащие корпорации Berkshire Hathaway Уоррена Баффетта. Последний является одним из наиболее известных в мире инвесторов, состояние которого оценивается в 72.7 млрд. долларов США. После таких «дел» инвестбанкира Мазепы, украинский бизнес рискует навсегда потерять доступ к этим капиталам.

Внутренний рынок

Давайте посмотрим на деятельность инвестбанкира Игоря Мазепы внутри страны. Государственная корпорация «Укрспирт» является одним из немногих госпредприятий, представляющих реальную ценность для приватизации. Возможности этого государственного монополиста приносили только «семье» Януковича сотни миллионов в месяц через схемы по продаже «левого» спирта и водки, построенные Юрием Иванющенко. Ни Януковича, ни Иванющенко там уже нет, а вот схемы работают. Вхожий в высшие властные круги Игорь Мазепа, сегодня поставил на их место Романа Иванюка. Иванюк вплоть до своего назначения в «Укрспирт» работал на должности управляющего директора в компании Мазепы Concorde Capital. Там же трудился когда-то и нынешний глава Государственной фискальной службы Роман Насиров. Налоговики традиционно «крышуют» производство нелегальной водки, упорно пытаясь убедить общество в том, что борются с теневым рынком алкоголя. В 2013—2014 Насиров занимал должность заместителя главы правления «Государственной продовольственно-зерновой корпорации» и не понаслышке знаком со схемами производства контрафактного спирта, сырьем которому служит именно зерно. Кстати, Госфининспекция летом 2015 сообщила о выявлении в ГПЗКУ финансовых нарушений на сумму в 500 млн. грн в период работы в ней Насирова. «Укрспирт» все еще не приватизирован, а значит схемы приносят государственным управленцам — ставленникам Игоря Мазепы – многомилионные теневые доходы. Наверняка они щедро благодарят за это «ведущего инвестбанкира страны».

Игорь Мазепа не брезгует зарабатывать и на войне. Причем он не просто наживается на распиливании бюджета, подобно многим чиновникам. Нет, все гораздо циничнее. Он создал платежную систему, позволяющую финансировать боевиков ДНР/ЛНР. Об этом недавно сообщили журналисты канала «2+2», которые провели журналистское расследование на эту тему. Игорь Мазепа через свою компанию «ОМП-2013» владеет сетью мобильных терминалов, работающих на оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей. Эти терминалы фактически заменяют сепаратистам системы безналичных банковских платежей, которые сегодня недоступны на этих территориях вне закона. Сеть терминалов TYME (раннее известная под российским брендом QIWI) позволяет переводить средства обезличенным адресатам, которые идентифицируются лишь по номеру мобильного телефона. Беспрецедентный пример либерализма, недоступный ни одной банковской системе. За это его и ценят боевики. Факты использования ними QIWI для своих целей неоднократно фиксировала Служба безопасности Украины. В августе 2014 года СБУ и МВД провели обыски в офисе платежной системы, арестовав ее счета в банках. Силовики заявили, что компания «неправомерно использовала электронные деньги», систематически переводя средства на электронные кошельки и другие счета, которые принадлежат сепаратистам. В январе 2015 года СБУ было заблокировано более 250 платежных терминалов, которые предприниматели предоставляли террористам. За право работать на оккупированных территориях «министерствам госбезопасности» «народных республик» платился 15% «налог». Вот такой вот «инвестиционный» и «инновационный» бизнес Игоря Мазепы.

Таков портрет Игоря Мазепы, одного из лидеров инвестиционной отрасли, от которой сейчас зависит будущее украинского бизнеса, а значит и будущее украинского государства. Некогда известный инвестиционный банкир на деле оказался мафиози, организатором «грязных» схем, которыми активно интересуются иностранные правоохранители, мошенником, зарабатывающим на украденных хакерами данных, «смотрящим» за незаконными финансовыми потоками государственных предприятий, создателем схем финансирования террористов ДНР/ЛНР. Очевидно, что пока у руля отрасли стоят такие люди, украинский бизнес еще долгое время обречен будет страдать от инвестиционного голода. А перспективы светлого будущего в гармонии с Европой в очередной раз для украинцев откладываются.

Игорь Тетерук, Национальное бюро расследований Украины

Рубрики Мазепа Ігор Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Игорь Мазепа — друг Ложкина и мафиози из Concorde Capital. Расследование

Белый дом США us дом пидрахуя Центризбиркома Украины Михаила Охендовского. 4 фото. Видео

Опубликовано: Жовтень 31st, 2015

ohendovskyi-pidrahuy21

 

Резиденция Президента США и «домик» председателя Центральной избирательной комиссии Украины Михаила Охендовского могут посоревноваться, как в архитектурном убранстве, так и в размерах, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Представим, что может быть внутри «Личного дворца» украинского чиновника, по аналогии с Белым домом.

На сегодняшний день общая площадь Белого дома составляет около 7,2 гектаров земли. В нем насчитывается 132 комнаты и 412 дверей. Здесь располагается 32 ванные комнаты и 28 каминов.

Чтобы подняться на один из шести этажей, можно воспользоваться одним из трех лифтов или одной из восьми лестниц.

Среди помещений здания — знаменитые цветные комнаты: Овальный голубой зал для торжественных приемов, Зеленый зал неофициальных встреч, Красная комната, а также Фамильная обеденная комната, Большой холл, Перекрестный зал, Столовая для официальных приемов, Овальный кабинет, в котором заседает президент и т.д.

Конечно, Охендовский не может похвастаться Овальным кабинетом (хотя, как знать), но вот собственным озером — может. В этом госслужащий не наивысшего государственного звена может дать фору главе Белого Дома. Это при том, что в декларации за 2014 год Охендовский отметил сумму дохода около 300 000 грн. То есть, ежемесячная зарплата (или общие доходы) чиновника на уровне 25 000 грн.

Ohendovskyi-Mihailo-budinok1

Biliy-dim-USA1

Ohendovskyi-Mihailo-budinok3

Для сравнения — нынешний президент США Барак Обама получает в год $400 000 ($33 000 ежемесячно).

Ранее активисты движения Автомайдан с помощью беспилотного летательного аппарата сняли видео роскошного особняка пидрахуя Охендовского под Киевом.

 

 

 

Рубрики Охендовський Михайло Теги: , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Белый дом США us дом пидрахуя Центризбиркома Украины Михаила Охендовского. 4 фото. Видео

Парламентский комитет обратился к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в расследовании отмывания денег руководством блоком Порошенка

Опубликовано: Жовтень 16th, 2015

Kononenko-Igor-grabue1-500x333

 

В парламентском комитете по вопросам предотвращения и противодействия коррупции экс-глава Службы безопасности Валентин Наливайченко заявил, что располагает информацией об участии представителей «политической верхушки» Украины в отмывании похищенных из бюджета денег через оффшорные компании.

Экс-глава СБУ Валентин Наливайченко рассказал об иностранном журналистском расследовании, согласно которому руководители БПП имели отношение к денежным переводам на большие суммы. По его словам, это имеет признаки отмывания доходов, полученных преступным путем. Игорь Кононенко в ответ отрицал все обвинения, приводя свои неубедительные аргументы, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В своих обвинениях Наливайченко ссылался на материалы независимого расследования британского журналиста.

«Британский журналист (Graham Stack) приводит схему, связанную с Intraco Management, которую сегодня рассматривает комитет и которая — в предоставленных вам документах. Это оказался не один оффшор Intraco, есть оффшор Ernion для реализации других преступных схем, но также с привлечением из самых высоких эшелонов власти».

Экс-глава СБУ заявил о выводе из Украины средств группой «Укрпроминвест» на Виргинские острова, а затем в латвийские и австрийские банки. Он сообщил, что речь идет о $100-300 тыс. ежемесячно, которые имеют признаки отмывания доходов, полученных преступным путем.

shema-poroshenka1

Первый замглавы парламентской фракции «Блок Петра Порошенко» Игорь Кононенко на заседании комитета отрицал свою причастность к деятельности компаний, через которые якобы отмывались бюджетные деньги.

«Официально заявляю, что лично не имею никакого отношения к компании Intraco Management. Следующая позиция по этой схеме. Честно говоря, не готов комментировать, потому что впервые увидел эти документы… Могу сказать, что эти документы, которые предоставлены…, также и в этой схеме я никакой связи с Украиной не вижу», — заявил он.

Кононенко также опроверг утверждение Наливайченко о том, что прокуратура не расследует возможные правонарушения, связанные с отмыванием денег. По словам депутата, соответствующее заявление Наливайченко находится в прокуратуре Киева. Кононенко заявил, что лично встречался с прокурором столицы по своей инициативе.

Кроме того, он подчеркнул, что экс-глава СБУ предоставил фотокопии соответствующих документов, которые свидетельствуют лишь о намерении осуществить платеж.

«На этих фотокопиях нет ни подписей, ни каких-либо отметок банка для специалистов, которые в этом разбираются, те копии якобы платежных документов, которые там есть, это transfer by payment order, он не является платежным документом… это является исключительно намерением осуществить платеж», — пояснил нардеп.

Он также объясняет сложившуюся ситуацию предстоящими местными выборами, а также считает, что это делается с целью дискредитировать его лично и политическую силу “Блок Петра Порошенко «Солидарность», которую он представляет.

Кроме того, Кононенко заявил, что с 1999 года декларирует свои доходы и заплатил налогов почти $20 млн.

Присутствующий на заседании нардеп Антон Геращенко считает, что наличие фактов перевода денег не является еще преступлением.

В результате парламентский комитет проголосовал за решение о необходимости расследовать изложенные Наливайченко факты относительно оффшоров представителей украинской власти. Также народные депутаты решили обратиться к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в этом деле.

Рубрики Кононенко Ігор Віталійович, Порошенко Петро Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Парламентский комитет обратился к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в расследовании отмывания денег руководством блоком Порошенка

Американський маєток у Каліфорнії екс-регіонала Юрія Мірошниченка. Розслідування. 22 фото

Опубликовано: Травень 28th, 2015

Miroshnichenko-Yuriy4-300x232

За часів президентства Віктора Януковича його колишній представник у Раді Юрій Мірошниченко звів під Києвом елітний маєток, засипавши частину озера.

Втім, виявилося, що це – не єдина елітна нерухомість колишнього регіонала. У США йому належить дім, куплений колись у голлівудського актора.

Мешканці дачного кооперативу «Арсеналець-6», що знаходиться по сусідству із селом Підгірці Київської області, досі у деталях пам’ятають кінець весни 2010 року.

На той час вони вже рік «воювали» проти свого нового елітного сусіда – регіонала, а тепер депутата від Опозиційного блоку Юрія Мірошниченка.

У 2009 році політик отримав дозвіл на будівництво будинку на березі Блакитного озера, поруч з яким знаходиться дачний кооператив.

Проект маєтку Мірошниченка передбачав, що частину озера для зведення будинку доведеться засипати піском. Сусідам це не сподобалося – вони скаржилися на політика до органів влади, подавали до суду, запрошували журналістів знімати сюжети проти безчинства регіоналів, страйкували. Щоб захистити озеро від забудови, вони навіть побудували поруч із ділянкою Мірошниченка дитячий майданчик – будівництво поруч із ними заборонено.

Проте одного весняного дня їм дали зрозуміти – ніхто ні про що з мешканцями кооперативу домовлятися не буде.

Для того, щоб прискорити роботи на ділянці, Мірошниченку потрібно було приєднатися до газопроводу, що забезпечував газом сусідній дачний кооператив.

Мешканці намагалися зупинити цю операцію, але натикнулися на нечуваний спротив.

–  Група молодиків (які пізніше отримають народну назву «тітушки») відтіснила протестувальників, заварила прохід до озера та у підсумку будівельники змогли  приєднатися до газопроводу. Так і почалося на цій ділянці велике будівництво, – згадує місцева мешканка Ніна.

У роки президентства Януковича зведення котеджу велося майже стаханівськими темпами, за якими мешканці могли споглядати вже з іншого берега озера.

Замість пляжу там з’явився двоповерховий будинок, обсерваторія, гаражі і інші господарські будівлі. Ділянку між собою охрестили «малим Межигір’ям Мірошниченка».

Щоб легалізувати  будівництво на березі водойми, у документах природнє Блакитне озеро  назвали «штучно створеним кар’єром».

Це дозволило обійти законодавчу заборону будівництва у стометровій зоні навколо природних водойм.

Після втечі Віктора Януковича з країни, Мірошниченко, який під час Майдану як міг відстоював інтереси свого патрона, виправдовувався та демонстрував всій країні крокодилячі сльози в ефірі одного із національних телеканалів.

З таким самим запалом він намагався всіх запевнити у законності свого будівництва:

«Я землю купив чесно, не по блату. 4 років вже будую, і ще напевно 4-5 буду будуватися. Мені немає чого ховатися, землю я купив, не отримав по якомусь блату, більше того, я позичаю багато коштів для того, щоб збудувати будинок. Не забруднював озеро і не засипав», – казав Мірошниченко ще у лютому 2014 року.

Прокуратурі Київської області цих свідчень та щиросердних визнань виявилося недостатньо.

Восени 2014 року вона порушила проти нардепа кримінальну справу через незаконне захоплення землі. Вісім місяців минуло з того часу, але результатів розслідування досі немає.

Як повідомили «Українській правді» у прокуратурі Київської області, «станом на 25 травня у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, проводяться необхідні слідчі дії».

Тож питання цієї земельної ділянки досі лишається невизначеним. Щоправда, активне будівництво на ній зупинилося – немає ані техніки, ані робочих.

І поки прокуратура вісім місяців визначається із долею заміського будинку Мірошниченка під Києвом, «Українська правда» виявила у його власності значно привабливішу нерухомість. Як виявилося, народний депутат є власником елітного будинку у Каліфорнії.

Каліфорнійський рай

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA1-500x228

До 2013 року двоповерховий будинок і 35 соток землі у Каліфорнії за адресою 4546 White Oak AveEncino, CA 91316-3829 належали американському комедійному актору, зірці серіалу «2,5 людини» Райану Стайлзу і його дружині.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA2-500x435

Маєток Стайлзів – це будинок на п’ять кімнат, гараж на чотири машини, сауна, кілька ванних кімнат. На сайті вказано, що оздоблення будинку зроблене із використанням дерева та каміння.

Бібліотека, більярд, французькі вікна, їдальня, велика кухня, два бари, каміни, парк, двір, де можна робити барбекю, басейн, SPА – зараз всім цим володіє Мірошниченко, який під час Майдану виправдовував диктаторські закони та дії самого Януковича.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA3-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA5-500x354 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA6-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA7-500x328 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA8-500x329 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA9-500x332 Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA10-500x316

У США прийнято викладати в мережу всю інформацію про операції з нерухомістю. Завдяки цьому можна прослідкувати, як будинок голлівудського актора став власністю пересічного депутата з України.

Мати Юрія Мірошниченка Валентина Кочура. Фото з її сторінки у російській соціальній мережі "Однокласники"

Мати Юрія Мірошниченка Валентина Кочура. Фото з її сторінки у російській соціальній мережі “Однокласники”

У травні 2013 року маєток купила Валентина Кочура – матір Юрія Мірошниченка.

Оскільки будинок продавала кінозірка, інформація про це одразу з’явилася у місцевих ЗМІ, які вказали, що 66-річна мама нардепа придбала американську нерухомість за 3,1 мільйони доларів.

Однак Валентина Кочура дуже швидко позбулася маєтку.

Вже за місяць вона переоформила будинок на компанію Real Market Research Inc, яка належить дружині нардепа – Софії Мірошниченко.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA11-440x500

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA12-440x500Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA13-440x500Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA14-500x410

На сторінці у соціальній мережі Linkedin, Софія вказала, що є власником цієї компанії, та згідно з даними її сторінок у соціальних мережах, живе на дві країни – Україну і США.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA141-500x410Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA15-500x273

Беззаперечним доказом того, що у будинку 4546 по вулиці White Oak досі мешкає родина Мірошниченків, стали фото з соціальних мереж Софії Мірошниченко.

Ще 21 березня 2015 року дружина нардепа у російській соціальній мережі «Однокласники» опублікувала фото дочки, зроблене на першому поверсі будинку.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA16-470x500

Згідно з офіційною інформацією, що міститься на сайті Секретаря штату Каліфорнія, Real Market Research Inc є діючою кампанію, яка зареєстрована 31 липня 2012 року, їй присвоєний номер С3503967.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA17-500x239

За номером телефону, який Софія вказала у своєму профілі Linkedin, пошук у «White pages» (інтернет-довідник – ред.) видає ім’я Юрія Мірошниченка.

Більш того, за вказаним номером телефону та прізвищем нардепа  можна знайти ще один маєток у тій самій місцевості за адресою 3905 Lake Vista Ct Encino, CA 91316. В інтернет-довіднику вказується, що Мірошниченко є мешканцем цього будинку.

Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA18-500x352Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA19-500x243Miroshnichenko-Yuryi-maetok-USA20-500x421

Водночас, це помістя на шість спалень не продавалося з 1997 року, а на сайтах вказується ціна його оренди – близько 7 тисяч доларів.

Можливо, нардеп колись міг його знімати, проте яке саме відношення має депутат українського парламенту до цього будинку, встановити на вдалося.

Сімейна бухгалтерія

Для того, щоб зрозуміти повну картину зі статками та нерухомістю Мірошниченка, проаналізуємо дані його декларації з 2010 року – коли почалося активне будівництво котеджу на Блакитному озері.

У рік обрання президентом Віктора Януковича, Мірошниченко взяв в кредит 16 мільйонів гривень при курсі менше 8 гривень за долар, тобто понад 2 мільйони доларів.

Тоді його дружина не заробляла великих грошей, але отримала допомогу по народженню дитини. На рахунках за кордоном у неї на 2010 рік було  366 238,20 гривень, що дорівнювало приблизно 46 тисячам доларів.

Мірошниченко того року вказав у своїй власності великі ділянки землі, квартири загальною площею 1550 квадратних метри.

У 2011 році Мірошниченко знову вказав, що взяв кредит на 16 мільйонів гривень. Про погашення попереднього боргу у цій декларації жодної згадки немає.

Дружина нардепа знову отримала лише допомогу по догляду за дитиною – 9960 гривень. На рахунках в неї – вже понад мільйон гривень. За курсом на 2011 рік це приблизно 129 тисяч доларів.

Декларацію Мірошниченка за 2012 рік попри численні спроби руху «Чесно» отримати не вдалося.

У декларації Мірошниченка за 2013 рік немає жодної згадки про повернення позичених в минулі роки 32 мільйони гривень. У цей період вже працювала компанія Софії у Лос-Анджелесі. Дружина Мірошниченка в цьому році задекларувала заробіток за кордоном — 24 тисячі доларів, а у закордонному банку зберігала 101 736 гривень, що в еквіваленті становило приблизно 12 560 доларів.

У своїй декларації за 2013 рік депутат вказав величезну кількість квартир, а загальна площа земельних ділянок, що були в ній представлені, склала 1,4 гектари, на дружину було записано у загальній сумі 4,3 гектари землі.

У 2014 році Мірошниченко і дружина позбулася всіх ділянок, принаймні, згідно з декларацією. Загалом, за минулий рік Мірошниченко заробив 2,3 млн. гривень, а його дружина 1,9 млн. гривень.

Крім того, родина позбулась будь-яких рахунків та не вказала жодного заробітку за кордоном.

Не виключено, що Мірошниченко боявся, що його рахунки можуть заблокувати, якщо він підпаде під санкції, як і найближче оточення президента-втікача Януковича.

Можливо, саме з цієї причини Софія відмовилась від президентської посади у власній американській компанії Real Market Research Inc.

У лютому 2015 року елітний будинок Мірошниченка у Каліфорнії знову виставлений на продаж. Спочатку власники хотіли отримати 5  мільйонів доларів, однак на початку травня вирішили зробити знижку і зараз готові позбутися елітного маєтку за 4, 5 мільйони доларів.

P.S. «Українська правда» з п’ятниці намагалася отримати коментар Юрія Мірошниченка з приводу його нерухомості, однак його телефон не відповідає. Прес-секретар народного депутата відповіла,  що той знаходиться у відрядженні і працює з виборцями там, де немає мобільного зв’язку. До ВР Мірошниченко пройшов двадцятим за списком «Опозиційного блоку».

Оксана Коваленко, Українська правда

Рубрики Мірошниченко Юрій Теги: , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Американський маєток у Каліфорнії екс-регіонала Юрія Мірошниченка. Розслідування. 22 фото

Семен Семенченко: від звичайного шахрая Грішіна до живої легенди. Частина 2

Опубликовано: Квітень 3rd, 2015

2-й резервний батальйон Нацгвардії був використаний Грішіним і Геращенком для реклами в соцмережах і ЗМІ відкритих аферистами рахунків для фінансової підтримки неіснуючого в державі батальйону «Донбас».

Вже на початку травня 2014 року стало відомо, що людина, яка підписується в соціальних мережах як Семен Семенченко (псевдонім, придуманий Богданом Кутєповим, виявився напрочуд живучим), — це доведений до відчаю від хронічного безгрошів’я дрібний донецький шахрай Костя Грішін, дружину якого розшукує оператор зв’язку МТС, щоби стягнути заборгованість за користування мобільним телефоном на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20 березня 2014 року в справі №905/599/14.

У пошуках, чим нагодувати трьох дітей, Грішін тинявся по штабах сепаратистів, брав участь у штурмі 3 березня 2014 року відділення Держказначейства в Донецьку, вештався по захопленій «губаревцями» обласній державній адміністрації. Наприклад, на цьому відео з Донецької ОДА, оприлюдненому 3 березня 2014 року, майбутній народний депутат бовваніє з 11-ї по 22-гу секунди.

Втім, точно так безробітний Грішін їздив на київський Майдан і вештався серед учасників проукраїнських мітингів у Донецьку, час від часу потрапляючи в об’єктиви фотоапаратів.

Grishin-Konstantyn3-500x375

 

 

Годі шукати в цьому якесь ідеологічне підґрунтя, хоча, проживаючи в Севастополі, Грішін позиціонував себе  російським націоналістом і саме під проросійськими та прокомуністичними гаслами балотувався до Севастопольської міськради в 2000 році. Все було простіше: «джентльмен у пошуках червінця» виглядав, де можна було заробити бодай якусь копійчину.

Напевно, два роки навчання в Москві на режисерських курсах пішли на користь талановитому шахраю. Намацавши завдяки Геращенку «золоту жилу», Грішін разом з тодішніми соратниками — передусім, нинішнім народним депутатом України Наталією Веселовою — створив сторінку у Facebook із розповідями про неіснуючий «батальон территориальной обороны Донецкой области «Донбасс». Ясна річ, з зазначенням номерів рахунків, на які слід переказувати пожертви.

Звісно, ніякого батальйону «Донбас» не існувало. Батальйони територіальної оборони — це підрозділи Збройних сил України, підпорядковані Міністерству оборони. Як згодом запевняла та ж Веселова, яка на прохання пройдисвіта створювала фейкову сторінку фейкового батальйону, вона гадки не мала, що Семен Семенченко — це раніше судимий шахрай, що збирає гроші, рекламуючи себе постановочними сценами подвигів псевдо-батальйону.

Фальшиві посвідчення і справжня зброя

Яким би талановитим актором не був майбутній легендарний комбат, вивели на широкі обрії проект «Семен Семенченко» інші люди — Антон Геращенко та Арсен Аваков.

30 травня 2014 року в складі військової частини 3027 Національної гвардії України (так нині називаються Внутрішні війська МВС України), що базується в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, був утворений 2-й батальйон спеціального призначення. Це спеціальне призначення полягало в тому, що до батальйону зараховували резервістів — тобто громадян, які хотіли б відновити чи набути навичок з військово-облікових спеціальностей.

По суті «резервні батальйони» — це щось на кшталт радянського ДТСААФ, а саме поняття резервіста було запроваджено законом від 17 березня 2014 року, який вніс новації в Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». А саме, з’явилась вставна стаття 26-1, яка визначила, що «Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю… Резервісти не належать до зайнятого населення в Україні і мають право відповідно до законодавства про зайнятість населення бути визнаними безробітними та зареєстрованими у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи».

Оцей 2-й резервний батальйон і був використаний Грішіним і Геращенком для того, щоби рекламувати в соціальних мережах і ЗМІ відкриті аферистами рахунки для фінансової підтримки неіснуючого в державі «батальйону територіальної оборони Донецької області «Донбас».

Грішіна, який не мав жодного відношення до Нацгвардії, за розпорядженням Авакова допустили на територію в/ч 3027, де він зустрічав людей, що хотіли вступити на службу в розрекламований батальйон. При цьому Грішін представлявся командиром військової частини №3027 підполковником Семенченком. Якщо аферист не бачив, як використати певну людину в своїх потребах, він відправляв її оформлюватись до реального командира в/ч — Володимира Мусієнка. Але в більшості випадків Грішін особисто «приймав на службу», підписував «наказ» і видавав фальшиве «посвідчення» з «правом носіння табельної зброї», яке засвідчував фальшивою печаткою.

Semenchenko-Semen-falsif1-500x312

Цих людей Грішін використовував для зйомки рекламних кліпів, завдяки яким зібрав колосальні гроші та цілий парк елітних автомобілів.

Ось так виглядає типове фальшиве посвідчення бійця неіснуючого батальйону «Донбас». Посвідчення, підписане «командиром військової частини 3027 підполковником С. Семенченком», видане стрільцю, начебто зарахованому на військову службу «наказом командира в/ч 3027 від 19.06.2014 р. №24». Нижче — «дозвіл на носіння табельної зброї» із зазначенням номеру автомата АКС, засвідчений фальшивою печаткою.

Людям, які отримували ці «посвідчення», навіть на думку не спадало, що батальйони не є юридичними особами й не можуть мати печаток, що на печатках обов’язково зазначається код ЄДРПОУ, а символіка державних установ затверджується постановами Кабінету міністрів України. Та й кому міг спасти на думку масштаб афери, якщо все це відбувалось на території військової частини Національної гвардії, куди аж ніяк не могла потрапити стороння особа?

Щоправда, якщо печатка була фальшивою, то зброя — справжньою. У зв’язку з чим виникає цілком закономірне запитання до Авакова та Геращенка: де Грішін брав АКСи, які роздавав на території в/ч 3027 обманутим ним громадянам, що думали, буцімто їх прийняли до лав Нацгвардії? І чи не зі складів Нацгвардії ця «ліва» зброя? У такому разі також непогано було б з’ясувати, скільки саме «стволів» було роздано, скільки — продано й кому саме. Це зробити тим простіше, що на фальшивих посвідченнях проставлені реальні заводські номери автоматів.

Друге коло запитань стосується правового статусу людей, які були певні, що воюють у складі військової частини 3027 Національної гвардії України під орудою «підполковника Семенченка». Зрозуміло, що вони стали жертвою шахрайства, вчиненого на території військової частини. Але це не робить їх військовослужбовцями. Тепер виникає запитання: а як цивільні особи, нехай навіть і обмануті Грішіним, могли опинитись у зоні бойових дій? Хто тепер виплачуватиме грошову допомогу родичам тих, хто загинув з фальшивим посвідченням бійця Нацгвардії?

До речі, взагалі б непогано було розібратись, у який спосіб резервісти Нацгвардії опинились в зоні проведення антитерористичної операції, яку проводить, згідно із законом, виключно Антитерористичний центр СБУ. Бо відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», ані МВС України, ані підпорядкована йому Нацгвардія, ані Збройні сили України жодного відношення до АТО не мають й лише відкомандировують своїх співробітників та військовослужбовців разом з технікою в підпорядкування першого заступника голови СБУ. Тож хотілося б, щоби Служба безпеки України пояснила, як резервісти Нацгвардії опинились у її розпорядженні й що серед них робили особи з фальшивими посвідченнями, виданими «підполковником Семенченком».

На особливий наголос заслуговує та обставина, що самого «підполковника Семенченка» прийняти в Нацгвардію було неможливо — давалась взнаки колишня судимість. Хоча вона давно погашена, той факт, що Грішін був колись засуджений, унеможливлював його службу в органах міліції чи Національній гвардії України. Та й на яку посаду міг бути прийнятий громадянин з середньою освітою, який раніше не служив у армії ані дня? Хіба лише рядового солдата.

Саме тому Грішіну й доводилось приховувати своє справжнє прізвище, оскільки будь-який дільничний міліціонер міг миттєво «пробити» по картотеці Інформаційного центру МВС України його біографію. З тієї ж причини — й маска-балаклава. Бо характерна зовнішність «підполковника Семенченка» була дуже добре відома як ошуканим мешканцям Севастополя, так і його кредиторам у Донецьку.

Як розповідали згодом волонтери, які були впевнені, що допомагають батальйону «Донбас», поведінка «підполковника Семенченка» спочатку не викликала в них жодних підозр саме тому, що роздача посвідчень і зброї відбувалась за парканом військової частини, де Семенченко почувався як вдома. Наталка Веселова навіть заснувала благодійний фонд для збору коштів і відкрила на своє ім’я рахунки в «Приватбанку». От тільки в якості одного з контактних телефонів при відкритті рахунків вона мала необережність зазначити телефон Грішіна. Це урешті-решт призвело до того, що в січні 2015 року шахрай змінив ПІН-код (СМС-ка з новим кодом прийшла на його телефон) і через банкомати зняв готівкою всі гроші, зібрані волонтерами.

Але попервах довірливий народ вірив, що Семен Семенченко — народний герой. Перші підозри з’явились у липні 2014 року, коли стало відомо, що так званий командир батальйону замість того, щоби перебувати на фронті, веде життя світського лева та активно збирає гроші готівкою — зокрема, взяв чималу суму в тодішнього голови Донецької облдержадміністрації Сергія Тарути, яку привласнив.

Потім поповзли чутки, що Грішін взяв 300 тис. дол. у громадянина США Марка Паславського, начебто на придбання безпілотників для потреб Нацгвардії, а після того, як Марк став вимагати звітності за витрачені кошти, його зі спини настигла куля.

Грішін, який ще в березні 2014 року не міг заплатити за телефон і разом з дружиною ховався від кредиторів, через місяць після початку збору коштів вже катався на престижних іномарках, обідав у ресторанах і висипав готівку перед солдатами, демонструючи, що таке мільйон гривень. Але найбільше скандалів було саме навколо незрозумілого правового статусу бійців. Власне, було два батальйони — офіційний, у складі військової частини 3027 під командуванням законного командира, і люди, яких прийняв на службу «підполковник Семенченко» і які також вважали себе військовослужбовцями, мали зброю й мріяли побачити свого керівника не по телевізору, а в зоні АТО.

Грошового забезпечення не одержували ні ті, ні інші. Натоміть регулярно спливали історії про те, що якась незрозуміла охорона «командира батальйону» пограбувала підприємство, порізала й продала на металобрухт невеличкий завод, витрясла гроші з бізнесмена чи відібрала в мешканця прифронтової зони дороге авто.

Пожертви на армію: закордонні поїздки, безтурботне життя та персональна охорона

Коли в серпні 2014 року Аваков вирішив розкласти яйця по різних кошиках і зробити Грішіна народним депутатом, постало питання — як зліпити «комбату» красиву біографію з урахуванням того, що 8 місяців, проведені в Лук’янівському СІЗО №13, обвинувальний вирок та неодноразові випадки притягнення до кримінальної відповідальності повністю виключали можливість зарахування його до лав Національної гвардії України.

Тоді зробили так. 11 серпня 2014 року було наказано зарахувати Грішіна в Нацгвардію без пред’явлення жодного документа, навіть без паспорта — «зі слів». Костянтин прийшов у кадрове управління та назвався Семенченком Семеном Ігоровичем, капітан-лейтенантом Військово-морських сил України у відставці. Ці дані без будь-якого документального підтвердження були занесені в особову справу та направлені на спецперевірку щодо минулих судимостей.

Відповідь з Інформаційного центру МВС України надійшла миттєво: у картотеці осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності, Семенченко Семен Ігорович, 1974 року народження, не значиться. І це — свята правда. Бо тюремну баланду сьорбав Грішін Костянтин Ігорович, 1974 року народження. Зрозуміло, що запит у Міністерство оборони на предмет існування «капітан-лейтенанта Семенченка» ніхто не направляв. Годі й казати про те, що ніхто навіть не перевірив: а чи не значиться часом новопризначений військовослужбовець приватним підприємцем? Між тим свідоцтво фізичної особи-підприємця Грішін здав лише 24 листопада 2014 року у зв’язку з обранням його народним депутатом України за партійним списком скандально відомої «Самопомочі».

Semenchenko-Semen3-500x132

 

Після цього за розпорядженням Авакова морський капітан-лейтенант був негайно переатестований на сухопутного капітана та призначений командиром 2-го спеціального батальйону в/ч 3027 з видачею відповідного службового посвідчення. Це було саме в той момент, коли десятки людей, яких нібито прийняв на службу «підполковник Семенченко», заходили в Іловайськ. Тільки легендарного комбата з ними не було. Бо він лише оформлювався на службу в Нацгвардію, де одержав фальшивий документ про наявність у нього офіцерського звання.

Semenchenko-Semen4-500x70

 

Отримавши 11 серпня 2014 року посвідчення капітана Нацгвардії, Грішін наступного дня, 12 серпня, приїхав у Вишгородський райвідділ Державної міграційної служби і на підставі цього посвідчення одержав новий паспорт серії СТ за номером 432098 на ім’я Семенченка Семена Ігоровича. Чому у Вишгороді? Тому що паспортна база Донецької області, де зареєстрований Грішін, була втрачена після захоплення бойовиками адміністративних будівель в обласному центрі, як і паспортна база Севастополя, де Грішіну свого часу видавали паспорт.

Тому отримати новий паспорт у разі втрати старого або зміни прізвища Грішін міг лише за місцем офіційного проживання або роботи з пред’явленням додаткових документів, що посвідчують особу. Тому шахрай міг отримати новий паспорт лише після того, як його за новим прізвищем, але без паспорта, прийняли в Нацгвардію — на підставі фальшивого службового посвідчення та за місцем розташування в/ч 3027.

Вже 20 серпня 2014 року Аваков вніс подання президенту України про нагородження раніше судимого афериста, який прослужив лише 8 днів, Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Після чого присвоїв шахраю з середньою освітою, який взагалі не служив у армії, звання майора.

Тепер можна було й балотуватись. Тим більше що грошей Грішіну вистачало не тільки на виборчу кампанію, безтурботне життя та закордонні вояжі, але навіть для найму персональної охорони.

До речі, як повідомило на запит Головне управління Національної гвардії України, грошові кошти чи автомобілі від громадян для потреб 2-го батальйону спеціального призначення у військову частину 3027 ніколи не надходили. А сам батальйон не є юридичною особою, не має ані власної печатки, ані власного рахунку в установах банків. Тобто пожертви Грішін-Семенченко тупо привласнював. Втім, повірити, що левова частка пожертв не йшла Авакову й Геращенку, я не можу — дружба з міністром внутрішніх справ та його вірним радником зазвичай коштує дорого.

Отримавши 12 серпня новий внутрішній паспорт, Грішін-Семенченко моментально виправив на нове прізвище і закордонний. Вже 19 вересня 2014 року орденоносець збирав гроші з довірливих діапорян у Сполучених Штатах.

Цілком закономірне запитання: а як військовослужбовець отримав американську візу, на які кошти літав за океан і хто його відпустив у подорож з місця проходження служби? Ось відповідь Головного управління Нацгвардії: «майорові резерву Семенченку Семену Ігоровичу за весь період проходження ним служби у військовому резерві відпустка не надавалась, інформацією про кошти, за які здійснювалась поїздка до Сполучених Штатів Америки, Головне управління Національної гвардії України не володіє. Посадові особи Головного управління Національної гвардії України не надавали допомоги громадянинові Семенченку Семену Ігоровичу в оформленні в’їзної візи до Сполучених Штатів Америки».

Semenchenko-Semen5-500x280

Цікаво в такому разі: а як посольство США видало візу без довідки з місця проходження служби, без довідки про доходи та без підтвердження того, що громадянин Семенченко перебуватиме в США під час своєї законної відпустки, впродовж якої йому зберігатиметься в Україні місце роботи?

До речі, а які документи Грішін-Семенченко надав у посольство США на підтвердження свої платоспроможності — невже виписки з рахунку, на який збиралася благодійна допомога? І чи розповів у анкеті про 8 місяців, проведені в СІЗО, обвинувальний вирок та неповернуті кредити?

Маю підстави стверджувати, що Грішін, звісно ж, приховав від посольства США подробиці своєї бурхливої біографії.

Втім, військова кар’єра майора Семенчека виявилась короткою — 24 листопада 2014 року він був звільнений з посади командира 2-го батальйону військової частини Національної гвардії України за власним бажанням. Але залишились запитання. Передусім — до генерального прокурора України.

Власне, запитання три.

Перше: коли саме по викладених вище фактах буде відкрито кримінальне провадження, а службові особи Національної гвардії України, які допустили раніше судимого афериста на територію військової частини, видали йому посвідчення офіцера та сприяли розкраданню коштів довірливих громадян, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності?

Друге запитання: коли саме у Верховну Раду України буде внесено подання про зняття депутатської недоторканності з Семена Семенченка та Антона Геращенка?

І, нарешті, третє запитання: що саме робить прокуратура для посмертного надання статусу учасника бойових дій тим громадянам, які, будучи обманутими «підполковником Семенченком», помилково вважали себе бійцями Нацгвардії й загинули в ході антитерористичної операції?

 

Володимир Бойко, Національне бюро розслідувань України

Рубрики Аваков Арсен, Геращенко Антон, Грішин Костянтин (Семен Семенченко) Теги: , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Семен Семенченко: від звичайного шахрая Грішіна до живої легенди. Частина 2
« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: