Сообщения с тегами ‘Арбузов’

Янукович выгнал из Нафтогаза коррумпированных людей Фирташа

Firtash8Кабмин сменил состав наблюдательного совета НАК «Нафтогаз Украины», соответствующее распоряжение N615-р от 1 августа, было обнарордовано 27 августа 2013 года. По мнению экспертов кадровая ротация в наблюдательном совете газового монополиста заключается в замене людей олигарха Дмитрия Фирташа на ставленников так называемой президентской Семьи.

Как пишет КоммерсантЪ-Украина в публикации «Кабмин сменил точку наблюдения», глава правления альянса «Новая энергия Украины» Валерий Боровик обращает внимание на то, что ряд чиновников находятся в прямом подчинении министров — друзей сына президента Януковича. Так, по словам эксперта, Андрей Игнатов находится в прямом подчинении нынешнего главы Миндоходов Александра Клименко, а Сергей Мельниченко подчиняется главе Минфина Юрию Колобову.

“Эдуард Ставицкий, Александр Клименко и Юрий Колобов сегодня представляют одну команду. Все они дружественны сыну президента Александру Януковичу и первому вице-премьеру Сергею Арбузову и потому, скорее всего, будут действовать сообща, координируя свою позицию. Это и было, вероятно, главной причиной смены существующего набсовета«,— считает Валерий Боровик.

При этом, из состава набсовета выведены 11 человек, большинство из которых были назначены по инициативе главы администрации президента Сергея Левочкина и Юрия Бойко в бытность последнего главой Минэнерго. Оба они являются деловыми партнерами олигарха Дмитрия Фирташа.

Напомним, согласно вышеупомянутого распоряжения правительства, главой набсовета «Нафтогаза» вместо Владимира Макухи назначен заместитель министра энергетики и угольной промышленности Андрей Бондаренко (муж нардепа от Партии регионов Елены Бондаренко, — ред.).

На должность заместителя главы набсовета «Нафтогаза» назначен директор департамента организационного обеспечения деятельности министра и документальной работы Министерства энергетики и угольной промышленности Александр Щукин.

Членами набсовета назначены директор департамента обеспечения работы Министерства экономического развития и торговли Александр Атрощенко, замминистра регионального развития строительства и ЖКХ Андрей Белоусов, первый замглавы Фонда государственного имущества Евгений Иванов, замминистра доходов и сборов Андрей Игнатов, директор юридического департамента Минэнергоугля Олег Миргородский, директор юридического департамента Министерства экономического развития и торговли Алексей Перевезенцев, замминистра экологии и природных ресурсов Александр Сушко и директор департамента гражданского, финансового законодательства и законодательства по вопросам земельных отношений Министерства юстиции Елена Ференс.

Свой пост в наблюдательном совете удалось сохранить лишь директору департамента финансов производственной сферы и имущественных отношений Министерства финансов Сергею Мельниченко.

Из состава набсовета «Нафтогаза» выведены Владимир Макуха, Константин Бородин, Марина Гайдай, Инна Емельянова, Роман Жуковский, Сергей Зимин, Евгений Иванов, Виктор Майко, Олег Матвеев, Сергей Савчук, Александр Сухомлин и Олег Терлецкий.

По мнению экспертов, нынешний состав набсовета вряд ли способен оказать значительное содействие в вопросе реформы компании. Для этих целей туда скорее надо было вводить представителей международных консалтинговых компаний и газовых экспертов, считает президент киевского международного энергетического клуба Q-club Александр Тодийчук.

Присяжнюка сливают, старик Азаров отымел его в Кабмине

На закрытом заседании Кабинета министров премьер Николай Азаров раскритиковал деятельность Министерства аграрной политики и продовольствия.  По его настоянию работу ведомства признали неудовлетворительной все министры, кроме первого вице-премьера Сергея Арбузова, сообщает газета «Коммерсант-Украина». По результатам заседания будут вынесены кадровые решения, отмечают источники в правительстве.

Подробности закрытого заседания Кабмина, которое традиционно проходит по понедельникам, сообщили народные депутаты фракции «Свобода», присутствовавшие на мероприятии.

«Кабинет министров заслушал несколько отчетов — о выполнении программы президента, отчет министра образования и науки Дмитрия Табачника и отчет министра энергетики и угольной промышленности Эдуарда Ставицкого. Но критика со стороны премьер-министра прозвучала в адрес Министерства аграрной политики и продовольствия»,— рассказал народный депутат Юрий Сиротюк.

Глава Минагрополитики Николай Присяжнюк на заседании отсутствовал. Вместо него с докладом о выполнении весенних полевых работ выступил заместитель министра Александр Сень.

«Минагрополитики предложило сократить посевные площади под сахарную свеклу, аргументировав это тем, что в случае перепроизводства сахара цена на него существенно упадет, и аграриям будет невыгодно сажать свеклу в дальнейшем. Та же ситуация с гречкой — по словам представителя министерства, нет нужды создавать перепроизводство этой культуры»,— отметил господин Сиротюк. Но эти доводы не удовлетворили Кабмин. «Критики было много — в основном в отношении уменьшения посевных площадей под гречку и свеклу. Аргументы министерства показались убедительными, но в правительстве советский подход — есть план, и его надо выполнять»,— заявил депутат.

По словам других участников заседания, после отчета представителя Минагрополитики с докладами выступили председатели Сумской, Полтавской и Хмельницкой областных государственных администраций — Юрий Чмырь, Александр Удовиченко и Василий Ядуха. «Их (глав ОГА.— ред.) упрекнули в том, что они не следят за выполнением посевных работ», — рассказал собеседник издания.

Выслушав председателей ОГА, Николай Азаров предложил «признать неудовлетворительной работу Минагрополитики во время весенних полевых работ». Соответствующее решение поддержали все присутствующие на заседании министры. «Создалось впечатление, что это была попытка Николая Азарова указать на место министрам, близким к семье президента Виктора Януковича, а мы знаем, что Николай Присяжнюк, по слухам, входит в их круг»,— сказал Юрий Сиротюк. По его словам, единственным воздержавшимся при голосовании оказался первый вице-премьер Сергей Арбузов. «Он пытался убедить правительство в том, что ситуация в АПК не настолько плачевная, но ему это не удалось»,— подчеркнул господин Сиротюк.

Участники заседания отметили, что претензий к другим выступающим не было. В частности, отчет министра образования и науки Дмитрия Табачника о реформировании системы образования в 2013 году был воспринят положительно. «В конце заседания Николай Азаров сказал, что (правительством.—ред.), возможно, будут приниматься кадровые решения»,— сообщил источник в Кабмине.

 

Клан Януковичей: «констянтинівські», Арбузов, Борулько, Шепелев, «конверти», трупи…

Спадкоємець Віктора Януковича нинішній царевич Олександр по-молодості досить легковажно ставився до життя. Коли його батько писав в біографії, що його син працює стоматологом, той насправді під кайфом спалював двигуни дорогим новеньким яхтам.

Зокрема, коли автор в Балаклаві в 2006-тому цікавилася кому належить яхта «Центуріон», один капітан переконував, що сину Януковича. «Якому з двох?», -спитала автор. «Тому, що наркоман», – відповів чоловік.

Яхта виявилася власністю старшого сина Федоровича і була оформлена на сімейне підприємство «Веспром». Отже в 2006 році Олександру Януковичу було не до бізнесу. На це автору тоді ж скаржився його брат нардеп Віктор Янукович: «Саша плаває на яхті. Я не можу собі цього дозволити у мене справи». Щоправда і молодший син лідера виявився без хисту до підприємництва, а бізнесові справи татка хтось мусив «оформлювати». І так вийшло, що з кожним роком все більше відповідальності лягало на плечі молодого керівника сімейного «Укрбізнесбанку» Сергія Арбузова.

Фактично це він, ще за першого прем’єрства Януковича, сформував команду людей, яка нині від імені царевича Олександра сидить на фінансових потоках країни, а також контролює всі силові структури.

І можна звернути увагу, що чимало з цих персон родом з Констянтинівки. Адже, саме в цьому невеликому місті Донбасу Арбузов почав свою кар’єру банкіра керівником місцевої філії «Приватбанку». Там Сергій Арбузов став «приростати» людьми, яких пізніше потягнув з собою до Януковича.

Отож в українському політикумі в середовищі «донецьких» в групі «сімейних» можна виділити цілу підгрупу «костянтинівських».

 

Це місце роботи Арбузова в Костянтинівці

 

Констянтинівські

 

Наприклад, Податкову міста Києва нині очолює Ірина Носачова. Вона працювала бухгалтером костянтинівського відділення «Приватбанку», коли його очолював Арбузов.

Костянтинівський Павло Зінов, нині працює в дуже «хлібному» місці – керує матеріальним забезпеченням МВС, тобто під його керівництвом закуповуються патрульні автомобілі, водомети, кийки, та інше добро для міліції, при чому в інтернеті можна знати масу прикладів переплати за товари. І це свідчить зовсім не про те, що Зінов слабкий в бізнесі. Навпаки, саме з бізнесу він прийшов у міліцію. Колись Зінов мав спільні підприємства з Сергієм Арбузовим: ТОВ «Ваше право», ТОВ «Приват тур».

Керівником Зінова в МВС, тобто міністром, є костянтинівський Віталій Захарченко, який довгий час працював в керівництві міліції Костянтинівки. Щоправда, в той час, коли Арбузов приїхав в Константинівку Захарченко навпаки поїхав. Проте автора переконували, що ці двоє близько познайомилися, якраз в костянтинівський період життя Арбузова.

До речі, в роки, коли «Приватбанк» обкрадав багатих буратін Маріуполя (про це в першій частині) Захарченко очолював Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю (з 2001 року), а в 2003-му працював першим заступником УВС Донецька.

Якщо говорити про відомих осіб з Костянтинівки варто згадати також Олександра Медведька, який керував прокуратурою цього міста в кінці дев’яностих, а також генпрокуратурою при двох останніх Президентах. Його не можна оминути, бо Сергій Арбузов добре знав його родича, чоловіка племінниці, молодого костянтинівського банкіра Павла Борулька.

Ще нещодавно Борулько носив титул «короля конвертації» в Україні. Ще раніше був банкіром Віктора Януковича. Разом з Едуардом Прутніком та своїм дядьком Віталієм Лобасом (заступником Януковича-губернатора та кажуть його особистим лікарем) він заснував «сімейний» банк «Донеччина», який пізніше був перейменований у відомий нам «УкрБізнесБанк» і, який в 2003 році очолив Сергій Арбузов.

А ще Борулько так само, як і Арбузов працював в костянтинівському відділені «Приватбанку». Щоправда до того, як туди було призначено Арбузова. Тому не дивно, що коли Арбузов облаштувався в Костянтинівці він близько зійшовся з Борульком. Зрештою, Костянтинівка маленьке місто: люди з одного кола там добре знають один одного. І що цікаво, деякий час Арбузов йшов в гору не лише по слідах Борулька, а буквально пересідаючи в його крісла.

Коли Віктор Янукович перший раз став прем’єром в його команді перебрався в Київ і керівник близького йому банку «Донеччина» Павло Борулько. Його було призначено заступником керівника «Ощадбанку», що курував казначейство державного банку, яке очолював Юрій Колобов – нині відомий, як «сімейний» міністр фінансів.

Після від’їзду Борулька з Донецька його кабінет в банку «Донеччина» зайняв – Сергій Арбузов. Він став керівником банку, який невдовзі було перейменовано в «УкрБізнесБанк». Так почалася його кар’єра в команді «сімейних».

А от приятель Арбузова Павло Борулько не зорієнтувався. Після поразки Януковича на виборах він продав свою долю акцій в банку-казначействі Януковичів і в наступні роки відірвався від «сімейних», хіба, що співпрацював у різних сумнівних схемах.

Нині його вільне плавання закінчилося білоруською в’язницею. Північний сусід України арештував Борулька за поданням нашої генпрокуратури, яка звинувачує «королів української конвертації» Павла Борулька та його бізнес-партнера Олександра Шепелева у привласнені коштів національних банків та вкладників загальною сумою 1 млрд. 300 млн. грн.

Ці двоє також проходили у справах замовних вбивств, зокрема керівника «Автокразбанка» в 2003 році та офіцера УБОЗу в 2006-тому. Що цікаво, виконавцями ліквідації банкіра були костянтинівські кримінальні елементи.

 

«УкрБізнесБанку» і вбивство офіцера УБОЗ Єрохіна

 

«УкрБізнесБанк», яким з 2003 року до 2009 року керував Сергій Арбузов в першу чергу виконував роль казначейства бізнес-імперії Януковича. В цьому банку зокрема були відкриті рахунки всіх підприємств, які працювали в інтересах родини Януковичів, зокрема відчужували та забудовували резиденцію Віктора Януковича «Міжгір’я».

В 2008 році в бізнес-імперію Януковичів прийшла працювати і мама Сергія Арбузова – Валентина. Разом з Олександром Януковичем вона заснувала ТОВ «Донснабтара». Це підприємство невдовзі стало засновником «Всеукраїнського банку розвитку». Нині власником 100% акцій цього банку є старший син Януковича, а Валентина Арбузова очолює правління «ВБР».

«Укрбізнесбанк», яким керував Арбузов до Президенства Януковича був крихітним кишеньковим банком. Його першим завданням, було втаємничувати від перевіряючих органів рух коштів по рахунках підприємств родини Януковича. Це було особливо важливо, коли «донецькі» опинялися в опозиції. Також банк Януковичів «відмивав» гроші, і не лише для «сім»ї”, а також для клієнтів зі сторони.

Зокрема, згадка про «Укрбізнесбанк» є у вироку суду у справі резонансного вбивства офіцера УБОЗ Романа Єрохіна, який спеціалізувався на виявлені та ліквідації конвертаційних центрів.

Автор детальніше розповість про цю справу, адже хоча «Укрбізнесбанк» в ній з’являється фрагментарно, вона демонструє внутрішню кухню «прального» бізнесу, в якій шеф-поваром довгий час працював Сергій Арбузов.

Отже в 2006 році був вбитий офіцер УБОЗу донеччанин Роман Єрохін, який згідно своїх посадових обов’язків мусив боротися з конвертаційними центрами. Щоправда, схоже, що він боровся доволі специфічно, скажімо так – вибірково. Про що свідчать неймовірні, як для працівника міліції статки. Зокрема, у вироку Апеляційного суду міста Києва (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12906450), що у 2010 році засудив виконавців вбивства Єрохіна, можна прочитати, що офіцер УБОЗ мав мобільний телефон вартістю 38 тисяч. грн.

В цьому вироку є свідчення, що убозівець Роман Єрохін мав дружні стосунки з «королем конвертації» Павлом Борульком (тим самим першим банкіром Януковичів по чиїм слідам зробив кар’єру Арбузов) та підкидав йому клієнтів. Остання їх зустріч в стилі «поцілунок Іуди» відбулася в київському ресторані «Єгоїст». Адже Борулько знав, що опісля у Єрохіна запланована зустріч з кілерами, які діяли від та в інтересах іншого друга Борулька нардепа Олександра Шепелева.

Зокрема, згідно вироку суду кіллери відпрацьовували сценарій вбивства в офісі фірми «Старе місто» на Ярославовім валу, яка була оформлена на стареньку бабусю Олександра Шепелева.

Паралельно в тому ж офісі, ті самі кіллери готували вбивство іншого «приятеля» Борулька Дмитра Гончарова з яким той не міг поділити активи банку «Європейський». Це пізніше в інтерв’ю журналістам визнає сам Гончаров: «Кілери, які вбили Єрохіна, збиралися вбити мене».

Отже «королі конвертації» Борулько та Шепелев не гребували вбивствами. Взагалі відмивання коштів в Україні традиційно є доволі кривавим бізнесом. Просто ніхто не відслідковує, як раптово помирають підставні директори (звичайні бомжі) тих фірм, через які відмиваються величезні суми. Наприклад, особлива висока смертність серед директорів «пральних машин» у схемах нардепа Антона Яценка.

Однак повернемося до вбивства Єрохіна.

Отже шеф-кухарі на кухні конвертації Борулько і Шепелев розбиралися з виробничими проблемами доволі специфічно – за допомогою кілерів. При чому, якщо говорити про Шепелева, то проблеми у нього виникли через політику. Офіцер УБОЗу Єрохін, який довгий час заплющував очі на діяльність підконтрольного Шепелеву конвертаційного центру при «Банку Перспектива» був вимушений вислужитися перед Юрієм Луценком, якому в той час важливо було накопати компромат на депутатів Блоку Юлії Тимошенко.

А Олександр Шепелев, якраз був таким депутатом. «Король конвертації» Шепелев починав свою кар’єру з прання коштів Юрія Іванющенка (Юри Єнаківського), а після перемоги помаранчевої революції вчасно зорієнтувався і купив собі місце в списках БЮТу. Однак, завдяки такому позитивному явищу, як конкуренція, яке існувало в політикумі тих часів депутат БЮТ Шепелев у якого було все «ок» з донецькими потрапив під вогонь третьої сторони-команди Ющенка…

Чому автор присвятив так багато уваги цій історії? Не лише тому, що завдяки їй стає зрозуміло, що собою являє пральний бізнес в Україні. Не лише тому, що головним героєм в ній є Павло Борулько, перший банкір Януковичів, наставник Сергія Арбузова. А тому, що в цю історію вплітається і сюжетна лінія пов’язана з «УкрБізнесБанком».

У вироку по справі Єрохіна є цікаві свідчення брата жертви, також «силовика». Рідний брат покійного Єрохіна розповів слідству, що напередодні смерті брата «служба безпеки „УкрБізнесБанку“ йому повідомила, що у брата конфлікт з Шепелевим».

Звідки в «Укрбізнесбанку» була наявна інформація про смертельну загрозу Єрохіну? Чому відбулася ця розмова? Які спільні справи мав «УкрБізнесБанк» та офіцери УБОЗу брати Єрохіни? Автор намагався з’ясувати відповідь на ці питання в прес-службі Арбузова, однак там відмовчалися.

Можливо відповідь на це питання підсказує прес-реліз відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в Донецькій області датований жовтнем наступного 2007-мого року? Виявляється «УкрБізнесБанк», яким тоді керував Арбузов і «Банк Перспектива» Шепелева РАЗОМ «прали» гроші. Донецькі силовики так і писали: «Злочинне угрупування використовувало для переведення коштів у готівку донецький „Приватбанк“, „Укрбізнесбанк“, „Автокразбанк“, „Національний стандарт“, (останні два банки близькі до Борулька, авт.), „Банк Перспектива“ (банк Шепелева, авт.)…»

 

«УкрБізнесБанк» та педофільний скандал

 

У відкритих джерелах можна навіть знайти конкретні приклади, як «УкрБізнесБанк» часів керівництва Сергія Арбузова відмивав гроші. Наприклад, в Єдиному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5562597 автор знайшов постанову Макіївського суду 2009-го року, з якої можна дізнатися, що податківці розслідували злочинну діяльність великого конвертаційного центру. Зокрема ТОВ «ІР-бізнес плюс», що мало рахунки в «УкрБізнесБанку» і надавала фіктивні рекламні послуги газовим трейдерам. Газові трейдери в свою чергу на основі цих витрат формували завищену вартість природного газу при його розподіленні кінцевим споживачам та ховали прибуток. І справді перераховані в постанові газотрейдери в 2009 році пропустили через себе газу на 2 млрд. грн., а податковій продемонстрували суцільні збитки від своєї важкої газотрейдерської діяльності.

Отже суми, які треба було прати були чималенькі. Автор дослідив, що ТОВ «ІР-бізнес плюсс» було афілійована з ТОВ «Акцент-бізнес», яке на кінець 2009-того року показала величезний дохід майже в півмільярда грн. І, що особливо цікаво, ТОВ «Акцент-бізнес» була заснована структурою, яка через ланцюжок співзасновників була пов’язана з «Східною транспортною компанією» – фірмою з бізнес-павутиння старшого сина Януковича.

Схоже, що ТОВ «ІР-бізнес плюсс» та ТОВ «Акцент-бізнес» були структури створені при «УкрБізнесБанку» саме для надання специфічних банківських послуг. Автор звернулася до прес-служби Арбузова повідомити чи був «УкрБізнесБанк» причетний до створення цієї структури, а також афілійованої до неї фірми ТОВ «Акцент-бізнес». Однак відповіді не надійшли.

Коли автор поцікавилася, хто власники газотрейдерів, які в 2009 році користувалися послугами того конвертаційного центру, то виявив велике різноманіття, тут були структури близькі до Злочевського, Коломойського і навіть ТОВ «Промгаз України» депутата БЮТ Руслана Богдана.

Отже пральня Януковича не простоювала навіть тоді, коли «донецькі» були в опозиції. Щоправда, те, що бютівець Богдан давав можливість заробити «януковичам» в часи урядування Тимошенко не порятувала його від педофільного скандалу. Літом 2009 депутат Регіонів Вадим Колісніченко звинуватив трьох депутатів від БЮТ в гвалтуванні дітей, серед них виявилося і прізвище клієнта «пральні» Руслана Богдана.

Далі буде

 

Блог Тетяни Чорновол

 

Государственная миграционная служба: «обман, ложь, хамство, некомпетентность, полное отсутствие сервиса»

Страховые компании с донецкими «корнями» «ВУСО» и «Стар полис» навязывают украинцам высокие чиновники.

В Украине продолжает действовать масштабная преступная схема по незаконному принуждению граждан к уплате всякого рода «дополнительных сборов и платежей» при получении загранпаспортов. При установленном размере госпошлины в 170 гривен за выдачу нового документа чиновники миграционной службы шантажом и обманом принуждают граждан выкладывать из своего кармана еще до 430 гривен. Расскажем о том, как и кем организован процесс вымогательства.

Сегодня сотрудники Государственной миграционной службы Украины работают на частные страховые компании.

Классику мошеннического жанра можно увидеть в сюжете корреспондента ТСН Ольги Василевской, которая сняла на камеру процесс заказа заграничного паспорта. В ходе которого журналисту обязали купить за 75 гривен страховку фирмы «Стар-Полис» («Стар-Поліс»).

При этом на полисе, без которого журналисту не оформляли заграничный паспорт, не было мокрой печати, «страховой» бланк был просто отпечатан на цветном принтере — как и подпись руководителя компании-страховщика. Журналистское расследование ТСН показало, что только эта фирма зарабатывает на украинцах около 5 миллионов гривен в год.

Но «Стар-Полис» — не единственная страховая компания, платежи которой украинцам противозаконно навязывают чиновники Государственной миграционной службы Украины. Скорее даже, СК «Стар-Полис» — всего лишь «младший партнер» еще одной страховой компании, которую горячо «рекомендуют» украинцам в Государственной миграционной службе — СК «ВУСО» («Восточно-украинская страховая компания»)

В сюжете ТСН чиновники паспортного центра не на камеру говорят, что услуга по страхованию — это прямое указание руководства Государственной миграционной службы Украины. И что такая практика — в стране повсеместна.

В чем легко убедиться самостоятельно — достаточно прогуглить названия упомянутых страховых компаний со словами «заграничный паспорт».

Например, СК «ВУСО» действует в киевском управлении миграционной службы. Для «представительства» этой компании даже выделили отдельное помещение. Где за недобровольное страхование отвечает целый штат сотрудников. Что делает целая свора частных страховых агентов на территории государственного учреждения — вопрос риторический. Понятно также, что без прямого указания высшего руководства Государственной миграционной службы Украины такое непотребство не было бы возможным.

И это при том, что с 1 января 2013 года государственные предприятия и учреждения должны прекратить предоставлять какие-либо дополнительные административные услуги. Но несмотря на соответствующее постановление Кабмина, гражданам продолжают навязывать разного рода дополнительные оплаты — «страхование», «информационные услуги», «дополнительные услуги».

Вот как выглядит грабеж киевлян в стенах паспортных центров в Киеве. Чтобы получить загранпаспорт, уплатив положенные по закону 170 гривен, граждан заставляют осуществить следующие платежи (для наглядности суммы поборов указаны и в гривнах, и в долларах США):

6 квитанций:

госпошлина — 170 грн. (21$);

оформление и выдача паспорта — 87,15 грн (22$);

оплата бланковой продукции — 120 грн (15$);

за услуги «Днепр-Информ Ресурсы» — 41,50 грн (5$);

представительские услуги по паспортной линии ДФ ДП «Документ» — 100 грн (12$);

ЧАО СК «ВУСО» — 75 грн (10$);

Итого: 593,65 грн (74$)

Еще раз: госпошлина в 170 грн. — единственный законый, обязательный платеж.

Все остальные платежи — это вымогательство, организованное в масштабах страны руководством Государственной миграционной службы Украины.

 

Бороться с уголовным произволом в стенах Государственной миграционной службы активисты призывают сограждан угрозами похода (а лучше — самим походом) в прокуратуру. Иногда это действительно помогает.

Например, чиновники Управления Государственной миграционной службы в Волынской области организовали аналогичную преступную схему, по которой за оплату оформления загранпаспортов с людей взимались дополнительные 175 гривен (в провинции у людей зарплаты ниже, соответственно масштаб поборов меньше). Система поборов существовала свыше года: гражданам, обратившимся за новыми загранпаспортами, чиновники миграционной службы предоставляли перечень банковских счетов для уплаты якобы обязательных платежей за услуги по оформлению паспорта. Перечень этих платежей содержал и не предусмотренные законом платежи за «услуги по информационному обеспечению» Волынского филиала ГП «Документ» стоимостью 100 грн, и «услуги» страховой компании «ВУСО» стоимостью 75 грн.

«Такие платежи уплачиваются гражданами под влиянием служебных лиц управления Государственной миграционной службы, которые своими действиями способствуют осуществлению хозяйственной деятельности вышеуказанных субъектов», — отмечалось в сообщении пресс-службы прокуратуры Волынской области. Еще в прокуратуре констатировали, что чиновники «допускали оплату предоставленных услуг» прямо в местах их предоставления, а не путем перечисления средств через банковские учреждения. То есть платили вымогателям прямо «на лапу».

И что прокуратура области? «Для устранения выявленных нарушений и привлечения к ответственности виновных лиц начальнику Управления Государственной миграционной службы в Волынской области прокуратурой Волыни внесено представление». То есть вымогателям, уголовникам на чиновничьих должностях пригрозили пальчиком. Потому что даже прокуратура области не в силах навести порядок и законность там, где процессом «дирижируют» из самых высоких киевских кабинетов.

Уголовная схема поборов действует по всей стране — а значит, получила одобрение в самых высоких чиновничьих кабинетах. На уровне, как минимум, Кабинета министров.

Прежде чем мы дойдем до личностей этих самых «дирижеров», организовавших криминальную схему поборов в масштабах государства, расскажем о страховых компаниях, куда шантажом и обманом загоняют украинцев.

ЧАО Страховая компания ВУСО (ЧАО «СК «ВУСО») зарегистрирована 24 сентября 2001 г. Главный акционер компании — ОАО «ВСК Iншуранс Груп» (Украина). Главный офис — г. Донецк, ул. Постышева, 60 (в Киеве: ул. Гончара, 37-а). Представительства этой СК есть во всех областных центрах Украины. Мало кому известная страховая компания динамично развивается с 2010 года — с момента прихода «донецких» к власти в стране.

Основные финансовые показатели по состоянию на 30 сентября 2012 года: уставной фонд — 60 млн. грн., собственный капитал — 152 млн 386 тыс. грн., страховые выплаты — 84 млн. 192 тыс. грн. И никакой информации о руководстве компании даже на ее сайте.

Чтобы сложить собственное впечатление об этой страховой компании, рекомендуем посетить сайт http://www.strahnadzor.ua/vuso/comments и ознакомиться с отзывами «благодарных клиентов». Чего там только нет!

Цитируем отзывы подряд: «Вопрос уже не в деньгах даже. Сам починил. Вопрос принципа», «Всё время отвечают «в течении недели оплатим», «По даному случаю будет жалоба в Госкомфинуслуг и иск в суд», «Ни одного раза работники компании не сдержали свое слово», «Письмо мне так и не пришло. С мобильного я дозвониться им не могу», «Дела в компании настолько плохи, что мои 150 гривен помогут удержаться ей на плаву?», «Полный бред ответа заставляет улыбаться».

А вот еще (http://prostrah.com/ukr/responces/companies/vuso/): «Характеристика компании: обман, ложь, хамство, некомпетентность, полное отсутствие сервиса», «Девиз компании «Отнимать время — делить выплату на 3», «Два слова, донецкая компания» и т.д…

И так далее, и тому подобное — везде, где в Сети обсуждается рынок страховых услуг и качество этих самых услуг.

Впрочем, страховая компания «ВУСО» одержала победу в номинации «Автостраховщик года — 2012» на ІI Всеукраинском конкурсе «Лидер в сфере автокредитования, автострахования и сопутствующих услуг — 2012» по версии журнала «Банкиръ».

Это тот самый журнал «Банкиръ», который назвал лучшим банкиром 2011 года мать главы Нацбанка Сергея Арбузова. Журнал «Банкиръ», который по утверждению экспертов медиа-рынка входит в медиа-холдинг Сергея Арбузова, нынешнего первого вице-премьера.

 

Награды получает Митронина Елена Викторовна, председатель правления СК «ВУСО» с 24 октября 2011 года. Награждает председатель совета Лиги страховых организаций Украины Филонюк Александр Феодосьевич.

 

Так что ничего удивительного в том, что журнал донетчанина и члена «Семьи» Сергея Арбузова признает «лучшей из лучших» именно донецкую страховую компанию, нет. Даже не смотря на то, что клиенты этой самой СК клянут ее последними словами. И даже не смотря на то, что «лидер» «Автостраховщик года — 2012» в 2012 году занял лишь 7-м место в рейтинге страховых компаний по количеству выплат.

Очевидно, что высокое положение и статусность этой донецкой страховой компании — причина того, что именно ее подразделения занимаются масштабными поборами в стенах Государственной миграционной службы Украины. А прокуратура до сих пор не завела ни одного уголовного дела в отношении руководителей этой СК и руководителей ГМСУ.

СПРАВКА: учредитель ЧАО «СК «ВУСО» — ОАО «ВСК Iншуранс Груп» начала свою деятельность в конце 2007 г. Сегодня компания консолидировала под своим началом операторов украинского страхового рынка ЧАО «СК «ВУСО», ЗАО «СК «Кремень» и ЧАО «СК «Спас».

Крупнейшие клиенты СК «Кремень»: корпорация «Индустриальный Союз Донбасса», Алчевский металлургический комбинат, Алчевский коксохимический завод, около 40 тысяч жителей г. Алчевск (каждый третий житель), авиакомпания «ИСД Авиа», футбольный клуб «Металлург», ЗАО «Донгорбанк», «Леман-Украина», ЗАО «Фарлеп-Телеком-Холдинг», Артемовский завод шампанских вин, ОАО «Норд» и т.д…

Список клиентов у компании СК «ВУСО» схожий (ИСД, структуры Рината Ахметова). И СК «Кремень», и СК «ВУСО» являются партнерами по страхованию рисков вышеупомянутой СК «Спас».

Почти 24,7% акций ЗАО СК «ВУСО» принадлежит «Альтера Эссет Менеджмент», более 21,5% — ЗАО «Альтера-Финанс», 25,5% — лично президенту инвестиционной группы «Альтера финанс» Михаилу Жернову.

ИГ «Альтера-Финанс» (создана в 2000 году) — частная инвестиционная компания, специализирующаяся на управлении активами и предоставлении инвестиционно-банковских услуг. Объем активов, находящихся в хранении ИГ «Альтера-Финанс» на 30.06.2011 г., составил 3,410 млрд. грн.

ЧАО «СК «Стар-Поліс» основана 11 марта 2008 года (юридический адрес: г. Киев, ул. Панаса Мирного, 16/13). По данным Госкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, крупнейшим акционером компании является ООО «Юрате» (Боярка), владеющее 98,62% акций.

После прихода к власти в стране «донецкой команды» «карманная» страховая компания «Стар-полис» выступила в качестве учредителя ПАО «Банк рыночные технологии» (регистрация НБУ в сентябре 2010 года). Но позже уменьшило участие в уставном капитале банка со 100% до 40%. Официально изменения в структуре акционерного капитала банка произошли «в результате увеличения уставного капитала» до 300 млн. грн.

«Банк рыночные технологии», как и СК «Стар-Полис» — сугубо «карманные» структуры. В Сети практически отсутствует какая-либо информация об их деятельности на рынке. Но эта малоизвестность не помешала СК «Стар-Полис» стать одним из двух монополистов по принудительному страхованию украинцев в стенах Государственной миграционной службы Украины.

«Карманная» СК «Стар-Полис» не раскрывает фамилий своих собственников. Так удобнее залезать в карманы сограждан?

 

Продолжение следует…

Егор Карнаухов, «Аргумент»

 

Арбузов найняв інтернет-ботів

Схоже, що перший віце-прем’єр та пестунчик крон-принца Сергій Арбузов найняв на роботу інтернет-ботів.

Пояснюю, чому в мене виникли такі підозри.

У вівторок я розмістив на Youtube коротке відео інтерв’ю з Сергієм Арбузовим, яке він дав після закінчення прес-конференції у клубі Кабміну.

 

УкрПравда: Арбузов заговорив

 

Це відео було на стартовій сторінці «Української правди», але ще у вівторок пішло в архів.

І от через три дні, в п’ятницю, мені на пошту стали надходити повідомлення про те, що моє відео прямо зараз активно коментують.

 

 

Я здивувався, адже відео залишилося лише в архіві новин.

Виявляється, що у п’ятницю до цього відео з Арбузовим було додано одразу вісім коментарів – лише протягом півгодини. При тому, що раніше у ролика було лише шість коментарів.

Тобто протягом 37 хвилин до відео додали більше коментарів, ніж протягом трьох днів до того. Врахуйте, що відео вже не фігурувало в актуальних новинах!

Я зацікавився, що ж це за коментарі та хто їх залишив.

 

 

Усі вісім коментарів були компліментарними до Арбузова та мали ознаки роботи ботів.

Так, два коментаря залишили «юзери», які спеціально для цього зареєструвалися на Youtube саме сьогодні. Ви можете собі уявити людей, які будуть спеціально реєструватися на Youtube, щоб похвалити Арбузова?

Ще чотири коментарів залишили люди, які зареєструвалися 14 або 15 вересня. Деякі коментатори мають обернені ніки – як «Петр Малинов» та «Мальвина Петрова». Це що, така випадковість? Чи просто використання набору різних ніків однією людиною?

І найцікавіше – всі «люди», які сьогодні коментували це відео про Арбузова, не мають у себе на сторінці жодних завантажених відео. Так само жоден з цих коментаторів не має передплатників.

Семеро з восьми шанувальників Арбузова взагалі не мали жодного іншого коментаря (!) окрім того, що вони написали сьогодні під роликом. Хоча деякі ніки було створено півроку тому.

Усе це – типові ознаки роботи ботів.

 

 

Якщо Арбузову покладуть у моніторинг преси цей запис у блогах, нехай він знає: гроші, які в нього взяли на розмноження інтернет-ботів, є викинутими на вітер. Нехай згадає приклади Колеснікова або Королевської.

Але, схоже, піар-команда Арбузова вирішила перенести в онлайн фірмовий стиль роботи. Раніше вони оголошували його найкращим банкіром Східної Європи від імені неіснуючого німецького аналітичного центру.

Зараз вони організовують віртуальну демонстрацію любові. Від неіснуючих інтернет-шанувальників.

 

Сергій Лещенко, журналіст «Української правди»

 

Сергей Арбузов назначил себя преемником Януковича?

Сейчас Сергея Арбузова почти не слышно. Исчезли лайт-боксы с его физиономией и обещанием расправиться с валютными спекулянтами, нет интервью в журналах и появлений на телеэкранах.

Говорят, что вызвано это двумя вещами. С одной стороны, Сергей Геннадьевич тяжело переживал провал операции по восхождению на премьерское кресло. С другой – тем что сейчас он занят требующей тишины работой по созданию системы, которая обеспечит ему премьерскую должность в этом году, и президентское кресло в 2015.

Работа эта движется по нескольким направлениям. Одно, это создание средства монопольного контроля над денежными потоками в стране. Эта задача в свою очередь состоит из нескольких этапов. Первый – сохранение реальной власти над Нацбанком и, соответственно, денежным станком. Причем, Арбузов сейчас занимает более выгодную позицию, чем тогда, когда был главой правления Нацбанка. Потому как контроль над станком он сохраняет, а вот ответственности за бесконтрольную эмиссию не несет. Отдуваться придется «смертнику» Соркину.

Второй этап – создание подконтрольной Арбузову финансовой полиции. Этот монстр, способный легко и быстро раздавить и ограбить любого гражданина и предприятие в Украине, Арбузовым на бумаге уже создан и сейчас настойчиво продвигается им для реализации. В принципе, и в администрации президента, и в кабмине, и в верховной раде все прекрасно понимают, что Арбузов – это такой долгоносик, который способен съесть все. Но, только, кто ж ему даст? Все понимают, что получив такую мощную дубинку в свои руки, Арбузов первым делом примется «кончать» тех, кто привел его во власть и вчерашних соратников, как потенциальных конкурентов в борьбе за абсолютную власть в стране. Противодействие усилению Арбузова есть и будет усиливаться в ближайшее время. «Элита» уже убедилась, что личные качества Арбузова не позволяют ему с кем-бы то ни было сотрудничать, комплекс «бонапарта» позволяет ему только уничтожать конкурентов и «повелевать» слугами.

Однако, Арбузов рассчитывает на собственную способность убеждать непосредственно Януковича и на такие же способности своей мамы, вхожей к гаранту и обладающей мощной сетью людей также имеющих влияние на Януковича. И, на главный свой «козырь» – Сашу «Стоматолога».

Проблема Арбузова состоит не только в противодействии его усилению со стороны вчерашних друзей, но и в подборе кандидатуры на главу финансовой полиции. Клименко Арбузов с некоторых пор не доверяет и, кроме того, не может простить прошлых отношений, в которых Клименко достаточно снисходительно относился к медлительному «пухлячку». Однако, «пухлячок» вырос, и, пожалуй, именно Клименко он постарается подставить всеми возможными способами. И в ближайшее время. В качестве возможной кандидатуры Арбузовым рассматривалась фигура Головача, человека амбициозного, но не настолько, чтобы плести свою собственную интригу. По слухам, в «ближайших» сейчас у Арбузова его компаньон по сомнительным газовым аферам – Артем Пшонка. Последнему, вроде как надоела роль «серого кардинала» и всеукраинского «решалы» и он был бы не прочь стать «карающим мечом» Арбузова.

Впрочем, в любом случае, назначение главы финансовой полиции будет зависеть от мнения главного «козыря» Арбузова – Саши «Стоматолога», по кличке Янукович. Именно при помощи этой фигуры Арбузов намерен назначить себя преемником старшего Януковича еще в 2015 году. Младший Янукович в отличие от старшего, прекрасно понимает, что сохранение «Папы» на президентском кресле после 2015 года чревато не только внутриукраинскими проблемами, но и экономической блокадой извне.

Проигрыш на выборах или дворцовый переворот для «семьи» означает потерю всего и в лучшем случае – бегство из страны. Поэтому необходим «преемник», который, с одной стороны, не был бы замаран в политических репрессиях и был договороспособен для Запада и России. Арбузов много и тяжело работал в этом направлении. На международных встречах он неоднократно говорил о своей «аполитичности» и о том, что он «просто финансист», не имеющий отношения к «семье» и политическим репрессиям. Янукович-младший прекрасно понимает, что только послушный «Преемник» может обеспечить дальнейшую безопасность «семьи». Теперь осталось убедить в этом «Папу».

Как именно, технически осуществить передачу власти, вопрос более отдаленного будущего, но варианты в нашем управляемом хаосе имеются. Другой вопрос, насколько обоснована уверенность Саши «Стоматолога» в преданности Арбузова? Судя по отзывам людей, которым пришлось пообщаться с этим человеком уже тогда, когда в его руках сосредоточилась власть, он, в силу явно выраженной мании величия не считает нужным выполнять обязательства ни перед кем. И способен лишь использовать людей на пути к абсолютной власти.

 

Игорь Никифоров, «ОРД»

 

Почему Арбузов «мочит» Азарова и зачем для этого «темники»

Ни что не ново под Луной: как только «донецкие» дорвались до власти, они стали рвать друг друга. Теперь уже публично. Об этом много говорили в кулуарах парламента и Кабмина, теперь эта «война» семьи Януковичей и их вассалов «против всех» находит материальное подтверждение.

Недавно известный журналист Мустафа Найем обнародовал «темники» пресс-службы первого вице-премьера Сергея Арбузова. «Темники», которые рассылают в лояльные СМИ, и которые являются обязательными к исполнению всеми неофициальными пиар-службами, «окучивающими» имидж этого молодого да раннего.

Примечательно, что в публикуемом «темнике» действующему премьер-министру Николаю Азарову отведена роль эдакого «терпилы». По замыслу создателей «темника», Н. Азаров должен взять на себя всю полноту ответственности за весь творящийся негатив. (Буквально: «перекладываем ответственность на Азарова, пусть воюет»). В то же время ставленники «семьи» из числа новых членов Кабмина подаются только в положительных тонах и т.д.

 

 

Еще одно знаковое событие последних шести месяцев — фактическое отстранение от рычагов исполнительной власти Рината Ахметова и Ко. Еще до парламентских выборов президент Виктор Янукович лично озвучил нежелание Рината Леонидовича избираться в Верховную Раду. И Р. Ахметов прислушался к словам Президента Украины, и в Раду не пошел.

Когда же после выборов формировался новый состав правительства, из него «попросили» «правую руку» Ахметова — Бориса Колесникова, вице-премьера — министра инфраструктуры. Что интересно: предполагаемый уход Б. Колесникова Генпрокуратура заблаговременно «обставила» возможностью расследования ряда перспективных уголовных дел о хищениях бюджетных средств в особо крупных размерах.

Речь шла и идет о сотнях миллионов гривен — о этом подробно можно узнать из статьи «Бориса Колесникова ушли по статье?». Параллельно с возбуждением ГПУ были оглашены результаты проверки Счетной палаты. Результат которой был однозначен: У Колесникова безнаказанно растратили 19 млрд гривен на Евро-2012.

Да, в нынешний состав Верховной Рады прошли с десяток боевиков ОПГ «Люкс» и предателей в погонах, перешедших на службу к бандитам. Но эта преференция былым стратегическим союзникам со стороны «семьи» — не более чем «кость». «Мяса» на которой почти нет.

А в целом тенденция такая — сегодня уже не актуален вопрос, Виктор Янукович и донецкая «братва»: кто кому «крыша». Зато на горизонте новый тренд: «Семья» взялась за богатства Ахметова. Почему бы и нет? Безрассудно оставлять неподконтрольным богатейшего человека страны: вчерашние союзники в Украине завтра легко становятся предателями.

Удержать от такого соблазна многих «донецких» не сложно: стоит только напомнить посредством замгенпрокурора Рената Кузьмина о персональной роли каждого в «донецких расстрелах» 90-х, чтобы желающих конфликтовать с семейством Януковича не стало вовсе. Включая, кстати, того же Кузьмина.

Но вернемся к контрам Арбузова против Азарова. По сути, это классика: зная, что Азаров обречен, что его роль на премьерском посту сведена к роли «терпилы», который, в конце концов, должен остаться виновным во всех «негараздах», постигших экономику и реформы в Украине, пришедшая в Кабмин «молодежь» из числа друзей Александра Януковича еще и «стебется» над стариком. Вешая на него всех собак за провалы в реформах.

В то же самое время не контролируя ситуацию с криминалом в стране (12-кратный рост числа убийств только в январе с.г. — министр Виталий Захарченко), подгребая под себя все финансовые потоки (Александр Янукович), десятками миллионов растрынькивая бюджетные средства на собственные «забаганки».

«Темники» Арбузова, да еще и в столь примитивном исполнении — это свидетельство убогого уровня представлений о государственном менеджменте со стороны самого С. Арбузова, «липового» кандидата наук. А так же примитивном образовательном уровне тех, кто его на этот пост поставил.

С другой стороны, в нынешней системе координат сам «никакой» Сергей Арбузов — такой же «попка» и «терпила», как и греющий ему кресло Н. Азаров. Никакой самодеятельности, генерации идей, никаких преобразований, никаких прорывов и реформ от него ждать не приходится — точно таким «нулем» он был в Нацбанке. И, судя по биографии, на протяжении всей своей «докиевской» карьеры.

Без пяти минут премье-министр Сергей Арбузов с матерью Валентиной, «слепившего» это чудо реформаторства по-украински

Пока все, чем может гордиться без пяти минут премьер-министр — Арбузов перещеголял в «мажорстве» самого Ахметова. И вот теперь Арбузов зачищает в Интернете негатив про себя с прицелом на премьерское кресло. И мажет в дерьмо фактически своего наставника.

Очевидно: в силу менталитета и полученного образования Арбузов не в состоянии конкурировать даже с Азаровым новыми продуктивными, неординарными идеями и начинаниями. Поэтому он и его окружение не придумали ничего лучшего, как вытащить «ноу-хау» десятилетней давности в виде одиозных «темников». И тупо «кошмарить» Николая Яновича «со всех стволов». Чтобы на фоне обруганного, очерненного и высмеянного премьера самому выглядеть эдаким блистательным реформатором.

Цель оправдывает средства?

С тех пор, как «донецкие» пришли во власть, цель у них была одна — деньги. Безграничная власть президента Януковича дала его семейству доступ к сверхбогатсву. Щедро одарив ситуативных союзников, «семья» за два года отстранила их и от власти, и от больших денег.

Фактически, с января 2013 года «семья» Януковичей осталась единственным распорядителем всего государственного бюджета. И это при том, что весь карательный инструментарий государства так же контролируют ставленники только «семьи»: Виктор Пшонка и Ренат Кузьмин — ГПУ, В. Захарченко — МВД, Министерство доходов и сборов — Александр Клименко, Александр Якименко — СБУ.

И сегодня у Януковичей задача только одна: в 2015 году власть сохранить любой ценой. При этом из своего кармана, своею кровью и своим потом эта семья никогда не платила.

Все расходы за свой нынешний праздник «семья» уже возложила на нас. Но об этом в их «темниках» не прочитаешь.

 

Сергей Федоров, «Аргумент»

 

«Джинсою» припудрена «сім’я»

Головна «родина» країни зайнялася власним іміджем. «Сім’я», яка постійно нарощує контроль за країною, насправді має системну проблему – вона цілковито і повністю базується на головному «родинному» стовпі – Вікторові Януковичу.

За таких умов та за наявних можливостей цій групі життєво важливо диверсифікувати політичні ризики – тобто мати у політичному резерві не лише Партію регіонів, в якої декілька акціонерів, але й власні політичні одиниці.

Йдеться, в першу чергу, про молоде покоління – людей, які через близькість до Олександра Януковича та всупереч всім законам НR Management, несподівано опинилися серед головних управлінців країни.

Рівень їхнього впливу на процеси не може не викликати суспільного інтересу, висота посад не дає можливості позиціонуватися як «менеджмент середньої ланки».

Необхідність «виходу в люди» для нових державних управлінців рівня Сергія Арбузова, Юрія Колобова та Олександра Клименка очевидна не лише з огляду на суспільний інтерес, який для цих людей навряд чи є зрозумілою категорією.

Політика – річ публічна, і тотально змінити це не в силах навіть головна сім’я країни. Проте, можна певним чином модифікувати.

Тож сьогодні «сім’я» взялася за специфічне публічне просування своїх головних менеджерів. Переважно з допомогою технологій. Так, журналісти виявили «поради» про те, як висвітлювати «провали Азарова» в ЗМІ.

Логіка зрозуміла – за все мають відповісти пенсіонери, бо «нова команда» має почати з «нового» і позитивного листа. Проте, з образом «нової команди» є певні складнощі.

Люди, які всіляко уникають прямого спілкування з журналістами, публічних виступів та зустрічей, які є цілковитим інкогніто для 98% українців, обирають для публічного позиціонування найпростіші способи – позавішувати своїми обличчями та малозрозумілими середньостатистичному українцеві тезами всю столицю та закидати ЗМІ «джинсою».

Причому, в даному разі навіть за гроші платників податків. Оскільки формально на лайт-боксах по всьому місту піарили не Арбузова, а минулорічний 45-й номер державного видання – Вісника податкової служби України. А обкладинку 47-го номера «прикрашало» вже обличчя Олександра Клименка.

На перший погляд дивно, чому голова Нацбанку давав інтерв’ю не «своєму» Віснику НБУ, а «сусідньому» ДПС. Вочевидь, відповідь криється у накладах першого та останнього.

Вісник НБУ видається середньомісячним тиражем 525 штук, з них 466 передплатників.

Натомість Вісник ДПС «скромним» можна назвати хіба що в плані контенту та впливу на інформаційне середовище.

Його накладу можуть позаздрити реально впливові та фахові тижневики – 88 700 примірників. В ДПС відмовилися відповісти на запит щодо розподілу частки поміж передплатниками та вільними читачами.

Скільки ж обходиться бюджету 90-тисячний Вісник податкової, прикрашений обличчями Арбузова та Клименка?

Заступник голови ДПС Андрій Ігнатов відповів ІМІ, що в бюджеті за минулий рік коштів як на видання Вісника, так і на обслуговування його видавця, передбачено не було. Чому?

Позаяк Державне підприємство «Сервісно-видавничий центр Державної податкової служби України», а саме ця структура є видавцем, зареєстровано лише в серпні 2012 року.

 

 

Винятково зовнішньою рекламою просування помітних фейсів це одностороннє «спілкування з народом» не обмежилося. Інший перевірений спосіб нав’язування самих себе масам – джинса.

Головні «меседжі» технологів Банкової досить невибагливі, і їх легко можна простежити в різних замовних публікаціях.

Спершу було – «через стабільність до процвітання», потім – «руїну подолано, стабільність досягнуто», після виборів «дякуєм за довіру» і – «доверие оправдаем».

Ідилічні повідомлення у пресі про «покращення», за оцінкою Інституту масової інформації, зазвичай потрапляють в розряд замовних матеріалів, простіше «джинси».

В методології визначення «джинси» серед іншого, є такі критерії як «протокольні» матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно-важливої новина” та «цілком або майже ідентичний матеріал, надрукований в інших ЗМІ».

Очевидно, що статті про вишки в Чорному морі, які «наше всьо», Нацбанк як «твердиню України» та про тяжку працю головного митаря країни щодня і щоночі на благо бюджету підпадають під ці прості критерії.

Деякі газети, як приміром «Факты», чи «Комсомолка», подають такі матеріали у відкриту, без жодної рубрикації, що натякали б на їх рекламно-замовний характер.

 

 

 

Газета «Сегодня» придумала для них з десяток рубрик та вимислює щоразу під новий привід, на кшталт «Официально», «Точка зрения», «Анонс» та інших, виписавши наприкінці видання дрібними літерами, що під такими рубриками статті друкуються на правах реклами.

В цей спосіб газета легко підтверджує розуміння експертів про замовний характер подібних публікацій. Під того ж Арбузова зовсім нещодавно з’явилася рубрика «Финансовый рынок».

 

 

Схоже, що вибори суттєво зменшили бюджети основних політичних сил, котрі тепер припинили видатки на обробку виборців, тобто на «джинсу».

Зате, ресурсу вистачає у «сім’ї». Головні герої «джинси» у післявиборчий період – вже згадані Арбузов та Клименко.

Схема тут далеко не інноваційна – імені Казбека Бектурсунова, який у такий спосіб «крутив» ще Льоню «Космоса» та головну невдаху виборців 2012 Наталю Королевську.

Інтерв’ю тижневику «Коментарі» під «життєствердним» заголовком «Валютних спекулянтів ми швидко заспокоїмо» з винесенням на обкладинку пішло протореним шляхом інтерв’ю того ж тижневика з Королевською – номер від 30 листопада 2012 року красувався на сіті-лайтах по Києву ще й наприкінці січня.

Арбузов своє публічне позиціонування донедавна пов’язував саме з Нацбанком. Для прикладу, заголовки з масових щоденок: “Представитель НБУ Сергей Арбузов: «Гривня будет продолжать укреплять свои позиции, а долар – дешеветь» («Факты» від 29 листопада), «Нацбанк отвяжет гривну от доллара» («Комсомолка» від 24 листопада).

Олександр Клименко постає як спеціаліст, здатний «качественно воплотить в жизнь задания, поставленные перед новым ведомством президентом Украины» – цитата зі слів Сергія Арбузова при представленні нового міністра.

Сам же новоспечений міністр любить говорити про створення інвестиційного клімату, яке в реальності чомусь стосується найбільш крупних платників податків, – а також про те, як «запровадження національних стандартів трансфертного ціноутворення дозволить запобігти виведенню з України майже 100 мільярдів гривень».

Об’єднання ж митниці та податкової вважає правильним кроком, здатним підняти Україну в міжнародних рейтингах.

Клименко останні місяці став частим гостем і в телеефірі, до того ж винятково в позитивному аспекті. На телеканалах добре знають, чим загрожують перевірки податкової за нинішнього стану правової системи країни.

Все дуже просто, без особливого креативу, зате надійно і безболісно: ніхто не відповідає на незручні питання, не зустрічається з критично налаштованими експертами, не веде діалогу, а забезпечує собі рейтинги пізнаваності.

Інша справа – ефективність такого піару. Ті, хто радить своїм клієнтам такий «зручний шлях», прямо зацікавлені отримувати подібні замовлення, тож мусять розповідати про його результативність.

Але цей результат прямо продемонструвала нинішня колега «нової генерації сімейних політиків» Наталя Королевська. Впізнаваність зовсім не означає політичного рейтингу.

Та, зрештою, рейтинг потрібен лише у тому разі, якщо в країні лишається інститут вільних виборів, інакше – вистачить лише засвітки чиїхось облич та звикання до них мас. Все інше – справа техніки, технологій та наявності інформаційних ресурсів.

 

Роман Кабачій, Вікторія Сюмар, ІМІ, для Української правди

 

Темники Сергея Арбузова: «Всю ответственность перекладываем на Азарова – пусть воюет»

По всей видимости, времена темников возвращаются.

Несколько часов назад мне прислали копию письма от имени пресс-службы Сергея Арбузова с подробным указанием как надо освещать очереднйо виток газовой войны с Россией.

Письмо подписано Натальей Спасиченко из Пресс-службы Первого-вице-премьер-министра Украины и было разослано пресс-службам подчиненных ведомств для дальнейшей работы со СМИ. Такие же письма получили некоторые редактор из т.н. «медиахолдинга семьи».

 

Судя по всему, Николаю Азарову в новоом формате Кабинета министров отводится роль не совсем первого лица, а скорее «козла отпущения», на которого будут перекладывать ответсвенность за кризисные участки работы.

 

Мустафа Наем

 

Стали явними таємні деталі про зв’язки у «сім’ї» Януковича

Олександр Янукович познайомився з Сергієм Арбузовим, Олександр Клименком та Віталієм Захарченком у 2005—2006 роках, коли створював свою корпорацію «Мако».

Арбузов навчався на обліково-фінансовому факультеті Донецького держуніверситету. За словами декана Петра Єгорова, студентом нинішній заступник Азарова зірок з неба не хапав, був твердим хорошистом, завжди скрупульозно виконував завдання викладачів.

Запам’ятався Арбузов лише тим, що захищав диплом на тему «Валютні операції комерційних банків» не перед вузівськими викладачами, а перед співробітниками донецької філії Приватбанку, який на той час очолювала його мати Валентина Арбузова.

Після цього Арбузов не без допомоги матері очолив Костянтинівське відділення Приватбанку. «Арбузова і надалі відігравала важливу роль в кар’єрі сина, ставши тією ниточкою, яка привела нинішнього першого віце-прем’єра в оточення Олександра Януковича», — пише видання.

«Разом з Януковичем-молодшим Арбузова була серед засновників компанії Донснабтара, що заснувала ВБР. Тепер вона є головою правління цієї фінансової структури. Партнерством з президентським сином Арбузова зобов’язана давнім зв’язкам зі старшим представником сімейства Янукович», — пише видання.

«У ті часи (в кінці 90-х — початку 2000-х) про Арбузова мало що чути було. А ось його мати була першою людиною в структурах Приватбанку, і губернатору Донеччини Віктору Януковичу не знати її було не можна», — розповів кореспонденту Кирило Сазонов, політтехнолог і головний редактор інтернет-порталу «Донецькі вісті».

Нинішній міністр доходів Олександр Клименко зробив кар’єру завдяки братові, який в 2004 керував виборчим штабом СПУ на Донеччині. Пізніше Антон Клименко очолив місцевий осередок «Нашої України», і випросив у губернатора для брата посаду голови спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків Донецька.

Саме очолюючи цю службу Клименко і познайомився з Олександром Януковичем, який якраз створював корпорацію «Мако».

Нинішній глава МВС Віталій Захарченко працював у Костянтинівці начальником міськуправління міліції, коли Приватбанк там очолював Сергій Арбузов.

На думку співрозмовників, Арбузова і Клименка познайомив екс-глава Держподаткової служби Олександр Папаїка. Часом, коли перетнулися шляхи членів групи Олександра Януковича, прийнято вважати 2005—2006 роки.

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: